CC BY
18
s-
УДК 504.73.03:574.47+592:630
Н.В. Мiрошник1/ О.В. Тертична2
ЗАЛЕЖН1СТЬ СИСТЕМАТИЧНО! ТА ЕКОЛОГ1ЧНО1 СТРУКТУРИ ТРАВ'ЯНОГО ПОКРИВУ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ В1Д АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ
Чнститут еволюцшног екологи НАН Украгни, м. Кигв 21нститут агроекологгг i природокористування НААН Украгни, м. Кигв Email: miroshnik_n_v@mail.ru
В соснових деревостанах Чигиринського соснового масиву проходить трансформащя травяного покриву у злаково-рудеральш ксерофит угруповання, що зумовлено впливом комплексу негативних бютичних i аб1отичних фактор1в -антропогенного порушення лiсорослинних умов, ослабления насаджень, рекреацшно-техногенного зрмження деревного намету, гелiофiтизацii та ксерофиизацп умов лiсу, що спричиняе рудералiзацiю та адвентизацiю трав'яного покриву; надходження фiтотоксикантiв, що мiстять азот, вЦ Черкасько'1 промислово'1 агломерацп призводить до активiзацii поширення рослин-нiтрофiлiв у мiру наближення до джерела забруднення; адвентивш та iншi нелiсовi види випсняють папоротi та мохи; внаслiдок збьльшення кiлькостi та активiзацii розвитку однорiчникiв, ксерофiтiв, рудерантiв та нiтрофiлiв змшюеться спiввiдношения екоморф, що в свою чергу спричиняе деградащю лковох екосистеми та поступове втрачання характерних рис лково'х рослинностi. Антропогеннi змiни еколопчних режимiв обумовлюють домiнувания видiв, яю е толерантнiшими до трансформованих лкорослинних умов.
Ключовi слова: трав'яний покрив, Чигиринський сосновий масив, антропогенний вшив, лiсовi екосистеми.
Н.В. Мирошник1, О.В. Тертичная2 ЗАВИСИМОСТЬ СИСТЕМАТИЧЕСКОЙ И ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ ТРАВЯНОГО ПОКРОВА ЛЕСНЫХ ЭКОСИСТЕМ ОТ АНТРОПОГЕННОГО
ВОЗДЕЙСТВИЯ
Щнститут эволюционной экологии НАН Украины, г. Киев.
2Институт агроэкологии и прородопользваония НАН Украины, г. Киев
В сосновых древостоях Чигиринского соснового массива проходит трансформация травяного покрова в злаково-рудеральные ксерофитные сообщества, что обусловлено влиянием комплекса негативных биотических и абиотических факторов -антропогенным нарушением лесорастительных условий, ослаблением насаждений, рекреационно-техногенным изреживанием древесного полога, гелиофитизацией и ксерофитизацией условий леса, что вызывает рудерализацию и адвентизацию травяного покрова; азотсодержащие фитотоксиканты, поступающие от Черкасской промагломерации, приводят к активизации распространения растений-нитрофилов по мере приближения к источнику загрязнения; адвентивные и другие нелесные виды вытесняют папоротники и мхи; вследствие увеличения количества и активизации ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний eicHUK МДПУ. 2016. №1
развития однолетников, ксерофитов, рудерантов и нитрофилов изменяется соотношение экоморф, что приводит к постепенному утрачиванию характерных для лесной растительности черт и деградации лесной экосистемы. Антропогенные изменения экологических режимов обусловливают доминирование видов, которые являются толерантными к трансформированным лесорастительным условиям.
Ключевые слова: травяной покров, Чигиринский сосновый массив, антропогенное влияние, лесные экосистемы.
1Miroshnik N.V., 2Tertychna O.V. DEPENDENCE OF GRASS COVER TAXONOMIC AND ECOLOGICAL STRUCTURE ON THE ANTHROPOGENIC IMPACT IN FOREST ECOSYSTEMS 1Institute for Evolutionary Ecology, National Academy of Science, Ukraine
2The Institute of Agroecology and Environmental Management, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Pine forests Chigirinsky Bor grow on fresh sod-podzolic soils formed on ancient alluvial deposits. Pine forests are characterized by stringent moisture regimes and constantly suffer from lack of productive moisture in soil. Industrial development of Cherkasy in 60th years of ХХ century leaded air pollution and emissions of SO2, NOx, NH3, and dust. This contributed to significant negative influence on the surrounding forest ecosystems from enterprises of Cherkassy industrial agglomeration.
