CC BY
211
Михайловский В.И., Склярук Т.В. Некоторые аспекты по изучению оценки и планирования трансакционных издержек производственно-хозяйственной деятельности предприятия
Рассмотрены вопросы оценки и планирования трансакционных издержек в производственно-хозяйственной деятельности предприятий. Предложены коэффициенты рентабельности и доходности трансакционных издержек для оценки эффективности осуществления трансакционных издержек. Предложен механизм оценки и прогнозирования трансакционных издержек субъекта рынка. Установлено, что управление трансакционными расходами предприятия является взаимоувязываемым комплексом работ, влияющих на процесс осуществления расходов во всей производственно-хозяйственной и финансовой деятельности предприятия для последующего достижения оптимального уровня трансакционных расходов.
Ключевые слова: трансакционные издержки, рентабельность трансакционных издержек, доходность трансакционных издержек.
Myhailovskyj V.I., Skljaruk T.V. Some aspects of evaluation and planning of production and transaction costs of economic activity
The question of evaluation and planning of transaction costs in production and business enterprises. A rate of return and yield of transaction costs to assess the efficiency of transaction costs. A mechanism for evaluation and prediction of transaction cost agent market. It is set that a management the transaction costs of enterprise is the mutually tied up complex of works, influencing on the process of realization of charges in all production economic and financial activity of enterprise for subsequent achievement of optimum level of transaction costs.
Keywords: transaction costs, return on transaction costs, transaction costs yield.
УДК 336.226.44 (477) Доц. 1.Б. Назаркевич, канд. екон. наук - Львiвський НУ м. 1вана Франка; А.В. Козюк - головний державний податковий
ревiзор-iнспектор ДПА у Львiвськiй областi
ЗНАЧЕННЯ РЕСУРСНИХ ПЛАТЕЖ1В У СИСТЕМ1 ОПОДАТКУВАННЯ УКРА1НИ
Розглянуто особливосп адмшютрування ресурсних платеж1в в Украшу Здшснено порiвняльний аналiз використання природних ресурав та визначено на ос-новi цього потребу реформування в1тчизняно'1' системи оподаткування в сферi приро-докористування. Запропоновано основш засади та принципи оптим1зацп оподаткування ресурсними платежами в Укрш'ш. Завдяки розробленню системи оргашзацп оподаткування ресурсними платежами можливо збшьшити податковi надходження вщ використання природних ресурав у мiсцевi бюджети та змшити вщносини на ринку, цим самим стимулювати ефективне i ращональне використання природних ресурав.
На сучасному еташ реформування податковоi системи Украши, тен-денцп розширення завдань оргашв мюцевого самоврядування призводять до зростання потреби у видатках, що потребуе пошуку нових форм, метод1в i мехашзм1в мобшзаци надходжень до уЫх вид1в мюцевих бюджет1в. Вщпо-вщно, виконання функцш органами мiсцевоi влади та створення належних умов соцiально-економiчного зростання держави потребують забезпечення стабiльними, реальними та вагомими джерелами формування доходiв бюдже-™ усiх рiвнiв.
Пiдвищення результативност фшансово! дiяльностi держави передба-чае докорiнну перебудову податково! системи i вдосконалення такого важли-вого 11 механiзму, як ресурснi платежi. Ефективне використання шституту ре-сурсних платежiв е важливим способом змiцнення фшансово! системи Укра-!ни. Розробленню шститущональних пiдвалин функцiонування ресурсних платежiв в податковш системi Укра!ни придiлено увагу у наукових працях та практичних напрацюваннях вчених, як займаються дослщженням проблем оподаткування: П.Ю. Буряк, В.П. Вишневский, В. Кравченко, А.1. Крисова-тий, П.В. Мельник, В. А. Онищенко, О. Петриченко та iншi. Подальших дос-лiджень потребують питання мошторингу адмiнiстрування ресурсних плате-жiв в системi оподаткування Укра!ни та напрями збшьшення надходжень до бюджетiв уЫх рiвнiв вiд цих платежiв.
