CC BY
20
НАУКОВ1ПОВ1ДОМЛЕННЯ
В. П. Вишневський, академк НАН Украти, I. Ю. вгоров, чл.-кор. НАН Украти, В. I. Ляшенко, д-р екон. наук,
B. П. Антонюк, д-р екон. наук,
C. I. Князев, канд. екон. наук,
I. Ю. Пщоричева, канд. екон. наук, Л. I. Ковчуга, астрантка, м. Кшв
ДО ПИТАННЯ ПРО СТРАТЕГ1Ю 1ННОВАЦ1ИНОГО РОЗВИТКУ УКРАШИ або ЯКОЮ MAG БУТИ СТРАТЕГ1Я 1ННОВАЦ1ИНОГО РОЗВИТКУ УКРАÏНИ
Пiдтримання розвитку iнновацiй входить до числа прюритетш державно! полiтики багатьох кра!н свiту. Лщерство у науково-технологiчнiй сферi визнаеться основою нацюнально! безпеки США1, а шновацп — потужним шструментом вирiшення багатьох найваж-ливiших проблем кра!ни2. Японiя пов'язуе свое май-бутне з iнновацiями, закладаючи !х в основу п'ятьох ключових напрямiв розвитку кра!ни: довгого та здорового життя; безпечного та надшного суспшьства; ди-версифжаци напрямiв дiяльностi та зайнятостi; вирь шення глобальних екологiчних проблем; забезпечення вiдкритостi суспшьства3. Виключну значимiсть шнова-цiй для забезпечення конкурентоспроможноси 6в-ропи у свгговш економiцi пiдкреслюе бвропейська Ком^я4. У кра!нах-учасницях Оргатзаци економiч-ного ствробггаицтва та розвитку (ОЕСР) до шновацш прикута особлива увага з огляду на необхщшсть по-шуку нових джерел зростання, переходу свггово! еко-номiки до бшьш потужного, всеохоплюючого та ста-лого розвитку тсля останньо! глобально! фшансово! кризи5. Забезпечення iнновацiйного розвитку у розви-нених кра!нах здiйснюеться на основi розробки та ре-алiзацi! iнновацiйних стратегiй.
Питання про необхщшсть розбудови шновацш-но-орiентовано! економiки в Укра!ш ставилось неодноразово. Проте вщповщна стратегiя в Укра!нi дос вь дсутня. Незважаючи на те, що проект Стратеги шновацшного розвитку Укра!ни до 2020 року був тдгото-влений у 2009 р. та свого часу широко обговорювався на спещальних парламентських слуханнях6, вiн так i не був затверджений парламентом як офiцiйний пра-вовий документ. Це позбавляе систему державного уп-равлiння iнновацiями !! класичних функцiй — страте-пчного планування, органiзацi!, мотиваци та контролю, — а, отже, зводить нашвець вс зусилля щодо
реалiзацil iнновацiйних змiн в економiцi. По сутс, в кра?ш вiдсутнi ц1льов1 орieнтири та бачення щодо 11 май-бутнього розвитку як шновацшно? держави. Тому роз-роблений проект Стратеги шновацшного розвитку Ук-ра!ни на перiод до 2030 року (далi — проект Стратеги), поданий на схвалення Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни, за-кономiрно викликае пiдвищений штерес як з боку на-уковщв, так i з боку бiзнесу та широко! громадськостi.
Оск1льки шновацшна дiяльнiсть е сферою слабо-прогнозованою та високоризикованою, особливо при формуванш та реалiзацi! управлiнських та регулятор-них заходiв, пошук ефективних й вщповщних часу на-прямiв i способiв вирiшення нагальних у цiй сферi проблем представляеться вельми важливим. Власне, у стратеги як головному документа, що визначае страте-гiчнi орiентири розвитку iнновацiй в кра!нi, це коло проблем разом iз шляхами !хнього вирiшення й фор-мулюеться. Помилка на етапi стратегiчного планування у кращому випадку залишить ситуацiю незмш-ною, а у пршому — матиме наслiдком втрату часу та можливостей змiнити позици Укра!ни в глобальному економiчному простор^ забезпечити сталий випе-реджаючий шновацшний розвиток.
Метою статтi е надання оцшки проекту Стратеги, висловлення зауважень та розроблення пропозицш щодо покращення його змiсту.
ОСНОВН1 ЗАУВАЖЕННЯ ДО ЗМ1СТУ ПРОЕКТУ СТРАТЕГИ
Представлений проект Стратеги е достатньо опрацьованим документом, в якому висвилено ос-новш проблеми iнновацiйного розвитку Укра!ни, об-Грунтована надзвичайна важливiсть ïx найскоршого
1 National Security Strategy of the United States of America. The White House. Washington DC. December 2017. URL: https://www.whitehouse.gov/wp-content/uploads/ 2017 /12/NSS-Final-12-18-2017-0905.pdf.
2 A Strategy For American Innovation. National Economic Council and Office of Science and Technology Policy. The White House. Washington DC. October 2015. URL: https://obamawhitehouse.archives.gov/sites/default/files/strategy_for _american_innovation_october_2015.pdf.
3 Innovation 25. Creating the Future, Challenging
Unlimited Possibilities. Executive Summary. February 2007.
URL: http://japan.kantei.go.jp/innovation/interimbody_e.html.
4 Innovation. European Commission. 2018. URL: https://ec.europa.eu/ growth/industry/innovation_en.
5 OECD Innovation Strategy 2015. An Agenda for Policy Action. OECD. Paris. June 2015. URL: https: //www.oecd.org/ sti/OECD-Innovation-Strategy-2015-CMIN2015-7.pdf.
6 «Про проведения парламентських слухань «Страте-гш шновацшного розвитку Украши на 2010—2020 роки в умовах глобатзацшних виклитв»: Постанова Верховно! Ради Украши вщ 17.02.2009 р. № 965-VI. URL: http://za-kon3 .rada.gov.ua/laws/show/965-17.
вир1шення, запропоновано низку шляхiв !х роз-в'язання, у тому числ1 комплекс заходiв, спрямованих на активiзацiю шновацшно! дiяльностi; перелiк запро-понованих заходiв охоплюе правовi, органiзацiйнi, ф1-нансово-iнвестицiйнi, соцiапьно-економiчнi механ1-зми к реал1зацн. Безумовно, що !х реал1зац1я могла би сприяти iнновацiйному розвитку Украши. В той же час запропонований проект Стратеги мае низку 1стот-них недол1юв i, на наше переконання, не створюе ре-
альне п1дГрунтя для забезпечення яюсних 1нновац1й-них перетворень в економ1ц1.
По-перше, вiн мало координуеться з 1ншими важ-ливими стратегiчними документами, близькими за сво'ш функцiональним призначенням — з Експортною стратегiею (дорожньою картою стратегiчного розвитку торгiвлi на пер1од 2017-2021 роки), яка затверджена Кабiнетом Мiнiстрiв Украши у грудн1 2017 р., та Стратегию розвитку промислового комплексу Украши на перюд до 2025 року (табл. 1).
Стратег1я 1нновац1йного розвитку Украши на перюд до 2030 року (проект на даний момент не затверджений) Експортна стратепя Укра!ни (доро-жня карта стратепчного розвитку то-рг1вл1) на 2017—2021 роки (схвалено Розпорядженням Каб1-нету М1шстр1в Укра!ни в1д 27 грудня 2017 р. № 1017р) Стратег!! розвитку промислового комплексу Укра!ни на пер1од до 2025 року (проект на даний момент не затверджений)
1 2 3 4
Мета Мета Стратеги полягае у розбудов1 шновацшно! екосистеми Украши для забезпечення швидкого та якюного перетворення креативних щей в 1н-новацшш продукти та послуги, пщ-вищення р1вня шновацшносп на-цюнально! економ1ки Метою Стратеги е перехщ Укра!ни до експорту наукомiстко! шновацшно! продукцп для сталого розвитку та ус-шшного виходу на свггов1 ринки Метою Стратеги е забезпечення сталого всеохоплюючого розвитку про-мисловосп Укра!ни, що дозволить суттево скоротити економ1чне в1д-ставання Укра!ни в1д розвинутих кра!н та забезпечити подальше ста-ле, шновацшне та штенсивне зрос-тання економ1ки...
ЦЫ, завдання - створення сприятливих умов для розвитку шновацшно! сфери, зб1ль-шення кiлькостi впроваджу- ваних розробок, залучення iнвестицiй в шновацшну дiяльнiсть; - зменшення корупцшних ризикiв при використаннi бюджетних кош-тiв, спрямованих на п1дтримку шновацшно! д1яльносп; - подолання негативних тревддв у розвитку 1нновацiй - створення сприятливих умов, що стимулюють торпвлю та шновацй для диверсифжацй експорту 1. Модершзац1я та зростання проми-слового виробництва. 2. Репональний розвиток промисло-восп. 3. П1двищення ресурсоефективностп промисловосп
Шляхи досягнення ц1лей - створення сприятливого нормативно-правового поля для суб'екпв господарювання, що провадять iнновацiйну д1яльн1сть; - розвиток шновацшно! шфраструк-тури, методично-консалтингове за-безпечення, розширення зв'язшв в1тчизняних науковцiв i винах1дни-к1в з iноземними пщприемствами; - п1двищення спроможност1, що ре-алiзуеться як шляхом культурно -просв1тницько! д1яльност1, пщвищення шновацшно! культури, так 1 через осв1тню д1яльн1сть, спрямо-вану на забезпечення усшшно! кар'ери молод1 п1сля завершення навчання у заклад1 вищо! осв1ти - змщнення комплексно! шститу-цшно! основи для стимулювання шновацш; - змщнення шновацшного потенщ-алу п1дприемств; Основш зусилля з реатзаци Стратеги будуть зосереджеш на розвитку виробництва середньо- та високоте-хнолопчно! шновацшно! продукци з високо! доданою вартпстю
Визначення основних проблем Проблеми систематизовано за ета-пами 1нновац1йного процесу у так1 групи: 1) на еташ створення новац1й, 2) на еташ трансферу новацш, 3) на еташ впровадження новаци шляхом створення стартапу, 4) на етап1 впровадження новацш на юнуючому пщ-приемств1, виходу на сер1йне вироб-ництво, 5) низка проблем, як1 стосу-ються ус1х етап1в 1нновац1й-ного процесу. Найб1льш поширеними проблемами е брак фшансування, вщсутшсть необх1дно! шформаци щодо ринкових перспектив запропо-новано! 1де!, вщсутшсть налагодже- - щороку поглиблюеться технолопч-ний розрив м1ж Укра!ною та розви-нутими кра!нами, перех1д до шновацшно! економ1ки в1дбуваеться пов1-льно; - науково-техшчний потенщал Украши не використовуеться повною м1рою. Велика частина досл1джень, проведених укра!нськими вченими, не мае практичного застосування; - шститути шновацшного розвитку (венчурш фонди, б1знес-шкубатори, технолопчш та науков1 парки, технолопчш кластери тощо) гснують номшально, !х д1яльшсть не вщповь дае сучасним вимогам Дещдустр1ал1зац1я економ1ки; Дефщит квал1ф1ковано! робочо! сили для потреб промисловостп; Превалювання сектор1в промисловостп з низькою доданою вартпстю; Високий р1вень 1мпорту промисло-вих товар1в, переважно високотех-нолопчно! продукци; Низька ресурсоефектившсть промисловостп та високий р1вень забруд-нення
Таблиця 1
Аналiз взаемоузгодження Стратеги шновацшного розвитку на перюд до 2030 року, Експортно! стратеги Укра!ни та Стратеги розвитку промислового комплексу Украши на перюд до 2025 року в конmексmi забезпечення переходу крати на тновацшний шлях розвитку
Продовження табл. 1
1 2 3 4
них комушкацш м1ж науковцями 1 представниками 61знесу та 1н.
