15. Полька Н. С. Проблеми збереження довюлля i здоров'я наци у матерiалах XV з'1'зду ппешспв Укра'ши / Н. С. Полька, В. I. Федоренко, Б. А. Пластунов // Довюлля та здоров'я. - 2013. - № 2. - С. 68-80.
КАЧЕСТВЕННАЯ И КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ГИДРОЛИТИЧЕСКОЙ ДЕСТРУКЦИИ И ТРАНСФОРМАЦИИ ПРОСТЫХ ОЛИГОЭФИРОВ
Кучеренко В.П., Жуков В.И., Щербань Н.Г., Безродная А.И.
Целью работы является определение качественного и количественного состава продуктов гидролитической деструкции и трансформации простых олигоэфиров технической марки «Лапролы» Л-2101, Л-3603-2-12, и обоснование степени их потенциальной опасности. Простые олигоэфиры (ПОЭ) - это существенные загрязнители водных объектов, которые широко используются в народном хозяйстве. Установлено, что продукты гидролитической деструкции олигоэфиров в некоторых случаях могут быть более токсичными, чем исходные вещества. Это важное обстоятельство обусловливает необходимость проведения дальнейших исследований по токсикологической оценке метилкарбитола и 2-метоксиетанола.
Ключевые слова: простые олигоэфиры, деструкция, трансформация, токсичность метаболитов.
Стаття надшшла 2.09.2015 р.
QUALITATIVE AND QUANTITATIVE ASSESSMENT OF THE DEGREE HYDROLYTIC DEGRADATION AND TRANSFORMATION
SIMPLE OLIGOESTERS Kucherenko V.P., Zhukov V.I., Shcherban M.G., Bezrodnaya A.I.
The aim is to determine the qualitative and quantitative composition products hydrolytic degradation and transformation оligoesters simple technical mark "Laproly" -L-2101, L-3603-2-12, and justification of their degree of potential danger. Simple Oligoesters (SOE) - a significant polluters of water bodies, which are widely used in the economy. It is established that the products hydrolytic degradation oligoesters in some cases may be more toxic than the original substance. This important fact necessitates further research of toxicological evaluation of metylkarbitol and 2-metoksyetanol.
Key words: simple Oligoesters, destruction, transformation, toxic metabolites.
Рецензент Катрушов О.В.
УДК 617.55-007.43-080.844-03:616-056.52
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ВИБОРУ МЕТОДА ПЛАСТИКИ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ У ХВОРИХ З
ОЖИР1ННЯМ
В умовах xipypri4Horo вщдшення багатопрофшьного лжувального закладу за перюд з 2010 по 2015 piK пролковано 146 хворих з вентральними грижами у поеднанш з ожиршням. З них юльюсть чоловшв становила 24 (16,4%), жшок 122 (83,5%). Хвоpi були у вщ вщ 25 до 82 роюв. Середнш вк пащентв складав 53 роки. Встановлено що вибip тактики хipуpгiчного лкування хворих з вентральними грижами та ожиршням повинен плануватися в залежност вщ результата дооперацшних обстежень. У процес проведення багатофакторних дослщжень були встановлеш критерп для вибору використання piзних видiв пластики черевно! стшки. Вщповщно методику аутопластики варто застосовувати при пластищ малих гриж. При виконанш аллогерниопластики перевагу варто надавати методовi "sublay", метод "inlay" - змушено використовувати при дефiцитi тканин у дшянщ грижового дефекту.
Ключовi слова: вентральш гpижi, ожиpiння, внутpiшньочеpевний тиск.
Р1вень шсляоперацшно! летальност при х1рурпчному лшуванш вентральних гриж у поеднанш з ожиршням за останш роки залишаеться досить високим. Головним чином це пов'язане з виникненням раншх шсляоперацшних ускладнень, серед яких провщне мюце займае дихальна недостатнють (ДН) на фош внутршньочеревно! гшертензп (ВЧГ) [4, 7, 10, 11, 12]. Розвиток ДН пов'язаний з тим, що при неадекватнш абдомшопластищ, за рахунок зменшення об'ему черевно! порожнини, виникае шдвищення внутршньочеревного тиску (ВЧТ), що особливо актуально при ожиршш [7, 8, 13, 14]. Саме тому багато х1рурпв при найменшш загроз1 розвитку дихальних ускладнень у хворих ¡з ВГ та ожиршням вщмовлялися вщ оперативного лшування, остер1гаючись прояв1в раншх шсляоперацшних ускладнень. Хвор1 з ВГ поеднаними з ожиршням формують постшний контингент х1рурпчних стацюнар1в { 1х кшьюсть постшно збшьшуеться [1, 3, 9, 13, 16]. Лшування { реабштащя таких хворих дотепер представляе досить складну { актуальну проблему в х1рургп [2, 6, 8, 15, 17].
