CC BY
69
С. В. Науменко
академк АЕН Украши м. Луцьк Н. С. Науменко
канд. екон. наук м. Кшв
ДОСВ1Д ЧЕХ11 У СТАНОВЛЕНН1 1НСТИТУЦШНОГО МЕХАН1ЗМУ НАЦЮНАЛЬНО1
1ННОВАЦШНО1 СИСТЕМИ
Постановка проблеми. Головними пщсумками шно-вац1йного розвитку XX ст. для кра!н Центрально-Схщно! бвропи стали спроби подолати юторичну 1зольован1сть науки як самодостатньо! сфери д1яльност1, вщмова в1д л1н1йних метод1в оргашзаци 1нновац1йного процесу (на-укова 1дея — розробка — виробництво — ринок), форму-вання нацюнальних систем, ринкового освоення та фь нансування нововведень у рамках бвропейського Союзу.
Вивчення проблем шновацшного розвитку в евро-пейських крашах почалося ще у 50-т1 рр. ХХ ст. Але не зважаючи на досв1д бурхливого розвитку 1 р1зномашт-ност1 1нновац1йних систем у розвинутих европейських кра!нах, схеми та шструменти, необвдш для здшснення технолог1чних ривюв у крашах з транзитивними еконо-м1ками, все ще дос1 формуються.
На даному еташ одним з першочергових завдань для кра!н Центрально-Схщно! бвропи щодо оргашзаци науково-техшчно! д1яльност1 е вдосконалення системи державних прюритетав у науц1 та !х конкретизац1я, а та-кож штегращя вс1х етап1в наукового процесу — вщ фун-даментальних дослщжень до комерщал1заци результат1в для прискорення шновацш.
Фундаментом для такого технолопчного прориву у нових кра!нах-членах бС став той факт, що населення настльки звикло до високоякюно! 1мпортовано! про-дукци, що ставить в1тчизняну промислов1сть перед ви-бором: зникнути з ринку або виробляти пдш товари [1].
Поштовхом для переосмислення юнуючо! ситуаци та закладання шдвалин створення 1нновац1йного середо-вища в бврош стало проведення Радою 6С Люабонсько! конференций 2000 року. Саме там було визначено страте-пчну мету шновацшно! пол1тики. По суп, стимулювання шновацшно! д1яльност1 стало найголовшшим прагнен-ням 6С з метою оволодшня «найбтьш конкурентоспро-можною, динам1чною, заснованою на знаннях економь кою, створеною для стр1мкого економ1чного зростання з найкращими робочими м1сцями та сощальною едн1стю до 2010 р.». У рамках проекту «бвропейський науковий проспр» бвропейський Союз мав на мет1 — збтьшити пщтримку НДДКР до 3 % вщ ВВП всього Союзу. Бтьше того, у проекта припускалося, що 2/3 з цих коштав буде вкладено приватними швесторами 1 т1льки 1/3 — державою. Так р1вень витрат у 6С становить близько 2 % його консолщованого ВВП, 1 за цим показником бвропа вщ-стае вщ США (2,8 %) та Японй (понад 3 %) [2, С. 12-13].
Стан вивчення проблеми i аналiз останнiх публжацш. Теоретичн1 положення 1нновац1йних теор1й дютали свое в1дображення у наукових працях таких заруб1жних нау-ковц1в як: Й. Шумпетера, Г. Менша, Б. Санто, А. Кляйн-кнехта, Я. Ван Дейна, Б. Твюса, I. Кузнеця, Р. Солоу, Ф. Хайека, П. Друкера, М. Куша, З. Кузера; росшських:
М. Д. Кондратьева, С. Фокша, I. Балабанова, В. Гусаро-во!, Н. Московша, В. Гунша, Б. Салтикова, М. Бунчука, В. 1ноземцева та вiтчизняних: М. I. Туган-Барановсько-го, В. Будюна, В. Новицького, I. Макаренка, М. Йоха-на, Ю. Бажала, В. Гееця, В. Яковенко Б. Малицького, Ю. Макагона, В. Рокочi, Л. Омеляновича, I. Крючково!, Т. Щхана, О. Василенко, О. Волкова, А. Власово!, Д. Ко-курина, Н. Грущинсько!, вчених-економiстiв.
