CC BY
27
Дiяльнiсть мюцевих оргашв влади в rany3i мюцевих фiнансiв не обме-жуеться лише прямим фшансуванням або здiйсненням господарсько! дiяль-ност через комунальний сектор. Насамперед мюцева влада формуе вихщт засади для економiчного зростання aдмiшстрaтивно-територiaльноi одиницi. Крiм того, умови територiaльного iнвестувaння визначаються певною непри-вабливютю, що зумовлюеться: великими термiнaми окупносп, низькою рен-тaбельнiстю секторiв швестування - економiчноi й сощально! шфраструкту-ри, екологи тощо. З шшого боку, через систему таких швестицш значною мь рою збiльшуеться зайнятють населення, оскiльки створюються новi види гос-подарсько! дiяльностi та розширюються дiючi потужностi, пiдвишуеться кон-курентоспроможшсть економiчноi дiяльностi. Таке опосередковане фшансо-ве стимулювання мае бiльший вплив на економiчне зростання, нiж прямi трансферти з бюджету.
Контрольна функщя мiсцевих фiнaнсiв е нaслiдком розподшьчо! та ре-гулюючо!'. Вона реaлiзуеться в дiяльностi оргaнiв мiсцевого самоврядування при складанш проектiв мiсцевих бюдже^в, !х розгляду та !х затвердження, а також виконання й складання звггу про виконання мiсцевих бюдже^в. Сфера ди контрольно! функци не обмежуеться мюцевими бюджетами, а включае ш-шi фонди грошових кош^в та, загалом, усi фiнaнсовi ресурси, як знаходять-ся в розпорядженш мiсцевого самоврядування. Контрольна функцiя мюцевих фiнaнсiв спрямована на забезпечення закладених пропорцiй розподiлу й пе-рерозподшу фiнaнсових ресурсiв, 1'х цiльове, ращональне та ефективне вико-ристання.
Лiтература
1. Кравченко В.1. М1сцев1 фшанси Украши: Навч. поабник. - К.: Знания, 1999. - 487 с.
2. Кириленко О.П. Мсцев1 фшанси: Навч. поабник. - Тернопшь: Астон, 2004. - 132 с.
3. М1сцев1 ф1нанси: Навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисц./ М.А. Гапонюк, В.П. Яцюта, АС Буряченко, А.А. Славкова. - К.: КНЕУ, 2002. - 184 с.
4. Петленко Ю.В., Рожко О.Д. Мсцев1 фшанси: Опорний конспект лекцш. - К.: Кондор, 2003. - 282 с. _
УДК 630*94:336.2 Г.С. Гулик1; ст. викл. С.О. Мельник,
канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я ОПОДАТКУВАННЯ I ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРА1Н1 (НА ПРИКЛАД1 Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА)
Розглядаються аспекти д1ючо'! в Укршш реформи системи оподаткування, яка в змоз1 стимулювати суб'екти господарсько'1 дiяльиостi до рацюнального використан-ня, охорони та вщтворення природних ресурсiв.
Ключов1 слова: податки, система оподаткування, природокористування, ста-лий розвиток.
1 Голова Господарського суду Львiвськоl областi (Head of Economic Court of L'viv Region)
G.S. Gulyk1; senior teacher S.O. Melnyk - USUFWT
Ecologization of tax system and improvement of economic mechanism of natural resource management in Ukraine (based on forestry)
The capability of tax system to regulate cost-effectiveness of an activity influences on decision-making process concerning options as follows: what to do, who to do to, how to do. Without an appropriate tax system government unlikely achieves aims of ecological policy approved by all stakeholders in market conditions. The reforming of tax system oriented on sustainable development of Ukrainian forestry enterprises is considered in the paper.
Keywords: taxes, tax system, natural resource management, sustainable development.
