CC BY
33
movable laminar prostheses show that no renewal occurs with prostheses discontinued, and in some cases even deteriorates. There were many attempts to identify the causes of such a state, but the problem is still remaining unclear. Therefore, improving the effectiveness to adjustment and use of removable laminar dentures made of acrylic plastic by studying the characteristics of clinical and morphological state of the taste buds and salivary glands in the period of adaptation to prostheses are considered as relevant for prosthetic dentistry.
УДК 613.1/.8
Денисенко С.В., Мщенко А.В., Флатова В.Л.
АКТУАЛЬН1СТЬ Б1ОБЕЗПЕКИ ЯК ФАКТОРА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ ТА ПОТЕНЦ1АЛУ
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Розгляд боебезпеки становить важливу роль у спрямуваннi забезпечення здорового навколишньо-го природного середовища i санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення. Актуальн'ють бюети-чних проблем, пов'язаних з використанням генетично модифкованих оргашзм'т е обгрунтованним заходом при впливi на органiзм людини та природнi ресурси. Ключов1 слова: бюбезпека, генна шженер1я, екосистема, бюетика
Бюбезпека - система обфунтованих заходiв, направлених на попередження чи зниження до безпечного рiвня потенцшно небезпечних дш генно-шженерних (трансгенних) органiзмiв на здоров'я людини та навколишнього середовища, включно саштарне та епiдемiчне благополуччя.
Саштарне та епiдемiчне благополуччя населення забезпечуеться шляхом впровадження комплексу оргашзацшно-правових, адмшютра-тивних, шженерно-техшчних, медичних, еколоп-чних, ветеринарних та шших заходiв, спрямова-них на усунення або зменшення шкщливого впливу на людину факторiв середовища житте-дiяльностi, запобiгання виникнення та поширен-ня iнфекцiйних хвороб i масових нешфекцшних захворювань через спецiально уповноважеш ор-гани виконавчоТ влади, нагляд за дотриманням законодавства про охорону здоров'я, державних со^альних стандарт, стандарт медичноТ до-помоги, клiнiчних протоколiв, лiкарських форму-лярiв, табелiв матерiально-технiчного оснащен-ня закладiв охорони здоров'я, критерпв та вимог, спрямованих на забезпечення здорового навколишнього природного середовища i саштарно -епiдемiчного благополуччя населення, лщензш-них умов впровадження господарськоТ дiяльнос-тi в сферi охорони здоров'я, якостi лкарських засобiв бiологiчного походження i медичних ви-робiв[15].
З кожним роком все важче е пщтримувати без-пеку життедiяльностi людини та сусптьства в ц^ лому, оскiльки загрози, виникаючi в рiзних сферах життя, взаемодоповнюють на одну. Значну медич-ну проблему представляють iмунодефiцит та ауто-iмуннi захворювання; важкий еколопчний тягар по-в^язаний з викидом в навколишне середовище велико!' кшькосп отруйних речовин; негативне со^а-льне значення веде за собою скорочення трива-лостi життя населення [1].
Еколопчна i бiологiчна безпека - ефективний чинник захисту природних прав людини. Небез-печш тенденцiï наближення «антрополопчноТ ка-
тастрофи», крiм соцiально-духовних проявiв (за-гально визнана криза духовних цшностей) , на-приклад, мютять в собi й небезпеку деформацп генома людини, тобто ТТ природи, внаслщок впливу «освоеного» людиною природного середовища та сучасних генно-шженерних проек^в «удосконалення» традицшно! для бюсфери бю-ти. Етичнi цiнностi не повинш розглядатися поза бiологiчними факторами. За А. Швейцером «етика е безмежною вiдповiдальнiстю за все жи-ве» [16.] Ми маемо велику потребу в Земельнш етицi, Етиц живо! природи, Популяцiйнiй етицi, Етиц споживання, Урбанiстичнiй етицi, 1нтерна-цюнальнш етицi, Герiатричнiй етицi, тощо. Про-блеми, якi ними розглядаються, закликають до дiй, що спираються на знання цшностей та бю-лопчних факторiв. Всi вони включають бюетику, бо виживання уае! екосистеми е своерщною пе-ревiркою системи наших цшностей [10].
Насторожуе те, що спостер^аеться тенденцiя до перебiльшення успiхiв та значення новiтнiх генно-iнженерних дослщжень та практики. Пе-ребiльшуються Тхн достоинства та можливостi i замовчуються очевиднi недолiки та можливi за-грозливi наслiдки, мiж тим юнують значнi труд-нощi в практик клонування, трансплантологiТ та генноТ шженерп. З'являються численнi прецеде-нти неусвщомлення сутi досягнутого сучасним бiомедичним комплексом. Генна iнженерiя за-безпечуе появу нових лтв, антитiл, гормонiв, харчових бшмв, унiкальних технiчних матерiалiв: надчутливi датчики (бiосенсори), комп'ютернi та шшк Проте необхiдно усвiдомлювати, що навчи-вшись впливати на генетичний апарат нав^ь вищих тварин, ми переходимо певний рубiж до-зволеного, не усвщомлюючи небезпечних нас-лiдкiв цього переходу. В руках людини - генного шженера, «в руках не так уже й досконало! в ш-телектуальному вщношенш iстоти, з'явилися безмежш, велетенськi можливостi - як Господа Бога» [6].
Звщси з'являються враження (скорее тюзи)
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
про необмежен можливостi HayK0B0-TexHÍ4H0r0 прогресу. Зокрема «сучасна бiологiя, навчив-шись розшифровувати генний код та влаштову-вати гени ДНК, гадае, що вона наближаеться до розумiння життя, хоча в дшсносп вона мае справу не з життям, а з шаблонами i структурами, як життя створюе для власноТ реалiзацiТ в остаточно визначених формах» [3].
Тому бурхливий розвиток бютехнологш, що робить реальними таю феномени сьогодення, як вибiр стат дитини, «дiти з пробiрки», замiна практично кожного органа людини шляхом трансплантацiТ, виникнення ютот, ранiше невн домих природi, викликае ейфорш в засобах ма-совоТ iнформацiТ. Журналiсти i популяризатори новп~шх фармакологiчних та бiотехнологiчних досягнень згадують i про можливi негативнi нас-лiдки Тхнього застосування, але скоромовкою i без акцентування на цьому. Величезн фiнансовi можливостi фармацевтичних компанш, якi вмiло використовують рекламу, дозволяють Тм забез-печити себе таким дешевим випробувальним пол^оном, як населення бщних краТн [9].
Нам треба усвщомити той факт, що в державi складаеться фармацевтичний ринок з прита-манним йому ринковими вщносинами. Але це особливий ринок, в якому домшувати мае меди-ко-со^альна спрямованiсть. Коли ТТ бракуе, то цей ринок i вся фармацевтична галузь перетво-рюеться на голий бiзнес, де шален прибутки до-сягаються за рахунок страждання людей. В про-цес вмiшуеться агресивна реклама. Першi мiсця за обсягом торгiвлi займають тi препарати, якi нав'язуються патентам засобами масовоТ шфо-рмацп. Ось чому реклама фармацевтичних за-собiв у переважнiй бiльшостi краТн заборонена. Це повинно статися i в УкраТнк
З ютори: у 1963 роц у Бруклiнi пiд час експе-риментiв Jiwish Chronic Desease Hospital особам похилого вку без згоди з Тх сторони, ш'екцшно були введенi живi раковi кл^ини для проведення експерименту з переб^у та розвитку даного виду хвороби. Тривогу пщняла Всесвiтня асоцiацiя лн карiв, i в 1964 роц в Гельсiнкi була прийнята де-кларацiя, яка не раз доповнювалась та удоско-налювалась, i стала першим мiжнародним етич-ним стандартом проведення наукових дослав над людиною. У Гельсiнськiй декларацiТ «Реко-мендацiТ лiкарям, щодо здiйснення бюмедичних дослiджень з участю людей, як пщдослщних» пiдкреслена необхiднiсть максимального поси-лення бiоетичних вимог щодо проведення ви-пробувань на людинi [18]. У Киево-Могилянськш академп iснували своТ етичнi курси. Цей напря-мок розвивали вiдомi вiтчизнянi вченi медики, таю як М.1.Пирогов, В. Образцов, М. Стражеско, Ф. Яновський, О. Богомолець, Д. Заболотний та шшк Ще в 19 столгтп М.1.Пироговим був розроб-лений моральний кодекс медичноТ сестри i впе-рше пiднято питання про взаемодiю лкаря з ме-дичною адмiнiстрацiею.
Науковий центр з медико-бютехычних про-
блем при Президп НАН УкраТш до 2002 року був базовою оргашза^ею KOMicii з питань бiоетики при Ka6iHeTi MiHicTpiB УкраТни, яка сприяла створенню правових передумов для приеднання УкраТни до мiжнародних договорiв у ^y3i бю-етики, координувала дiяльнiсть етичних ком^е-тiв всiх рiвнiв в УкраТнi. Зараз ц функци виконуе Комiтет з питань бюетики при Президп НАН УкраТни.
Принциповим е визнання людини со^альною цiннiстю: тобто людина е цшнютю не тiльки для самоТ себе, а й для всього сусптьства, для соцн уму[4].
Останшм часом людство покладае величезнi нади на розвиток нанотехнологiй. Про це сього-днi говорять не ттьки вченi, а й полiтики. Багато общяе Тхне застосування в медицину починаючи вiд розробок нових лтв та дiагностичних прила-дiв до видалення забруднювачiв, принципово нових методiв лiкування та профiлактики. Проте громадська думка в свт вже роздтилися мiж надiями на краще, на користь i страхом, пов'язаним з потенцшно шкiдливим впливом на оточуюче середовище, створенням зброТ нового поколшня та iнше.
Навiть при такому великому перелку бюети-чних проблем поза ним залишаються важливi питання юриспруденцп (драматичнi суперечностi мiж бюетичною цiннiстю та юридичною нормою) та впровадження бюправа в педагопчно-навчальнш сферi [5].
Натомiсть, протягом останшх двадцяти рокiв найбiльшого поширення в сусптьс^ набули iншi продуценти генноТ iнженерiТ - генетично-модифiкованi оргашзми (органiзми, до геному яких за допомогою методiв генетичноТ iнженерiТ штродуковано функцiонуючi стороннi гени або дтянки ДНК), добре вiдомi за своею скороченою назвою - "ГМО".
Саме вони та Тхнi компоненти активно засто-совуються пiд час виготовлення продук^в хар-чування, рiзноманiтних стьськогосподарських товарiв, лiкувальних та побутових засобiв. I саме використання ГМО пщ час виробництва даноТ продукцiТ породжуе найбiльше дискусiй у сусш-льствк Адже низка дослiджень, проведених уче-ними в частинi застосування згаданих товарiв, свiдчить i про негативн наслiдки Тх уживання та використання, i про можливу загрозу, яку вони можуть становити для бюлопчноТ безпеки населення планети, осктьки пiд впливом ГМО, зни-щуються усталенi екосистеми та вiдбуваеться руйнування людського генофонду. Так, вщомо, що вживання деяких видiв сiльськогосподарськоТ продукцп, котра мiстить ГМО (зокрема, певних сор^в кукурудзи, соТ, цукрового буряку), впливае на репродуктивну функцш людини, а потрап-ляння продуктiв побутовоТ хiмiТ зi вмiстом ГМО до фунту та водойм негативно позначаеться на життедiяльностi ссав^в, бдж1л та риб.
Адепти генноТ шженерп вважають, що користь вщ широкомасштабного застосування ге-
нетично модифкованих opraHi3MiB е очевидною, а побоювання - невизначеними. Побутуе MipKy-вання - «люди бояться того, чого не знають».
Можна зробити загальний висновок, що побоювання е перебтьшеними, бо у природному середовищi трансгены оргашзми швидко гинуть [17]. Як будуть поводити себе трансгенш оргаш-зми серед органiзмiв природних, якi пройшли випробовування еволю^ею! Серед «невизначе-них» негативних наслщмв прогнозуються:
- витiснення природних органiзмiв з ïхнiх екологiчних ресурав на трансгеннi;
- порушення еколопчноТ рiвноваги (ефект «падаючого домiно»);
- активiзацiя «дрiмаючих» патогенних мiкробiв;
- поява химер «майже за Лукре^ем».
В Украïнi 70% загальноТ площi краТни викори-стовуеться у стьському господарствi. На зако-нодавчому рiвнi закрiплюються право людини жити в еколопчно чистому середовищi, Тсти на-туральну Ужу, бути захищеному вщ дiï хiмiчних сполук та шших негараздiв, що створюеться лю-диною з гуманною дiею, але при вивченш Тх нас-лiдкiв виявляемо негативну дш цих речовин на оргашзм людини [13].