Мета дослщження е вивчення досвщу Чехи, як ново! кра!ни-члена 6С щодо формування ефективно! ш-новацшно! полiтики, багато елеменпв яко! можуть бути використаш урядом Укра!ни процесi формування нащ-онального iнновацiйного простору.
Викладення основного матер1алу дослщження. Вважа-емо за необхщне проаналiзувати досвiт Чехи як одного i3 найбтьш динамiчнiших реформатс^в в Центрально-Схiднiй бврош. Серед фаворилв за витратами на шнова-цiйний розвиток слщ вiдзначити Чехш. За даними Iндексу глобально! конкурентоспроможносп Чеська Республiка займала 33-те мюце серед 134 кра!н в 2008 р. (14-те мiсце серед кра!н 6С-27). За тими ж даними Чеська Республ^ зайняла 29-те мюце в 2009 р. (12-те мюце серед кра!н 6С-27). Для того щоб кра!нi зберегти конкурентоспроможнють в майбутньому, необхщно буде посгшно вдосконалювати технологiчнi норми виробництва при впровадженш тех-нологiчних та нетехнолопчних iнновацiй.
За даними бвропейського Innovation Scoreboard 2008 (EIS 2008) Чеська Республ^ належить до групи помiрних новаторiв з рiвнем iнновацiйно! дяльносп нижче серед-нього по 6С-27. Але, незважаючи на це, швидюсть вдосконалення iнновацiйно! дiяльностi вище нiж в 6С-27.
На пiдставi останнiх економiчних тенденцiй можна визначити три основш проблеми в нацюнальнш шнова-цiйнiй системi Чесько! Республiки, а саме:
вiдсутнiсть людських ресуршв, зайнятих у сферi ш-новацш;
неефективнiсть використання державних ресурсiв для НДДКР та шновацш;
вщсутнють сшвпращ мiж науково-дослiдними ш-ститутами та дтовими центрами [3, С. 3].
Як вже зазначалося вище, одшею з головних проблем шновацшно! системи Чесько! Республiки е не-стача молодих дослiдникiв та управлшського персоналу середнього вiку з мiжнародним досвiдом (вiд 35 до 55 роыв). До того ж, чисельнють студентiв та випускниюв вузiв як i ранiше залишаеться на низькому рiвнi порiв-няно з бтьшютю европейських кра!н. За статистикою у Чехи 26 випускниыв припадае на 1000 населення вщ-повiдного вшу (у порiвняннi iз 40 в середньому по 6С).
У даний час недостача квал1фшованих наукових сшвробгтниыв уже стала суттевим стримуючим факто-
110
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ Ф>
ром в подальшому розвитку промислових НДДКР. Цшь полпики в област1 нестач1 людських ресурс1в в рамках нащональних програм спрямована на покращення в сфер1 вищо! освпи, а також в обласл дослщжень, роз-робок та шновацшно! системи Чесько! Республ1ки [4].
Що ж стосуеться проблеми фшанс1в та пщтримки шновацшного сектора, можна зазначити, що хоча дер-жавш витрати на НДДКР зростали в Чехи швидше, нiж в шших европейських кра!нах, !х вщносна кiлькiсть як 1 рашше нижче середнього показника по СС (0,55 % ВВП в Чеськш Республ1ц1 у пор1внянн1 з 0,65 % в СС-27).
Державна пщтримка охоплюе широкий спектр галу-зей, в наслщок чого, реал1зац1я багатьох проекпв отримуе одразу менш1 масштаби 1 це послаблюе потенц1ал для на-буття передового досв1ду. Останне призводить не лише до низько! якост1 досл1дних роб1т, меншо! кшькост1 патент1в, нових технолог1й, але й до зниження мотивацп дослщни-к1в для високо! якост1 виконання роботи.
