CC BY
57
УДК 796.1:796.15.628 О. В. Пешкова
ТИПИ СИНДРОМУ ПЕРЕТРЕНОВАНОСТ1 У СПОРТСМЕН1В 1ГРОВИХ ВИД1В СПОРТУ
Резюме. Автором в статье рассмотрено понятие хронического напряжения организма спортсменов, в том числе хронического перенапряжения центральной нервной системы (перетренированности). Представлена характеристика двух типов перетренированности у спортсменов игровых видов спорта (футбол, баскетбол, волейбол, хоккей), определены их клинические признаки и условия возникновения. Было обследовано 167 спортсменов мужского пола вышеупомянутых видов спорта, из них у 64 человек в основном периоде тренировки было выявлено состояние перетренированности I-II степени. Предоставлен анализ типов перетренированности у обследованных спортсменов. Summary. The concept of chronic tension of sportsmen's organism, including chronic overstrain of the central nervous system (the overtraining syndrome) is considered in the article. Description of two types of the overtraining syndrome in the sportsmen going in for playing kinds of sport (football, basket-ball, volley-ball and hockey) is given, their clinical signs and conditions of their origin are defined. 167 sportsmen of male sex engaged in mentioned kinds of sport were inspected. In 64 of them the state of the overtraining syndrome of the I-II degree in the basic period of training was revealed. The analysis of types of the overtraining syndrome in the inspected sportsmen is given.
Харювсъка державна академiя фiзичноï культури кафедра спортивно'1' медицини та фiзичноïреабттацИ'
Ключовi слова:
перетренованктъ, спортсмени iгрових видiв спорту, тип перетренованостi Key words: overtraining syndrome, sportsmen going in for playing types of sport, type of overtraining syndrome
Постановка проблеми. Ниш можна спосте-риати прогресуючий зрют фiзичних наванта-жень, яю переносить оргашзм людини тд час занять спортом, причому як тд час тренувань, а ще бшылою мiрою тд час змагань, коли при-еднусться ще и велике нервово-психичне наван-таження. Тому стали частше знаходити у спорт-смешв рiзних спещатзацш, незалежно вщ спря-мованост тренувального процесу, такий патоло-пчний стан, як перетреновашсть, що шд-тверджусться даними рiзних авторiв [7,20].
Ця проблема розроблялася нами зпдно з темою зведеного плану: «Розробка единого ш-формацшного середовища навчання у вищих спортивних навчальних закладах як зашб шдви-щення ефективносп навчально-тренувального та навчально-оздоровчого процесу». Шифр теми: 2.1.15. Державний облшовий номер: 0101У006467. Щдроздш: «Комплексний пiдхiд до фiзичноl реабштацп хворих iз хронiчними захворюваннями серцево!, дихально!, нервово! та опорно-рухово! системи з використанням су-часних комп'ютерних технологш». А також зпд-но «Зведеному плану НДР у сферi фiзичноl культури i спорту на 2006-2010 рр.» Мш> стерства Украши зi справ им'1, молодi та спорту за темою «Медико-бюлопчне обгрунтування комплексного шдходу до фiзичноl реабштацн тренованих та нетренованих осiб iз захворю-
ваннями рiзних систем оргашзму з використанням шформацшного моделювання». Шифр теми 4.3.3.2 п., номер державно! реестрацп 0108U004553.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. За даними Макарово! Г.А., перенапруження - це порушення функцн органiв i систем оргашзму внаслiдок впливу неадекватних навантажень [12]. У розвитку перенапруження ведучу роль грае сшввщношення функцюнальних можли-востей оргашзму i провокуючого фактора, причому дуже важливе сшввщношення фiзичних i психiчних навантажень - !х спiльний неспри-ятливий вплив може проявитися при вщносно невеликих величинах кожного з них [4,21].
За даними А.М. Алавердян iз сшвав., фiзичне перенапруження може виявлятися в трьох кль нiчних формах (гострого фiзичного перенапруження, хронiчного фiзичного перенапруження, хронiчно виникаючих гострих проявiв фiзичного перенапруження) [цит. за 7].
Гостре фiзичне перенапруження - це гострий стан, що розвиваеться тд час чи вщразу тсля однократного, надзвичайного для вихiдного фун-кцiонального стану навантаження, що викликае патолопчш змiни чи виявляе сховану патологiю органiв i систем, яка веде до порушення !х функцп.
