CC BY
38
для улучшения химических качеств и ускорения процессов ферментации применять технологию вермикомпостирования.
Ключевые слова: экологическая оценка, атмосферный воздух, кролеферма, животноводческий комплекс, аммиак, сероводород.
Bezdil R. V. Environmental Problems and Ecological Assessment of Atmospheric Air Composition in the Area of Livestock Complexes - Rabbit Farms
The results of three years of research of the effect of rabbit farm on the qualitative composition of atmospheric air in the area of its location are offered. The concentration of ammonia and hydrogen sulphide, depending on the distance from the livestock complex, namely, at distances of 10, 20, 50, 100, 200 and 300 m is investigated. As a result of studies it is found that even at the level of housing construction that is 300 meters, the concentration of these gases does not exceed the marginally allowable concentration however the issue regarding the storage of manure for the purpose of rational utilization still needs attention. The creation and shelter of the manure storage from all sides by a layer of peat or earth is proposed. We also suggest using fermented manure as organic fertilizer, improving the chemical qualities and accelerating the fermentation processes in order to apply the technology of vermicomposting.
Keywords: environmental assessment, air, rabbit farm, livestock complex, ammonia, hydrogen sulphide.
УДК 581.55 Доц. Ю.Ю. Гайова, канд. бюл. наук - Черкаський державний ТУ
ПСАМОФ1ТНА РОСЛИНШСТЬ ЧЕРКАСЬКО-ЧИГИРИНСЬКОГО ГЕОБОТАН1ЧНОГО РАЙОНУ
Наведено результати наукових дослщжень псамоф^но!' рослинност класу Festucetea vaginatae на територи Черкасько-Чигиринського геоботашчного району. Визначено загальний видовий склад, наведено список найпоширенших видш i провщ-них родин, проведено бюморфолопчний аналiз за загальним габ^усом та життевими формами за К. Раунюером. Здшснено класифжащю рослинност класу Festucetea vaginatae до рiвня асощацш, субасощацш та угруповань. Рiзноманiття рослинних угру-повань класу Festucetea vaginatae представлено 2 порядками, 2 союзами, 5 асощащями та 1 субасощащею. Угруповання репрезентують раритетш синтаксони: Stipetum (borysthenicae) secalosum (sylvestris) та Stipetum (borysthenicae) artemisiosum (marschallinae). В угрупованнях представлеш рослини з Свропейського Червоного списку - Tragopogon ucrainicus, Senecio borysthenicus та Червоно'1 книги Украши - Stipa borysthenica.
Ключовi слова: псамофггна рослиншсть, рослинний покрив, Festucetea vaginatae, Черкасько-Чигиринський геоботашчний район.
Вступ. У перспективних планах Бернсько!' конвенцп до 2020 р. щодо розбудови мережi природоохоронних територш наголошено на дощльносп роз-повсюдження доробку, напрацьованого в рамках Директиви 92/43/6ЕС (Habitats Directive) поза межами Свропейського Союзу. В основi вде!" лежить т. зв. оселищна концепцiя збереження бiорiзноманiття, тобто вдея збереження певних типiв оселищ (habitats) як територш (мкць) iснування видiв або 1х груп, що ма-ють важливе значения для збереження бiорiзноманiття [5]. Тому вiдбiр бiотопiв, типiв середовищ iснування, видiв i ландшафтiв европейського значення, видь лення конкретних дiлянок для збереження, питання про визначення цих територш набули актуальносп й для Украши. Для 1х успiшного виртення потрiбно дослiдити бiотичне рiзноманiття, насамперед рослинний покрив, зокрема вив-чити його диференщацда в рiзних проявах на флористичному, ценотичному та
екосистемному píbhhx. Метою роботи е дослiдження псамофино!' рослинностi Черкасько-Чигиринського геоботанiчного району. Завдання роботи - встанови-ти флористичний склад, виконати систематичний i бюморфолопчний структур-но-пор1вняльний аналiзи флори, розробити класифшацшну схему i скласти продромус рослинностi.
