CC BY
16
• до^джуват машинобудiвнi тдприемства планували протягом 20022006 рр. збiльшити економш на умовно-постiйних та умовно-змiнних витра-тах з 7 % до 12 %, проте виконати це завдання вдалось лише частково. Протягом 2004-2006 рр. було досягнуто 11 % рiвня економи. Практично щорiчно фактичне значения цього показника не вдавалось забезпечити на запланова-ному рiвнi, зокрема у 2002 р. на 2 %, у 2005 р. та у 2006 р. на 1 % щороку.
Результатившсть стратепчного планування дослщжуваних машинобу-дiвних шдприемств ми аналiзували на пiдставi анкетного опитування керiв-ниюв шдприемств, тому висновки, сформульованi вище, стосуються лише тих шдприемств, як дослiджувались. Керiвники опитаних шдприемств, вва-жають, що надана ними шформащя е конфiденцiйною i може бути викорис-тана конкурентами та окремими шдроздшами органами державного управ-лшня проти них, тому iнформацiя залучалась на умовах нерозголошення назв шдприемств, !хшх адрес i мiсця реестраци.
УДК 332.135:339.5 Асист. О.Н. Слободян - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА НАСЛ1ДК1В ПРИСДНАННЯ УКРА1НИ ДО СВГГОВО1 ОРГАНВАЦП ТОРГ1ВЛ1
Обгрунтовано об'ективну необхiднiсть приеднання Украши до Св^ово'1 органь заци тopгiвлi та пpoaнaлiзoвaнo пoзитивнi i негативш нaслiдки.
Ключов1 слова: свiтoвa оргашзащя тopгiвлi, свiтoвa екoнoмiкa, швестицп.
Assist. O.N. Slobodyan - NUFWT of Ukraine, L'viv
Economic assessment of the consequences of Ukraine's joining the World
Trade Organization
There has been substantiated the objective necessity of Ukraine's joining the World. Trade Organization also, analyzed here are positive and negative consequences of this.
Keywords: World Trade Organization, World economy, investments.
В останш роки помггно пожвавились стосунки Украши з м1ждержавни-ми економ1чними оргашзащями, ор1ентованих, окр1м шших завдань, на спосте-реження за свгговим економ1чним розвитком. Провщною серед оргашзацш у питаннях регулювання та сприяння розвитку мiжнapoднoi торпвл1 е Свггова оргашзащя торпвл1 (СОТ). Приеднання Укpaiни до СОТ являеться важливим вектором штеграци нaшoi держави до Gвpoпейськoi спшьноти, оскшьки Укра-iнa не зможе стати повноправним членом GC, залишаючись поза рамками СОТ.
На сьогодш Украша подолала рекордно довгий (чотирнадцятир1чний) вступний процес, нарощуючи таким чином додатков1 вимоги до себе як з боку старих, так i з боку нових члешв СОТ, оскшьки ршення в СОТ ухвалю-ються одностайно: жодне ршення не ухвалюеться, доки вс не погодяться з ним. Протягом всього вступного процесу побутували р1зш оцшки можливих наслщюв приеднання до цього впливового м1жнародного клубу. Часто запек-л1 противники СОТ критикували ii через те, начебто вона нав'язуе урядам свою полггику, спричиняе безроб1ття, збшьшуе розрив м1ж багатими i бщни-ми, i що це взагал1 недемократична оргашзащя. Численш критики набуття
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
членства в СОТ пропонували дочекатись моменту, коли Укра!на стане за рiв-нем конкурентоспроможност повнiстю готовою до участ в мiжнароднiй тор-говiй систем^ хоч це приблизно означае те саме, що сподiватися навчитися плавати, не входячи у воду. Полемжа про те, хто виграе, а хто програе вщ приеднання до СОТ, ведеться з самого початку. Проте тут важливе шше: вщ-сутшсть змш коштуватиме кра!ш набагато бшьше, анiж втрати, якi можуть зазнати окремi групи iнтересiв [1-5].