Основною метою до^дження е здшснення теоретичного i практичного аналiзу суспшьних вiдносин, пов'язаних з дiяльнiстю держави у галузi адмiнiстрування ресурсних платежiв, зокрема, розкриття сутi та можливих шляхiв вдосконалення податкового законодавства Укра!ни за цими платежами, яю б найбiльше вiдповiдали цiлям держави в перюд подолання економiч-но! кризи. Виникнення ресурсних платежiв сягае ще часiв Древнього вгипту та Антично! Греци. Наприклад, египетськi землевласники платили податки зерном i льоном за використання води Нiлу для зрошування полiв. Збирачi податкiв залишали розписки за отримання податку, наносячи iероглiфи на стiни будинкiв землевласниюв.
У перiод Древньо! Греци i Риму потреба в надiйних джерелах центра-лiзованих засобiв iстотно зросла. Це було пов'язано з посиленням ролi держави, що виражалася, зокрема, в забезпеченнi колективних витрат. Так, Ксено-фонт (444-356 рр. до н.е.) в своему трактат "Про доходи Афшсько! республь ки" вже подiляв податки на групи. Серед велико! кшькосл податкiв тих чаЫв е також i ресурсш платежi, наприклад, земельнi, лiсовi податки, платежi iз срiбних та шших родовищ [1, с. 16].
В сучасних умовах удосконалення природно-ресурсних платежiв пот-ребуе створення регуляторного мехашзму, що дасть змогу запобiгати незаконному привласненню ренти, забезпечувати бшьш повне !! вилучення i ращ-ональний перерозподiл, а також повнощнне вiдтворення природно-ресурсно-го потенцiалу. Ресурсш платежi за спецiальне використання природних ре-сурсiв можуть справлятися у виглядi як абсолютних, так i вiдсоткових ставок вiд вартостi видобуто! сировини або !! обсягу у натуральних одиницях чи от-римано! з не! продукцi!, вiд щни реалiзацi! тощо.
На сьогоднi в Укра!ш iснують такi види ресурсних платежiв:
1) плата за землю;
2) плата за спещальне використання люових ресурс1в;
3) плата за спещальне використання водних ресурс1в;
4) плата за спещальне використання надр щд час добування корисних копалин;
5) рентт платеж за нафту та газ;
6) зб1р за геологорозвщувальт роботи;
7) зб1р за забруднення навколишнього середовища;
8) зб1р за використання радючастотного ресурсу.
Одшею з проблем у системi вiтчизняного оподаткування е вщсутшсть в нормативно-правовiй базi чiткого визначення поняття "ресурснi платеж^', що зумовлюе неоднозначне його трактування як у законодавств^ так i в на-уковiй лiтературi. У спрощеному виглядi ресурсний платiж можна визначити як плату (збiр), що обчислюеться залежно вiд обсягiв використаного (видобу-того) природного ресурсу. Але, вочевидь, таке визначення е неповним i пот-ребуе бiльш глибшого його розумшня, яке б вщображало як призначення, так i функци справляння ресурсного платежу.
Для Укра!ни характернi значнi масштаби та штенсившсть використання природно-ресурсного потенцiалу, зокрема ушкальних видiв ресурсiв. Збо-ри за спещальне використання природних ресуршв е важливим складником економiчного мехашзму природокористування, який створюеться в Укра!ш з початку 90-х рокiв. Платежi формувалися на базi рентно! методологи i за змiстом та спрямуванням коштв розглядалися передусiм як вщтворювальш та природоохороннi, але на сьогодш вони цю функцiю значною мiрою втра-тили. Принцип платностi природокористування застосовуеться до спещаль-ного використання надр, земельних, водних, люових ресурЫв, диких тварин, рибних та шших живих водних ресуршв, а також до радючастотного ресурсу.
Система платежiв за використання природних ресуршв виконуе фун-кцiю акумулювання частини доходу суб'еклв господарсько! дiяльностi, якi використовують природш ресурси, i передачi !! державному та мiсцевим бюджетам. Платежi за спецiальне використання природних ресурЫв i збшьшен-ня вщповщних надходжень до бюджетiв усiх рiвнiв запроваджували за збере-ження ставок щодо шших видiв оподаткування. Тому не дiе спецiальний ме-хашзм вилучення додаткового прибутку, зокрема прогресивного оподаткування надприбутку монополютв у сферi природокористування.
