CC BY
25
IV. Висновок. Таким чином, формування i реатзащя напрямiв забез-печення ефективноï мотивацп працi в системi соцiальноï безпеки тд-приемства е запорукою забезпечення конкурентоспроможносп тдприемства, яка, своею чертою, забезпечувати: генерування мотивiв iнновацiй у госпо-дарську дiяльнiсть пiд впливом внутршшх i зовнiшнiх факторiв безпеки; сприйняття шновацш господарською системою (вщкритють системи для ш-новацiï, сприйняття оргашзащею i персоналом).
Л1тература
1. Актуальш проблеми створення системи ощнки зовшшшх i внутршшх загроз нащ-ональнш безпещ Украши / за заг. ред. В.П. Горбулша. - К. : Вид-во "Либщь", 2005. - 232 с.
2. Колот А.М. Мотиващя, стимулювання й ощнка персоналу : навч. поабн. / А.М. Колот. - К. : Вид-во КНЕУ, 1998. - 224 с.
3. Байда О.О. Мотиващя пращ як складова усшху оргашзаци / О.О. Байда, О.Б. Моргу-лець // Вюник К1Б1Т. - 2006. - № 1. - С. 55-57.
4. Гребшчук О. Стимулювання пращ на щдприемстш та засоби моделювання / О. Гребшчук // Економют. - 2009. - № 4. - С. 52-56.
5. Романенко Н.Г. Матер1альне стимулювання пращвнигав в умовах ринкових форм гос-подарювання шдприемства / Н.Г. Романенко // Торпвля i ринок Украши : темат. зб. наук. праць. - Донецьк : Вид-во ДонНУЕТ. - 2008. - Вип. 26, т. 1. - С. 282-288.
6. Замф1рова А. Теорп трудових вщносин i мотивацп пращ // Економжа i держава. -2007. - № 7. - С. 86-88.
Иляш О.И., Быченкова М.Э. Роль мотивации труда в системе социальной безопасности работников
Освещены особенности мотивации труда в системе социальной безопасности работников, характерные для трансформационного периода развития экономики Украины. Особое внимание уделено требованиям и основным принципам мотивации труда в системе социальной безопасности сотрудников. Предложен оптимальный комплекс средств и направлений современной стратегии мотивации персонала.
Ключевые слова: социальная защита, мотивация труда, средства мотивации, мотивационный механизм.
Ilyash O.I., Bychenkova М.Е. Role of motivation in work social security workers
The article covers the features of motivation in the social security workers, transformation period characteristic of Ukraine's economic development. Particular attention is paid to the requirements and basic principles of motivation in the social security of workers. The best set of strategies and directions of modern personnel motivation is suggested.
Keywords: social security, labor motivation, means of motivation, motivation mechanism.
УДК 61:57:17:[613.2:575.24] Асист О.Р. Джура1, канд. мед. наук;
доц. Г. Т. Терешкевич1, канд. наук з держ. упр.; доц. В. Т. Андрушко, канд. iсmор. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСНОВИ Б1ОБЕЗПЕКИ В КОНТЕКСТ Б1ОЕТИКИ
Розглянуто бюетичш критери можливост розв'язання бюмедичних машпуля-цш та генно1 шженери в контекст пдносп людини, ïï щлюност та щентичностг Висв^лено проблеми бюбезпеки в контекст бюетики.
Ключовг слова: бюмедичш машпуляци, генна iнженерiя, бюбезпека, генетично модифжоваш оргашзми, щлюшсть людини, штегральшсть людини, засади бюетики.
1 Льв1вський нацюнальний медичний ушверсигет ¡м. Данила Галицького;
Щд зростаючим тиском досягнень науково-технiчного прогресу бюетика виявляе моральнiсть дiй людини в бюлогп i медицинi з огляду на виживання людства i довкшля. Ситуацiя iстотно ускладнюеться тим, що людське суспiльство перебувае в сташ глибоко! кризи духовносп, морат, коли людське життя втратило щннють. Спроби людей пiдмiнити собою Бога, "покращуючи Його творшня", можуть призвести лише до катастрофiчних наслiдкiв для людства.
Ми живемо у виршальний час в юторп науки та людсько! цивЫзацп. Щораз бiльша загроза для людського життя виникае через бюмедичш маш-пуляцп. Тому, залучаючи людину до експериментiв, важливо дотримуватися таких основних морально-правових вимог, як: надання особ^ яка бере участь в експерименп, повно! шформацп про ризик та можливi негативнi наслщки; добровiльна згода; захист життя та щентичносл людсько! особи. Свiтове об'еднання лiкарiв вимагае, щоб така особа була пошформована про предмет експерименту, його метод, можливi наслiдки, а також щоб вона мала гаранто-ване право у будь-який момент вщмовитися вщ експерименту.
З вщкриттям у 1953 р. структури ДНК i у 1956 р. - зв'язку мiж гене-тичним кодом i хромосомами розпочалася епоха генетичних маншуляцш. Сьогоднi найбiльша мiжнародна наукова програма полягае у вивченнi сукуп-ностi усiх генiв (генома) людини для виявлення будови нашо! генетично! сис-теми та !! патологш.
Новi форми бiомедичних манiпуляцiй виникли на основi генно! шже-нерп, яка швидко розвиваеться. Генна iнженерiя - напрям молекулярно! бь ологп й генетики, який розробляе лабораторш методи цiлеспрямованого ут-ворення органiзмiв з новими комбiнацiями спадкових властивостей, створен-ня нових генетичних структур. Опанування сучасних бюлопчних i медичних технологш стало можливим через тзнання бiохiмiчноl структури носiя спад-ково! шформацп - ДНК, декодування !! та опрацювання методiв !! модифжа-цп iз застосуванням технiк бюшженерп. Цi вiдкриття дали змогу здшснювати бiотехнологiчнi процеси спершу на окремо взятих кштинах, вiдтак на рiвнi тканин i органiв. Синтез i введення в органiзм штучних гешв вiдкривае широ-кi можливостi для корекцп природжених вад i деформацш, терапп спадкових хвороб, продукування спещальних лiкiв надзвичайно! важливостi: людського шсул^, iнтерферону, соматостатину, соматотропiну, вакцин проти грипу, гепатиту А i В та багатьох шших, вдосконалення або створення нових проце-сiв !х органiчного синтезу. Проводять дослiдження вакцин як засобу проти вiрусу iмунодефiциту людини (В1Л).
З позицп персоналютично! бiоетики, такi ди оцiнюють як моральш, бо слугують на благо людини. Проте генна iнженерiя створюе також технологи, що е далекосяжними у негативних наслщках та створюють реальну загрозу руйнування екосистем [7, с. 25-28] та людського генофонду планети [7, с. 1522], таю як створення генетично модифжованих продукпв рослинного i тва-ринного походження, клонування, технологiя отримання стовбурових кштин ембрiона людини, штучне заплщнення, програмування людини з визначени-ми характеристиками, зi здiбностями лише для вузько! спецiалiзацil, створення бактершно! збро! [3, с. 118; 5, с. 48; 6, с. 367; 7, с. 28-30].
Не випадково провщний американський учений, д-р наук, професор молекулярноï бiологiï Джон Фейган тсля десяти рокiв дослiджень у rony3i генноï регyляцiï та вивчення молекулярних механiзмiв виникнення ракових новоутворень 1994 р. вщмовився вiд премп у 614 тис. дол. за досягнення у сферi застосування методiв генноï iнженерiï. У такий споиб вiн висловив протест проти масового поширення цих методiв на практищ й неабияке зане-покоення непередбачуваними та небезпечними для людини й усього живого на планет наслщками застосування дослщжень i3 пересадки гешв [8, с. 39]. Учений звернув увагу на неочiкyванi побiчнi ефекти перенесення гешв: хар-човi продукти, що мiстять ГМО, можуть мати токсини та алергени. Фейган наводив численш приклади, коли вживання трансгенноï продyкцiï спричиня-ло захворювання й навпъ загибель людей. Вiн попереджав: небезпека в тому, що новi оргашзми, створенi зi застосуванням генноï iнженерiï, здатнi самос-тiйно розмножуватися та схрещуватися з природними популящями, спричи-няють при цьому незворотш бiологiчнi змiни в yсiй екосистемi землi.
Сyсiднi з Украïною держави ще наприкiнцi 90-х рокiв минулого сто-лiття прийняли закони про поводження з ГМО та застосування технологш генноï шженерп. Такi нормативно-правовi акти мають Росiя, Польща, краши Балтiï та iншi. Згiдно з ними здшснюеться жорстка перевiрка продукцп, що виготовляеться з використанням ГМО, особливо харчових продукпв i ль карських препаратiв.
Використання ГМО на територп €С було вiд самого початку надзви-чайно обмежене й жорстко регламентоване. А шсля появи шформацп про не-гативнi наслщки вившьнення в навколишне середовище продукпв iз генетично модифiкованими компонентами на територп США i краш - iмпортерiв американськоï трансгенноï продукцп €С запровадив п'ятирiчний мораторiй на ввезення й використання ГМ-продукпв. Пюля скасування мораторто у травнi 2004 р. було дозволено часткове застосування ГМ-продукцп. Перш шж потрапити на ринок €С, генетично модифiкований продукт зазнае суво-роï перевiрки. Здшснюеться вона в лабораторiях, що належать до европейсь-коï мережi Спшьного дослiдного центру Gврокомiсiï. Законодавство €С чiтко регламентуе принципи маркування продукпв iз вмiстом ГМО. Варто зазначи-ти, що мораторiй скасували тд тиском СОТ, яка обстоюе в цьому питанш iн-тереси защкавлених американських компанiй. Пiд впливом СОТ у вересш 2004 р. €врокомiсiя вперше дозволила продаж i вирощування генетично мо-дифiкованого насiння, зарееструвавши 17 нових рiзновидiв кукурудзи в Ката-лозi GC з рiзноманiття видiв сiльськогосподарських рослин.
У 2007 р. Верховна Рада Украши ухвалила Закон "Про державну систему бюбезпеки при створеннi, випробyваннi, транспортуванш та викорис-таннi генетично модифжованих органiзмiв" [1]. Цей Закон регулюе вiдноси-ни мiж органами виконавчоï влади, виробниками, продавцями (постачальни-ками), розробниками, дослщниками, науковцями та споживачами генетично модифжованих органiзмiв та продукцп, виробленоï за технологiями, що пе-редбачають ïх розробку, створення, випробування, дослщження, транспорту-вання, iмпорт, експорт, розмщення на ринку, вивiльнення у навколишне середовище та використання в Украш (далi - поводження з ГМО) iз забезпе-
ченням бюлопчно! i генетично! безпеки. Вiн фактично легатзуе систему широкого обиу в Укра!т генетично модифiкованих органiзмiв i продукцп, отри-мано! з допомогою трансгенiв. Тож уся бюнебезпечна продукщя, що потра-пила ратше в Укра!ну, легалiзуeться в нш остаточно, й усе, що не пропускаюсь до крат-члетв СС, хлине в нашу державу широким потоком. А тсля вступу до СОТ ми станемо, напевно, основним споживчим ринком ГМ-про-дукцп в Сврот. При цьому СС, який тсля Чорнобильсько! катастрофи запро-вадив жорстку перевiрку продукцп, що могла зазнати радiацiйного впливу, не пропускатиме сiльськогосподарську продукщю з Укра!ни на сво! ринки. А тсля дозволу в нас упровадження й широкого обиу ГМО може повнiстю за-боронити ввезення з нашо! кра!ни будь-яко! продукцп.
Надзвичайно небезпечною е генна терапiя статевих клiтин, бо вона пов'язана зi змiною геному в рядi поколiнь, що може викликати непередбаче-нi новi мутацп i порушення рiвноваги мiж людським суспiльством i довкш-лям. Внаслщок генно! шженерп новi мiкроорганiзми можуть набути незвич-но! патогенностi або резистентносп до певних лiкарських речовин. Нит вкрай важко боротися з локальними вогнищами вiспи, холери, чуми. Наслщ-ки прориву захисних бюлопчних, природних бар'ерiв патогенними рекомбь нантними мжрооргатзмами годi й уявити [4, с. 28].
Тшо, i передушм його генетична програма, його генетичний код, в едносп з духом творить едтсть особистостi. Отже, будь-яке втручання в ть лесну природу людини, а тим паче i в його генетичний код, е втручанням у цЫстсть людсько! особистосп i може бути виправдане лише у разi терапев-тично! необхщносп, iнакше воно е проявом панування одте! людини над т-шою. Етичний критерiй Грунтуеться на тому, що генетичний код становить основну глибинну структуру кожно! людсько! особи i кожне втручання, яке може привести до знищення фiзичноl тдивщуальносп людського суб'екта, е замахом на головну цiннiсть i недоторканiсть людсько! особистосп, створено! за образом i подобою Божою.
