CC BY
12
ШВЛ i симпатом1метичый пщтримц1 гемодинамн ки.
3. 3 метою профтактики i ранньоТ д1агностики СПОН у новонароджених доцтьно використову-вати д1агностичну таблицю прогнозування ризи-ку розвитку даного синдрому.
Л1тература
1. Айстраханов Д.Д., Кульчицька Т.К, Матв1енко I.M. Мон1торинг стану здоров'я дитячого населения // Матер1али XI Конгресу св1-toboí федерацп УкраТнських л1карських товариств.- Полтава-КиТв-Чкаго, 2006.- С.243.
2. Володин М.В., Дегтярева Ф.С., Симбирцев Ф.С. и др. Роль про-и противовоспалительных цитокинов в иммунной адаптации новорожденных // International Jornal on Immunorehabilitation.-2000.-Vol.2, N1.-P.175-185.
3. Гублер E.B., Генкин A.A. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. - Л.: Наука, 1973. - 141 с.
4. Доскин В.А., Келлер X., Мураенко Н.М., Тонкова-Ямпольская Р.В. Морфофункциональные константы детского организма: Справочник.- М.: Медицина, 1997. - 288 с.
5. Зильбер А.П. Полиорганная недостаточность как новый вид патологи: клиническая физиология, интенсивная терапия, проф1-
лактика // Актуальные проблемы медицины критических состоя-ний.-2000.-№7.- С. 71-91;
6. Канючевский А.Б., Сидоренко В.И., Кассиль В.Л. и др. Случай успешного лечения больного с панкреонекрозом, осложненным полиорганной недостаточностью // Вестник интенсивной тера-пии.-2002.-№2.- С. 81-85.
7. Кижаева Е.С., Закс И.О. Полиорганная недостаточность в инте-нсиновй терапии // Вестник интенсивной терапии.-2004.-№1.- С. 14-18.
8. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-иологических исследованиях с использованием Excel.-К.: Морион, 2000. - 320 с.
9. Сул1ма О.Г. Сучасн1 аспекти асф1кси новонародженого // Актуа-льн1 питання неонатологп: кл1н1чн1 лекци та матер1али 1-оТ нау-ково-практичноТ школи-сем1нару.- К.: КМАПО- 2003.- С. 137-151.
10. Таблиця критерпв полюрганноТ недостатност1. Св1доцтво про реестрац1ю авторського права на тв1р № 15669 в1д 15.02.2006 / Д.А. Шкуруп1й.
11. Baue A.E. Multiple organ failure - Introduction // Word Journal of Surgery.-1996.-Vol.20, №4.-P. 385.
12. Gray J.E., Richardson D.K. at al. Neonatal Therapeutic Intervention Scoring System: a therapy-based severity-of-illnes index // Pediatix.-1992.-Vol.90.-P. 561-567.
13. Shah P., Riphagen S., Beyene J., Perlman M. Multiorgan dysfunction in infants with post-asphyxial hypoxic-ichaemic encephalopathy // Archives of Deasise in Chaldhood Fetal and Neonatal Edition.-2004.-Vol. 89.-P.152-155.
Реферат
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ СИНДРОМА ПОЛИОРГАННОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У НОВОРОЖДЕННЫХ Бурка С.А, Косс Б.А., Матвиенко Н.Н., Подгайний Я.А., Шкурупий Д.А. Ключовыеслова: синдром полиорганной недостаточности, новорожденные.
В статье приводится авторская методика прогнозирования развития полиорганной недостаточности у новорожденных на основании кпинико-математического анализа перинатальных факторов возникновения данной патологии.
Summary
PROGNOSIS OF THE DEVELOPMENT OF multiple organ failure SYNDROME IN NEWBORNS Burka S.A., Koss B.A., Matvienko M.M., Pidhainiy Ja. A., Shkurupiy D.A. Key words: multiple organ failure, newborns, perinatal risk factors.
The paper represents the authors' technique in prognosis of the development of multiple organ failure in newborns grounded on the clinical and mathematical analysis of perinatal risk factors.