Зазвичай, розрахунок плати за використання природних ресурЫв здшснюеться, виходячи з його базових нормативiв (ставок), якi встановлю-ються Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни та законодавством на основi даних державного облжу ресурсiв, кадастрових та iнших економiчних оцiнок. У разi вiдсутностi таких показниюв ставки встановлюються з урахуванням яюсних i кiлькiсних вiдмiнностей природних ресурЫв, !х поширеностi тощо. Ддача система розподiлу мiж бюджетами рiзного рiвня коштiв, отриманих за раху-нок плати за спецiальне використання природних ресурЫв, спрямована на уз-годження iнтересiв держави з штересами регiонiв.
Ресурснi платежi передбачають е^валентшсть вiдносин мiж платни-ками i державою, !х величина залежить вiд обсягу використаних ресурсiв, а, вщповщно, звiльнення вiд !х сплати досить складно виправдати економiчно оскiльки:
• користування природними ресурсами в ринкових умовах не може бути без-коштовним - як мшмум, варто забезпечити фшансове джерело !х ввдтворен-ня та охорони;
• у такий споаб досягаетъся р1вшстъ умов господарювання - суб'екти, яю, ко-ристуються природними ресурсами, повинт !х оплачувати, шакше отриму-ють бшьше переваг, нiж суб'екти, яю цими ресурсами не користуються;
• за допомогою сплати ресурсних платеж1в держава матиме змогу контролю-вати процес використання ресурЫв та здшснювати належний !х обл1к.
Взаемопов'язаш комплекси заходiв за визначеними прiоритетними напрямами мають на мет зменшення антропогенного навантаження на ресурсы об'екти, досягнення eкологiчно безпечного використання природних ресурЫв для задоволення господарських потреб суспшьства, забезпечення eкологiчно стiйкого функщонування ресурсного об'екта як елемента природного середовища iз збереженням властивост екосистеми вiдновлювати якiсть природних ресурЫв, створення ефективно1 структури управлiння i мeханiзмiв eкологiчного регулювання охорони та використання природних ресуршв.
Основнi тенденци природокористування в Украïнi свiдчать про те, що проблеми використання окремих видiв природних рeсурсiв мають спeцифiчний характер, що зумовлюеться особливiстю мeтодiв, способiв i тeхнологiй ïх залу-чення у господарський обiг. Заходи, спрямоваш на рацiональнe використання природних ресуршв та стабiлiзацiю й оздоровлення довюлля в дeржавi, здшсню-ють недостатньою мiрою та вони не призвели поки що до значного ефекту.
Загалом в Украïнi створена система державного регулювання у сфeрi платного природокористування виявилася малоефективною, оскшьки ïï меха-нiзм не стимулюе розвитку господарсько1' дiяльностi з використання природних ресурЫв. Сучасний рiвeнь зборiв не забезпечив стiйкого прогресу в мобь лiзацiï та акумуляци фiнансових рeсурсiв, а також щльового спрямування коштiв, або визначено1' ix частки, на природоохоронну дiяльнiсть.
На динамiку, структуру й гeографiю надходжень вщ ресурсних плате-жiв впливае багато чинниюв. Насамперед - регюнальна структура eкономiки, розмiщeння продуктивних сил, фшансовий стан пiдприемств, розвиток побу-товоï iнфраструктури населених пунктiв i, зокрема, наявшсть природних ресурЫв, курортних зон, тощо. Крiм того, обсяги надходжень ресурсних плате-жiв визначають зусилля мiсцeвоï влади, спрямоваш на створення необхщних умов для шдприемниць^' дiяльностi, а також дiяльнiсть мiсцeвиx податко-вих органiв iз мобiлiзацiï доxодiв.
Удосконалення ресурсних платeжiв у вiтчизнянiй систeмi оподаткування сприятиме шдвищенню рeальноï доxiдностi бюдже^в та оптимального розподiлу коштiв вщ використання природно-ресурсного потeнцiалу i, як нас-лiдок, - прискорення соцiально-eкономiчного розвитку краïни. Формування eкономiчного мехашзму, який дасть змогу ефективно використовувати ресурсы платeжi для шдвищення тeмпiв eкономiчного розвитку i рiвня життя насе-лення в держав^ мае в сучасних умовах надзвичайно актуальне значення. Ви-рiшeння ^eï проблеми можливе лише за умови адекватного врахування i використання рушшних сил та закономiрностeй розвитку бюджетних процеЫв.
Основною iдeeю ефективного функщонування мехашзму оподаткування ресурсними платежами е те, що якою б не була фюкальна функщя по-датюв внаслiдок великого дефщиту бюджету, вона не повинна обмежувати розвиток шших функцiй: рeгулятивноï i стимулювальноь Оскiльки завдання полягае не просто в ^м, щоб зiбрати як найбiльшe податкiв, а в ^м, щоб при цьому розширювалася база податкiв, ефективно розвивалися шдприемства у сфeрi виробництва й об^у [2, с. 236].
Виходячи з цього, мехашзм функцюнування ресурсних платежiв в економiчнiй системi держави з погляду !х функцiонально-економiчно! основи можна зобразити таким чином (рис.):
Наповнення дохщноТ частини бюджету
V
Фюкальна функшя
1 к
Ресурсн! платеж!
Регулговальна функщя Стимулювальна функшя
1 г 1 г
Рацюнальне використання природних ресурав Стимулювання тдвищення ефективнослч господарсько'1 дЬшьносп
Рис. Механизм функцюнування ресурсних платеж1в в економ1чнш
систем1 держави
Однак для оптимального його використання потрiбно створити належ-ш шституцшш передумови. Чимало важливих засад ефективного функцюнування ресурсних платежiв вже передбачеш у вiдповiдних правових документах на 2010 рж.
Натомють iснуюча податкова система Укра!ни не повною мiрою вико-ристовуе податковий мехашзм стимулювання розвитку еколопчно збалансо-вано! економiки, проте впливае на не!. Адже, поруч iз податковими стимулами, як дiють у напрямку активiзацi! iнновацiйно! дiяльностi та запроваджен-ню ресурсоощадних технологiй, не менш важливу роль виконують податковi шструменти, спрямованi на обмеження небезпечно! та шкiдливо! дiяльностi. Серед них можна назвати збори, податки та платеж^ яю обмежують еколопч-но шюдливу дiяльнiсть. Серед укра!нських шдприемств 42 % е потенцiйними забруднювачами довкшля, а найбiльшу техногенну загрозу створюють 11 тис. шдприемств i оргашзацш [3, с. 81-82].
За приблизними шдрахунками, щорiчнi збитки вщ деградацi! природи у розвинених кра!нах становлять 0,4-2 % ВВП, у Схщнш Gвропi - 3-5 %, у кра!нах СНД - 6-15 %, i зокрема в Укра!т - 10-15 % [4]. Загалом, ситуацiя щодо стану навколишнього природного середовища така, що частка вщносно чистих територш в Укра!нi не бшьше 8 % територi!, малозабруднених - 15 %, решта територп iз небезпечними для людини умовами i 1,7 % - територiя екологiчного лиха [3, с. 81-82].
В Укра!ш сьогоднi склалася складна ситуащя щодо стану навколишнього природного середовища. Вщповщно до наших дослщжень, надзви-чайно важливою та актуальною проблемою природокористування в Укра!ш е висока енергозатратшсть та ресурсозатратшсть укра!нсько! економiки. Сьогоднi Укра!на, вщповщно до дослiджень фахiвцiв вБРР, належить до кра-!н iз найпршими показниками енергоефективностi в Gвропi. В середньому
украшська промисловють на виготовлення одних i тих же продуклв витрачае втричi бшьше енерги. Споживання енерги в Укра1'ш вiдображeно на табл. 1:
_Табл. 1. Енергоспоживання в деяких крахнах ceimy в 2008 р. [5]_
Кра1на Загальне енергоспоживання, кг ум пал Енергоспоживання на душу населення, кг ум пал / душу населення Енергоспоживань ня на ВВП, кг ум пал на 200 USD
Св1т 11740 1,8 0,31
Австрал1я 122,47 5,9 0,25
Сауд1вська Арав1я 146,11 6,17 0,16
Рос1я 676,2 4,85 1,81
Швец1я 51,31 5,65 0,18
Украша 137,43 2,94 2,84
Для створення ВВП Украши використовуе у 8 разiв бшьше енерги, шж в середньому у свт, у 15 разiв бшьше, шж Швeцiя та у швтора рази бшь-ше, шж Росiя. Якщо порiвнювати за рiвнeм загального споживання енергоно-сив, то в Укра1'ш воно на рiвнi Австрали. Проте енергоспоживання в розра-хунку на ВВП в Укра1ш вище в 11 разiв. Вишд показники, нiж в Украïнi, е лише в Демократичны Республщ Конго. Проте позивною тeндeнцieю е зни-ження витрат енерги на виробництво ВВП з 2005 на 15 %. Недосконалою е структура енергоносив, яю використовуе Украша. Найбшьша частка припа-дае на газ (47,1 %о), вугiлля (26,9 %о) та атомну eнeргiю (14,4 %о). Для порiв-няння, зазначимо, що у крашах GC-25 - найбшьша вага припадае на нафту (40,8 %) [6, с. 155].
