CC BY
27
дистых заболеваниях головного мозга: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1994. - 46с.
4. Исанова В.А. Кинезиотерапия в реабилитации неврологических больных с двигательными нарушениями. - Казань: 1996. - 234с.
5. Танашян М.М. Ишемические инсульты и основные характеристики гемореологии, гемостаза и фибринолиза: - Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1997. - 48с.
6. Тревелл Дж., Симонс Д. Миофасциальные боли. В 2-х т. / Пер. с англ. Б.Н. Безденежных, А.П. Еро-хина; Под ред. А.М.Вейна. Т.2. - М.: Медицина, 1989. - 659с.
7. Хабиров Ф.А. Мышечная боль. - Казань: Кн. дом, 1995. - 204с.
8. Чикуров Ю.В. Кранио-сакральная мануальная терапия. - М.: Триада-Х, 2003. - 154с.
9. Шмидт Е.В. Классификация сосудистых поражений головного и спинного мозга // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1985. - № 9. - С.16.
10. Sutherland W.G. The Cranial Bowl // JAOA. -1948. - Vol. 43, N 4. - P. 348-353.
11. Upledger J.E. Craniosacral Therapy, Somatoemo-tional Release, Your Inner Physician and You. UI Enterprises. - Florida: Palm Beach Gardens, 1991.
УДК 616.1:796.015.628:796.071.2
О.В. Пешкова ЗМ1НИ РЕАКЦП СЕРЦЕВО-СУДИННО1
СИСТЕМИ НА ПРОБИ З ДОДАТКОВИМИ Ф1ЗИЧНИМИ НАВАНТАЖЕННЯМИ ПРИ ПОЧАТКОВИХ СТУПЕНЯХ ПЕРЕТРЕНОВАНОСТ1 У СПОРТСМЕН1В
Резюме. В статье рассмотрена реакция сердечно-сосудистой системы спортсменов на пробы с дополнительными стандартными физическими нагрузками при начальных степенях перетренированности. Охарактеризованы типы реакций сердечно-сосудистой системы на эти нагрузки у обследованного контингента спортсменов. Приведены данные о скорости восстановительных процессов после дозированных физических нагрузок по величинам индекса Гарвардского степ-теста. Summary. The author of the article reviews reacting of a cardiovascular system of the sportsmen to tests with additional standard physical loads in initial degrees of the overtraining syndrome. The types of reacting of a cardiovascular system on these loads in the inspected contingent of sportsmen are described. The data on the rate of restoration processes after dosed exercise stresses by values of the Harward step-test index are listed.
Харювська державна академiя фiзичноi культури кафедра спортивног медицини i ф1зично1 реабШтаци
Ключовi слова:
перетреноватсть, додатковi фiзичнi навантаження, тдекс Гарвардського степ-тесту Key words: overtraining syndrome, additional physical load, index of Harward step-test
Перетреновашсть - це патолопчний стан, що розвивасться у спортсмешв внаслщок хрошчного фiзичного перенапруження, клшчну картину якого визначають функщональш порушення в центральнш нервовш системi [4,10].
Деяю автори, застосовуючи енолопчний шд-хщ, розподшяють стан перетренованосп на ко-роткостроковий та тривалий [3].
1. Короткостроковий стан «перетренованосп» бувае важко вiдрiзнити вщ нормального вщчуття втоми, що супроводжуе штенсивну тренувальну програму. Однак адекватне вщновлення (чи ке-рування факторами стресу) приводить до тд-
вищення стану спортивно! шдготовки i резуль-тапв. Недостатне вщновлення викликае постшне вщчуття втоми, часто супроводжуване хворо-бливим вщчуттям у м'язах, необхщнютю дода-вати бшьше зусиль на тренуванш i зниженням результапв тренувань i змагань.
2. Тривалий стан «перетренованосп» може розвитися, якщо фактори, що викликають короткостроковий стан «перетренованосп», продов-жують мати мiсце. 1ншою причиною виникнення цього синдрому може стати нерозумшня (тренером чи спортсменом) причин зниження резуль-татiв, що вони вщносять за рахунок недостатньо!
тренованость У такш ситуаци може вщбутися серйозний зсув рiзних психофiзiологiчних систем, на вщновлення яких можуть знадобитися багато тижнiв чи мюящ вiдпочинку.
1снують деякi моделi дiяльностi, що най-бiльше ймовiрно викликають синдром «перетренованосп». До них належать [3,13,14]:
■ щшьний графш змагань чи серiй змагань без вщповщних iнтервалiв для вiдновлення;
■ рiзке збiльшення обсягу тренувань i/чи !х-ньо! iнтенсивностi без поступового нарощу-вання;
■ використання того самого формату трену-вання, наприклад, штервальне тренування, що стомлюе одну трупу чи м'язiв одну енергетичну систему;
■ збшьшення iнших життевих стрес - фак-торiв, таких як недостатнш сон чи харчування, по!здки (особливо 3i змiною годинних пояшв) чи несприятливi психологiчнi колiзi! i т.д.
Кращий спосiб запобiгти синдрому «перетренованосп» - уникати використання перерахова-них вище моделей i забезпечувати адекватне вщновлення i розматсть.
В основi патогенезу перетренованостi лежить порушення процесiв юрково! нейродинамiки аналогiчно тому, як це мае мюце при неврозах [7,12]. При неврозi змшюеться також функщ-ональний стан нижчерозташованих вiддiлiв центрально! нервово! системи. При цьому вюце-ральнi розлади, що спостерiгаються часто при перетренованосп, можна розглядати як наслiдок змш функцiонального стану межуточного мозку, що регулюють нейрогуморальнi процеси в органiзмi i контролюють вегетативнi, гормональ-ш i вiсцеральнi функцп.
У серцево-судиннш системi функцiональнi порушення виявляються в неадекватно великш реакци на фiзичнi навантаження, в уповiльненнi вiдновного перюду пiсля них i в порушеннях ритму серцево! дiяльностi, i в попршенш при-стосованостi серцево! дiяльностi до навантажень на витривалiсть, яка виражаеться в появi ати-пових варiантiв реакцi! пульсу й артерiального тиску замiсть колишнього нормотонiчного типу тсля 3-минутного бiгу на мющ в темпi 180 крокiв у 1 хв. [7,10].
А.М. Алавердяном iз ствавторами [12] запро-поновано видшяти хронiчне фiзичне перена-пруження ЦНС (перетреновашсть) I i II типу. При I тиш перенапруження ЦНС оргашзм спортсмена увесь час знаходиться в сташ напруження, неощадливого споживання енергi! (переваги катаболiзму над анаболiзмом) при недостатнiй швидкосп вiдновних процесiв. При II тиш пере-
напруження ЦНС внаслщок надлишкових обся-гiв розвиваючо! роботи на тлi високого рiвня розвитку витривалост виникае свого роду пере-економiзацiя забезпечення м'язово! дiяльностi. У результат при великих фiзiологiчних можли-востях i майже повнiй вiдсутностi патолопчних симптомiв спортсмен стае не здатним розвити необхвдну швидкiсть, змiнити !! на окремих вщ-рiзках дистанци, фiнiшувати, що i е основною ознакою даного стану.
1снують три варiанти клiнiчного перебiгу хро-шчного фiзичного перенапруження ЦНС [3,15]:
- перший характеризуеться тшьки неадекватною реакщею на рiзнi фактори, що збурюють (фiзичне навантаження, ортостаз, вуглеводне навантаження й ш.);
- другий розглядаеться як невротична симптоматика без змш працездатностц
- третш варiант виявляеться рiзними пору-шеннями працездатностi. При варiантi Ш-А е вщсутшм рiст спортивних результатiв, незва-жаючи на завзятi тренування; при варiантi Ш-Б вiдзначаеться дисоцiацiя мiж спортивною i тесто-вою працездатшстю, порушуеться !хне сшв-вiдношення; при варiантi Ш-В спостерiгаеться зниження будь-яко! працездатностi.
Мiж невротичною, дистонiчною та шшою симптоматикою i ступенем падшня працездат-ностi немае паралелiзму. Кожен варiант може зу-стрiчатися в iзольованому виглядi i сполучатися з будь-яким шшим. Варiанти Ш-А i Ш-Б можуть бути проявом перенапруження ЦНС II типу.
Синдром «перетренованосп» е комплексним i мае цший ряд iндивiдуальних варiацiй. Так, нез-важаючи на проведенi дослiдження, ясно, що «перетреновашсть» залишаеться маловивченим синдромом i мае потребу в подальших до-слiдженнях.
