CC BY
47
УДК 630.425
Блшкова О.1., Мiрошник Н.В. © (vitaliy.lavrov@gmail.com) 1нститут агроекологп УААН, м. Киге
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ТРАВ'ЯНОГО ПОКРИВУ ДУБОВИХ Л1С1В АНДУСЬКОГО ВОДОЗБОРУ КРИМУ ТА СОСНОВИХ Л1С1В ЧЕРКАСЬКОГО БОРУ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ
Здтснено огляд метод1е д1агностики антропогенного еплиеу на л1си. Показано особлиеост1 змт трае 'яного покриеу е дубоеих л1сах сильно деградоеаного еодозбору Криму та сосняках Черкаського бору.
Ключо^^ слова: антропогенна деградащя, дубоег л1си Криму, Черкаський б1р, трае 'яний покрие.
Численними дослщженнями доведено, що люовий покрив ввдграе велику еколопчну роль завдяки регулюванню розпод^ атмосферних опадiв у просторi i чаа, сприяе закршленню схилiв та ярiв, збереженню типових та рiдкiсних мiсцезростань та популяцш бiоти [1, 2, 3, 7-12, 14, 16]. Водночас, у репонах штенсивно! дiяльностi людини люи деградують, що спричиняе надмiрне зменшення лiсистостi водозборiв, розвиток незворотних порушень ландшафтiв внаслiдок зниження водорегулюючо!, водоохоронно! та грунтозахисно! ролi лiсiв. Антропогенна трансформащя структури, зниження стiйкостi та буферно! емностi лiсових екосистем мае подiбнi та особливi прояви залежно вiд природи впливу, типу люу та регiону.
Лiси пiвденного макросхилу Кримських гiр та Черкаського бору (ЧБ) зазнають iстотного антропогенного впливу, що обмежуе нормальний розвиток таксошв Червоно! та Зелено! книг Укра!ни. Причинами наявних екологiчних проблем у цих регiонах е: неузгодженiсть розвитку рiзних секторiв суспiльно! дiяльностi, недотримання нормативiв природокористування, змiна власникiв земл^ нестача екологiчних знань, бiднiсть [2, 3, 9-14]. Основними чинниками, яю формують екологiчнi загрози лiсам, е: рекреащя, пожежi, вiтровали, техногенне та бюлопчне забруднення, ерозiя грунту, кар'ери, нерегульований збiр лiкарських рослин [1, 4, 7-12, 14].
Антропогенна трансформащя флори е шдикатором синантрошзаци, адаптаци рослинного свiту до умов середовища, змiнених дiяльнiстю людини. Цей процес супроводжуеться багатьма небажаними наслiдками: вимиранням низки видiв рослин, загальним збщненням флори, зменшенням генетично! рiзноманiтностi певних видiв, спрощенням структури, унiфiкацiею, зниженням продуктивной i стабiльностi фiтоценозiв [4, 9, 13].
Рослинний покрив твденного берегу Криму та ЧБ дослщжують понад 200 рокiв [10, 17]. Встановлено еколопчш й територiальнi закономiрностi змiни рослинного покриву, розроблено класифжацп на основi нових методологiчних
© Блшкова О.1., М1рошник Н.В., 2008
17
пiдходiв, здшснено ботанiко-географiчне районування рослинноси, що мае важливе значення для охорони i вiдновлення флори та природних ресурав регiонiв дослiдження, яю мають важливу рекреацiйну, ландшафтну, естетичну i наукову роль [11]. Водночас, у результат iнтенсивного антропогенного навантаження лiсова рослиннiсть тут зазнае штотно! трансформаций активiзуються процеси ерозп та знелюнення. Недостатньо врегульований вплив людини спричинив значне порушення природно! рiвноваги екосистем водозборiв макросхилу Кримських пр, збiльшення кiлькостi, частоти та штенсивност прояву екологiчних загроз [1, 2, 14, 16]. Подiбнi i водночас дещо вiдмiннi змiни вiдбулись У ЧБ [12, 13]. Зменшення небезпеки таких загроз е важливою складовою програм мiжнародних органiзацiй ФАО, ЮФРО, ПРООН, ЮНЕСКО, отже дослiдження взаемоди "людина-лю" е актуальними.