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
Хрошчне фiзичне перенапруження - це стан, що виникае при повторнш невiдповiдностi на-вантаження вихщному функцiональному рiвню i характеризуеться порушенням регулюючо! фун-кцп центрально! нервово! системи, що прояв-ляеться в дисбаланс анаболiзму i катаболiзму, а також неадекватносп вiдновних процесiв.
Хрошчно виникаючi гострi прояви фiзичного перенапруження - це ряд сташв, що постшно виникають пiд час чи вщразу пiсля виконання тренувальних чи змагальних навантажень i ма-ють риси перших двох форм перенапруження.
До основних ктшчних форм хронiчного ф> зичного перенапруження вiдносять:
1) хрошчне перенапруження центрально! нервово! системи (ЦНС);
2) хрошчне фiзичне перенапруження серцево-судинно! системи;
3) хрошчне фiзичне перенапруження системи травлення;
4) хрошчне фiзичне перенапруження системи сечовидшення;
5) хронiчне фiзичне перенапруження системи неспецифiчного захисту й iмунiтету;
6) хронiчне фiзичне перенапруження опорно-рухового апарата [7,15].
Перенапруження центрально! нервово! системи (перетреновашсть) - це патолопчний стан, що виявляеться дизадаптацiею, порушенням досяг-нутого в процес тренування рiвня функщ-онально! готовностi, змiною регуляцi! дiяльностi систем органiзму, оптимальних взаемин мiж корою головного мозку i нижче розташованими вiддiлами нервово! системи, руховим апаратом i внутрiшнiми органами [4,17]. В основi пере-тренованостi лежить перенапруження коркових процесiв, у зв'язку з чим ведучими ознаками цього стану е змши центрально! нервово! системи, що переб^ають за типом неврозiв. Велику роль при цьому вдаграють i змiни ендокринно! сфери, головним чином, кори надниркових залоз i гiпофiза [1-3,10,18]. Вторинно, внаслщок пору-шення регуляцi!, можуть виникати змши функцш рiзних органiв i систем [6,14].
Деякi автори розподшяють стан перетре-нованостi на короткостроковий та тривалий:
1. Короткостроковий стан «перетренованосп» бувае важко вiдрiзнити вщ нормального почуття втоми, що супроводжуе iнтенсивну тренувальну програму. Однак адекватне вiдновлення (чи керування факторами стресу) приводить до пiдвищення стану спортивно! шдготовки i ре-зультатiв. Недостатне вщновлення викликае постiйне почуття втоми, часто супроводжуване хворобливим вщчуттям у м'язах, необхщнютю
додавати бшьше зусиль на тренуваннi i зни-женням результатiв тренувань i змагань.
2. Тривалий стан «перетренованосп» може розвитися, якщо фактори, що викликають корот-костроковий стан «перетренованосп» продов-жують мати мiсце. 1ншою причиною виникнення цього синдрому може стати непорозумшня (тренером чи спортсменом) причин зниження ре-зультапв, що вони вщносять за рахунок недос-татньо! тренованосп. У такiй ситуацi! може вщбутися серйозний збiй рiзних психофiзiо-лопчних систем, на вiдновлення яких можуть знадобитися багато тижнiв чи мюящ вiдпочинку [5,7].
За даними Вальтер Фронтера, С. Хармон Браун, юнують три варiанти клiнiчного переб^у хронiчного фiзичного перенапруження ЦНС:
- перший характеризуеться ильки неадекватною реакщею на рiзнi фактори, що обурюють, (фiзичне навантаження, ортостаз, вуглеводне навантаження й iн.);
- другий розглядаеться як невротична симптоматика без змш працездатностi;
- третiй варiант виявляеться рiзними пору-шеннями працездатносп [5].
При варiантi Ш-А е вщсутшм рiст спортивних результатiв, незважаючи на завзят тренування; при варiантi Ш-Б вiдзначаеться дисоцiацiя мiж спортивною i тестовою працездатнiстю, пору-шуеться !хне спiввiдношення; при варiантi Ш-В спостерiгаеться зниження будь-яко! працездатносп. Мiж невротичною, дистонiчною та шшою симптоматикою i ступенем падiння працездатносп не мае паралелiзму. Кожен варiант може зустрiчатися в iзольованому видi i сполу-чатися з будь-яким шшим. Варiанти Ш-А i Ш-Б можуть бути проявом перенапруження центрально! II типу.