Iнструкцiя "Бопиш Укае" ("Дар життя") застерiгае: "Певт спроби вплинути на хромосомну i генетичну спадковiсть, якi не е терапевтичними, а нацшет на продукування людських iстот, вiдiбраних щодо стат та iнших наперед визначених якостей - таю машпуляцп суперечать пдносп людини, !! цiлiсностi та щентичносп. Тому вони жодним чином не можуть бути виправ-дат можливими корисними наслiдками для майбутнього людства" [2, с. 72].
З погляду персоналютично! бiоетики, не можна допускати таких ек-спериментiв, як лише дуже невеликою мiрою зумовлюють розвиток медич-них наук, не стосуються потреб конкретних хворих людей i безпосередньо зачшають гiднiсть ошб, що беруть у них участь, порушують !х цiлiснiсть, нищать !хне життя або створюють непропорцшно великий ризик у досягненнi оч^ваних позитивних результатiв.
Втручання генно! шженерп у соматичнi клiтини етично дозволене, як-що потрiбно модифiкувати !х дегенерацiю або ваду. Нетерапевтичне експери-ментування зi стовбуровими клiтинами людського ембрюна етично непри-пустиме незалежно вщ його мети. Втручання на стадп ембрiона е великою етичною проблемою, оскшьки завжди е ризик знищити його фiзiологiчну щ-
лiснiсть та спокуса створювати ембрiони для експериментування, що морально неприпустиме.
Генна iнженерiя вирiшуe завдання, пов'язанi з дiагностикою, тератею, продукуванням лтв, пошуками альтернативи, експериментуванням. З метою терапп втручання допустиме лише стосовно то! особи, яка потребуе допомо-ги - не можна жертвувати одною людиною задля корисп шшо!. Етично прийнятне використання генно! шженерп для синтезу гормошв, наприклад iнсулiну. У цих випадках виникають технiчнi та етичш проблеми, якi стосу-ються передусiм екологп довкiлля.
У вшх випадках втручання генно! шженерп необхвдно аналiзувати критерiй етично! дозволеностi - "не все, що техшчно i науково можливе, етично дозволене". Цей критерш мае бути iндивiдуалiзований через ращ-ональне мiркування. Згiдно з терапевтичною засадою, можна пожертвувати частиною тiла, якщо це на користь цшш особi. Однак тут потрiбно зважати на те, що тшо i дух е iстотною еднютю особи, тобто людська реальнiсть не обмежуеться лише тiлом. Тому людський розум мае захистити цiлiснiсть людини у !! штегральностт З цього випливають такi етичнi засади:
• забезпечувати охорону життя i генетичну вдентичшсть кожного людського шдиввда. Кожне втручання, що веде до знищення людського шдиввда, навiть якщо воно здшснене для блага шших людей, е зневагою фундаментально! цшносп людсько! особи;
• втручання здшснювати лише для виправлення вади чи усунення хвороби, яка не тддаеться лiкуванню жодним шшим способом;
• дбати про охорону екосистеми як середовища, що важливе для життя i для здоров'я людини, бо все, створене Богом, е благом i мае бути збережене;
• розутти ввдмшшсть мiж людиною та шшими живими iстотами, яка полягае у здатностi до самосвiдомостi, свободи, вщповщальносп; людина не повинна бути засобом;
• забезпечення компетентно! участi свiтово! спшьноти. Проблему втручання генно! шженерп не можуть вирiшити лише науковцi чи полпики, тому що стосуеться майбутнього усього людства i вимагае вдаоввдально! участi цшо-го суспiльства.
Л1тература
1. Укра!на. Верховна Рада. Про державну систему бюбезпеки при створенш, випробу-ванш, транспортуванш та використанш генетично модифжованих оргашзм1в: Закон вщ 31.05.2007 р., № 1103-V / Укра!на. Верховна Рада // Урядовий кур'ер. - 2007. - 21 червня. - С. 21; Офщшний вюник Укра!ни. - 2007. - № 45. - С. 7.
2. Congregazione рег Dottrina della Fede. Istruzione Donum Vitae (22 febbraio 1987). - Cittá del Vaticano, 1987. - 168 с.