The grass cover in pine stands of Chigirinsky Bor transforms into xerophytic grasses and ruderal communities under the impact of negative biotic and abiotic factors. They are namely the anthropogenic violation of forest conditions, stands decline, recreational and industrial tree crowns understocking, xerophytic and heliophytic transformations of forest conditions. All the above mentioned caused strong ruderal and adventive transformation of grass cover. We registered the changes in nitrophilous plant spread regards the Cherkasy industrial agglomeration approaching which emits toxic with nitrogen-containing gases. Adventive and other non-forest species displace ferns and mosses, the ratio of ecomorfs is also changes due to increase of the quantity and development activation of annuals, xerophytic, ruderal, and nitrofil plants. The Asteraceae/Brassicaceae 3:1 ratio indicates significant anthropogenic violations in the region.
We fixed the xerophytic, ruderal, and adventive transformation of grass cover in forest ecosystems. It is also founded the tendency of expanding the fraction of mesophilic plant species due to alterations in water regime (creation of Kremenchug reservoir and draining of floodplain Tyasmyn). When approaching the Cherkasy industrial agglomeration the grass cover degradation is clearly observed on the environmental profile. All this causes the forest ecosystem degradation and gradual loss of forest vegetation typical characteristics. We revealed the domination of plant species that are tolerant to transformed forest conditions due to drastic anthropogenic changes of ecological regimes in Chygyryn's Bor.
Key words: grass cover, Chigirin's Bor, anthropogenic impact, forest ecosystem, industrial transformation and degradation of grass cover.
З кшця ХХ ст. i дотепер аеротехногенне забруднення навколишнього природного середовища е одним i3 найсильнiших чинникiв/ що пригнiчують розвиток лiсiв/ особливо хвойних. Навколо промислових MicT цей негативний вплив на лiсовi екосистеми часто пiдсилюють надмiрне рекреацiйне навантаження, порушення гiдрологiчного режиму грунтГв тощо (Бондарук, Лавров, 2000). Ведомо, що наслiдками аеротехногенного впливу на лiсовi екосистеми е попршення санiтарного стану та зрiдження деревостану, активiзацiя розвитку пiдлiску/ знищення або звуження яруав фiтоценозу тощо. У сукупносл це призводить до змши екологiчних режимiв лiсового середовища та структури рослинних угруповань, напрямiв ix сукцесiй/ типiв екосистем. Фiтоценози досить чутливо реагують на змiну еколопчних чинникiв та емерджентно вiдображають характер змш структури i властивостей екосистем залежно вГд рiвнiв ix оргашзацп (ДiдуX/ Плюта, 1994; Дудкiн та ш, 2003; Рысин и др., 2003). Але дослГдники мало враховують, що при порушеннi екотопу першим змшюеться трав'яний покрив: вимирають нестши види рослин, зменшуеться ix рiзноманiтнiсть, змiнюеться структура лiсового фiтоценозу внаслГдок iнвазГi рудеральних та адвентивних видiв, збiднюеться видовий склад флори, знижуеться продуктившсть i стабiльнiсть рослинного покриву (ДГдух, Плюта, 1994; Лавров, 1994; Бондарук, Лавров, 2000). Отже, трав'яний покрив може бути об'ективним шдикатором на перших стадiяx незворотних змш лГсових екосистем, спричинених аеротехногенним впливом.
Особливо'1 уваги потребуе дослГдження фггоценозу лГсових екосистем Чигиринського соснового масиву (ЧСМ), основною деревною породою якого е Pinus sylvestris L. Цей пристеповий 6Гр належить до штрозональних природних формацш, якг утворенi рГчковими (алювiальними) пiсками та мае важливе середовищетвiрне значения, оскгльки закрiплюе рухомГ Чигиринськ пГски Притясминських пГщаних терас, запобГгае проявам ерозп грунту та пиловим бурям, формуе бюрГзномашття, тдтримуе стабГльнГсть гГдрологГчного режиму водозбору р. Тясмин та еколопчний баланс територп (Шлапак, Логвиненко, 1999).
Тому метою дослГджень була оцГнка наслГдкГв антропогенного впливу на лГси ЧСМ через вивчення еколопчного стану трав'яного покриву як щдикатора антропогенно'1 порушеностГ лГсових екосистем.
Матер1ал i Методика Досл1джень
У пГвденнГй частинГ острова АртанГя на ЧигиринськГй пГщанГй грядГ, що простягаеться вГд м. Черкас уздовж друго'1 тераси р. Тясмин до м. Чигирина, з метою закршлення притясминських рухливих пГскГв у 1930-40-i роки було створено Чигиринський сосновий масив, який з'еднав наявш природш острГвнГ масиви P. sylvestris у районах с. Чернявка i м. Чигирин. Цей лГсовий масив називають також Чигиринський або Притясминський бГр (Рекомендаций ... 2001; Чемерис, 2007 ). Його довжина 49 км, максимальна ширина 5 i мшГмальна
- 2 км. Iнтенсивнi торфорозробки в заплавi р. Тясмин спричинили пониження рiвня грунтових вод на 5-10 м i глибше, що негативно позначилося на пдролопчному режимi прилеглих лiсiв (Лавров, 1994; Гордieнко/ Шлапак, 1998). Сосновi лiси ЧСМ ростуть на свiжих дерново-пiдзолистих грунтах, сформованих на древньоалювiальних вiдкладах. Основнi грунтоутворюючi породи - пластичш (пухкi) пiски/ перемiщенi у плейстоцен льодовиком, що рухався з твночь Пiзнiше вони стали перемщуватись вiтром. Вони е глибокими пухкими з мшмальним вмiстом чи повною вiдсутнiстю глинисто! фракци, лише зниження i схили пагорбiв багатшi мыкоземом (ГордiенкO/ Шлапак, 1998). Насадження ЧСМ, через легкий мехашчний склад грунпв, низьку !х вологоемнiсть та водозатримну здатнiсть i глибинний рiвень залягання тдгрунтових вод характеризуються досить жорстким режимом зволоження i постiйно потерпають вiд нестачi продуктивно!" вологи у грунт (Шлапак, Логвиненко, 1999). Тому сосновi деревостани тут зростають переважно за 11,1 боштетом (Шлапак, Логвиненко, 1999). А з 60-х роив ХХ ст., з розвитком промисловосл у м. Черкаси, значно зросло аеротехногенне навантаження на прилей лiсовi екосистеми внаслЦок забруднення !х викидами в атмосферу SÜ2, NOx, NH3 i пилу пiдприемствами Черкасько! промагломерацп (ЧПА). У 2014 р. до повггряного басейну Черкасько! областi вЦ усiх антропогенних джерел надiйшло 136,6 тис. т шюдливих речовин, що становить близько 20,6% вЦ загальнодержавних обсяпв викидiв. Щорiчна щiльнiсть шюдливих викидiв на природнi екосистеми Черкасько! областi досягае 3,2 т/км2 (Регюнальна доповiдь ..., 2015). Оскiльки б1льшу частину ЧСМ займають монодомiнантнi за породним складом сосняки, вони е нестшкими до дп промислових емiсiй. Вiтровий режим сприяе перенесенню летких фгготоксиканив з промзони м. Черкас до лкових насаджень, а волопсть повiтря (особливо тумани в штиль), тдсилена впливом водосховища -збыьшенню хiмiчноí агресивностi токсичних газiв SÜ2, NOx (Лавров, 1994).
Дослiджували вплив аеротехногенного забруднення на трав'яний покрив ЧСМ методами лiсiвництва та порiвняльноí екологп (Воробьев, 1967; Анучин, 1977) на еколопчному профiлi з 3 пробних площ (ПП) (0,25-0,30 га), закладених у 70^чних монокультурах сосни (В2-дС; I-Ia класи бонiтету; повнота 0,7-0,9) у мiру вiддалення вЦ ЧПА (8, 23, 47 км - контроль).
Фггоценози вивчали iз застосуванням геоботанiчних методiв (Воробьев, 1967; Бельгард, 1950; Нешатаев, 1987). Для кожного виду визначали проективне вкриття, фенофазу, рясшсть, абсолютну та вЦносну частоту трапляння (Воробьев, 1967). За отриманими даними здшснювали систематичний та екоморфiчний аналiзи.