Державш витрати на п1дтримку шновацшно! д1яль-ност1 зб1льшилися за останш 5 рок1в, особливо у зв'язку 1з зд1йсненням структурних фонд1в СС в Чеськ1й респу-бл1ц1. Велика частина державних фшансових ресурс1в використовуеться для пщтримки 1нновац1й у сфер1 ви-робництва, що узгоджуеться з потужною виробничою основою чесько! економ1ки 1 поточно! потреби переходу до виробництва продукив з бшьш високою доданою варт1стю. Акцентування на шноващях у виробництв1 спостер1галося протягом всього перюду, починаючи 1з 2004 року. Значна кшькють державних ф1нанс1в на п1дтримку розвитку спрямована на розширення ств-роб1тництва м1ж державними науково-дослщними ор-ган1зац1ями 1 компашями в НДДКР проектах. Держав-но-приватне ствробггництво належить до обов'язкових умов у багатьох програмах державно! пщтримки промислових НДДКР. Державна пщтримка робить акцент на шновацшних ф1рмах, все бшьше уваги придшяеться «стартапам», що складае майже 14 % в1д загального об-сягу державно! пщтримки на НДДКР та шновацп в б1з-нес1 [3, С. 19]. Розподш щор1чних бюджетних видатк1в на пр1оритетн1 напрямки наведено на рис. 1.
Як вже зазначалося, третьою головною проблемою е вщсутнють сп1впрац1 м1ж науково-досл1дними шсти-тутами та дшовими центрами. Ця проблема належить до основних завдань, визначених в Нацюнальнш програм1 реформ Чесько! Республ1ки на 2008-2010 рр. Ця проблема розглядаеться з ус1х бок1в в чотирьох стратег1чних цшях встановлених програмою:
П1дтримка 1нновац1йно! д1яльност1 та захисту прав 1нтелектуально! власност1 п1дкреслюе використання прав захисту штелектуально! власност1, яка е одн1ею з основних умов для устшно! комерщал1зацп НДДКР та в результат1 призводить до шновацш.
П1дтримка досл1джень та розвитку потужностей спрямованих на пщвищення 1нновац1йно! д1яльност1 малих та середшх п1дприемств, а також на поглиблення взаемодп компан1й та установ, що займаються НДДКР.
Пщтримка ствробггництва м1ж науковими та про-мисловими галузями для розвитку 1нфраструктури та передач! технологш та 1нновац1й.
Пщтримка при створенш на рег1ональному та нащ-ональному р1вн1 груп (кластер1в або технолопчних платформ), що закршить сп1вроб1тництво м1ж державним та
Ш Пщтгримжа 1нш>ващй & виробшщжво (22,8%) ■ П1 игримка сд1Ероб:гаштБа б галуз: НДЛЬСР < '
ш Видатпщ на стратег1чш документа (15.2%)
Пщтримка швоващйшэт розвитку "езарташв*. вюхючаючи "газел!" (13,8%) ® Щдррамка 1шшщ1й в сфер! поодуг (8,6%) 1 Падлгрнмка. кластерно? полшжн (3;б%)
Пряма шдтрнш» НДЩР (грант та хредат) (3,1%) ж Пщграмка 1жаовщшжого менеджменту- та Еоэсудьтш1шжх псюжуг (4.1%) пи Пщтримка оргатзащннгх -зкс&ащй вкшочашчк електрошшй йз.нес (2?9%) ® 1нше (.3,1%)
Рис. 1. Розподл щоргчних бюджетних видатшв на прюритетн! напрямки полтики в Чесъкш Республщ!
приватним сектором, суб'ектами пщприемницько! д1яль-ност1, науково-дослщними та освишми установами [5].
Протягом юлькох останн1х рок1в 1нтенсивн1сть 1нновац1й (частка витрат на шновацп в загальному об-сяз1 1нновац1йних компан1й) значно зросла в Чеськш Республщ (з 2,4 %) та ниш вона досягла середньо! ш-тенсивноси шновацш в СС. Збшьшення штенсивнос-т1 1нновац1й демонструе те, що чеськ1 компанп почали визнавати важлив1сть шновацш для пщтримки конку-рентоспроможност1 та збшьшили обсяг 1нвестиц1й в ш-новац1йну д1яльн1сть. Враховуючи структуру витрат на шновацп, кушвля машин та обладнання е домшуючим компонентом. З шшо! сторони чеськ1 компанп витрати-ли значно менше на внутр1шш НДДКР. Так1 результати доводять, що шновацшний процес в чеських пщприем-ствах в цшому характеризуеться прийняттям передових технологш, процес1в та шших метод1в, пов'язаних з ви-робництвом. Цей перехщ в1дбуваеться з боку шоземних компан1й в управл1ння доч1ршх компан1й, розташова-них в Чеськш Республщ.