Методика. В основу роботи покладено матерiали польових дослiджень, проведених на територй' Черкасько-Чигиринського геоботанiчного району. Дос-лiдження здiйснено за загальноприйнятими методами (рекогносцирувальний, детально-маршрутний, напiвстацiонарний, метод окомiрного еколого-ценотич-ного профшювання) [3, 7]. П!д час геоботанiчного вивчення району виконано ге-оботанiчнi описи на пробних дшянках за загальноприйнятими методиками. Роз-мiри описуваних дшянок сягали 100 м2. Для бюморфолопчного аналiзу флори використано лшшну систему життевих форм В.М. Голубева та К. Раунтера. Об-роблення геоботанiчних описш проведено на основi методу перетворення фгго-ценотичних таблиць (пакет програм FICEN 2) [4] з подальшою iдентифiкацiею видшених синтаксошв за роботами вiтчизняних i зарубiжних авторiв [ 1, 6, 10].
Результати дослщжень. Черкасько-Чигиринський геоботанiчний район дослвджень розташований у межах Лiсостеповоí зони, проте через низку геоло-пчних процесш у минулому угруповання справжшх стешв майже не форму-ються. Натомiсть яскраво представленi угруповання псамофино!' рослинностi класу Festucetea vaginatae.
Окреме дослвдження псамофiтноí рослинностi класу Festucetea vaginatae в межах району не проводили. Проте iншi боташчш дослвдження територй' час-тково охоплюють i дослвдження рослинностi класу Festucetea vaginatae, зокре-ма роботи М.В. Клокова (1981), О.М. Байрак (1997), В.А. Соломахи (1996.), ЯП. Дiдуха та А.М. Темченко (1987), В.В. Осипенко (2000).
Територ1я Черкасько-Чигиринського геоботашчного району - це нами-тий пщаний остр1в, утворений переважно дрiбно- та середньозернистими пiс-ками, знизу водно-льодовиковими, зверху алювiальними. У мiоценi штенсивш процеси альпiйського орогенезу певним чином вплинули i на характер Днш-ровсько!' западини i зумовили в нш перемiщення, вiдбувся т. зв. "перехват рука-вiв" i Дншро змiнив свое русло, а на мкщ старого утворилася долина рiчки Тяс-мин, що е продовженням долини рiчки 1рдинь. Протягом четвертинного перь оду рельеф розвиваеться шд впливом днiпровського льодовика. Виникають новi гляцiоструктури, а розвиненi ранiше елементи рельефу зникають через розмив i нагромадження процесiв розмиву. В цей час нашарувалися значнi рiчковi та озерш вiдклади, утворилися наноси шсюв, лес був змитий або перекритий алю-вiальними наносами.
Пiски, що формують боровi тераси, були вимип в плейцстоценi рiчкови-ми потоками з коршних червоноколiрних порiд. На шшдних терасах борiв на дшянках, що зазнають впливу дефляцiйних процеав, з бугристим рельефом на глибоких пiсках сформувалися дерновi боровi слабкорозвинеш грунти. Гумусо-вий горизонт в них виявляеться слабо (6-8 см). Нашть за достатньо!' кiлькостi опадш, вода в несформованих пiшаних грунтах не затримуеться. Надзвичайно малий вмкт азоту можна пояснити високою сухктю та iнтенсивним промивним
режимом шсйв. Забезпечешсть солями висока через мшеральт складовi шску, якi забезпечують високий вмкт кальщю та загальний сольовий режим. Проте грунти мicтять дуже мало калда, оcкiльки калieвмicнi мшерали бютит, мycковiт i лешдоцит, слюди, внаcлiдок розвiювання пicкiв зруйнувалися. Вмкт фiзичноï глини в них не перевишуе 3 %, вони мктять мало yвiбраних основ i засвоюва-них форм азоту, фосфору. Так, ввдносний вмicт гумусу в цих грунтах змь нюеться вiд 0,56 до 0,76 %, yвiбраних основ - ввд 4,8 до 5,0 мг-екв., рухомих сполук фосфору - ввд 0,9 до 3,9 мг-екв., обмшного калда - вiд 1,5 до 3,2 мг-екв. на 100 г грунту [9-10]. Кислотшсть грунту характеризуе грунти як слабокисла
У цих екосистемах спостеркаються iнтенcивнi перепади температур i випаровування. Неcформованi або слабосформоваш незакрiпленi пiшанi грунти, сильно зрщжений трав'яний покрив та вщсутшсть деревно1 роcлинноcтi ство-рюють у цих екотопах cпецифiчнi мiкроклiматичнi та едафiчнi умови.