Ступiнь флористично! подiбностi трав'яного покриву визначали за коефщентом Жаккара (Kj) та iндексом бютично! дисперсп Коха (IBD), а
ft-■fe
s-
ф1тоценотично1 - за коефщ1ентом Гл1зона (Ко) (Воробьев, 1967). Стадп рекреацшно! дигресп визначали за М.В. Ромашовим (Дудк1н та 1н., 2003, с. 262).
Результати та !х Обговорення
Стан досл1джених соснових насаджень коливаеться в1д ослаблених (контроль) до сильно ослаблених (М1рошник, 2010). Загальне проективне покриття трав'яного покриву становить 40-75%, що свЦчить про значну освгмешсть п1д наметом л1су (табл. 1) та недостатню зволожен1сть. Таблиця 1. Загальне проективне покриття трав'яного покриву та характеристики соснових деревосташв залежно вЦ вЦсташ до промзони
Показники оцшки Значення показник1в
ВЦстань в1д ЧПА, км 8,0 23,0 47,0
В1к деревостану, рок1в 67 69 70
Повнота деревостану 0,72 0,90 0,89
1ндекс стану деревостану 3,0 2,8 2,0
Стадт рекреащйно! дигресп 2 1 1
Видова насичешсть, шт. 22 31 19
Загальне проективне покриття, % 88,3 89,4 62,5
у т.ч.: трави, % 63,7 74,1 43,6
мохи, % 24,6 15,3 18,9
Флористичний склад трав'яного покриву у сосняках еколопчного профыю довол1 р1зноман1тний: 46 вид1в з 42 род1в та 23 родин (табл. 2); 2 види вЦносяться до класу Папоротевидш, один вид до классу Мохи, 9 - до Однодольних. Однодольш становлять 19,6% в1д загально! к1лькост1, Дводольн1 -71,9%.
Загальне стввЦношення к1лькост1 вид1в Однодольних до Дводольних становить 1:4 i вар1юе в межах в1д 1:3 до 1:6. За типом коренево'1 системи кореневищних нал1чуеться 29,3%, стрижневокореневих - 45,3%, мичкуватокореневих - 25,3%.
Значна частка кореневищних рослин свЦчить про нестачу вологи i поживних речовин у грунтах, тому евритопш трави з поверхневою кореневою системою i значним потенщалом до вегетативного розмноження мають б1льше шанс1в до виживання. Найповшше репрезентован1 види родин Poaceae, Asteraceae, Brassicaceae (по 3-9 вид1в), шших родин - по 1-2 види. Нами встановлено тенденщю до зменшення проективного покриття та к1лькост1 вид1в у м1ру в1ддалення в1д промзони, що е наслЦком швазп рудеральних вид1в (Chelidonium majus L., Chenopodium album L., Convolvulus arvensis L., Impatiens parviflora DC., Роа annua L.) у приузлкш ф1тоценози.
=5»
Таблиця 2. Видова насиченiсть трав'яного покриву залежно вiд вiдстанi до промзони
Клас/Родина
Частка
Всього
Загальне проективне
Кыьюсть видiв (шт.) /
покриття (%) по еколопчному профiлю
покриття, % 8,0* 23,0* 47,0К*
ВЦд1л Мохи БтуоркуЬа
Лисгосгебловi мохи (Bryopsida)
Entodontaceae 2,2 1 18,3 1/24,6 1/15,3 1/18,7
Папоротевидш Polypodiopsida
Athyriaceae 2,2 1 8,0 1/4,3 1/4,2
Aspidiaceae 2,2 1 2,0 1/5,2
Разом 4,4 2 10,0 2 1
Однодольш LШopsida
Poaceae 19,6 9 19,1 4/17,5 4/16,4 4/14,6
Дводольш Magnoliopsida
Asteraceae 19,6 9 8,3 3/5,3 5/2,6 6/8,3
Apiaceae 2,2 1 2,2 1/1,3
Balsaminaceae 2,2 1 7,3 1/3,5 1/7,2
Brassicaceae 6,5 3 2,6 2/2,5 1/1,5
Cannabaceae 4,3 2 5,3 2/2,6
Caryophyllaceae 4,3 2 3,2 1/3,2 1/7,4 2/4,3
Chenopоdiaceae 2,2 1 3,4 1/3,6 1/3,8
Convolvulaceae 2,2 1 5,2 1/1,2 1/1,2
Fabaceae 2,2 1 4,5 1/1,2 1/2,3
Geraniaceae 2,2 1 3,3 1/ 4,2 1/5,4 1/5,6
Onagraceae 2,2 1 0,1 1/0,5
Papaveraceae 2,2 1 11,6 1/17,5
Polуgonaceae 4,3 9,4 1/1,3 1/ 3,2 2/1,5
Pyrolaceae 2,2 1 0,5 1/0,8 1/0,8
Rubiaceae 2,2 1 0,5 1/1,2
Scоrphulariaceae 2,2 1 0,5 1/0,3
Solanaceae 4,3 0,5 1/0,6 2/0,5
Urticaceae 2,2 1 16,3 1/10,7
Violaceae 2,2 1 0,8 1/0,8 1/1,5
Разом 71,9 33 85,5 17 23 13
Всього 46 129,7 22/88,3 30/89,4 19/62,5
Прим1тки: * - вЦстань в1д промзони, км, на якш розм1щен1 ПП; К - контроль; назви родин вказаш за системою А. Тахтаджяна (1997; 2009).
