CC BY
14
©
Оленич1.Р., к.е.н., доцент , Душка В.1., к.е.н., доцент, Михайловський В.1., к.е.н., доцент, Хар1в 1.1., к.вет.н., доцент, Сешв Р.В., асистент, Гутий Б.В., к.вет.н., доцент Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш гмеш С.З. Тжицъкого
КЛАСИФ1КАЦ1Я ЗАРУБ1ЖНИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ВИРОБНИК1В
У статт1 подаешься класифтащя заруб1жних фармацевтичних виробнитв, а такожрозглядаетъся характеристика елемент1в тфраструктури фармацевтичногоринку.
Ключое1 слова: тфраструктура, фармацевтичнииринок,конкуренц1я.
Актуальшсть теми. Пщприемства завжди прагнули задовольнити потреби споживач1в. При цьому використовують сегментацш фармацевтичного ринку, тобто розподш споживач1в на групи на пщстав1 р1знищ в !х потребах, характеристиках та поведшщ. Шсля того здшснюють позицюнування лжарського засобу на ринку, тобто ч1тко визначають, чим препарат даного пщприемства в1др1знятиметься вщ препарат1в конкурент, завдяки яким його характеристикам можна здобути конкурентш переваги у свщомост1 потенцшних споживач1в.
Мета та завдання дослщжень. Метою дано! роботи було розглянути класифжацш заруб1жних фармацевтичних виробниюв, а також подати характеристику елеменгав шфраструктури фармацевтичного ринку.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Заруб1жними ф1рмами в Укра!ш зареестровано понад 5000 лжарських форм. Основна маса цих лшв (понад 70 %) е генериками. Насичення в1тчизняного ринку значна частина заруб1жних компанш здшснюе не через пропозицш нових л1юв, а за рахунок уже вщомих засоб1в, прихованих пщ р1зними торговими назвами, бшьшкть з яких у достатнш юлькоси вже виробляе украшська промисловкть. Наприклад, серед препарат1в з аналгезуючою, протизапальною \ жарознижувальною д1ею щонайменше тридцять назв е синошмами астрину; парацетамол представлений у вигляд1 чотирьох десятюв препарат1в пщ р1зними назвами; анальгш мае понад двадцять синошм1в.
До елемент1в зовшшнього ринку належать заруб1жш виробники та 1х представництва, зовшшньоторговельш ф1рми, пщприемства з1 100-вщсотковою шоземною швестищею, система м1жнародно! торговельно! практики. Украшський ринок розробляе понад 300 заруб1жних фармацевтичних виробниюв (з майже 60 кра!н св1ту), яю можна класифжувати за такими ознаками: р1внем штеграци у св1тову економжу (нацюнальш, транснацюнальш); р1внем економ1чного розвитку краши-засновника (ринкова економжа, перехщна економжа, економжа, що розвиваеться); власшстю (колективш, приватш, державш); обсягом виробництва (велию, середш, мал1); значениям украшського
® Оленич 1.Р., Душка В.1., Михайловський В.1., Хар1в 1.1., Сешв Р.В., Гутий Б.В., 2011
127
ринку у збутовш д1яльносп (основний, додатковий, резервний); патентним захистом продукци (виробники оригшальних лшв або генериюв); характером пропонованих лшв (одше! чи багатьох груп за анатомо-терапевтично-х1м1чною класифжащею); стратепею просування (одночасно всього асортименту чи иадания переваги найперспектившшим торговим маркам); каналами просування (представництво, спщьне пщприемство, внутршш оптов1 фармацевтичш ф1рми); рекламною стратепею (агресивна, штенсивна, пом1ркована, непом1тна).
Найбшьше лшв поставляють Имеччина, 1нд1я, Франщя, Словешя та Угорщина, а серед ф1рм - угорський х1м1чний завод Richter Gedeon Rt, французька ф1рма Sanofi-Syntelabo, французько-шмецька компашя Aventis, словенсью пщприемства KRKA та Lek.
Зовшшиьоторговельш ф1рми i пщприемства 3i 100-ввдсотковою ¡ноземною ¡нвестищею представлен! на в1тчизняному фармацевтичному ринку нешироко. Серед них можна видшити росшську компанш "Протек-фарма" .
Протягом тривалого часу м1жнародний досвщ виробив систему торговельноУ практики - певш правов1 мехашзми для забезпечення товарооб1гу. Вони знайшли свое вщображення у Конвенци ООН про угоди м1жнародно! кутвльпродажу (редакщя 1980 р.) i Мгжнародних правилах штерпретаци комерцшних терммв (1нкотермс), опрацьованих М1жнародною торговельною палатою.
