CC BY
430
Т. Г. Парвша
м. Донецьк
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ ТА МОЖЛИВОСТ1 ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРА1Н1
Головною метою для налагодження економ1чно! ситуаци, досягнення високого рiвня життя та загально-го благополуччя кожно! кра!ни е надшне та ефективне положення серед шших держав свiту. Ця потреба стае ще бiльш актуальною з оглядом на загальну глобалiзацiю економiки. Для того, щоб досягти цих конкурентних пе-реваг на свiтовiй ареш, кожна держава прагне створюва-ти i розвивати iнновацiйнi технолог!! i новiтнi шляхи гос-подарювання у вс!х сферах життя. В даний час бшьшють розвинених кра!н свиу говорять i дшть у напрямi ство-рення ново! економiки, засновано! на реалiзацii знань i повсюдному використанш iнновацiй. На цьому грунту-еться прогрес i розвиток економ1ки кожно! держави.
Питанню економiки знань придтяли увагу багато вiтчизняних i заруб1жних науковцiв (Е. Брукинг, В. Ге-ець, О. Грiбкова, А. Дагаев, П. Друкер, С. 6ф1мушкин, Ю. Корчагин, Георг фон Крог, Т. Стюарт, Е. Тоффлер та ш.). Розвиток концепц!! економiки знань пов'язаний з iменами Ф. Махлупа, П. Друкера, Д. Белла, Р. Лейна, В. 1ноземцева, А. Чухна та шших вчених. Проте, виходя-чи з того, що тема е досить новою для нашо! кра!ни, iснуе велика ктьюсть питань, яю залишаються без вiдповiдей. Для того, щоб шновацшний прогрес в цлому, та зокрема процеси використання знань, в нашш кра!н1 проходили без розповсюджених помилок, доцiльно простежити до-свiд iнших держав з цих питань i тод! можна скоригувати сво! да на майбутне. Аналiз досвiду формування мехашз-му реалiзацii знань в зарубiжних кра!нах, у порiвняннi iз вiтчизняною практикою державного регулювання ш-новацiй, дае змогу оцшити та виробити певну стратегш формування моделi iнновацiйного розвитку в Украi'нi.
Мета етатт1 — аналiз зарубiжного досвiду використання знань та можливосп його застосування в Украi'нi. Для досягнення зазначено! мети пропонуеться досл!ди-ти шляхи здшснення шновацшно! полiтики та формування економiки знань у розвинутих крашах свiту.
В першу чергу, пор1внюючи заруб1жний та вичизня-ний досвщ використання знань, необхщно зазначити, що для техшчно розвинених кра!н використання в шновацш-них моделях радикальних новац1й мае надзвичайну важли-вiсть. Вщповщно, у таких моделях переважають механiзми та iнструменти активного розвитку та використання шновацш, i так! шновац!! роблять кра!ну б!льш конкуренто-спроможною. У моделях економ1к, що надолужують, прю-ритетними повинш бути менш радикальнi шновацй [1].
Сучасний етап економiчного розвитку кра!н св1ту характеризуеться прискореними темпами науково-тех-н1чного прогресу. 1нтенсивне проведення дослщжень та розробка на !х основ1 нов1тн1х технологiй, вих!д !з ними на св1тов1 ринки та розгортання м!жнародно! штеграц!! в на-уково-виро6нич1й сферi фактично вже стали стратепчною моделлю економiчного зростання для розвинених кра!н. Причому iнтелектуальнi ресурси сп1льно з нов1тн1ми тех-нолопями не т!льки визначають перспективи економ1чно-го зростання, але й служать показником р1вня економ1чно! незалежностi й добробуту кра!ни, Н нацiонального статусу.
У другш половин1 1990-х роив уряди практично вох захщноевропейських кра!н прийняли програми стимулю-вання шновацшно! д1яльност1, спрямованi в першу чергу на поширення шновацш. У вох кра!нах Захiдноl бвропи були зроблеш зусилля для формування структурних еле-ментiв та механiзмiв здшснення шновацшно! полиики. Так, за оцшкою бвропейсько! ком1с1!, найб]льш сприят-ливий ^мат для розвитку iнновацiйного пщприемництва створено в кра!нах П1вн1чно! бвропи, що дозволило !м стати лщерами в iнновацiйному розвитку в захщноевро-пейському регiонi. Кра!ни П1вн1чно! бвропи, а також Ве-ликобританiя, Шмеччина, Францiя е найб]льш активними учасниками iнновацiйного спiвробiтництва по л1н!! 6С.
У гонитв1 за лiдерами збшьшили свою частку на св1-товому технолопчному простор1 так званi нов1 1ндустр1-альнi держави Пiвденно-Схiдно! Ази та Китай. Сьогодн1 !х частка у свгговому експортi наукоемних виро61в ста-новить уже бiльше 15 %. Вщповщно зм1цн1в !хн1й суверенитет i збiльшилася вага в мiжнародних справах. Так, обсяг продукци галузей нов1тн1х технологiй у Кита! зрю за цей перюд у 27 разiв, а !х частка у валовому промис-ловому продукт! збшьшилася з 8,1 % до 35,4 %. Обсяг експорту високотехнолопчно! продукци збшьшуеться в середньому на 22 % за р1к [2, с. 225—266]. Необх1дно в1д-значити, що китайськими пр1оритетами в науц1 й тех-н1ц1 е великомасштабш 1нтегрован1 мереж1, програмне забезпечення 1 системи шформацшно! безпеки.
У 6С накопичено найб1льший досв1д розвитку шновацшно! сшвпращ в цив1льн1й галуз1 серед репо-нальних економ1чних 1нтеграц1йних об'еднань. Сти-мулювання 1нновац1йного розвитку здшснюеться за допомогою к1лькох взаемозалежних 1 взаемодопов-нювальних канал1в, включаючи «Рамкову програму НДДКР», програму «Еврика», Структурш фонди. Пр1-оритетними напрямками д1яльност1 6С стали три галу-з1 д1яльност1: науково-техн1чна, 1нновац1йна й освггая. Зокрема, до вже наявно! п'ятир1чно! «Рамково! програми НДДКР» плануеться додати нову програму з конку-рентоспроможност1 та 1нновац1й (2013—2017 рр.).
Основне значення 1нновац1йних програм 6С по-лягае не ст1льки у фшансуванш проект1в, ск1льки в стимулюванш европейсько! кооперац!! м1ж р1зними суб'ектами НДДКР (науково-досл!дними центрами, ун1верситетами, приватними компашями), координац!! 1нновац1йних пол1тик кра!н — член1в 6С, виробленн1 спшьно! стратег!!, а також у поширенш найкращого на-ц1онального досв1ду створення шновацш. За останш 10 рок1в у кра!нах 6С суттево зросло значення регюналь-ного 1нновац1йного сшвробггаицтва.
Важливим е досв1д у сфер1 1нновац1й Н1меччини, адже ця кра!на за розвитком 1нновац1йно! д1яльност1 за-ймае перше м1сце в бврош й одне з перших м1сць у св1т1. Показником масштабу тако! д1яльност1 е, наприклад, 1с-нування понад 400 ф1рм, що працюють у сфер1 нанотех-нолог1й, чи 600 ф1рм — у сфер1 б1отехнолог1й. Базою для створення ф1рм служать науков1 досягнення численних
дослщницьких установ та центр1в [3, с. 125—129]. Велику увагу в ФРН придтяють усеб1чному сприянню погли-блення практично! сшвпращ м1ж наукою та реальним сектором економши, розширенню мереж кооперацй та об'еднанню потенц1ал1в науково-дослщних установ i компан1й через створення iнновацiйних сокив i класте-рiв. Слщ вщзначити й iншi форми спiвпрацi та взаемодц держави i приватного капiталу щодо iнвестування у сферу науково! й шновацшно! дiяльностi та водночас поеднання iнвестицiй i3 науковим потенщалом унiверситетiв, науко-во-дослщних iнститутiв: технопарки, шкубатори технологш, iнновацiйнi центри, як! почали успiшно розвиватися набагато рашше. У ФРН започатковано низку програм та механiзмiв, покликаних покращити умови здшснення НДДКР i прискорити впровадження на практицi шнова-цш. Зокрема, йдеться про програми сприяння шновацш-нш д!яльносп пщприемств малого та середнього бiзнесу, пщтримки практично! шновацшно! дяльносл науковцiв, спецiальнi програми пщтримки науково-дослщно! та ш-новацшно! дяльносп, програми тдтримки засновниюв шновацшних компанiй тощо. Головною метою державних програм пщтримки шновацшно! дтяльносл е роздлення ризиюв !з компанiями або оргашзащями, яю працюють над упровадженням iнновацiйних продуклв чи послуг.