В-
На вЦсташ 8,0 км вЦ промзони папоротей немае, хоча проективне покриття мохiв доволi велике. На всiх ПП зус^чаеться по 4 види родини Poaceae (найчаслше Calamagrostis epigeios (L.) Roth. та Poa angustifolia L.), "хх загальне проективне покриття коливаеться вiд 14 до 18%.
З шших родин найбiльшу ряснiсть та частоту трапляння мають Athyrium filix-femina (L.) Roth., Pleurozium schreberi Mitt., Convolvulus arvensis L., Erodium cicutarium (L.) L'Her., Rumex acetosella L., Stellaria media (L.) Vill.
У зош аеротехногенного пошкодження лiсiв (до 23 км) зустрiчаеться 22-30 видiв, серед яких найчастiше - види з родин Asteraceae та Papaveraceae.
За життевим циклом у дослЦжуваних екосистемах переважають багаторiчнi рослини (63%), юльюсть яких збiльшуеться на 32% з вЦдаленням вiд промзони до контролю. Змша кiлькостi однорiчних та дворiчних видiв не мае ще! залежностi (рис. 1а).
а б
н 20
3
« 16
! 12 m
g 8 u
л
Л 4
4
0
ПП1-8,0
ПП2-23,0
ПП4К-47,0
Вiдстань вщ промзони ЧПА, км □ Однор1чш ■ Двор1чш □ Багатор1чш
14-
12- /
H
В 10- /
«
SÎ 8- /
«
(S 6- /
о
'S3 4-
л
.5
M 2- /
0-
ПП1-8,0
ПП2-23,0
ПП4К-47,0
Вщстань вщ промзони ЧПА, км □ Сильванти □ Пратанти ■ Степанти ЕЗ Рудеранти ШЗ у т.ч. адвентивш
Рис. 1. Вшова (а) та ценоморфiчна (б) структура трав'яного покриву ЧСМ залежно вЦ вiдстанi до промзони
^HOMop^iraa CTpyKTypa TpaB'^Horo noKpuBy MCM, ^k agarna^a poc^MH go ^ira^Ho3y Ta 5i0re0^H03y b ^^oMy, y TOMy hmc^ï m go cepegoBum;a icHyBaHH^, Te^ 3a^e^MTb Big BigcTaHi go HnA. TaK, KÏ^bKicTb pygepa^bHux BugiB 35i^bmyeTbc^ b 30Hi 8-23 km Ha 16%. KUbKicTb agBeHTMBHMx - BignoBigHO 3MeHmyeTbca Ha 17% (HaMMeHme ïx Ha Kompo^i - 5,6%). KUbKicTb CTenaHTiB Ta npaTaHTiB 3pocTae Ha 50%, BHac^igoK 35i^bmeHH,a ocBiT^eHH^ nig 3pig^eHMM HaMeToM gepeB. Cu^bBamu HaMSi^bme 35epeMMca BcepeguHi ^icoBoro MacMBy (23 km) - puc. 15.
Cepeg agBeHTMBHux poc^MH hsmm bm^b^ho 5 BugiB 3 bmcokow iHBa3iMHoro cnpoMo^HicTro (4ygKiH, 2003, c. 366-372): apxeo^hu - Artemisia absintium L., Setaria glauca L.; KeHo^iTM - Cannabis ruderalis Janisch., Impatiens parviflora DC., Lepidium densiflorum Schrad. Ha eKonpo^mi nepeBa^aroTb Me3o- (45%) Ta ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). EioncàuHuù eicHUK MfinY. 2016. №1
-ё>
мегатрофи (22%), серед гiгроморф - мезофгги (32,5%), ксеромезофiти становлять 13% (рис. 2). Переважання останшх свЦчить про зниження вологостi пiщаних грунтов, розмiщених на другiй надзаплавнiй тераа р. Тясмин, долина яко'1 осушена шляхом мелшративного дренажу.
Рослини-iндикатори свiжого соснового субору (В2) становлять 21,7% вЦ трав'яного покриву екопрофiлю, що свiдчить про порушенiсть природних умов мкцезростання i е наслiдком недавнього залкення Чигиринсько!" тщано! гряди (1960-п рр.) та порiвняно бiдних грунтових умов.
MgTr MsTr OgTr З них Ks Ms HgMs MsHg KsMs MsKs Hg Nt
Трофо- та Ггроморфи —О— 8 км — — 23 км 47 км
Рис. 2. Характеристика трав'яного покриву екопрофыю за трофо- та пгроморфами залежно вЦ вЦсташ до промзони (MgTr - мегатрофи, MsTr -мезотрофи, OgTr - олиотрофи, Nt - ттрофыи; Ks - ксерофти, Ms - мезофти,
HgMs - гкромезофти, MsHg - мезогкрофти, KsMs - ксеромезофти, MsKs -
мезоксерофти, Hg - гкрофти)
Найпоширетшими у ЧСМ е Calamagrostis epigeios (L.) Roth. та Pleurozium schreberi Mitt. (трапляння 100%); Achillea submillefolium Klok. et Krutzka, Pоа angustifolia L., Pyrola rotundifolia L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn. трапляються в 60% випадюв. Рослини-штрофыи становлять 20% трав'яно'1 рослинносл, серед них найбыьше трапляння вiдмiчeно для Athyrium filix-femina (L.) Roth., Stellaria media (L.) Vill. та Impatiens parviflora DC., а найбыьше проективне покриття (до 18%) мають Cannabis ruderalis Juseh, Chelidonium majus L. та S. media.
Близько 70% штрофШв е рудерантами та адвентивними видами. З вЦдаленням в1д промзони кыьюсть штрофШв зменшуеться в 3 рази, що свЦчить про зменшення аеротехногенного пресингу i внесення техногенного азоту з повггряними масами.
Нами виявлено мкцезростання рeгiонально рiдкLсноï рослини Pyrola rotundifolia L., який е голарктичним лковим видом, на вЦсташ 8 та 23 км в1д ЧПА. Найчасише вiн зростае на тдтоплених дiлянках борово'1 тераси по твденному узбережжю Канiвського водосховища у чагарникових та
р1дкол1сних ценозах, сформованих др1бнолистяними породами (береза, осика, в1льха). Як правило, формуе куртини-заросл з домшуванням (Бащенко та 1н., 2009) i е нетиповим для умов м1сцезростання соснових л1с1в ЧСМ.
На екопрофШ виявлено незначний ступ1нь ф1тоценотично'1 схожоста рослинност1 за коеф1ц1ентом Жаккара та дуже малий - за коефщ1ентом Гл1зона; на вс1х пробних площах зустр1чаються т1льки Erodium cicutarium (L.) L'Her, Pleurozium schreberi Mitt., Stellaria media (L.) Vill., Rumex acetosella L. З вЦдаленням в1д ЧПА схожкть ф1тоценозу за коеф1ц1ентом Жаккара знижуеться на 10,8 %, а гомогеншсть (IBD) становить 27,2 %, що св1дчить про зменшення аеротехногенного забруднення, зокрема азотом, проходження у ф1тоценоз1 процеав трансформаций нест1йк1 й недостатн1 умови зволоження. Найменш1 значення коеф1ц1ент1в, що знаходяться у нижньому кут1 матриц Гл1зона, зумовлен1 зб1льшенням проективного покриття борових вид1в Athyrium filix-femina (L.) Roth. та Pleurozium schreberi Mitt. з вЦдаленням в1д промзони.