Одним iз важливих iндикаторiв порушеностi лiсових екосистем е наявшсть у складi надгрунтового живого покриву нелiсових видiв, насамперед -рудеральних, у тому чи^ адвентивних. 1х iнвазiю характеризують за видовою представлению, проективним вкриттям та участю у формуваннi надгрунтового живого покриву [4, 5, 13]. Ощнка змши структури трав'яного покриву, найдинамiчнiшого компонента лiсового фiтоценозу за допомогою систематичного, екоморфiчного та фiтоценотичного аналiзiв дозволяе досить надiйно встановити стади дигреси лiсових екосистем пiд впливом негативних екологiчних факторiв. Цi методи широко застосовують для дiагностики антропогенно! трансформацп лiсiв [4-7, 12, 13, 15].
Метою дослщження було порiвняння антропогенних змiн трав'яного покриву дубових лiсiв макросхилу Кримських гiр на прикладi сильно деградованого Андуського водозбору та соснових лiсiв Черкаського бору.
Характеристика райотв до^дження. Андуський водозбiр Криму (АВК) вкритий сухими дубово-грабшниковими лiсами переважно двох типiв -дуже сухий i сухий грабшниково-дубовий субори (В0-гбДп, ВггбДс). Тут найчастше формуються деревостани природного походження 4-5 генерацп з породним складом 5Дп5Гб, якi, зазвичай, досягають таких середшх таксацiйних показникiв: висоти 5 м, дiаметру 8 см, запасу 30 м3/га, зiмкнутостi намету 0,6, боштету V6. У пiдлiску домiнують глщ Поярково! (Crataegus pojarcoviae L), грабшник звичайний (Carpinus betulus L.), шипшина собача (Rosa canina L.) [16].
ЧБ - найбшьший природний масив Pinus sylvestris L. у Лiсостепу Правобережно! Украши. Тут унiкально поеднуються бореальний та лучно-степовий комплекси вцщв рослин [10]. У 60-х роках ХХ ст. у Черкасах було створено тдприемства хiмiчноl промисловостi ВО «Азот», ВО <^мволокно», ТЕЦ, яю спричинили хронiчне забруднення атмосфери комплексом речовин NH3+N0k+S02 та пилом. Лшове господарювання, рекреацiя та викиди в атмосферу шкщливих речовин дiють на рiзнi структурно-функцiональнi компоненти лшово! екосистеми за вщповщними механiзмами, якi вiдрiзняються у просторi i часi [12]. Ф^отоксиканти спричиняють деградацiю лiсових екосистем через змiну екологiчних умов i пошкодження елементiв бiоценозу.
18
Рекреащя зумовила 3MÍHy люових фiтоценозiв на злаково-рудеральш та !х ксероф^изащю [5, 12, 13]. Починаючи з 90-х роюв ХХ ст., зросла незаконна забудiвля ЧБ.
Матер1али i методи дослщження
Антропогенний вплив на трав'яний покрив люових масивiв дослщжували методами порiвняльно! екологи на еколопчних профiлях iз 6 пробних площ (ПП) (у ЧБ) (0,25-0,30 га), закладених у 70-100-рiчних монокультурах сосни (В2-дС; I-Ia класи бонiтету; повнота 0,6-0,7; I стадiя рекреацшно! дигреси) у мiру вiддалення вiд промислово! зони на 10; 11,5; 13; 16; 19 км [12] та 3 ПП (для АВК) залежно вщ ступеня ерозшно! деградащ! та крутизни схилу у 60-65-рiчних дубняках (В0-Вь 5Дс5Гб): ПП1 - 400 м н. р. м., 12°, слабкий стутнь ерозшно! деградаци, повнота деревостану 0,8; ПП2 - 200 м н. р. м., 20°, середнш ступiнь, повнота 0,6; ПП3 - 175 м н. р. м., 35°, сильний ступiнь ерозшно! деградаци, повнота 0,2; 3 клас водорегулювання.