Таким чином, синдром «перетренованосп» е комплексним i мае цший ряд шдивщуальних варiацiй. Так, незважаючи на вже проведеш дослiдження, очевидно, що проблема «перетре-нованостi» у сучасному спори залишаеться маловивченою i вимагае подальших дослiджень.
Мета дослiдження: оптимiзацiя призначення засобiв вiдновлювання та фiзично! реабшггацп при синдромi перетренованостi у спортсмешв iгрових видiв спорту на пiдставi визначення його типу.
Завдання дослщження:
1. Дати сучасну характеристику поняття пе-ретренованостi та !! тишв за даними сучасно! медично! лтератури.
2. Виявити, якi типи перетренованосп частiше зустрiчалися у спортсменiв ^рових видiв спорту,
для наступного вибору засобiв вщновлювання та фiзичноl реабштаци.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Дослiдження проводилися на базi вiддiлення медико-бiологiчного забезпечення збiрних команд та резерву област i вiддiлення функщ-онально! дiагностики Харювського обласного лiкарсько-фiзкультурного диспансеру, науково! лаборатори Харкiвського державного iнституту фiзичноl культури, медико-вщновлювальних центрiв (МВЦ) «Металiст», «Локомотив», СД1ШОР з хокею.
У дослщженнях брали участь 167 спортсменiв шрових видiв спорту 18-27 рокiв чоловiчо! статi (футбол, баскетбол, волейбол, хокей), як мають спортивну квалiфiкацiю вщ першого спортивного розряду до майстра спорту (МС), з котрих 64 спортсмени мали ознаки перетренованосп 1-11 стади (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика обстеженого контингенту спортсмешв з ознаками перетренованосп 1-П стадн
Вид спорту МС КМС (кандидати в майстри спорту) I розряд Усього
1. Баскетбол 3 6 5 14
2. Волейбол 12 4 1 17
3. Футбол 11 7 4 22
4. Хокей 6 4 1 24
Усього 32 21 11 64
Дослiдження проводилися на початку шд-готовчого перiодy тренування, коли у спортсмешв не спостер^алося ознак перетренованосп, а поим у основному (базовому) перюд^ коли тренувальш навантаження сполучуються зi змагальними, й у спортсмешв виникали ознаки III ступеню перетренованостi.
Для виявлення ознак перетренованосп та !! типу було застосовано такi методи дослiдження: клiнiчнi (збiр анамнезу, зовшшнш огляд, паль-пацiя, перкyсiя, аускультащя); iнстрyментальнi (електрокардiографiя, спiрографiя, ритмографiя, ехокардiографiя, реакцiометрiя, треморографiя): лабораторнi (клiнiчнi аналiзи кровi та сечi, бiохiмiчнi дослщження кровi та сечi, iмyно-лопчш дослiдження з вивченням стану неспеци-фiчноl резистентностi, гуморального та клггко-вого iмyнiтетy, мiкробiологiчне дослiдження кро-
вi, слини та сечi, вивчення гормонального статусу за показниками iнсyлiнy, кортизолу та тестостерону, коефщенту адаптаци - дослщ-ження було проведено на базi лаборатори 1МР (iнститyтy медично! радюлогп) м. Харкова, атес-тат акредитаци №100-1149/2 2003 вщ 23.06.2003 р.); фyнкцiональнi проби та тести (визначення величини фiзичноl працездатносн - субмакси-мальний велоергометричний тест PWC170 -Physical Working Capacity при частой серцевих скорочень 170 поштовхiв за хв., тести Купера, ппоксичш проби, непряме дослщження максимального споживання кисню (МСК) за формулою Карпмана для спортсмешв високого класу та вщносно! МСК на кг ваги, 15-секундний бш у максимальному темш, кшезокомбшаторш тести, координацiйнi проби), а також антропометричш дослщження, анкетування. Усi щ методи дослщження проводилися за загальноприйня-тими методиками [13,16,19]. При дослщженш фyнкцiонального стану серцево-судинно! та дихально! системи було застосовано комп'ю-терну дiагностичнy систему «CARDIOLAB» та «SPIROCOM» (виробництва науково! лаборато-рi! Авiацiйного iнститyтy м. Харкова). При до-слiдженнi величини загально! фiзично! працездатносн було застосовано велоергометр фiрми Ketler. Вивчення iндексy помилок та пошукового комбiнацiйного iндексy проводилося за розроб-леною нами методикою [8,9]. Отримаш данi було оброблено пакетом статистичного аналiзy Excel -2003 [11].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
А.М. Алавердяном iз спiвав. запропоновано вид^ти хронiчне фiзичне перенапруження центрально! нервово! системи (перетренованостi) I i II типу [цит. за 7].