Основною метою Правил (редакщя 2000 р.) е: ушфшацш тлумачення сторонами контракту понятшного апарату, що використаний в текст! угоди; встановлення зобов'язань сторш, пов'язаних i3 поставкою, навантажуванням i розвантажуванням продукцп, И упаковкою i маркуванням, очищениям вщ мита, одержанням необхщних експортних, ¿мпортних та шших дозвол1в тощо; однозначне врегулювання моменту переходу ризиюв втрати й пошкодження продукцп вщ продавця до покупця.
До елемент1в внутршнього фармацевтичного ринку належать нацюнальш виробники, оптов1 фармацевтичш ф1рми, аптеки, лжувально-профшактичш заклади, населения та rnmi суб'екти.
Нащональш виробники. Щонайменше чотири п'ятих (80 %) усього обсягу украшсько! фармацевтично! промисловост1 забезпечують 20 ф1рм i3 180 пщприемств, що мають право на виготовлення лшв у промислових умовах. Базовими пщприемствами-виробниками е таю ф1рми, як "Дарниця", "Фармак", "Кшвмедпрепарат", "Борщапвський ХФЗ", "Здоров'я", "1ндар", "Кшвський в1тамшний завод", "Лекх1м", "Галичфарм" та "Бюстимулятор".
Оптов1 фармацевтичш ф1рми. Рацюнально оргашзована оптова ланка сприяе оптим1заци виробничо! та комерцшно! д1яльност1, розширенню И масштаб1в, пщвищенню ефективност1 на основ! комплексних ринкових дослщжень, вивчення сукупност1 фактор1в ризику, ймов1рного прогнозування майбутнього з достатньо ч1ткими ор1ентирами бажаного комерцшного ycnixy.
Щодо виробник1в, то функщями суб'екив оптово! реал1заци е концентращя закутвельно! д1яльност1, виявлення вщповщност1 м1ж попитом i пропозищею, формування реально! ринково! цши на конкретш лжарсью засоби,
128
маркетингове, швестицшне \ правове просування лжарських засоб1в вщ виробниюв до аптек. Стосовно аптек \ лжувально-профшактичних заклад1в оптов1 фармацевтичш ф1рми виконують функцп визначення попиту \ формування необхщного асортименту лжарських засоб1в, збер1гання \ доставки медикамент1в з урахуванням оптимальних умов, кредитування, шформацшного I консалтингового обслуговування, забезпечення якост1 та сертифжаци лжарських засоб1в.
Лщензш на оптову реал1зацш лжарськими засобами мае близько 1500 посередницьких ф1рм ¿з р1зними формами власност1 I величиною катталу. Кр1м того, вказаш суб'екти р1зняться багатовар1антшстю цшоутворення, вар1абельною юльюстю номенклатурних позицш, обсягом д1яльност1, економ1чними I технолопчними особливостями збутових процеЫв, спещал1защею за лжарськими засобами певних виробниюв.
Роздр1бна реал1защя вщкрае важливу роль у збут1 лкарських засоб1в завдяки безпосередньому контакту з юнцевим споживачем. Суб'ектами роздр1бно! реал1заци лжарських засоб1в е аптеки, 1х вщокремлеш структурш пщроздши (аптечш пункти й аптечш юоски) I сшьсью фельдшерсько-акушерсью пункти за наявност1 погодження з районними держадмшстращями I на пщстав1 угод, укладених з аптекою. Аптечна мережа Украши охоплюе понад 8,5 тис. аптек р1зних форм власност1 та майже 13 тисяч 1х вщокремлених структурних пщроздшв.
Лжувально-профшактичш заклади е оргашзащями-споживачами лжарських засоб1в I вироб1в медичного призначення. В Укра!ш наявна обширна клмчна база системи Мшютерства охорони здоров'я -лжарш, клмки науково-дослщних шституив, санаторно-курортш заклади, у сшьськш мюцевост1 -сшьсью лжарш, амбулатори та фельдшерсько-акушерсью пункти. До шших суб'ект1в внутршнього ринку належать аптечш та лжувально-профшактичш заклади Украшсько! зал1знищ, МЫстерства оборони Украши, МЫстерства внутршшх справ та шших вщомств.
Велике значения для шфраструктури фармацевтичного ринку мають комушкаци, пщ якими розумшть шляхи сполучення I зв'язку, форми зв'язку (телеграф, радю, телефон, факс, 1нтернет), а також процес повщомлення шформаци за допомогою засоб1в масово! шформацп (преса, радю, телебачення, вщео, юно, комп'ютерш мереж1) чисельно великим розосередженим аудитор1ям. 3 цим елементом шфраструктури фармацевтичного ринку нерозривно пов'язана система маркетингових комушкацш, тобто д1яльшсть пщприемств, спрямована на шформування, переконування та нагадування споживачам про свою продукцш, стимулювання збуту I створення позитивного ¿мщжу пщприемств в очах громадськостг
В умовах сучасного фармацевтичного ринку усшшне функцюнування пщприемств без надежного шформацшного забезпечення практично неможливе. 1нформащя являе собою сукупшсть упорядкованих масив1в документ1в та шформацшних технологш, яю реал1зують шформацшш процеси на основ! стандартизованих форм подання 1 передання даних, форм 1 метод1в надання
129
шформацшних послуг р1зного типу. Потребу в тш чи шшш шформацп визначають споживачг Споживачами шформацп про фармацевтичний ринок можуть виступати як фах1вщ з медичною i фармацевтичною осв1тою, науков1 пращвники та rnmi спещалшти.
Висновки. Комплекс взаемоповязаних шституцшних, матер1альних i иематер1альиих елеменгав повинен адекватно обслуговувати систему o6iry лжарських 3aco6ÍB i вироб1в медичного призначення та забезпечувати результатившсть функцюнування упродовж усього шляху вщ виробника до кшцевого споживача.
Л1тература
1. Босак А.О. Комушкацп в систем! менеджменту: суть та види [Текст] / А.О.Босак // Bíchhk НУ "Львшськаполп-ехнка". - 2007. - № 547. - С 12-21.
2. Виноградова О.В. Решжишринг торговельних пщприемств: теор1я та методолопя. - Автореф. дис. на здобуття наук, ступеня д-ра економ, наук: спец. 08.06.01 "Економжа, оргашзащя i управлшня пщприемствами"/ О.В..Виноградова. - Донецьк, 2009. - 35 с.
3. Лукашова С.В. Життевий цикл ф1рми: фактори i напрями впливу [Текст] /С.В. Лукашова//Вкник НУ "Льв1вська пол1техн1ка". - 2005. -№ 416. - С 191-196.
4. Масленшкова О.Ю. Bn6ip метод1в впливу п1дприемства на зовн1шн1й ринок в умовах глобал1зац11 / О.Ю. Масленшкова // Торпвля, комерц1я, пщприемництво [Текст]: зб. наук, праць. - Льв1в: Льв1вська комерц1йна академ1я, 2007. - С 23-26.
5. Юрченко Л А. М1кроеконом1чний анал1з стратегш вертикально! iHTerpauii [Текст] / Л.А. Юрченко // EkohomÍ4hí науки. Сер1я "Економ1чна теор1я та економ!чна ктор1я": 36. наук, праць Луцького державного техшчного ун1верситету. - Bun. 3(11). - Луцьк, 2006. - С 217-232.
6. Thurow L. Creating Wealth. The New Rules for Individuals, Companies and Countries in a Knowledge-Based Economy [Text] / L. Thurow. - N.Y.: Harper Collins, 1999; L.: Nicholas Brealey Publishing, 1999. - 420 p.
Summary
Olenich I., Dhuska V., Mikhaylovskiy V., Khariv I., Ghutij B., Seniv R.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named afterf S.Z. Gzhytskij
Classification of foreign pharmaceutical manufactures
The search of the possible users the necessity of which an enterprise wants and can satisfy is conducted at the same time. Thus use a very important marketing reception - pharmaceutical market segmentation, that dividing of users by groups on the basis of difference in their necessities, descriptions and conduct. If an enterprise correctly chose a market segment for a subsequent collaboration, znachyt', it found it at the market. After that carry out positioning of medication at the market, that
130
HayKoeuü eicnuK flHYBMET ímeni C.3. f^uцbкoгo Tom 13 № 1(47) Hacmuna 2, 2011
determine expressly, what preparation of this enterprise will differ from preparations of competitors, due to what his descriptions it is possible to score advantages of competitions in consciousness of potential users. Making decision in relation to positioning of the preparation, an enterprise can begin development of marketing complex.
Cmammx nadiümna dopedav^n 06.04.2011 p.
y^K 338.24
131