Недосконала полггика держави у данiй сфeрi проявляеться i в тому, що, наприклад, у Стратеги розвитку Львiвщини до 2015 р. запропоновано на-давати шдприемствам - найбiльшим забруднювачам довкшля пiльги i шд-тримку щодо зниження забруднення, а не введення штрафних санкцiй проти цих тдприемств та бiльш високих податкових ставок. Запропоноваш меха-нiзми, фактично, не зменшуватимуть eкологiчно небезпечну дiяльнiсть.
Ще однieю причиною низькоï ефективност ресурсних платeжiв е складнiсть вiтчизняноï системи оподаткування. Наприклад, Свiтовий банк i консалтингова компанiя ПрайсвотерхаусКуперс (Рпсе,№о1егЬошеСоорегв) створили рейтинг кра1н щодо особливостей оргашзацн \х податкових систем. У рейтингу аналiзувалися такi iндикатори, як рiвeнь податкових ставок i ме-тоди збирання податкiв. Складнiсть податковоï системи розраховуеться через кiлькiсть податюв, часу, який затрачаеться на \х сплату, та \х обсяг. Так, за даними дослщжень, найкраще оргашзованою е податкова система Гонконгу, де шдприемщ платять один загальний податок на дохщ, один податок на пра-цю, один податок на майно та податок на паливо - загалом цi податки станов-лять 29 % вiд прибутку та потребують 80 год. затраченого часу на рiк. В Ук-раïнi у 2008 р. ситуащя щодо загального податкового зобов'язання - критична. Украша знаходилася на 177 мющ серед 178 краш за складнiстю податко-воï системи. Корпоративному платнику податюв необхщно щороку затратити до 2 065 год. на сплату 99 рiзниx податюв (бшьшють яких е податками та працю), яю становлять 57,3 % комерцшного прибутку [7].
Попри це, незважаючи на значш проблеми, в Укра1ш сформувалася дieва податкова система стимулювання розвитку iнновацiйноï та природоохо-ронноï дiяльностi, основою якоï е податковi стимули бажаноï дiяльностi (ш-новацiйноï, природооxоронноï тощо) та обмеження нeбажаноï (ресурсозат-ратно1, "брудних технологш" тощо). Це сукупно дае змогу отримати певний фiскальний ефект.
Табл. 2. Плаmежi за використання природнихpecypcie у доходах зведеного
бюджету [8], млрд грн.
Показники Роки
1998 2000 2002 2004 2005 2006 2007
Податков1 надходження 21,8 31,3 45,4 63,2 98,1 125,7 161,2
Платеж! за використання природних ресурЫв 1,5 2,0 2,4 3,4 4,0 4,7 5,9
з них плата за землю 1,1 1,4 1,8 2,3 2,7 3,1 3,9
Як бачимо з табл. 2, впродовж останшх роюв спостерыаеться чггка тенденщя до збшьшення податкових надходжень, зокрема ресурсних плате-жiв. Однак в структурi ресурсних платeжiв частка плати за землю становить 66 %, а таю платеж^ як податок на промисел, плата за використання люових ресурЫв не забезпечують надходження нав^ь на рiвнi 0,5 % вщ загальноï су-ми податкових надходжень.
Крiм цього, в Украïнi сьогодш спостeрiгаeться нeцiльовe використання коштв, якi надходять до державного i мюцевих бюджeтiв як платeжi за спещальне використання природних рeсурсiв. Насамперед це стосуеться плати за спещальне використання водних ресурЫв. Водночас спостерыаеться зростання доxодiв Державного бюджету вщ зборiв за спeцiальнe використання природних ресурЫв протягом останшх роюв. Так, за перюд 2004-2008 рр. доходи Державного бюджету вщ зборiв за спещальне використання природних ресурЫв зросли на 117,5 %.
У 2008 р. областями, якими найменше мобшзовано зборiв за спещальне використання природних ресурЫв, були: м. Севастополь -1 094 296 грн, Чершвецька область - 1 184 869 грн, Тернопшьська область -1 256 003 грн та Херсонська область - 1 445 365 грн, водночас, мобшзащя зборiв за спещальне використання природних ресурЫв в цих областях пере-вищуе нарахування бшьше шж на 70 % (м. Севастополь - 76,39 %, Чершвецька область -71,46 %, Тернопшьська область - 85,99 % та Херсонська область - 168,92 %). Так, середня сума мобшзаци в цих областях -1 245 133 грн, що нижче, шж по Укра1ш, майже в 5 разiв.
Областями, яю найбшьше мобшзували зборiв за спещальне використання природних ресурЫв, були: м. Кшв - 48 000 906 грн, Донецька область -18 898 544 грн, Дншропетровська область - 18 741 435 грн та Харювська -10 567 399 грн, водночас, середня сума мобшзаци в цих областях становить 24 052 071 грн, що вище шж по Укра1ш бшьш як в 3,8 раза. Щ област забезпечують 57,20 % мобшзаци зборiв за спещальне використання природних ресурЫв загалом по Украшь
KpiM того, у 2008 р. найвищий piBern. мобiлiзацiï 36opiB за спецiальне використання природних ресурЫв по м. Киеву (48 000 906 грн) перевищував найнижчий рiвень мобiлiзацiï по м. Севастополю (1 094 296 грн) майже у 44 рази.
Система ресурсного оподаткування в УкраАт повинна мати не лише фюкальний ефект, але також сприяти й шдвищенню якост продукци. Примь ром, у низщ держав оподатковують збшьшення вмiсту свинцю в пальному, Ырки в нафтi, стягують податки за порушення норм використання пестици-дiв, мiндобрив. Цi важелi змушують шдприемства постiйно дбати про вико-нання стандартв та екологiчних обмежень у процеЫ виробництва, фшансува-ти заходи iз упровадження екологiчних iнновацiй.
Тож основними принципами реформування системи ресурсних плате-жiв мають бути:
• простота оподаткування використання природних ресурЫв, заснована на тому, що база податку визначаеться за ринковою вартютто об'екта;
• справедливють розпод1лу податкового тягаря, проявляеться в т1м, що ставка податку залежить вщ об'екта оподаткування, а також ввд категорiï' платниюв податк1в;
• прозорють i зрозумiлiсть системи податкових пшьг i стимулiв, заснована на аналiзi змiни податкового тягаря у разi переходу до нового податку.
Вдосконалення оподаткування ресурсними платежами потребуе вели-коï пiдготовчоï роботи. Процес трансформаци повинен здшснюватися по-етапно, у м1ру розвитку ринкових вщносин, еколопчно1" ситуаци й розширен-ня податково!" бази, вдосконалення методик оцшювання ринково!" вартост природних ресурЫв, формування сощальних й економ1чних умов. На наш погляд, процес оргашзаци оподаткування ресурсними платежами повинен охоплювати так структуры блоки: д1яльн1сть з виявлення та збирання шфор-маци; оцшювання вартост природних ресурЫв; д1яльн1сть з оподаткування використання природних ресурЫв.
Прийняття Податкового кодексу мае супроводжуватися розвитком системи ефективного оподаткування ресурсними платежами, це особливо потр1бно в перехщт моменти, що пов'язаш з поетапним ïï реформуванням. Завдяки розробленню системи оргашзаци оподаткування ресурсними платежами можливо збшьшити податков1 надходження вщ використання природних ресурЫв в м1сцев1 бюджети та змшити вщносини на ринку, цим самим стимулювати ефективне i рацюнальне використання природних ресурЫв.
Лггература
1. Налогообложение: теории, проблемы, решения / под общ. ред. В.П. Вишневского. -Донецк : Изд-во ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. - 504 с.