Шляхи подолання проблем Розв'язання проблем передбачаеться за такими напрямами: а) створення сприятливого нормативно-правового поля для суб'екпв господарю-вання, що провадять 1нновац1йну д1-яльн1сть; б) розвиток шновацшно! шфраструктури, методично-консал-тингове забезпечення, розширення зв'язк1в в1тчизняних науковщв 1 ви-нах1дник1в з шоземними пщприем-ствами; в) пщвищення спроможност1, що ре-ал1зуеться як шляхом культурно-просв1тницько! дiяльностi, пщви-щення шновацшно! культури, через освiтню дiяльнiсть, спрямовану на забезпечення усшшно! кар'ери мо-лодi. Пропонуеться низка заходiв за ета-пами iнновацiйного процесу. При цьому основна увага придшя-еться розвитку науки, осв1ти, загаль-ним питанням удосконалення зако-нодавства , стимулювання iнновацiй, розвитку шновацшно! шфраструктури, популяризацй iнновацiй тощо. Стратег1я не мiстить секторального (галузевого) та регiонального аспекту, не акцентуеться увага на роз-витку промисловосп, яка е основ-ним споживачем наукових розробок та прюритетною сферою 1нновацiй-ного розвитку - розвиток безперервного виробни-чого ланцюга вщ наукових досл1-джень до виробництва кшцевого продукту ; - залучення прямих шоземних 1н-вестицiй для розвитку шновацш шляхом передач! технологш та !х 1м-порту; - побудова шновацшно! шфраструктури, утворення Оф1су розвитку шновацш; - вивчення та застосування кращих практик; - забезпечення сшвпращ м1ж ушвер-ситетами та бiзнес-сектором; - розвиток р1зних вид1в державно -приватного партнерства у сферi iнновацiй Сприяння цифров1зацй промисло-вост1, забезпечення переходу на принципи та засади концепцй «1н-дустр1я 4.0»; Забезпечення реатзаци промислово! пол1тики з урахуванням економ1чно! та шновацшно! спец1ал1зацй репо-н1в; Розповсюдження сучасних оргашза-цш-них форм п1дтримки б1знес-про-ект1в та шновацш у сфер1 промисловостп: - критичний анал1з юнуючо! шфраструктури пщтримки 1нновац1йно! д1яльност1 у промисловост1 та кра-що! свггово! практики у ц1й сфер1; - створення сприятливих законодав-чих умов для пщтримки шновацшно! д1яльност1 у промисловостп за ра-хунок наближення законодавства Укра!ни до законодавства та норм 1 правил 6С; - зб1льшення обсяг1в ф1нансування 1нновац1йних процес1в, зокрема за рахунок державного фшансування, ресурйв ф1нансово-кредитних уста-нов, 1нвестиц1йних фонд1в; - зменшення ризик1в реал1зац1! шно-вац1йних проект1в в умовах технопа-рк1в та 1н. орган1зац1йних форм пщтримки шновацш у промисловостп; - прискорення впровадження нау-ково-технолог1чних дослщжень у виробництво, насамперед у галуз1 ви-соких технолог1й, 1 просування шновацшно! продукцй, вироблено! на !х основ1, на ринки збуту; - вдосконалення механ1зм1в комер-щал1зацй науково-техн1чних розро-бок, напрацювань у сфер1 науково-досл1дних 1 дослщно-конструкторсь-ких роб1т у сфер1 промисловост1; - здшснення активно! рег1онально! шновацшно! пожтики, спрямовано! на технолопчне переоснащення ре-пональних виробництв; - формування тпсних взаемовщно-син 1 посилення сшвробггаицтва м1ж вишами, науковими центрами та промислов1стю; - становлення 1 розвиток науково-виробничих МСП, як1 мають високу 1нновац1йну спроможн1сть
Перспекти-вш сектори економжа Не визначалися Перший кластер спрямований на створення високо! додано! вартосп та розвиток шновацш. Цей кластер сконцентрований в аерокосмiчному секторi i включае в себе ряд тпсно пов'язаних секторiв, таких як роз-робка програмного забезпечення та шформацшних та комун1кацiйних технологiй, виробництво запчастин i комплектувальних виро61в для ав1а-цшно! промисловост1, послуги з техшчного обслуговування для ав1а-цшно! промисловост1, машинобуду-вання Не визначалися
1ндикатори для оцшки очжуваних результат1в Не визначалися Частка експорту товарiв з викорис-танням у виробнищта технологiй ви-сокого та середнього р1вня в загаль-ному о6сяз1 експорту товарiв, % -17,3% (2016), 27% (2021 р.) - Частка середньо- та високотехно-лопчно! продукцй в структур1 додано! вартостп промислового виробництва, % - 11% (2016), 25% (2025 р.);
Зактчення табл. 1
1 2 3 4
- Частка середньо- та високотехно-лопчно! продукц1! в загальнш структур! товарного експорту, % - 19,2% (2015), 28% (2025 р.)
ВИСНОВОК Стратег1я слабо ув'язана з Експорт-ною стратепею Укра!ни та Страте -г1ею розвитку промислового комплексу Укра!ни, недостатньо ор1ен-тована на забезпечення розвитку су-часно! шновацшно-конкуренто-спроможно! та нео1ндустр1ально-розвинено! економжи Укра!ни, по-требуе доопрацювання та узго-дження з 1ншими стратег1чними документами з урахуванням принцип1в смарт-спецiалiзацil та Тндустрй 4.0 Експортна стратег1я Укра!ни та Стратег1я розвитку промислового комплексу Укра!ни м1ж собою значною м1рою взаемозв' язан1 за ц1лями та засобами !х досягнення
По-друге, в проект1 1нновац1йний розвиток обме-жений стад1ями (етапами) науково-виробничого циклу: створення новац1й — трансфер новац1й — дове-дення новац1й до комерц1йного використання — впро-вадження новац1й, тому анал1з та пропозиц!! стосу-ються саме цих етап1в та ще комплексу проблем, як1 мають м1сце на ус1х етапах трансформац1! науково! 1де! в 1нновац1йну продукц1ю (захист прав 1нтелектуально! власност1, укр1плення зв'язюв укра!нських 1нноватор1в з партнерами, утримання талант1в). Стратег1я не м1с-тить галузевого (окр1м аграрного сектору та «1ннова-ц1йного сектору») та регюнального аспекту, не акцен-туе уваги на необх1дност1 розвитку сектору високотех-нолог1чних послуг 1 креативних 1ндустр1й, а також пе-реробно! промисловост1, яка е основним споживачем наукових розробок та пр1оритетною сферою 1ннова-ц1йно! д1яльност1.
Однак у проект1 Стратег!! пр1оритетност1 роз-витку промисловост1 не надаеться необх1дно! вагомо-ст1. Констатуеться, що «промисловкть зможе бути ру-ш1ем прискорення економгчного розвитку та яккних змт у структур1 економки лише тсля суттевоИ модертзаци, виправлення ситуаци зг зношетстю основних фонд1в».
Але з теор1! 1нновац1! в1домо, що 1нновац1! — це устшне застосування нових знань, 1дей, винаход1в у вигляд1 нових товар1в, послуг, процес1в, метод1в, що виведен1 на ринок, обертаються на ринку, оплачен1 та використовуються кшцевими споживачами. Науковц1 можуть отримати нове знання, згенерувати нову 1дею, але прикладний результат в1д !хнього впровадження отримуеться на виробництв1. Тому саме промислов1 п1дприемства та п1дприемц1-1нноватори займають центральне м1сце в 1нновац1йн1й економ1чн1й систем1, без них неможливе «перетворення креативних ¡дей в т-новацшт продукти» та «тдвищення ргвня шноващйностг нащональноИ економжи».
В Стратеги перспективним вбачаеться розвиток аграрного сектору, «що мае високий потенщал до модертзаци, упровадження нов1тн1х технологш та тдвищення р1вня переробки власно! продукци». Знову ж таки, яким чином буде забезпечуватися п1двищений р1вень переробки с1льськогосподарсько! продукц1! без промисловост1 — залишаеться загадкою. Нарощення виробництва готово! с1льськогосподарсько! продукц1!, яка пройшла вс1 стад1! обробки, законом1рно передба-
1 П1доричева I. М1сце Украши у св1т1 з виробництва та експорту сшьськогосподарсько! продукци. В1сник. Рейтинг. 2017. № 5-6. С. 28-31.
чае розвиток сучасно! потужно! переробно! промисло-вост1 для виготовлення конкурентоспроможно! на св1-товому ринку продукци.
Не заперечуемо важливост1 аграрно! сфери для кра!ни, але самотужки т1льки вона не здатна вивести кра!ну на сучасний р1вень економ1чного розвитку. Тим б1льше, що с1льському господарству притаманно таке явище як спадна в1ддача — коли кожну додаткову оди-ницю певно! культури все дорожче виробляти через залучення все б1льших площ земель, але вже не таких родючих, у той час як св1тов1 ринков1 ц1ни не зможуть компенсувати цю р1зницю. Тому чим довше кра!на ви-рощуватиме сшьськогосподарсью культури та постав-лятиме !х необробленими на експорт, тим б1дн1шою вона ставатиме1.
Сировинна спрямоватсть у виробництв1 та екс-порт1 Укра!ни консервуватиме 1 без того надм1рну те-хнолог1чну в1дстал1сть кра!ни та остаточно закр1пить !! позиц1! на св1товому ринку як постачальника сиро-вини.
По-трете, недостатньо фундаментальним та сис-темним е визначення шлях1в та механ1зм1в забезпе-чення 1нновац1йного розвитку Укра!ни на державному та регюнальному р1внях. Проблеми, визначен1 в Стратег^, запропоновано розв'язувати шляхом: 1) «ство-рення сприятливого нормативно-правового поля для суб'ектгв господарювання, що провадять тновацшну д1-яльтсть»; 2) розвитку «1нновац1йно! 1нфраструктури», «розширення зв'язкгв втчизняних науковщв I винахгдни-кгв з шоземними тдприемствами»; 3) «тдвищення спро-можностг, що реалгзуеться як шляхом культурно-про-свгтницькоИ дшльностг, тдвищення шновацшноИ культури, так I через освтню дмльтсть, спрямовану на за-безпечення устшног кар 'ери молодг тсля завершения навчання у закладг вищоИ освти».
Ус1 ц1 напрями е недостатньо базисними 1 д1е-вими, вони не здатн1 вир1шити проблеми слабко! 1нно-вац1йно! сприйнятливоси укра!нсько! економ1ки, як1 е набагато глибшими.
По-четверте, при анал1з1 зм1сту проекту Стратеги складаеться враження, що документ в основному роз-роблявся фах1вцями у сфер1 науки 1 осв1ти, до його розробки недостатньо залучалися фах1вц1 реального сектору економ1ки, представники б1знесу, як1 1з сере-дини знають основн1 проблеми стагнац1! 1нновац1йно! д1яльност1 на виробництв1. Однак даний документ мае
бути спрямований на забезпечення саме шновацшного розвитку шляхом !! нео- та постшдустр1ально! спрямо-ваносп, а не науково-технiчного, чому вш бшьше вщ-повщае.
По-п'яте, проект Стратеги повшстю 1гноруе важ-лив1сть регюнального аспекту забезпечення шновацш-ного розвитку. Регюнальний р1вень вщ1грае важливу роль в стимулюванш розвитку нацюнальних економ1к 1 вважаеться найбшьш придатним для здшснення шновацш. Так, у дослщжент ОЕСР зазначаеться, що найбшьш штенсивна взаемод1я м1ж учасниками, зад1-яними в шновацшних процесах, вщбуваеться в рад1ус1 близько 200 км1, що дозволяе з-пом1ж шшого знизити трансакцшш та транспортт витрати.
По- шосте, проект Стратеги не враховуе так1 су-часн1 тренди розвитку як четверта шдустр1альна рево-люц1я («1ндустр1я 4.0»)2 та смарт-спещашзащя кра!н, галузей 1 територ1й3.
