Научная статья на тему 'Якісна та кількісна оцінка ступеня гідролітичної деструкції та трансформації простих олігоефірів'

Якісна та кількісна оцінка ступеня гідролітичної деструкції та трансформації простих олігоефірів Текст научной статьи по специальности «Прочие сельскохозяйственные науки»

CC BY
41
3
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по прочим сельскохозяйственным наукам , автор научной работы — Кучеренко В. П., Жуков В. І., Щербань М. Г., Безродна А. І.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Якісна та кількісна оцінка ступеня гідролітичної деструкції та трансформації простих олігоефірів»

Интубация через апендикоцекостому была использована в 19 случаях, назоинтестинальная в 2, через ентеростому в 8, сигмостому в 1, в 4 случаях использовали комбинацию методов. При невозможности одномоментной полноценной санации брюшной полости у 18 детей проводились запрограммированные санационные релапаротомии. Для коррекции синдрома энтеральной недостаточности проводилась энтеральная чреззондовая терапия.

Ключевые слова: интубация кишечника, распространенный перитонит, энтеральная чреззондовая терапия, дети.

Стаття надшшла 15.09.2015 р.

appendicocecostomy was carried out in 19 cases, nasointestinal intubation - in 2, through enterostomy - in 8, through sigmostomy - in 1, and a combination of methods in 3 cases. When radical onetime abdomen sanitation was impossible, programmed relaparotomy was carried out (18 cases). To correct the enteral insufficiency syndrome the enteral transtube therapy has been applied.

Key words: small bowel intubation, diffuses peritonitis, enteral transtube therapy, children.

Рецензент Ляховський B.I.

УДК 543.632.534

ЯК1СНА ТА К1ЛЬК1СНА ОЦ1НКА СТУПЕНЯ ГIДРОЛIТИЧНОÏ ДЕСТРУКЦП ТА ТРАНСФОРМАЦП ПРОСТИХ ОЛ1ГОЕФ1Р1В

На сьогодш охорона водних об'жив вщ забруднення промисловими спчними водами е важливою саштарно-ппешчною проблемою, виршення яко! потребуе зусиль р1зних фах1вщв [4, 11, 15]. Значне антропогенне навантаження на водш екосистеми тюно поеднано з розвитком науково-техшчного прогресу, впровадженням в промисловютъ нових вид1в сировини та х1м1чних сполук, як знайшли широкого використання в И р1зних галузях. У останш десятир1ччя зросла доля шюдливого впливу на пдросферу х1м1чно!, металургшно!, нафтопереробно!, фармацевтично! промисловосп та автотранспорту. Синтезовано десятки тисяч нових х1м1чних сполук, як часто е токсичними та х1м1чно стшкими, з виразною бютропшстю та потенцшною небезпекою для здоров'я населення [2, 5, 9]. Незадовшьне виконання необхщних саштарно-техшчних, технолопчних, оргашзацшних заход1в щодо очищення промислових стоюв призводить до забруднення водойм, наносить велик втрати рибному господарству, попршуе саштарш умови водопостачання { водокористування [8]. Особливо потужним забруднювачем водойм спчними водами е х1м1чна промисловють, яка за масштабами асортименту та об'емами продукцп займае провщне мюце в свт [13]. Це вщноситься й до виробництва простих олпоеф1р1в (ПОЕ) з техшчною назвою «Лапроли» - суттевих забруднювач1в водних об'екпв [14]. Вщомо, що у процес самоочищения водойм, водошдготовки та очищення води, може виникати пдрол1тична деструкщя та трансформащя х1м1чних сполук, внаслщок чого утворюються речовини, як вщр1зняються за бюлопчною актившстю вщ вихщних сполук. Особливу актуальшсть це питання набуло у зв'язку з доведеним фактом утворення з нетоксичних гумшових сполук високотоксичних 1 небезпечних галогенвмюних речовин за умов хлорування питно! води [3]. Встановлено, що малотоксичш феноли, речовини з групи етану, етилену та шш1 можуть трансформуватися в бшьш токсичш сполуки або придавати вод1 запах хлорпохщних продукпв. У цьому зв'язку не виключена можливють, що цший ряд синтезованих оргашчних речовин може бути здатним до такого перетворення при хлоруванш води.

Для ПОЕ техшчно! назви Лапроли» (Лп) з молекулярною масою 2100 1 3600 - ПОЕ-Лп-2101 1 ПОЕ-Лп-3603-2-12 - стан процеав пдролггично! деструкцп та трансформацп вивчено недостатньо, а саме його урахування е необхщним для обгрунтування прогнозу потенцшно! небезпеки для населення { водних екосистем.