Метою роботи було покращити результати лшування хворих з ВГ та ожиршням за рахунок достов1рного вщображення р1вня ВЧТ, що дозволяе визначати адекватний спос1б х1рурпчного лшування без можливого виникнення в шсляоперацшному перюд1 внутршньочеревно! гшертензп, що в свою чергу запобпае виникненню шсляоперацшних ускладнень та покращуе результати лшування ц1е! категорп хворих.
Матерiал та методи дослщження. В умовах xipypri4Horo вщдшення багатопрофшьного лiкарняного закладу за перюд 2010 - 2015 роюв проаналiзовано результати лiкyвання 146 хворих. Чоловiкiв було 24 (16,4%), жшок - 122 (83,5%). XBopi були у вщ вiд 25 до 82 poiB. Середнiй вш пащенпв становив 53 роки. Головним етюлопчним кpитеpieм появи ВГ були оперативш втручання: на органах системи травления 35 (23,9 %); гшеколопчш операцп 52 (35,6%); ypoлoгiчнi операцп 5 (3,4%); операци з приводу онкопатологп 14 (9,6%); лапаpoтoмiя (дiагнoстична, травма живота) 7 (4,8%); первинш операцп з приводу первинних гриж (пупочш, бшо1 лшп живота) 12 (8,2%); а також операци з приводу рецидивних вентральних гриж 21 (14,3%). У 26 (17,8%) хворих дiагнoстoванo злукову хворобу, яка супроводжувалася явищами частково! кишково! непpoхiднoстi. У 84 (57,5%) ошб дiагнoстoванo супутню патолопю: фонова дихальна недoстатнiсть (ДН): ДН-1 28 (33,3%), ДН-11 18 (21,4%); фонова серцева недостатнють (СН): СН-1А 16 (19,0%), СН-1Б 7 (8,3%), СН-11А 10 (11,9%), СН-11Б 5 (5,9%). У всих хворих спостерпалося oжиpiння piзних стyпенiв. Для визначення ступеню oжиpiння використовували класифiкацiю за шдексом маси тiла (1МТ) - шдекс Кетле. Таким чином: I ст.- 72 (49,3%) хворих, II ст.-49 (33,5%), III ст.- 25 (17,1%). Для адекватного розподшу хворих за poзмipами та лoкалiзацieю грижового дефекту, враховуючи частоту pецидивiв, використовували мiжнаpoднy класифiкацiю Chevrel J.P., Rath A.M (SWR-classification), 1999 (Мадрид- Испания). Зпдно ujei класифшацп гpижi серединш малого poзмipy мали мiсце у 15 (10,2%), серединш середнього poзмipy у 27 (18,5%), сеpединнi обширш - у 58 (39,7%), серединш велетенськ гриж - у 40 (27,4%) госпиашзованих. Грижа бокового вщдшу живота середнього poзмipy була у 1 (0,7%), обширш у 2 (1,3%), та велетенськ - 2 (1,3%). Сочетана грижа спостерпалася у 1(0,7%) хворого. Невправима грижа дiагнoстoвана у 96 (65,7%) чоловш.
Для виявлення внутршньочеревно1 гшертензп (ВЧГ) i контролю внyтpiшньoчеpевнoгo тиску (ВЧТ), у хворих використовували непрямий метод вимipювання тиску в сечовому мiхypi [6, 9, 10, 13]. У всих хворих визначався iндекс дефекту передньо1 черевно1 стiнки (Щ11ЧС) по запpoпoнoванiй нами метoдицi (патент Укра1ни на корисну модель № 30403), що дозволяе дoстoвipнo вiдoбpажати дефiцит передньо1 черевно1 стiнки в залежнoстi вщ poзмipy грижового дефекту.