Саме виходячи 1з цих зауважень, пропонуються п1дходи з доопрацювання представленого проекту Стратег1! шновацшного розвитку Укра!ни на перюд до 2030 року, як1 можуть полшшити наявний документ.
ЗАГАЛЬН1 КОНЦЕПТУАЛЬН1 ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЕКТУ СТРАТЕГИ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ НА ПЕР1ОД ДО 2030 РОКУ
Загальна частина
Сучасний стан св1тово! економ1ки характеризу-еться масштабними трансформащями, як1 проявля-ються у розвитку ключових технолог1й 1ндустр1! 4.04, смарт-спещашзаци, п1двищенн1 штенсивноси м1жна-родно! конкуренци, пришвидшен1 ус1х процес1в, як1 стають глобальними та б1льш в1дкритими. Поступово змшюеться уявлення про взаемов1дносини м1ж кра!-нами та економ1чними агентами: принципово новим моментом стае поеднання конкуренци 1 коопераций, сп1вроб1тництва 1 суперництва. Розвиваються нов1 гло-бальт ланцюжки формування вартост1, коли виробни-цтво товар1в перетинае нац1ональн1 кордони, розм1щу-ючись там, де створен найб1льш приваблив1 умови для отримання конкурентних переваг за яюстю, цшою, обслуговуванням.
1 Regions and Innovation: Collaborating across Borders. OECD Reviews of Regional Innovation, OECD Publishing. Paris. 2013. (рр.15). URL: http://dx.doi.org/10.1787/97892642 05307-en.
2 Ляшенко В.I., Вишневський О.С. Цифрова модер-нiзацiя eKOHOMiKU Украши як можливють проривного розвитку. НАН Украши, 1н-т eкономiки пром-CTi. Кшв, 2018. 252 с.
3 Лях А. В. Промышленная политика в условиях децентрализации государственного управления: стратегия разумной специализации. ЕкономКа npoMucnoeocmi. 2016. № 2 (74). C. 74-90.
4 За ощнками Всесвинього eкономiчного форуму, технолопями, що формуватимуть майбутне свгтове соща-льно-eкономiчнe середовище, е 12 ключових технологш четверто1 iндустрiальноi революци: 1. Штучний iнтeлeкт
i робототeхнiка. 2. Повсюдш мeрeжeвi пункти вщдаленого
зв'язку. 3. Вiртуальнi та розширeнi рeальностi. 4. Вироб-
ництво добавок. 5. Блокчейн та розподiлeнi бухгалтерськ! технологЬ. 6. Новi прогрeсивнi матeрiали та наноматерь али. 7. Накопичення, збeрiгання та передача енерги.
8. Новi обчислювальт технологи. 9. Бiотeхнологii.
10. Гeоiнжeнeрiя. 11. Нeйротeхнологiя. 12. Космiчнi тех
Для того, щоб мати зиски вiд цих процесiв, краша мае бути спроможною «на р1вних» брати участь у сис-TeMi свiтогосподарських зв'язкгв, що залежить вщ li здатностi опановувати новi шновацшно-технолопчш орiентири розвитку. На даному етат Укра1на значно програе в цьому плат. Володдачи значними природ-ними, людськими та матeрiальними ресурсами, за рiвнeм соцiально-eкономiчного й тeхнологiчного розвитку Украша поступаеться усiм европейським кра1-нам. Обсяг ВВП на душу населення за ПКС станом на 2017 р. становить 8666,9 дол. США, що е менше в 5,8 раза, шж у Шмеччиш, в 3,3 раза — порiвняно з Польщею, в 2,9 раза — порiвняно з Румушею та в 2,3 раза — порiвняно з Болгарiею5.
Наявна ситуащя е результатом слабких модeрнi-зацшних процeсiв та вiдсутностi прогресивних струк-турних зрушень в eкономiцi практично упродовж усього перюду нeзалeжностi Украши. Отже, потреба в шноващях сьогодш актуалiзуеться больше, нiж будь-коли ранше.
Для кра1н, що розвиваються, до яких належить й Украша6, шноваци набувають особливого значення, оскльки лежать в основi iндустрiалiзацli, яка вдаграе ключову роль у диверсифжаци eкономiки та подо-ланнi li структурно1 слабкостi.
Це обумовлено суттевим впливом промисловост1 i, передуйм, li переробного сектору на eкономiчнi процеси. Переробна промисловють виробляе 15,6% свггового ВВП. У Кита1 та Швденнш Коре1, де зосере-джено значш виро6нич1 потужност1, переробна про-мисловють забезпечуе майже 30% ВВП, в Япони та Hi-мeччинi ця частка знаходиться на р!вш 20% ВВП, у польщ1 — на р!вш 18,0%, навiть у Болгари, традицiйно аграрнiй кра'iнi, вона складае 14,5% ВВП — на 2,1% бшьше, н1ж в Укра'iнi. Хоча ще у 1999 г. частка проми-слoeocmi у ВВП Украши була быьшою, тж у будь-якш з вище перерахованих крат i складала 27,2%1.
Промисловють е двигуном iнновацiй, зростання продуктивносп та експорту. На li частку припадае 80% експорту Свропи; 65% швестицш, як! спрямовуються на дослщження й розробки, надходить в!д галузей переробно! промисловост18. За даними Оргашзаци Об'еднаних Hацiй з промислового розвитку9, кра!ни, як1 мають сучасну промисловють, демонструють меншу вразливiсть до глобальних потряйнь та здатнi
нологИ (Див.: The Readiness for the Future of Production Report 2018. URL: https://www3.weforum.org/docs/ FOP_Readiness_ Re-port_ 2018.pdf).
5 GDP per capita, PPP (current international $) 2016. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ NY.GDP.PCAP.PP.CD? locations=UA&view=chart.
6 The Readiness for the Future of Production Report 2018. URL: https://www3 .weforum.org/docs/FOP_Readiness_Report_ 2018. pdf; Отчет о промышленном развитии — 2016. Роль технологий и инноваций во всеохватывающем и устойчивом промышленном развитии. Обзор. Организация Объединенных Наций по промышленному развитию. Вена, 2015. 77 с.
7 World Development Indicators. Manufacturing, value added (% of GDP). 2016-2017. URL: https://data.worldbank.org/ indicator/NV.IND.MANF.ZS.
8 Innovation. European Commission. 2018. URL: https://ec.europa.eu/growth/ industry/innovation_en.
9 Отчет о промышленном развитии — 2016. Роль технологий и инноваций во всеохватывающем и устойчивом промышленном развитии. Обзор. Организация Объединенных Наций по промышленному развитию. Вена, 2015. 77 с. (С. 41).
успшнше долати випробування. Бшьше того, вони збертатимуть значш можливосп для промислово-го зростання й технолопчного прогресу протягом наступних десятилпъ.
Нарощення обсягiв промислового виробництва в Украш е важливим фактором ïï розвитку, але воно мае здшснюватися не за рахунок катталовкладень, природних та енергетичних ресурсiв, а шляхом пщви-щення продуктивностi працi, що передбачае впрова-дження трудо- i ресурсозберп-аючих технологiй, активь зацiю iнновацiйноï дiяльностi пщприемств промислово-стi.
Для реалiзацïï такого сценарiю Украша мае значт можлuвосmi та конкурентт переваги:
висококвалiфiковане та освiчене населення (24 мюце зi 130 краш за шдексом людського капiталу1);
вигiдне географiчне розташування — у центрi 6в-ропи на перехреси транспортних шляхiв. Близьюсть краши до великих i розвинених краш-члешв 6С, легкий доступ до 1х ринюв е особливо привабливим для тих iнвесторiв, яю вiдкривають бiзнес з орiентацiею на експортну дiяльнiсть;
великий споживчий ринок, не насичений окре-мими групами товарiв, — чисельнiсть населення скла-дае 44,4 млн осiб станом на 2017 р.2 За умови забезпе-чення зростання рiвня споживання та купiвельноï спроможностi населення можна забезпечити гарнi перспективи для розвитку багатьох галузей економiки краши;
розвинену мережу наукових установ i ушверсите-пв, якi потрiбно повернути «обличчям» один до одного та потреб промисловоси;
промисловий потенцiал, який потребуе для мо-дернiзацïï та розвитку використання нових знань та шновацш.
Для подолання негативних тенденцш i забезпе-чення прискореного економiчного зростання на ос-новi поеднання технолопчного прогресу, шновацш та промисловоси розроблено Стратепю iнновацiйного розвитку Украши на перюд до 2030 року.
Системна проблема, на вир1шення яко!" спрямована Стратег1я
Головна системна проблема полягае в тому, що вщсутшсть прогресивних структурних зрушень в еко-номiцi Украши практично упродовж усього перюду незалежностi, консервування вiдсталого типу вироб-ничо1 структури, призвели до економiчного занепаду, деiндустрiалiзацïï, браку швестицшних ресурсiв та, як наслiдок, до подальшого зниження рiвня та якосп життя украшських громадян.
Мiсце Украши у м1жнародному подiлi працi, стан розвиненоси економiки та ïï промислового сектору, який залишаеться слабо сприятливим до сучасних до-сягнень свiтовоï науки та iнновацiй, е недостатшми для забезпечення сталого випереджаючого шновацш-ного розвитку краïни та досягнення европейських стандартiв життя украïнських громадян.
1 The Global Human Capital Report 2017. Preparing people for the future of work. World Economic Forum. URL: https://weforum.ent.box.eom/s/dari4dktg4jt2g9 xo2o5pksjpatvawdb (С. 179).
2 Там само.
3 Фахiвцi 6С радять зосереджуватися на вщносно не-
великiй юлькоси позицiй «виклитв».
Для вирiшення ще! системно! проблеми необхь дно визначити CTyniHb вiдповiдностi основних складо-вих шновацшно! екосистеми Укра!ни вимогам розбу-дови шновацшно-конкурентоспроможно! та неошдус-трiально-розвинено! економiки Укра'!ни, !х готовностi, за умови здшснення необхщних системних змш, хоча б в перспективi, забезпечити темпи економiчного зростання, достатш для пiдвищення стандартiв життя на-селення.
SWOT-aHani3 шновацшно! екосистеми Украши (за схемою, що запропонована в бвропейському шновацшному табло)
Виявлеш виклики для нащональноТ шновацшноТ екосистеми3
Виклик 1: Стимулювання тновацшног дiяльностi в сферi 6i3Hecy. Укра!на страждае вщ низького рiвня шновацшно! дiяльностi. За даними статистичних до-слiджень, частка iнновацiйниx пiдприемств у промис-ловому секгорi скоротилася у 3-4 рази у порiвняннi iз серединою 1990-х роив. Значною мiрою це пов'язано з негативними структурними змiнами в украшськш економiцi, де частка сектора високих i середнix техно-логш скоротилася у чотири рази з початку 1990-х роив, в той час як частки сектс^в енергетики i чорно! металурги ютотно зросли. Цi сектори мають бшьш ста-бшьну теxнологiчну базу, вони традицшно менш шно-вацiйнi, н1ж сектори високих i середнix технологш.
Позитивною тенденцiею 2016-2018 рр. е припи-нення падiння обсягiв виробництва найбшьш важли-во! для забезпечення шновацшного розвитку кра'!ни сфери — машинобудування на фонi загального тдвищення обсяпв промислового виробництва. Водночас, частка продукци машинобудування у загальному об-сязi товарного експорту Украши е низькою i хоча не-величкими темпами, але постiйно знижуеться (рис. 1).