Здшснений анашз оподаткування шдприемств люового господарства Укра1'ни дае шдстави вважати, що значний податковий тягар (вЫма податками обкладаеться понад 50 % прибутку) i мехашзм справляння податюв не вщповь дае деяким принципами побудови системи оподаткування Украши, як закрш-леш у статл 3 Закону Украши "Про систему оподаткування" вщ 25 червня 1991 року №1251-XII, а саме: стимулювання науково-техшчного прогресу, технолопчного оновлення виробництва, виходу вггчизняного товаровиробни-ка на свiтовий ринок високотехнолопчно!' продукци; стимулювання шд-приемницько!' виробничо!' дiяльностi та швестицшно! активност - введення пiльг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва [1, 2]. К^м того, наявний мехашзм податково!' системи неспромож-ний уникнути наявнiсть корупци i створюе такi умови, коли суб'ектам господа-рювання вигiдно декларувати збиткову дiяльнiсть, здiйснювати тiньовi опера-ци. Незважаючи на те, що податкова система посщае одне з чшьних мiсць у державнiй полчищ розвитку всiх галузей народного господарства, в тому чис-лi й люового, Верховнш Радi Укра'ни протягом 2001-2005 рр. так i не вдалося систематизувати податкове законодавство та прийняти Податковий кодекс.
Необхщшсть i мета реформи системи оподаткування суб'еклв приро-докористування (зокрема люових шдприемств) Укра'ни полягае у створеннi таких умов, коли користувачi природних ресурЫв були б зацiкавленi дiяти вщповщно до принципiв, цiлей i завдань нащонально! еколопчно!' полiтики.
За загальним правилом, податкова система покликана виконувати три основнi функци: фiскальну, стимулюючу, розподiльчу [3]. При реформуванш оподаткування суб,ектiв природокористування варто дотримуватися принципу прiоритетностi стимулюючо! функци податкiв над фiскальною [4]. Тому згадаш вище функци варто ранжувати таким чином: головною е стимулююча функщя, на другому мющ - фiскальна, на третьому - розподшьча. Податкова система щодо шдприемств люового господарства, виконуючи стимулюючу функщю, повинна забезпечувати виникнення у користувачiв природних ре-сурсiв економiчних передумов для здшснення багатоцiльового менеджменту. Фюкальна функцiя оподаткування пiдприемств полягае у вилученш частини !'х доходiв для виконання державними органами покладених на них функцш. Розподшьча функщя полягае у спрямуванш частини кош^в, отриманих у виглядi сплачених податкiв суб'ектами природокористування, на фшансуван-ня програм сталого розвитку економiки, в тому чи^ лiсового господарства. У табл. 1 наведено систему оподаткування суб'еклв господарсько! дiяльностi
у галузi лiсового господарства, ор1ентовану на стимулювання сталого люоко-ристування.
Непряме оподаткування
Сьогоднi в основi справляння податку на прибуток лежить планово-витратний метод облiку фiнансових результатiв, який завдяки неоднозначним тлумаченням як платниками податюв, так i контролюючими органами вало-вих доходiв i валових витрат, позбавляе прозоростi процес оподаткування суб'екив господарювання. Так, з метою впровадження принципу ефективнос-тi i встановлення зрозумiлих правил оподаткування доходу спецiалiзованих лiсогосподарських пiдприемств вiд операцшно!' дiяльностi доцiльно замiнити прямий податок на прибуток непрямим податком з обороту [4]. Це дасть змо-гу вдосконалити мехашзм оподаткування доходiв суб,ектiв господарсько!' дь яльност^ оскiльки податок з обороту, на вщмшу вiд нинi дiючого податку на прибуток, буде стимулювати платниюв податкiв до легал1заци прибуткiв, ос-кiльки вiн не залежить вщ кiнцевих фiнансових результатiв.
Табл. 1. Система оподаткування субfeктiв природокористування _(на прикладiл'шових мдприемств)_
Види податшв Об'екти опо-даткування База оподаткування Стимулююча (1), фшкальна (2) 1 розподшьча (3) функци податав
2 3 4
Непрям1 податки Податок з обороту Чистий доход вщ реал1зацп продукцп,това-р1в, роб1т, пос-луг та шших надходжень Кшьюсть або вартють реад1зовано'1 продукцп, товар1в, ро-б1т, послуг та шших надходжень 1. Застосування р1зних ставок податку залежно вщ виду реадiзованоi то-вар1в, роб^, послуг. 2. Надходження коштiв: 70 % кош^в до державного бюджету i 30 % -Фонду розвитку люового господарства. 3. Фшансування програм розвитку люового господарства.
