CC BY
8
В1СНИК УкралиcbKo'i медично'1 стоматолопчноУ академл'
вання з 3,9±0,011 до 3,65±0,013 доби, зменшити тривалють перебування у стацюнар1 з 20,9±0,102 до 19,24±0,079 лмко-дыв, а також зменшити ктькють тсляоперацмних ускладнень з 23,8% до 5,9% .
Висновки: Тривала декомпреая кишечника е ефективним методом усунення ентерогенного джере-ла ¡нтоксикаци, корекци ентеральноТ недостатност у д1тей з гострою кишковою непрохщнютю та роз-повсюдженим перитоытом. Виб1р способу ¡нтубаци е ¡ндивщуальним в кожному конкретному випадку з урахуванням стану дитини та характеру ¡нтраоперацмних знах1док.
УДК 618.4-005.1-08
АКТУАЛЬН АСПЕКТИ РЕАБ1Л1ТАЦ11 Ж1Н0К П1СЛЯ КР0В0ТЕЧ1 В ПОЛОГАХ
Гудима О.О.
Кафедра акушерства та пнекологи
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В результат! постмноТ уваги, що придтяеться проблем! акушерських кровотеч з боку науковц1в та практичних лкар1в, видтено основы фактори ризику даноТ патологи, запропоновано безлн лкуваль-но-профтактичних методик. Водночас, найбтьш невир1шеним в цьому напрямку питаниям е вщдалеы наслщки перенесено!' кровотечк Акушери-пнекологи часто перекпадають р1шення даноТ проблеми на плеч1 сум1жних спецалютв, а страждають при цьому жнки репродуктивного вку, у яких р1зко змшю-сться якють життя, а нерщко розвивасться стмка ¡нвалщизацт.
Метою нашоТ роботи стало вивчення частоти та спектру вщдалених ускладнень кровотеч! в пологах. Такий п1дх1д несе в соб1 наукову новизну, осктьки спрямований на виршення вщкритоТ на сього-ды проблеми реабт1тацп породть теля патолопчноТ крововтрати.
Для здмснення мети впродовж 2 роюв поводилося динамнне спостереження за загальносоматич-ним та психоневролопчним станом 25 жнок, як1 в пологах мали крововтрату вище 1% вщ маси тта.
Найчаст1ше жнки пред'являли скарги на неспання (24%), депреаю (32%), порушення з боку уваги та пам'ят1 (36%). У 7 жнок (28%) мав мюце розвиток пюляпологового ожирння, у 10 (40%) - порушення ламкост1 ып1в та волосся, у 3 жнок (12%) виникла тотальна алопец1я. Встановлеы особливост1 послужили пщставою для вивчення набутоТ пюля полопв екстрагеытальноТ патологи. Через пвроку пюля кровотеч! ми здебтьшого вщмнали лише розвиток вегето-судинноТ дистони (28%) та серцево-судинноТ патологи (44%). Надал1, через 1,5 року, Тх р1вень збтьшився до 44% та 60% вщповщно, а також звернула на себе увагу висока частота появи тиреотоксикозу (32%, до юнця 2-го року спостереження - 40%) та хвороб нирок (телонефрит - 28%).
Отримаы дан1 наочно свщчать, що жнки такоТ категори скпадають групу ризику нейроендокринноТ та соматичноТ патологи, ймов1рысть розвитку якоТ зростае з плином часу (найвищою була наприкнц 2 року). Безумовно, це повинно спонукати до проведения подальших дослщжень в цьому напрямку з метою розробки комплексних реабт1тацмних заходв.
УДК 616.61-073.48
Д0ПЛЕР0ГРАФ1ЧНИЙ М0Н1Т0РИНГ ХВ0РИХ НА П0Л1К1СТ03 НИРОК
Курячий Ю.В.
Кафедра урологи, медичноТ сесологи та дитячоТ xipypri'i
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Полшстоз нирок едовол1 розповсюдженою патолопсю: його питома вага у структур! аномалм сечо-статевих opraHiB дор1внюс 16,5%. Актуалы-исть проблеми зумовлена тим, що маыфестащя захворю-вання припадас на вк - 30-40 poKiB, а середня тривалють життя хворих нерщко не перевищуе 50 poKiB (Тареева И.Е., 1995; Лопаткин H.A., 1998; Рощина Т.В., 1998).
Прогноз полкютозу нирок у значый Mipi залежить вщ своечасност1 д1агностики та вщновлення нир-ковоТ уро- i гемодинамки. Привертас увагу той факт, що незначна ктькють публкацм, присвячених д1агностиц, моыторингу та особливостям лкування хворих на полкстоз нирок базусться на обмеже-ый ктькост1 спостережень, а в УкраУ означена патолопя взагал1 залишасться поза увагою науковцв i клУциспв.
Наукова новизна роботи полягас у впроваджены у кпУчну практику доплерографнного моыторин-гухворих на полкстоз нирок.
Метою роботи було пщвищення ефективност1 лкування хворих на полкстоз нирок.