Проблема розробляеться зпдно з темою зве-деного плану Держкомспорту Укра!ни на 2001-2005рр.: «Розробка единого iнформацiйного середовища навчання у вищих спортивних нав-чальних закладах як зашб пiдвищення ефек-тивносп навчально-тренувального та навчально-оздоровчого процесу». Шифр теми: 2.1.15. Номер держреестраци: 0101У006467. Пiдроздiл: «Комплексний шдхвд до фiзично! реабiлiтацi! хворих iз хронiчними захворюваннями серцево!, дихально!, нервово! та опорно-рухово! системи з використанням сучасних комп'ютерних техно-логiй».
Мета дослщження: виявити характер реакцi! серцево-судинно! системи на стандартш та спе-цифiчнi фiзичнi навантаження при початкових ступенях перетренованосп у спортсменiв.
Завдання дослщження: 1.Визначити типи реакцп з боку серцево-судинно! системи на про-би з додатковими фiзичними навантаженнями у спортсменiв при початкових ступенях пере-тренованостi. 2. Охарактеризувати швидюсть вiдновлювальних процесiв у спортсмешв iз по-чатковими ступенями перетренованосп пiсля дозованого фiзичного навантаження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослщження проводилися на базi вiддiлення медико-бюлопчного забезпечення збiрних команд та резерву обласп i вiддiлення функцю-нально! дiагностики Харкiвського обласного лшарсько^зкультурного диспансеру, медико-вiдновлювальних центрiв (МВЦ) "Металют", "Локомотив".
У дослiдженнях брали участь 143 спортсмени шрових видiв спорту 18-27 рокiв, чоловiчо! стал (футбол, баскетбол, волейбол), якi мають спорти-вну квалiфiкацiю вiд першого спортивного роз-ряду до майстра спорту (МС), з яких 53 спорт-смени мали ознаки першого типу перетре-нованостi 1-11 стади (таблиця).
Таблиця
Характеристика обстеженого контингенту спортсмешв з ознаками перетренованосп 1-П стадн
Вид спорту МС КМС (кандидата в майстри спорту) I разряд Усього
Баскетбол 3 6 5 14
Волейбол 12 4 1 17
Футбол 11 7 4 22
Усього 26 17 10 53
Дослiдження проводилися на початку шд-готовчого перiоду тренування, коли у спортсмешв не постер^алося ознак перетренованосп, а потiм в основному (базовому) перюд^ коли тренувальш навантаження сполучуються зi зма-гальними i у спортсменiв виникали ознаки I-II ступеня перетренованостi.
Для визначення реакцi! серцево-судинно! системи на проби з фiзичним навантаженням, а також швидкосп вiдновлювальних процесiв було використано таю методи дослщження, як проби з додатковими стандартними та специфiчними фiзичними навантаженнями в природних умовах тренування [1,2,8], Гарвардський степ-тест за загальноприйнятою методикою [10]. Отримаш
даш було оброблено пакетом статистичного аналiзу Excel - 2000 [9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Змют проб iз додатковими фiзичними навантаженнями полягае в порiвняльнiй оцшщ реакцiй органiзму спортсмена на стандартне навантаження до та шсля тренування. Як таке додат-кове до тренування навантаження може бути будь-яке фiзичне навантаження, якщо його мож-ливо дозувати. Реакцiя оргашзму на нього оцшю-еться звичайно за динамшою показникiв частоти серцевих скорочень (ЧСС) та артерiального тис-ку (АТ).
Проба з додатковими фiзичними навантаженнями застосовуеться у двох варiантах: з неспецифiчними та специфiчними вправами. Проводиться вона перед тренувальним заняттям i через 10-20 хвилин шсля нього.
Як неспецифiчне фiзичне навантаження нами було застосовано трихвилинний бш (проба Ко-това-Дьошина).
Визначають три варiанти реакцi! на додаткове фiзичне стандартне неспецифiчне навантаження:
1. Реакщя на додаткове стандартне навантаження, яке виконано шсля достатньо штенсив-ного тренування, несуттево вiдрiзняеться вiд реакцi! на нього до тренування. Можливi тiльки незначнi кшьюсш розрiзнення у зсувах ЧСС, АТ та тривалосп вiдновлювання. При цьому в одних випадках реакцiя на фiзичне навантаження пiсля тренування може бути менш значною (варiант 1а), в шших - бiльш значною (варiант 1б), нiж до тренування. У цшому перший варiант вказуе на те, що функцiональний стан спортсмена шсля тренування суттево не змшюеться.
2. При стандартному навантаженш, яке вико-нуеться пiсля тренування, зсув ЧСС стае бшь-шим, а пiдйом максимального АТ меншим, нiж до тренування (феномен "ножиць"). Тривалiсть вiдновлення ЧСС та АТ звичайно збшьшуеться. Це може бути пов'язано з недостатньою трено-вашстю спортсмена або з дуже великою штен-сивнiстю тренувальних навантажень, яю викли-кали значне стомлення.