Метою роботи було визначення яюсного та кшьюсного складу продукпв пдрол1тично! деструкцп та трансформацп простих олпоеф1р1в техшчно! марки «Лапроли» та обгрунтування ступеня !х потенцшно! небезпеки.

Матерiал та методи дослiдження. У робой використано х1м1чно чист зразки речовин (ПОЕ-Лп-2101 - полюксипрошленгтколь, ПОЕ-Лп-3603-2-12 - полюксипрошленоксиетилентриол) з регламентованими ф1зико-х1м1чними характеристиками. Пдрол1тичну деструкщю та трансформащю оцшювали у модельних водоймах, об'емом 20 л. Речовини у концентрацп 2,0 г/л вносили у дехлоровану водопровщну воду, час експозицп розчишв складав 390 д1б за умов природного осв1тлення та юмнатно! температури. Визначення продукпв пдрол1тично! деструкцп здшснювали методом розподшьно! хроматограф^' за р1вноважним розподшом речовин м1ж гетерогенними фазами, який оцшювали за вщповщним коефщ1ентом [12]. Абсолютш та вщносш

коефщенти розподшу розраховували на основi даних хроматографiчного аналiзу рiвноважних фаз, отриманих на хроматографах «Цвет-500» i «Цвет-1000» з полум'яно-юшзуючим детектором. Для яюсно1 щентифшацп продуктiв пдрол^ично1 деструкци визначалися вщносш коефiцieнти розподiлу сполук, значення яких порiвнювалися зi стандартними зразками. Для юльюсного визначення домiшок у водних розчинах вщбирали рiвноважну парову фазу та хроматографiчно в нiй за катбрувальним графiком визначали концентрацiю компонент. Знаючи абсолютний коефiцieнт розподiлу аналiзованоl речовини, його концентрацiю у рiвноважнiй паровiй фазi, розраховували вмiст продукпв деструкци у дослiджуваному зразку.

Результати дослщження та 1'х обговорення. На 10-й мюяць експозици П0Е-Лп-2102 i П0Е-Лп-3603-2-12 у водних розчинах визначалися певш продукти пдрол^ично1 деструкци та трансформаций природа яких встановлювалася хроматографiчно шляхом порiвняння термiнiв !х утримання на сорбентах полiетиленглiкольадипiнатi та Р-метокси-ф-щанетокси)-щетиловому ефiрi на твердих носiях полiхромi-1 та цiлитi-545 з термiнами утримання стандартних зразкiв. Результати свiдчили про наявшсть у модельних водоймах вуглеводшв (гексану, гептану та октану), альдегщв (оцтового та пропiонового), спиртiв (метанолу, етанолу, iзобутанолу та iзопропанолу), ефiрiв (2-метоксиетанолу, дiетиленглiколю монометилового ефiру -метилкарб^олу, етилового ефiру оцтово! кислоти - етилацетату), кетошв (2-пропанону - ацетону, 2-бутанону - метилетилкетону), дюксану. Окремо слiд зазначити, що перюд напiврозпаду для ПОЕ-Лп-2102 i ПОЕ-Лп-3603-2-12 не вдалося встановити на протязi всього термiну спостереження - 390 дiб. Надзвичайно висока стабiльнiсть дослщжуваних ПОЕ, важкiсть пiддаватися гiдролiтичнiй деструкци та трансформаци пiд впливом певних фiзико-хiмiчних факторiв е вагомим аргументом, який свщчить про розроблення спещальних методiв очищення стiчних вод промислових пiдприемств, що мiстять такого роду хiмiчнi сполуки.

На наступному етат хроматографiчного аналiзу визначався вмiст продукпв деструкци та трансформаци ПОЕ-Лп-2102 i ПОЕ-Лп-3603-2-12 (табл.). Якщо !х розташувати у порядку зменшення !х кшьюсного вмюту, то для ПОЕ-Лп-2101 цей ряд мае наступний вигляд: вуглеводш ^ 2-метоксиетанол ^ метилкарбiтол ^ метанол ^ етанол ^ iзобутанол ^ ацетон ^ дiоксан ^ iзопропанол ^ пропiоновий альдегiд ^ етилацетат ^ метилетилкетон ^ оцтовий альдепд; а для ПОЕ-Лп-3603-2-12: метилкарб^ол ^ 2-метоксиетанол ^ метанол ^ етанол ^ ацетон ^ iзобутанол ^ дiоксан ^ пропiоновий альдепд ^ вуглеводнi ^ етилацетат ^ iзопропанол ^ оцтовий альдегiд ^ метилетилкетон. Звертае увагу той факт, що сумарно найбшьш високi концентраци спостерiгалися для таких продуктiв, як ефiри (метилкарбiтол та 2-метоксиетанол), а також для спирав, кетонiв, альдегщв. Слiд зазначити, що останнi добре вивчеш у гiгiенiчному та токсиколопчному вiдношеннi, для багатьох з них обгрунтоваш гiгiенiчнi нормативи гранично допустимих концентрацiй у водi водойм, повiтрi населених мiст, грунтi тощо [10, 12].