Всi хвopi в обов'язковому порядку були обстежеш в дооперацшному пеpioдi за розробленою нами схемою. О^м тpадицiйнoгo обсягу загальноклшчних та лабораторних дoслiджень, включаючих оцшку фоново1 патологи та piвия ll компенсаци, додадково проводили визначення poзмipy грижового дефекту за допомогою УЗ-апарату, мошторинг ВЧТ, пoказникiв зoвнiшньoгo дихання в динамiцi, призначали УЗД, КТ черевно1 порожнини з метою виявлення супутньо1 патологи та передбачення можливих симультанних втручань. Операцп виконували тд ендотрахеальним знеболенням. Вибip розтину для проведення пластики обирався в залежност вiд piвия розвитку шдшюрножирово1 кттковини за умов неoбхiднoстi проведення абдомшопластики у виглядi деpмoлiпектoмil. Повну i остаточну характеристику грижового дефекту отримували на oпеpацiйнoмy стoлi. Видiляли грижовий мiшoк, виконували геpнioлапаpoтoмiю з послщуючою pевiзiю opганiв черевно1 порожнини. Особливого значення надавали визначенню стану грижового мшка, мoжливoстi його використання для вщокремлення аллотрансплантанту. Всiм хворим штраоперацшно проводили мoнiтopинг ВЧТ за допомогою уретрального катетеру, що дало змогу адекватно оцшити i запoбiгти виникненню внутршньочеревно1 гiпеpтензil в залежнoстi вщ обраного методу пластики.
Результати дослщження та Тх обговорення. Визначаючи piвень ВЧТ в мiлiметpах ртутного стовпчика, при yмoвi iнтpаoпеpацiйнoгo зведення кра1в апоневрозу, ми отримали систематизoванi показники залежносп внyтpiшньoчеpевнoгo тиску вiд iндексy дефекту передньо1 черевно1 стiнки (ЩПЧС), що наглядно демонструе нижчеприведена таблиця № 1.
Згiднo з отриманих пoказникiв, спoстеpiгаеться залежнiсть piвия ВЧТ вщ показнику !ДПЧС. Виходячи з отриманих pезyльтатiв, визначення !ДПЧС дозволяе прогностично oцiнити piвень внyтpiшньoчеpевнoгo тиску без використання iнвазивнoгo методу катетеризаци сечового мiхypа, тим самим oб'ективiзoвyе вибip методу пластики з виключенням ризику виникнення ВЧГ в шсляоперацшному пеpioдi.
Всiм 146 хворим виконаш pадикальнi хipypгiчнi втручання з використанням як аyтoгеpнioпластики так i аллогернюпластики, якi були пoеднанi з деpмoлiпектoмiею при yмoвi наявнoстi на це показниюв (IМТ > 35) та з урахуванням косметичного фактору.
Виконаш наступш хipypгiчнi втручання: аутопластика - 47 (32,2%) хворих; аллогернюпластика з розташуванням ендопротезу "sublay" - 78 (53,4%); "inlay" - 21 (14,4%). При
поперекових грижах завжди використовували аллогернюпластику з розташуванням полiпропiленово! сiтки з фiксацieй до широких м'язiв спини, до нижнього краю реберно! дуги, до медiального краю прямих м'язiв живота, на рiвнi верхньо! остi здухвинно! юстки. Розмiр iмплантанту визначали по загальиоприйиятш методицi - з розрахунку що протез повинен перекривати дефект грижових ворiт на 5 см.