При I тиш перенапруження ЦНС органiзм спортсмена весь час знаходиться в сташ напру-ження, неощадливого споживання енергi! (переваги катаболiзмy над анаболiзмом) при недос-татнiй швидкостi вiдновлювальних процешв. При перенапрyженнi центрально! нервово! системи I типу спостершаються таю юлшчш синдро-ми, як невротичний, кардиалпчний, термоневро-тичний, вегетативно-дистонiчний, дисметаболiч-ний, змiшаний клiнiчний.
II тип перенапруження центрально! нервово! системи характеризуеться тим, що при надлиш-кових обсягах розвиваючо! роботи на фонi високого рiвня розвитку витривалостi виникае свого роду переекономiзацiя забезпечення м'язо-во! дiяльностi. В резyльтатi при великих фiзi-ологiчних можливостях i майже повнiй вщсут-ностi патологiчних симптомiв спортсмен стае
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
нездатним розвити необхщну швидюсть, змшити !! на окремих вiдрiзках дистанцi!, фiнiшувати, що i е основною ознакою даного стану.
Клшчш симптоми й умови виникнення двох тишв хрошчного перенапруження ЦНС (перетре-нованостi) виглядають таким чином [7]. Для I типу перетренованост характерним е таке:
- працездатшсть у неспецифiчних тестах та спортивна працездатшсть (найбшьш iнтенсивна для даного виду спорту) може бути зниженою;
- стомлюванiсть висока при будь-якому вид дiяльностi, вщновлюваемють знижена (для пов-ноцiнного вщпочинку необхiдно тривалий час);
- емоцшний фон характеризуеться наявнiстю збудливостi, внутршнього занепокоення, драт> вливостi, iнодi е млявють, загальмованiсть, апа-тiя, сон порушений, апетит знижений чи суттево пiдвищений, маса тiла може бути знижена;
- з боку шюрних покровiв спостерiгаеться схильнiсть до штливосп, особливо по ночах, вологi холодш долонi, круги пiд очима;
- з боку терморегуляцп можливий субфеб-рилiтет, характерна дисоцiацiя мiж внутршньою i шкiрною температурою, майже постшна шкiрна асиметрiя;
- характернi головш болi;
- з боку серцево-судинно! системи - серце-биття, стиснення, поколювання, не пов'язанi i пов'язаш з фiзичним навантаженням. Пульс, як правило, прискорений чи на верхнш меж1 ш-дивiдуально! норми, лабшьний. Артерiальнiй тиск в умовах спокою звичайно в межах норми, але iнодi може коливатися. Реакцiя пульсу i артерiального тиску на фiзичне навантаження надмiрна: атиповi варiанти з уповшьненим вiдновлюванням;
- реакцiя системи дихання на фiзичне й емоцшне навантаження виражена, неадекватна навантаженню, мае мюце гiпервентиляцiя емо-цiйного походження;
- економiчнiсть забезпечення м'язово! дiяль-ностi завжди знижена (синдром напруженосп вегетативного забезпечення м'язово! дiяльностi), основний обмш пiдвищений;
- з боку координаци рухiв: рухи нерiдко метушлив^ погано скоординованi, iнодi упо-вшьнеш При проведеннi психофiзiологiчних проб спостер^аеться зменшення чи збiльшення швидкостi при великш кiлькостi помилок.
Умовами для виникнення I типу пере-тренованост е:
- вiк i стаж спортсмешв, !хня квалiфiкацiя: частiше молод^ початкiвцi;
- характерологiчнi особливостi спортсмешв: вразлив^ монотонофiльнi при рiзноманiтно!