УДК 616.216-006.04:615.645.5
ДО ПИТАНЬ ПР0МЕНЕВ01 ТЕРАП11 ЗЛ0ЯК1СНИХ ПУХЛИН НАВК0Л0Н0С0ВИХ ПАЗУХ
Васько Л.М., Мороз В.А., Лимар Л.О.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Зггдно з вгдомостями радгологгчног служби, в Украгнг ПТ щоргчно охоплюе 60 - 66 тисяч онкох-ворих. I значну кглькгсть з них становлять пащенти з1 злоякгсними новоутвореннями навколо-носових пазух (ЗННП). Променев1 ушкодження, ят розвиваються при ПТ ЗннП, являють собою окрему важливу проблему сучасног онкологи та радюлогп. До уваги було взято 63 хворих на ЗННП, що проходили лгкування у в{дд1лент променевог терапгг Полтавського обласного клгнгчно-го онколог1чного диспансеру. Досл1джувалась частота та виражетсть променевих уражень при променевш терапгг ЗННП для визначенням можливостей оптим1зацгг профшактичних заход1в. Променев1 реакцгг, що виникають у першг три мгсяцг пгсля закгнчення ПТ у бгльшостг випадкгв репарують самостгйно г не визивають у подальшому бгльш серйозних ускладнень. Ушкодження так званого «пгзнього» типу, якг з'являлися починаючи з шести мгсяцгв пгсля закгнчення ПТ, мали бгльш серйозний прогноз. Саме вони, на нашу думку, потребують спецгальних методгв лгкування. I саме цей тип радгацгйних уражень у першу чергу потребуе профглактичних заходгв. Ключов1 слова: променева терагля, навколоносов1 пазухи, злоякюы пухлини, променев1 ушкодження.
Вступ хворих. Вщповщно до вщомостей радюлопчноТ
п /п-гч служби, в УкраТы вона щорнно охоплюе 60 — 66
Променева тератя (ПТ) нин1 е одним з основ- ° ^ ^сп, оипа щи^тпи илишшо 60 66
. . . тисяч онкохворих. I значну ктькють з них стано-
НИХ МеТОД1В Л1кування б|ЛЬШОСТ1 ЗЛОЯК1СНИХ НО- опа^пу мломою о пил
3 влять пащенти 31 злояк1сними новоутвореннями
воутворень, що застосовусться при первинному Навколоносових пазух (;=»ИИП^ Г1-7 "101
застосуванн! близько 70% к1лькост! онколог1чних навколоносових пазух (^ННП) [1 /, 10].
Променев1 ушкодження, як1 розвиваються при
* Фрагмент НДР Харк/вського фармацевтичного ун1верситету"Фармаколог1чн1 досл/дження бюлог1чно-активних речовин i лкарських 3aco6ie синтетичного та природного походження i '¡хне застосування у медичнЮ практицi" № держ. Реестрацп та шифрДНТП 0103U000478
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
ПТ ЗННП, являють собою окрему важливу проблему сучасноТ онкологи та радюлоги. Пошире-HicTb ix зумовлена деякими специфнними причинами:
1) використання у схемах проведения ПТ ра-зових та сумарних осередкових доз опромнен-ня, як1 мають граничы piBHi толерантное^ з ото-чуючими пухлинуздоровими тканинами;
2) широке використання комплексних метода лкування ¡з залученням xiMioTepanii, здатноТ змнювати толерантнють здорових тканини;
3) висока частота зустрнаемост1 занедбаних процеав, що змушуе до опромнення великих за обсягом дтянок тканин.
При цьому оточуюч1 злоякюну пухлину здоров! тканини знаходяться у змненому вигляд1 i мають суттеве зниження толерантностк До цього слщ додати велике функцюнальне фЬюлогнне навантаження на органи uici зони, яке зумовлюс пщвищену спроможнють Тх альтерацп, а також значне зниження показниюв якост1 життя пац1ен-TiBB першу чергу через порушення життево ва-жливих функцм, через що променев1 ураження можуть суттево впливати на тривалють життя онкохворих [7, 9, 18-22].
Слщ вщм1тити, що саме пац1енти ¡з ЗННП, у котрих сама наявнють пухлини вже пов'язана з цтим рядом питань дискомфорту, складають найважлив1шу групу щодо можливостей оптимн зацИ профтактичних захода. Вщносно 3ano6i-гання променевим ушкодженням досить добре вщомо, що важпивють uici проблеми скпадаеть-ся впершоряд з нашарування цих нових скпад-нощ1в на вже ¡снуюч1 у даного контингенту пац1е-HTiB проблем. Вони пов'язаы з утрудненим хар-чуванням, неадекватним диханням, порушенням сну, больовим синдромом, ¡нфекцйними проце-сами BepxHix дихальних шлях1в, явищами доста-тньо специфнноТ за своТми проявами ¡нтоксика-ци тощо. На тл1 загальноТ ослабленост1, що ви-никас в результат! перелнених фактор^, поява нового ушкодження (KpiM онколопчного) може стати життево загрозливим [8, 9, 13, 14, 17, 1923].
Метою даного дослщження було вивчення ча-стоти та вираженост1 променевих уражень при променевм терапи ЗННП для визначення можливостей оптимЬаци профтактичних заходв.
Матер1али та методи
До уваги було взято 63 хворих на ЗННП, що проходили лкування у вщдтены променевоТ терапи Полтавського обласного кпннного онколопчного диспансеру. Променева тератя проводилася на гамма-терапевтичних апаратах АГАТ-Р1 та АГАТ-СМ. Джерелом юызуючого випромнювання в установках був 60Со ¡з серед-ньою енерпею випромнювання 1,25 МеВ i перюдом натврозпаду у 5 poKiB. Активысть радюнукпща в джерел1 апарата АГАТ-Р1 на 27.12.2003 р., зпдно з перев1рки даними мет-ролопчного контролю № 8/2003 складала 4,07 *
103 Ки. Дата випуску джерела 60Со - 15.07.2003 р. Аналопчы даы для апарата АГАТ-СМ скпада-ли на ту ж дату 4,43 * 103 Ки. Значения потужност1 експозицмноТ дози джерела апарата АГАТ-Р1 у напрямку, перпендикулярному до робочоТ поверхн1, на вщстаы в 1 м вщ неТ, при вщношены диметра цилндричного каналу кол1матора установки типу ВУ-01 до його дов-жини 0,6 давало 3,54 * 104 А/кг. floBipni меж1 сумарноТ погр1шност1 результату BHMipy потужност1 експозицмноТ дози джерел юызуючого випромнювання обох гамма-терапевтичних установок при ¡MOBipHOCTi 0,95 скпадали не бтьш ыж ± 10%.
Передпроменева пщготовка здмснювалася за допомогою рентген вського комп'ютерного томографа CR "Somatom" ф1рми "Siemens" (Нмеччи-на) i рентгенапарата РУМ - 20М-СГ312-5ПФ (Рост). Для планування променевого лкування використовували даы рентгенографи та КТ-дослщження з наступним виготовленням схем перетиыв на piBHi "мшенГ. Звичайно будували поперечн1 (акаалы-м), саптальы та фронтальы топометричы схеми за допомогою вщповщноТ програми КТ-апарату. В обов'язковому порядку готували схеми перетиыв на двох-трьох р1внях. Для вщтворення po3MipiB i контур1в на вибрано-му piBHi, на шкр хворого за допомогою брил1ан-тового зеленого або фломастером вщмнали проекци центра пухлини у двох перпендикуляр-них проекцтх, а пот1м за допомогою свинцевоТ стрнки моделювали периметр i на стр1чц1 noMi-чали точки проекцм.
Нами використовувались топометричы розра-хунки з дозним розподтом, який забезпечував охоплення всього об'ему пухлини в 30Hi 100-80% ¡зодози. У переважноТ бтьшост1 хворих зона субшычного поширення пухлини знаходилась в межах 70-60% ¡зодози, а здоров! тканини - не 6i-льше за 50-30% ¡зодози. Що вщповщапо реко-мендованим р1вням та стандартам проведения ПТ [15, 16, 17, 23].
3 огляду на вщмши в локатзаци вщповщно окремм навколоносовм порожниы, розташуван-нювн1й на р1зних дтянках, ознак проростання у cyciflHi анатом1чн1 структури та стади ЗННП, за-стосування для лкування методу ПТ ранилось у кожного окремого патента цтим рядом особли-востей.
Так, при ЗННП верхньощелепноТ пазухи най-частше опромЫення проводили з переднього i б1чного пол1в на боц1 ураження з використанням 40°, 45° i 50° клинопод1бних ф1льтр1в. Передне поле при цьому мало середнм po3Mip 8 х 7 см, а бокове - 7 х 6 см. Верхня межа пол1в з1ставля-лась з р1внем нижнього краю очниц1 (було дещо вище за нього). В1дд1ли ока вище ц1еТ niHiT екра-нували свинцевим блоком. Розташування мед1-альноТ меж1 переднього поля та його остаточний po3Mip залежав в1д стану порожнини носа i твердого пщнебЫня. Якщо пухлина не пророс-тала в порожнину носа, мед1альна межа прохо-
дила по середнм лши. В ¡ншому раз1, що спосте-р1гали у 19 пац1ент1в з ураженням саме цього синусу, межу змщували на вщповщну вщстань ко-нтралатерально [16, 23]. При опромнюваны з бнного поля створювали нахил голови на 5 -10° у протилежний 61 к, що дозволяло ВИКЛЮЧИТИ ¡з зони опромнення око на протилежному пух-линному ураженню боцг
При пухлинах, що проростали в порожнину носа до плану лкування звичайно додатково вводили поле типу носощнного ¡з здорово!' сторони. При ЗННП, що розповсюджувалися в орб1ту \ по-рожнини гратчастого ла&ринту, лкування здмс-нювали також з трьох пол1в: переднього \ бнного на стороы ураження, а також контралатерально-го поля. Передню межу такого контралатераль-ного поля розташовували на р1вы зовышнього вщдту очниц1, що давало можливють знизити променеве навантаження на кришталик здорового ока. При розташуваны верхньоТ меж1 конт-ралатерального поля на р1вы нижньоочного краю здорове око виключасться ¡з зони прямого пучка рад1ацИ [15, 16, 23].
Загальна тривалють повного курсу ПТ скпада-ла близько 5,5 тижыв (з вщповщним його скоро-ченням у передоперацмному вар1ат1). РОД=2 Гр (5 опромнювань на тиждень) до сумарноТ осередковоТ дози у 55-65 Гр. Показник ВДФ при повному курс1 складав, у середньому 92,99. У переважнм бтьшост1 випадюв використовували схему розщепленого курсу. Перерву у лкуваны на 12-14 дыв робили по досягнены СОД у 28-32 Гр, що на практик часто стввщносили з1 ступе-нем вираженост1 мюцевоТ променевоТ реакци на опромнення. Тобто, якщо вона була значною, то перерву робили на бтьш низькм досягнутм СОД та на бтьший пром1жок часу.
Результати досл1джень
Променева реакц1я шфи пол1в опромнення у вигляд1 р1зних вар1ант1в еритеми та дерматиту визначалася практично у вах дослщжуваних па-ц1ент1в. Реакцт з боку слизових оболонок у ви-гляд1 мукозитв р^них форм (ступеыв) та тип1в (катаральний, псевдомембранозний, виразковий тощо) спостер1галась у 98,4% пац1ент1в. Нами не виявлено значущих вщмнностей таких прояви у залежност1 вщ стади та ¡нвази ЗННП. РЬницю складали лише пац1енти з1 значними вщмннос-тями пол1в опромнення та т1, хто мав зв'язок пу-хлинного ураження з1 шфою такого поля (3 ви-падки). Але таю винятки - у першому випадку з окремими особливостями пщведення (точыше кажучи «додавання») доз - були саме винятком.
Так, р1зы ступеы еритеми на шф1 з'являлися вже п1сля 10-го сеансу опромнення. У 15 хворих (23,8%) вона мала характер вираженого почер-вонння з набряком пщшюрноТ кл1тковини. У ¡н-ших пац1ент1в щонайменше до останньоТ трети-ни курсу ПТ симптоматика еритеми була мн1ма-льною. Для цих хворих призначались вщповщы профтактичы заходи мюцево (метилурацилова
мазь, троксевазш тощо). При подальшому спо-стережены, через 3-6 мюяц1в по закнченню ПТ, у пац1ент1в на зонах, де була досить значна ери-тема, виявлялися змни у вигляд1 рЬного ступеня виразност1 дистгментаци - у 9 (14,3%).