ВИСНОВКИ
Фгшшдикащйний анал1з трав'яно'1 рослинност1 ЧСМ вказуе на те, що антропогенне навантаження ктотно порушуе стаб1льн1сть розвитку цих л1сових екосистем через зм1ну еколопчних умов (гелiофiтизацiЯ/ ксероф1тизац1я), пошкодження рослин та експанаю рудерант1в. Сп1вв1дношення родин Asteraceae/Brassicaceae (3:1) свЦчить про значну антропогенну порушен1сть територп рег1ону. ВнаслЦок зм1ни водного режиму (створення Кременчуцького водосховища i осушення заплави р. Тясмин) у л1сових екосистемах проходять процеси ксерофиизацп, синантропiзацií/ встановлена тенденщя до зб1льшення частки мезоф1льних вид1в рослин.
Отже, на розглянутому еколопчному профiлi ч1тко простежуеться град1ент збыьшення деградацп трав'яного покриву з наближенням до промагломерацп. В соснових деревостанах проходить трансформащя трав'яного покриву у злаково-рудеральш ксероф1тн1 угруповання, що зумовлено впливом комплексу негативних бютичних i аб1отичних чинник1в -антропогенного порушення л1сорослинних умов, ослаблення насаджень, рекреацшно-техногенного зр1дження деревного намету, гелюф1тизацп та ксерофггазацп умов л1су, що спричиняе рудерал1защю та адвентизац1ю трав'яного покриву.
Надходження ф1тотоксикант1в, що м1стять азот, призводить до актив1зацп поширення рослин-штроф1л1в у мгру наближення до джерела забруднення; адвентивш та гншг нелгсовг види витгсняють папоротг та мохи; внаслгдок зб^ьшення кглькостг та активгзацГí розвитку одноргчникгв, ксерофгтгB/ рудерантгв та н1троф1л1в змшюеться сп1вв1дношення екоморф, що в свою чергу спричиняе деградац1ю л1сово! екосистеми. Антропогенш зм1ни еколог1чних режим1в обумовлюють домшування вид1в, як1 е толерантшшими до трансформованих л1сорослинних умов.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ 1. Анучин Н.П. (1977). Лесная таксация. Москва: Лесная промышленность.
2. Бащенко М.1., Гончар О.Ф., Лавров В.В., Дерш С.1. (2009). Еколог1чна мережа Центрального Придншров'я: монографiя Ки1'в: Центр еколопчно'1 освiти та iнформацií.
3. Бельгард А.Л. (1950). Лесная растительность юго-востока УССР. Киев: Киевский государственный университет.
4. Бондарук М.А., Лавров В.В. (2000). Ощнка методiв фiтодiагностики та прогнозування антропогенних змш екологiчних режимiв на прикладi лiсових екосистем. Биологический вестник, 4 (1-2), 84-89.
5. Воробьев Д.В. (1967). Методика лесотипологических исследований. Киев: Урожай.
6. Гордieнко М.1., Шлапак В.П. (1998). Пристеповi бори Укра'ши: Монографiя. Львiв: Престиж 1нформ.
7. Дiдух Я.П., Плюта П.Г. (1994). Фггошдикащя екологiчних факторiв. Ки1'в: Наук. думка.
8. Дудкiн О.В., Сна А.В., Коржнев М.М. та ш. (2003). Оцiнка i напрямки зменшення загроз бiорiзноманiттю Украши. Ки1в: Хiмджест.
9. Лавров В.В. (1994). Повышение устойчивости лесных экосистем в условиях Черкасской промышленной агломерации. Автореф. дис. Дншропетровськ. Укра1на.
10. Мiрошник Н.В. (2010). Бюлопчш особливосл лiсових екосистем Правобережжя середнього Дншра в умовах антропогенного впливу. Автореф. дис. Ки1в.
11. Нешатаев Ю.Н. (1987). Методы анализа геоботанических исследований. Ленинград.
12. Регюнальна доповiдь про стан навколишнього природного середовища в Черкаськш областi у 2014 р. (2015). Ки1'в.
13. Рекомендацй з ведення лiсового господарства в Притясминських борах (2001). Державний комггет лкового господарства Укра1ни. Харкiв: УкрНД1ЛГА.