Ця проблема стае не ттьки для медичних пра^вниш, але i для сусптьства i це е важли-вим аспектом бюетичного виховання та вщповн дальностi за здоров'я всього сусптьства. Низь-кий рiвень екологiчноï свщомосп суспiльства призвiв до значноТ деградацп довкiлля УкраТни, надмiрного забруднення поверхневих та пщзем-них вод, викидiв шкiдливих речовин у повiтря, нагромадження у дуже великих ктькостях шкщ-ливих елементiв вiд добрив та вiдходiв вироб-ництва [8]. Зокрема на Полтавщин рiвень штра-ту натрш у водi та фунт перевищуе норми в кь лька разiв, що дае можливiсть розвитку хрошч-них захворювань, в тому чи^ доведено порушення репродуктивноТ функцiï.
Поеднання професiйних якостей з моральню-тю виробництва вiдiграе важливо соцiальну проблему з питань первинноТ профiлактики та лку-вання. Для цього потрiбно, у першу чергу, до-тримуватись норм та правил користування вне-сення мшеральних добрив та пестицидiв, регу-лювати штенсивнють обробки орних земель. Розмноження генно-модифкованих рослин, що можуть схрещуватись з «природними» рослина-ми, якi призведуть до появи суперактивних i стшких до гербiцидiв потрiбно контролювати. Можна закрити атомну станцш, заборонити виробництва, але до чого може призвести розви-ток генноТ модифкацп органiзму за своТми непе-редбачуваними законами у складнш екосистемi? Як говорять бюлоги - атомна бомба розклада-еться, а бiологiчна зброя - розмножуеться. На-вiть у випадку кттинноТ терапiï - по сут вщбува-еться впровадження в оргашзм людини чужоТ спадковостi без ч^кого розумiння подальших процесiв взаемодп органiзму з принесеною кт-тиною [11].
Необхщш попереднi фундаментальнi дослн дження. Комiсiею констатовано, що продук^я генно-модифiкованих виробiв вже ринула в Украшу, про що споживач i не пщозрюе. Маркн рування не проводиться, тому що вщсутне об-ладнання для фахового молекулярно-бюлопчного аналiзу. Вiдсутнiй контроль за дiя-льнiстю вчених i лiкарiв, що роблять спроби за-стосування незареестрованих кл^инних препа-ратiв, до складу яких входять живi клiтини [7].
Конвен^я ООН про охорону бюлопчного рiз-номанiття, ухвалена пiд час проведення мiжна-родноТ конференцiï в Рю-де-Жанейро 5 червня 1992 року, фактично стала першим багатосто-роншм нормативно-правовим актом, який проголосив необхщнють дотримання правил бюбез-пеки при поводженш з живими видозмшеними органiзмами, отриманими в результатi застосу-вання бiотехнологiï [17]. Згiдно з Конвен^ею, пiд поняттям "бюбезпека" розумiеться система правил та заходiв, що мають зменшити чи запоб^и потенцiйним ризикам, пов'язаним iз використан-ням бiотехнологiï та ïï продуктв.
Продукцiя, що мiстить ГМО, почала з'являти-ся у продажу в рiзних краТнах свiту з середини 90-х рош минулого столiття. Але, на вщмшу вiд США, де таю товари часпше всього не маркува-лася, а, отже, безперешкодно потрапляли й до багатьох шших держав, включаючи краТни коли-шнього СРСР, у Захiднiй та ^вшчнш eвропi од-разу ж дуже присктливо поставилися до цiеï продукцп. Уряди держав даних регiонiв вимагали надання шформаци про ГМО-походження проду-ктiв та можnивi ризики, що юнують для спожива-чiв при Тхньому вживаннi. Керуючись вимогами мiжнародних бiоетичних стандартiв, постачаль-ники мали ретельно роз'яснювати населенню, чим саме може загрожувати споживання продук-тв харчування, лiкарських препаратiв або шшоТ продукцiï, що мiстить ГМО чи Тх компоненти [2].
Реагуючи на вимоги деяких краш-члешв (зокрема Франци та Нiмеччини), бвропейський Союз iмплементував до свого законодавства мiжнаро-днi стандарти бiоетики в частин забезпечення бiобезпеки, пов'язаноТ iз застосуванням ГМО та Тх компонентiв, розробивши на Тх основi евро-пейськ стандарти обiгу продукцiï iз вмютом гМо та Тх компонентiв на територп своТх краïн-членiв i використання ГМО у вщкритих та закритих системах; регламентувавши дiяльнiсть, пов'язану з використанням, поширенням, збутом, експор-томЛмпортом продукцiï, що мiстить ГМО; а також запровадивши систему виявлення ГМО у продуктах споживання [12].