Трав'яний покрив дослiджували iз застосуванням прийнятих у геоботанiцi методик [6, 7]: визначали видовий склад, загальне проективне вкриття (%), екоморфи. 1з флористичного складу видiляли види, як пiдлягають особливiй охоронi на територи Укра!ни та види-iндикатори типу люорослинних умов (ТЛУ). Ступiнь ф^оценотично! схожостi трав'яного покриву ПП визначали за коефщентом Глiзона [15]:
Kg=2 W/(A +B) 100=(2Yjnin(a,b)/A+B) 100,
де W - сума мшмальних величин проективного вкриття виду в описах «a» i «b», або мшмальна величина вкриття, загальна для одного i того ж виду в цих двох описах;
А i В - сума проективного вкриття вах видiв у порiвнюваних описах «a» i «b».
Виявлеш види загроз для трав'яного покриву умовно роздшяли на 6 груп залежно вiд типу впливу, кожна з яких мютить перелжи вiдповiдних видiв загроз. Силу ди загроз оцiнювали за чотирма ступенями, позначеними певним балом: слабка - 1 бал, середня - 2 бали, сильна - 3 бали, дуже сильна - 4 бали
[9].
Результати дослщження
Однieю з актуальних проблем АВК е водна ерозiя грунту, основною причиною яко! стало порушення водорегулюючо! та грунтозахисно! ролi лiсiв внаслiдок антропогенно! трансформаци !хньо! структури, зниження стiйкостi та гщролопчно! емностi лiсових екосистем, надмiрного зменшення лiсистостi гiрських водозборiв, порушення грунтового покриву схилiв [1, 14, 16]. Еродоваш площi перевищують ниш сьогодш 40% земельних угiдь, яю використовують у господарствах Криму, площа !х продовжуе збiльшуватись
[9].
Значний вплив на ф^обюту дослiджуваних репошв спричиняють i пожежi, якi вщбуваються на територи лiсового фонду регулярно. Аналiз офiцiйно! iнформацi! по Кримському природному заповiднику та ЧБ за 19522005 рр. свiдчить, що частка антропогенних пожеж складае, вщповщно, 94 та
19
97%, природних та шших у АВК - 6%. Порiвняно з 2005, у 2007 р. кшьюсть пожеж з вини населення зросла на 80%. Це зумовлено кшькома факторами: щорiчним збшьшенням кшькост рекреанив, недостатньо врегульованим вiдвiдуванням ними прських та природно заповiдних ландшафтiв, певним порушенням заповiдного режиму. Найуразливiшими щодо пiрогенного фактора е околицi населених пункив, через якi проходять туристичт маршрути.
Фiзичного знищення фiтобiота зазнае при надмiрнiй рекреаци, збираннi рослин (браконьерство, колекцюнування рiдкiсних рослин, надмiрна експлуатацiя та комерцiалiзацiя), заходах догляду за лшом, викиданнi смiття, несанкцюнованому будiвництвi житла та дорiг [9] (табл. 1).
Таблиця 1. ¡нтенсившсть впливу еколоНчних загроз на трав'яний покрив
АВК та ЧБ (за класифiкацiею А.В. Сни)
Види загроз Сила до
Групи загроз спшьш для АВК та ЧБ характерш т1льки для ЧБ загроз (бали)
АВК ЧБ
Мехашчний вплив випас, рекреащя, пожеж1, розорювання, урбашзац1я 4 4
на трав'яний рубання, збирання й знищення
покрив рослин
Х1м1чний вплив звалища, лши електропередач, комунально-побутов1 2 4
на трав'яний с1льськогосподарськ1 стоки, транспорт,
покрив забруднення пдропобудови, промислов1 забруднення
Змши едафо- ероз1я, кар'ери, сел1, зсуви, осушення, деградащя 4 1
л1тогенно1 основи абраз1я, вилучення грунту грунпв
Бюлопчне швази адвентивних вид1в, 1 2
забруднення генетично модиф1кованих лшш, фггопатолопчних оргашзм1в
Турбування та фактор турбування, захоплення 2 3
захоплення земель земель
Сила дп загроз неоднакова у ЧБ та на АВК, оскiльки регiони мають рiзнi природнi та соцiально-економiчнi умови. Так, хiмiчний вплив значно штенсившший у ЧБ, де переважають чутливi до забруднення сосновi лiси, тодi як змiни едафо-л^огенно! основи та мехашчний вплив руйнiвнiшим е на АВК, особливо на крутих схилах.