Податок на додану вартшть (ПДВ) Додана вартють Цша това-р1в, роб1т, послуг 1. Спрямування сум ПДВ, що повинна бути сплачена люогосподарськи-ми пiдприемствами до бюджету, на просте i розширене вiдтворення люо-вих ресурсiв, розвиток багатоцшьо-вого менеджменту люових ресурсiв. 2. Надходження кош^в вiд сплати ПДВ переробними пщприемствами до Фонду розвитку люового господарства. 3. Фiнансування програм розвитку люового господарства.
Акцизний зб1р 1 ми-то Окрем1 види то-вар1в Вартють то-вар1в, у тому числ1 митна, або 1х ф1зич-ш одинищ вим1ру 1. Оподаткування лише товарiв, ви-робництво яких не узгоджуеться iз критерiями сталого люового менеджменту та загрожуе конкурентнiй здатносп укра'нського виробника. 2. Надходження кош^в до Фонду розвитку люового господарства. 3. Фiнансування програм розвитку люового господарства.
2 3 4
Еколопч-ний зб1р з реал1заци паливо мастиль-них мате-р1ал1в Забруднення навколишнього природного се-редовища пере-сувними джере-лами Вартють або кшьюсть па- ливо-мас-тильних ма-тер1ал1в Стимулювання зменшення спожи-вання паливо мастильних матер1ал1в через збшьшення !х вартосп. Надходження кошт1в до Фонду охо-рони навколишнього природного се-редовища. Фшансування природоохоронних за-ход1в.
Н « О С • ^ £ к а С Податки на майно Податок на нерухо-м1сть Нерухом1 об'екти Економ1чна ощнка (рин-кова вар-тють) 1. Стимулювання ефективного вико-ристання нерухомих об'екпв. 2. Надходження кошт1в до Державного бюджету 1 мюцевих бюджет1в. 3. Фшансування загальнодержавних заход1в.
Податок на землю Л1сов1 земл1 Економ1чна ощнка (рин-кова вар-тють) Стимулювання ефективного вико-ристання земель. Надходження кошт1в до мюцевих бюджет1в, на спещальний бюджет-ний рахунок Держкомзему Укра!ни 1 бюджет1в областей. 3. Фшансування заход1в, спрямова-них на покращання землекористу-вання.
Податок з власнишв транспортних засо-б1в Транспорты за-соби Вага 1 ван- тажна пщ'емшсть автомобшя 1. Стимулювання використання менш матер1аломютких автомобшв. 2. Надходження кошт1в до територь альних дорожшх фонд1в. 3. Фшансування буд1вництва, реконструкции ремонту 1 утримання ав-томобшьних дор1г.
К 'О Я К и ^ 1о ^ ^ £ Й 8 § 8 £ Прибутко-вий пода-ток з до-ход1в гро-мадян Фонд оплати пращ пращвни-к1в Розм1р фонду оплати пращ пра-щвниюв 1. Стимулювання роботодавщв 1 пра-щвниюв до збшьшення номшально! : реально! зароб1тно! плати пращвни-юв. 2. Надходження кошт1в до мюцевих бюджет1в. 3. Фшансування загальнодержавних заход1в.
У св^овш практицi для визначення розмiру податку з обороту (вар-тост^ товарiв, робiт, послуг застосовують адвалерш (вiдсотковi) i фiксованi ставки [2]. Недолшом застосування адвалерних ставок може бути виникнення стимулiв у суб'екпв господарювання до заниження справжньо! вартостi ре-алiзаци. Фiксована ставка податку з обороту усувае цей недолж, оскiльки базою для оподаткування е фактична кшьюсть реалiзовано! продукци (товарiв, робiт, послуг). Проте застосування лише фшсовано! ставки може спонукати до зменшення реальних надходжень до державно! скарбниц в зв'язку шфля-цiйними процесами. Для цшей оподаткування видаеться бiльш ефективним комбшований метод, який одночасно поеднуе у собi адвалернi i фiксованi ставки: платник податку сплачуе бшьшу з двох сум, розрахованих або за ад-валерною, або фiксованою ставкою. 1з досягненням високого рiвня податко-во! культури серед платникiв податюв розрахунок розмiру податку з обороту варто здшснювати за допомогою лише адвалерних ставок.