На думку багатьох експер^в, вступ Украши до СОТ довгий час галь-мувався тим, що:
• украшське законодавство у сфер1 зовтшньо! торпвл1 було досить суперечли-вим. На сьогодн прийнято 20 закотв, про як Украина домовлялася 1з кра!на-ми-членами Робочо! групи, як зараз вивчають щ закони на предмет виявлен-ня недолтв 1 в найближчий час повинт сказати свою думку [6].
• нормативы акти, спрямован на досягнення короткотермшових чи локальних цшей, не вщповщали, а часто нав1ть суперечили принципам м1жнародно! ор-гатзацп (рис. 1);
• недостатнш потенщал державних структур Украши у реал1зацп пол1тики формування та ефективного проведения торговельно! та 1нвестищйно1 поль тики. Тривалють процесу св1дчить про незбалансовану д1яльтсть мiж урядо-вими структурами та парламентом щодо виршення стратепчних питань, пов'язаних 1з входженням Украши у сучасну систему свггогосподарськпх зв'язшв.
Рис. 1. Принципи СОТ
5 лютого 2008 року було затверджено кшцевий формат угоди про вшьну торпвлю i можна вважати, що Украша теоретично приедналася до СОТ. Офщшним членом СОТ Украша стала 16 травня 2008 р (через 30 дшв пiсля ратифжаци Протоколу про вступ). Проте це не означае миттевого вщ-криття украшських ринюв товарiв i послуг для мiжнародного ринку. Рефор-ми, потрiбнi для глибшо! штеграци до св^ово! економiки, ще не завершено, оскшьки членiв СОТ цiкавить взаемозв'язок мiж прийнятими Украшою документами i механiзмами 1х реалiзацil. Саме це i е головним викликом для укра-шського законодавства: не просто ухвалення нових законiв, а 1х ефективне дотримання, що е ключовим на свiтовому ринку [1, 7].
Полггичш, економiчнi i соцiальнi наслщки вступу Украши до СОТ не можна однозначно вщнести до позитивних чи негативних. Взагалi тут все за-лежить вiд само! краши: вiд 11 умiння трактувати основш положення та угоди СОТ, виходячи саме iз нацiональних iнтересiв, вщ спроможностi поступатися менш важливими позищями, вiдстоюючи принципову мету та завдання [8].
Економiчнi наслiдки приеднання Украши до СОТ позначають на макро- та мiкрорiвнi [9]. Важливим е також те, як вигоди та потенцiйнi негатив-т наслiдки матиме приеднання для рiзних груп iнтересiв (держави, виробни-юв, споживачiв) (табл. 1). Проаналiзуемо щ впливи (позитивнi та негативнi) для кожного суб'екта окремо.
Табл. 1. Вплив СОТ на рiзнi групи штереЫв
Група штерешв Потенцшт позитивт наслвдки Потенцшт негативт наслвдки
1 2 3
Макрорiвень
Держава - Здшснення внутрштх реформ з частковою компенсащею вартост1 Евросоюзом; - Зменшення адмшстративних витрат на роботу державних оргатв; - Забезпечення передбачуваних торговельно-економ1чних ввдносин Украши одразу 1з всь ма крашами-членами СОТ; - Можлившть об'ективно висловлювати свою точку зору стосовно головних елеменпв 1 чиннишв торговельно! та швестицшно! поль тики; - Покращення швестицшного кл1мату та збшьшення прямих шоземних швестицш, завантаження виробничих потужностей; - Зростання ВВП Украши; - Зростання надходжень до бюджету внасль док зниження обсяпв нелегального сектору зовтшньо! торпвлц - Вплив свггових кон'юн-ктурних змш на внут-ршнш ринок; - Ускладнення у сфер1 державного регулюван-ня економ1чного роз-витку; - Зменшення надходжен-ня до бюджету внасль док скасування 1мпор-тних мит на европейсь-ку продукцш;
- Загальне зростання виробництва та зайня-тост1, тдвищення добробуту населення. - Впровадження (хоча й виб1ркове) високих стандарт1в захисту довкшля; - Розвиток недержавного пенсшного забезпе-чення; - Пвдвищення загально! ефективност1 економь ки та й модертзащя;
^цинальний л^тех^чний унiверситет Украши
11 2 |3
MiKpopieeHb
В^об-ники - Ствоpeння пpозоpого та пepeдбaчyвaного дь лового cepeдовищa; - Полегшений доcтyп до iнозeмниx pинкiв то-вapiв та поcлyг, тexнологiй, кaпiтaлiв тощо; - Добpовiльнe пiдвищeння якоcтi пpодyкцiï; - Зниження комepцiйниx pизикiв; - Отpимaння кpaщиx поpiвняно з шнуючими та нeдиcкpимiнaцiйниx умов для доcтyпy ук-païнcькоï пpодyкцiï на шоземт pинки; - Швидкий виxiд товapiв на зовнiшнiй pинок в paзi змiни кон'юнктypи внyтpiшнього pинкy; - Збшьшення пpибyткiв внacлiдок зниження тоpговeльниx бap'epiв для yкpaïнcькиx това-piв пpaктично на вcix cвiтовиx pинкax; - Не готовтеть втизня-ниx в^обнишв до жоpcткоï мiжнapодноï конкypeнцiï, а ввдтак бaнкpyтcтво тиx това-pовиpобникiв, якi не витpимaють конкypeн- ци; - Можливе здоpожчaння pecypciв на внут-piшньомy pинкy внаот-док збшьшення ïxнього eкcпоpтy до €С; - Потpeбa пpиcтоcовyвa-тиcя до новиx cтaндap-тiв пpодyкцiï; - Hacrnemcra pинкy iм-поpтовaним товapaми;
Домaшнi гоото-дapcтвa - Полiпшeння умов доcтyпy до ^едипв; - Пiдвищeння якоcтi та кyльтypи поcлyг; - Скоpочeння чиceльноc-тi пpaцюючиx; - Жоpcткiшi умови пpaцi;
- Пiдвищeння конкypeнцiï cepeд фiнaнcовиx ycтaнов y боpотьбi за ктенпв; - Збшьшення бан^у^в cepeд тиx, xto не витpи-мае жоpcткiшоï конку -peнцiï
Спожи-вaчi - Pозшиpeння acоpтимeнтy та якосп товapiв та поcлyг; - Зниження цiни товapiв i поcлyг внacлiдок зниження тapифниx i нeтapифниx бap'epiв; - Поcилeння зaxиcтy пpaв cпоживaчiв вшпо-вiдно до eвpопeйcькиx cтaндapтiв; - Розвиток пов^зан^ виpобництв (pоздpiбнa тоpгiвля, логicтикa); - Ризик нacичeння внут-piшнього pинкy iмпоp-тованими товapaми;
Erorop-тepи - Зменшення втpaт yкpaïнcькиx eкcпоpтepiв ввд диcкpимiнaцiйниx зaxодiв з боку шш^ кpaïн; - Збiльшeння пpибyткiв вщ кiлькicного нapо-щування обcягiв eкcпоpтy та змiни його cтpyктypи; - Заощадження коштiв i чacy на e^TOpim опepaцiï; - Потeнцiйнe pозшиpeння pинкiв збуту; - Зpоcтaння якоcтi yкpaïнcькоï пpодyкцiï; - Можливе доpожчaння pecypciв на внут-piшньомy pинкy внамь док збшьшення ïxнього eкcпоpтy до €С; - Потpeбa пpиcтоcовyвa-тиcя до новиx cтaндap-тiв пpодyкцiï та в^ова-джувати cиcтeмy кон-тpолю якосщ
Iмпоpтe-pи - Здешевлення товapy на yкpaïнcькомy pинкy; - Зменшення чacy на митний огляд товapy; - Kpaщe peaгyвaння на змши кон'юнктypи на внyтpiшньомy pинкy; - Поcилeння конкypeнцiï з у^а^^кими в^об-никами
Узагальнюючи ошовш очiкyвaнi позитивнi нacлiдки на мaкpоpiвнi, можна видiлити те, що ветуп Укpaïни до Свiтовоï оpгaнiзaцiï тоpгiвлi мае ета-ти cтимyлом для здшшення cтpyктypниx та iнcтитyцiйниx peфоpм. Bитpaти
на адаптащю вггчизняного законодавства безумовно надзвичайно висою, особливо це стосуеться сощального блоку та стандартiв якостi довкшля, про-те членство в СОТ означае можливють отримання европейських дотацш [7].
Приеднання також означае, що Украша бере на себе зобов'язання сто-совно виконання правил торговельно! та швестицшно! дiяльностi. Застосову-ючи спшьш для всiх "правила гри", Украша матиме право на недискримша-цiйне ставлення до себе в рамках режиму СОТ [4, 8].
Покращення швестицшного кшмату призведе до зростання обсягу ш-вестицш та покращення !х структури. Як свщчить мiжнародний досвiд, сам по собi вступ краши до СОТ супроводжуеться збшьшенням iноземних швестицш. До прикладу, у Болгари протягом наступного року шсля приеднання до СОТ шоземт швестици зросли майже в 4 рази, а у Словени - майже у 2 рази (8). Шсля приеднання до СОТ Украша стане бшьш передбачуваним партнером, тому е надiя, що швестици прийдуть i в сектор послуг, що дасть змогу зупинити вщтж робочо! сили з краши, адже украшщ, якi И покинули, працюють за кордоном зазвичай у сферi послуг [6].
Не менш важливими е позитивнi економiчнi та соцiальнi наслiдки вiд приеднання Украши до СОТ, а також впливи на довкшля. Економiчнi наслщ-ки можна приблизно визначити через змшу макроекономiчних показникiв, таких як ВВП, шдекс споживчих цiн, заощадження та швестици, рiвень без-робггтя. Коротко можна сказати, що ВВП Украши зростатиме через нарощен-ня виробництва украшсько! продукци, викликане полшшеним доступом до свiтового ринку. Уповшьниться зростання споживчих цiн, оскiльки конку-ренцiя з iмпортною продукцiею стимулювати украшських виробниюв стри-мувати тдвищення цш. Цiновi коливання на внутршньому ринку наближа-тимуться до рiвня ЕС, де зростання iндексу споживчих цш традицiйно пере-бувае на рiвнi 2-2,5 %. Позитивним буде також загальний вплив на заощадження та швестици, оскшьки зростання iмпорту стимулюватиме зростання споживання домогосподарств, а доступ до потужних швестицшних ресурЫв свiтового ринку позитивно впливатиме на зростання приватних швестицш. На безробггтя приеднання до мiжнародноl торговельно! системи матиме або незначний вплив, або ж вш буде вщсутшм. З одного боку, вiдбуватиметься збшьшення робочих мюць на експортоорiентованих шдприемствах, з iн-шого - скорочення !х на найменш ефективних пiдприемствах, якi не витрима-ють конкуренци.
Соцiальнi наслiдки залежать вiд економiчних результатiв, оскiльки об-сяг ресурЫв, спрямованих на вирiшення соцiальних питань, залежить вiд на-цiонального доходу [7].
Низку нових можливостей вщ приеднання до СОТ отримають i укра-1нськ1 виробники. Головною вигодою стане створення передбачуваного дшо-вого середовища. Це означае, що адмшютративш процедури не будуть часто змшюватися, вiдбудеться спрощення процедур зовшшньоторговельно! дiяль-ностi в цiлому.
Членство в СОТ е важливою умовою для присутнос^ на мiжнародних ринках украшських товарiв i послуг. Завдяки запровадженню режиму
Hацioнальний л^тех^чний унiверситет Украши
нaйбiльшого cпpияння щодо yкpaïнcькоï пpодyкцiï виpобники отpимaють кpaщi умови доcтyпy на pинки iншиx кpaïн. На пpaктицi це означае, що y^a-ïнcькi товapовиpобники зможуть поcтaчaти cвою пpодyкцiю на pинки ^ata-члeнiв СОТ на yмовax, не менш вигiдниx, шж тi, що мае peштa ^аш-члени СОТ. Для виpобникiв потeнцiйнi вигоди будуть пов'язaнi також iз зниженням комepцiйниx pизикiв - чepeз ветановлення бiльш cтaбiльного peжимy тоpгiв-л^ що полегшить довгоcтpоковe планування, а також iз зменшенням тpaн-cMpranx витpaт - внacлiдок гapaнтyвaння cвободи пepeмiщeння тepитоpieю кpaïн-члeнiв СОТ. Загалом це cпpиятимe зниженню cобiвapтоcтi y^ai^^^ пpодyкцiï, а вiдтaк пiдвищeнню ïï конкypeнтоcпpоможноcтi. Це вкpaй важли-во, отетьки за peйтингом конкypeнтоcпpоможноcтi, cклaдeним y 2001 p., Ук-parna поciлa 69 мicцe cepeд 75 ^аш [V, 5, 9].
Система cвiтовоï оpгaнiзaцiï тоpгiвлi зaоxочye конкypeнцiю, зменшуе тоpговeльнi бap'epи, внacлiдок чого ви^ають, нacaмпepeд, cпоживaчi. Bci ми е отоживачами i кожного дня отлачуемо цiнy за xapчi i одяг та iншi потpeби. Система СОТ, завдяки зменшенню тоpговeльниx бap'epiв i пpинципy неддо-кpимiнaцiï, знижуе вapтicть пpодyкцiï, що пpиводить до зменшення цш на кiнцeвi товapи та поcлyги. Bнacлiдок зниження тоpговeльниx бap'epiв дешев-шими cтaють iмпоpтовaнi товapи i поcлyги, а також втизняна пpодyкцiя, y виpобництвi яко1' викоpиcтовyютьcя iмпоpтнi комплeктyючi. Biд зниження тоpговeльниx бap'epiв вигpaють також дepжaвa i виpобники. Eкономicти шд-paxyвaли, що зниження бap'epiв y тоpгiвлi ciльcькогоcподapcькою ^одук-цieю, пpомиcловими товapaми та поcлyгaми на peтинy cпpичинило б пpиpicт cвiтовоï eкономiки на $613 мiльяpдiв. Завдяки тоpговeльнiй otct^í СОТ ото-живaчi матимуть також ш^ший вибip пpодyктiв з ^ащою якicтю. Скiльки piзномaнiтниx peчeй зможе купити yкpaïнcький cпоживaч завдяки можливо^ тi ïx iмпоpтyвaти: нeceзоннi овочi i фpyкти, cвiжi eкзотичнi квгги, одяг та iншi товapи [1, 5, 8].
Незважаючи на те, що членство в СОТ вщ^ивае ш^ою можливоcтi для дepжaви, в^обниюв i cпоживaчiв, як показуе ^актит, далеко не вci по-тенцшш пepeвaги легко можна peaлiзyвaти. I заяви ^о те, що будь-яка ^а-1'на отpимae знaчнi пepeвaги пpи вcтyпi до СОТ, мае eкономiчнe cпpоcтyвaн-ня. Це можна пpоaнaлiзyвaти чepeз пpизмy доcвiдy Польшд, Pyмyнiï, Словач-чини, 4exiï, Угоpщини - члeнiв СОТ з 1995 p, яким члeнcтво в цш оpгaнiзaцiï зpaзy не пpинecло вщчутнж пepeвaг.
