CC BY
20
Дзюбинська Х.А., ассистент © Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЗАСОБИ ТЕРМ1НОТВОРЕННЯ
В дангй статт1 дослгджуеться термт як одиниця еиечення термтологп. Термт - це слово, яке належить до певног галуз1 науки, мае свою специфту формуеання та функщонування. Не можна не згадати про зв'язок термта та поняття, адже вони нерозривт, остльки поняття вгдображае суттев1 ознаки термта, роблячи його цшсним. Ми розглянули шляхи формування термт1в, а саме: семантичний, синтаксичний та морфолог1чний шляхи термтотворення та на основI загальновживаних сл1в, побудови нових сл1в, абрев1атур.
Ключовi слова: термт, поняття, термтолог1я, твар1ант, смисл.
Кожна людина, особливо люди науки i техшки стикаються та безпосередньо пов'язаш з певним видом термшологи. Оскшьки, науковщ, вчеш, викладачi постшно застосовують И в сво!х лекщях, доповщях, статтях та монографiях, ми виршили зосередити нашу увагу на термта та шляхах його творення.
Перш за все, хотшося б показати численш бачення та тлумачення термша рiзними вченими. Очевидно, що термш являе собою мовний знак, що виражае спещальне поняття. Це - цшсна мовна одиниця, яка потребуе визначення. Ось деяю з визначень термша з якими ми погоджуемося. Термш -це слово чи словосполучення на основi вже юнуючого слова, яке позначае професшне поняття i використовуеться в сферi певно! професи (науково!, техшчно!, державно!, виробничо!) [1; 276]. Згщно з визначенням И. Квитка, термш - це слово чи словесний комплекс стввщнесений з певним поняттям дано! галузi тзнання ( науки, технiки), яке виступае в системi вiдносин з шшими словами i словесними комплексами та в кожному окремому випадку утворюе замкнуту систему, яка характеризуеться високою iнформативнiстю, однозначнiстю, точнiстю, експресивною нейтральшстю.[3; 6] Виходячи з попереднiх тверджень ясно, що термш - невщ'емний елемент мови науки. Термш не сто!ть осторонь вщ iнших, а навпаки вступае з ними в рiзнi типи вiдносин, а саме: синтагматичш - у мовленнi та парадигматичш - у мовi.
Кожен термш виражае певне спещальне поняття. Лексичне значення термша стввщносить його з певним спещальним поняттям чи предметом професшно! дiяльностi людини. Кожен предмет мае безлiч ознак, серед яких можна видшити достатнi, тобто необхщш для диференцiацi!' даного предмета чи явища та загальнi - притаманш широкому ряду предметiв. Достатш ознаки стають основою значення термша та постшно присутш, незалежно вщ
© Дзюбинська Х.А., 2009 296
контексту. Говорячи про значення, n0Tpi6H0 зауважити, що воно не е сталим, адже в процес розвитку науки i техшки поняття постiйно змiнюеться, розширюеться, звужуеться. Тут ми подшяемо думку лшгвюта Солнцева В.М. '^зниця мiж поняттям i значенням полягае в тому, що значення - спрощене поняття, тобто стабшьне в поняттi, той мммум признакiв поняття, якi необхщш для того, щоб зберiгати загальну значимкть." [9; 107] Отже, значення - це комплексна складна одиниця, яка поеднуе смисли, тобто елементи значення. В свою чергу щ смисли можна подшити на регулярш та нерегулярнi. Регулярнi смисли е постшними i саме вони визначають значення даного термiна, а нерегулярна можна сказати, додатковi з'являються в певному контексту в iншому вони можуть не реалiзовуватися, чого не можна сказати про регулярш, яю е обов'язковими.
Термш мае не лише зовшшню форму, а й внутршню, яка е мостом мiж значенням та звуковою оболонкою. Тобто - це певний образ в свщомосл людини.
Зовшшня форма
Завданням дано! статт е висвiтлити шляхи термшотворення та показати недолiки кожного з них. Перший споЫб - це використання звичайного слова в ролi наукового термша. Тобто, до старого значення додаеться нове, яке часто не пов'язане з основним. Значення термша може розширюватися, звужуватися, адже поняття не стал^ а рухомк застарш - зникають, а новi розвиваються: assignment -завдання, яке згодом переходить в економiчну термiнологiю з значенням - перевщступлення.