На наш погляд, датою виникнення зобов'язань щодо сплати податку з обороту необхщно вважати дату, на яку припадае перша з подш: зарахування кошт1в вщ покупця (замовника) на банювський рахунок або касу платника податку в оплату товар1в (робгг, послуг), що шдлягають продажу; вщванта-ження продукцп, товар1в, а для робгг (послуг) - дата фактичного надання результата робгг (послуг) платником податку.
Впровадження на практищ сталого багатоцшьового менеджменту у сфер1 природокористування в Укра'ш буде неможливим без стимул1в, зокре-ма, сприятливого оподаткування. Тому варто було б разом 1з запровадженням податку з обороту звшьнити на 5 роюв доходи люогосподарських пщ-приемств вщ реал1заци люових ресурЫв мюцевого значення (другорядш л1со-в1 матер1али { продукти поб1чного люового користування), послуг (культур-но-оздоровчо!, рекреацшно'', спортивно!', туристично!', науково-дослщно!' та шшо'' оздоровчо!' д1яльност1), а також доходи мисливського господарства.
Ддачий мехашзм справляння ПДВ в Укра'ш не е д1евою перешкодою для розвитку тшьово'' економжи та створення сприятливих умов для росту корупцп. Без докоршно'' податково'' реформи неможливо досягнути покра-щання природокористування, як { економши Укра'ни в цшому. Варто вщзна-чити, що кра'ни Захiдноi та Центрально'' Свропи постшно борються з надви-робництвом. Тому уряди цих кра'н застосовують ПДВ з метою обмеження внутршнього споживання { стимулювання експорту. Укра'ш ж, навпаки, необхщно стимулювати розвиток власного високотехнолопчного виробництва та сприяти зростанню добробуту сво'х громадян. Ш для кого не е таемницею, що значна частина населення нашо'' кра'ни часто не в змоз1 задовольнити сво'' найнеобхщшш1 життев1 потреби { вимушена зводити кшщ з кшцями чи ви'з-дити на заробггки за кордон. Стягування ПДВ на сучасному еташ розвитку економши Укра'ни стримуе експорт високотехнолопчно'' продукцп. Наприк-лад, пщприемства люового комплексу Укра'ни через низьку конкурентну здатшсть р1вня деревообробно'' промисловост в переважнш бшьшосл мо-жуть пропонувати на зовшшньому ринку споживачам лише кругл1 люомате-р1али { продукщю люопиляння. Це при тому, що люистють Укра'ни е одшею 1з найнижчих у Сврош (15,6 %) [4]. За таких обставин для покращання ситу-аци пропонуеться протягом перехщного перюду вщмовитися вщ практики застосування ПДВ. Але таке ршення, враховуючи нам1ри Укра'ни вступити до Свропейського Союзу, може бути прийнятим не лише з врахуванням прь оршепв розвитку як економжи Укра'ни, в тому числ1 И люового господарства, але й економжи кра'н Свропи.
Продукщя люогосподарських пщприемств, як правило, не призначена для кшцевого споживання. У раз1 збереження ПДВ у податковш систем1 Ук-ра'ни його варто було б застосовувати до товар1в { послуг люогосподарських пщприемств для того, щоб не перекладати весь тягар на плеч1 переробних пщприемств.
Акцизний зб1р до окремих товар1в пропонуеться застосовувати лише у раз1 вщсутност в податковш систем! ПДВ. Для стимулювання розвитку сис-теми люово'' сертифшаци в Укра'ш такий податок з визначеною диференщ-
ащею можна також застосувати до люово! продукцi! з насаджень, викорис-тання яких не узгоджуеться з критерiями сталого лiсового менеджменту. От-римаш кошти варто спрямовувати, в першу чергу, на виплату компенсацш втраченого прибутку тим лiсокористувачам, якi дотримуються сталого люо-вого менеджменту.
Деревина е основною сировиною для переробних тдприемств. При наявнш лiсистостi, вiковiй структурi i за умови створення конкурентноздат-но! деревообробно! промисловостi в майбутньому Укра!ш не вистачатиме власних ресурсiв деревини. З подiбними проблемами будуть стикатися iншi кра!ни свiту. У зв'язку iз зростанням чисельностi населення, скороченням плошд лiсiв попит на свгтовому ринку на круглi лiсоматерiали буде зростати.