Слщ вщзначити, що б1знес-витрати на НДДКР за останн1 роки зросли в Чеськш Республщ. Однак, з 1 % вщ ВВП вони 1 до ниш не можуть досягнути р1вня провщних кра!н СС-15. Чеськ1 приватн1 дослщження зосереджеш в основному на пщприемствах з шоземним кап1талом, як1 мають довгострокову стратегш розвитку, зокрема НДДКР. Ниш, частка витрат на НДДКР, що здшснюеть-ся в МНК або в шоземних компан1ях складае 60 %. Це може в подальшому позитивно вплинути на шновацшну д1яльн1сть в Чеськш Республщ, оск1льки корпоративш НДДКР в значн1й м1р1 пов'язаш з м1жнародними НДДКР в багатонащональних компан1ях, що вщкривають доступ до найнов1ших знань та технолог1й 1 це дозволяе розви-вати ствробггництво в рамках корпорацп [6].
Число патентних заявок на 1 млн. жител1в Чесько! Рес-публ1ки далеко позаду в пор1внянн1 з передовими кра!нами СС-15. Хоча Чеська Республ1ка мае меншу кшьк1сть персоналу з НДДКР в поршнянш з розвиненими кра!нами СС, !!
2012/№1
111
pейтинг не покpaщae ^и поpiвняннi з кшьтстю пaтентiв на 1000 пеpсонaлy з НДЦЕР. Вщносно бтьша частка патен-тiв чеськиx винaxiдникiв належить iноземним компaнiям, адже чесьт дослщження не здaтнi задовольнити потфеби бiзнесy, в якиx пеpевaжae ^идбання лiцензiй та ноy-xay !з-за коpдонy. Плaтежi чеськиx сyб'eктiв на ^^бання лщен-зiй та TOpre^^ мapок з-за коpдонy збiльшилися в piчномy обчисленнi i з 1996 p. плaтежi в eвpо пpaктично подвотися.
Збiльшення частки обоpотностi шновацшно1 пpодyк-цй' в зaгaльномy обоpотi iнновaцiйноï пpодyкцiï в загально-му обеpтi всix iнновaцiйниx пiдпpиeмств e ще одним щдика-тоpом, який свщчить пpо пщвищення значення шновацш в бiзнес-сектоpi Чесько!' Pеспyблiки. Пщвищення якостi та pозшиpення спектpa товapiв та послуг, на думку шнова-цiйниx компaнiй, матимуть iстотний вплив на pеaлiзaцiю iнновaцiй. Незважаючи на вщносно слабк! позицй' Чесько1 Республши в облaстi люд^кт pесypсiв, фшансування та пха^имки, цi кaтегоpiï були основними факт^ами по^а-щення шновацшно1 дiяльностi в остaннi 5 pокiв [3, С. 5].
Iнновaцiйнa полггика пов'язана з глобальними ви-кликами — змiною клiмaтy, пpоблемaми забезпечення енеpгетичними pесypсaми, оxоpоною пpиpоди, тому шновацшно-активним кpaïнaм необxiдно посилювати piвень кооpдинaцiï мiж собою.
У цьому контекста коpисним пpиклaдом e ство-pення бвpопейськоï дослiдницькоï зони (ERA). На таы iнститyти лягae вщповщальшсть за yспiшне пpоведення нayковиx дослщжень та pеaлiзaцiю iнновaцiй, що матимуть вплив на життя сотень тисяч людей.
У paмкax бвpопейського Союзу було пpийнято оpieнтиp для визначення обсяпв фiнaнсyвaння pозви-тку шновацшно1 складово!', який до 2010 p. повинен був становити не менше 3 % вщ нацюнального ВВП. Слщ зазначити, що це надскладне завдання навпъ для xpam бС, оскiльки у 2006 p. сеpеднiй показник фiнaнсyвaння для бС становив 1,7 % вщ ВВП [7].
7 шчня 2009 p. на конфеpенцiï в пpимiщеннi сенату ^ахна-голова бС Чеxiя i бвpокомiсiя вiдкpили бв-pопейський pk: кpеaтивностi та iнновaцiй. Гасло цього pокy стало — «Уявляй. Ствоpюй. Оновлюй». А вже 22—23 шчня 2009 p. в Пpaзi вщбулася конфеpенцiя з питань на-уковж дослiджень, pозвиткy та iнновaцiй в бвpосоюзi. Mетою пpоведення конфеpенцiï було обговоpення мож-ливо1 видозмiни полпики бС в нayково-дослiдницькiй та шновацшнш гaлyзi з огляду на досвщ кpaïн, якi нещо-давно здобули членство в бвpосоюзi.
Виступаючи на конфеpенцiï, Mipек Тополанек, (пpем'ep-мiнiстp Чем'].', на той час кpaïни-голови бС) за-значив, що нинi в склад! бС e як xpaï™ — свiтовi еко-номiчнi лт^и, так i кpaïни, котpi тальки-но починають вiдновлювaтися пiсля комyнiстичноï командно-адмшь стpaтивноï економiки. Вщтак piзнi кpaïни бС мають по-слуговуватися piзними економiчними моделями pозвиткy.
Щкавим e той факт, що жодна з тpaнснaцiонaльниx дослiдниx iнститyцiй бС не pозтaшовyeться на теpито-piï кpaïн, якi нещодавно долучилися до бС. Це може бути дичиною низького стимулу цж кpaïн вщповща-ти стaндapтaм eдиного бвpопейського дослщницького пpостоpy (ERA).
Тепеp бiльшiсть ^arn, котpi нещодавно долучилися до бС, ^осто купують патенти та винaxоди у кpaïн з pозвиненiшим iнновaцiйним потенцiaлом. З фiнaнсовоï
112
точки зоpy це пpостiше i швидше, шж вкладати гpошi у власну шновацшну дiяльнiсть.
Пpоте, ниш пеpшочеpговим завданням новиx ^а-ш-члешв бС e саме pозвиток власнж науково-дослщ-ницькиx та iнновaцiйниx pезеpвiв.
Пpем'ep-мiнiстp Чеxiï зазначив, також, що одним зi шляxiв змiцнення дослщницького потенщалу циx кpaïн e ствоpення так звaниx «клaстеpiв», котpi об^днували б yнiвеpситети та нayково-дослiднi шституцй' з компашя-ми та пiдпpиeмствaми, що здaтнi пеpетвоpювaти теоpе-тичне знання на тактику. Вiдповiднa с^атеия мae бути зaсвоeнa й Укpaïною.
Окpiм того, бiльш пpопоpцiйний pозподiл дослщ-ницькиx можливостей на теpитоpiï бвpосоюзy запобиа-тиме вiдтокy вченж зi сxiдноï частини бС до заидно!' [8].
Hинi, коли сватова економiкa пеpеживae вaжкi часи, масштаби зaподiяння шкоди глобальною свгго-вою ^изою piзняться у кожнiй з 1руп кpaïн, залежно вiд попеpеднix темпiв зpостaння, економiчниx дисбaлaнсiв
1 впpовaджyвaноï мaкpоекономiчноï полiтики. Зpостaн-ня у Центpaльно-Сxiднiй бвpопi yповiльнилося до тем-пiв лише тpоxи нижчж тpендy. Зниження помiтнiше у Пiвденно-Сxiднiй бвpопi, xочa очiкyють, що економши кpaïн pегiонy пpодовжaть зpостaти темпами, близькими до paцiонaльноï меж або й вищими вщ не1 [9].
Так, за щогнозами Haцiонaльного банку Чеxiï темпи зpостaння чесько!' економши в 2009 pоцi знизилися до —
2 %. В деpжaвномy бюджета Чесько!' Pеспyблiки на 2009 p. темпи зpостaння ВВП були заплановаш 4,8 %. За даними Чеського статистичного ущавлшня в 2008 p. ВВП зpiс лише на 3,1 %, в 2007 p. цей показник складав 6,5 %.
MirnCTp фшаншв Чесько!' Pеспyблiки Mиpослaв Kaлоyсек 16 беpезня 2009 p. заявив, що в 2009 p. еконо-мша кpaïни не зpостaтиме, а навпаки, почне iнтенсивно поглинати pезеpви.