Оцiнюючи загалом можливi негативш нacлiдки пpиeднaння Укpaïни до СОТ, нacaмпepeд cлiд видiлити те, що бшьша вiдкpитicть yкpaïнcькоï еко-номши зазнаватиме бiльшого впливу cвiтовоï кон'юнктypи. Це зумовить тд-вищення eкономiчниx pизикiв y пepiод глобально:' нестабшьност! (cвiтовi фь нaнcовi кpизи, коливання cвiтовиx цiн на eнepгоноciï тощо). Пpи цьому член-cтво в СОТ заб^ае в Укpaïни можливють викоpиcтaння низки iнcтpyмeнтiв тpaдицiйноï eкономiчноï полiтики, а caмe: пiльги, звшьнення вiд оподатку-вання, мита, цiльовi aдpecнi cyбcидiï, пpямe cпиcaння зaбоpговaноcтi дepжaви чи надання коштiв для погашення зaбоpговaноcтi, cтимyлювaння нацюналь-ниx виpобникiв зacобaми дepжaвниx зaкyпiвeль тощо [5,9].
Низка негараздiв чекае i на в^чизняного виробника, який зiткнеться з жорсткою конкуренщею i в окремих випадках може просто виявитися неготовим до не! через низьку ефектившсть шдприемств, недосконалу якiсть продукций а також невiдповiднiсть укра!нських стандарт свiтовим. А банкрут-ство неконкурентоспроможних шдприемств звичайно зумовить скорочення робочих мюць, а вщтак - збшьшення безробггтя.
Менше вiд конкуренци потерпатиме сектор послуг, оскшьки нащ-ональний постачальник послуг мае перевагу перед шоземним завдяки кращо-му розумшню мiсцевого споживача та мiсцевих традицш, вiдсутностi мовно-го та культурного бар,ерiв тощо [5, 9].
Приеднання до СОТ може загострити ряд внутршшх проблем Укра-!ни, що зараз не так виражеш з огляду на наявшсть певних бар,ерiв для тор-гiвлi [8, 9]. Лiбералiзацiя торгiвлi неминуче супроводжуватиметься знижен-ням тарифних i нетарифних обмежень. Зазвичай це стосуеться тих галузей економжи, якi не приносять значного прибутку, а також т^ як виживають лише завдяки субсидiям. У короткостроковш перспективi це може призвести до ютотного скорочення або припинення виробництва у певних галузях, а вщтак скорочення надходжень до держбюджету Укра!ни тощо. Хоча, як показали дослщження, насправдi сьогоднi вщсутш пiдстави очiкувати шокового руйнiвного впливу приеднання до СОТ [4, 9]. Наприклад, не варто боятися зниження iмпортних мит, а вщтак вартост iмпорту, оскiльки дешевий iмпорт е уже присутшм на укра!нському ринку, багато iмпортованих товарiв потрап-ляе на ринок контрабандним шляхом i мито з них не стягуеться взагаль За да-ними Мшютерства економiки й питань европейсько! штеграци Укра!ни, рь вень тарифного захисту внутршнього ринку Укра!ни вже сьогодш перебувае на рiвнi кра!н, яю приедналися до СОТ пiсля 1995 р [9]. Хоча скасування ввiз-ного мита безпосередньо впливае на надходження до Державного бюджету в бш зменшення, водночас скоротиться час для сплати митних тарифiв, а отже шдвищиться ефективнiсть роботи митнищ. Крiм того, згiдно з домовленос-тями, обнулiння iмпортних тарифiв вщбуватиметься асиметрично: ЕС - пiсля набуття угодою чинносл з огляду на вищу конкурентоспроможнiсть евро-пейських товарiв, Укра!на - через п'ять-десять роюв, що дасть можливiсть ук-ра!нським пiдприемствам поступово адаптуватися до вщкритого ринку.