великоемоцшнш дiяльностi, монотонофобнi при монотоннш роботi;
- побудова тренувальних циктв: висока ш-тенсивнiсть навантажень без попередньо! осно-ви, створювано! розвиваючою роботою;
- основна спрямованють тренування: збшь-шення максимально! потужност (висока iнтен-сивнiсть навантажень);
- види спорту: часпше силовi i швидкiсно-силовi, важкi технiчнi види, спортивш iгри, циклiчнi види в перюд пiдвищення iнтенсивностi навантажень;
- ппешчш умови: нерацiональнi.
Для II типу перетренованоси характерним е таке:
- працездатшсть у неспецифiчних тестах висока, спортивна працездатшсть (найбшьш штен-сивна для даного виду спорту) знижена;
- стомлювашсть низька, вщновлюваемють висока;
- емоцшний фон рiвний, гарний настрш, iнодi деяка загальмованiсть (флегматичнють), сон, апетит, маса тiла, терморегулящя без порушень, шкiрнi покриви без змш;
- головнi болi не характерш;
- неприемнi вiдчуття в дшянщ серця звичайно нехарактернi, можуть виникати ниючi болi в сташ спокою, якi купiруються фiзичним навантаженням. Пульс, як правило, уповшьнений, може бути помiрне пiдвищення дiастолiчного артерiального тиску в споко!. Реакщя пульсу i артерiального тиску на навантаження адекватна чи знижена; нормотошчний чи гшертошчний тип зi швидким (прискореним) вiдновленням;
- реакцiя системи дихання на фiзичне й емоцшне навантаження адекватна чи знижена, на емоцшне навантаження може взагалi бути вщсутня;
- економiчнiсть забезпечення м'язово! дiяль-ностi вище оптимального рiвня для даного етапу пiдготовки, основний обмш нижче оптимального;
- з боку координаци рухiв при високш iнтенсивностi може вiдзначатися деяка неко-ординованiсть при технiчно складних вправах. Психофiзiологiчнi проби свiдчать про те, що швидюсть реакцi! нормальна чи незначно знижена.
Умовами для виникнення II типу пере-тренованосп е:
- вш i стаж спортсмешв, !хня квалiфiкацiя: переважно старшi вiковi групи, висококва-лiфiкованi;
- характеролопчш особливостi спортсменiв:
урiвноваженi (флегматичш), монотонофiльнi при надмiрнiй монотоннш робой;
- побудова тренувальних циктв: викорис-тання великих обсягiв на фош високого рiвня розвитку витривалоси;
- основна спрямованiсть тренування: збшь-шення гранично! тривалостi (великi обсяги при вщносно невисокiй iнтенсивностi);
- види спорту: види, в яких тренуеться ви-тривалiсть (у тому чи^ i швидкюна та силова витривалють);
- гiгiенiчнi умови - оптимально
У результатi нашого дослщження було вияв-лено, що перший тип перетренованосп спосте-рiгався у 47 (73,4%) спортсмешв з ознаками даного синдрому (табл. 2). Другий тип перетренованосп було визначено у 17 (26,6%) спортсмешв.
Таблиця 2
Розподш дослщжуваних спортсмешв за типом перетренованосп, видом спорту, спортивною квалiфiкацieю (кшьккть ос1б, вiдсотки)
Тип перетренованосп
Кшьюсть спортсмен1в I тип II тип
47 (73,4%) 17 (26,6%)
За видом спорту: Баскетбол Волейбол Футбол Хокей 10 (21,3%) 13 (27,7%) 16 (34,0%) 8 (17,0%) 4 (23,5%) 4 (23,5%) 6 (35,3%) 3 (17,7%)
Усього 47 (100%) 17 (100%)
За спортивною квал1фшащсю: МС КМС I розряд 28 (59,6%) 13 (27,7%) 6 (12,7%) 4 (23,5%) 8 (47,1%) 5 (29,4%)
Усього 47 (100%) 17 (100%)
При аналiзi отриманих даних з розподiлу типiв перетренованосп за видами спорту, наданих у таблиц 2, виявлено, що нaйбiльш часто перетренованють зустpiчaлaся у футбо-люпв (I тип - 16 спортсмешв (34,0%), II тип - 6 спортсмешв (35,5%), загалом вщ уше! кiлькостi споpтсмeнiв з пepeтpeновaнiстю - у 22 спортсмешв (34,4%)), найбшьш рщка - у хокеюпв (I тип - у 8 спортсмешв (17,0%), II тип - у 3 спортсмешв (17,7%), загалом вщ уше! кшькосп спортсмешв з перетреновашстю - 11 спортсмешв (17,2%). У волейболюпв I тип перетренованосп зустpiчaвся у 13 спортсмешв (27,7%), II тип - у 4 осiб (23,5%), вщ загально!
кiлькостi споpтсмeнiв з перетреновашстю - у 17 спортсмешв (26,6%). У баскетболюнв I тип перетренованосп зус^чався у 10 спортсмешв (21,3%), II тип - у 4 оаб (23,5%), вщ загально! кшькосп спортсмешв з перетреновашстю - у 14 спортсмешв (21,8%).
Причому слщ зазначити, що у футболюпв I тип перетренованосп зус^чався в 25,0% випадюв серед ушх спортсмешв з перетреновашстю, II тип - у 9,4% випадюв. У волейболюпв I тип перетренованосп складав 20,0% випaдкiв. I тип перетренованосп у баскетболюнв складав 15,7% випадюв. II тип перетренованосп однаково часто спостер^ався у волейболюпв та баскетболюнв - 6,3% випадюв. У хокеюпв I тип перетренованосп зус^чався у 12,5% випaдкiв, II тип - у 4,8% випадюв.
При aнaлiзi даних про стpiвaльнiсть синдрому пepeтpeновaностi у споpтсмeнiв ^рових видiв спорту з урахуванням спортивно! квaлiфiкaцi!' було виявлено, що I тип перетренованосп час-тiшe за все було виявлено у мaйстpiв спорту - 28 осiб (59,6%), найбшьш рщка - у спортсмешв I розряду - 6 оаб (12,7%). II тип перетренованосп часпше зус^чався у кaндидaтiв в майстри спорту - 8 оаб (47,1%). Ц результати дeкiлькa вiдpiзняються вщ даних А.М. Алавердяна з спвав. [цит. за 7], яю стверджували, що I тип пepeтpeновaностi часпше зус^чаеться у споpтсмeнiв-почaткiвцiв, а II тип - у спортсмешв високого класу.
Отримаш нами даш буде покладено у основу побудови диференцшованих програм вщновлю-вання та фiзично! peaбiлiтaцi! у дослщжуваних спортсмешв ^рових видiв спорту.
ВИСНОВКИ
1. Синдром «перетренованосп» - це недос-татньо чггко визначений комплекс психофiзiоло-гiчних вiдповiдних реакцш оpгaнiзму на над-мipнe тренувальне навантаження; щiльний гра-фiк змагань чи серш змагань без вщповщних iнтepвaлiв для вiдновлeння; piзкe збшьшення обсягу тренувань i/чи !хньо! штенсивносп без поступового нарощування; використання того самого формату тренування, наприклад, штер-вальне тренування, що стомлюе одну групу м'язiв чи одну енергетичну систему; нeдостaтнiй час для вщновлення пiсля iнтeнсивного робочого навантаження чи будь-яке сполучення вищевка-заних обставин; збшьшення шших життевих стрес фaктоpiв, таких як нeдостaтнiй сон чи харчування, по!здки (особливо зi змiною годинних поясiв) чи ^^p^ra^i психологiчнi колiзi! та т. ш.
2. Нинi запропоновано видiляти хрошчне
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
фiзичне перенапруження центрально! нервово! системи (перетренованють) I i II типу, яю вщ-рiзняються за ктшчними ознаками та умовами виникнення.
3. Найбiльш часто у спортсмешв iгрових видiв спорту зустрiчався I тип перетренованосп в основному перiодi тренування. Частiше за все обидва типи перетренованосп зустрiчалися у футболюнв, рiдше за все - у хоке!спв. У
волейболiстiв та баскетболюнв приблизно в однаковому числi випадюв зустрiчався I або II тип перетренованосп, але все ж таки перший тип часпше, нiж другий.