Надй' на те, що банки почнуть активн1ше надавати уедите виpобникaм, не випpaвдaлися. Зменшилися i подат-ковi надаодження. У цж yмовax Уpяд Чесько!' Республжи виpiшив позичити гpошi, не у мiжнapодниx оpгaнiзaцiй, а у громадян Чеxiï шляxом pеaлiзaцiï облiгaцiй деpжaвноï по-зики, як! були введет в оби в пеpшiй половит 2009 p. За paxyнок цього деpжaвa планувала отpимaти надаодження у pозмipi 140 млpд. чеськиx ^он. Вам, xто пpидбae цшш па-пеpи Miнiстp фiнaнсiв общяв нapaxyвaння до 3—4 %.
25 лютого 2009 p. Чеське статистичне ущавлшня ощилюднило pезyльтaти опитування населення Чеxiï, пiдпpиeмцiв та споживaчiв щодо довipи чеськш еконо-мщь Негативне сальдо шдексу piвня довipи в щомис-ловоста зpосло вщ — 2,3 % у веpеснi 2008 p. до — 33,3 % у лютому 2009 p., сеpед споживач!в вщ — 5,3 % до — 27,5 %, у вщповщш теpмiни, у буд!вництв! вщ — 2,5 % у жовтш 2008 p. до — 19,0 % у лютому 2009 p.
В 2009 p. 48 % малж та сеpеднix пiдпpиeмств очшува-ли зниження ^^утв, 40 % зменшення зapобiтноï плати, додaтковиx бонушв, бтя 34 % скоpочення pобiтникiв [8].
У вщповщь на кpизy, чеським ypядом було ствоpено Нацюнальну економ!чну paдy на початку шчня 2009 p. i покладено на не1 завдання пpоaнaлiзyвaти pизики i по-тенцшш наслщки свггово1 фшансово!' ^изи для Чесько!' Республши, i защопонувати зaxоди, кpоки та шстру-менти для пом'якшення або усунення потенц^н^ на-слщыв свггово1 фшансово!' ^изи на Чеську Республ!ку.
ВIСНИK EKOHOMI4HOÏ НАУKИ УKРАÏНИ Ф>
Нацюнальна eK0H0Mi4Ha рада випустила Нацюнальний антикризовий план вiд 18 лютого 2009 р. Цей план був затверджений урядом у якост ршення, яке допоможе громадянам i компашям вижити в кризовий перiод.
З метою зберегти робочi мiсця уряд надав можли-вiсть компанiям використовувати грошi з бвропейського сощального фонду для переквалiфiкацiйноï шдготов-ки робинитв. Цей антикризовий захщ повинен мати довгостроковий позитивний ефект на потенщал робочо! сили та il можливiсть гнучко реагувати на мiнливi потреби, викликанi нестабiльнiстю економiчного розвитку. Крiм того, враховуючи пряму пiдтримку НДДКР та шновацй', Нацiональний Антикризовий план запропо-нував збтьшити державнi iнвестицiï в цш областi на 8 % протягом наступних трьох рокiв. Хоча новий уряд ви-користовуе пiдхiд попереднього уряду i вважае НДДКР та шновацй' одним з поточних прюритетав, бюджетш об-меження не дозволяють збiльшити державнi iнвестицiï в цш областi до запропоновано! суми [4].
Сватова криза вплинула на фшансову та банкiвську системи Чехй' частково. Чесьт мiсцевi фiнансовi шсти-тути не сильно пов'язанi з глобальними фiнансовими структурами, як бiльш за вшх зазнали втрат вiд кризи. Чесьт банки надають кредити i послуги, в основному, на внутршньому ринку, не беруть участь в мiжнародних транзакщях i не пов'язаш з фiнансовими iнститутами, якi здшснюють портфельнi iнвестицiï.
Позитивно на розвиток бантвського сектора в Чеськш Республiцi вплинули складнi умови отримання креди-тiв та банивське страхування, як! сприяли недопущенню надання мюцевими банками проблемних кредитiв.
Пiд впливом кризи значно знизилася фiнансова та шновацшна активнiсть в краïнi, зменшилося кредиту-вання, частина мiсцевих бантвських структур здшсню-ють заходи по скороченню персоналу, який працюе у фшях шоземних банкiв.
Серед шших заходiв, як! пом'якшили б вплив кризи на чеську економшу, планувалося пiдвищення суми страхування експортних кредипв з 95 % до 99 %, що в першу чергу стосувалося кредитав в шновацшнш сферi.
В Чехй' спад промислового виробництва розпочав-ся в листопадi 2008 р. i склав — 17,4 %, у порiвняннi з вщповщним перiодом попереднього року, у грудш — 14,6 %. У 2009 р. тривала тенденцiя скорочення виробництва. Обсяг виробництва у шчш зменшився на — 23,3 %, у лютому на 23,4 %, у порiвняннi з вщповщними мюяцями попереднього року. У бущвнищга скорочення обсягiв виконаних робiт склало у сiчнi того ж року — 11,1 %, у лютому 14,3 % [10].
Ситуацiя дещо покращилася у 2010 роцi. За даними Чеського статистичного управлшня у промисловосп в сiчнi 2010 р, вперше, з початку фiнансовоï та економiч-но! кризи, починаючи з жовтня 2008 р., обсяги виробництва зросли на 5,3 %, у порiвняннi з шчнем попереднього року. Така тенденщя продовжуе спостериатися i у лютому 2010 р., зростання виробництва склало 7 % [11].
В Чеськш Республщ тривае зростання тлькоста безробггаих, що вщтворюе процес зниження промислового виробництва, та експорту Чехй', який продовжуеть-ся з початку 2009 року. Рiвень безробптя на веснi 2009 року складав 6 %, в той час, як зимою того ж року — 6,8 %. За шформашею Чеського статистичного управ® 2012/№1
лiння станом на 1 квиня 2009 року рiвень безробiтгя сягнув — 7,7 %. За розрахунковим Мiнiстерства працi та сощальних питань Чесько! Республiки у березш 2010 року рiвень безробптя зрю до 9,7 % i за самими песимю-тичним прогнозом наблизився до 10 % [11].
На 2007—2013 pp. Чехй' з европейських фондов передба-чено видлити 26,7 млрд. евро. Щорiчно дотацй Чехй, у вка-заний семирiчний перiод, складуть близько 3,8 млрд. евро, що е найвищим показником серед краш бС.
Уряд Чесько! Республши активно використовуе кошти фовддв бС для впровадження iнновацiй у тран-спортно! iнфраструктури. В Чехи домшуюча роль на-лежить автомобильному транспорту. 1м користуеться близько 65 % чеських експортерiв, залГзницями — 27 %, повиряним транспортом — 7 %, внутршшм водним транспортом — менше 1 %. бвропейська комiсiя схва-лила Операцiйну програму «Транспорт», що передбачае видглення Чехи на перюд 2007—2013 pp. коштiв бвропейського союзу, у т. ч. з резервiв Солидарного фонду бС, Структурного фонду бвропейського регюнального розвитку (ERDF) бС i Структурного фонду «INTER-REG», в обсязi 5,77 млрд. евро, що складае 22 % за-гального обсягу коштiв, що видгляються бвросоюзом ЧехГ! на цей перюд. У 2008 р. Урядом Чехи було видь лено на розвиток транспортно! шфраструктури близько 2,1 млрд. дол. США з бюджетних кошпв [8].
Iз запропонованих на розгляд бврокомюи в 2008 р. 63 проекти на розвиток транспортно! шфраструктури, Чехи було погоджено 36 проекпв на загальну суму близько 1,0 млрд. дол. США з фондiв бС [10].
Висновки i рекомендаци. По-перше, для досягнен-ня iнновацiйно!' моделi розвитку нацюнально! економь ки слiд розглянути можливють впровадження комплексу заходiв, спрямованих на вдосконалення управлiння сферою шновацш, що обумовлюе нагальну потребу вивчення та використання передового свгтового досвщу. Можна видiлити, наступнi риси мiжнародного досвiду ведення iнновацiйною полгтики, використання яких сприяло б покращенню ситуаци в Укра!'нi:
системний розподгл функцiй державних органiв в сферi iнновацiйно!' дiяльностi та створення нових структур, що засноваш на системному характерi iнновацiй;
визнання на урядовому рiвнi iнновацiй життево важливим фактором економiчного розвитку, проведен-ня широко! урядово! кампанГ! з проблем нововведень, активiзацiя дГалогу мГж науковцями, виробниками та суспгльством в цглому;
використання нового мехашзму прогнозування та розробки шновацшних прюритепв «Передбачення» («Foresight») для формування нацюнально! шновацшно! стратеги;
перенесення центру шновацшно! политики на ре-гюнальний рГвень (наприкладГ еврорегюшв «Карпат-ський», «Сян» та «Буг»);
стимулювання здшснення суб'ектами господарю-вання швестицш у науково-технолопчну сферу.
По-друге, для подолання свново! фшансово! кризи центральною складовою промислово! полники мае бути шновацшна политика, яка спроможна сформувати нове тех-нолопчне ядро. В ньому головними напрямами мають бути: кластерна модель виробництва; державно-приватне партнерство;
реалiзацiя прюритетних проектав розвитку (у raiy3i машино- i авiабyдyвання).
В умовах кризи головними завданнями державно!' политики сприяння розвитковi iнновацiйного шдпри-емництва мае бути:
упорядкування i вдосконалення нормативно-пра-вово'1 бази, яка регламентуе безпосередню дiяльнiсть iнновацiйного пiдприемництва.
удосконалення податково'1 полiтики стосовно шно-вацшно'1 дiяльностi пiдприемницьких структур.
формування рiзних механiзмiв фiнансового забез-печення шновацшно'1 дiяльностi.
стимулювання масового створення об'екпв нефь нансово'1 структури iнновацiйноï дiяльностi та iн.
Лiтература
1. Le Masne P. Savoir et technologie, structures fortes d'echange international et nouvelles formes de la division internationale du traviail / Le Masne P. // Economic appl-iguee. — P., 2002. — T. 55. — № 4. — Р. 35-60.
2. Макаров В. Контуры экономики знаний / В. Макаров // Экономист. — 2003. — № 1. — С. 3-15.
3. INNO-Policy TrendChart — Innovation Policy Progress Report Czech Republic 2009 [Електронний варь ант]. — Режим доступу : http ://www. proinno-europe. eu/ trendchart/annual-country-reports.
4. Operational Programme Education for Competitiveness 2007-2013 [Електронний варiант] / Ministry of Education, Youth and Sports (2007). — Режим доступу : http ://www. msmt. cz/uploads/soubory/ESF/SG070924_EC_0P_a. PDF
5. National Innovation Policy of the Czech Republic for 2005-2010 [Електронний варiант] / Research and Devel-
opment Council (2005). — Режим доступу : http ://www. vyzkum. cz/FrontClanek. aspx? idsekce=14438.
6. European Innovation Scoreboard 2008, Comparative Analysis of Innovation Performance [Електронний варь ант] / European Commission (2009). — Режим доступу : http ://www. proinno-europe. eu/publications.
7. Facts through Figures. Eurostat Yearbook at a Glance. [Електронний ресурс] / Luxembourg: Office for official publications of the European Communities, 2008. — Режим доступу : http ://epp. eurostat. ec. europa. eu/portal/page/portal/publications/collections/statistic al-books.
8. Прем'ер Чехй': новим державам 6С складшше штегруватися в бвропейський дослщницький проспр [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://www. eu-edu. org/news/info/171.
9. Regional Economic Outlook. Europe: Dealing with Shocks [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http :// www. imf. org/External/Pubs/FT/RE0/2008/EUR/ENG/ ereo1008ex. pdf.
10. Офщшний сайт Державно'1 тдтримки украш-ського експорту за сприяння Мшютерства економши Украши. 1нформащя про зовнiшньоекономiчнy ситуа-цш в Чехй' (вщ 16.04.2009) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://www. ukrexport. gov. ua/ukr/oglad%20 economiki/cze/538. html.
11. Офщшний сайт Державно'1 пiдтримки украш-ського експорту за сприяння Мшютерства економши Украши. Iнформацiя про зовнiшньоекономiчнy ситу-ацiю в Чехй' (шчень-березень 2010 року) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://ukrexport. gov. ua/ukr/ oglad_economiki/cze/4082. html.
114
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ Ф>
