CC BY
37
УДК: 616.314-007+616.312 Давиденко В.Ю.
СМАК ТА СМАКОВА ЧУТЛИВ1СТЬ - НЕВ1Д 6МНА СКЛАДОВА Ф1З1ОЛОГ1ЧНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ЗУБОЩЕЛЕПНО1 СИСТЕМИ, IX ЗМ1НИ ПРИ ПОВН1Й В1ДСУТНОСТ1 ЗУБ1В
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
У статт/ представлений аналiз лтературних джерел з вивчення проблеми стану смаковоУ чутли-вост! у людини, УУ залежнсть в'д вку, статi, функцонування рiзних систем органзму. Попередн досл'дження виявили, що зниження смаку корелюе з статевою приналежнстю, вком, хворобами / прийомом лiкарських препарат'т. Кр1'м того, зниження смаку можуть викликати зубн протези, сухсть слизовоУ оболонки ротовоТ порожнини / налт на язиц1. У багатьох ослаблених лтых людей порушено стан порожнини рота, що характеризуеться формуванням нальоту, запаленням слизовоУ, гтосалвац^ею i поширеним кар'есом. Дослiдження нших автор'т вказують на зв'язок мж смаковим сприйняттям i гiгiеною порожнини рота. Проведений аналз лтератури з питання впли-ву рзних конструк^йних матерiалiв зубних протез'т на стан смакових рецептор'т вказуе, що проблема взаемовдношення тканин порожнини рота з матер'алами, як використовуються для виго-товлення зн1'мних ортопедичних конструк^й, е однею з основних у клiнiцi ортопедичноУ стоматолога. Дослiдження смаковоУ чутливост/ псля виготовлення зн1'мних пластинкових протез'т показу-ють, що УУ в'дновлення не наступае разом з здачею протез'т, а в деяких випадках навть погiршу-еться. Було багато спроб виявити причини такого стану, але проблема залишилась. Тому покра-щення ефективност/ звикання та користування знiмними пластинковими протезами з акрилових пластмас шляхом вивчення особливостей клiнiко-морфологiчного стану смакових рецептор'т та слинних залоз у перод адаптаци до протез'т автор статт/ вважае актуальним для практичноУ ортопедичноУ стоматологи'.
протези, адаптац1я до протез1в.
ми подразниками е: солодке, кисле, прке i соло-не. Вщчуття солодкого створюе цукор (глюкоза, мальтоза, сахароза, лактоза), глкол^ спирти, альдегщи; пркого - азотовмюы оргашчы сполуки i алкалощи (хшш, кофеш, стрихнш, ыкотин), не-оргашчш сполуки (солi кальцш, магшю). Вщчуття кислого створюють кислоти (Н+), солоного -катюни юшзуючих солей. Солодкий смак краще всього сприймаеться кшчиком язика, солоний i кислий - бiчними зонами, пркий - коренем язика.
Змша смаку вщбуваеться досить часто: при шфекцшних i шлунково-кишкових захворюван-нях, при захворюваннях ротовоТ порожнини i порожнини носа, при оргашчних ураженнях головного мозку, при наркоманп i тривалому прийомi рiзних лiкарських препаратiв, пiд термiчною дiею та дiею хiмiчних речовин [3, 4, 6, 27]. За даними багатьох авторiв [1, 9, 22], втрата зубiв також призводить до змш смаковоТ чутливостi, а орто-педичне лiкування рiзними видами протезiв не завжди вiдновлюе смаковi вiдчуття.
Попереднi дослiдження виявили, що зниження смаку корелюе iз статевою приналежнютю, вiком, хворобами i прийомом лiкарських препа-ратiв [5, 24,]. ^м того, зниження смаку можуть викликати зубн протези, суметь слизовоТ оболонки ротовоТ порожнини i налiт на язицi. У багатьох ослаблених лiтнiх людей порушено стан порожнини рота, що характеризуеться формуванням нальоту, запаленням слизовоТ, ппосалн ва^ею i поширеним карiесом. Дослiдження ав-торiв [17] вказують на зв'язок мiж смаковим сприйняттям i гiгiеною порожнини рота.
Смакова чутливiсть рецепторiв язика у оаб, якi тривалий час працюють в умовах високоТ те-мператури (гарячi цехи виробництва), характе-
Ключов1 слова: смакова чутлив1сть, смаков1 рецептори, повн1 зн1мн1
Смак, разом iз зором, дотиком, слухом i нюхом, е одним з п'яти основних вщчутпв, що бе-руть участь в сприйнятт iнформацiТ про навко-лишнiй наш свiт. Основною функ^ею смаковоТ системи е оцшка якостi Тж1, перевiрка ТТ Тспвносп.
Слiд зазначити, що вiдчуття смаку виклика-еться не тiльки дiею чотирьох основних смакових стимулiв на смаковi клiтини, але також дiею на рецептори дотику, температури, тиску, запаху. Отже, цiлiсне вщчуття смаку е результатом сумюного функцюнування дектькох сенсорних систем смаковоТ, екстероцептивноТ, штероцеп-тивноТ i нюховоТ [16, 35].
Роль i значення смакового аналiзатора iзо-льовано визначити важко, тому що адекватний подразник - Тжа, поступае в порожнину рота i збуджуе одночасно рецептори iнших аналiзато-рiв [2]. Отже, смаковi вщчуття е складною сумою збуджень, що йдуть в кору вщ смакових, нюхо-вих, тактильних, температурних i больових ре-цепторiв. Ранiше за вах у слизовiй оболонцi порожнини рота збуджуються тактильнi рецептори, по™ — температурнi i найшзыше рецептори, що реагують на хiмiчний склад Тж1 - хеморецеп-тори. Вщ комплексу виникаючих збуджень зале-жать рiзнi вiдтiнки смакових вщчутпв. Смаковi рецептори зiбранi в смаковi цибулини в сосочках язика: грибоподiбних, листоподiбних, жолобопо-дiбних. У людини ктькють смакових цибулин до-сягае 10 тисяч. Грибоподiбнi сосочки локалiзу-ються, в основному, на кшчику язика, листоподн бнi - бтя основи боковоТ поверхнi язика, жоло-боподiбнi (кiлькiсть Тх завжди непарна) - у дтя-нцi кореня язика. Окремi смаковi цибулини роз-ташованi на м'якому пiднебiннi, заднш стiнцi глотки i надгортаннику [8, 35]. Основними смакови-
ризуеться ютотними змшами: смакова чутливють на солодке знижуеться в середньому в 2,5 разу, на солоне - в 1,4 рази, на прке - в 4,9 разiв. Смакова рецеп^я на солоне зменшуеться не-значно [30].
Виявленi змши смаковоТ чутливостi автори пов'язують з дектькома можливими мехашзма-ми. По-перше, у вказаного контингенту пацiентiв виявлено низький гтешчний стан язика, який обумовлений, на наш погляд, не сттьки профе-сiйною шкiдливiстю, сктьки повною вiдсутнiстю знань про ппену язика (Н.Г. Дмiтрiева, 2006; С.Б. Ултовський, 2006). Таким чином, нал^, що на-копичуеться, чисто мехашчно блокуе передачу нервового iмпульсу. По-друге, можливо пору-шення механiзму нервовоТ передачi в нервових синапсах унаслщок порушення кальцiевого балансу, роль якого в активацп медiаторiв нервовоТ передачi е загальновизнаною (Са++ е одним з трансмiттерiв викиду медiатора в нервових волокнах при проведены збудження). У дослн дженнях, що паралельно проводяться нами, у цих па^ен^в виявлено коливання Са/Р коефщн ента в змiшанiй слиш, кiлькiсть якоТ достовiрно знижена. По-трете, змша порогових значень смаку, ймовiрно, свiдчить про пошкодження те-рмiчним чинником (прямо або опосередковано) провщних волокон n. Glossopharingeus переваж-но, а також Chorda tympani вщ смакових цибулин поверхнi язика.
Автори вищенаведених дослщжень зробили висновок, що пщ час профiлактичних стоматоло-пчних оглядiв у осiб, якi працюють у промисловiй зонi з високою температурою, потрiбне прове-дення заходiв, направлених на пiдвищення ефе-ктивност гiгiенiчного догляду за язиком i норма-лiзацiю смаковоТ рецепцiТ.
Проблемi змiн смаковоТ чутливостi у па^етчв iз рiзними захворюваннями присвячено багато робiт [4, 5, 28]. Встановлено, що у рядi випадкiв змша смаку спричиняеться захворюваннями внутршшх оргашв, порушенням обмiну речовин: вiдчуття пркоти спостерiгаеться при захворю-ваннях печшки i жовчного мiхура, вiдчуття кис-лоти — при шлункових диспепаях, вiдчуття со-лодкого в рот - при виражених формах цукрово-го дiабету [6, 27].
Слизова оболонка порожнини рота, зокрема язика, свщчить про стан здоров'я i в першу чергу вщображае стан порожнини рота i шлунково-кишкового тракту [2]. Порожнина рота е най-бiльш раннiм i тонким шдикатором рiзних розла-дiв обмшу речовин в органiзмi.
Смакова сенсорна система визначаеться сьогодш як морфофiзiологiчна система, що за-безпечуе сприйняття i аналiз хiмiчних речовин, як надходять в порожнину рота, а також така, що вщображае функцюнальний стан оргашзму. Зменшення чисельностi смакових сосочш при-зводить до зниження смаковоТ чутливосп, втра-ти смакового вщчуття; суттево знижуе якiсть життя i погiршуе загальний i со^альний стан
здоров'я людини [32, 33. 34].
Вщомо, що рецептори слизовоТ оболонки порожнини рота е могутнiм джерелом рефлексiв, якi чинять вплив на секреторну i моторну дiяль-нiсть шлунково-кишкового тракту. В той же час порожнина рота е ефекторним полем зворотного впливу «патолопчних» рефлешв з внутршшх оргашв [4, 19, 24. 27, 29].
Багато захворювань слизистоТ оболонки порожнини рота i язика е вщдзеркаленням яких-небудь патологiчних процесiв в шших органах i можуть призводити до змши функцюнального стану смакового аналiзатора. При цьому змiна смаковоТ чутливост може бути ранньою ознакою захворювання органiзму [16]. Але не дивлячись на те, що ц симптоми можуть мати дiагностичне значення, роб^, присвячених вивченню смаковоТ сенсорноТ системи, в цьому аспектi налiчуеться небагато [26, 27]. Це зв'язано зокрема з практичною вщсутнютю об'ективних i адекватних методик визначення смаковоТ чутливост в кл^чнш практицi i практичнiй охоронi здоров'я.
Вiдомi методи i методики мають недолiки, якi не дозволяють Тх застосовувати в широкiй клшн чнш i науковiй практицi [13, 18, 32]. Вони надзви-чайно витратш за часом, велика кiлькiсть проб-них розчинiв заважае випробовуваному зосере-дитися на своТх вiдчуттях, а також i ускладнюе проведення оцшки в практичнiй охоронi здоров'я iз-за затрат часу на приготування розчишв, за-повнення таблиць самим випробовуваним, зни-жуе об'ективнiсть дослiдження; таблица що про-понуються для заповнення, позбавлен наочнос-тi, не дозволяють вiзуалiзувати результати i вщ-стежувати динамiку змiн смаковоТ чутливостi в процес проведення лiкувально-профiлактичних заходiв.
Багато уваги в лiтературi придiлено вивченню вкових особливостей смаковоТ сенсорноТ системи [2, 4, 22, 24, 29]. Смаковi сосочки починають розвиватися на 3-му мюяц внутрiшньоутробного розвитку плоду. В новонароджених смаковою чутливютю володiе бiльша поверхня слизовоТ оболонки рота, шж у дорослих. Смаковi рецептори виявляються по всш спинцi язика, на ниж-нш поверхнi його кiнчика, твердому пщнебшш i навiть на слизовiй оболонц губ i щiк.
З вком кiлькiсть смакових сосочкiв убувае. За допомогою хiмiчноТ краплинноТ методики виявлено, що з вком вщбуваеться невелике пщви-щення порогiв вщчуття основного смакового сприйняття; пороги рiзко зростають пюля 60 ро-мв, що пов'язано з морфологiчними дегенерати-вними змiнами в смакових кл^инах.
Аналiз лiтературних джерел вказуе, що пи-танням змiни смаку при рiзних фiзiологiчних станах людини придтяли увагу багато дослщни-ш[6, 8, 13].
Рiзнi змiни зовшшнього i внутрiшнього сере-довища оргашзму можуть призводити до знач-них коливань поропв смаку у практично здоро-вих людей. На пор^ смакового сприйняття впли-
вае час щи: натщесерце пороги смаку нижч^ а пiсля прийому ''ж - вищк
В CTaHi голоду у людини загострюеться смакова чутливють до солодкого i солоного i, навпа-ки, попршуеться до кислого. При сташ спраги смакова чутливють до солоного i кислого знижу-еться. В^^чеш змiни смаку у жшок пiд час вап-тносп, при цьому пiдвищуються абсолютнi пороги сприйняття кислого i кухонно'|' солк
Вплив рiзних професiйно-виробничих умов на стан смакового сприйняття був вивчений бага-тьма дослщниками [3, 13, 28, 30, 34]. Вони вка-зують, що змiни смаку залежать вщ стажу робо-ти в данш професп'. Так, у кухарiв смакова чут-ливiсть загострюеться, що пояснюеться трену-ванням смакових рецепторiв. У дегустаторiв смаковi пороги знижеш. Пiд впливом свинцево''' штоксикацп вiдбуваються порушення смаку. При перебуванш здорово' людини в умовах неваго-мостi в перiодi гостро' адаптацп виявлено порушення дiяльностi органу смаку - Тда призводила не до пiдвищення, а навпаки, до зниження смакових поропв [32].
Змша дiяльностi смакового аналiзатора вщбуваеться пщ впливом стресових чинниш. До зниження здатностi розрiзнення смаку веде спо-живання бiологiчно активних речовин типу кофе-Гну i штенсивне куршня.
Потреба в протезуванш дефектiв зубних ря-дiв зшмними протезами у пацiентiв пiсля 50 роюв досягае 56%, в той же час у оаб молодшого вiку (вiд 40 до 50 рош) знiмнi протези застосовують-ся також достатньо часто (вщ 15 до 20%) [1, 12].
Серед ортопедичних конструкцш на частку зшмних пластинкових зубних протезiв припадае 20 - 30%, хоча потреба в зшмному протезуванш ще вище i досягае 35 - 65% [15, 26].
Бтьше того, спостер^аеться неухильне зрос-тання числа хворих iз повною втратою зубiв не ттьки за рахунок збiльшення тривалосп життя (Алiев А.Д., 2005), але й поширеност стоматоло-гiчних захворювань, якi значно зросли за остан-не десятирiччя серед осiб працездатного вку (Ettinger R., 2003).
Проблема взаемовщношення тканин порожнини рота з матерiалами, якi використовуються для виготовлення зшмних ортопедичних конструкцш, е одшею з основних в ктшц ортопедич-но''' стоматологи' [10, 11, 14, 15].
При протезуванш па^ентв iз повною або ча-стковою адентiею лiкарi-стоматологи застосову-ють багато рiзних матерiалiв. Найчастiше вико-ристовують пластмаси, метали, а також термо-пластичнi маси [7, 14, 19, 23, 36].
Вщомо, що зшмний протез спричиняе мехаш-чну, токсичну, термоiзолюючу i сенсибiлiзуючу дш на тканини ротово''' порожнини (Воложин А.И. iз спiвавт., 2004).
Бюлопчна сумiснiсть знiмного протеза визна-чаеться, перш за все, його впливом на тканини ротово''' порожнини, слизову оболонку протезного ложа i фiзiологiчнi процеси, що забезпечують
|'х нормальний функцюнальний стан [4, 8, 11, 15, 37].
Функцюнальна оцшка тканин протезного ложа з метою виявлення i зниження Тх реакци на незвичайш умови передачi i сприйняття жуваль-ного тиску, що виявляеться морфолопчно хронi-чним запаленням, е одним з основних завдань при протезуванш хворих зшмними протезами [21, 26].
У здорових тканинах порожнини рота збалан-соваш бiохiмiчнi процеси, що збер^ае структуру тканини i пщтримуе ïï функцiю, а тим часом ма-терiали, якi використьвуються для виготовлення зубних протезiв, е чужорщними i викликають в тканинах порожнини рота та в органiзмi людини рiзнi адаптивнi реакцп'. Особливо виражена реа-кцiя при частковому i повному зшмному протезуванш [1, 9, 12, 19, 23].
Важливим при вперше виготовлених зшмних пластинкових протезах е для патента перюд звикання (адаптацп) до них. Адапта^я - це складний, багатоплановий процес, який включае й вщновлення ряду функцш, як були втрачеш разом iз втратою зубiв.
При повнш вiдсутностi зубiв порушуються не ттьки функци жування, ковтання, але й таю ва-жливi функци як мовлення, дихання, смаковi.
Вщомо, що втрата нав^ь декiлькох зубiв при-зводить до порушення смакових вщчутпв у людини, а при повнш вщсутносп зубiв смакова чутливють знижуеться.
За даними Будилшо'Г С.М. (2000) [8] для оцшки ефективност ортопедичного лкування хворих iз повною втратою зубiв велике значення мае визначення ступеня фксаци i стаб^заци проте-зiв на беззубих щелепах, а також термши вщно-влення порушень в рецепторному апарат порожнини рота. Смакове сприйняття багато в чому залежить вщ гомеостазу оргашзму i може свщ-чити як про локальш, так i системш патолопчш змiни.
При повнiй вiдсутностi зубiв язик зазнае змiни форми i об'ему, що може позначатися на топо-графи смакових полiв. У зв'язку з цим оцшка стану нейродинамiчноï рiвноваги в порожнинi рота при повнш втрат зубiв i пюля ортопедичного лiкування представляе великий науково-практичний iнтерес багатьох дослщниш.
У ортопедичнiй стоматологiï поняття адаптацп мае порiвняно вузьке значення - звикання хворого до зубного протеза. Проте саме ця проблема е одшею з кардинальних у стоматологи [25].
До завершення перюду адаптацп зшмний пластинковий протез сприймаеться оргашзмом як чужорщне тто i викликае ряд функцюнальних змш: порушення мови, жування; тактильно!', бо-льово', смаково', температурно' чутливостей. Дослщження ряду авторiв [20, 21] показали, що перюд адаптацп до повних зшмних протезiв за-ймае до 4 мюя^в i важко переноситься хворими.
Питанням адаптацп до зшмних пластинкових
npoTe3iB придтялась велика увага. В pi3H^ час дослiдження проводили В.Ю.Курляндский (1977); И.С.Рубинов (1970), З.С.Василенко (1977, 1980), М.К.Драгобецкий (1985), Г.Б. Шилова (l979, 1980), М.Я Нщзельський (1998).
Т.Н.Юшманова, Ю.Л.Образцов, (2001) сво'1'ми дослiдженнями встановили, що на процеси адаптаци впливають запальнi процеси в тканинах протезного ложа, як виникають пiд дieю проте-з1в.
Багато уваги придiляeться, за даними л^ера-тури, проблемi фонетично!' (мовленнево'О адаптаци до знiмних протезiв [31].
Аналiз лiтературних джерел показуе, що пи-танням змiни смаково'1 чутливостi при користу-ваннi зшмними пластинковими протезами i3 акрила™ придiляeться недостатня увага. А самi протези iз акрилатiв, завдяки наявносл певних недолiкiв, можуть спричиняти розлади смаково'1 чутливостi та негативно впливати на стан смакових рецепторiв. Однак, робп", присвячених ви-вченню впливу знiмних пластинкових протезiв iз акрилатiв на клiнiко-морфологiчний стан смакових рецепторiв у пацieнтiв, особливо в перюд адаптаци', практично не мае.
Змши смаково'1 чутливостi при повнш вщсут-ностi зубiв можуть бути рiзними i впливають на ц змiни певнi фактори: загальний стан патента, психо-емоцiаональний стан, стан слизово!' обо-лонки порожнини рота та смакових рецепторiв. За даними авторiв у беззубих пацiентiв смакова чутливють знижуеться, особливо сприйняття пркого.
Писаревський Ю.Л. iз ствавторами [22] провели дослiдження смаково'Г чутливостi при по-внiй втрат зубiв i дiйшли висновку, що отримаш данi свiдчать про специфку враження смакових дiлянок язика, що пщтверджуе припущення про механiчне пошкодження цих зон в процесi пере-робки Тжк Вiдновлення жувального апарату за допомогою повних знiмних пластинкових проте-зiв розвантажуе травмованi зони язика, сприяе регенераци його поверхн i, отже, вiдновленню смаково!' рецепци в повному обсязi.
Дослiдження смаково'Г чутливостi пiсля виго-товлення зшмних пластинкових протезiв пока-зують, що ïï вiдновлення не наступае разом iз здачею протезiв, а в деяких випадках нав^ь по-пршуеться. Було багато спроб виявити причини такого стану, але проблема залишилась.
В науковш лiтературi не описаний взаемо-зв'язок мiж клiнiко-морфологiчним станом смакових рецепторiв та дiею на них залишкового мономеру зшмних протезiв, не мае дослiджень взаемозв'язку мiж смаковою чутливiстю та станом слинних залоз у перюд адаптаци' до зшмних протезiв.
В лiтературi не вiдображено, якi методи ви-значення смаковоï чутливостi найбтьш ефекти-внi у клiнiчнiй практик лiкаря-стоматолога, яки-ми методами можна дослщити вплив залишкового мономеру зшмних протезiв на кпшко-
морфолопчний стан смакових рецепторiв. Тому покращення ефективносп звикання та користу-вання зшмними пластинковими протезами i3 ак-рилових пластмас шляхом вивчення особливос-тей клiнiко-морфологiчного стану смакових ре-цепторiв та слинних залоз у перюд адаптаци до протезiв е актуальним для клiнiки ортопедично'|' стоматологи.
Лтература
1. Алимский А.В. Обеспечение ортопедической стоматологической помощью лиц преклонного возраста с полным отсутствием зубов / А.В. Алимский // Стоматология для всех. - 2001. -№ 1. - С. 31-32.
2. Банченко Г.В. Язык-«зеркало» организма / Банченко Г.В. -Москва : Медицина, 2000. - 407 с.
3. Бекметов М.В. Состояние вкусовой чувствительности у лиц, занятых на производстве суперфосфата / М.В. Бекметов // Стоматология. - 1975. - № 4. - С. 24-26.
4. Богоявленский В.Ф. Изменения языка и слизистой оболочки полости рта, носа и глотки при острой и хронической патологии / В.Ф. Богоявленский, И.Ф. Богоявленский // Фельдшер и акушерка. - 1991. - № 9. - С. 25-30.
5. Борисова Е.Н. Состояние полости рта у пожилых людей на фоне соматических заболеваний / Е.Н. Борисова, М.В. Чаде-ева // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. -2000. -Т. 3, № 6. - С. 15-19.
6. Бочкарева Л.П. Состояние вкусовой активности сосочков языка при язвенной болезни / Л.П. Бочкарева, В.Б. Бочкарев, Р.И. Бялих [и др.] // Новое в стоматологии. - 1996.- № 3. - С. 2324.
7. Брель А.Л. Полимерные материалы в клинической стоматологии / А.Л. Брель, С.В. Дмитриенко, О.О. Котляревская. -Волгоград, 2006. - 223 с.
8. Будылина СМ. Физиология челюстно-лицевой области / С.М. Будылина, В.П. Дегтярев. - Москва : Медицина, 2000. - 295 с.
9. Букинг В. Рациональное ортопедическое лечение полными съемными протезами / В. Букинг // Квинтэссенция. - 2005. -№ 2. - С. 33-43.
10. Воложин А.И. Иммуномоделирующая активность стоматологических материалов / А.И. Воложин, А.А. Бабахин // Стоматология. - 2006. - № 1. - С. 18-20.
11. Воложин А.И. Биосовместимость протезных материалов / А.И. Воложин, А.А. Бабахин, Л.П. Цирульников // Стоматология. - 2004. - Т. 83, № 5. - С. 57-61.
12. Воронов А.П. Ортопедическое лечение больных с полным отсутствием зубов / А.П. Воронов, И.Ю. Лебеденко, И.А. Воронов. - Москва : МЕД- пресс-информ, 2006.-320с. (ил.)
13. Голуб О.В. Дегустационный анализ: Курс лекций / Голуб О.В.
- Кемерово, 2003. - 119 с. (Кемеровский технологический институт пищевой промышленности).
14. Жолудев С.Е. Пластмассы, применяемые в ортопедической стоматологии: Рук-во по стоматологическому материаловедению / Жолудев С.Е. - Екатеринбург : Старт, 1999. - 99 с.
15. Жолудев С.Е. Лечение и профилактика протезных стоматитов у лиц старше 55 лет, пользующихся съемными пластиночными протезами / С.Е. Жолудев, И.В. Жмакин // Стоматология.-2004.- № 9.- С. 21-24.
16. Конышев В.А. Пищевые привычки и капризы вкуса / А.В. Ко-нышев // Мед. помощь. - 2002. - № 1. - С. 39-42.
17. Куцевляк В.Ф. Изменение показателей вкусовой чувствительности сосочков языка при наличии в полости рта пломб из различных материалов / В.Ф. Куцевляк, М.Г. Щеголева // Експе-риментальна i клтчна медицина. - 2004. - № 1. - С. 203-206.
18. Лебеденко И.Ю. Исследование электрохимических потенциалов в полости рта / И.Ю. Лебеденко, О.И. Манин // Пособие для врачей стоматологов. - Москва, 2011. - С. 87.
19. Напреева Н.А. Влияние материалов зубных протезов на органы, ткани и среды организма: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : 14.00.21 / Н.А. Напреева. -Омск., 1996. - 26 с.
20. Нщзельський М.Я. Мехашзми адаптаци' до стоматолопчних протезiв / Нщзельський М.Я. - Полтава : Техсервю, 2003. -116 с.
21. Олесова В.Н. Динамика микроциркуляции в слизистой оболочке протезного ложа у пациентов в период приспособления к полным съемным протезам / В.Н. Олесова, В.Р. Шашмурина, Е.В. Силаев [и др.] // Российский стоматологический журнал.
- 2008. - № 3 - С. 34-36.
22. Писаревский Ю.Л. Изменение вкусовой чувствительности рецепторов языка при полном отсутствии зубов / Ю.Л. Писарев-ский, С.Н. Соловьев, Л.А. Фатьянова [и др.] // Забайкальский медицинский вестник. - 2009. - № 2. - С. 86-91.
23. Поюровская И.Я. 60 лет с момента создания отечественных дами // Т.С. Чемикосова, О.А. Камалова, З.Н. Ибрагимова // акриловых материалов для стоматологии. История развития Стоматология. - 2004. -№ 1. - С. 14-18.
и перспективы / И.Я. Поюровская, Т.Ф. Сутугина, М.Г. Пешки- 31. Чикор В.П. Мовленнева адаптаф до повних зшмних зубних
на // Стоматолога. - 2°°2. - № 5. - С. 64-66. протезiв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед.
24. Практическая геронто-стоматология и гериатрия / М.Л. Зак- наук : спец. 14.01.22 - Стоматолопя / В.П. Чикор. - Полтава, сон, Г.Д. Овруцкий, М.И. Пясецкий [и др.]. - Киев : Здоровье, 2006. - 18с.
1993. - 262 с. 32. Яковлева И.Я. Электрометрическое исследование вкусового
25. Прахт H.IO. Психологические аспекты адаптации к съемным анализатора человека в норме и при моделировании невесо-зубным протезам / Н.Ю. Прахт // Стоматол. для всех. - 2004. мости / И.Я. Яковлева// Вестник оториноларингологии. -- № 2. - С. 10-16. 1982. - № 2. - С. 15-17.
26. Рединов И.С. Подготовка тканей протезного поля при орто- 33. Ямашев И.Г. Исследование вкусовой чувствительности у бо-педическом лечении больных с беззубой нижней челюстью льных шизофренией с применением электрогустометрии / при резко выраженной атрофии альвеолярной части : авто- И.Г.Ямашев, Л.Е. Зиганшина, Р.Ю. Ильина // X Международ-реф. дис. на соискание ученой степени докторара мед. наук : ная конференция челюстно-лицевых хирургов и стоматологов 14.00.21- «Стоматология» / И.С. Рединов. - Москва, 2000. - : Мат. конф. - Санкт-Петербург, 2005. - С. 221-222.
24 с. 34. Ямашев И.Г. О нарушениях вкуса при нейролептической те-
27. Рединова Т.Л. Состояние полости рта у больных сахарным рапии психически больных / И.Г.Ямашев, Л.Е. Зиганшина, диабетом / Т.Л. Рединова, O.A. Злобина, О.Г. Мерзлякова // Р.Ю. Ильина // Актуальные вопросы экстренной и восстано-Современные вопросы стоматологии : Мат. двенадцатой ме- вительной хирургии : Мат. конф. хирургов, посвященной 100-жрегион. науч.-практич. конф. стоматологов. Ижевская гос. летию со дня рождения профессора С.П. Вилесова. - Орен-мед. акад. - Ижевск, 2000. - С. 148-152. бург, 2005. - С.137-140.
28. Романова М.М. Пищевое поведение, привычки питания и ка- 35. Ямашев И.Г. Анатомические и функциональные особенности чество жизни у больных с синдромом диспепсии и ожирением языка человека: учебное пособие. - Казань, 2000. - 29 с.
/ М.М. Романова, И.С. Махортова // Научно-медицинский вес- 36. Carlos I.Z. Cytotoxicity of denture base resins: effect of water
тник Центрального Черноземья. - 2011.- № 44.- С. 35-37. bath and microwave postpolymerization heat treatments / I.Z.
29. Токмакова С.И. Влияние возраста и обменных нарушений при Carlos // Int.J. Prosthodont. - 2004. - Vol. 17, № 3. - P. 340-345. сахарном диабете на слизистую оболочку полости рта / С.И. 37. Shim J.S. Residual monomer concentrations in denture base Токмакова, О.В. Бондаренко, О.В. Сысоева // «Стоматология acrylic resin after an, additional, soft liner, heat-cure cycle / J.S. на пороге третьего тысячелетия»: Рос. науч. форум с между- Shim, D.C. Watts // Dent. Mater. - 2000. - Vol. 15, № 4. - P. 296-нар. участием, МГМСУ. -Москва., 2001. - С. 117-118. 300.
30. Чемикосова Т.С. Состояние слизистой оболочки рта у лиц, профессионально контактирующих с хлорфеноксигербици-
Реферат
ВКУС И ВКУСОВАЯ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ - НЕОТЪЕМЛЕМАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКОГО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ЗУБОЧЕЛЮСТНОЙ СИСТЕМЫ, ИХ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ПОЛНОМ ОТСУТСТВИИ ЗУБОВ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ) Давыденко В.Ю.
Ключевые слова: вкусовая чувствительность, вкусовые рецепторы, полные съемные протезы, адаптация к протезам.
В статье представлен анализ литературных источников по изучению проблемы состояния вкусовой чувствительности у человека, ее зависимость от возраста, пола, функционирования различных систем организма. Предыдущие исследования обнаружили, что снижение вкуса коррелирует с половой принадлежностью, возрастом, болезнями и приемом лекарственных препаратов. Кроме того, снижения вкуса могут вызывать зубные протезы, сухость слизистой оболочки ротовой полости и налет на языке. У многих ослабленных пожилых людей нарушено состояние полости рта, что характеризуется формированием налета, воспалением слизистой оболочки, гипосаливацией и распространенным кариесом. Исследования других авторов указывают на связь между вкусовым восприятием и гигиеной полости рта. Проведенный анализ литературы по вопросу влияния различных конструкционных материалов зубных протезов на состояние вкусовых рецепторов указывает, что проблема взаимоотношения тканей полости рта с материалами, которые используются для изготовления съемных ортопедических конструкций, является одной из основных в клинике ортопедической стоматологии. Исследования вкусовой чувствительности после изготовления съемных пластиночных протезов показывают, что ее возобновление не наступает вместе с сдачей протезов, а в некоторых случаях даже ухудшается. Было много попыток выявить причины такого состояния, но проблема осталась. Поэтому улучшение эффективности привыкания и пользования съемными пластиночными протезами из акриловых пластмасс путем изучения особенностей клинико-морфологического состояния вкусовых рецепторов и слюнных желез в период адаптации к протезам автор статьи считает актуальным для практической ортопедической стоматологии.
Summary
TASTE AND TASTE SENSITIVITY AS INTEGRAL COMPONENT OF PHYSIOLOGICAL FUNCTIONING OF DENTOMAXILLARY SYSTEM AND THEIR ALTERING IN ADONTIA (literary review) Davydenko V. Yu.
Keywords: taste sensitivity, tastes receptors, complete removable prosthetic appliances, adaptation to prosthetic appliances.
This article presents the analysis of the literature on the study of the state of taste sensitivity in humans and its dependence on age, gender, functioning of various body systems. Previous studies have found out the reduction of taste is correlated with gender, age, diseases and medication. In addition, the reduction of taste can be caused by denture wearing, dry mouth and tongue coating. Many elderly patients manifest impaired oral condition that is characterized by coated tongue, inflammation of oral mucosa and spreading caries. Studies of other authors suggest a correlation between taste perception and oral hygiene. The analysis of the literature on the impact of dentures made of various materials on the state of the taste buds indicates that the problem of the relationship between oral tissues and materials used for manufacturing removable dentures is one of main challenges in prosthetic dentistry. The studies on altered taste sensitivity due to re-
movable laminar prostheses show that no renewal occurs with prostheses discontinued, and in some cases even deteriorates. There were many attempts to identify the causes of such a state, but the problem is still remaining unclear. Therefore, improving the effectiveness to adjustment and use of removable laminar dentures made of acrylic plastic by studying the characteristics of clinical and morphological state of the taste buds and salivary glands in the period of adaptation to prostheses are considered as relevant for prosthetic dentistry.
УДК 613.1/.8
Денисенко С.В., Мщенко А.В., Флатова В.Л.
АКТУАЛЬН1СТЬ Б1ОБЕЗПЕКИ ЯК ФАКТОРА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ ТА ПОТЕНЦ1АЛУ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Розгляд боебезпеки становить важливу роль у спрямуваннi забезпечення здорового навколишньо-го природного середовища i санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення. Актуальн'ють бюети-чних проблем, пов'язаних з використанням генетично модифкованих оргашзм'т е обгрунтованним заходом при впливi на органiзм людини та природнi ресурси. Ключовi слова: бюбезпека, генна iнженерiя, екосистема, бюетика
Бюбезпека - система обфунтованих заходiв, направлених на попередження чи зниження до безпечного рiвня потенцшно небезпечних дш генно-шженерних (трансгенних) органiзмiв на здоров'я людини та навколишнього середовища, включно саштарне та епiдемiчне благополуччя.
Саштарне та епiдемiчне благополуччя населення забезпечуеться шляхом впровадження комплексу оргашзацшно-правових, адмшютра-тивних, шженерно-техшчних, медичних, еколоп-чних, ветеринарних та шших заходiв, спрямова-них на усунення або зменшення шкщливого впливу на людину факторiв середовища житте-дiяльностi, запоб^ання виникнення та поширен-ня шфекцшних хвороб i масових нешфекцшних захворювань через спецiально уповноважеш ор-гани виконавчоï влади, нагляд за дотриманням законодавства про охорону здоров'я, державних со^альних стандарт, стандарт медичноï до-помоги, клiнiчних протоколiв, лiкарських форму-лярiв, табелiв матерiально-технiчного оснащен-ня закладiв охорони здоров'я, критерпв та вимог, спрямованих на забезпечення здорового навколишнього природного середовища i саштарно -епiдемiчного благополуччя населення, лщензш-них умов впровадження господарськоГ дiяльнос-тi в сферi охорони здоров'я, якостi лкарських засобiв бiологiчного походження i медичних ви-робiв[15].
З кожним роком все важче е пщтримувати без-пеку життедiяльностi людини та сусптьства в ц^ лому, оскiльки загрози, виникаючi в рiзних сферах життя, взаемодоповнюють на одну. Значну медич-ну проблему представляють iмунодефiцит та ауто-iмуннi захворювання; важкий еколопчний тягар по-в^язаний з викидом в навколишне середовище велико!' кшькосп отруйних речовин; негативне со^а-льне значення веде за собою скорочення трива-лостi життя населення [1].
Еколопчна i бiологiчна безпека - ефективний чинник захисту природних прав людини. Небез-печш тенденци наближення «антропологiчноï ка-
тастрофи», крiм соцiально-духовних проявiв (за-гально визнана криза духовних цшностей) , на-приклад, мiстять в собi й небезпеку деформацп генома людини, тобто IT природи, внаслщок впливу «освоеного» людиною природного середовища та сучасних генночнженерних проектiв «удосконалення» традицшно1 для бiосфери бiо-ти. Етичш цiнностi не повиннi розглядатися поза бюлопчними факторами. За А. Швейцером «етика е безмежною вiдповiдальнiстю за все жи-ве» [16.] Ми маемо велику потребу в Земельнш етиц^ Етицi живоï природи, Популяцшнш етицi, Етицi споживання, Урбанiстичнiй етиц^ 1нтерна-цiональнiй етицi, Герiатричнiй етиц^ тощо. Проблеми, якi ними розглядаються, закликають до дш, що спираються на знання цшностей та бю-лопчних факторiв. Всi вони включають бюетику, бо виживання уае1 екосистеми е своерiдною пе-ревiркою системи наших цiнностей [10].
Насторожуе те, що спостерiгаеться тенденцiя до перебтьшення успiхiв та значення нов^шх генно-iнженерних дослiджень та практики. Пе-ребiльшуються ïхнi достоïнства та можливосп i замовчуються очевиднi недолiки та можливi за-грозливi наслiдки, мiж тим iснують значнi труд-нощi в практицi клонування, трансплантологiï та генно1 iнженерiï. З'являються численнi прецеде-нти неусвiдомлення сутi досягнутого сучасним бюмедичним комплексом. Генна iнженерiя за-безпечуе появу нових лiкiв, антитт, гормонiв, харчових бiлкiв, унiкальних техычних матерiалiв: надчутливi датчики (бiосенсори), комп'ютерш та iншi. Проте необхiдно усвщомлювати, що навчи-вшись впливати на генетичний апарат нав^ь вищих тварин, ми переходимо певний рубiж до-зволеного, не усвiдомлюючи небезпечних нас-лiдкiв цього переходу. В руках людини - генного шженера, «в руках не так уже й досконало1 в ш-телектуальному вщношены iстоти, з'явилися безмежнi, велетенськi можливосп - як Господа Бога» [6].
Звщси з'являються враження (скорiше тюзи)