У другш половин 1990-х рош було прийнято директиви та iншi нормативно-правовi акти GC про поводження з ГМО у вщкритих та закритих системах, як передбачали запровадження до-сить жорстких санкцш у разi Тх порушення. Мо-тива^ею для ухвалення зазначених документiв, перш за все, стало прагнення захистити здоров'я людей i чистоту навколишнього середовища.
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
На територп краТ'н-члешв ¿вросоюзу було за-проваджено жорстк правила Картахенського протоколу з бюбезпеки щодо транскордонного розповсюдження ГМО. Надзвичайно обмеженим i суворо регламентованим залишаеться використання ГМО пщ час здшснення дослiджень у сферi генноТ' шженерп у закритих системах (особливо щодо подолання небезпечних захворю-вань), а також пщ час виробництва продук^в ха-рчування. ^м того, пiсля оприлюднення даних про негативш наслiдки поширення продук^в, що мiстять генетично-модифiкованi компоненти (зокрема, збтьшення випадкiв онкологiчних захво-рювань), на територп США i тих краТн, куди вони постачалися з територп останшх, продук^я, що мютить або може мiстити ГМО, зазнае сувороТ' перевiрки перед тим як потрапити на ринок ¿С. Така перевiрка здшснюеться в спе^альних ла-бораторiях, що входять до европейськоТ' мережi Спiльного дослiдного центру ¿вропейського Союзу.
Законодавство ¿С установлюе ч™ правила маркування продуктiв iз вмютом ГМО i надання населенню краТ'н-члешв шформацп про можливi негативнi наслщки вживання чи використання такоТ' продукцп для життя та здоров'я людини, а також ус можливi бюетичш ризики ïï застосування у стьськогосподарському тваринництвi чи рослинництвi [6].
У нашш державi спецiальний Закон "Про державну систему бюбезпеки при створенш, ви-пробуваннi, транспортуваннi та використанш ге-нетично модифiкованих органiзмiв" було прийн-ято тiльки у 2007 роцк Цей документ проголосив установлення системи бюлопчноТ' безпеки, потреба в якш виникае у зв'язку зi здiйсненням в УкраТ'ш та за ï'ï межами генетичночнженерноТ' дн яльностi, результати котроТ' у виглядi генетично-модифiкованих органiзмiв можуть завдати шкоду життю та здоров'ю людини, а також негативно вплинути на довктля. Хоча, по су^, даний Закон можна розглядати лише як рамковий акт, на ос-новi якого необхiдно розробити спе^альш зако-ни, котрi, спираючись на вщповщш мiжнароднi бiоетичнi стандарти, детально регламентувати-муть порядок здiйснення генетично-шженерно'Г дiяльностi у замкнених i вщкритих системах, а також установлюватимуть систему експертизи у сферi створення та використання ГМО.
Пщ час впровадження загальносвтового, ре-гiонального i мiжрегiонального бiоетичного зако-
Реферат
АКТУАЛЬНОСТЬ БИОБЕЗОПАСНОСТИ КАК ФАКТОРА СОХРАНЕНИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОЙ ЖИЗНИ И ПОТЕНЦИАЛА Денисенко С.В., Мищенко А.В., Филатова В.Л.
Ключевые слова: биобезопасность, генная инженерия, экосистема, биоэтика
Рассмотрение безопастности составляет важную роль в направлении обеспечения здоровой окружающей природной среды и санитарно-эпидемического благополучия населения. Актуальность биоэтических проблем, связанных с использованием генетически модифицированных организмов, является обоснованным мероприятием при воздействии на организм человека и природные ресурсы.
нодавства та формування вщповщних, у тому чи^ модельних бютичних кодешв, роздти цих мiжнародно-правових ак^в, присвячен питан-ням гарантування бюбезпеки в суспшьсга при створенш та використанш генно-модифкованих виробiв та Тх компоненпв, мають мютити ч™ правила поводження з останшм, окремi правовi мехашзми регулювання Т'х використання, а також визначати порядок i межi застосування генно-модифкованих органiзмiв.
Лiтература
1. Биотехнология, биобезопасность, биоэтика / Под ред. А.П. Ермишина. - Минск : Технология, 2005. - 379 с.
2. Маер-Абiх К.М. Повстання на захист природи. Вщ довктля до сптьно свггу / Маер-Абiх К.М. - К. : ЛЛра, 2004. - 192 с. Бельков В.Б. На пути к генетически модифицируемому миру /
B.Б. Бельков // Человек. - 2002. - № 2. - С. 23-24. Водопьянова Е. Другая наука: заказ инновационного общества / Е. Водопьянова // Свободная мы. - 2007. - № 4 (1575). -
C. 134-135.
Гамаш Б. Ждин з генетичноТ пляшки / Б. Гамаш // Дзеркало тижня, 18 вересня. - 2004. - С. 15.
Згречча Е. Бюетика та центральнють людськоТ особи / Е. Згречча // Антолопя бюетики. - Львiв, 2003. - С. 29. Кузнецов В.В. Возможные биологические риски при использовании генетически модифицированных сельскохозяйственных культур / В.В. Кузнецов // Вестник ДВО РАН. - 2005. - № 3. - С. 40-54.
Кухар В.П. Екобютехнолопя та бюенергетика: проблеми ста-новлення i розвитку / В.П. Кухар, ¿.В. Кузьмшський, О.А. Гна-тюк [та ш.] // Вюник НАН УкраТни. - 2005. - № 9. - С. 3-18. Поттер В.Р. Биоэтика: мост в будущее / Поттер В.Р. - К., 2002. - С. 5, 9.
Поттер В.Р. Биоэтика: мост в будущее / Поттер В.Р. - К., 2002. - С. 32.
Скрипник О. Молочш сосиски iз золотими гронами / О. Скрип-ник // Дзеракло тижня. - 2008. - № 8. (1 березня). - С. 1, 16. Третьякова В. Мiжнародно-правовi аспекти сучасноТ бюетики /
B. Третьякова // Вiче, 2012. - № 24. - С. 19-21. Зербшо Д.Д. Безпечне довктля - мета ппени, екологп та бюетики / Д.Д. Зербшо, О.М. Калшковський // IV нацюнальний конгрес з бюетики з мiжнародною участю. - Кив, 2010. - С. 36.
Новожилов О.В. Потенциал выращивания сельскохозяйственных культур в Украине: оценка экологического риска вертикального переноса генов / О.В. Новожилов // IV нацюнальний конгрес з бюетики з мiжнародною участю. - Кив, 2010. -
C. 193.
Губская О.Ю. Целiакiя i поширенють, особливост кшшчного переб^, дiагностика, лкування та одужання хворих : авто-реф. дис. у-ра мед. наук. / О.Ю. Губская. - КиТв, 2009. - 31 с. Encyclopedia of Bioethics / Eg. By W.Th.Reich. N.-Y.-L. // Basic Writing on the Key Ethical Questions That Surround the Major Modern Biological Possibilities and Problems. - 1995. - Vol. 1. -P. 102.
Конвен^я ООН про охорону бюлопчного рiзноманiття вщ 5 червня 1992 р./ Конвенцто ратифковано Законом УкраТни № 257/94-ВР вщ 29 листопада, 1994. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_030 Всеобщая декларация о биоэтике и правах человека от 19 октября 2005 г./ Организация Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры (UNESCO). - [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001461/146180r.pdf
3.
4.
6.
7.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
Summary
TOPICALITY OF BIOSAFETY IN PROTECTING HUMAN LIFE AND HEALTH POTENTIAL
Denysenko S. V., Mishchenko A.V., Filatova V.L.
Keywords: bio-safety, genetic engineering, ecosystem, bioethics.
Issues on bio-safety play an important role in maintaining healthy environment as well as sanitary and epidemiological welfare of the population. The relevance of bioethical issues related to genetically modified organisms is a measure of justification as they produce marked impacts on humans and natural resources.
УДК: 616.314-089.23
Дрогомирецька М.С., Якимець А.В.
ЕФЕКТИВН1СТЬ МЕТОД1В Л1КУВАННЯ АДЕНТП ВЕРХН1Х ЛАТЕРАЛЬНИХ Р1ЗЦ1В
Нацюнальна медична академiя пюлядипломноТ освiти iм.. П.Л. Шупика
В статтi розглянуто ефективнсть метод'т лкування адент'й верхнх латеральних pi3^e, а саме, так як: апаратний, хiрургiчний, апаратно-хiрургiчний, функцональний. Зроблений висновок, що правильне визначення стратегш i тактики лкування дозволяе скоротити строки лкування, пд-вищити його ефективнсть та уникнути помилок. На даний час немае сучасних диференцшованих протоколiв ведення цих пацiентiв, що пдтверджуе актуальнсть даного напрямку досл'джень. Ключовi слова: агенезiя, адентпя, латеральж рiзцi, рют та розвиток жувально-мовного апарату, методи лкування.