Наступний споЫб - це утворення похiдних ств, тобто до iменника додаемо словотвiрнi суфiкси, префiкси, закiнчення. Наприклад: Purchase - purchaser (покупка - покупець), profit - profitable - profitability (прибуток - прибутковий - прибутковкть ), finance - financial ( фшанси -фшансовий ), discount - discounting - discountable (знижка - переоблк - що тдлягае переоблжу ). При цьому утворюеться нове слово iз значенням, яке було уже в рашше юнуючому або ж виражае нове поняття. Дуже часто використовуються такi продуктивш афiкси: - tion, - ion, - ate,- able,- ant /ent, -ance /ence, - ment: management, investment, unemployment, supervision, deflation, devaluation, distribution, acquisition.
До цього ж тдвиду можна вiднести скорочення складних слiв - термiнiв, що школи мае свiй позитивний наслщок, спрощуючи вживання та запам'ятовування: advertisement - advert (реклама); memorandum - memo (записка), mkt - market (ринок), mgr - manager (менеджер), inv - invoice (рахунок - фактура).Сюди також належать абревiатури - це термши, утвореш з перших л^ер складниюв: BV - book value - балансова вартiсть, ED - executive director - виконавчий директор, PCT -per cent - вщсотки , AR - annual report -
Внутр1шня форма
297
рiчний звгт. Хоча використання a6peBiaTyp вимагае додаткових знань та зусиль для !х освоення. Серед абревiатур е також синошми, якi ведуть до плутанини та помилок, якщо не знати обох значень, наприклад: BP - board package -документащя для ради директорiв, BP - business plan - план господарсько! дiяльностi, del - delayed - затримка, del - delivery - поставка^Е - stock exchange - фондова бiржа, SE - shareholders' equity - власний каттал.
Наступну групу термшв утворюють словосполучення, до складу яких входять слова, яю належать до термшосистеми ие! само! дисциплiни або входять до системи термшв окремо! дисциплiни, також цi слова можуть належати до розмовно! мови: Bill - рахунок
Bill broker - вексельний брокер Bill discounting - облк векселiв Bill guarantee - аваль
Bill of exchange - переказний вексель, тратта Bill of quantities - специфкащя обсяпв робгт Bill of sale - купча
Bill system - система виставлення рахунюв
Наведемо ще один приклад:
Stock - акщя, сертифкат оплачено! акци
Stock basket - кошик акцш
Stock certificate - акцiонерний сертифкат
Stock exchange - фондова бiржа
Stock exchange price - бiржовий курс
Stock in trade - товар в наявност
Stock market - ринок цiнних паперiв
Stock option - фондовий опцiон
Stock option plan - право пращвника на придбання
Stock parking - реестр акцш на тдставну особу
Stock register - реестр акцш
Stock splits - подрiбнення акцш
Stock tag - швентарний номер
При утворенш таких терммв потрiбно звернути увагу на довжину елеменив термiна i на порядок розмщення слiв. Найчастiше ми зустрiчаемо таю види конструкцш, як:
Noun + Noun - 1ленник + iменник: agent bank - банк - агент, interest cover - покриття за вщсотками
Adjective + Noun - Прикметник + iменник: treasury bill -короткостроковий вексель, operating cost - поточш витрати.
Verb + Noun - Дiеслово + iменник: pass an entry - кредитувати рахунок, maintain procedures - вести дшоводство.
Третiй шлях термшотворення - це змiна значення слова по певнш аналоги iз значенням шшого слова, це i розширення, i звуження, а також перенесення по схожост функцiй або зовшшнш подiбностi.
298
Четвертий cnoci6 - це запозичення. В даному випадку n0Tpi6H0 бути надзвичайно обачним, оскшьки фонетичш системи мов вiдрiзняються i тому новий термш - запозичення повинен вщповщати уЫм вимогам звуково! системи дано! мови. Також потрiбно звернути увагу на морфологiчну форму та здатшсть утворювати вiд нього похщш. 1снуе два види запозичень: буквальне та осмислене, при буквальному термш переноситься у тш формi в якiй вiн був у мовi оригiналу: комп'ютер, партнер, комбайн. Коли мова ще про осмислене запозичення, то ми або ж вщкидаемо, або додаемо певнi префкси, суфiкси, закiнчення, адаптуючи термiн до правил i вимог дано! мови: капiталiзацiя, банкрутство. Запозичуючи термiн, потрiбно критично оцiнити чи насправдi юнуе така потреба: чи вже юнуе украшський вiдповiдник, наскiльки дане слово зручне для вживання i чи можемо ми утворювати вщ нього похщш, наскшьки вш мае здатшсть поеднуватися з шшими словами. Отже створюючи термш необхщно бути обачним, щоб уникнути недолiкiв в термшологи.
Щоб уникати помилок при термшотворенш потрiбно знати, якi саме недолжи iснують у термiносистемах. Ми можемо видшити наступнi: багатозначнiсть, синонiмiя, довжина та незручшсть у використаннi. Зупинимося детальшше на вищезазначених недолiках: перший з них це багатозначшсть, тобто наявшсть у термiна двох або бшьше значень, термiн може позначати поняття абсолютно не пов'язаш одне з одним або навпаки поеднувати досить близью поняття. Синонiмiя - це два термши на позначення одного поняття, що в свою чергу дуже перевантажуе пам'ять, оскшьки ^м поняття потрiбно запам'ятати ще й термши. Синошми порушують принцип економност термшологи. Часто первинний термш замшюеться новоствореним через те, що поняття не було до кшця сформульоване. Довжина термша -важлива, оскшьки вона не повинна порушувати принципу економност та зручност використання. Якщо термш занадто довгий та громiздкий, то його або замшюють коротшим, або ж застосовують елшсис - упускання певних частин. Незручшсть вимови термша призводить до зменшення його використання, це може бути наслщком запозичення шоземного слова - термша або ж недостатньо! оцшки його деривативних можливостей. Для багатьох понять взагалi вiдсутнi термiни i вони передаються описовим шляхом.
Потрiбно зауважити, що термiни - не проси лексичш одиницi, бо до них юнуе безлiч вимог, а саме таких як: точшсть, лакошчшсть, однозначнiсть, стислiсть, стилiстична нейтральнiсть та шформацшна насиченiсть. Вiн повинен нести предметно - лопчну iнформацiю, а не емоцшну та експресивно забарвлену. Сам термш повинен пщказувати значення, тобто в ньому повинш бути поеднаш план вираження та змктовий план.
Вивчаючи термiнологiю, ми бачимо, що ïï поширенню сприяють засоби масово1 iнформацiï, 1нтернет, новини. Термш як одиниця вивчення термшологи е джерелом отримання шформаци та двигуном прогресу.
Отже, в данш статп ми висв^лили шляхи творення термшв. Термiнологiя проходить складний шлях розвитку, адже термiн - це результат людсь^' розумовоï дiяльностi, а вона не сто].'ть на мiсцi, тому i змют термiнiв
299
змшюеться. Також змши в житт сустльства ведуть до виникнення нових терммв.
Лггература:
1. Головин Б.Н. Основи культуры речи. - М., 1980. - 284 с.
2. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированость терминов. М, 1977. - 167 с.
3. Квитко И.С. Научно - техническая терминология. Львiв, 1974. -16 с.
4. Кияк Т. Р. Лингвистические аспекты терминоведения. Учеб. пособие. -К. УМК, 1989. - 104 с.
5. Лотте Д.С. Как роботать над терминологией. Академия Наук СССР, Москва, 1968. - 74 с.
6. Лотте Д.С. Основи постоения научно - технической терминологии. Академия Наук СССР, Москва, 1961. - 128 с.
7. Овчаренко В.М. Структура i семантика науково техшчного термша. Харюв, 1968. - 70 с.
8. Панько Т. И. От термина к системе. Львов, "Вища школа", 1979. - 148 с.
9. Солнцев В.М. Язык как системно - структурное образование. - М., 1971 - с. 196
Лексикографiчнi джерела:
1. Ермоленко С.Я., Ермоленко В.1. Бiзнес Словник. - К.: Школа, 2002. - 720 с.
2. Longman Business English Dictionary. Pearson Education Limited, 2007. - 594
Summary
A term as a unit of study of terminology is discussed in this paper. A term is a word which belongs to a certain field of science with specific demands to its building and functioning. It is impossible not to mention the connection between a term and a concept as they are indissoluble. We came to the conclusion that a concept reflects essential term features, adding to its integrity. We considered the ways of term building, namely on the basis of common words, building of new lexical items, abbreviations, semantic, syntactic and morphological ways.
Стаття надшшла до редакцИ 9.04.2009
300