Таблиця 1
Залежшсть р1вня внутрiшньочеревного тиску (ВЧТ) вiд показника iндексу дефекту
передньо'1 черевно'1 стiнки (1ДПЧС)
1ДПЧС (%) Юльюсть хворих (п=146) ВЧТ (мм.рт.ст)
абс %
до 10 26 17,8 9 ± 0,7
вщ 10 до 15 31 21,2 12 ± 0,3
вщ15 до 20 41 28,1 23 ± 1,1
вщ 20 до 25 37 25,3 26 ± 1,4
вщ 25 до 30 7 4,8 29 ± 0,3
30 i > 4 2,7 36 ± 0,8
Всього 146 100%
У хворих з 1ДПЧС до 15% ми використовували аутогериюпластику, за умов зростання ВЧТ згiдно таблицi № 1 до 12 мм.рт.ст., при штраоперацшиому зведеннi грижових ворiт. Такий метод пластики був максимально адекватним у використаиш, що дало змогу уникнути в шсляоперацшному перiодi наявносп ВЧГ яка б потребувала декомпреси. При 1ДПЧС вiд 15% до 25% використовували аллогернюпластику з ретромускулярним розмщеиням протезу "8иЫау", оскiльки цей варiант найбiльш фiзiологiчний i забезпечуе надiйну пластику передньо! черевно! стшки при середнiх та обширних розмiрах грижового дефекту (вiд 5 до 15 см в d) без змш ВЧТ.
Решта хворих у яких 1ДПЧС становив 25 i > % були прооперованi по методищ "in 1ау". Цей метод застосовували при складних пластиках, за умов наявносп грижового дефекту пгантського розмiру. Даний вид пластики е вимушеним i використовувався при вщсутност достатнього обсягу власних тканин черевно! стшки та грижового мшка, для розташування iмплантанту "8иЬ1ау", за умов герметизацп органiв черевно! порожнини.
Запропонований метод прогнозування рiвня ВЧТ в залежносп вiд показнику 1ДПЧС, при хiрургiчному лiкуваннi вентральних гриж з ожиршням, дозволяе об'ективiзувати вибiр методу пластики грижового дефекту, за умов виключення розвитку в шсляоперацшному перiодi абдомшального компартмент-синдрому. Таким чином, вибiр методу пластики черевно! стiнки при ВГ з ожиршням повинен залежати вщ прогнозування рiвня внутрiшньочеревно! гшертензп, та розмiру дефекту черевно! стшки.
Ш,
1. Андрущенко В. П. Досвщклшки в х1рурпчному лжуванш гриж черевно! стшки / В.П. Андрущенко, В.А. Мельников, А.С Дворчин // Хрурпя Укра!ни. - 2008, № 2 (26).-С. 4- 6.
2. Афанасьев С. В. Позитивш i негативш наслщки гернюпластик "важкими" атчатими трансплантантами / С.В. Афанасьев, Д.1. Дзевицький, А.В. Сшгар// Х1рурпя Укра!ни. - 2008, № 2 (26). - С. 9 - 32.
3. Грубник В.В. Сучасш методи пластики вентральних гриж ¡з застосуванням синтетичних протез1в / В.В.Грубник, Парфентьев, Н.Д. Венгер // Х1рурпя Укра!ни.-2008, № 2 (26). - С. 22 - 24.
4. Даценко Б. М. Особености диагностики и технология аллогерниопластики рецедивных вентральних грыж / Б. М. Даценко, Е. В. Кутепова // Х1рурпяУкра!ни.-2008, № 2 (26). - С. 25 - 26.
5. Жебровский В. В. Атлас операций при грыжах живота / В.В. Жебровский, Ф.Н. Ильченко // Симферополь. - 2005. - 315 с.
6. Жебровский В. В. Основныепринципи лечения гигантских вентральных грыж / В.В.Жебровский, А.В. Косенко, Е.Б.Чемоданов // Хрурпя Укра!ни. -2008, №2(26).-С. 30-33.
7. Усенко А.Ю. Хирургическое лечение послеоперационных и пахових гриж с использованием полипропиленовых сеток / А.Ю .Усенко, А.С.Лаврик, Н.В.Мануйло [и др.] // Х1рурпя Укра!ни. - 2008, № 2 (26). - С. 123.
8.Саенко В.Ф. Выбор метода лечения грыжи брюшной стенки / В.Ф.Саенко, Л.С. Белянский, Н.В.Манойло // Клш. шрурпя. - 2002. - №1. - С.5-9.
9.Яцентюк М.Н. Влияние комплексной предоперационной подготовки на функцию дыхания у больных с большими и огромными грыжами / М.Н. Яцентюк, Я.П. Фелештинский // Клин. хирургия. - 1989. - № 2. - С. 6-9.
10. Amendolara M. Inguinal hernioplasty: current trends / M.Amendolara, S. Perri, E. Breda // J. di Chirurgia. - 1995. - