CC BY
13
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
3. Квятковский Е.А., Квятковская Т.А. Ультрасонография и и больных гипертонической болезнью // Врачебное де-допплерография в диагностике заболеваний почек.- ло.- 1990.- №9.- С.44-47.
Днепропетровск: Новая идеология, 2005.- 318 с. 7. Лазебник Л.Б. Необходимость создания гериатрической
4. Квятковська Т.О., Квятковський 6.А., Коробка П.В. Ехос- службы в структуре органов здравоохранения // Клин. труктура нирок та ультразвукова допплерометр1я нирко- геронтол. 1999. - №1. С.3-7.
вих судин у л1тых людей / Актуальш питання вапеологп, 8. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработ-
еколопУ, традицшно!' та нетрадицшноТ медицини. - Дшп- Ки медицинской информации.- К.:Вища школа, 1991.-
ропетровськ.- 2003.- С.12-14. 271 с.
5. Квятковська Т.О., КвятковськийС.А., КуцакТ.Л., Коробка 9. Foxman B. Epidemiology of urinary tract infections: inci-П.В. BiKOBi особлHBOCTi ниркового KpoBoo6iry у зршому, dence, morbidity and economic costs // Amer. J. Med.-похилому та старечому в1ц1 за даними ультразвуковоТ 2002 - Vol 113 (Suppl 1A)- P 1-5
5ппоЛе?°,^еТр,!! / Ж^* РаД'0Л0Г'чний журнал.- 10. Miller O.,Hemphill R. Urinary tract infection and pye-
2003.- T.11. - №3.- C.267-272. lonephritis // Emerg. Med. Clin. N. Amer.- 2001.- Vol.19.-
6. Козименко Т.Н., Бирюкова Л.Н. Возрастные особенности P.655-674. почечного кровообращения и функции почек у здоровых
Реферат
ИЗУЧЕНИЕ ВОЗРАСТНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПОЧЕК У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКИМ ПИЕЛОНЕФРИТОМ С ПОМОЩЬЮ ДОПЛЕРОВСКОЙ УЛЬТРАСОНОГРАФЫЕЙ Пустовойт Г.Л.
Ключевые слова: возрастные особенности, структурно-функциональное состояние почек, хроничнеский пиелонефрит, допле-ровская ультрасонография.
Проведено исследование возрастных особенностей структурно-функционального состояния почек у 59 больных хроническим ПН в активной фазе воспалительного процесса методом допплеровской ультрасонографии. С возрастом наблюдалось увеличение частоты функциональных уродинамичес-ких нарушений. У лиц пожилого и старческого возраста, страдающих хроническим ПН, чаще выявлялись сонографические признаки нефросклероза. Допплерометрические показатели свидетельствуют о возрастном ремоделировании сосудистого русла. После 60 лет снижается большинство гемодина-мических показателей как «здоровой», так и пораженной почки. В первую очередь это касается индекса резистентности артерий, минутного объема и средней скорости кровотока. При этом, более выраженные изменения почечной гемодинамики происходят в пораженной почке.
Summary
DOPPLER ULTRASONOGRAPHY IN STUDYING OF AGE CHARACTERISTICS OF STRUCTURAL AND FUNCTIONAL KIDNEY STATUS IN PATIENTS WITH CHRONIC PYELONEPHRITIS Pustovoit G.L.
Key words: age characteristics, structural and functional kidney status, chronic pyelonephritis, Doppler ultrasonography.
59 paints with chronic pyelonephritis in an active phase of inflammatory process were examined by Doppler ultrasonography to study structural and functional kidney status. The increase of frequency of functional urodynamic disorders depends on age. In aged and elderly patients with chronic pyelonephritis the sonographic manifestations of nephrosclerosis are commonly registered. Dopplerometric indices testifies to the age-dependent remodelling of vascular bed. Patients who are 60 have decreased hemodynamic indices in both "healthy" and affected kidney. First of all it touches on the artery resistance index, mean blood stream rate and its capacity per min. That is why the more marked changes of kidney hemodynamics are noticed in the affected kidney.
УДК 616.521-055.2:618.173
КЛ1Н1ЧНИЙ ПЕРЕБ1Г ЕКЗЕМАТОЗНОГО ПРОЦЕСУУ Ж1Н0К РАННЬОГО ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕР10ДУ
Стасюк Г.М.
Вищий навчальний закладУкраши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В статт1 наведет дат стосовно впливу змт менструального циклу на штру жток перимено-паузалъного вжу, хворих на р1зн1 форми екземи. Представлен спостереження за 24 пащентка-ми, вивчення р1втв статевих гормотв, досв1д застосування фтопрепарату "Ременс" в комплексному лжуванн екземи.
Ключов1 слова: перименопаузальний перюд, менструальний дерматоз, екзема, статев1 гормони.
Шфа - своер1дне дзеркало, що вщображае дерматолопв всього св1ту [7] свщчать, що шфа практично ус1 внутршы процеси в оргаызм1 лю- та и придатки знаходяться пщ прямою залежыс-дини. Багаточислены дослщження провщних тю вщ статевих гормоыв протягом всього життя.
* Стаття являеться фрагментом НДР "Розробка нових Memodie д/агностики ¡лкування хрон/чних дерматоз/в та ¡нфе-ки,1й, що передаються статевим шляхом" Нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. О. О. Богомольця № держ. реестрацп: 0101И000265
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
Так, естрогени впливають на швидкють дтення кттин базального шару, стимулюють синтез ко-лагену, еластину, палуроновоТ кислоти, знижу-ють секрец1ю сальних залоз [6,10,11].
Генетичы i гормоналы-ii ознаки, що характер-h¡ для жночого i чоловного орган1зму, не можуть не впливати на структуру та функци шкн ри.Знання особливостей шфи в залежност1 вщ стат1 особливо необхщы дерматологам для правильно! ¡нтерпретаци кпннних прояви шфних хвороб [3,6].
Цта низка дослщжень присвячена впливу статевих та bíkobhx особливостей змш, як1 в1д-буваються як на кпннно здоровм rnKipi, так i в патолопчно змЫенм [6,9,10]. Цикпны змши, що характерн1 для жночого оргаызму, вщобража-ються на rnKipi також [12,13]
Ще за 4ac¡B вщенських дерматолопв F. Hebra i M.Kaposi зверталась увага на взаемозв'язок м1ж менструальним циклом i шфними хворобами [2]. Для менструальних дерматоз!в характерна поява та зникнення перед, пщ час, або пюля менструаци. Прояви хвороби можуть виникати не ттьки при аномалтх менструального циклу, а також у перименопаузальному nepiofli. G даы про наявнють так званоТ предменструально! ек-земи. Так F. Hebra серед 101 жнки, хворо!' на екзему, виявив розлад менструального циклу в 67, причому процес загострювався при появ1 менструаци i затухав пюля заюнчення. Нерщко доводиться спостер1гати хворих з перед менструальним загостренням.
Особливо!' актуальное^ ц патолопчы змЫи набувають у жнок, хворих на екзему, що пере-бувають в одному з найкритичыших стаыв жно-чого орган1зму - перименопаузальному nepiofli [1]. Саме в цей перюд nepe6¡r екземи найбтьш тяжкий, з тривалими загостеннями стану [9].
Метою нашого дослщження було вивчення особливостей nepe6¡ry р1зних форм екзем пацю-нток раннього перименопаузального bíку, р1вень статевих гормоыв (естроген, прогестерон).
Матер1али i методи дослвдження
Пщ нашим спостереженням знаходилось 24 жнки, хворих на p¡3H¡ форми екземи (12 - мкро-бна екзема, 2 - себорейна, 3 - справжня, 2 -нумулярна) в b¡4¡ вщ 45 до 51 року. В цих пац1е-нток спостер1галися bíkobí розлади менструального циклу: в 10 - на протяз1 3-х мюяцв, в 14 -на протяз1 5-6 м1сяц1в. Уа пац1ентки мали p¡3Hy CTyniHb шмактеричних прояви (¡ндекс Куппер-мана в модифкацп'УваровоТ).
Жнки скаржилися на психоемоцмы (знижен-ня працездатност1, уваги, стомлюванють, norip-шення пам'ят1, плаксивють, роздратоваысть, де-прес1я) та вегето-судины порушення ("припли-ви", пщвищення артер1ального тиску, головний бть, тахкард1я, надм1рна чутливють до високоТ
температури, вщчуття онЫння шцвок, парес-тези, порушення сну).
У 2 пац1енток було д1агностовано ктмактери-чний синдром легкого ступеня, у 12 хворих - се-реднього ступеня, а у 10 - важкого ступеня тяж-кос^ .
Уа жнки були оглянут! пнекологом за загаль-ноприйнятим протоколом, були зроблеы кл1н1чн1 дослщження, вивчення р1выв статевих гормоыв ¡муноферментним методом (прогестерон, естрогени).
Результати та 1х обговорення
П1д час шмактеричного перюду спостер1га-ються ¡мунний дисбаланс, вегето-судинна дис-тоыя, ендокрины розлади, це сприяс виникнен-ню екзематозного процесу та його загостренню [4]. В 16 пац1енток екзема виникла пщ час останых мюяц1в, вони пов'язують появухвороби, саме з менструальними розладами. В 8 пац1енток загострення хвороби з'явилося саме в перюд вковоТ гормонально! перебудови, що п1д-тверджувалось нашими дослщженнями р1вн1в статевих гормоыв: зниження естрадюлу- 0,32 нмоль/л + 0,12 (р<0,001-0,05); прогестерону 0,9 нмоль/л + 0,18 (р<0,001-0,05).
Здмснювалось ретельне кпннне спостере-ження протязгом 3-х мюяц1в (включаючи \ пере-бування в домашых умовах пюля виписки з1 ста-цюнару), постмы контрольы вЬити 2 рази на ти-ждень. При дотриманы правил догляду за шкн рою в хворих на екзему, дютичних утриманнях, здоровому способ! життя, в 20 хворих вщмнало-ся попршення стану пщ час дати початку нею-нуючоТ ниы менструаци, що мала прояви г1пер-емп, ексудаци, папульозноТ висипки, свербежу. Звичайна традицмна тератя (десенсибт^уюча, седативна, дезштоксикацмна, ¡муномодулююча, сорбенти, в'яжуча, протизапальна) покращувала стан, але наступного мюяця загострення вини-кало знову, проте з меншою картиною прояви.
Осктьки в патогенез! багатьох менструальних дерматоз^ разом з дисфункцию яечниюв мае мюце сполучення найрЬномаытыших фактор^ (зниження ¡мунноТ реактивное^, зменшен-ня порогу чутливост1 до зовышых подразниюв, порушення корелятивного стану м1ж залозами внутр1шньоТ секрецИ"), встановлено також, що секрет потових залоз жнок п1д час менструацИ", протягом першого дня мае п1двищену ктькють хол1ну (в1д 200 до 600 мг/л. потового секрету). Хол1н мае подразнюючу д1ю на вегетативну нер-вову систему \ також шк1ру безпосередньо [10].
Оск1льки статев1 стероТди мають не т1льки фармакодинам1чну властив1сть по вщношенню до нервовоТ системи, але \ сам1 п1длягають дИ" нервовоТ системи, як центрально! так \ перифе-ричноТ.
Актуальт проблемы сучасно'1 медицины
Таким чином, цтком зрозумтим е попршення стану жнок, хворих на екзему, пщ час шмакте-ричного перюду, коли вщбуваеться перебудова гомеостазу оргаызму \ найчастше в умовах на-шого сусптьства, екологи кл1макс набувае ознак патолопчного[1, 2].
Осктьки в оргаызм1 жнки ще збер1гаються певний перюд деяю циклит процеси, загострен-ня стану мае вигляд менструального дерматозу \ потребус корекци за допомогою гормональних засоб1в (естроген - прогестеронових) та ф1топ-репарат1в аналопчноТ дм [10].
Цкавим, на наш погляд, е випадок, який спо-стер1гався в стацюнарному вщдтены ОШВД мн ста Полтави. Хвора Г., 45 роюв, проживас в районному центра звернулася з1 скаргами на появу вогнищ висипу округло!' форми на тулуб1, нижтх кнщвках, свербм.
Об'сктивно: на шк1р1 вогнища ппереми, ¡нфь льтраци, вузликов1 висипи, гнмт юрочки, ексу-дащя.
Були проведен! шины дослщження: загаль-ний анал1з кров1 - пщвищене ШОЕ, лейкоцитоз 22*109/л. Загальний анал1з сеч1 - без патологи, з1шкр1б на паталопчы гриби - не знайдено. Поав на флору \ чутливють - золотистий стафтокок, чутливють до офлоксацину. Дагноз: мкробна екзема тулуба та кнцвок. 3 анамнезу вщомо: нерегулярысть менструального циклу на протяз1 3-х мюящв.При перебувант в стацюнар1 пщ час наближення дати неюнуючоТ менструаци спо-стер1галось р1зке загострення стану (яскраво ви-ражена ексудащя, пперемт) на фот попршення загального стану (безсоння, ттливють, слабость, роздратоватсть, коливання АТ).
П1сля консультаци пнеколога, вивчення р1вня статевих гормон ¡в (естрадюл - 0,38 нмоль/л, прогестерон -1,0 нмоль/л), був внесений до плану лкування натуральний негормональний препарат "Ременс" по 20 крапель 3 рази на день через 30 хвилин теля прийому Тжк Хвора випи-сана в задовтьному стат. Приймае "Ременс" протягом 6 мюящв, загострень не було, загальний стан значно покращився.
Висновки
Ретельне вивчення зазначеноТ групи пащен-ток пщтверджуе, що на прояви екзематозного процесу пщ час шмаксу великий вплив мае по-рушення корелятивного стану м1ж залозами вну-TpirnHboT секреци, особливо в жнок, що перебу-вають в рантй стад и перименопаузального процесу, мають низьО piBHi статевих гормотв (ест-радюл, прогестерон)
Перспективним е подальше вивчення стану ЦеТ проблеми та включения в план лкування корегуючих 3aco6iB (гормональних препарат^, ф1топрепарат1в), що значно покращить яОсть життя жшок перименопаузального вку, хворих на екзему, i сприятиме тривалим ремгаям [5,8].
Л1тература
1. Вихляева Е.М. Гинекологическая эндокринология М.: МИА, 2001. - С.596-614
2. Дуда И.В., Дуда Вл.И., Дуда В.И.Клиническая гинекология.- Минск: Вышейшая школа, 1999. - Т.2. - С.44-92
3. Проценко Г.В., Бондаренко И.Н. Влияние половых гормонов на физиологические процессы в дерме //Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - №1 . - С. 133-137
4. Солошенко Э.Н. Экзема: современные представления об этиопатогенезе и методах рациональной терапии //Международный медицинский журнал. - 1997. - №3 . -
C.24-29
5. Стасюк Г.М. Хоф1тол i Кл1монорм у комплексному лку-BaHHi жЫок, хворих на екзему, з урахуванням перименопаузального BiKy.// Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - №1-2 (7). - С.84-87
6. УТЦ С.Р., Одоевская О.Д. Морфофункциональные особенности женской кожи //Вестник дерматологии и венерологии. -1999. - №3. - С.8-13
7. Shah MG, Maibach HI.Estrogen and skin-an overview. //Am J Clin Dermatol. - 2001. - V.2. - P.143-150.
8. Lobo RA.In: Menopause management for the millennium. Womens health clinical management. // Medscape General Medicine.- 2000. - V.2. - P.1-13.
9. Burger HG. The endocrinology of menopause. //J .Steroid Biochem. Mol. Biol. - 1999. - V.69. - P.5-31.
10. Wines N., Willisteed E. Menopause and the skin Australasian //Journal of Dermatolodgy.- 2001. - V.42. - P.149-160.
11. Thornoton MJ.The biological actins of estrogens on skin. //Exp Dermatol. - 2002. - V.11. - P.487-502.
12. Itsekson A, Lazarov A, Cordoba M, Zeitune M,Abraham
D,Seidman DS.Premenstrual syndrome and associated skin diseases related to hypersiensitivity to female sex hormones.// J Reprod Med. - 2004. - V.49. - P. 195-199.
13. Murano K,Koyano T. Estrogen dermatitis that appered twice in each menstrual period.// J Dermatol. - 2003. - V.30. -P.719-722.
Реферат
КЛИНИЧЕСКОЕ ТЕЧЕНИЕ ЭКЗЕМАТОЗНОГО ПРОЦЕССАУ ЖЕНЩИН РАННЕГО ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРИОДА Стасюк А.Н.
Ключевые слова: перименапаузальний период, менструальный дерматоз, экзема, половые гормоны.
В статье приведены данные относительно влияния изменений менструального цикла на кожный процесс у женщин перименапаузального возраста, страдающих разными формами экземы. Наблюдение за 24 пациентками, изучение уровня половых гормонов, опыт использования фитопрепарата "Ременс" в комплексном лечении экземы.
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Summary
CLINICAL COURSE OF ECZEMA IN WOMEN OF EARLY PERIMENOPAUSAL PERIOD Stas'uk A.N.
Key words: perimenopausal period, menstrual dermatosis, eczema, gonads.
The paper presents the data reflecting interdependence between menstrual cycle in women of perimenopausal period suffering from various forms of eczema. 24 patients were examined to study their gonadal level. The applying of phytopreparation "Remens" in complex therapy of eczema may provide reliably better results.
УДК 616.12-0.08.46
ЕХ0КАРД10ГРАФ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ СИСТ0Л1ЧН011Д1АСТ0Л1ЧН01ФУНКЦИЛ1В0Г0 ШЛУНОЧКАУХВОРИХ13 СИНДРОМОМ ХР0Н1ЧН0Г0 ЛЕГЕНЕВОГО СЕРЦЯ
Треумова C.I.
Вищий навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Обстежено 60 хворих i3 синдромом хротчного легеневого серця (ХЛС), вивчет показники cucmoAiuHoi i дiаcmoлiчнoi функцп лiвого шлуночка. Виявлена дисфункщя лiвого шлуночка за ра-хунок зменшення венозного притоку та пoгiршення скорочувально'1 здаmнocmi мюкарда.
Ключов1 слова: легеневе серце, л1вий шлуночок, систаглчна i д1астол1чна дисфункц1я.
Вступ
Хрон1чне легеневе серце (ХЛС) до Tenepirn-нього часу залишаеться актуальним питаниям кл1н1чноТ медицини. 1нтерес до проблеми ХЛС пояснюеться тим, що його розвиток на фоы хро-н1чних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ) попршуе прогноз nepe6iry захворювання, сприяе розвитку серцевоТ недостатност1 за раху-нок правого i л1вого шлуночюв серця.
За повщомленнями [6], 2/3 хворих на ХОЗЛ помирають протягом вщ 15 мюяцв - 5 poKiB nic-ля появи декомпенсаци кровооб1гу.
Серцева недостатысть у хворих на ХЛС пе-реважно обумовлена дисфункцию правого шлуночка [1, 2, 3, 4]. В останы роки широко обгово-рюеться участь л1вого шлуночка у розвитку ХПС. Бтьшють aBTopiB свщчать, що на одному ¡з ета-niB розвитку ХЛС формуеться ураження як правого, так i л1вого шлуночка [5, 8, 9]. 3 огляду на вищезазначене метою нашого дослщження було оцнити систолнну i д1астолнну функц1ю мюкар-да л1вого шлуночка хворих з ХЛС у залежное^ вщ стади компенсаци.
Матер1али та методи досл1дження
Пщ нашим спостереженням було 60 хворих ¡з синдромом ХЛС на фоы ХОБ - 35 i БА - 25 чо-ловк, середнм BiK яких становив 55,4 + 1,2 роки. Чоловшв - 37, жнок - 25. 40 (66,6%) хворих Мали II ФК серцевоТ недостатност1 за ЫУНА, 20 (33,4%) - III ФК. За ступенем тяжкост1 основного захворювання за показниками ОФВ1, ФЖЕЛ, ОФВ1/ФЖЕЛ середнм CTyniHb спостер1гався у 42 (70,0%), тяжкий - у 18 (30,0%) хворих.
Дагноз ХПС ставили на пщстав1 визначення eKcnepTiB ВООЗ (1961), кпннного обстеження з проведениям ЕКГ, доплер-ЕхоКГ, рентгенографи opraHiB грудноТ кттки, дослщження функци зов-ышнього дихання, сатураци каптярноТ KpoBi киснем (SaO2).
Для оцнки систолнноТ i д1астолнноТ функци л1вого шлуночка (ЛШ) використовували доплер-ЕхоКГ на anapaTi Toshiba SSA 380 A. Powervision (Япоыя) за загальноприйнятою методикою [7].
Визначали передньо-заднм po3Mip лвого пе-редсердя (ЛП) у парастериальному доступ!, то-вщину задньоТ стЫки (ЗСЛШ) мм, кнцевод1асто-лнний, кнцевосистолнний, ударний i хвилинний ¡ндекси ЛШ, розрахован1 за Simpson i приведен! до одиниц1 площ1 noBepxHi Tina обстежених (тоб-то, вщповщно КД1, KCl, У1, CI мл/м2), а також фрак^ю викиду (ФВ, %), диметр кореня аорти (мм), вим1рювали максимальну швидкють (V, м/с) та максимальне прискорення (Ассг аортального кровотоку.
Показники д1астолнноТ функци ЛШ оцнювали за максимальною швидкютю раннього (Ve, м/с) i ni3Hboro (Va, м/с) д1астолнного кровотоку, Тхне стввщношення (E/A), час уповтьнення (tflec, с) раннього д1астолнного кровотоку, а також час ¡зоволюмнного розслаблення ЛШ (IVRT, с).
Sa02 визначалась транскутанним методом на anapaTi Datascope Passport model EL. Контроль-ну групу склали 10 практично здорових oci6, по-р1внювальних за BiKOM i статтю.
BiporiflHicTb показниюв хворих ХПС порвню-вали ¡з групою здорових. Результати обстежень оброблеы статистично ¡з вирахуванням t по
max,
м/с2)
* Виконане досл/дження е фрагментом планово! наукоео-досл/дноУ роботи Укра/нсько! медично! стоматолог/чно! академн "Запальн: та незапальнi хвороби орган/в i систем людини, що формуються nid впливом екологнних, стресових, ¡мунних, метаболнних, ¡нфещ'шних фактор/в. Стан гемогомеостазу, гемодинамжи при застосуваннi традиц/йних та нетрадиц'ш-них засоб\влкування". Державний реестрац/йний номер 0198V000134.