Пcамофiтна роcлиннicть азонального типу в межах Черкасько-Чиги-ринського геоботашчного району моза1чно поширена майже по всш територiï i загалом займае близько 5,5 тис. га (10 %). Найбiльшi дшянки тако1 роcлинноcтi характернi для борових терас найбшьших рiчок району - Дшпро (Черкаський бiр), Рось i Тясмин (Чигиринський бiр). Для решти територц характерне моза1ч-не поширення дшянок невеликого розмiрy, переважно на галявинах соснових i мiшаних лiciв та yзбiччях дорiг. Пcамофiтна роcлиннicть формуеться на пща-них дюнах, шдвищених вирiвняних дiлянках та мiжгрядових понижениях пере-вiяних древньоалювiальних пiшаних грив на yзбiччях соснових лiciв (наса-джень до 40 рокiв) на молодих алювiальних або перерозподiлених вггровою ерозiею пiшаних вiдкладах, пухких шщаних cлабоопiдзолених грунтах iз нез-начним вмicтом гумусу i нерегулярним атмосферним зволоженням та на бiдних незакр^ених грунтах, сформованих пicками еолово1 акумуляцп, шо накладенi на дернину.
Видове багатство виших судинних рослин пiшаних екосистем становить 308 видiв. За видовим багатством провiдними родинами е Asteraceae - 58 вид1в, Caryophyllaceae - 35 видав, Poaceae - 34 види, Scrophulariaceae - 22 види, Bras-sicaceae - 21 вид, Fabaceae - 16 видiв, Boraginaceae - 12 видiв, Chenopodi-aceae - 11 вид1в. Найпоширенiшi види: Secale sylvestre, Artemisia marschalliana, Helichrysum arenarium, Euphorbia cyparissias, Koeleria glauca, Festuca beckeri, Thymus pallasianus, Poa bulbosa, Stipa borysthenica, Carex colchica, Carex hirta, Veronica dillenii.
У спек^ бюморф за загальним габиусом (рис. 1) переважають полкар-шки (Pk) - 47,73 %, значну частку становлять однорiчники (Mk-1) - 32,79 %, шо пов'язано з еколопчними умовами, дворiчники (Mk-2) - 13,31 %, чагарнич-ки (Frt) - 5,19 %, чагарники (Fr) - 0,97 %.
Пор1внюючи життевi форми за Раунтером (рис. 2), найбшьшу частку становлять терофiти (T) - 46 % та гемкриптофии (Hk) - 42 %. Частка геофтв (G) становить 8 %, фанерофтв (Ph) - 4 %.
На слабо за^плених пicках з несформованим гумусовим горизонтом формуються трав'янi угруповання класу Festucetea vaginatae. Клас Festucetea vaginatae - псамофггш угруповання поширеш на пiшаних дюнах, пiдвишених
дтянках та yзбiччях соснових лiсiв (насаджень до 40 po^) на молодих алювь альних або пеpеpoзпoдiлених вiтpoвoю еpoзieю пiщaних вiдклaдaх.
Ш Fr; 0,97 - чагарники, Ш Frt; 5,19 - чагарнички, И Рк; 47,73 - трав'яш полжарпики, й Мк-1; 32,79 - трав'яш одноргчники, Ö Мк-2; 13,31 - трав'яш дворгчники
Рис. 1. Бiоморфологiчна структура псамофiтноï флори за загальним габШусом
Щ G; 8 геофти,
0 Нк; 42 га. i икр un m о ф im и,
^ Ph; 4 фанерофти,
□ Т; 46 терофти
Рис. 2. Бiоморфологiчна структура псамофшно'1' флори за життевими формами
за К. Рауншером.
Угpyпoвaння класу в межах Чеpкaськo-Чигиpинськoгo геоботашчного parö^ пош^еш невеликими дшянками, але загалом займають досить значш теpитopiï (близько 10 %). На дослщженш теpитopiï в межах класу видтено 2 пopядки, 2 союзи, 5 acoцiaцiй та 1 субасощацш.