3. Реакцiя характеризуеться подальшим попр-шенням пристосованостi до додаткового фiзич-ного навантаження. Пiсля тренування "на витри-валiсть" з'являеться гшотошчна чи дистонiчна реакцiя. Перiод вщновлювання значно уповiль-нюеться. Причиною такого попршення функцiо-нального стану спортсмена може бути недостат-ня пiдготовленiсть, перевтомлення або надмiрне навантаження на тренуванш.
При проведеннi функцiонально! проби з дозо-ваним фiзичним навантаженням (3-хвилинний
би- у середньому темп - проба Котова-Дьошина) як неспецифiчне стандартне навантаження нами було виявлено у 88,6% спортсмешв з почат-ковими ступенями перетренованосп атиповi реакци серцево-судинно! системи, з них: гшерто-шчш - 32,4%, гiпотонiчнi - 12,8%, дистошчш -27,6%, зi стушнчастим пiдйомом систолiчного артерiального тиску - 15,8%, тобто третш ва-рiант реакци серцево-судинно! системi. В шших випадках ми спостерiгали нормотонiчну реакщю - 13,4% (перший варiант реакци). На початку основного (базового) перюду тренування у цих спортсменiв, коли ми не спостер^али ознаки перетренованосп, атиповi реакцi! зустрiчалися тiльки у 4 (7,5%) спортсмешв з 53 обстежених (в основному, гшертошчш реакци).
Як стандартне специфiчне додаткове фiзичне навантаження нами було застосовано бш серiями 5*30 м з поверненням на старт легким бiгом, кшьюсть повторень - 3, iнтервали вщпочинку мiж повторами 2-3 хв.
Розрiзняють чотири варiанти реакцi! на спе-цифiчне стандартне фiзичне навантаження:
1. Працездатшсть та пристосованiсть у кшщ тренування суттево не змiнюються, що свщчить про добрий функцiональний стан спортсмена (якщо навантаження на заняттях було достатньо великим).
2. При збершанш працездатносн попршу-еться адаптацiя до навантаження з боку серцево-судинно! системи. Така реакщя спостер^аеться у спортсмешв зi зниженими функцiональними можливостями оргашзму. Однак вона може бути й у тренованих спортсмешв шсля дуже штен-сивного фiзичного навантаження.
3. Реакщя характеризуеться зниженням працездатносн та погiршенням адаптацi! до додат-кового навантаження з боку серцево-судинно! системи (гшертошчна, астенiчна реакцi!, збшь-шення часу вiдновлювання та ш.). Така реакцiя спостерiгаеться у нетренованих осiб, а також при розвитку перевтомлення.
4. Працездатшсть знижуеться, а адаптацiя серцево-судинно! системи не змшюегься. Така реакщя свщчить про зниження функцюнального стану спортсмена тд впливом проведеного заняття. Аналiз виконано! роботи дозволяе встановити, з чим це пов'язане: з дуже великим фiзичним навантаженням або з недостатньою треновашстю спортсмена.
При проведенш проби зi специфiчними стандартними додатковими фiзичними наван-таженнями нами було виявлено у спортсмешв iз початковими ступенями перетренованосп у 68,9% третш варiант реакци серцево-судинно!
системи, у 16,9% - другш варiант реакци, у 14,2% - перший варiант реакци. На початку основного (базового) перюду тренування у цих спортсмешв, коли ми не спостершали ознаки перетренованосп, перший варiант реакци сер-цево-судинно! системи спостершався у 72,5% випадюв. В шших випадках спостер^ався чет-вертий варiант реакцi! (27,5%).
Тобто можливо зробити висновок, що вже при початкових ступенях перетренованосп у спортсмешв з'являються ознаки порушення адапта-цiйних реакцiй з боку серцево-судинно! системи на дозоване фiзичне навантаження, що у свою чергу викликае зниження як загально!, так i спещально! фiзично! працездатносн, що нами було шдтверджено у попередшх працях [11].