В Единому митному тарифi Укра!ни не врахованi стан i перспективи розвитку пiдприемств лiсового комплексу. Тому найближчим часом варто уз-годити цш митно-тарифно! i люово! полiтики Укра!ни з метою шдтримання конкурентно! здатностi продукцi! вiтчизняних тдприемств люового комплексу. Так, iмпорт круглих лiсоматерiалiв варто було б звшьнити вiд сплати ввiз-ного мита. З метою сприяння розвитку власного деревообробного виробниц-тва ставки мита на iмпорт товарiв з деревини необхщно збiльшувати iз зростанням ступеня !х оброблення. Для стимулювання експорту продукци пере-робки обкладати митом можна лише круглi лiсоматерiали, якi перемщують-ся за межi митного кордону Укра!ни i навпаки застосовувати регресивнi ставки мита пропорцшно до рiвня переробки експортно! продукцi!.
Ми пропонуемо перетворити ниш наявний збiр за забруднення пере-сувними джерелами на еколопчний збiр з реалiзацi! паливо мастильних мате-рiалiв кiнцевим споживачам. Це дасть змогу бшьш успiшно трансформувати негативнi зовнiшнi ефекти (забруднення) у внутршш (вартiсть продукцi!) за рахунок сплати збору ушма без виключення забруднювачами. У випадку застосування еколопчного збору вiдповiдальнiсть за його обчислення i перера-хування до державних цшьових фондiв покладаеться на продавщв паливо мастильних матерiалiв, обсяги реалiзацi! яких значно легше контролювати, нiж !хне фактичне споживання.
Пряме оподаткування
Плата за спещальне використання люових ресурсiв i земельних дшя-нок лiсового фонду в умовах ринкових вщносин е цiною, яку лiсокористувачi платять власнику за !хне використання. В Укра!нi лiсовий доход виконуе функщю податку, оскiльки держава, що виступае власником люових ресур-сiв, в особi органiв влади не може бути ефективним суб'ектом ринкових вщ-носин. Спотворення функци плати за спецiальне використання люових ресур-сiв i земельних дшянок лiсового фонду стало на завадi реформування еконо-мiко-правових вiдносин у люовому господарствi. Тому пропонуеться переда-ти право державно! власностi на люи вiд органiв влади постшним лiсокорис-тувачам - державним спецiалiзованим лiсогосподарським пiдприемствам. У такому випадку плата за лiсовi ресурси повинна не вилучатися до бюджету, а залишатися в постшного лiсокористувача, на якого статтею 18 Ллсового кодексу Укра!ни покладений обов'язок ведення лiсового господарства [5].
До прямих податюв необхщно включити майнов1, а саме: новий для Укра'ни податок на нерухомють, вдосконалеш податки на землю { транспорты засоби. Важливють цих податюв для податково'' системи полягае, перш за все, у наданш уряду шструменту для ефективного регулювання процеЫв ви-користання земл1, буд1вель { споруд, транспортних засоб1в, як впливають на стан навколишнього природного середовища. Майнов1 податки доповнюють оподаткування доход1в, оскшьки об'екти оподаткування - нерухоме майно, земля, транспорты засоби, становлять зароблений суб'ектами господарсько'' д1яльност1 необоротний каштал.
Використання нерухомого майна безпосередньо пов'язане з процесами землекористування. 1з зростанням обсяпв буд1вництва зменшуеться площа сшьськогосподарських угщь { люових земель. Податок на нерухоме майно е тим економ1чним шструментом, за допомогою якого держава може впливати на ринок нерухомость
Податок на нерухоме майно (нерухомють) вщнесений статтею 14 Закону № 1251-XII вщ 25.06.91 р. до перелжу загальнодержавних податюв { збор1в [1]. Проте законодавства про оподаткування нерухомого майна в Ук-ра'ш дос нема. Одна з причин тако'' ситуаци полягае в тому, що багато дер-жавних пщприемств мають на баланс буд1вл1 { споруди, як за сво'м станом, конструкщею, призначенням не можуть ефективно використовуватися.