№ держреестраци:0109и002317
Розвиток жувально-мовного апарату нероз-ривно пов'язаний з розвитком всього оргашзму шдивща. Починаеться вш з 5-го тижня ембрюна-льного перюду, коли визначаються першi ознаки закладки тимчасових зубiв, i тривае протягом багатьох рош пюля народження, до повного формування постшного прикусу до 18-20 рош. З точки зору етюлогп та патогенезу розвитку зу-бощелепних аномалш, весь цей термш доцтьно роздтити на два перюди: 1) внутршньоутроб-ний - коли плщ знаходиться пiд захистом мате-ринського органiзму i порушення в розвитку його, в основному, залежать вщ стану матера i в меншому ступени вiд зовышых факторiв; 2) по-стнатальний - коли дитина переходить в умови впливу зовшшнього середовища i, завдяки спад-ковим i вродженим властивостям, пристосову-еться до ïï зв'язку [4].
Порушення розвитку жувально-мовного апа-рату в постнатальному перюдк Плiд в неоната-льному перiодi знаходиться пщ захистом оргаш-зму матерi вщ впливу багатьох шкiдливих фак-торiв зовнiшнього середовища. Проте в "вузько-му середовищi", навколишнього плiд, можуть скластися умови, що несприятливо впливають на розвиток ембрюна взагалi i, зокрема, - жува-льно'-мовного апарату. Це вплив може бути ме-хаычним i фiзiологiчним [4].
Наступним можна розiбрати порушення розвитку жувального апарату в постембрiональному перюдк У цей перiод включаються основы етапи розвитку зубощелепово'Г системи, до яких можна вщнести: 1) закшчення формування i прорiзу-вання тимчасових зубiв; 2) iнiцiацiя закладки ча-стини постiйних зубiв (частина закладаеться в ембрюнальному перiодi); 3) розвиток i початок мiнералiзацiï постiйних зубiв в оклюзiю; 4) прорi-зування в порожнину рота та встановлення по-
ложення постшних зубiв; 5) подальший рiст та розвиток щелепних кюток i альвеолярних частин до повного формування прикусу. Пщ час цього довгого i складного процесу можуть виникати ускладнення, викликаш рiзними факторами ри-зику.
Незначнi порушення, якщо |'х вчасно не при-пинити, можуть призвести до важких деформа-цiй, складних випадкiв аномалш.
Найбтьш критичним перiодом для розвитку дитини е першi мiсяцi, а надалi - першi два роки життя [4].
Актуальним напрямком розвитку сучасно'' стоматологи е пщвищення i збереження рiвня стоматологiчного здоров'я населення. Його реа-лiзацiя можлива через ранне виявлення та лку-вання стоматолопчних захворювань. Серед стоматологiчних захворювань зубо-щелепш аномалiï за розповсюдженiстю займають не останне мюце. За даними рiзних авторiв 'х кiль-кють коливаеться вiд 53,8% до 71,63% (Цари-цинська Н.М. 1995, Григорьева Л.П. 1991, Хоро-шилкiна Ф.Я., Персш Л.С. 1999, Кузнецова М.Ю. 2000, Деньга О.А. 2003).
У тимчасовому прикуа е 20 зубiв, а в постш-ному 28-32. Однак зус^чаються люди iз змен-шеною кiлькiстю зубiв - пподен™, а також аден-тiею - вщсутнютю зачаткiв зубiв. Адентiя може бути повною та частковою. При повнш адентп (adentia totalis) вщсуты всi зуби або 'х зачатки. Повна аден™ - досить рщкюне явище, проте, вона зус^чаеться як в перюд тимчасового, так i постшного прикусу. Особливою рщкютю е вщсу-тнiсть зачаткiв як тимчасових, так i постшних зуб i в [3].
При частковш аденти (adentia partialis) вiдсут-ш декiлька зубiв або 'х зачатш. Найчастiше спо-стерiгаеться адентiя верхых бiчних рiзцiв i ниж-