Флористичний склад трав'яного покриву в дослщжуваних регюнах доволi рiзноманiтний: 80 видiв з 28 родин (табл. 2). На АВК виявлено 31 судинну насшну рослину з 14 родин i 27 родiв. Найповнiше представленi: Asteraceae, Fabaceae, Lamiaceae, Poaceae. Однодольних зустрiчаеться 4 види (12,9%), дводольних - 27 видiв (87,1%), вiдношення 1:7. Для ЧБ описали 45 насшних видiв та 4 - спорових судинних рослин. Найповшше репрезентованi родини: Poaceae, Caryophyllaceae, Asteraceae, Brassicaceae, Fabaceae. Однодольш складають 12,2% вiд загально! кiлькостi, дводольш - 87,8%, 1х кiлькiсне сшввщношення дорiвнюе також 1:7. Бiльшiсть родин розповсюджеш
20
в обох регюнах, тшьки для АВК характерш види родин Apiaceae, Cystaceae, Linaceae, Zygophyllaceae, Ranunculaceae, вщповщно, тшьки у ЧБ виявлено Aspidiaceae, Hypolepidaceae, Balsaminaceae, Brassicaceae, Cannabinaceae, Chenopodiaceae, Convolvulaceae, Juncaceae, Liliaceae, Urticaceae, Vitaceae, Scrophulariaceae, Papaveraceae, Pyrolaceae, Poligonaceae.
Таблиця 2.
Спектр родин вищв трав'яного покриву на екопрофiлях пор1внювани\
регшшв
Родина Кшьюстъ вид1в % Родина Юльшсть вид1в %
АВК ЧБ АВК ЧБ АВК ЧБ АВК ЧБ
Папоротк Juncaceae 1 2,0
Aspidiaceae 1 2,0 Lamiaceae 4 2 12,9 4,0
Hypolepidaceae 1 2,0 Liliaceae 1 2,0
Однодольн1: Linaceae 1 3,2
Poaceae 4 7 12,9 16,0 Papaveraceae 1 2,0
Дводольнк Pyrolaceae 1 2,0
Apiaceae 1 3,2 Poligonaceae 2 4,0
Asteraceae 5 3 16,1 7,0 Ranunculaceae 1 3,2
Balsaminaceae 1 2,0 Rosaceae 2 2 6,5 4,0
Brassicaceae 3 7,0 Rubiaceae 2 2 6,5 4,0
Cannabinaceae 1 2,0 Scrophulariaceae 1 2,0
Caryophyllaceae 2 5 6,5 11,0 Fabaceae 6 3 19,4 7,0
Chenopodiaceae 1 2,0 Urticaceae 2 4,0
Cystaceae 1 3,2 Vitaceae 1 2,0
Convolvulaceae 1 2,0 Zygophyllaceae 1 3,2
Geraniaceae 1 2 3,2 4,0
Структура та розподт трав'яного покриву на територп АВК. Для
дослщження видшяли види, яю пiдлягають особливiй охорош на територп' Украши. У трав'яному ярусi екопрофiлю домiнують: Vicia cassubica L., Vicia peregrina L., Dactylis glomerata L., Onobrychis tanaitica Spreng., Chamaecytisus polytrichus (Bieb.) Rothm., Melica transsilvanica Schur., Dianthus humilis Willd. Ex Ledeb., Poterium polygamum Waldst. et Kit. Стан та кшьккне стввщношення рослин залежить вiд ступеня фрагментаци деревостану та розвитку ярiв. Так, у верхнiй слабко деградованш частинi водозбору, пiд наметом покрив зрщжешший, нiж на галявинах, моза!чний, переважно Í3 лiсових видiв (V. cassubica, V. peregrina). При зростанш штенсивност водно! ерози в порушених фiтоценозах ПП2, ПП3 випадають лiсовi та з'являються адвентивнi види Eryngium campestre L., Peganum harmala L. Загальне проективне вкриття зменшуеться: ПП1 (ярiв немае, площинна ерозiя схилiв на галявинах) - 95%, ПП2 (ступiнь розчленування ярами територп 7,4±0,4 м/га, площа ярiв 1129 м2/га) - 65%, ПП3 (ступiнь 2,8±0,1 м/га, площа 4333 м2/га) - 32%. Знижуеться також флористична насичешсть: ПП1 - 19 видiв, ПП2 - 12, ПП3 - 6 видiв. 90%
21
площi cxaniB та дна активних ярiв не вкрито трав'яними рослинами, вони збереглися переважно на дшянках мiж ярами. Коефщент флористично! подiбностi трав'яного покриву (KG) середньо! та нижньо! деградованих частин водозбору дорiвнюe 52,6%; слабко деградовано! верхньо! та середньо! - 12,5%, тодi як верхньо! та сильно деградовано! нижньо! - 0%. Лише у верхнш частит водозбору, де слабка деградащя грунту, виявлено ендемжи: Geranium tauricum L. (0,5%), Ranunculus dissectus M.B. (0,5%), Thymus dzevanovskyi Klok. et Shost. (1,5%), Anthemis monantha Willd.(1%). Вони займають 3% територп. Загалом в усiх зонах рекреацiйного навантаження ростуть середземноморськi ксерофiти та мезоксероф^и. На витоптаних дiлянках розвиваються злаков^ оскiльки вони стiйкiшi до мехашчного пошкодження рекреантами та ущiльнення поверхневого шару грунту.