2. Буряк П.Ю. Податковий контроль в Укрш'ш: Т. II. Контрольно-перев1рочний процес : монограф1я / П.Ю. Буряк, Б.А. Карпшський, Н.С. Залуцька, О.Б. Осщач. - Льв1в : Вид-во "Проспр-М", 2007. - 420 с.
3. Вшенчук О. Гармошзащя единого еколого-економ1чного простору Украши / О. Bi-ленчук // Економка Украши. - 2009. - № 3 (568). - С. 80-91.
4. Руденко Л.Г. Украша: основш тенденцп взаемодп суспшьства i природи в XX ст.: (Географ1чний аспект) / Леонщ Григорович Руденко та ш.; HAH Украши, 1н-т географп. - К., 2005. - 317 с.
5. Key World Energy Statistics 2008. - International Energy Agency. - 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iea.org/Textbase/nppdf/free/2008/Key_Stats_2008.pdf.
6. Промисловий потенщал УкраУни: проблеми та перспективи структурно-шновацш-но'1 трансформаци / В.М. Белшська... [та iH.]. - К. : 1н-т економiки та прогнозування HAH Украши, 2007. - 408 с.
7. Paying Taxes. The global Picture.(Price Water House coopers. The World bank). - 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.doingbusiness.org/ exploretopics/payingtaxes.
8. Статистичний щор1чник УкраУни за 2008 рш / за ред. О Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант", 2009. - 236 с.
Назаркевич И.Б., Козюк А.В. Значение ресурсных платежей в системе налогообложения Украины
Рассмотрены особенности администрирования ресурсных платежей в Украине. Проведен сравнительный анализ использования природных ресурсов и на основе этого определенна необходимость реформирования отечественной системы налогообложения в сфере использования природных ресурсов. Предложены основные принципы и принципы оптимизации налогообложения ресурсными платежами в Украине. Благодаря разработке системы организации налогообложения ресурсными платежами, существует возможность увеличить налоговые поступления от использования природных ресурсов в местные бюджеты и изменить отношения на рынке, таким образом стимулируя эффективное и рациональное использование природных ресурсов.
Nazarkevich I.B., Kozyuk A.V. Role of resource payments in taxation system of Ukraine
The features of resource payments administration in Ukraine are considered. The comparative analysis of the use of natural resources is conducted and on this basis the necessity of reformation of the domestic system of taxation in the sphere of natural resources. The directions of optimization of resource payments taxation in Ukraine are offered. Due to development of the system of organization of taxation resource payments it is possible to increase tax receipts from the use of natural resources in local budgets and to change relations at the market, to stimulate the effective and rational use of natural resources.
УДК336.71:339.747 Cm викл. Л.О. Петик -Льв1вська державна
фтансова академ1я
БАНК1ВСЬКА СИСТЕМА УКРАШИ В УМОВАХ КРИЗИ
Дослщжено основш чинники впливу на розвиток банювсько1 системи Украши та шдикатори ïï стану. Проанал1зовано балансов1 показники, ресурсну базу, активи i фшансов1 результати банк1всько1 системи Украши. Визначено, що для виходу з кри-зи потр1бна стабшзащя банк1всько1 системи як ключова умова вщновлення еконо-м1чного зростання в Укршш, тдтримка лшвщносп та платоспроможносп украшсь-ких банюв, тдвищення дов1ри населення до банк1всько1 системи загалом, удоскона-лення регулювання лшвщносп банюв, тдвищення д1евосп норматив1в лшвщносп, здшснення масштабно1 реформи банювського сектора.
Ключовi слова: чист активи банюв, грошова маса, власний каттал банюв, зо-бов'язання банюв, л1квщнють банк1всько"1 системи.
Вступ. Св^ова фшансова криза негативно позначилася на eкономiч-ному розвитку Украши. Особливо гостро переживае ïï наслщки банювська система краши. Тому виникае потреба у в^6!чному аналiзi основних шдика-тор!в стану банювсько!! системи та у пошуку шлях!в виходу з кризи i лжвща-ци ïï негативних наслщюв.
Аналiз останшх дослвджень та публшацш. Питання щодо особли-востей функщонування банювсь^ системи Украши в умовах фшансово-