Вибираючи свш шлях iнновацiйного розвитку, Укра!-на може використовувати також досвщ модернiзацi! науко-во-технiчно! сфери в США, який уже дав певш результати. Так, у США найважлившим стратегiчним сощально-еко-ном!чним прiоритетом на тривалу перспективу визнаеться здшснення науково-техшчно! политики, що передбачае пщ-тримку фундаментальних дослщжень i передання технологш у виробництво, а також регулювання прав власностi на шновацй. Один з ефективних спосо6!в розв'язання цього завдання — прискорення розвитку науково-техшчно! сфери з використанням програмно-щльового методу [4].
У державно-приватних технологiчних партнерствах на р!вщ штатав реалiзуються короткостроков! проекти з ураху-ванням мюцевих проблем, а на федеральному р1вш забез-печуеться правова основа тако! кооперацй та вщповщшсть цщей регюнальних програм нацюнальним штересам.
До завдань уряд!в штапв США входить також нала-годження ефективного процесу передання технологш !з федеральних лабораторш у приватний сектор, сприяння розвитку приватно! промисловосп, змщнення взаемод!! у сфер! наукових дослщжень м!ж академ!чним сшвтова-риством i приватним сектором. Под!6ного механiзму в Укра!ш, на жаль, в сучасних умовах не iснуе. Отже, по-тр1бш значнi корективи в данiй дгяльносл у вщповщ-носл !з аналiзованим мiжнародним досвщом.
Для контролю процесу з боку уряду США юнуе Рада з науки i технологш США (Science and Technology Council of States). Ця рада включае в себе представниюв штатiв, що призначаються губернаторами. Раду очолюе сам президент США. Це основний орган для вироблення узго-джено! полггики та основна консультативна шституц1я у сферi науки й технологш. Вш також працюе з федеральни-ми мiнiстерствами i вiдомствами, представляючи iнтереси штатiв, сприяючи розширенню !х участi в ряд! федеральних науково-технолопчних програм, де вкладення штатав i федерального уряду е взаемодоповнювальними [4].
Так, за даними опублшовано! статистики пито-ма вага факторiв, що визначили економiчне зростання
США за останш 50 рокiв, така: техшчний прогрес — 49 %, праця — 27 %, каштал — 24 %. Щ даш свiдчать про значущiсть технологiй та штелектуального потенцiалу для розвитку економши кра!ни [5].
Сьогоднi i для Укра!ни головним прiоритетом еко-номiчного розвитку мае стати цiлеспрямований перехщ до iнновацiйно! моделi економiки. Створення та шд-тримка нацiонально! шновацшно! системи повинш стати найважлившими орiентирами в дiяльностi уряду, а шновацшний тип поведiнки — частиною iдеологi! укра-!нського суспiльства.
Аналiзуючи досвiд розвинутих кра!н свiту, може-мо пiдсумувати, що перехiд до шновацшно! економiки необхiдно пов'язувати зi збiльшенням iнвестицiй в ште-лектуальний сектор. Середнiй обсяг таких швестицш у кра!нах ОЕСР в середиш поточного десятилiття стано-вив 2,3 % ВВП (разом з уйма витратами на освггню да-яльнiсть, крiм вищо! освiти, вiн перевищив 10 %). Але в Укра!ш частка витрат на науку у ВВП скоротилася з 3 % у 1991 р. до 0,84 % у 2012 р. Така ж ситуащя виникла з фшансуванням системи освгга, що свiдчить про суттеве скорочення iнновацiйно! дiяльностi в Укра!ш.
Для полiпшення ситуаци в науковш, технолопч-нiй та шновацшнш сферах з урахуванням вiтчизняних особливостей укра!нськими вченими було розроблено Стратегш iнновацiйного розвитку в умовах глобалiза-цiйних викликiв. Вона мiстить опис кшькох можливих сценарив науково-технiчного та шновацшного розвитку кра!ни на 2010—2020 рр. Ощнювання цих сценарив провели укра!нськi та закордоннi експерти з використанням показниыв бвропейського iнновацiйного табло. Вiдповiдно до цього, у випадку впровадження стратеги, е можливiсть досягнення доволi високих узагальнених показниюв iнновацiйного розвитку.
За показником бвропейського шновацшного ш-дексу, бвропейського шновацшного табло Укра!на зна-ходиться в останнш за рiвнем шновативносп четвертiй групi — «кра!ни, що рухаються навздопн» зi значенням шдексу 0,23. Вiдставання Укра!ни вiд «кра!н-лщ^в» становить приблизно у 3 рази (Швещя — 0,68). На вщ-мiну вiд розвинених кра!н, в Укра!ш майже половина експорту складае сировина.