Структура та розподт трав'яного покриву на територи ЧБ. На кожнш 1111 зустрiчаeться 24-26 видiв, найчастiше Chelidonium majus L., Impatiensparviflora L., Rubus caesius L., Poa annua L., Poligonatum officinale All., Calamagrostis epigeios (L.) Roth. Серед ценоморф переважають лiсовi види (62,5% вщ усiх видiв на ПП). Рудеральш види становлять 41-50%, серед яких адвентивнi - 26,4%. У мiру вiддалення вiд узлiсся та промзони частка сильвантiв збiльшуeться, а пратанив та рудерантiв - зменшуеться. На найбшьш вiддаленiй пробi пратанти та пратанти-рудеранти вщсутш. 1з рудеральних видiв найчастiше трапляються C. majus, I. parviflora, Stellaria media (L.) Vill. Серед трофоморф переважають мезотрофи (62,5%), що е характерним для лкових умов зростання, серед гiгроморф - мезоф^и (39,6%), але зростання частки ксеромезофтв та ксерофiтiв вказуе на ксероф^изащю лiсорослинних умов. На екопрофш ЧБ наявнi рослини-iндикатори ТЛУ В2, якi становлять 44,7% вiд трав'яного ф^оценозу. Найбiльше проективне вкриття створюють P. angustifolia (14,4%) та Poligonatum odoratum (Mll.) Drute (21,0%), iншi 3 види (Veronica officinalis L., Genista tinctoria L., Pyrola rotundifolia L.) займають 0,15,5% площь Пробнi дiлянки на екопрофiлi мають незначний ступiнь фiтоценотично!' схожостi за коефщентом Глiзона. На всiх ПП зустрiчаеться лише 4 види: I. parviflora, Convolvulus arvensis L., S. media, Pleurozium Schreberi Mitt. А решта видiв розподiленi на екопрофш по рiзному. Вiдбуваеться поступове зменшення значення KG трав'яного покриву з вщдаленням вiд Черкасько! промагломерацi! та узлюся, що може бути спричинене зменшенням iнвазi! рудерантiв та збшьшенням кiлькостi характерних для ТЛУ В2 лiсових рослин.
Висновки:
Антропогенний вплив призводить до змiни екологiчних режимiв, таксономiчного складу та стану фiтоценозу в лшових екосистемах АВК та ЧБ. Деградащя середньовжових, порослевих дубових лiсiв Андуського водозбору спричиняе зростання штенсивност водно! ерозi! грунту на схилах, призводить до погiршення флористичних показниюв трав'яного покриву, збiднення його видового рiзноманiття. Внаслiдок аеротехногенного забруднення та штенсивно! рекреацi! у Черкаському борi вiдбулося зрiдження едифiкаторного деревного
22
ярусу (дефолiацiя крон, елiмiнацiя сосни), що зумовило збшьшення освiтленостi тднаметового простору, особливо в приузлiснiй 1-2 км зош. Це спричинило тдсилення росту та розвитку трав'яного покриву, його ксероф^изащю та змiну у бш нестiйкого лiсово-рудерального комплексу. Спшьною рисою антропогенно! деградацii травостою лiсiв АВК та ЧБ е витюнення лiсових видiв представниками сумiжних екосистем. Вщмшшсть полягае в бiльшiй уразливост трав'яного покриву еродованих схилiв АВК, зникненш ендемiкiв; збiльшеннi деградацп фiтоценозiв ЧБ з наближенням до мшта.