Таблиця

Коефiцieнти розподiлу i вмiст продуктiв гщрол^ичноТ деструкци простих олiгоефiрiв _(вн\1дна концентрац1я 2,0 г/л, тривалкть експозищ!' 10 мкящв)_

Продукт деструкци Коефщент розподшу при 80 °С, ум.од. Вмют продук™ деструкци, мг/л

ПОЕ-Лп-2101 ПОЕ-Лп-3603-2-12

Вуглеводш 26,4 21,5 3,27

Оцтовий альдепд 13,7 1,34 2,46

Протоновий альдепд 22,6 2,46 3,34

Ацетон 38,5 3,85 4,23

Метанол 126,3 6,1 6,25

Етанол 77,2 4,27 4,46

1зобутанол 47,6 3,95 3,7

Метилетилкетон 18,5 2,1 2,35

Етилацетат 21,4 2,16 2,68

Дюксан 35,7 3,42 3,57

1зопропанол 26,8 2,54 2,63

Метилкарб1тол 154,7 7,38 8,2

2-Метоксиетанол 163,2 8,43 7,94

Не щентифжований компонент - - -

Вихщш речовини 79,4 % 85,6 %

Згiдно даних лiтератури, таю продукти як спирти, кетони та альдепди е бiльш токсичними (2-3 клас небезпеки) i кумулятивними, здатними змшювати функцiонування паренхiматозних органiв, впливати на iмунобiологiчну реактивнiсть, формувати недостатшсть клiтинного i

гуморального iMymTeTy, порушувати crpyKTypHO-MeTa6oni4Hi процеси в рiзних органах i тканинах, стимулювати вшьнорадикальш реакци, формувати дисфyнкцiю серцево-судиннох, дихально!, видшьно1, травно! систем [8, 14]. ^iM того, для цих низькомолекулярш продyктiв розпаду дослiджyвaних простих олiгоефiрiв описаний мутагенний, гонадотоксичний, ембрiотоксичний ефекти [7]. Наприклад, доведено, що тривала дiя метанолу, етанолу та iзопропaнолy залежно вiд дози викликае негативш змiни у фyнкцiонyвaннi головного мозку та печшки, порушення процесiв кровотворення та дихання [6]. Високу бюлопчну aктивнiсть мають aльдегiди, що виявляеться, наприклад, у змiнi проникностi м^охоц^альних мембран з наступним порушенням процешв тканинного дихання [1]. Нaявнiсть серед продукпв пдрол^ичнох деструкцп вyглеводнiв також е небезпечним фактором, що пов'язано з !х можливою трaнсформaцiею за певних умов у хлоровaнi вуглеводш - потенцiйнi джерела мyтaгенiв i кaнцерогенiв [3]. Що стосуеться найбшьш розповсюджених продyктiв деструкци - метилкарб^олу та 2-метоксиетанолу, то для них практично вщсутня гiгiенiчнa та токсиколопчна оцiнкa, зокрема дaнi щодо впливу на органолептичш та зaгaльно-сaнiтaрнi показники.

У цшому, виявленi продукти пдрол^ично! деструкци та трансформацп дослiджyвaних ПОЕ, особливо метилкарб^ол i 2-метоксиетанол, можна розглядати як вторинш зaбрyднювaчi водойм, що також здатш впливати на органолептичш властивост води, сaнiтaрний режим i процеси природного самоочищення водойм. Це спонукае у подальших дослщженнях з гшешчно1 та токсиколопчно1 оцшки ПОЕ-Лп-2102 i ПОЕ-Лп-3603-2-12 додатково вивчити метилкарб^ол i 2-метоксиетанол.

