CC BY
24
УДК 338.242.4:619:615.1
©
Оленич1.Р., к.е.н., доцент , Душка В.1., к.е.н., доцент, Михайловський В.1., к.е.н., доцент, Хар1в 1.1., к.вет.н., доцент, Сешв Р.В., асистент, Гутий Б.В., к.вет.н., доцент Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Тжицъкого
СУЧАСНА ПОЛ1ТИКА ЗБУТУ В ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1ФАРМАЦЕВТИЧНИХ П1ДПРИСМСТВ
У статт1 розглядаетъся сучасна полтика державы у сфер1 забезпечення лтарсъкими препаратами шляхом рацюналъного поеднання етчизняних та ¡мпортних лжарсъких засобгв наукрагнсъкомуринку
Ключое1 слова: тдприемництво, полтика збуту, фармацевтична продукцгя.
Актуальшсть теми. Сучасна полынка держави 1 реформа у сфер1 забезпечення населения Украши лжарськими препаратами переслщуе цш пщвищення його ефективност1 шляхом рацюнального поеднання в1тчизняних та ¿мпортних лжарських засоб1в на украшському фармацевтичному ринку. 3 шшого боку, розвиток в1тчизняно1 фармацевтично! ¿ндустри, наближення И до м1жнародних стандарт1в дае реальну можливкть виходу на зовшшш ринки. Здшснення експортно-1мпортних операцш потребуе використання тих метод1в розподшу 1 реал1заци фармацевтично! продукци, яю вщповщатимуть можливостям защкавлених сторш I законодавству Украши.
Мета та завдання дослщжень. Метою дано! роботи було розглянути збутову пол1тику у зовшшньоекономшш д1яльносп фармацевтичних пщприемств.
Результати дослщжень та Тх обговорення. У м1жнароднш торговельнш практищ, як правило, використовуеться два методи здшснення комерцшних операцш: прямий I непрямий.
Прямий метод передбачае встановлення прямих зв'язюв м1ж постачальником (експортером) I юнцевим споживачем (¿мпортером) та подальше постачання (закутвлю) товару на пщстав1 договору кутвльпродажу.
Прямий метод частше використовуеться у випадках: продажу чи закутвл1 на зовшшшх ринках промислово! сировини на пщстав1 довгострокових контракпв; експорту великогабаритного I дорогого обладнання; експорту стандартного др1бносершного обладнання через власш закордонш фшп 1 доч1рш компани, що мають свою роздр1бну мережу; закутвл1 сшьськогосподарсько! продукци безпосередньо у фермер ¿в-виробниюв.
Непрямий метод передбачае закутвлю 1 продаж товар1в через торговельно-посередницьку ланку на пщстав1 спещального договору (угоди) з
® Оленич 1.Р., Душка В.1., Михайловський В.1., Хар1в 1.1., Сешв Р.В., Гутий Б.В., 2011
444
посередником, який обгрунтовуе виконання останшм певних зобов'язань, пов'язаних з реал1защею товару продавця. Непрямий метод доцшьний при: реал1заци другорядних вид1в продукцп; постачанш товар1в на вщдалеш \ недостатньо вивчеш ринки, ринки мало! емкостц просуванш нових товар1в; вщсутност1 в кра!нах-1мпортерах власно! збутово! мереж1, а також, коли ринки деяких товар1в цшком монопол1зоваш таким чином, недоступш для встановлення прямих контакт1в м1ж експортером та ¿мпортером.
Комбшований або змшаний метод збуту трапляеться не дуже часто \ здшснюеться через оргашзаци, до складу яких входять власш збутов1 структури виробника I незалежш збутов1 ф1рми. Прикладом можуть служити спшьш пщприемства. Виб1р методу оргашзаци збуту на зовшшньому ринку без сумшву залежить вщ цшей пщприемства-експортера, його розм1р1в, характеру товару. Разом ¿з тим, юнують загальш фактори, яю не пов'язаш з виробником та його товаром, але як1 необхщно враховувати при виход1 на зовшшнш ринок. До них належать: наявшсть каналу збуту чи умов для його створення; обсяг продажу, який повинен вщповщати каналу збуту, його потужност1, а не потенцшнш емкост1 ринку; витрати збуту, до яких вщносять витрати щодо оргашзаци I подальшого вмюту каналу збуту; потреба в швестищях, якщо обраний комбшований метод збуту; персонал, який за сво!м складом I квал1ф1кащею повинен вщповщати товару, що продаеться, I структур! каналу збуту; ризик, який розподшяеться м1ж учасниками каналу збуту залежно вщ обраного методу збуту; контроль, стушнь якого для ф1рми-виробника зменшуеться або вш зовЫм вщсутнш залежно вщ р1внево! структури каналу та методу збуту; гнучккть, тобто можливкть ф1рми ефективно перебудувати канал збуту вщповщно до змш на ринку, обсяпв продажу товару тощо.
Особливкть лжарських засоб1в як товару I пов'язаш з цим законодавч1 обмеження щодо 1х увезення-вивезення, р1вень розвитку зовшшньоеконом1чних зв'язюв I певна новизна ринку Украши для шоземних контрагент, сформована ринкова шфраструктура у сфер1 розподшу продукци 1 И економ1чне становище показують переважшсть непрямого I комбшованого метод1в розповсюдження лжарських засоб1в.
Зараз шоземш фармацевтичш ф1рми, що зареестроваш в Укра!ш, здшснюють свою д1яльшсть шляхом вщкриття представництв, через систему дистриб'ютор1в або створення спшьних пщприемств.
Розширенню ¿мпортних операцш ¿з лжарськими засобами сприяе активне розмщення на територи Украши консигнацшних склад1в. Консигнащя - це одна з форм комкшного продажу. Вщповщно до умов консигнаци експортер (консигнант) постачае товари на склад посередника (консигнатора) для реал1заци 1х на ринку протягом певного строку. Обов'язковою умовою консигнацшно! угоди е збереження за консигнантом права власност1 на товар до моменту його реашзацп. Консигнатор здшснюе платеж! консигнанту у м1ру реал1заци товару з1 складу. Не продаш до встановленого строку товари консигнатор мае право повернути консигнанту. По сут1, експортер кредитуе посередника на термш реал1заци товару.
445
Для пщвищення надшносп збуту товар1в поряд i3 простою консигнащею застосовують частково-поворотну i безповоротну консигнацш. При частково-поворотнш консигнаци консигнатор бере на себе зобов'язання теля закшчення встановленого термшу куиити у консигнанта не менше погоджено! в договор! кшькост1 нереал1зованого товару. При безповоротнш консигнаци консигнатор иозбавляеться права повернення i весь нереал1зований товар повинен бути ним закуплений.
Останшм часом вщзначаеться процес створення роздр1бних ф1рм-дистриб'ютор1в, серед яких особливо! уваги заслуговують ф1рмов1 аптеки. Так, зараз у 16 обласних центрах та великих мктах Украши вже функцюнують ф1рмов1 аптеки заводу "Gedeon Richter" (Угорщина). Одшею з головних умов створення i роботи таких аптек е наявшеть у них усього асортименту лжарських препарат1в заводу, зареестрованих в Украшг
Лжвщащя дефщиту так званих старих традицшних лжарських препарат1в завдяки масовому випуску генериюв у коопераци з шоф1рмами передбачае використання комбшованого методу збуту. Зараз прюритетного значения у зовшшньоеконом1чних зв'язках фармацевтично! промисловост1 Украши набувають так1 напрямки, як: закушвля фармацевтичних субстанцш у шоземних ф1рм i виготовлення на ix основ! готових лжарських засоб1в для внутршнього ринку; закушвля лщензш на виробництво найважливших фармацевтичних субстанцш i виготовлення з них вщповщних лжарських препарата на власних пщприемствах; створення спшьних пщприемств з розроблення, виготовлення та реал1заци готових лжарських препарата.
Одним з перших спшьних пщприемств е украшсько-бельгшське пщприемство "MariK". Воно виробляе лжарсью препарата таких важливих фармакотерапевтичних груп, як протимжробш та бактерюстатичш, засоби, що дшть на серцево-судинну та центральну нервову системи, а також анальгетики i жарознижуюч1, антипстамшш, в1тамшш, гормональш засоби. На сировиш та обладнанш i3 використанням технологш бельгшсько! ф1рми "Сетра" СП "MariK" здшенюе функци виробництва та збуту продукци. У структур! пщприемства видшена служба комерцшного директора, до яко! входить вщдш маркетингу, розвитку, б1знесу та реашзацп, склад готово! продукци, транспортний вщдш, регюнальш представництва.
Поступове зростання експортного потенщалу в1тчизняних виробниюв фармацевтично! продукци призвело до певних змш в оргашзаци та структур! збуту. Основними ¿мпортерами украшсько! продукцй' е Рос1я, Бшорусь, Узбекистан, Груз1я, Азербайджан. Згщно з м1журядовими (м1жгалузевими) угодами щодо сшвроб1тництва в галуз1 фармацевтично! промисловосп в цих крашах передбачаеться вщкриття торговельних представництв, консигнацшних склад1в, ф1рмових аптек.
У рамках м1жгалузево! угоди досягнута домовлешеть щодо реестраци значно! кшькост1 в1тчизняних лжарських препарата у MiHicTepcTBi охорони здоров'я Республжи Польща. Один i3 лщер1в фармацевтично! галуз1 Украши ВАТ "Фармак" створив у Польщ1 епшьне пщприемство ЗАТ "Варшава-Фармак",
446
що займаеться розфасуванням готових лжарських засоб1в, виготовлених ¿з в1тчизняно! сировини.
Для збереження та збшьшення експортно! активное^ укра!нських фармацевтичних пщприемств зовшшньоеконом1чна пол1тика Коммедбюпрому в галуз1 збуту передбачае: розширення асортименту конкурентоспроможно! фармацевтично! продукци; пщвищення р1вня cepBicy тд час роботи з покупцями; оргашзацш спшьних пщприемств ¿з виробництва i реал1заци лшв на територ!! кра!н СНД за участю в1тчизняних пщприемств; створення в шших кра!нах оптово-роздр1бно! мереж1 збуту тощо.
Висновки. Для координаци зовшшньоеконом1чно! д1яльносп галузевих виробниюв, експортер1в та ¿мпортер1в, розширення ринюв збуту продукци, покращення забезпечення населения Украши готовими лжарськими засобами наказом Коммедбюпрому створено галузеву Раду виробниюв, ¿мпортер1в та експортер1в. Серед основних завдань Ради визначено пщготовку пропозицш щодо просування укра!нських фармацевтичних товар1в на св!тов! ринки, освоения нових ринюв збуту, координацш д1яльност1 з вщкриття галузевих торгових представництв, консигнацшних склад1в, ф1рмових аптек за кордоном тощо.
Л1тература
1. УРСР. Закони. Закон УРСР Про зовшшньоеконом1чну д1яльшсть // Голос Укра!ни.- 1991.- 12 черв.
2. Украина. Закони. О режиме иностранного инвестирования: Закон //Д1ло.- 1996.- № 33. С. 2-3.
3. Украина. Закон. О лекарственних средствах: Закон // Голос Украины.-1996.- 7моя.
4. Борищук В.О. Про перебудову оргашзацшно - фармацевтично! д1яльност1 виробничих об'еднань "Фармащя", за нових умов господарювання //Фармац. журн.- 1990.-№ 1.- С. 6-10.
5. Ермоленко Н.Н., Борсученко З.И. Основные тенденции предпринимательства в странах с развитой рыночной экономикой.- К., 1992.- С-1-12.
6. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации.-М.: Медицина, 1991.- 624 с.
7. Огородник В.Н. Работа внешнеторговой фирмы предприятия.- М. Экономика, 1991.- 139с.
Summary
Olenich I., Dhuska V., Mikhaylovskiy V., Khariv I., Seniv R., Ghutij B.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named afterf S.Z. Gzhytskij
MODERN FOREIGN POLICY IN SALES OF PHARMACEUTICAL
COMPANIES
This paper reviews the current policy of the state in the area of drugs by rational combination of domestic and imported drugs on the Ukrainian market.
Стаття надшшла доредакци 05.04.2011 p.
447