Реакц1я слизових оболонок носа з'являлася ще до 10-го сеансу опромнення \ приблизно у середин курсу ПТ мали мюце ТТ кл1н1чн1 прояви, як1 охоплювали 63,7% пац1ент1в. У бтьшосп ви-падюв вони складали незначы вщчуття подраз-нення та печи. Характерним було посилення не-приемних вщчуттв при уживаны ш, при ф1зич-ному навантажены, у спекотну або, навпаки, мо-розну погоду. Нерщко вони доповнювались досить неприемними змнами або втратою вщчуття смаку. Але у 12(19%) пац1ент1в дослщжуваноТ групи ц1 вщчуття були досить значними \ у близько половини з них (6 хворих) супроводжува-лись симптомами дисфагп.
В основному вони складались з р^них тип1в поперхувань при Тжк Причому найбтьше утруд-нення було з уживанням рщини. Кутювання таких дисфапй проводили призначенням збер1га-ючого характеру д1ети, яка б завдавала механн-но мш1мально травмуючий ефект на слизову, спазмол1тик1в, обволкуючих препарата, заспо-кмливиТх засобв, психотерапию та т.н. Таке ль кування проводили ще до розвитку повноТ кпнн чноТ картини променевоТ реакци або мукозиту. Завдяки такм упереджувальый тактик ¡нтенсив-ысть IX була цтком прийнятною. Перерв у лку-ваны через променев1 реакцИ, зокрема з боку слизових оболонок, ми не мали.
Слщ в1дзначити, що ы в одному випадку нами в процес1 самоТ ПТ, або в перюд наступних ета-п1в спостереження за хворими в пол1кл1н1чних умовах не були в1дзначен1 ознаки променевого ушкодження головного мозку або уекпаднень з боку середього вуха. Ц1 ускладнення, за одно-стайною думкою дослщниюв, поряд з ураження-ми ока, е для умов лкування ЗННП найважчими [17, 19, 23].
Променев1 ураження склер у вигляд1 кл1н1чно значимого «сухого очного синдрому» спостерн гались нами у 9 пац1ент1в (14,3% контингенту). I за часом виникнення вони в1дносились вже до безпосереднього за строками тсляпроменевого пер1оду. При чому у трьох з них в1н потребував призначення спец1ального л1кування.
У ¡нших випадках така реакц1я куп1ювалася призначенням очних крапель з1 вм1стом кортико-стеро'|дв, протизапальних, антим1кробних та в1-тамнних препарат1в. Випадки катаракт або за-сл1плень, як1 описан! в л1тератур1, на своему контингент! обстежених не спостер1гали. Але ще у 42 пац1ент1в (66,7%) спостер1гали недостатнють сльозоутворення. При цьому у вщдаленому пе-р1од1 спостереження вони потребували очних крапель.
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
Таблиця.
Частота спостережень променевих ушкоджень досл\джу-
ваних пац/ент/в ЗННП у pÍ3HÍ строки пюля зак/нчення курсу ПТ
Гостр1 мукозити, пов'язаы з ПТ («променев1 мукозити») е досить частою \ потенцмно серйоз-ною проблемою сучасноТ радюлоги. Найбтьшу небезпеку через можпивють вторинного ¡нфку-вання та значного порушення уживання з вторинною ппотрофюю складають виразков1 форми мукози^в.
В таблш подана частота спостережень р1зного роду променевих реакцм та ушкоджень безпо-середньо на кнець курсу ПТ, у строки до 3 мюя-ц1в пюля и заюнчення та по закнчены тврнного перюду спостереження. Саме такими строками вщр^няються з радюбюлопчноТ точки зору так зваы «раны» та «п1зы променев1 ушкодження», вказаы у вщповщних роздтах таблиц!.
Висновки
Таким чином, променев1 реакци, що виникають у перш1 три мюяц1 пюля заюнчення ПТ у бтьшо-ст1 випадюв репарують смостмно \ не виклика-ють у подальшому бтьш серйозних ускладнень. Ушкодження так званого «тзнього» типу, як1 з'являлися починаючи з шести мюяцв пюля за-юнчення ПТ, мали бтьш серйозний прогноз. Саме вони, на нашу думку, потребують спец1а-льних метода лкування. I саме цей тип рад1а-цмних уражень у першу чергу потребуе профь лактичних захода.
Л1тература
1. Рак в УкраТ'н1, 2001 - 2002. Захворюван1сть, смертнють, показни-ки д1яльност1 онколопчноТ служби / П1д. ред. С.О.Шал1мова // Бюл. нац. канцер-реестру УкраТни. - Вид. № 4. - КиТв, 2003. - 88 с.
2. Соколова Н.П. Як1сть д1агностики, ретроспективний I перспекти-вний анал1з захворюваносп злоякюними пухлинами щелепно-
лицьовоТ д1лянки: Автореф. дис... канд. мед. наук. - Полтава, 2001. - 17 с.
3. Зб1рник показник1в д1яльност1 онколопчноТ, рентгенолопчноТ та рад1олог1чноТ служби УкраТни за 2002р. Центр медичноТ статистики МОЗ УкраТни. - К., 2003. - 58 с.
4. Федяев И.М., Байриков И.М., Белова Л.П., Шувалова Т.В. Злокачественные опухоли челюстно - лицевой области. - М.: Мед. книга, 2000. - 265 с.
5. Шалимов С.А., Федоренко З.П., Гулак Л.О. Структура заболеваемости населения Украины злокачественными новообразованиями. // Онкология. - 2001. - Т. 3, .№ 2-3. - С. 91-92.
6. Справочник по онкологии. / Под ред. Шалимова C.A., Гриневича Ю.А., Мясоедова Д.В. - 2000. - К.:Здоровя. - 558 с.
7. Скоморохова Т.В. Питання еп1дем1ологи, д1агностики та основ-них MeTOfliB л1кування злояк1сних новоутворень порожнини носу та навколо - носових пазух (огляд л1тератури) // Пром. fliam. та пром. терап1я. - 2004. - №3. - С. 80 - 85.
8. Андреев A.C., Цыбырне Г.А. Некоторые особенности лечения рака гайморовых пазух.// Тез. докл.П съезда онкологов стран СНГ: 23 - 26 мая 2000. - К., 2000. - С. 432 - 433
9. Мороз В.А. Д1агностика i л1кування мюцевих променевих ушкоджень гасля променевоТ терапп та рад1ац1йних авар1й: Автореф. ... дис. д-ра мед. наук: 14.01.23 / 1нститут онкологи АМНУ. - КиТв, 2001. - 36 с.
10. Заболотний Д.1, Колотилов М.М., П1онтковська М.Б. Новоутво-рення носа i навколо носових пазух: клЫка, д1агностика, л1ку-вання (огляд автореферата дисертац1й) // Жур. вуш. нос. горл. хвор. - 1997. - № 4. - С. 1 - 15.
11. Минкин А.У., Агеев И.С., Коробкина В.И., Копилов В.И., Конин В.А., Минкин Н.Г. Диагностика и лечение злокачественных опухолей верхней челюсти, полости носа и околоносовых пазух // Рос. онкол. жур.- 2000.- № 1.- C.33-35.
12. Араблинский А.В., Гетман A.H., Сдвижков A.M., Панкина H.B., Ульдрих М.Л., Назаренко Т.И. Особенности динамического наблюдения за больными с опухолями полости носа, придаточных пазух и верхней челюсти в процессе специального лечения. // Мед. визуализация. - 2003. - №2. - С. 91-98.
13. Пилипюк H.B., Пухлик C.M., Юрин A.C., Гобжеклянова T.A. Со-четанное применение селективной ПХТ и лучевой терапии в комплексном лечении распространенных злокачественных опухолей полости носа и придаточных пазух. // Материалы III сьез-да онкологов и радиологов СНГ. - Минск: ОДО "Тонпик". - 2004.
- C.16.
14. Белоусова А.О., Озиковський В.В. Характеристика радючутли-boctI пухпин ЛОР - орган1в. // Жур. вуш. нос. горл. хвор. - 2001. -№ 1. - С. 42 - 44.
15. Бальтер C.A. Основы клинической топометрии в онкологии.-М.:Медицина. - 1986. - 256 с.
16. Протоколи променевоТ терапп: протираковий досл1дний Центр БританськоТ Колумб1Т, Канади / П1д ред. Пилипенка M.I., Розен-фельдаЛ.Г. - Харк1в, 2000. - 198 с.
17. Процык B.C. Комбинированное лечение злокачественных опухолей верхней челюсти: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук. - К., 1984. - 39 с.
18. Imola M., Schramm V. Orbital Preservation in Surgical Management of Sinonasal Malignancy // Laryngoscope. - 2002. - V 112, № 8. -P. 1357-1365.
19. Kim G.E., Chang S.K., Lee S.W., Pyo H.R., Choi E.C., Roh J.K., Keum K.C., Lee C.G., Suh C.O. Neoadjuvant chemotherapy and radiation for inoperable carcinoma of the maxillary antrum: a matched-control study // Am J Clin Oncol. - 2000. - V. 23, № 3. - P. 301-308.
20. Kestler W.J., Hejna M., Wenzel C., Zielinski C.C. Oral Mucositis Complicating Chemotherapy and/or Radiotherapy: Options for Prevention and Treatment // CA Cancer J Clin. - 2001. - V.51. -P.290-315.
21. Henze M., Rudat V., Dietz D. et al. Monitoring of an organ preserving primary radiochemotherapy in carcinomas of the hypopharynx/larynx with 18F-FDG-PET // Program and abstracts of the 49th Annual Meeting of the Society of Nuclear Medicine. - 2002.
- Los Angeles. - Abstract 263.
22. Bhattacharyya N. Cancer of the Nasal Cavity: Survival and Factors Influencing Prognosis // Archives of Oto-HNS. - 2002. - V. 128, №9.
- P.1079-1083.
23. James H.V., Scrase C.D., Poynter A.J. Practical experience with intensity-modulated radiotherapy // The British Journal of Radiology.
- 2004. - № 77. - P. 3 - 14.
№ п/п Тип ураження К1льк1сть пац1ент1в % в1д зага-льноТ групи
Променев1 ушкодження раннього типу
1 Мукозит 1 ст. 43 67,6
2 Мукозит 2-3 ст. 16 24,9
3 Зм1ни смаку 31 49,2
4 Утруднення при Тж1 25 39,6
5 Втрата або зниження апетиту 34 53,6
7 Сух1сть в HOCl 40 63,7
9 Дерматит 1 ступеня 25 39,9
10 Дерматит 2 ступеня 38 60,3
11 Ер1тема 15 22,3
Променев1 ушкодження п1знього типу
12 Ксеро-синдром («сухих очей») 9 12,3
13 Втрата/послаблення смаку 28 44,4
14 Утруднення при Тж1 2 3,2
15 Тр1зм 7 11,2
16 Випад1ння зуб1в, значний кар1ес 7 11,2
17 Ф1броз м'яких тканин поля ПТ 8 12,8
Реферат
к ВОПРОСАМ ЛУЧЕВОЙ ТЕРАПИИ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ ОПУХОЛЕЙ ОКОЛОНОСОВЫХ ПАЗУХ Васько Л.Н., Мороз В.А., Лымарь Л.А.
Ключевые слова: лучевая терапия, околоносовые пазухи, злокачественные опухоли, лучевые повреждения.
Согласно сведениям радиологической службы, в Украине ЛТ ежегодно охватывает 60 - 66 тысяч онкобольных. И значительное количество из них составляют пациенты со злокачественными новообразованиями околоносовых пазух (ЗНОП). Лучевые повреждения, которые развиваются при ЛТ
ЗНОП, являют собой отдельную важную проблему современной онкологии и радиологии. Во внимание было принято 63 больных на ЗНОП, что проходили лечение в отделении лучевой терапии Полтавского областного клинического онкологического диспансера. Исследовалась частота и выраженность лучевых поражений при лучевой терапии ЗНОП для определением возможностей оптимизации профилактических мероприятий. Лучевые реакции, которые возникают в первые три месяца по окончании ЛТ, в большинстве случаев репарируют самостоятельно и не визывают в последующем более серьезных осложнений. Повреждения так называемого «позднего» типа, которые появлялись начиная с шести месяцев по окончании ЛТ, имели более серьезный прогноз. Именно они, по нашему мнению, нуждаются в специальных методах лечения. И именно этот тип радиационных поражений в первую очередь нуждается в профилактических мероприятиях.
Summary
TO THE PROBLEM OF RADIOTHERAPY OF MALIGNANT TUMORS OF PARANASAL SINUSES Vas'ko L.N., Moroz V.A., Lymar L.A.
Key words: radiotherapy, paranasal sinuses, malignant tumors, radial lesions.
According to the data of the radiologic service annually in Ukraine about 60 - 66 thousand oncologic patients are subjected to radiotherapy. And a considerable part of them are the patients with malignant neoplasms of paranasal sinuses. Radial lesions as the shortcomings of radiotherapy are considered to be an urgent problem of contemporary oncology and radiology. 63 patients with malignant neoplasms of paranasal sinuses which underwent the course of treatment in the radiotherapy department of the Poltava regional clinic oncologic dispensary were studied in the present research. The stress was made on the frequency and intensity of radial lesions during the radiotherapy of malignant neoplasms of paranasal sinuses in order to find out possible preventive measures. Radioinduced responses developing for three first months after the completion the course of radiotherapy in most cases repair by themselves and do not provoke more serious complications. So called "late" lesions appearing since the 6t months after the completion the course of radiotherapy are considered to have more serious prognosis. These were the complications to need the special methods of treatment. And this type of radial lesions requires preventive measures.
УДК 618.5-005.1
Р0ЛЬ АНТИГ1П0КСАНТ1В В ПР0Ф1ЛАКТИЦ1 В1ДДАЛЕНИХ НАСЛ1ДК1В ПЕРЕНЕСЕН01 В П0Л0ГАХ КР0В0ТЕЧ1
Гудима О. О., Зятта О. М.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В статтг наведет дат про перебгг пгсляпологового пергоду, особливостг менструальног функцгг, лактацгг, змгни маси тгла г розвитку екстрагенгтальног патологгг у жгнок пгсля перенесеног в пологах кровотечг ргзног гнтенсивностг. Застосування мексидолу в комплексному лгкуваннг па-тологгчног крововтрати дозволяе попередити порушення гнволютивних процесгв в матцг, на раннгх етапах попередити розвиток вегетативних, обмгнних, гормональних та психо-неврологгчних розладгв, покращуе тривалгсть та якгсть лактацгг, г таким чином зменшуе кгль-кгсть ускладнень як в найближчг, так г у вгддаленг термгни пгсля пологгв. Ключов1 слова: кровотеча, ппокая, мексидол, пюляпологовий перюд, ускладнення.
Матер1али та методи Нами обстежено 116 жнок. 3 них 20 жнок мали ф^юлопчну крововтрату в пологах, що не перевищувала 0,3% вщ маси тта (контрольна група). II групу скпали 51 жнка з патолопчною крововтратою в пологах вщ 0,5% до 1% вщ маси тта. 25 з них пщлягали традицмному ведению пюляпологового перюду, а у 26 жнок лкування доповнювалося введениям мексидолу внутр1шньовенно краплинно в доз1 100 мг (2 мл) в 100 мл ¡зотоннного розчину хлориду натр1я. 1нфуз1ю розпочинали вщразу пщ час кровотеч1, лкування проводили впродовж 5 д1б з кратыстю
* Дане досл/дження е фрагментом комплексноI ¡нц/ативно! теми "Особливост/ гомеостазу внутр/шнього середовища организму ж\нок /з г\неколог\чними захворюваннями I ваг/тних з акушерською та екстраген1тальною патолог/ею, метод/в )'х консервативного та оперативного лкування на стан репродуктивного здоров'я, переб/г ваг/тност, полог/в, п'юляполого-вого пер/оду, стан плода I новонародженого" (№ держреестрацп 0103и001314).
За даними р^них автора, вщ 10 до 16,5% полопв, що супроводжуються кровотечею, при-зводять до виникнення гормональних, нервово-вегетативних, обмнних, запальних та ¡нших уск-ладнень в пюляпологовому пер1од1 I у в1ддален1 термши [7, 1, 2]. Тому метою нашого досл1джен-ня стало вивчення вливу ¡н1ц1йованих кровотечею тканинних г1поксичних розлад1в на стан здо-ров'я ж1нок в найближч1 та вщдалеы п1сля поло-г1в термши, а також з'ясування доц1льност1 проведения раньоТ проф1лактики г1поксичних ускла-днень сукцинатвм1сним препаратом антиг1покси-чно1 дИ" - мексидолом (3-оксипиридину сукцинат) [3, 4, 5, 6].