1нтегральним показником оцiнки шновацшного рiвня економiки кра!ни е порiвняльнi показники розвитку iнновацiйно! сфери деяких кра!н свiту в контекстк обсяг експорту високотехнологiчно! продукци на одну особу та чисельшсть дослщниыв на 10 тис. осiб населения за даними Свiтового банку (табл. 1).
Як випливае з табл. 1, у високорозвинених кра!-нах бвропи: Шмеччиш, Франци, Великобритани, Ш-дерландах кiлькiсть дослщниюв на 10 тис. населення становила 26—35 осiб, а експорт високотехнолопч-но! продукци на одну особу коливався вщ 1034 дол. у Великобритани до 4540 дол. у Нидерландах.
Данi Держкомстату свiдчать, що чисельшсть науков-цiв в Укра!ш зменшилась до 89,5 тис. у 2011 рощ, або в 3,5 рази вщ чисельносл 1990 року, а чисельшсть докторiв i кандидат наук станом на 2011 рш зросла вщ показни-кiв 1995 року вщповщно на 47,7 та 45,8 %. Якщо, в 1991 рощ на одного доктора наук припадало 36,7 науковщв, то в 2011 рощ лише 6,2 особи, в 1995 рощ на одного кандидата наук припадало 3,12 наукових пращвниюв, а в 2011
Таблиця 1
Порiвняльнi показники розвитку шноващйноi сфери деяких кра'ш свiту в передкризовий 2008 рж [розраховано спiвробiтниками ЦДП1Н НАНУ]
Кра!'на Обсяг експорту високо-технолог1чно1 продукц!! на одну особу, дол. Ктьшсть дослвд-ниюв на 10 тис. оаб населення
Сгнгапур 2302 60,9
Корея 2283 46,3
Китай 256 10,7
Япотя 950 55,7
Н1дерлан,ци 4540 26,7
США 758 47,0
Великобритан1я 1034 28,8
Н!меччина 1895 34,5
Франщя 1299 34,4
Рос1я 29 31,1
Укра!'на 28 17,0
Св1т 280 12,7
роцi — 1,06 особи. За такого сшввщношення виконувати реальнi техшчш проекти досить проблематично [7].
Ще одним негативним фактором, який св!дчить про втрати вiтчизняного штелектуального потенщалу, е зростання питомо! ваги заявок на патенти в!д шозем-них заявниыв. Зарубiжнi iнвестори, iнвестуючи укра!н-ськi пiдприемства, одночасно патентують в Укра'!ш сво! технолог!! i таким чином за рахунок конкурентних пере-ваг свое! продукц!! приводять до збитковост! i руйнац!! iншi вггчизняш пiдприемства.
На свiтових ринках шновацшно! продукц!! домшу-ють мiжнароднi транснацюнальш компан!!, посилюеться !х вплив i на укра!нському ринку, а нацiональна наука не створюе належний супротив. Частка Укра!ни на свггово-му ринку наукомютко! продукц!! складае лише 0,1 %, пи-тома вага обсягу виконаних науково-техшчних робiт мае тенденц!! до зменшення i становить бтя 1 % ВВП Укра!-ни. При цьому Укра!на по окремих позиц!ях розвитку науки (лиакобудування, космос та iншi) збершае лiдерство i знаходиться на самих передових свггових позицiях, але отримати належну користь вiд цього так i не спромоглась.
Отже, можна зробити висновок, що в Укра!ш скла-лася досить складна ситуац!я для розвитку iнновацiйно! дiяльностi. Але враховуючи стiйкий потенцiал наших ви-нахщниюв та науковцiв, ми маемо можливють та необ-хiднiсть надолужувати втраченi з часiв СРСР передовi по-зиц!! у цiй сферi спрямовуючи сво! д!! до шновацшного прогресу та економ!ки знань. В наш час показники розвитку шновацшно! сфери Укра!ни залишаються зовшм непор!внянними не т!льки з показниками «аз!атських ти-гр!в», европейських кра!н, але й свпу. За таких умов для Укра!ни, щоб зайняти г!дне мюце в европейськш сп!ль-нот!, можлив! дектька вар!ант!в змши ситуац!! на краще: використати досв!д «аз!атських тигр!в», створивши сприятлив! швестицшш умови;
максимально зосередитись на розробщ та викорис-танш власного наукового потенщалу ! з часом вийти на передов! позиц!! в свт;
оптимально поеднати можливост! першого ! другого вар!ант!в.