При запровадженш податку на майно в Укра'ш можна керуватися лише заруб1жним досвщом, оскшьки власний вщсутнш. Як { у випадку земельного податку, величина податку на нерухоме майно не повинна залежати вщ результата господарсько'' д1яльност1 власника. У такому раз1 у платника податку виникае стимул до максимально ефективного використання буд1вель { споруд. Тому база оподаткування не повинна встановлюватися на основ1 залишково'' вартость Розм1р р1чно'' суми податку на нерухоме майно юридичних оЫб необхщно визначати у вщсотках вщ його вартост (оцшочно'' або ринково').
Наявнють плати (податку) за землю як виду майнового оподаткування пщвишуе ефективнють податково'' системи при регулюванш природокористування, зокрема використання земль Згщно з1 статтею 10 Закону Укра'ни "Про плату за землю" №2535-Х11 вщ 03.07.92 р., податок за земельш дшянки, надаш на землях люового фонду, за винятком сшьськогосподарських угщь, справляеться як складова плати за використання люових ресурЫв, що визна-чаеться люовим законодавством. Це суперечить статт 4 згаданого вище Закону, де зазначено, що розм1р земельного податку не залежить вщ результата господарсько'' д1яльност1 власниюв земл1 та землекористувач1в [6].
Податок за люов1 земл1 повинен справлятися у вщсотках вщ 'х грошо-во'' оцшки, або фжсованих ставках на одиницю площь Кр1м того, в процес вдосконалення мехашзму оподаткування люових земель в Укра'ш доцшьно взяти до уваги особливост його застосування в люовому господарств1 розви-нутих кра'н, як залежать вщ цшей лiсовоi полггики. Так, деяк земельш дь лянки люового фонду можуть виключатись з положень закону про оподаткування земл1 постшно або протягом визначеного перюду часу. Земл1, як зайнят пщ люовими культурами, молодими { середньовжовими насадженнями
не оподатковуються, або оподатковуються за зниженими ставками. Сплата податку може вщтермшовуватися до часу люозаго^вель. Люова земля ощ-нюеться аналопчно до шших категорiй земельних дiлянок, але для розрахун-ку податку застосовуеться шша ставка (як правило, нижча), або ж ощнка здшснюеться з врахуванням понижуючих коефщенив. Пiльги при оподатку-ваннi лiсових земель встановлюватися в основному для конкретно! категори земельних дшянок, а не суб,ектiв господарювання [3].
Податок з власниюв транспортних засобiв необхiдно зберегти у складi податково! системи Укра!ни, оскiльки вщ нього залежать обсяги фшансуван-ня територiальними дорожнiми фондами будiвництва, реконструкций ремонту i утримання автомобшьних дорiг та iнших потреб дорожнього господар-ства. Вiд розвитку мережi дорiг значною мiрою залежить ефектившсть лiсо-користування.
Завдяки базi оподаткування - об'ему цилiндрiв двигуна, податок з власниюв транспортних засобiв фактично дублюе збiр за забруднення пере-сувними джерелами. Адже знос покриття дор^ визначаеться !х вантажним оборотом. Вщ об'ему цилiндрiв двигуна залежать обсяги викидiв забрудню-ючих речовин в атмосферу, але не завжди тоннаж перевезення. Недоскона-лiсть визначення бази при справлянш податку з власниюв транспортних засо-бiв (автомобiлiв i колiсних тракторiв) можна усунути шляхом застосування фжсовано! ставки податку до кожно! тонни ваги транспортного засобу i його максимально можливо! вантажно! пiдйомностi. В зв'язку з цим доцшьно було б залишити диференщащю ставки податку за категорiею наземних транспортних засобiв: легковi, вантажш, вантажно-пасажирськi автомобiлi, автобуси i колют трактори. З метою покращання стану навколишнього природного се-редовища, створення на дорогах належних умов безпеки руху кожну катего-рiю необхщно подiлити на 3 групи: новi транспортнi засоби, вживанi тран-спортш засоби вiком до 5 роюв включно i транспортнi засоби вжом понад 5 рокiв. У кожнш вiковiй групi варто ще видшити пiдгрупи вантажно! пiдйомностi наземних транспортних засобiв з врахуванням власно! ваги. Це дасть змогу стимулювати оновлення парку машин, адже старi автомобш збшьшують ризик аварiйних ситуацiй на дорогах i рiвень забруднення оточу-ючого середовища.