Вiдсутнiсть ращонально! стратеги щодо модерш-заци нащонально! економiки i недостатнiсть стимулiв для розвитку високотехнолопчних секторiв е ключо-вими проблемами для кра!ни. На зовншшх ринках ук-ра!нська промисловiсть представлена в основному продукщею сировинного походження з низьким сту-пенем технолопчно! обробки. Так, у першу п'яирку експортованих продуктiв Укра!ни за 9 мюящв 2018 р. увiйшли чорш метали (22,4% загального обсягу товарного експорту), зерновi культури (13,9%), руди, шлак i зола (6,5%), електричш машини (6,3%), насiння i плоди олiйниx рослин (4,0%)4.
Для порiвняння, у попереднi два роки на сумарну частку цих продукив без урахування електричних машин припадало 46,2% (2016 р.) i 46,1% (2017 р.) товарного експорту Украши, у 2013 р. цей показник був не набагато, але нижчим i становив 42,1%5. На це значною мiрою вплинуло попршення економiчниx зв'язюв з крашами Ствдружносп Незалежних Держав (СНД), насамперед, з Росшською Федерацiею, яю були найбшьшими iмпортерами наукоемно! укра!н-
4 Товарна структура зовншньо! торгiвлi за 9 мюящв 2018 року. Дат Державно! служби статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
5 Товарна структура зовншньо! торгiвлi у 2017 р. та 2016 р. Даш Державно! служби статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
сько! продукцй, у тому чист продукцй машинобуду-вання (рис. 2). Вих1д укра!нських виробниюв з про-дукц1ею машинобудування на ринок 6С стримуеться низьким технолог1чним р1внем !! розвитку.
Обсяги торг1вл1 з кра!нами-членами 6С розши-рилася за рахунок продукцй агропромислового сектору, на яку станом на кшець 2017 р. припадало 32,2%
загального обсягу експорту, недорогощнних мeталiв
i виробiв з них (21,4%, у тому чи^ — чорних мeталiв
i виробiв з них (20,2%)), мехашчних та електричних
машин (14,2%)', бшьшють з якоi, вiдповiдно до класи-
фiкацii ОЕСР, вiдноситься до низькотехнолопчних гаи 2
лузей2.
1ндекси промисловоТ продукцй', %
1ндекси продукцй' машинобудування, %
Обсяг експорту продукцй' машинобудування, у % до загального обсягу товарного експорту,%
Рис. 1 Динамка тдекс1в промисловоЧ продукцй' та продукцй' машинобудування в Украш (у % до попереднього року), обсяпв експорту продукцй машинобудування (у % до загального обсягу товарного експорту Украти) за перюд 2013-2018* рр. ** * У 2018 р. дат наведет для вдекав за перюд с1чня-жовтня 2018 р., для обсяпв експорту — за перюд с1чня-вересня 2018 р.
** Побудовано за джерелами: [1ндекси промислово! продукцй за видами д1яльносп за 2013-2017 роки, за ачень-жовтень 2018 року. Даш Державно! служби статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/; Товарна структура зов-шшньо! торпвл1 за 2013 р1к, 2014 р1к, 2015 р1к, 2016 р1к, 2017 р1к, 9 м1сяц1в 2018 року. Даш Державно! служби статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/]
Роки
КраТни СНД ^^^КраТни-члени ЕС
Рис. 2 Динамка структури зовншньоН торг1вл1 товарами Украти з кранами СНД i еС за перюд 2013-2017рр., млн дол. США * * Побудовано за джерелом: [Динамжа географiчноi структури зовтшньо! торгiвлi товарами. Данi Державно! служби статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/].
1 Стан зовнiшньоeкономiчних вiдносин iз кра'!нами
Свропейського Союзу у 2017 рощ. Експрес випуск Державно'! служби статистики Украши вщ 28.02.2018 р. № 86/0/08.2вн-18. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
2 ISIC REV. 3 Technology Intensity Definition Classification of manufacturing industries into categories based on R&D intensities. OECD Directorate for Science, Technology and Industry. Economic Analysis and Statistics Division. 2011. URL: https://www.oecd.org/sti/ind/48350231.pdf.
Разом 1з цим експорт укра!нсько! високотехноло-г1чно! продукци е низьким (7,3% станом на 2015 р.), якщо пор1внювати його 1з середшм показником бвро-пейського Союзу (16,3% станом на 2016 р.), кра!н ОЕСР (17,5 %), кра!н Сх1дно! Аз1! 1 Тихого океану (24,5%) 1 св1ту в ц1лому (17,9%). Однак, сьогодн1шн1й р1вень високотехнолог1чного експорту Укра!ни е най-вищим за пер1од з 1996 р., а найнижче його значення було заф1ксовано у 2008 р. на р1вн1 3,3% [1].
П1сля п1дписання Угоди про асоц1ац1ю Укра!ни з бвропейським Союзом 1 набрання чинност1 з 1 с1чня 2016 р. !! торговельно! частини конкуренц1я на укра!н-ському ринку посилилася, однак все ж таки !! не можна пор1внювати з р1внем конкуренц1! на глобальному ринку. Дом1нування на м1сцевих ринках обмеже-но! кшькост1 б1знес-груп не сприяе п1дтримц1 в1льно! та чесно! конкуренц1!, забезпеченню р1вних умов д1я-льност1 для вс1х учасник1в ринку, передбачених главою 10 Угоди про асоц1ац1ю Укра!ни з 6С. Обмежувальним чинником виступае ор1ентован1сть б1льшост1 промис-лових п1дприемств на внутр1шн1й ринок, де вони, за-звичай, не стикаються з 1нновац1йною конкуренц1ею, а тому мають слабку мотивац1ю до ризиковано! 1нно-вац1йно! д1яльност1, а, отже, 1нвестують незначш кошти в 1нновац1!. Кр1м того, великий споживчий ри-нок Укра!ни2 також знижуе мотивац1ю п1дприемств до 1нновац1йно! д1яльност1.
Друга група причин, як1 пояснюють низьку ефективн1сть нововведень, пов'язана з несприятливим б1знес-середовищем, коли показники часу реестрацп, к1лькост1 необх1дних дозвол1в 1 ц1ни створення нового б1знесу е чи не найг1ршими в Укра!н1 у пор1внянн1 1з кра!нами Центрально! та Сх1дно! бвропи.
У тепер1шн1й час укра!нськ1 бренди, особливо у галузях, що асоц1юються 1з 1нновац1йною активн1стю, не досить добре в1дом1 у св1т1. Найб1льш в1домими за-лишаються бренди харчово! промисловост1, серед яких на першому м1сц1 — алкогольна продукц1я та продук-ц1я кондитерсько! галуз1. Ав1ац1йн1 бренди швидко втрачають популярн1сть, адже виробництво л1так1в марки «АН» було незначним в останн1 20 рок1в, в св1т1 йде активна зам1на л1так1в ц1е! марки на машини 1н-ших виробник1в.
Виклик 2: Реструктуризащя сектора дослгджень I розробок (Д1Р). Укра!на успадкувала значну частину технолог1чно-ор1ентованих досл1джень Радянського Союзу. Цей потенц1ал був використаний вельми не-ефективно в роки незалежност1. К1льк1сть персоналу, що бере участь у досл1дженнях 1 розробках, впала б1льш н!ж на 70% у пер1од м1ж 1991-2017 рр., причому техн1чн1 та природнич1 науки постраждали б1льше, н1ж 1нш1.
Кшьюсть м1жнародно-визнаних наукових публ1-кац1й зм1нюеться пов1льно, що на тл1 загального швидкого зростання друковано! науково! продукц1! у св1т1 призвело до пад1ння частки Укра!ни в св1товому масив1 публ1кац1й. При цьому укра!нськ1 вчен1 збер1-гають ще в1дносно сильн1 позиц1! у деяких розд1лах ма-тер1алознавства, техн1чних науках, зокрема електро-
зварюванш, математиц1 та деяких 1нших. Кшьюсть на-ц1ональних патент1в в Укра!н1 продовжувала зростати в останн1 роки, але у той же час наша кра!на сильно в1дстае в1д 1нших кра!н рег1ону за к1льк1стю патент1в, що зареестроваш у США та кра!нах 6С. Б1льше того, Укра!на взагал1 не мае «тр1адних патент1в». Варто звернути увагу на те, що, значна частина в1тчизняно! науково! продукц1!, створена за кошти нац1ональних замовниюв, не знаходить практичного застосування у в1тчизнян1й промисловост1.
Важливо створити нову систему, де частка ф1нан-с1в розпод1лених на основ1 конкурсних процедур буде 1стотно вищою, а к1льк1сть джерел можливого ф1нан-сування Д1Р зб1льшиться. Кр1м того, показники «ви-ходу» науково! продукц1! необх1дно б1льш ефективно використовувати для оц1нки результат1в, у тому числ1 м!жнародно визнаш показники. В той же час реальш стимули для компан1й, що проводять Д1Р, повинн1 бути запропонован1 державою. Це може призвести до перерозпод1лу науковц1в та !х б1льш активно! зад1яно-ст1 у промисловому сектор1.
Виклик 3: Модертзацш сфери Д1Р I реалгзацш 1нно-вацшноИ полтики шляхом створення ефективних меха-тзмгв генераци та поширення тновацш. Укра!на мае низку р1зних закон1в та 1нших нормативних правових акт1в щодо Д1Р та 1нновац1йно! сфери. Однак, ц1 пра-вов1 акти не працюють ефективно. Важливо, щоб 1с-нуюч1 закони виконувалися, а нов1 закони мали ч1тк1 положення про те, як вони повинн1 бути реал1зован1 1 як1 к1льк1сн1 показники для мон1торингу !х впливу мають бути застосован1.
У той час майже вс1 заходи, спрямован1 на п1д-тримку шновацшно! д1яльност1, заблоковаш 1ншими правовими актами, зокрема законом про бюджет. На-приклад, цим законом систематично 1гноруються по-передн1 р1шення про ф1нансування тих чи 1нших захо-д1в в рамках державних програм (теж ухвалених зако-нодавчо), як! пов'язан1 1з науково-техшчною та 1нно-вац1йною д1яльн1стю. В1дсутн1сть у бюджет1 кошт1в фактично зводить нашвець заходи з п1дтримки тако! д1яльност1, зокрема виконання науково-техн1чних та 1нновац1йних частин державних програм. Значною м1-рою це може бути пояснено тим, що 1снуюч1 меха-н1зми гармон1зац1! правово! системи не завжди добре скоординован1. Таким чином, 1снуе нагальна необх1д-н1сть внести зм1ни у правову систему. Було б також важливо визначити бшьш ч1тко функц1! 1 обов'язки 1с-нуючих державних установ, пов'язаних з б1знесом та 1нновац1йною д1яльн1стю, щоб уникнути дублювання 1 невизначеност1 в !х рол1 в п1дтримц1 1нновац1йних процес1в.
Виявлен1 виклики для нацюнально! 1нновац1йно! екосистеми наведено у табл. 2.
Укра!на також стикаеться з низкою 1нших проблем в 1нновац1йн1й сфер1. Деяк1 з них пов'язаш 1з за-гальним станом економ1чного середовища, деяк1 з них визначаеться внутр1шн1ми особливостями 1нновац1й-но! екосистеми.
1 High-technology exports (% of manufactured exports). The World Bank. URL: https://data.worldbank.org/indicator/TX.VAL.
TECH.MF.ZS.
2 Ляшенко В.I., Шдоричева 1.Ю., Кучеров А.В., Те-сновський П.В. Напрями штеграцп Укра!ни до европей-ських науково-освiтнiх та iнновацiйних простс^в в умо-вах Угоди про асощащю з бвропейським Союзом. Еконо-MiHuuü всник Донбасу. 2018. № 3 (53). С. 147-179.
Таблиця 2
Основн! виклики для 1нновашйно1 екосистеми Украши
Опис виклику Вщповщш показники i тенденцГ!
Заохочення шновацшно! дiяльностi в сферi бiзнесу Кшьюсть п1дприемств, що беруть участь в шновацшнш д1яльно-ст1. Частка шновацшно! продукцй в загальному обсяз1 виробни-цтва (включаючи послуги). Обсяг наявного венчурного катталу. Частка б1знесу у витратах на Д1Р та шноваци у ВВП
Реструктуризацiя сектора ДiР Частка ф1нанс1в, розподшених на основ1 конкурсних процедур. Доходи вщ комерц1ал1зац1! результат1в Д1Р, частка небюджетного фшансування. Кшьюсть закордонних патент1в 1 статей у реферо-ваних журналах (з диференщащею по наукових дисциплшах). Частка державних витрат на Д1Р у ВВП
Модернiзацiя сфери ДiР i реалiзацiя iнновацiйноï полггаки шляхом ство-рення ефективних меxанiзмiв генера-ц11 та поширення шновацш Впровадження м1жнародно визнаних к1льк1сних 1ндикатор1в для ощнки результативност1 досл1джень 1 розробок. Експертш оц1нки прогресу також обов'язково повинш бути використан1
У звт про глобальну конкурентоспроможн1сть 2017-2018 рр. Всесв1тнього економ1чного форуму наведено результати опитування респондента, яким пропонувалося обрати 1з загального перел1ку фактор1в, як1 впливають на ведення б1знесу в Укра!н1, п'ять найбшьш проблемних фактор1в 1 ранжувати !х за ступенем значимосп м1ж 1 (найбшьш проблемы) та 5. Найбшьш негативними факторами респонденти визначили: 1н-фляц1ю — 16,3%, корупц1ю — 13,9, пол1тичну нестаб1-льн1сть — 12,1, ставки оподаткування — 9,7, податкове законодавство — 9,4, нестабшьшсть державного управ-л1ння — 8,9, доступ до фшансування — 7,0, неефек-тивний державний апарат — 6,9%1.
Основн1 проблеми шновацшно! сфери Укра!ни можуть бути сформульован1 наступним чином.
Ключовою проблемою для шновацшного розвитку кра!ни залишаеться нев1дпов1дн1сть м1ж заявленими ц1лями 1 фактичною реал1зац1ею заход1в у сфер1 пол1-тики. Заяви про необх1дн1сть шновацшного розвитку не пщтримуються механ1змами !х реал1зац1!. Деклара-ц1! про необх1дн1сть полшшення д1лового кл1мату, ре-форми державного сектору Д1Р наявн1 в р1зних дер-жавних документах, але вони не тдкршлеш д1евими заходами, або ц1 заходи не е ефективними через юри-дичн1 проблеми у процес1 !х зд1йснення.
Другою важливою проблемою е недосконал1сть си-стеми державного управл1ння шновацшним розвит-ком2. До останнього часу в Укра!н1 1снувало декшька державних м1н1стерств 1 в1домств, як1 в1дпов1дали за тдтримку шновацшно! д1яльност1. Але !х компетенци перекривалися, 1 не були точно визначеними. Деяю з цих установ не мали достатньо ресурс1в для прове-дення ефективно! шновацшно! пол1тики.
Механ1зми зд1йснення шновацшно! пол1тики, як правило, слабю, тому що шновацшна пол1тика не зна-ходиться в центр1 уваги орган1в державно! влади. Пра-вов1 акти щодо пщтримки шновацш мають пщпоряд-кований статус в пор1внянш з деякими 1ншими актами держави (наприклад, Законом про Державний бюджет). Це вщкривае шлях для того, щоб шновацшт шщативи могли бути досить легко заблоковаш. У де-якш м1р1, це загальна проблема укра!нсько! системи управл1ння шновацшною д1яльн1стю: шновацшна д1я-льн1сть розглядаеться як в1дверто другорядна.
1 The Global Competitiveness Report 2017-2018. The World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/ docs/ GCR2017-2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport20
17 %E2%80%932018.pdf (C. 296).
Основними недолiками системи державного уп-равлiння iнновацiями, що склалася в Укра!ш, е:
брак координацiйниx м1жвщомчих зв'язюв i не-узгодженiсть дiяльностi центральних органiв влади при розробщ стратегiчниx програмних документiв i за-xодiв щодо !х реалiзацiï;
забюрократизовашсть та затягнутiсть процедур вироблення та ухвалення управлiнськиx рiшень, вщ-суттсть спадкоемностi та послiдовностi в реалiзацiï рь шень рiзними полiтичними силами;
фактична вщсутшсть функци монiторингу реаль зацiï державних рiшень, «зворотного зв'язку» iз суб'ек-тами, на яких спрямовано вплив органiв влади i, як результат, — нестача шформаци про дшсний стан справ в шновацшному секторi економiки;
слабка орiентованiсть на к1нцевий комерцiйний результат при розробщ стратепчних програмних доку-менпв i заxодiв щодо ïx реалiзацiï;
вiдсутнiсть вiдповiдальностi органiв влади за (не)прийнята рiшення.
вiдсутнiсть в органах регюнального управлiння (окрiм декьлькох областей) структурних пiдроздiлiв, як1 б цшеспрямовано опiкувалися проблемами iннова-цiйноï дiяльностi; основна увага мiсцевиx органiв влади сконцентрована на забезпеченш функдiону-вання господарського комплексу, в той час як регю-нальна iнновацiйна политика, зазвичай, е невиразною та здшснюеться безсистемно.
Як результат, iснуе високий рiвень недовiри пiд-приемств до мотивiв державних службовцiв i полгга-кгв, так само, як i скептицизм щодо спроможносп уряду розробляти та втшювати в життя стратеги, про-грами та iншi державш документи.
Вагомим бар 'ером для здшснення iнновацiйноï дi-яльностi украшськими пiдприемствами е брак фiнан-сових ресурав.
Основним i майже единим джерелом фiнансу-вання iнновацiйноï дiяльностi в промисловостi Укра-!ни е власш кошти пiдприемств: ïx питома вага у зага-льному обсязi фiнансування протягом 2015-2017 рр. коливалася у межах 84,5-97,2% (табл. 3). У 2013 р. i 2014 р. цей показник був приблизно на тому ж рiвнi —
2 Амоша О.1., Землянкш А.1., Пщоричева 1.Ю. Удо-сконалення системи управлшня iнновацiями як умова прискорення структурних реформ в Украïнi. ЕкономКа Украти. 2015. № 9. С. 49-65.
72,9 i 85,0% вщповщно1. Майже повна вщсутшсть зо-вшшшх джерел фшансування значно обмежуе шнова-цшну дiяльнiсть пiдприемств i нацшюе !х на роботу в традицiйних галузях промисловостi, що е закономiр-ним наслщком, бо коли фiнансування шновацш зале-жить переважно вiд рiвня поточно! прибутковостi щд-приемств, останш, зрозумiло, не будуть зацiкавленi в реалiзацi! iнновацiйних, як правило, ризикованих про-ектiв. Цьому також не сприяе високий рiвень подат-кового навантаження на тдприемства: ст. 136 Подат-кового Кодексу Укра!ни визначае базову ставку пода-тку на прибуток пщприемств на рiвнi 18%2.
У той же час здатшсть створювати i впроваджу-вати шноващ! на основi наявно! освiтньо! i дослщни-цько! бази визначае хщ i змiст модернiзацi! сучасно! економiки. Укра!на суттево програе на свгговш аренi за прогресивнiстю iнновацiйного швестування. 1нвес-туючи левову частку кошпв у традицiйнi сектори, ук-ра!нський бiзнес фактично пiдтримуе просте вщтво-рення iснуючо! застарело! технологiчно! структури промисловостi, яка не може забезпечувати довгостро-кове економiчне зростання.
Висока вартють кредитiв (облiкова ставка Нащо-нального банку Укра!ни у 2014-2015 рр. була в межах
30-22% рiчних, у 2016 р. — дещо знизилася, а наразi (з 13.12.2018 р.) зафшсована на рiвнi 18,0% рiчних3) не надае доступ до дешевого фшансування та залишае складними умови для технологiчного оновлення ви-робництв. Банки, як правило, не охоче кредитують шновацшно-активш пщприемства через високу ризи-кованiсть шновацшних проектiв i неспроможнiсть щд-приемств, особливо малих фiрм i стартатв, надати на-дiйнi гаранта! повернення займу. У розвинених кра!нах нестача фшансових ресурсiв на реалiзацiю шновацшних проекив компенсуеться коштами венчурних шве-сторiв.
Однак в Укра!ш, як i в бiльшостi шших кра!н, що розвиваються, фiнансування за рахунок коштав венчурних швестс^в е малопоширеним i не може розгля-датися як стiйке пщГрунтя для сприяння iнновацiйнiй дiяльностi пщприемств. Так, на частку венчурних ка-ттальних iнвестицiй в Укра!нi припадае лише 0,019% ВВП, у той час як у середньому по 6С цей показник становить 0,116% ВВП, а в Люксембурзi та Латвп цей показник становить вщповщно 0,352 i 0,285% ВВП, що е найбшьшими значеннями серед уетх кра!н-члешв
ее4.
Таблиця 3
Розподы загального обсягу ф1нансування шновацшно? дiяльностi у промисловостi Укра'ши *_
Загальний обсяг ф1нансування, млн грн Фшансування у % до загального обсягу
2015 р. 2016 р. 2017 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Усього 13813,7 23229,5 9117,5 100 100 100
у т.ч. за рахунок кошт1в:
власних 13427,0 22035,9 7704,1 97,2 94,9 84,5
державного бюджету 55,1 178,9 227,3 0,4 0,8 2,5
м1сцевих бюджет1в 38,4 99,2 95,6 0,3 0,4 1,0
позабюджетних фонд1в 1,4 * 0,3 0,0 ** 0,0
в1тчизняних 1нвестор1в 74,3 134,4 273,1 0,6 0,6 3,0
1ноземних 1нвестор1в 58,6 23,4 107,8 0,4 0,1 1,2
кредиив 113,7 626 594,5 0,8 2,7 6,5
1нших 45,1 131,6 114,9 0,3 0,5 1,3
* Побудовано за джерелами: [Наукова та шновацшна д1яльн1сть Укра!ни у 2016 рощ: стат. зб. К.: Державна служба статистики Укра!ни, 2017. 141 с. (С. 95); Наукова та шновацшна д1яльн1сть Укра!ни у 2017 рощ: стат. зб. К.: Державна служба статистики Укра!ни, 2018. 178 с. (С. 91)]. ** ... — дан1 вщсутш.
В умовах триваючого вшськового конфлшту з Ро-сшською Федерацiею, розповсюджено! корупцп, не-довiри до судово! системи, нестабильно! валютно-фi-нансово! системи можливоси залучення iнвестицiй в Укра!ну значно обмежеш. Це, насамперед, стосуеться шоземних iнвестицiй. Якщо порiвняти обсяги шозем-них iнвестицiй, що спрямовувалися в шновацшну дi-яльнiсть промислових пщприемств, у вщносно стабильному 2013 р. та 2017 р., то можна побачити !х ка-тастрофiчне зниження — в 11,6 разiв — з 1253,2 млн грн до 107,8 млн грн5. У вщносному вираженнi частка
!х у загальному обсяз1 ф1нансування у в1дпов1дних роках скоротилася на 11,9%.
Позитивною тенденц1ею е п1двищення обсяг1в ф1нансування 1нновац1йних процес1в з боку держави у 2017 р. пор1вняно з попередн1ми роками. Але нав1ть за таких умов кошти державного бюджету отримали лише 8 п1дприемств або 1,05% 1нновац1йно-активних п1дприемств промисловост1 Укра!ни.
Поряд 1з вщсутшстю державно! п1дтримки 1нно-вац1йних процес1в у промисловост1 в Укра!н1 не перед-бачена 1 система стимулювання !х розвитку. Незважа-ючи на те, що метою останньо! податково! реформи
1 Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши у 2014 роцi: стат. зб. Ки!в: Державна служба статистики Украши, 2015. 255 с. (С. 173).
2 Податковий кодекс Укра!ни вщ 02.12.2010 № 2755-VI. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
3 Облжова ставка Нащонального банку Укра!ни.
URL: https://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=
53647.
4 Innovation Union Scoreboard 2018. European Com-mision. doi: 10.2873/447902. URL: https://ec.europa.eu/ docsroom/documents/32503 (С. 89-90).
5 Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть Укра!ни у 2014 роцi: стат. зб. К.: Державна служба статистики Укра!ни, 2015. 255 с. (С. 173).
визначено, серед шшого, покращення швестицшного ктмату та сприяння розвитку економiки, стимули для залучення приватних швестицш в шновацп не прописан у новiй редакцп Податкового кодексу Укра!ни.
Наявна ситуацш в тновацшнш сферi Украши обу-мовлена не в останню чергу неяюсним шституцюналь-ним середовищем — вiдсутнiстю дieво! шновацшно! iнфраструктури, високим рiвнем корупцп, слабким за-хистом прав власноси, у тому числi прав на об'екти штелектуально! власностi, неефективнiстю судово'1 гшки влади тощо.
Iнновацiйна дiяльнiсть — це особливий вид тд-приемницько'1 дiяльностi, який за своею природою е складно передбачуваним, витратним за часом, най-частше дорогим i завжди ризикованим процесом. Вш вимагае додаткових iнтелектуальних i фшансових ви-трат, тривалого спiвробiтництва мiж рiзними суб'ек-тами з доповнюючими один одного функцiями та можливостями. Жодне пiдприeмство на сьогоднiшнiй день не володie всiма навичками i ресурсами, необхщ-ними в рамках шновацшного процесу. 1м доводиться ствпрацювати не тшьки м1ж собою, але i з постачаль-никами та споживачами, науково-дослщними устано-вами, ушверситетами, фiнансово-кредитними шститу-тами. Пiдтримка такого ствробггництва вимагае роз-винено'1 тновацшног шфраструктури, суб'екти яко'1 на-дають послуги з пошуку фiнансування та споживачiв, консультують з питань оцшки вартостi та забезпе-чення охорони прав на об'екти штелектуально! власноси, проводять технологiчний аудит шновацп як об'екту комерцiалiзацi! та шшь Тому iнновацiйна ш-фраструктура е не менш важливою ланкою в шнова-цiйному ланцюзi, нгж виробництво, наука чи освгга та мае виршальне значення для розвитку шновацшно! екосистеми кра!ни.
Традицiйне уявлення про шновацп як про лшш-ний процес з послщовною змiною етатв («знання — розробки — шновацшна продукцiя — ринок — кошти —
1 Взаемозв'язки можуть здшснюватися у форм1 ст-льних дослщжень, обм1ну персоналом, придбання облад-нання та через 1нш1 канали.
2 Про затвердження Державно! ц1льово! економ1чно! програми «Створення в Укра!н1 шновацшно! шфраструктури» на 2009-2013 роки: Постанова Кабшету М1н1стр1в
знання») та учасниюв, що в них задiянi, змiнюeться розумiнням iнновацiй як колаборативного процесу, результату одночасно! взаемодп велико! кiлькостi уча-сник1в, об'еднаних у складну систему взаемозв'язктв1 i комунiкацiй. Ефективнiсть iнновацiйно! системи значною мiрою обумовлюеться iнтенсивнiстю цих вза-емозв'язк1в, а нездатнiсть до взаемодп, навпаки, галь-муе процес шновацш, знижуе продуктивнiсть системи в цшому.
Важливiсть розбудови в Укра!нi шновацшно! ш-фраструктури була визнана на високому полгтичному рiвнi у Постановi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження Державно! цшьово! економiчно! програми «Створення в Укра!ш iнновацiйно! шфраструктури» на 2009-2013 роки» (далi — Програма)2. Програма спря-мовувалася на формування та розвиток цЫсно! ви-робничо-технологiчно! iнновацiйно! iнфраструктури зi створенням окремих найважливших елементiв iнших !! пiдсистем, спроможних створити умови для приско-реного впровадження iнновацiй навиъ в умовах обме-женого бюджетного фшансування. Передбачалося, що Програма отримае фшансування в обсязi 257 млн грн з рiзних джерел: державного бюджету, мюцевих бю-джетiв, шших джерел, а !! реалiзацiя виршить проблему функцiонально! неповноти i недостатньо! роз-виненостi iнновацiйно! шфраструктури як на загаль-нодержавному, так i на регiональному рiвнях. Нажаль, за весь перiод реалiзацi! Програма так i не була про-фiнансована з державного бюджету, через що вико-нання програмних заходiв здiйснювалося в обмежених масштабах i виключно за рахунок коштiв мюцевих бюджетiв та iнших залучених фшансових ресуретв.
Чимало суб'eктiв iнновацiйно! шфраструктури, яю все ж таки були створеш (табл. 4), iснують лише номшально, а насправдi не працюють або не надають органiзацiям послуг для пщтримки саме iнновацiйно! дiяльностi.
4
Укра!ни вiд 14.05.2008 р. № 447. иЯЬ: ЬГ1р://2акоп2, rada.gov.ua/laws/show/447-2008-%D0%BF (редак^ в1д 02.11.2012 р.).
Таблицу
Фактична кыьшсть створених еуб'екпв 1нновац1ино! iнфраструктури за п1дсумками виконання ДЦЕП _«Створення в Укра'М шновацшно! шфраструктури» на 2009-2013 роки» * ^_
Елементи шновацшно''' шфраструктури Кыьюсть
1 2
Центри шновацш та трансферу технологш 24
Науковi та навчальш центри 108
Навчально-науково-виробничi комплекси 34
Iнвестицiйнi (шновацшш) венчурнi фонди 1
Небанк1вськ1 фiнансово-кредитнi установи 6
Науково-впроваджувальш пiдприeмства 27
Консультацiйнi центри з питань шновацшно! дiяльностi 7
Iнновацiйно-технологiчнi (шновацшш) кластери 10
Iнновацiйних центри 22
Iнновацiйнi бiзнес-iнкубатори 23
Центри комерцiалiзацi! об'eктiв права штелектуально! власносп 38
Пiдприeмства (установи, вiддiли) системи науково-техшчно! iнформацi! 17
Iндустрiальнi парки 1
Зактчення табл. 4
1 2
Нацiональнi контактнi пункти Сьомо! рамково! програми GG з дослщжень та техноло-гiчного розвитку 8
Науковi парки 9
Регiональнi центри з швестицш та розвитку 27
Громадсью оргашзаци (ради) з питань iнновацiйно! дiяльностi 7
Технологiчнi парки 12
Iншi iнновацiйнi структури 61
Загальна кiлькiсть 442
* Складено за джерелом: [1нформацшно-аналгшчний звгг про д1яльтсть Державного агентства з питань науки, шновацш та шформатизаци Укра!ни у 2013 рощ. Ки!в, 2014. С. 56-57].
Незважаючи на те, що суб'екти шновацшно! ш-фраструктури активно формуються останнiми роками, насправдi ж можна побачити лише точковi успiхи за вiдсутностi системного позитивного 1х впливу на шно-вацшш процеси в економiцi. Невисока ефектившсть функцiонування шновацшно! iнфраструктури обумов-лена з-помiж iншого недосконалiстю правових меха-нiзмiв регулювання 11 дiяльностi. Аналiз чинно'1 зако-нодавчо'1 бази, що формуе правову основу шновацш-ного розвитку Укра'1ни, свiдчить про 11 обмежену дiе-вiсть та неузгоджешсть ['].
Збереження й надалi таких тенденцш е неприпу-стимим i спростовуе саму iдею розвитку шновацшно! екосистеми Укра'1ни, яка не виникае спонтанно, а ефектившсть кожно'1 з 11 пiдсистем залежить вiд рiвня розвитку iнших елементiв та зв'язюв м1ж ними.
Мета Стратеги
Метою Стратеги е розбудова шновацшно! екоси-стеми Укра1ни шляхом формування сучасно1 промис-ловосп на засадах цифровiзацil, смарт-спецiалiзацil та технологiй четверто'1 шдус^ально! революци, нагро-мадження як1сного людського катталу, штеграци в свiтовий науково-iнновацiйний проспр для забезпе-чення розвитку сучасно'1 шновацшно-конкуренто-спроможно'1, неошдус^ально-розвинено! та соща-льно орiентованоl економiки Укра'1ни.
Цшьовими ор1ентирами Стратеги мають стати: розвиток високотехнолопчних сектор1в еконо-м1ки на основ1 1ндустри 4.0, у тому числ1 високотех-
2 ■ ■ ,J 3
нолопчних послуг 2 та креативних шдустрш3 як основи шновацшного вщновлення економ1ки Укра1ни4;
створення високотехнолопчних робочих мюць з гщними умовами пращ, що забезпечать попит на ви-сококвал1ф1кованих пращвниюв та високу яюсть трудового життя;
наповнення внутршнього ринку високояк1сними товарами i послугами власного виробництва, розвиток експортного потенщалу i змiцнення позицш нащона-льних товаровиробник1в на европейському та свгго-вому ринках, у тому чи^ за рахунок пщвищення пи-томо! ваги високотехнолопчно! продукцп та послуг у структурi експорту;
поширення iнновацiй в усi сфери суспшьного життя, в тому чи^ соцiальну i побутову, формування високо! шновацшно! культури i на цш основi забезпе-чення розвитку людського потенщалу та високо! якоси життя населення Укра!ни.
Досягнення цшьових орiентирiв забезпечить на-цiональну безпеку та суверенитет кра!ни, пiдвищить нацiональну конкурентоспроможшсть, створить реа-льнi умови для сталого випереджаючого сощально-економiчного розвитку Укра!ни.
1 Пщоричева 1.Ю. До проблеми правового регулювання розвитку тновацшноЧ шфраструктури в УкраЫ1. Створення шновацшно! шфраструктури та залучення венчур-них швестицш у шновацшну д1яльшсть: проблеми та пе-рспективи: круглий стiл (15 травня 2018 р.) вщп. ред. Д.Ю. Чайка. К., 2018. С. 86-90.
2 До високотехнолопчних послуг за кодами NACE (Classification of Economic Activities in European Community) вщносяться:
Виробництво кшо-, вщео- та телевiзiйних програм, звукозапис та видавнича дiяльнiсть;
Програмування, радiомовлення i телебачення;
Телекомуткаци;
Комп'ютерне програмування, консультацй та fflmi послуги;
Дiяльнiсть iнформацiйних служб;
Науковi дослiдження i розробки (Див.: Glossary: Knowledge-intensive services (KIS). URL: https://ec.europa. eu/ eurostat/statistics-explained/index.php/Glossary: Know led ge-intensive_services_(KIS))
3 У загальному виглядi пщ креативною iндустрiею
розумiють широкий набiр видiв дiяльностi, включаючи товари та послуги, виготовлет культурною iндустрiею, а також та, що залежать вщ iнновацiй, у тому числi дослщження у сферi програмного забезпечення. На даний
час креативт вдустри е одним з найбшьш швидко зрос-таючих секторiв свггово! економiки та новим динамiчним сектором свгтово! торпвль Так, свiтова торгiвля креатив-ними товарами i послугами збiльшилась з 2002 по 2011 рр. бшьш нгж в два рази, досягнувши позначки в 624 млрд дол. США (Див.: Widening Local Development Pathways: The Creative Economy and the Post-2015 Development Agenda. URL: http://ssc.undp.org/content/ ssc/ news/articles/ 2013/widening_local_development_ pathways. html).
За класиф^щею 1нституту статистики ЮНЕСКО, до основних креативних вдустрш вщнесено: музе!, галере!, бiблiотеки; виконавсьт види мистецтва; фестивалi; образотворче мистецтво, промисли; дизайн; видавничу справу; телебачення, радю; кiно i вщео; фотографа; ш-терактивнi медiа. У широкому сенс креативнi шдустри також охоплюють: музичнi iнструменти; звукове облад-нання; архiтектуру; рекламу; полiграфiчне обладнання; програмне забезпечення; аудiовiзуальне апаратне забезпечення (Див.: Creative Economy Report 2013. Widening Local Development Pathways / United Nations Development Programme (UNDP); United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization (UNESCO) (2013). - New York: United Na-tions/UNDP/UNESCO, 2013. - 190 р.).
4 Антонюк В.П., Пщоричева 1.Ю. Прюритетш век-тори модершзаци економiки Укра!ни. Стратег1чна панорама. 2017. № 2. С. 116-123.
Напрями та шляхи реалiзащl' Стратеги
Основш напрями та шляхи розв'язання проблеми розбудови ефективно! шновацшно! екосистеми Украши визначаються в межах розроблення та реалГзацГ! державно! шновацшно! полники, вихщними поло-женнями яко! е таю:
розроблення та реалГзащя шновацшно! полггаки здшснюеться на принципах стабшьносп, послщовно-сп та передбачуваносп;
iнновацiйна полiтика розробляеться як горизонтальна г торкаеться уах сфер дГяльносп, що вливають на шновацп, — освггаьо!, науково-техшчно!, промис-лово!, швестицшно!, сощально! та ш. Як результат, ре-алГзуеться «комплексна» шновацшна полника, спря-мована на формування сучасно! шновацшно-конку-рентоспроможно! та неошдустрГально-розвинено! еко-номГки Укра!ни;
шновацшна полггака не передбачае простого ко-тювання вдалих полпик шших кра!н (що швидше за все призведе до неефективного використання ресурав та вщсутносп системних позитивних ефекпв), а лише врахування свпового досвщу у частит шструменив реалГзацГ! шновацшно! полггаки.
Зважена Стратепя ГнновацГйного розвитку Укра-!ни мае бути узгоджена з шшими стратегГчними документами, зокрема, зГ СтратегГею розвитку промисло-вого комплексу Укра!ни на перГод до 2025 року та Екс-портною стратепею Укра!ни (дорожньою картою стра-тепчного розвитку торгГвлГ на перГод 2017-2021 рокгв), враховувати секторальну (технологГчну) та регюнальну спецГалГзацГю як всерединГ Укра!ни, так Г в рамках 6в-ропейсько! Союзу та реалГзовувати схему: «вщ «розум-но! спещалГзацп» територш (регГонГв) через формування регюнальних ГнновацГйних екосистем до ста-лого випереджаючого ГнновацГйного розвитку кра!ни».
Виходячи з цього, основними напрямами реалГ-зацГ! Стратеги мають стати:
Стимулювання шновацш та розвиток нащональноТ nромисловосmi на основi принципово нових напряммв — смарт-спещалиацп та 1ндустрп 4.0.
1снуючий стан укра!нсько! економГки характеризуемся високими ризиками, постГйними змшами «правил гри», браком довгих коштГв, яю можна було б використати на оновлення виробництва, невизначеш-стю для бГзнесу майбутнГх вигГд вщ вкладання коштГв в шновацп, неготовнютю держави розподгляти таю ри-зики з бГзнесом; вГдсутнГстю дГево! системи стимулювання шновацш; вщсутшстю мотивацп та неспромож-нГстю фГнансових установ тдтримувати ГнновацГйну дГяльнГсть.
Для реалГзацГ! цього напряму передбачено: удосконалення системи економГчного (податко-вого, кредитного, митного, страхового) стимулювання бГзнесу до впровадження ГнновацГй, у тому числГ шляхом запровадження стимулюючих механГзмГв фшан-сово-податкових пгльг, а саме: списання витрат на проведення дослщжень Г розробок, зниження ставок
та/або звшьнення вiд сплати окремих податюв, безвщ-соткове кредитування, використання MexaHi3MiB при-скорено! амортизацп основних засобiв;
розвиток промислових кластерiв для виготов-лення конкурентоспроможно! на внутрiшньому та ев-ропейському ринках юнцево! продукцп високого сту-пеня переробки, формування високотехнолопчних iнновацiйних кластерiв у ключових галузях 1ндустрп 4.0 з метою створення на !х базi нових сучасних галу-зей економiки;
надання державно! пщтримки пiдприемствам (на перiод не менше п'яти рокгв), яю реалiзовуватимуть iнвестицiйнi проекти у прiоритетних галузях еконо-мiки1 у виглядi звшьнення вщ оподаткування подат-ком на прибуток пщприемств i податком на додану ва-ртiсть, а також сплати земельного податку;
вiдновлення фшансово! пiдтримки проектiв тех-нологiчних парюв, передбачено! Законом Укра!ни «Про спещальний режим iнновацiйноï дiяльностi тех-нолопчних парюв» вiд 12.01.2006 р. № 3333-IV, у ви-глядi повного або часткового безвщсоткового кредитування проекпв технологiчних парюв, повно! або част-ково! компенсаций вiдсоткiв за кредитами технолопч-них парюв;
закршлення у законах Укра!ни «Про науков! парки», «Про спецiальний режим шновацшно! д1яль-ност1 технологiчних паркiв», «Про шдус^альш парки» застосування диференцшовано! системи пшьг на основ1 свггового досв1ду в1дпов1дно до особливостей реалiзованих проектiв;
правових норм, в1дпов1дно до яких iнвестори на весь перюд реалiзацiï iнвестицiйного проекту у прю-ритетних галузях економiки, зв1льнятимуться вщ оподаткування вв1зним митом наукового, лабораторного та шшого дослщницького обладнання, комплектуючих i матерiалiв, необхiдних для виконання проекпв за умови вщсутноси в1тчизняних аналогiв;
стимулювання iнтеграцiï галузей машинобуду-вання з фундаментальною i прикладною наукою з метою створення прогресивно! матерiально-технiчноï ос-нови для переоснащення 1нших галузей промисловосп сучасними наукомiсткими технологiями;
Для розроблення та реалiзацiï стратегiй розумно! спецiалiзацiï в Украïнi пропонуеться сформувати мережу Корпорацш випереджаючого розвитку на вс1х р1внях управлiння — об'еднаних теритс^альних громад, сшьських райошв, м1ст, областей, економiчних районiв. При Корпоращях випереджаючого розвитку необхiдно створити мережу фонд1в регiонального розвитку:
фонди розвитку виробництва — для фшансування проекпв в iндустрiальних парках, регюнальних i мю-цевих кластерiв та регюнальних «точок зростання», формування фшансово! шфраструктури;
фонди науково-техшчного розвитку та шновацш — для фшансування проекпв в бiзнес-iнкубаторах, наукових i технолопчних парках, науково-дослщних i дослщно-конструкторських ро61т прiоритетних серед-
1 Такими прюритетами для укра!нсько! економжи можуть бути:
виробництво ракетно-космiчноï техтки та ракетно-реактивного озброення;
високотехнолопчш транспортнi системи (енерги, грузових та пасажирських перевезень, тощо);
високопродуктивний агропромисловий комплекс; розвиток сучасно! ИТ-вдустрп; атомна енергетика;
високотехнолопчне, екологiчно чисте виробництво на основ1 унiкального ресурсного потенцiалу Украши.
ньострокових науково-техшчних жпрямГв регюшв, м1ст, райошв, громад;
фонди сощального розвитку — для фшансування проекпв розвитку освгти (середньо'х, вищо'х, спещаль-но'х), охорони здоров'я, рекреацп, туризму, житлово-комунального господарства.
1нституцшне забезпечення формування регюнальних шновацшних екосистем
Регюнальний рiвень вдаграе важливу роль в сти-мулюванш розвитку нацiональних економiк i е най-бшьш придатним для здшснення iнновацiй. В регiонах i мютах зосереджено процес створення нових знань та юнуе вiдповiдна iнфраструктура к подальшого поши-рення i застосування. Передача знань у практику е бшьш ефективною на регюнальному р1вн1 завдяки без-посередньому спшкуванню м1ж суб'ектами шновацшно! д1яльност1 на в1дм1ну в1д застосування довгих ка-налiв зв'язку на макрорiвнi.
В Украïнi в сучасних умовах формуються регiони наступних титв спецiалiзацiï; 1) постiндустрiальноï спецiалiзацiï (з переважанням у регiональному валовому продукт! (ВРП) частки сфери послуг); 2) аграрно! та аграрно-iндустрiальноï спецiалiзацiï (з переважанням у ВРП частки аграрного сектору та харчово! ш-
дустрп); 3) неоiндустрiальноï спецiалiзацiï (з1 збшь-шенням у ВРП частки високо- та середньотехнолопч-них галузей промисловосп та прогресивних i креатив-них послуг на р1вш 5-6 технологiчних устро1в). Саме через сприяння розвитку останшх можна забезпечити дижмГчний iнновацiйний розвиток Украши.
В умовах Угоди про асощащю Украши з 6С ко-жен украшський регiон мае знайти свою ншу, розбу-довувати самостiйно або разом 1з сус1дн1ми регiонами регiональнi шновацшш екосистеми.
Для реалiзацiï цього напряму передбачено: надшити функцiею м1жвщомчо1 координацп зв'язюв м1ж складовими регiональних шновацшних екосистем регiональнi науковi центри НАН i МОН Украши, як! повинш стати структурною основою та драйверами розвитку шновацшних екосистем на кшталт «шновацшних офшорГв»1. Для виконання ще! функцп науковi центри надiленi вщповщними повно-важеннями зг1дно Закону Украши « Про наукову та на-уково-техшчну д1яльн1сть» (стаття 25)2;
розвиток комушкацшних майданчиюв м1ж вла-дою, 61зжсом, наукою, осв1тою та широкою громад-сьюстю для о6м1ну шформащею, колегiального ви-роблення рiшень найбшьш гострих проблем шновацшно! сфери (рис. 3).
Б1ЗНЕС
велик тдприемства, MiC фiрми
ÂHani3 проблем
ВЛАДА
державна, регiонaльнa, Mic-цева
канал прийняття ршень
Ввдкритий комушкацшний майданчик
Експертю ро-бочi групи при урядi dimbmcmb принципах
\ Вiдкритоcтi, прозороcтi, партнерства
Стльна розробка nidxodie до виршення проблем
НАУКА
державт НД1, утверситети
Iнтернет-проcтiр Twitter, Facebook
широка ГРОМАДСК 1СТЬ
Рис. 3. Вiдкриmi комунжацшт майданчики сплъного вироблення ршенъ
1 Ляшенко В.1., Шдоричева 1.Ю. Регюнальт жуков! центри НАН Украши та МОН Украши як ядро розбудови регюнальних шновацшних систем в умовах децентралiза-ци. Економгчний вюник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 13-20;
1ванов С. В., Ляшенко В. I., Пщоричева I. Ю. При-днтровсъкий науковий центр НАН i МОН Украни як ядро регюналъно1 шновацшног системи у створент спыъного украно-польського навчалъно-наукового простору. Перспе-ктиви розвитку економiчноï системи з урахуванням сучасних евроштеграцшних процемв: матерiали Мгжнарод-но'1 науково-практично'1 конференци (м. Дншро, 17 бере-зня 2018 р.). Дншро: НО «Перспектива», 2018. С. 17-21;
Пщоричева 1.Ю. Формування регюнальних нновацт-них систем Украни в умовах децентралЬзацп та европейсъ-коЧ Ытеграци. Нацюнальна економ^ Украши в умовах европейсько'1 штеграци: матерiали Всеукрашсько! нау-ково-практично'1 конференци, м. Дншро, 19-20 жовтня 2017 р. Дншро: НМетАУ, 2017. 534-538.
2 Про наукову i науково-техтчну д1яльшсть: Закон Украши вщ 26.11.2015 р. № 848-VIII. URL: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/848-19.
Так! майданчики можуть функщонувати у виглядi експертних робочих груп при урядi на принципах вщ-критосп та прозоросп дiяльностi з метою залучення суспшьства до обговорення вироблених ршень. Здш-снення таких шщатив дозволить державним органам комунiкувати з суспшьством, оперативно вiдстежувати громадську думку з рiзних питань та, виходячи з цього, реалiзовувати, а у разi необхiдностi, корегувати заходи шновацшно! полггики вiдповiдно до можливостей та оч^вань гравцiв державного та приватного секторiв економiки для досягнення кращих результатiв. Це також надасть можливють попередити неефективне ви-трачання державних коштiв i спрямовувати 1х до сфер найбшьшого зацiкавлення приватних iнвесторiв;
Збереження, розвиток та нагромадження людського катталу УкраТни
На сучасному етат цивiлiзацiйний прогрес ви-значаеться iнтелектуально-освiтнiм потенцiалом лю-дини. Внаслщок пiдвищення iнтелектуалiзацil вироб-ництва глобальне суперництво з фiнансово-економiч-но1 та военно-техшчно1 сфер переходить у сфери освгга, науки, культури. 1нтелект, знання, компетент-нiсть, професiоналiзм населення вдаграють виняткову роль в активiзацil шновацшно1 дiяльностi, пiдвищеннi конкурентоспроможностi нацюнально1 економiки. Саме тому розвиненi кра1ни прiоритетну увагу нада-ють розвитку системи вищо'1 освiти, науки за залу-ченню талантiв, передусiм молодi з iнших кра'1н. Внаслщок занепаду освггаьо1 й науково'1 сфери Укра1на втрачае людський капiтал.
Для забезпечення збереження i нагромадження людського катталу та його ефективного використання для шновацшного розвитку прюритетними завдан-нями соцiально-економiчноl полiтики держави мають бути:
забезпечення розвитку вгтчизняного ринку пращ шляхом створення високотехнолопчних робочих мюць, розвитку креативних сектс^в економiки, малого й середнього бiзнесу;
створення умов для гщно! пращ шляхом сутте-вого пiдвищення оплати пращ, полшшення умов тру-дово1 дiяльностi, дотримання норм трудового законо-давства i захисту прав пращвниюв, розвитку сощаль-ного партнерства;
модершзаци освггаьо1 системи Укра1ни та 11 ште-граци в свiтовий освiтнiй простiр, запровадження ви-знаних свiтом ефективних методик, стандарта та форм оргашзаци навчального процесу, розширення перелiку дисциплiн з тдприемництва, шновацшно1 та науково'1 дiяльностi, формування об'ектiв штелектуа-льно'1 власносп;
формування в Укра1ш ефективних механiзмiв по-шуку, розвитку та утримання таланта, створення системи розвитку штелектуально1 елiти наци;
пiдвищення якосп вищо1 освiти i професшно1 тдготовки, наближення 11 до рiвня провщних ушвер-ситетiв свiту за рахунок суттево1 модершзаци матерiа-льно-техшчно1 бази й оргашзаци навчального процесу, запровадження бшьш ефективних моделей фь нансування й управлшня ВНЗ. Забезпечити створення потужних та конкурентоспроможних на свгговому рь внi унiверситетських комплекмв та широке залучення до навчання шоземних студентiв;
вiдродження та розвиток системи професшно-те-хшчно! освiти (СПТО), забезпечення 11 модершзаци на новш технiчнiй основi у вiдповiдностi до потреб шно-
вацiйного розвитку економ1ки шляхом активного залучення до модернiзацiï СПТО 6i3Hecy;
пщвищення рiвня квалiфiкацiï професорсько-ви-кладацького складу ВНЗ, ПТНЗ, тдвищення рiвня та удосконалення системи мотиваци працiвникiв освгти у вiдповiдностi до досягнутих навчальних та наукових резyльтатiв, забезпечення подолання корупци;
пiдвищення рiвня професiйноï тдготовки кадрiв для промислових видiв економiчноï дiяльностi на ос-новi тюно! спiвпрацi навчальних закладiв (ВНЗ та ПТНЗ) та бiзнес-органiзацiй у сферi професiйноï освiти при формyваннi навчальних плашв, освгтньо-квалiфiкацiйних характеристик, вимог до компетент-нiсних рiвнiв, оргашзаци виробничо! практики, проф-орieнтацiйноï роботи та ш.;
стимулювання розвитку системи пщвищення ква-лiфiкацiï персоналу пщприемств (органiзацiй) на ви-робництвi або у спецiалiзованих начальних закладах, у тому чи^ шляхом стажування на провщних вгтчизня-них та заруб1жних компанiях, стимулювати збшь-шення витрат пiдприeмцiв на розвиток персоналу;
забезпечення вщновлення та розвитку кадрового потенщалу науково-дослщницького сектору шляхом збшьшення фшансування, удосконалення органiзацiï дiяльностi наyково-дослiдних установ, посилення м1ж-народно! спiвпрацi, забезпечення активно! ствпращ з реальним сектором економiки;
забезпечення суттевого пiдвищення фшансування науково-дослщного сектору, в тому чи^ акаде-мiчноï науки, як шляхом збшьшення бюджетного фь нансування, так i переходу до багатоканально! моделi фiнансyвання з активним залученням коштiв пщпри-емницького сектору та заруб1жних фондiв та швесто-рiв;
забезпечення комерцiалiзацiï дiяльностi наукових установ шляхом здiйснення наукових розробок на потреби ринку i бiзнесy, !х тiсноï iнтеграцiï з приватним сектором економiки, а також оволодшня навиками, окрiм дослiдницькоï, маркетингово! та комерцшно! дь яльностi;
модернiзацiï системи матерiального стимулювання дослiдникiв, суттевого пщвищення рiвня оплати !х пращ на основi збiльшення фiнансyвання, забезпечення тюного зв'язку з результатами науково-дослщ-но! дiяльностi та !х комерцiйним успком, визнанням наукових результата кожного дослщника у вичизня-ному та свгтовому науковому просторi;
пщвищення квалiфiкацiï укра!нських дослiдникiв за кордоном через вщповщш програми стажування, обмшу досвiдом, yчастi у мiжнародних наукових проектах тощо для збагачення кра!ни креативними i тала-новитими науковцями, новими, проривними щеями i практиками з одночасним формуванням сприятли-вого середовища в Украïнi для забезпечення затребу-ваностi набутих науковцями знань;
пщвищення рiвня захисту прав творщв штелекту-ально! власностi шляхом впорядкування процесу створення, реестраци та подальшого трансферу об'eктiв права штелектуально! власностi з дотриманням балансу штереав авторiв, держави та комерцшних структур;
формування iнновацiйно-сприятливого суспшьного середовища та споживачiв шновацшно! продукци шляхом розширення рекламно-iнформацiйноï компа-нiй у ЗМ1, спрямованих на популяризащю науково-технiчних i технолопчних досягнень в Украïнi, куль-
ПОНОМАРЕВ С. В.
турно-просвгтницько'1 дiяльностi, тдвищення загаль-hoï iнновацiйноï культури.
Розвиток та тдвищення результативностi нау-ково-дослгдноТ сфери шляхом збмьшення обсягiв фтан-сування та ттеграцп ïï в европейський науково-тнова-цшний простiр
Для peani3a^ï цього напряму передбачено:
забезпечення реального доступу до европейських структурних фондiв шляхом створення вщповщних механiзмiв;
реформа державного сектора ДiР, що включить в себе перегляд структури управлшня та широке впро-вадження конкурентних принципiв фiнансування наукових дослщжень;
збiльшення загального обсягу фшансування науково'1 i науково-технiчноï дiяльностi з державного та приватних джерел шляхом поетапного, протягом 20192030 рр., нарощення частки бюджетного фшансування до визначено'1 базовим законом про науку межi в 1,7% ВВП, а також запровадження широкого набору шстру-менпв для залучення приватних швестицш на прове-дення ДiР з метою доведення обсягiв фшансування науки до рiвня 3% ВВП у 2020 р. за рахунок уетх джерел;
розвиток коопераций в науково-освгтнш та шно-вацшнш сферi сектору з науковими оргашзащями, унiверситетами та iнновацiйними структурами краш-члешв 6С1;
визначення зон взаемних штереав для започат-кування та реалiзацiï спшьних науково-освiтнiх та шновацшних проектiв, участi у м1жнародних гранто-вих програмах та проектах м1жнародно'1 технiчноï до-помоги;
органiзацiя двостороннiх консультативних зустрь чей, спального проведення наукових м1жнародних
конференцiй та семiнарiв iз зацiкавленими оргашзащ-ями та установами в Украш та за кордоном.
Очшуваш результати
Очiкуванi ефекти вщ запровадження вищезазна-чених напрямiв i механiзмiв реалiзацiï Стратеги вира-жаються у кшьюсних та яюсних показниках.:
частка iнновацiйних пiдприемств у загальнш ю-лькостi пiдприемств — не менше 25% (порогове зна-чення цього показника для европейських краш);
частка iнновацiйноï продукци у загальнш кшько-стi промислово! продукци - не менше 30%;
нарощення експортного потенщалу краши, у тому чист за рахунок збшьшення частки високотех-нолопчно! продукци в обсязi експорту товарiв/послуг не менш як у 2 рази до рiвня 15%;
збшьшення витрат на НДДКР — до 2% ВВП, у тому чист не менше половини за рахунок приватного сектора;
розбудова м1ждержавно'1 i транскордонно'1 на-уково-iнновацiйноï коопераций на партнерських взае-мовигiдних умовах, налагодження взаемного трансферу технологiй та ствпращ у м1жнародних грантових програмах i проектах м1жнародно'1 технiчноï допомоги.
Фшансове забезпечення реалiзацiï стратеги
Реалiзацiя Стратеги здiйснюеться за рахунок ко-штiв державного та мiсцевих бюджепв, переважно на засадах державно-приватного партнерства iз залучен-ням коштiв приватного сектору економiки, вгтчизня-них та шоземних iнвестицiй, коштiв европейських програм та структурних фондiв, кредитiв, гранив та iнших джерел, не заборонених законодавством.
С. В. Пономарев
канд. экон. наук, ХНУРЭ, г. Харьков
ЭКОНОМИКА ЗНАНИЙ (развитие интеллектуального и компьютерного капитала предприятия)
Компьютерный капитал — это вся совокупность используемых предприятием ИТ — активов, накопленных к конкретному периоду [1-4]. Понятие компьютерного капитала предприятия (ККП) в настоящее время не имеет однозначной трактовки, далее это понятие рассматривается как развитие компонентов интеллектуального капитала.
ККП является частью интеллектуального капитала предприятия, который состоит из человеческого капитала, организационного капитала и рыночного капитала. Каждый вид капитала формируется на основе активов (ресурсов). Под активами понимаются источники будущей экономической выгоды. На наш взгляд, основными
1 1ванов С. В., Ляшенко В. I., Пщоричева I. Ю. 6в-poneücbKi науково-oceimni та тновацшт простори: можли-eocmi та перспективи формування. Проблеми i перспек-тиви шновацшного розвитку економiки в контекст! ште-грацп Украши в бвропейський науково-шновацшний
ИТ-активами, формирующими ККП, являются человеческие активы, работающие с ИТ, модели бизнес-процессов и информационная система предприятия (ИСП). При этом человеческие активы ИТ участвуют в создании человеческого капитала, а модели бизнес-процессов и ИСП — организационного капитала предприятия. Таким образом, формирование ККП происходит в процессе развития интеллектуального капитала предприятия при применении ИТ, а не является некоторым дополнительным образованием.
Модели бизнес-процессов и ИСП входят в состав системы менеджмента. ИСП представляет формализованную часть системы менеджмента предприятия в виде про-
просир: матерiали XXIII Мгжнародно! науково-практич-но! конференци (Одеса, 4-5 жовтня 2018 р.). Кшв: «Вида-вництво «Фешкс». 2018. С. 145-151.