3. Ермакова И.В. Биологические и этиологические процессы взаимодействия искусственно измененных организмов // Terra Humana : научно-теорет. реферируемый журнал. -2009. - № 3. - С. 114-122.
4. Ермакова И.В. Генетически модифицированные организмы: борьба миров. - Сер.: Учёные предупреждают! // И.В. Ермакова. - М. : Изд-во "Белые Альвы", 2010. - 48 с.
5. Ермакова И.В. О важности проведения исследований по изучению влияния ГМО на животных и их потомство // Материалы пятого съезда общества биотехнологов России им. Ю.А. Овчинникова. Москва, 2-4 декабря, 2008 / Ин-т биоорганической химии им. М.М. Шемякина и Ю.А. Овчинникова РАН. - М., 2008. - С. 48-50.
6. Ермакова И.В. Перспективы развития экологически чистых продуктов питания / И.В. Ермакова // Биотехнология: состояние и перспективы развития : пятый Московский Международный Конгресс, 16-20 марта. - М., 2009. - Т. 2. - С. 366-367.
7. Ермакова И.В. Что мы едим? Воздействие на человека ГМО и способы защиты. - М. : Изд-во "Амрита-Русь", 2010. - 62 с.
8. Третьякова В. Правове регулювання бюетичних проблем, пов'язаних i3 застосуванням генно! шженери та обiгом ГМО у вщкритих i закритих системах / В. Третьякова // Вiче. -2007. - № 21/22. - С. 38-41.
Джура О.Р., Терешкевич Г.Т. (с. Диогена), Андрушко В.Т. Основы биобезопасности в контексте биоэтики
Рассмотрены биоэтические критерии разрешимости биомедицинских манипуляций и генной инженерии в контексте достоинства человека, его целостности и идентичности. Освещены проблемы биобезопасности в контексте биоэтики.
Ключевые слова: биомедицинские манипуляции, генная инженерия, биобезопасность, генетически модифицированные организмы, целостность человека, интег-ральность человека, принципы биоэтики.
Dzhura O.R., Tereshkevych G.T. (s. Dioghena), Andrushko V.T. Fundamentals biosafety in the context of bioethics
The article dealt with bioethical criteria permission biomedical manipulation and genetic engineering in the context of human dignity, her integrity and identity. Also, considered with the problem of biosafety in the context of bioethics. The article highlights the ethical principles of intervention in genetic engineering for diagnosis, treatment, production of medicines, seeking alternatives, experimentation.
Keywords: biomedical manipulation, genetic engineering, biosafety, genetically modified organisms, human integrity, integrity rights, principles of bioethics.
УДК378.14:004 Курсант Н.В. Чудтова; проф. Ю.1. Грицюк,
д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-ОСВГГНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАВЧАННЯ У ЛЬВ1ВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 БЕЗПЕКИ ЖИТТеДШЛЬНОСТ1
На прикладi Львiвського ДУ БЖД наведено основш причини використання су-часних шформацшно-осв^шх технологш навчання при шдготовщ курсанпв i сту-денпв для потреб МНС Укра!ни. Встановлено, що традицшна схема отримання осв> ти в першш половит життя морально застарша i потребуе замши на безперервну ос-в^у i навчання протягом всього життя. Для нових форм навчання характерш ште-рактившсть сшлкування та ствпраця з викладачами-наставниками в процес набуття знань.
Ключовг слова: шформацшш технологи навчання, шформацшно-осв^не сере-довище, репродуктивне навчання, креативна система освгга.
Упродовж останшх кшькох роюв система вищо! осв1ти Укра!ни зазнае р1зних концептуальних змш [4], бшьшють з яких характеризуються новим розумшням цшей 1 цшностей освгга, усвщомленням потреби переходу до безперервно! освгга, фундаментальними пiдходами до впровадження нових технологш навчання. Реал!защя багатьох 1з цих завдань, як стоять перед системою вищо! освии, на сьогодш неможлива без використання адекватних ме-тод1в ! досконалих засобiв !! шформатизацп [5].
Сучасш iнформацiйнi та комунiкацiйнi технологи дедал! бiльше про-никають в навчальний процес вищо! школи, перетворюючись на головний його системний елемент [14], який значною м1рою визначае характер i напря-