Пiльги при сплал податку з власникiв наземних транспортних засобiв необхiдно надавати лише юридичним особам у виглядi замiни (повно! або частково!) перерахування суми податку до територiальних дорожнiх фондiв на цшьове витрачання цих коштiв для безпосереднього виконанням дорожшх робiт власними силами або на умовах шдряду. Зокрема така пшьга повинна дозволяти люовим пiдприемствам витрачати вище зазначеш кошти на будiв-ництво i утримання лiсових дорiг, що позитивно вплинуло б на процес ращ-оналiзацi! лiсокористування.
Створити механiзм ефективного природокористування неможливо без врахування сощальних аспектiв сталого розвитку економiки держави. Рiвень i форма одержуваних доходiв значною мiрою визначають мету та мотиви дiяль-ностi людини шд час процесу природокористування. Тому зростання офщш-
них доходiв громадян стае одшею з передумов розвитку ефективно! системи природокористування. Проте нитшнш мехашзм оподатковування фонду оплати пращ, який завдяки солщарнш системi державного соцiального страху-вання стосуеться також i пiдприемств, не стимулюе 11 росту. На наш погляд, сощальна реформа в Укра1ш повинна завершитися перетворенням зборiв на сощальне i пенсiйне страхування з фюкального iнструмента на фiнансовий.
Для забезпечення мшмально! величини соцiально обгрунтованого рiвня забезпеченостi найманих працiвникiв база оподатковування (сукупний доход) прибуткового податку повинна зменшуватися на суму, що не переви-щуе межi мало забезпеченосп, установлено! чинним законодавством.
Розподшьча функцiя оподаткування суб,ектiв природокористування полягае у використанш отриманих коштiв на фшансування потреб всього суспiльства. Охорона, вщтворення i використання природних ресурЫв торка-ються не лише окремих суб'екпв господарсько! дiяльностi, але й уЫх громадян, життедiяльнiсть яких значною мiрою залежить вiд стану навколишнього природного середовища.
Вiд того, наскшьки успiшною буде мекологiзацiям сучасно! податково! системи Укра1ни, залежить сталий розвиток не лише лiсового господарства, але й економiчноi та сощально! сфери загалом.
Лiтература
1. Закон Укра!ни "Про систему оподаткування" вщ 25.06.91 р. № 1251-XII// Вщомос-т! Верховно! Ради. - 1991, № 39. - С. 510.
2. Мельник С.О. Люова пол1тика Укра!ни щодо оподаткування люового господарства (критичний анашз)// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2001, вип. 11.1. - С. 145-150.
3. Синякевич 1.М., Мельник С.О. Люова пол1тика европейських кра!н щодо оподаткування люового господарства (уроки для Укра!ни)// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.13. - С. 145-150.
4. Мельник С.О. Принципи реформування люового господарства Укра!ни// Региональна економша: науково-практичний журнал. - Льв1в: 1нститут репональних дослщжень НАН Укра!ни. - 2001, № 4(22). - С. 215-221.
5. Люовий кодекс Укра!ни № 3852-Х11 вщ 21.01.94 р.// Вщомосп Верховно! Ради. -1994, № 17. - С. 99.
6. Закон Укра!ни "Про плату за землю" № 2535-XII вщ 03.07.92 р.// Вщомосп Верховно! Ради. - 1992, № 38 - С. 560._
УДК 336:502.4 Acnip. А.В. Шлапак - RbeiecbKa державна фтансова
академiя; доц. Ю.1. Грицюк, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ПЛАНУВАННЯ РЕКРЕАЩЙНО Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ТЕРИТОР1ЯХ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ
Запропоновано новий пщхщ щодо планування рекреацшно! дiяльностi установ природно-заповщного фонду. Проаналiзовано фактори, якi необхiдно при цьому вра-ховувати: MÏCTKÏCTb територiй та об'екпв природно-заповiдного фонду, рiвень розвитку ïx рекреацiйних iнфраструктур, сфер обслуговування вщвщувачiв та попит на рекреацшш послуги.
