Зовнішньоекономічна діяльность фармацевтичних підприємств у сфері збуту Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.242.4:619:615.1

Гримак О.Я., Оленич 1.Р., Гутий Б.В., \apie 1.1., Смолинець 1.Б. ©

Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт Iм. С.З. Гжицъкого

ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНА Д1ЯЛЬНОСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ

шдприемств у сфер1 збуту

В статт1 розглядаетъся сучасна полтика державы у сфер1 забезпечення лтарсъкими препаратами шляхом рацюналъного поеднання втчизняних та ¡мпортних лжарсъких засобгв наукрагнсъкомуринку

Актуальшсть теми. Сучасна пол1тика держави { реформа у сфер1 забезпечення населения Украши лжарськими препаратами переслщуе цш пщвищення його ефективносп шляхом рацюнального поеднання втчизняних та ¿мпортних лжарських засоб1в на украшському фармацевтичному ринку. 3 шшого боку, розвиток в1тчизняно1 фармацевтично! шдустрп, наближення И до м1жнародних стандарт1в дае реальну можливють виходу на зовшшш ринки. Здшснення експортно-1мпортних операцш потребуе використання тих метод1в розподшу 1 реал1заци фармацевтично! продукцп, яю вщповщатимуть можливостям защкавлених сторш I законодавству Украши.

Мета та завдання дослщжень. Метою дано! роботи було розглянути збутову пол1тику у зовшшньоекономшш д1яльност1 фармацевтичних пщприемств.

Результати дослщжень та Тх обговорення. У м1жнароднш торговельнш практищ, як правило, використовуеться два методи здшснення комерцшних операцш: прямий I непрямий.

Прямий метод передбачае встановлення прямих зв'язюв м1ж постачальником (експортером) I кшцевим споживачем (шпортером) та подальше постачання (закутвлю) товару на пщстав1 договору кутвл1-продажу.

Прямий метод частше використовуеться у випадках: продажу чи закутвл1 на зовшшшх ринках промислово! сировини на пщстав1 довгострокових контракт1в; експорту великогабаритного I дорогого обладнання; експорту стандартного др1бносершного обладнання через власш закордонш фшп I доч1рш компани, що мають свою роздр1бну мережу; закушвл1 сшьськогосподарсько! продукцп безпосередньо у фермер1в-виробник1в.

Непрямий метод передбачае закутвлю 1 продаж товар1в через торговельно-посередницьку ланку на пщстав1 спещального договору (угоди) з посередником, який обгрунтовуе виконання останшм певних зобов'язань, пов'язаних з реал1защею товару продавця. Непрямий метод доцшьний при: реал1заци другорядних вид1в продукцп; постачанш товар1в на вщдалеш 1 недостатньо вивчеш ринки, ринки мало! емкостц просуванш нових товар1в; вщсутност1 в кра!нах-1мпортерах власно! збутово! мереж1, а також, коли ринки

© Гримак О.Я., Оленич 1.Р., Гутий Б.В., Хар1в 1.1., Смолинець 1.Б., 2013

50

деяких товар1в цшком монопол1зоваш таким чином, недоступш для встановлення прямих контакт1в м1ж експортером та ¿мпортером.

Комбшований або змшаний метод збуту траплеться не дуже часто \ здшснюеться через оргашзаци, до складу яких входять власш збутов1 структури виробника I незалежш збутов1 ф1рми. Прикладом можуть служити спшьш пщприемства. Виб1р методу оргашзаци збуту на зовшшньому ринку без сумшву залежить вщ цшей пщприемства-експортера, його розм1р1в, характеру товару. Разом ¿з тим, кнують загальш фактори, як1 не пов'язаш з виробником та його товаром, але як1 необхщно враховувати при виход1 на зовшшнш ринок. До них належать: наявшсть каналу збуту чи умов для його створення; обсяг продажу, який повинен вщповщати каналу збуту, його потужност1, а не потенцшнш емкост1 ринку; витрати збуту, до яких вщносять витрати щодо оргашзаци I подальшого вмкту каналу збуту; потреба в швестищях, якщо обраний комбшований метод збуту; персонал, який за сво!м складом 1 квал1ф1кащею повинен вщповщати товару, що продаеться, 1 структур! каналу збуту; ризик, який розподшяеться м1ж учасниками каналу збуту залежно вщ обраного методу збуту; контроль, стушнь якого для ф1рми-виробника зменшуеться або вш зовс1м вщсутнш залежно вщ р1внево! структури каналу та методу збуту; гнучюсть, тобто можливють ф1рми ефективно перебудувати канал збуту вщповщно до змш на ринку, обсяпв продажу товару тощо.

Особливкть лжарських засоб1в як товару I пов'язаш з цим законодавч1 обмеження щодо 1х увезення-вивезення, р1вень розвитку зовшшньоеконом1чних зв'язюв I певна новизна ринку Украши для шоземних контрагент, сформована ринкова шфраструктура у сфер1 розподщу продукци 1 И економ1чне становище показують переважшсть непрямого I комбшованого метод1в розповсюдження лжарських засоб1в.

Зараз шоземш фармацевтичш ф1рми, що зареестроваш в Укра!ш, здшснюють свою д1яльшсть шляхом вщкриття представництв, через систему дистриб'ютор1в або створення сшльних пщприемств.

Розширенню ¿мпортних операцш ¿з лжарськими засобами сприяе активне розмщення на територи Украши консигнацшних склад1в. Консигнац1я - це одна з форм комюшного продажу. Вщповщно до умов консигнаци експортер (консигнант) постачае товари на склад посередника (консигнатора) для реал1заци 1х на ринку протягом певного строку. Обов'язковою умовою консигнацшно! угоди е збереження за консигнантом права власност1 на товар до моменту його реал1заци. Консигнатор здшснюе платеж! консигнанту у м1ру реал1заци товару з1 складу. Не продаш до встановленого строку товари консигнатор мае право повернути консигнанту. По сут1, експортер кредитуе посередника на термш реал1заци товару.

Для пщвищення надшност1 збуту товар1в поряд ¿з простою консигнащею застосовують частково-поворотну I безповоротну консигнацш. При частково-поворотнш консигнаци консигнатор бере на себе зобов'язання теля закшчення встановленого термшу купити у консигнанта не менше погоджено! в договор! кшькост1 нереал1зованого товару. При безповоротнш консигнаци консигнатор

51

позбавляеться права повернення i весь нереал1зований товар повинен бути ним закуплений.

Останшм часом вщзначаеться процес створення роздр1бних ф1рм-дистриб'ютор1в, серед яких особливо! уваги заслуговують ф1рмов1 аптеки. Так, зараз у 16 обласних центрах та великих мктах Укра!ни вже функцюнують ф1рмов1 аптеки заводу "Gedeon Richter" (Угорщина). Одшею з головних умов створення i роботи таких аптек е наявшсть у них усього асортименту лжарських препараив заводу, зареестрованих в Укра!ш.

Лжвщащя дефщиту так званих старих традицшних лжарських препараив завдяки масовому випуску генериюв у коопераци з шоф!рмами передбачае використання комбшованого методу збуту. Зараз прюритетного значения у зовшшньоеконом1чних зв'язках фармацевтично! промисловост! Укра!ни набувають так! напрямки, як: закушвля фармацевтичних субстанцш у шоземних ф1рм i виготовлення на ix основ! готових лшарських засоб1в для внутршнього ринку; закутвля лщензш на виробництво найважливших фармацевтичних субстанцш i виготовлення з них вщповщних лжарських препаратсв на власних пщприемствах; створення спщьних пщприемств з розроблення, виготовлення та реал1заци готових лжарських препараив.

Одним з перших сшльних пщприемств е укра!нсько-бельгшське пщприемство "Мапк". Воно виробляе лжарсью препарати таких важливих фармакотерапевтичних груп, як протимжробш та бактерюстатичш, засоби, що дшть на серцево-судинну та центральну нервову системи, а також анальгетики i жарознижуюч!, антипстамшш, в1тамшш, гормональш засоби. На сировиш та обладнанш i3 використанням технологш бельгшсько! ф1рми "Сетра" СП "MariK" здшснюе функци виробництва та збуту продукци. У структур! пщприемства видщена служба комерцшного директора, до яко! входить вщдщ маркетингу, розвитку, б1знесу та реал!заци, склад готово! продукци, транспортний вщдщ, регюнальш представництва.

Поступове зростання експортного потенщалу в1тчизняних виробниюв фармацевтично! продукц!! призвело до певних зм!н в орган!зац!! та структур! збуту. Основними ¿мпортерами украшсько! продукц!! е Рос!я, Б!лорусь, Узбекистан, Груз!я, Азербайджан. Зг!дно з м!журядовими (м!жгалузевими) угодами щодо сп!вроб!тництва в галуз! фармацевтично! промисловост! в цих кра!нах передбачаеться в!дкриття торговельних представництв, консигнац!йних склад!в, ф!рмових аптек.

У рамках м!жгалузево! угоди досягнута домовлешсть щодо реестрац!! значно! к!лькост! в!тчизняних л!карських препарат!в у MiHicTepcTBi охорони здоров'я Республ!ки Польща. Один ¿з л!дер!в фармацевтично! галуз! Укра!ни ВАТ "Фармак" створив у Польщ! спшьне п!дприемство ЗАТ "Варшава-Фармак", що займаеться розфасуванням готових л!карських засоб!в, виготовлених ¿з в!тчизняно! сировини.

Для збереження та зб!льшення експортно! активност! украшських фармацевтичних п!дприемств зовн!шньоеконом!чна пол!тика Коммедбюпрому в галуз! збуту передбачае: розширення асортименту конкурентоспроможно!

52

фармацевтично! продукци; пщвищення р1вня сервюу тд час роботи з покупцями; оргашзацш спшьних пщприемств ¿з виробництва i реал1зацп л1юв на територи кра!н СНД за участю в1тчизняних пщприемств; створення в шших кра!нах оптово-роздр1бно! мереж1 збуту тощо.

Висновки. Для координаци зовшшньоеконом1чно! д1яльносп галузевих виробниюв, експортер1в та ¿мпортер1в, розширення ринюв збуту продукци, покращення забезпечення населения Укра!ни готовими лжарськими засобами наказом Коммедбюпрому створено галузеву Раду виробниюв, ¿мпортер1в та експортер1в. Серед основних завдань Ради визначено пщготовку пропозицш щодо просування украшських фармацевтичних товар1в на св!тов! ринки, освоения нових ринюв збуту, координацш д1яльност1 з вщкриття галузевих торгових представництв, консигнацшних склад1в, ф1рмових аптек за кордоном тощо.

Л1тература

1. УРСР. Закони. Закон УРСР Про зовшшньоеконом1чну д1яльшсть // Голос Украши.- 1991.- 12 черв.

2. Украина. Закони. О режиме иностранного инвестирования: Закон //Д1ло.- 1996.- № 33. С. 2-3.

3. Украйна. Закон. О лекарственних средствах: Закон // Голос Украйни.-1996.- 7моя.

4. Борищук В.О. Про перебудову оргашзацшно - фармацевтично! д1яльност1 виробничих об'еднань "Фармащя", за нових умов господарювання //Фармац. журн.- 1990.-№ 1.- С. 6-10.

5. Ермоленко Н.Н., Борсученко З.И. Основные тенденции предпринимательства в странах с развитой рыочной экономикой.- К., 1992.- С-1-12

6.Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации.-М.: Медицина, 1991.- 624 с.

7. Огородник В.Н. Работа внешнеторговой фирмы предприятия.- М. Экономика, 1991.- 139с.

Summary

О. Grimak, I. Olenich, B. Ghutij, I. Khariv, I. Smolynets FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY PHARMACEUTICAL COMPANIES IN SALES

This paper reviews the current policy of the state in the area of drugs by rational combination of domestic and imported drugs on the ukrainian market.

Рецензент - к.е.н., доцентПоперечний C.I.

53