Як висновок можна зазначити, що в питаннях щодо СОТ Укра!на т-дiйшла до ^е! межi, де не можна зупинятися. На сьогоднi ключовим у кон-текстi приеднання до СОТ виступае питання: як збшьшити плюси вщ взаемо-дй' з мiжнародним сшвтовариством та зменшити мiнуси вiд потенцшних не-гативних тенденцiй функцiонування укра!нсько! економiки у жорсткому конкурентному середовишд свiтового ринку. Слiд зазначити також, що украшщ не зможуть вщчути переваги вщ вступу до СОТ автоматично. Практичний досвщ багатьох кра!н свiту, якi сьогоднi е учасниками СОТ, вказуе на те, що бшьшють позитивних ефегав вщ приеднання до СОТ е результатом розумно! i виважено! полiтики. I насамперед - це приведення нацюнального законо-давства у вiдповiднiсть до норм i правил СОТ, вдосконалення державного апарату, впровадження цивiлiзованих умов конкуренцп, подолання корупцй
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
тощо. У цшому приеднання Украши до СОТ вщповщае ii стратепчним ште-ресам. Тому укра'нський уряд повинен зробити все для того, аби оптимально використати потенцшш переваги вщ членства в СОТ, пам'ятаючи про обме-ження у використанш цих переваг, i водночас зменшити потенцшш втрати та ризики, що випливають iз учaстi Украши у мiжнapoднiй торговш системi. Важливо пам'ятати, що цей крок прискорить штегращю Украши у свiтoвi та евpoпейськi екoнoмiчнi i пoлiтичнi структури.
Лiтература
1. Мороз О.Ю. Свропейське майбутне: реали та перспективи// Зб. тез дoпoвiдей: Проблеми сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку Украши. Теopiя i практика. - Львiв, 2007. -С. 134-136.
2. Пошук конкурентных переваг на шляху до вступу Украши в СОТ. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.niss.gov.ua/Table/jalio18/008.htm/
3. Свггова орган1зац1я торгiвлi. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.refine.org.ua.
4. Перспективи вступу УкраТни до СОТ. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.niss.gov.ua/Table/Jalio18/007.htm/
5. Сщенко В., Барановський О. Укра'на i св^ова оргашзащя тopгiвлi: як збiльшити плюси та зменшити м^си?// Дзеркало тижня, 2002.
6. В шаге от ВТО. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.expert.ua
7. Оцшка наслщюв угоди про вшьну торпвлю мiж Укра'ною та СС// М1жнародний центр перспективних дoслiджень. - К.: 2007.
8. Романов О. Св^ова opгaнiзaцiя торпвль Цiнa вступу для Украши// Юридичний журнал. - 2005, № 10.
9. Москалик Р. Оцiнкa можливих екoнoмiчних ефектiв вступу Украши до СОТ// Зовшшньоекож^чний кур'ер. - 2007, № 9.
УДК 658.4:339:658.628 Acnip. Д.П. Цвик - УКООПСП1ЛКА, Львiвська КА
АСОРТИМЕНТНА ПОЛ1ТИКА ТОРГОВЕЛЬНИХ П1ДПРИСМСТВ У РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
Характеризуеться сучасний стан асортиментно' пол^ики на торговельних тд-приемствах Украши, тенденцп розвитку торговельних пiдпpиемств у в^чизнянш pинкoвiй екoнoмiцi, вплив асортиментно' пoлiтики на розвиток пiдпpиемств торпвлю Дoслiджуються oсoбливoстi впровадження та ефективного функцюнування асорти-ментно' пoлiтики на торговельних тдприемствах Украши та шляхи ix фiнaнсувaння.
Post-graduate D.P. Tsvik - L 'viv commercial academy Assortment policy of trade enterprises in market economy of Ukraine
Present state of assortment policy at trade enterprises of Ukraine, tendencies of trade enterprises' development in national market economy, influence of assortment policy at trade enterprises' development are described. The peculiarities of implication and effective functioning of assortment policy on trade enterprises of Ukraine and ways of financing are investigated.
Постановка проблеми. У перюд ринково' розбудови шдприемства тopгiвлi - це складна система, в якш здшснюе обш велика кшьюсть тoвapiв, з piзними властивостями та характеристиками. Використовуються складт тор-