В основу Гарвардського степ-тесту положено таку фiзiологiчну закономiрнiсть, згiдно з якою тривалють роботи на пульсi 150-170 пошт./хв. та швидюсть вiдновлювання ЧСС шсля виконання такого фiзичного навантаження достатньо надш-но характеризують функцiональнi можливосн серцево-судинно! системи i, як наслщок, рiвень загально! фiзично! працездатностi. Нами спортсменам було запропоновано виконання м'язово! роботи у виглядi сходження на сходинку ви-сотою 50 см протягом 5 хвилин з частотою 30 разiв за хвилину (120 кроюв за хв.). Реестращя ЧСС пiсля виконано! роботи здшснювалася у положеннi спортсмена сидячи, протягом перших 30 с починаючи з друго! хвилини вiдновлювання, а також на третш та четвертш хвилинах цього перюду. Розрахування величини 1ндексу Гарвардського степ-тесту (1ГСТ) здшснювалося за формулою:
1ГСТ=твв/^! +/2 + /з)*2 [11],
де t - тривапсть реально виконаного ф1зичного навантаження у секундах, f1, fз - ЧСС на 2-й, 3-й, 4-й хв. вщновлювання за 30 с.
Результати проведеного дослщження представлено на рисунку. У спортсмешв ^рових видiв спорту ми спостершали на початку основного перюду тренування, коли в них не було ознак початкових ступешв перетренованосп хо-рошi та вщмшш показники швидкостi вiдновлю-вальних процешв: у волейболiстiв - 92,3±1,8 ум. од., у футболюпв - 98,4±2,5 ум. од., у баскет-болюпв - 91,6±2,1 ум. од. При появi ознак 1-11 ступеня перетренованосп в середиш основного перiоду тренування було визначено наявшсть уповiльнення вщновлювання функцiонального стану серцево-судинно! системи шсля дозо-
ваного фiзичного навантаження за даними вели- футболюнв - 72,2±1,9 ум. од., у баскетболiстiв чини 1ГСТ: у волейболiстiв - 69,1±1,7 ум. од., у 65,4±1,6 ум.од. (р<0,05).
120
100
80
60
40
И 20
волейболкти
футбол1сти ВИДИ СПОРТУ
баскетбол1сти
0
1
2
Величина 1ГСТ у спортсменiв iгрових видт спорту (1 - на початку основного першду тренування, коли не було ознак перетренованоси, 2 - середина основного першду тренування, коли було виявлено
ознаки початкових ступешв перетренованостГ)
ВИСНОВКИ
1. Синдром «перетренованосн» - це недос-татньо ч^ко визначений комплекс психофiзiо-логiчних вiдповiдних реакцш органiзму на: 1) надмiрне тренувальне навантаження; 2) занадто щiльний графш змагань; 3) недостатнш час для вщновлення пiсля iнтенсивного робочого наван-таження чи будь-яке сполучення вищевказаних обставин. Цей синдром може збшьшуватися ш-шими стресовими обставинами в житп спортсмена, такими як фшансова ситуацiя чи тиск на робой, сощальш стреси, частi пере!зди, недолiк сну i харчування чи вщсутшсть можливостей для вiдпочинку.
2. Вже при початкових ступенях перетренованосп у спортсмешв з'являються ознаки пору-шення адаптацiйних реакцiй з боку серцево-судинно! системи на дозоване фiзичне навантаження, що у свою чергу викликае зниження як загально!, так i спещально! фiзичноï працездат-ностi, уповiльнюються процеси вщновлювання функцiонального стану серцево-судинноï системи тсля дозованого фiзичного навантаження.
3. Перспективним е подальше вивчення функ-цiонального стану вегетативноï нервовоï системи у спортсменiв iз початковими ступенями перетренованосп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.
2. Белоцерковский З.Б. Эргометрические и кардиологические критерии физической работоспособности у спортсменов. - М.: Сов. спорт, 2005. - 312 с.
3. Буланов Ю.Б. Спортивная медицина. - Тверь: Изд-во ГУПТО ТОТ, 2003. - 328 с.
4. Бутченко Л.А. Перетренированность // Детская спортивная медицина: Руководство для врачей / Под ред. С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1991. - С. 408-415.
5. Вальтер Фронтера, С. Хармон Браун. Синдром перенапряжения («перетренированности»). // Спор-
тивная медицина. Справочное издание. - М.: Терра-Спорт, 2003. - С. 61-66.
6. Восстановление спортивной работоспособности в процессе тренировки и соревнований / Гра-евская Н.Д., Журавлева А.И., Гигинейшвили Г.Р. и др. // Журавлева А.И., Граевская Н.Д. Спортивная медицина и лечебная физкультура: Руководство. - М.: Медицина, 1993. - С. 245-284.