Дослiджyвaнi прост олiгоефiри у водних розчинах е високостабшьними речовинами, здатними пiддaвaтися пдрол^ичнш деструкци та трансформацп з утворенням широкого спектра небезпечних продyктiв - ефiрiв (зокрема, метилкaрбiтолy i 2-метоксиетанолу), спирав (метанолу, етанолу, iзобyтaнолy та iзопропaнолy), кетонiв (ацетону та метилетилкетону), альдегщв (оцтового та пропiонового), яю е бiльш токсичними та здатними формувати розвиток вщдалених нaслiдкiв. 2. Виявлену можливiсть пдрол^ично1 деструкци та трансформацп простих олiгоефiрiв з утворенням небезпечних продукпв слiд враховувати при складанш прогнозу несприятливого впливу на стан водойм, здоров'я населення та розробщ комплексу профiлaктичних зaходiв. 3. Вщсутшсть токсиколого-гтешчно1 оцiнки для метплкарб^олу i 2-метоксиетанолу, як нaйбiльш розповсюджених продукпв пдрол^пчно1 деструкци ПОЕ-Лп-2102 i ПОЕ-Лп-3603-2-12 ставить задачу щодо ll визначення у подальших експериментах.

1. Афанасьева Е. Ю. Токсикологическая химия. Метаболизм и анализ токсикантов / Е. Ю. Афанасьева, Е. Я Борисова, О. Л. Верстакова // - М.: ГЭОТАР - Медиа, - 2008. - 1016 с.

2. Голдовская Л. Ф. Химия окружающей среды / Л. Ф. Голдовская // - М.: Мир, - 2007. - 294 с.

3. Гуленко С. В. Ппешчна оцшка канцерогенного ризику здоров'ю через споживання хлоровано1 питно1 води / С. В. Гуленко, В. О. Прокопов // Довкшля та здоров'я. - 2013. - № 2. - С. 50-54.

4. Зотов Н. И. Экологические проблемы регионов Украины, связанные с их загрязнением различными отходами / Н. И. Зотов, Р. С. Суслов // Водопостачання та водовщведення. - 2009. - № 2. - С. 43-46.

5. 1щейюна Ю. О. Ппешчна оцшка х1м1чного складу питно1 води в р1зних репонах Украши / Ю. О. 1щейюна // В1сник проблем бюлогн i медицини. - 2010. - Вип. 1. - С. 82-85.

6. Крамаренко В. А. Токсикологическая химия / В. А.Крамаренко // - К.: Вища школа, -1989. - 242 с.

7. Кратенко Р. И. Медико-биологические аспекты проблемы охраны водных объектов от загрязнения поверхностно-активными веществами / Р. И. Кратенко, Ю. К. Резуненко, О. В. Зайцева [и др.] // - Х. : Торнадо, - 2000. - 394 с.

8. Капранов С. В. Мониторинг качества воды водных объектов по показателям эпидемической безопасности как составная часть государственного социально-гигиенического мониторинга / С. В. Капранов, Л. И. Яловега, Л. И. Косенко // Вода i водоочисш технологи. - 2010. - № 5-6. - С. 25-34.

9. Копранов С. В. Принципиальная схема влияния факторов водной среды на организм человека / С. В. Копранов // Вода i водоочисш технологи. - 2011. - № 1 (55). - С. 40-42.

10. Луцевич И. Н. Изучение токсичности продуктов трансформации химических веществ в условиях острого опыта / И. Н. Луцевич // Здоровье населения и окружающая среда. - 1986. - С. 68-70.

11. Лук'янчук С. В. Забруднення водного середовища / С. В. Лук'янчук // Довкшля та здоров'я. - 2009. - № 3. - С. 31-34.

12. Мокеева Р. Н. Определение низкомолекулярных примесей в сточных водах производства полиоксипропиленполиолов хроматораспределитель-ным методом / Р.Н. Мокеева, Я.А. Царфин, А.А. Карнишин // Журнал аналитической химии. - 1979. - Т. 34, № 9. - С. 1821-1824.

13. Моисеенко Т. И. Водная экотоксикология: фундаментальные и прикладные аспекты / Т. И. Моисеенко // - М.: Наука, - 2009. - 400 с.

14. Попова Л. Д. Простые и макроциклические эфиры: научные основы охраны водных объектов / Л.Д. Попова, О.В. Зайцева, Р.И. Кратенко // - Х.: Торнадо, -2000. - 437 с.

15. Полька Н. С. Проблеми збереження довюлля i здоров'я наци у матерiалах XV з'1'зду ппешспв Укра'ши / Н. С. Полька, В. I. Федоренко, Б. А. Пластунов // Довюлля та здоров'я. - 2013. - № 2. - С. 68-80.

КАЧЕСТВЕННАЯ И КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ГИДРОЛИТИЧЕСКОЙ ДЕСТРУКЦИИ И ТРАНСФОРМАЦИИ ПРОСТЫХ ОЛИГОЭФИРОВ

Кучеренко В.П., Жуков В.И., Щербань Н.Г., Безродная А.И.