Перспективним е поглиблене вивчення I типу перетренованосп у спортсмешв ирових вцщв спорту з урахуванням ведучого синдрому та корекщя реабiлiтацiйних програм для опти-мiзацi! лiкування та вщновлювання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Акмаев И.Г. Современные представления о взаимодействиях регулирующих систем: нервной, эндокринной и иммунной / Акмаев И.Г. // Успехи физиологических наук. - 1996. - Т. 27, № 1. - С. 3-19.
2. Батуев А.С. Высшая нервная деятельность / Батуев А.С. - СПб.: Лань, 2002. - 416 с.
3. Батуев А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем / Батуев А.С. - СПб.: Питер, 2005. - 317 с.
4. Буланов Ю.Б. Спортивная медицина / Буланов Ю.Б. - Тверь: Изд-во ГУПТО ТОТ, 2003.- 328 с.
5. Вальтер Фронтера. Спортивная медицина: справочное издание / Вальтер Фронтера, С. Хармон Браун.- М.: Терра-Спорт, 2003. - С. 61-66.
6. Волков В.Н. Иммунология спорта / Волков В.Н., Исаев А.П., Юсупов Х.М.. - Челябинск: 1996. -338 с.
7. Граевская Н.Д. Спортивная медицина. Часть 2 / Граевская Н.Д., Долматова Т.И.. - М.: Советский спорт, 2004. - 360 с.
8. Декларацшний патент на корисну модель № (п)6561(51)7 А61В5/00.(54) Мшстерство Освгти i Науки Укра!ни, Державний департамент штелектуально! власносп. Споаб дiагностики перетренованосп у спортсмешв / Пешкова О.В.; замовник та патенто-власник Пешкова О.В. - № 20041008022; опубл. 16.05.2005, Бюл. № 5. - 3 с.
9. Декларацшний патент на корисну модель № (п)6560(51)7 А61В5/00,5/02.(54) Мшютерство Освгти i Науки Украши, Державний департамент штелектуально! власносп. Споаб дГагностики перетренованосп у спортсмешв / Пешкова О.В.; замовник та патентовласник Пешкова О.В. - № 20041008017; опубл. 16.05.2005., Бюл. № 5. - 3 с.
10. Корнева Е.А. Введение в иммунофизиологию / Корнева Е.А. - СПб.: ЭЛСБИ-СПб, 2003. - 48 с.
11. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н.. - Киев: МАРИОН, 2000. - 320 с.
12. Макарова Г.А. Клиника и спорт / Макарова Г.А. - Краснодар: Краснодарский ИФК, 1997. - 176 с.
13. Перкин Г.Д. Диагностические тесты в неврологии / Перкин Г.Д.; [пер. с англ. А.В. Сучкова]. - М.: Медицина, 1994. - 304 с.
14. Пешкова О.В. Спортивна медицина / Пешкова О.В.- Харшв: ХДАФК, 2003. - С. 28-37.
15. Сапин М.Р. Иммунная система, стресс и иммунодефицит / Сапин М.Р., Никитюк Д.Б. - М.: А1111 «Джангар», 2000. - 184 с.
16. Синельникова Э.М. К вопросу о неврологической оценке ранних признаков переутомления спортсменов / Синельникова Э.М. // Материалы ХУЛ Всесоюзной конф. по спортивной медицине, Ленинград, 26-30 окт. 1971 г. - М., 1971. - С. 91-92.
17. Спортивная медицина / под ред. А.В. Чого-вадзе, Л.А. Бутченко. - М.: Медицина, 1984. - 383 с.
18. Физиология центральной нервной системы / Кураев Т.А., Алейникова Т.В., Думбай В.Н., Фельдман Г.Л. - Ростов на/Д: Феникс, 2000. - 384 с.
19. Astrand P. O. Factors to be measured / Astrand P. O. // Endurance in Sports. - Oxford: Blackwell Scientific Publications, 1992. - P. 189-191.
20. Fry A.C. Resistance exercise overtraining and overreaching. Neuroendocrine responses / Fry A.C., Kraemer W.J. // Sports Med. - 1997. - Vol. 23, N 2. - P. 106-129.
21. Overtraining and immune system: a prospective longitudinal study in endurance athletes / Gabriel H., Urhausen A., Valet G., et al. // Med. Sci. Sports Exerc. -1998. - N 30. - P. 1151-1157.
♦