Cl. FESTUCETEA VAGINATAE Soo 1968 em Vicherek 1972 Ord. Festucetalia vaginatae Soo 1957
All. Festucion beckeri Vicherek 1972
Ass. Secaletum sylvestre Popescu et Sanda 1973
Ass. Secalo-Stipetum borysthenicae (Korzh. 1987) ex Dubyna, Neuhauslova et shelyag 1995
Ass. Centaureo borysthenicae-Festucetum beckeri Vicherek 1972 Ass. Veronico dillenii-Secalietum sylvertris Shevchyk et V. Sl. 1996
Subass. V. d.-S. s. anthemietosum ruthenicae Shevchyk et V. Sl. Shevchyk et al. 1996
Com. Carex colchica Com. Festuca beckeri Com. Koeleria glauca Com. Festuca pratensis Com. Calamagrostis epigeios Com. Salix acutifolia Ord. Festuco-Astragaletalia arenari Vicherek 1972 All. Koelerion glaucae Volk 1931
Ass. Chamaecytiso ruthenici-Festucetum beckeri Shevchyk et V. Sl. in Shevchyk et al. 1996
Специфша цього класу полягае в тому, що важливу його складову фop-мують елементи, генетично пов'язаш зi степовими (Thymus tschernjajevii, Stipa borysthenica). З шшого боку, типoвi cтепoвi види на тски не заходять [2].
Клас хapaктеpизyeтьcя великою кшькютю дiaгнocтичних псамофшьних ви-
дш (Artemisia marschalliana, Helichrysum arenarium, Euphorbia cyparissias, Koeleria
glauca, Festuca beckeri, F. rubra, Thymus pallasianus, Veronica dillenii, Rumex acetosella, Centaurea rhenana, Potentilla arenaria, Chondrilla juncea, Carex colchica).
Порядок Festucetalia vaginatae в межах територп дослщжень представлений одним союзом - Festucion beckeri - псамофиними пщаними степами Пон-тшсько!' провшцп, mi перебувають на рiзних стадаях заростання. Угруповання спорадично трапляються на бшьшш частинi територй' i займають найбiльшi територп' в межах класу.
Асощащя Secaletum sylvestre приурочена до вирiвняних дшянок борово1 тераси та шдвищених виргвняних дiлянок заплави, на пухких шщаних слабо-ошдзолених грунтах iз незначним вмiстом гумусу i нерегулярним атмосферним зволоженням, що зазнають впливу випасання та витоптування, рiчок Вiльшанка та Рось. Частка задернованосп становить 10-20 %, частка загального проективного покриття трав'яного ярусу - 50-70 %, мохово-лишайниковий та чагарнико-вий яруси ввдсутш. Висота трав'яного ярусу - 25-30 см, на шд'яруси не дифе-ренцiйований. Середня кiлькiсть видгв - 15. Основу травостою формують Carex colchica, Secale sylvestre. Д.в.: Potentilla argentea, Carex colchica, Sedum acre, Galium verum, Elytrigia repens, Carex hirta, Bromopsis inermis.
Асощащя Secalo-Stipetum borysthenicae приурочена до плакорiв та виргв-няних незалкнених дшянок швденно!' експозицп з слабозадернованими ошдзо-леними грунтами Гз слабким нерегулярним атмосферним зволоженням на висо-ких пщаних схилах алювГального походження на борових терасах рГчок Днш-ро, Тясмин, Рось. Середня кшьккть видав - 15. Частка задернованосп становить 10-25 %. Частка загального проективного покриття трав'яного ярусу - 4070 %, мохово-лишайниковий ярус виражений слабко, чагарниковий ярус не ви-ражений, зрщка трапляеться Chamaecytisus ruthenicu та шдркт Pinus sylvestris. Висота трав'яного ярусу - 30 см, на шд'яруси вш чГтко не диференцшований. Основу травостою формують Stipa borysthenica, Festuca rubra, Artemisia marschalliana. Д.в.: Stipa borysthenica, Festuca rubra, Centaurea diffusa.
Асощаця Centaureo borysthenicae-Festucetum beckeri - флористично бвд-ш, розрщжен угруповання приурочен до слабосформованих ошдзолених грун-тав, з виключно атмосферним зволоженням, на вирГвняних дшянках мГжгрядо-вих понижень, схилах швшчно1 експозицй' та плакорах невисоких пологих пе-ревГяних древньоалювГальних пщаних гривах на борових терасах рГчок Дншро, Тясмин, Рось. Середня кшьккть видав - 10-15. Частка задернованосп становить 5-10 %, частка загального проективного покриття трав'яного ярусу - 20-50 %, частка мохово-лишайникового ярусу - 40-90 % (Dicranum s.p., Cladonia s.p., Cornicularia tenuissima), чагарниковий ярус не виражений, зрдаа трапляються окремГ куртини Chamaecytisus ruthenici. Висота трав'яного ярусу - 30-40 см, на шд'яруси не диференцшований. Основу травостою формують Artemisia marschalliana, Helichrysum arenarium, Euphorbia cyparissias, Koeleria glauca, Festuca beckeri, Thymus pallasianus, Poa bulbosa. Д.в.: Senecio borysthenicus, Tragopogon ucrainicus.
Асощашя Veronico dillenii-Secalietum sylvertris - флористично бщш угруповання поширеш на бвдних незакрГплених грунтах на вершинах дюноподГбних горбГв борових терас рГчок Дшпро та Тясмин на узбГччях або галявинах лкГв, сформованих штучними насадженнями Pinus sylvertris. Середня кшьккть ви-
д1в - 10. Частка задернованосп становить 5-10 %, частка загального проективного покриття трав'яного ярусу - 20-95 %, частка мохово-лишайниковго ярусу -до 90 % (Dicranum s.p., Cladonia s.p., Cornicularia tenuissima), чагарниковий ярус не виражений. Трав'яний ярус диференцшований на три шд'яруси: I - зр1-джений, висотою 100-120 см, II (основний) - 30-40 см, III - 10-20 см. Основу травостою формують Veronica dillenii, Artemisia marschalliana, Koeleria glauca, Festuca beckeri, Thymus pallasianus, Oenothera biennis. Д.в.: Veronica dillenii, Rumex acetosella.
Субасощащя V. d.-S. s. anthemietosum ruthenicae - флористично збагачен завдяки рудеральним тероф1там угруповання, сформован у ввдповвдних для асощацп екотопах тд впливом антропогенного фактора (випасання худоби, ви-топтування, сусвдство з агроценозами). Частка загального проективного покриття становить 35-80 %, частка покриття мохово-лишайникового ярусу - до 65 %. Середня кшьккть вид1в - 13-20. Висота трав'яного ярусу 30-40 см. Д.в.: Anthemis ruthenica, Berteroa incana, Silene nutans, Potentilla arenaria, Chondrilla juncea, Jasione montana, Viola arvensis.
Угруповання Carex colchica - формуеться на довгозаплавних вир1вняних дшянках, що звшьняються з-шд води в окрем1 роки у другш половин лгга (м. Черкаси, район парку 50-р1ччя Жовтня та обласно! лжарш). Частка загального проективного покриття - до 40 %, кшьккть видш в описах - 4-14, домь нант Carex colchica, який е д1агностичним видом.
Угруповання Festuca beckeri - формуеться на незатоплюваних або р1дко затоплюваних дшянках заплави, на пщаних грунтах 1з сформованим мохово-лишайниковим покривом (район обласно! лжарш, парку 50-р1ччя Жовтня, вул. Воровського, Можайського). Частка проективного покриття - 50-90 %, кшьккть вид1в - 5-14. Домшант Festuca beckeri. Д.в.: Festuca beckeri, Melandrium aibum, Sedum telephium, Agrostis vinealis, Oenothera biennis, Dianthus borbasii, Digitaria sanguinalis, Potentilla argentea, Carex hirta.
Угруповання Koeleria glauca за приуроченктю под1бне до попереднього i трапляеться в тих же районах. Частка проективного покриття - до 50 %. Д.в.: Koeleria glauca. Угруповання Festuca pratensis - поширене на дшянках iз штучно збагаченими i бшьш вологими грунтами в райош обласно!' лшарш. Частка проективного покриття - 60-95 %, кшьккть видiв в угрупованнях - 7-17. Д.в.: Festuca pratensis, Euphorbia cyparissias, Aristolochia clematitis.
Угруповання Calamagrostis epigeios - займають плосю приматериковi частини заплави в райош Митниця м. Черкаси. Домiнуе Calamagrostis epigeios до якого подекуди домтуються псамофiтно-степовi види. Д.в.: Calamagrostis epigeios. Угруповання Salix acutifolia - формуеться на намитих дiлянках заплави як первинний етап заростання чагарниковими видами сухих дшянок, що е вщ-критими i не зазнають на цей час антропогенного впливу в райош Митниця м. Черкаси. Кшьккть видiв в описах 4-14. Д.в.: Salix acutifolia [1,6].
Порядок Festuco-Astragaletalia arenari в межах Черкасько-Чигиринсько-го геоботашчного району представлений одним союзом Koelerion glaucae з од-шею асощащею Chamaecytiso ruthenici-Festucetum beckeri - псамофшьш угруповання, що поширеш на дюнах та грядах борово!' тераси р. Тясмин, сформова-них пiсками еолово! акумуляцй', що накладеш на дернину. Займають вершини
та приплакорш частини схщних, пiвнiчно-схiдних та захвдних схилiв. Середня кiлькiсть видiв - 13-17. Частка задернованосп становить 5-10 %, частка загаль-ного проективного покриття трав'яного ярусу - 40-60 %, частка мохово-ли-шайникового ярусу - 15-30 %, iнодi до 80 %, чагарниковий ярус виражений слабко, представлений Chamaecytisus ruthenicus. Трав'яний ярус диференцшова-ний на два шд'яруси: I - (основний), висотою 30-40 см, II - 10-20 см. Основу травостою формують Koeleria glauca, Festuca beckeri, Artemisia marschalliana. Д.в.: Chamaecytisus ruthenicu, Tragopogon orientalis, Otites borysthenica, Centaurea rhenana, Meniocus linifolius, Thymus tschernjajevii, Oenothera biennis.
В угрупованнях класу Festucetea vaginatae, в асощацп Centaureo borysthenicae-Festucetum beckeri трапляються види, занесет до бвропейського Червоного списку: Tragopogon ucrainicus та Senecio borysthenicus, в асощацп Secalo-Stipetum borysthenicae - Stipa borysthenica, вид занесений до Червоно! книги Украши. Асощащя репрезентуе: синтаксон Stipetum (borysthenicae) secalosum (sylvestris) - рдакний тип асощйованосп, домшант занесено до Червоно! книги Украши, фiтоценоз занесено до Зелено!' книги Украши; синтаксон Stipetum (borysthenicae) artemisiosum (marschallinae) - рiдкiсний тип асоцшова-носп, домшант занесено до Червоно!' книги Украши, фггоценоз занесено до Зелено!' книги Украши. Угруповання займають значш площi в межах борових те-рас рiчок, поширенi на шсках алювiального походження. Перебувають пiд нез-начним антропогенним впливом. Потребують заказного охоронного режиму мкцевого значения. Висновки:
1. Поширенню псамофггао'! рослинностi у межах Черкасько-Чигиринського геоботашчного району сприяли спричинеш геологiчною та геоморфолопч-ною дiяльнiстю специфiчнi мiкроклiматичнi та едафiчнi умови, а також антропогенна дiяльнiсть.
2. Видове багатство вищих судинних рослин пщаних екосистем становить 308 ввддв. У спектрi бiоморф за загальним габiтусом переважають полжар-шки, значну частку становлять однорiчники. За порiвняння життевих форм за Рауныером найбiльшу частку, становлять терофiти та гемшриптофгги.
3. Рiзноманiття рослинних угруповань класу Festucetea vaginatae Черкасько-Чигиринського геоботашчного району представлено 2 порядками, 2 союзами, 5 асоцiацiями та 1 субасощащею.
4. Угруповання псамофпно'! рослинност репрезентують такi раритетш син-таксони: Stipetum (borysthenicae) secalosum (sylvestris) та Stipetum (borysthenicae) artemisiosum (marschallinae).
5. В угрупованнях представлен рослини з бвропейського Червоного списку -Tragopogon ucrainicus, Senecio borysthenicus та Червоно! книги Укра'ши -Stipa borysthenica.
6. Псамофпна рослиншсть району потребуе охорони, осыльки ниш, через штучне залкення, площi псамофiтних екосистем району скорочуються, що неминуче призводить до зменшення видового та ценотичного рiзноманiття.
Лiтература
1. Байрак О.М. Синтаксовдшя соснових лiсiв Л1вобережного Придншров'я та участь в них ешгейних лишайникв / О.М. Байрак // Украшський фiтоценологiчний збiрник : зб. наук. праць. -1997. - Сер. А. - Вип. 1 (6). - С. 85-92.
2. Клоков М.В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР (опыт анализа псаммофитона) / М.В. Клоков // Новости систематики высших и низших растений : сб. науч. тр. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1981. - С. 90-150.
3. Миркин Б.М. Фитоценология: Принципы и методы / Б.М. Миркин, Г. С. Розенберг. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - 212 с.
4. Новий комп'ютерний метод оброблення опиав рослинних угруповань / С.Г. Косман, 1.П. Сiренко, В.А. Соломаха та ш. // Украшський ботатчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут ботаники 1м. М.Г. Холодного. - 1991. - № 2. - С. 98-104.
5. Оселищна концепцк збереження бiорiзноманiття: базовi документи Свропейського Союзу / за ред. О.О. Кагало, Б.Г. Проць. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2012. - 278 с.
6. Соломаха В.А. Синтаксономш рослинностi Украши / В.А. Соломаха // Украшський фiтоценологiчний збiрник : зб. наук. праць. - 1996. - Сер. А. - Вип. 4 (5). - 120 с.
7. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Методология геоботаники / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, В.С. Крисачен-ко, Я.И. Мовчан. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1991. - 272 с.
8. Шлапак В.П. Лесоустройство 1821 года в Черкаском бору / В.П. Шлапак. - Черкассы : Изд-во "Сияч", 1992. - 60 с.
9. Шлапак В.П. Лесовостановление в Черкасском бору / В.П. Шлапак. - Черкассы : Изд-во "Смелянская типография", 1991. - 15 с.
10. Bibliographia Syntaxonomica Cechoslovaca ad annum 1970 / Redactor Zdenka Neuhauslova. - Botanicky listav CSAV Pmhonice, 1983 а. - Vol. 1. Salicetea purpurea, Alnetea glutinosae. - 51 s.
Гаевая Ю.Ю. Псамофитная растительность Черкасско-Чигиринско-го геоботанического района
Изложены результаты научных исследований псамофитной растительности класса Festucetea vaginatae на территории Черкасско-Чигиринского геоботанического района. Определен общий видовой состав, приведен список самых распространенных видов и семейств, проведен биоморфологический анализ по общему габитусу и жизненным формам по К. Раункиеру. Осуществлена классификация растительности класса Festucetea vaginatae до уровня ассоциаций, субасоциаций и групп. Многообразие растительных сообществ класса Festucetea vaginatae представлено 2 порядками, 2 союзами, 5 ассоциациями и 1 субасоциацией. Сообщества представляют раритетные синтаксоны: Stipetum (borysthenicae) secalosum (sylvestris) и Stipetum (borysthenicae) artemisiosum (marschallinae). В сообществах представлены растения из Европейского Красного списка - Tragopogon ucrainicus, Senecio borysthenicus и Красной книги Украины - Stipa borysthenica.
Ключевые слова: псамофитная растительность, растительный покров, класс Festucetea vaginatae, Черкасско-Чигиринский геоботанический район.
Gaiova J. Yu. The Psamofit Vegetation of Cherkasy-Chigirin Geobotanic
Region
The results of the research of psamofit vegetation of Cherkasy-Chigirin geobotanic region are presented. We analyze the previous botanical research in the area. Based on literature data, we analyze the behavior of geological processes in the past that influenced the formation of vegetation. The overall species composition of the vegetation of Festucetea vaginatae class is determined. It is estimated to include 308 species of vascular plants. The general species composition is defined. The list of the most common types and leading families is compiled. Biomorphological analysis is conducted by general habit and life forms by K. Raunkiyer. The classification of vegetation is done to the level of associations, subassociations and communities. The diversity of vegetation of Festucetea vaginatae class in Cherkasy-Chigirin geobota-nic region includes 2 orders, 2 unions, 5 associations and 1 subassociation. Vegetation includes such rare syntaxa as Stipetum (borysthenicae) secalosum (sylvestris) and Stipetum (borysthenicae) artemisiosum (marschallinae). Festucetea vaginatae class includes rare species of the European Red List - Tragopogon ucrainicus, Senecio borysthenicus and of the Red Book of Ukraine - Stipa borysthenica.
Keywords: psamofits vegetation, Cherkasy-Chygyryn geobotanic region, Festucetea va-ginatae class, vegetation cover.