14. Рысин Л.П., Савельева Л.И., Полякова Г.А. (2003). Мониторинг рекреационных лесов. Москва: ОНТИ ПНЦ РАН.
15. Чемерис I.A. (2007). Формування еколопчного стану лкових бiогеоценозiв в зош впливу хiмiчних пiдприемств м. Черкаси. Автореф. дис. Дншропетровськ. Укра1на.
16. Шлапак В.П., Логвиненко I.I. (1999) Чигиринський бiр. Львiв: Престиж 1нформ.
17. Takhtajan A.L. Diversity and classification of flowering plants. - New York, Columbia University Press, 1997. - 663 p.
18. Takhtajan A. Flowering plants. 2nd edition. - Springer, 2009.
References
Anuchin, N.P. (1977). Lesnaya taksatsiya. Moskva: Lesnaya promyishlennost'.
Л
Baschenko, M.I., Gonchar, O.F., Lavrov, V.V., Deriy, S.I. (2009). Ekologichna merezha Tsentralnogo Pridniprov'ya: monografiya. Kiev: Tsentr ekologichnoyi osviti ta informatsiyi.
Belgard, A.L. (1950). Lesnaya rastitelnost' yugo-vostoka USSR. Kiev: Kievskiy gosudarstvennyiy universitet.
Bondaruk, M.A., Lavrov, V.V. (2000). Otsinka metodiv fitodiagnostiki ta
prognozuvannya antropogennih zmin ekologichnih rezhimiv na prikladi lisovih ekosistem. Biologicheskiy vestnik, 4 (1-2), 84-89.
Chemeris I.A. (2007). Formuvannya ekologichnogo stanu lisovih biogeotsenoziv v zoni vplivu himichnih pidpriemstv mista Cherkasi. Thesis of Doctoral Dissertation. Dnipropetrovsk.
Dudkin, O.V., Ena, A.V., Korzhnev, M.M. (2003). Otsenka i napryamki zmenshennya zagroz bioriznomanittyu Ukrayini. Kiev: Himdzhest.
Diduh, Ya.P., Plyuta, P.G. (1994). Fitoindikatsiya ekologichnih faktoriv. Kiyiv: Nauk. dumka.
Gordienko, M.I., Shlapak, V.P. (1998). Pristepovi bori Ukrayini: Monografiya. Lviv: Prestizh Inform.
Lavrov, V.V. (1994). Povyishenie ustoychivosti lesnyih ekosistem v usloviyah
Cherkasskoy promyishlennoy aglomeratsii. Thesis of Doctoral Dissertation. Dnipropetrovsk.
Miroshnik, N.V. (2010). Biologichni osoblivosti lisovih ekosistem Pravoberezhzhya serednogo Dnipra v umovah antropogennogo vplivu. Thesis of Doctoral Dissertation. Kiev.
40 Бюлопчний в1сник ФЦр -fe
Neshataev, Yu.N. (1987). Metodyi analiza geobotanicheskih issledovaniy. Leningrad.
Regionalna dopovid' pro stan navkolishnogo prirodnogo seredovischa v Cherkaskiy
oblasti u 2014. (2015). Kiev. Rekomendatsiyi z vedennya lIsovogo gospodarstva v Prityasminskih borah. (2001).
Derzhavniy komitet lisovogo gospodarstva Ukrayini. Harkiv: UkrNDILGA. Ryisin, L.P., Saveleva, L.I., Polyakova, G.A. (2003). Monitoring rekreatsionnyih
lesov. Moscow: ONTI PNTS RAN. Shlapak, V.P., Logvinenko, I.I. (1999) Chigirinskiy bir. Lviv: Prestizh Inform. Takhtajan, A.L. (1997). Diversity and classification of flowering plants. New York,
Columbia University Press. Takhtajan, A. (2009). Flowering plants. Springer.
Vorob'ev, D.V. (1967). Metodika lesotipologicheskih issledovaniy. Kiev: Urozhay.
Поступила в редакцию 08.12.2015 Как цитировать:
Miroshnik, N.V., Tertychna, O.V. (2016). Dependence of grass cover taxonomic and ecological structure on the anthropogenic impact in forest ecosystems. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (1), 2940. cross"** http://dx.doi.org/10.15421/201602
© MipomnuK, Тертична, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