Целью работы является определение качественного и количественного состава продуктов гидролитической деструкции и трансформации простых олигоэфиров технической марки «Лапролы» Л-2101, Л-3603-2-12, и обоснование степени их потенциальной опасности. Простые олигоэфиры (ПОЭ) - это существенные загрязнители водных объектов, которые широко используются в народном хозяйстве. Установлено, что продукты гидролитической деструкции олигоэфиров в некоторых случаях могут быть более токсичными, чем исходные вещества. Это важное обстоятельство обусловливает необходимость проведения дальнейших исследований по токсикологической оценке метилкарбитола и 2-метоксиетанола.

Ключевые слова: простые олигоэфиры, деструкция, трансформация, токсичность метаболитов.

Стаття надшшла 2.09.2015 р.

QUALITATIVE AND QUANTITATIVE ASSESSMENT OF THE DEGREE HYDROLYTIC DEGRADATION AND TRANSFORMATION

SIMPLE OLIGOESTERS Kucherenko V.P., Zhukov V.I., Shcherban M.G., Bezrodnaya A.I.

The aim is to determine the qualitative and quantitative composition products hydrolytic degradation and transformation оligoesters simple technical mark "Laproly" -L-2101, L-3603-2-12, and justification of their degree of potential danger. Simple Oligoesters (SOE) - a significant polluters of water bodies, which are widely used in the economy. It is established that the products hydrolytic degradation oligoesters in some cases may be more toxic than the original substance. This important fact necessitates further research of toxicological evaluation of metylkarbitol and 2-metoksyetanol.

Key words: simple Oligoesters, destruction, transformation, toxic metabolites.

Рецензент Катрушов О.В.

УДК 617.55-007.43-080.844-03:616-056.52

ОПТИМ1ЗАЦ1Я ВИБОРУ МЕТОДА ПЛАСТИКИ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ У ХВОРИХ З

ОЖИР1ННЯМ

В умовах xipypri4Horo вщдшення багатопрофшьного лжувального закладу за перюд з 2010 по 2015 piK пролковано 146 хворих з вентральними грижами у поеднанш з ожиршням. З них юльюсть чоловшв становила 24 (16,4%), жшок 122 (83,5%). Хвоpi були у вщ вщ 25 до 82 роюв. Середнш вк пащентв складав 53 роки. Встановлено що вибip тактики хipуpгiчного лкування хворих з вентральними грижами та ожиршням повинен плануватися в залежност вщ результата дооперацшних обстежень. У процес проведення багатофакторних дослщжень були встановлеш критерп для вибору використання piзних видiв пластики черевно! стшки. Вщповщно методику аутопластики варто застосовувати при пластищ малих гриж. При виконанш аллогерниопластики перевагу варто надавати методовi "sublay", метод "inlay" - змушено використовувати при дефщит тканин у дiлянцi грижового дефекту.

Ключовi слова: вентpальнi гриж^ ожиpiння, внутpiшньочеpевний тиск.

Р1вень шсляоперацшно! летальност при х1рурпчному лшуванш вентральних гриж у поеднанш з ожиршням за останш роки залишаеться досить високим. Головним чином це пов'язане з виникненням раншх шсляоперацшних ускладнень, серед яких провщне мюце займае дихальна недостатнють (ДН) на фош внутршньочеревно! гшертензй (ВЧГ) [4, 7, 10, 11, 12]. Розвиток ДН пов'язаний з тим, що при неадекватнш абдомшопластищ, за рахунок зменшення об'ему черевно! порожнини, виникае шдвищення внутршньочеревного тиску (ВЧТ), що особливо актуально при ожиршш [7, 8, 13, 14]. Саме тому багато х1рурпв при найменшш загроз1 розвитку дихальних ускладнень у хворих ¡з ВГ та ожиршням вщмовлялися вщ оперативного лшування, остер1гаючись прояв1в раншх шсляоперацшних ускладнень. Хвор1 з ВГ поеднаними з ожиршням формують постшний контингент х1рурпчних стацюнар1в { !х кшьюсть постшно збшьшуеться [1, 3, 9, 13, 16]. Лшування { реабштащя таких хворих дотепер представляе досить складну { актуальну проблему в х1рургп [2, 6, 8, 15, 17].

Метою роботи було покращити результати лшування хворих з ВГ та ожиршням за рахунок достов1рного вщображення р1вня ВЧТ, що дозволяе визначати адекватний спос1б х1рурпчного лшування без можливого виникнення в шсляоперацшному перюд1 внутршньочеревно! гшертензй, що в свою чергу запобпае виникненню шсляоперацшних ускладнень та покращуе результати лшування ще! категорй хворих.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.