Виходячи з в!тчизняного та закордонного досв!ду, можна проанал!зувати та сформувати механ!зми створен-
ня та реатзац!! знань в Укра!ш, за допомогою яких наша економка стане б!льш конкурентоздатною, а з цим ! р!вень життя населення може вийти на новий, вищий стутнь розвитку. Тож, необх!дно розширити систему шструмен-т!в, важел!в та стимушв упровадження впчизняних розро-бок у виробництво, активгзац!! шновацшно! даяльносл та технолопчного розвитку в нашш кра!ш за рахунок:
1) змщнення взаемов!дносин м!ж наукою, освггою та виробництвом, розширення мереж кооперац!! науко-во-досл!дних установ, ушверситетав, шших структур, у тому числ! шляхом зб!льшення участ! у рамкових про-грамах 6С з проблем шновацш, оргашзац!! шновацш-них союз!в та кластер!в;
2) створення прозоро! конкурентно! процедури державних закутвель, запровадження електронно! тен-дерно! системи державних замовлень на шновацшш продукти, визначення одним !з основних критерив за-кушвель — шновацшшсть продукту;
3) формування цшсного мехашзму встановлення тю-ного зв'язку м!ж фшансовими результатами п!дприемств ! обсягами !х шновацшно! д!яльност!, розширення прямого державного фшансування у вигляд! надання ц!льових суб-сидш ! гранлв шдприемствам, субвенцш малим ! середшм ф!рмам, як! реал!зують шновацшш проекти;
4) надання спещальних податкових кредипв ! п!льг шдприемствам ! установам р!зних форм власност!, як! швестують власш кошти у науков! досл!дження, розро-бляють прогресивш еколопчно чист! технолог!!, п!льг з податку на прибуток для шдприемств, що займаються шновацшною д!яльшстю;
5) налагодження процешв передання технологш !з державних установ у приватний сектор ! створення за-для цього в!дпов!дно! нормативно-правово! бази;
6) створення умов до зб!льшення частки наукомютко! продукц!! впчизняного виробництва на свггових ринках;
7) розвиток НДДКР у регюнах, зокрема через роботу агентств регюнального розвитку, удосконалення мехашзму стимулювання молодих вчених до впровадження результа-т!в наукових досл!джень ! науково-техшчних розробок.
Таким чином, анал!зуючи досв!д розвинутих кра!н св!ту, можемо шдсумувати, що переход до шновацшно! економ!ки в Укра!ш необидно пов'язувати з! зб!льшен-ням швестицш в штелектуальний сектор, а головним прь оритетом економ!чного розвитку мае стати ц!леспрямо-ваний перехщ до знаннево! модел! економши. Створення та тдтримка нацюнально! шновацшно! системи повинш стати найважлившими ор!ентирами в д!яльносп уряду ! репональних оргашв влади, а шновацшний тип поведш-ки — частиною !деолог!! укра!нського сусп!льства.
Список використаних джерел
1. Малщький Б. А. Прикладне наукознавство / Б. А. Малщький. — Фешкс, 2007. — 464 с.
2. Бойко О. М. Досв!д шновацшно! сшвпращ кра!н 6С та СНД [Текст] / А. М. Бойко, Г. А. Власюн, 6. Б. Ленчук, В. В. Овчинников, В. А. Цукерман // Ма-тер!али конференцш та !нновац!йного форуму держав-учасник!в СНД «15 роыв Сп!вдружност! Незалежних Держав». — Калуга : Изд-во науч. лит. Н. Ф. Бочкарьо-во!, 2006. — С. 225-266.
3. Троян В. 1нновац!! в Шмеччиш [Текст] / В. Троян // Наука та шновац!! — 2005. — № 1. — С. 125-129.
4. На порозi економши знань (свггова практика на-уково-iнновацiйного розвитку) / в1дп. ред. А. А. Дин-кш. — М. : 1СЕМВ РАН, 2004. — 214 с.
5. Сажин Д. Державна тдтримка розвитку промисловосп i технологш у США [Текст] / Д. Сажин // Свь това економша та мiжнароднi вiдносини. — 1999. — № 12. — 58 с.
6. Доклад о развитии человека 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: Лучшее будущее для всех. ПРООН Електронний ресурс. Режим доступу : // Ы1р://Ь±-. undp.org/en/repoits/global/hdr2011/download/ru/.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2011 рш // Держкомстат Украши за ред. Осауленко О. Г. — К. : Консультант 2012. — 566 с.
2013/№1
125