Для розв'язання зазначених екологiчних проблем необхщно нормалiзувати, насамперед, рекреацiйне та лкогосподарське природокористування у дослiджуваних регюнах та покращити ресурсне i науково-методичне забезпечення цих заходiв.
Доволi надшними показниками антропогенних змiн лiсу е: екоморфна структура трав'яного покриву, коефщент ф^оценотично! схожостi Глiзона, видова насичешсть фiтоценозу.
Л1тература
1. Агапонов М.Н., Левчук О.1., Андрiенко А.1. Ерозшна характеристика Ускутського водозбору // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - Вип. 87. -К.: Урожай, 1993. - С. 18-22.
2. Апостолов Л.А. Биологическое и ландшафтное разнообразие Крыма. -Симферополь: СОНАТ, 1999. - 180 с.
3. Боков В.А. Перспективы создания единой природоохранной сети Крыма. - Симферополь: Крымучпедгиз, 2002. - 192 с.
4. Бондарук М.А. Техногенна деструкщя трав'яного покриву заплавних дiбров // Укр. ботан. журн. - 1994. - Т. 51, №2/3. - С. 73-79.
5. Бондарук М.А., Лавров В.В. Ощнка методiв фiтодiагностики та прогнозування антропогенних змш еколопчних режимiв на прикладi лшових екосистем // Биологический вестник. - 2000. - Т. 4, №1-2. - С. 84-89.
6. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
7. Воронов А.Г. Геоботаника. - М.: Высш. шк., 1973. - 384 с.
8. Голубев В.Н. Биологическая флора Крыма. - Ялта: ГНБС, 1999. - 88 с.
9. Сна А.В. Ощнка загроз бiорiзноманiттю, прюршепв, можливостей i заходiв щодо !х зменшення (боташчш аспекти) // Ощнка i напрямки зменшення загроз бiорiзноманiттю Укра!ни. - К.: Хiмджест, 2003. - С. 102-128.
10. Дидух Я.П., Вольвач Ф.В., Темченко А.М. Эколого-ценотическая характеристика Черкасского бора // Укр. ботан. журн. - 1987. - 44, №6. -С. 68-72.
11. Дидух Я.П. Растительный покров горного Крыма. - К.: Наук. Думка, 1992. - 217 с.
23
12. Лавров В.В. Повышение устойчивости лесных экосистем в условиях Черкасской промышленной агломерации: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.16. / ДГУ. - Днепропетровск, 1994. - 20 с.
13. Лавров В.В., Бондарук М.А., Пахомов 1.В. Флористичш та морфолопчш змши в трав'яному ro^mi Черкаського бору в умовах аеротехногенного забруднення SO2 + NOx + NH3 // Биологический вестник. - 1998. - Т. 2, №1. - С. 83-86.
14. Левчук О.1. Особливост рекреацшного лшокористування за водозбiрним принципом на твденному макросхилi Кримських пр: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.03./ УкрНДШГА. - Харюв, 2003. - 19 с.
15. Нешатаев Ю.Н. Методы анализа геоботанических исследований: Уч. пос. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. - 192 с.
16. Поляков А.Ф. К вопросу об оптимальной лесистости южного макросклона Крымских гор // Лесоводство и агролесомелиорация. -Вып. 41. - К.: Урожай, 1975. - С. 21-25.
17. Яновский Л. Лесной журнал. - Вып. 6-7. - Петроград: Лесное о-во, 1915. - С. 979-1007.
Summary Blinkova O. I., Miroshnik N.V. COMPARATIVE DESCRIPTION OF THE GRASS COVER STATE OF THE OAK FORESTS CRIMEA ANDUSKI VODOZBOR AND PINE FORESTS OF THE TCHERKASKIY CONIFEROUS FOREST IS IN THE CONDITIONS OF ANTHROPOGENIC INFLUENCING
The review of diagnostics methods of anthropogenic influence is carried out on the forests. The features of grass cover changes are shown in the oak forests of Crimea strongly degraded watershed and pine forests of the Cherkaskiy coniferous forest.
Стаття надшшла до редакцИ 30.08.2008
24