7. Граевская Н.Д., Долматова Т.И. Спортивная медицина (часть 2). - М.: Сов. спорт, 2004. - 360 с.
8. Карпман В.Л., Белоцерковский Э.Б., Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с.
9. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статис-
тические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К.: МАРИОН, 2000. - 320 с.
10. Макарова Г.А. Хроническое перенапряжение ведущих органов и систем организма у спортсменов // Макарова Г.А. Спортивная медицина. - М.: Сов. спорт, 2002. - С. 279-293.
11. Пешкова О.В. Стан кардюресшраторно! сис-теми та ф1зично1 працездатносп у представнишв одноборств при початкових ступенях перетрено-ваносп // Медичш перспективи. 2005. - Т. Х., № 3. -С. 59-62.
12. Физическое перенапряжение у спортсменов: Метод. рекомендации / Алавердян А.М., Альперович Б.Р., Городецкий В.В. и др. - М., 1987. - 41 с.
13. .Budgett R. Fatigue and underperformance in athletes: the overtraining syndrome // Brit. J. Sports. Med. -1998. - N 32. - P. 107-110.
14. Hooper S.L. Mackinnon L.T. Monitoring overtraining in athletes // Sports. Мedicine. - 1995. - Vol. 20. - P. 321-327.
15. Lehman M.Q. The overtraining syndrome in athletes // Med. Science Sports Exercise. - 1998. - N. 30. -P. 1140-1145.
♦
УДК.616.126.42-036:616-018.2-007.17-039.76
О.М. Авраменко СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ФIЗИЧНОÏ
РЕАБ1Л1ТАЦП ХВОРИХ НА ДИСПЛАЗ1Ю СПОЛУЧНОÏ ТКАНИНИ З КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНИМИ ПРОЯВАМИ УРАЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОÏ СИСТЕМИ
Харювсъка державна академiя ф1зично1 культури кафедра спортивно! медицини i ф1зично1 реабШтаци
Ключовi слова: дисплаз1я сполучно'1 тканини, пролапс мтрального клапана, ф1зична реабШтацгя, лжувально-фьзкультурний диспансер Key words: dysplasia of connective tissue, a prolapseob a mitral valve, physical rehabilitation, medical-sports dispensary
Рiвень розвитку сучасно! генетики та дiа-гностики тдвищуе можливосп для виявлення категори хворих iз рiзними патолопчними станами, порушенням функци серцево-судинно! системи, як пов'язаш переважно з ураженням сполучно! тканини. Важливють проблеми дис-плазi! сполучно! тканини (ДСТ) зумовлена труд-нощами у правильнш оцшщ вiдхилень у функци серцево-судинно! системи, зумовлених цим синдромом, а також необхщшстю диференщювати порушення, викликанi асоцiйованим патолопч-ним процесом вiд власне морфофункцюнальних особливостей серця при ДСТ [3,15]. Незважаючи на полiморфнiсть ураження при дисплази сполучно! тканини, головною патолопею, яка ско-
Резюме. Автором рассмотрены основные клинико-морфологические проявления дисплазий соединительной ткани со стороны сердечнососудистой системы. Составлена программа физической реабилитации для подростков и юношей при поражениях сердечно-сосудистой системы, обусловленных синдромом, в условиях областного врачебно-физ-кулътурного диспансера, дана оценка эффективности предложенной программы физической реабилитации.
Summary. The author considers the basic clinical and morphological manifestations of connective tissue dysplasias of cardiovascular system. In conditions of the regional medical-sports dispensary the program of a physical rehabilitation for teenagers and young men with lesions of cardiovascular system caused by a set of symptoms was made, the estimation of efficiency of the offered program of physical rehabilitation is given.
рочуе термш життя пащенпв, е кардювас-кулярна.
Проблема розробляеться зпдно з темою зве-деного плану Держкомспорту Укра'ни на 20012005 р.р.: «Розробка единого iнформацiйного се-редовища навчання у вищих спортивних нав-чальних закладах як засiб тдвищення ефектив-ностi навчально-тренувального та навчально-оз-доровчого процесу». Шифр теми: 2.1.15. Номер держреестраци: 0101V006467. Пiдроздiл: «Ком-плексний пiдхiд до фiзичноï реабштаци хворих iз хронiчними захворюваннями серцево'', дихаль-ноï, нервово'' та опорно-рухово'' системи з вико-ристанням сучасних комп'ютерних технологш». Дисплазiя сполучно'' тканини (ДСТ) - пору-
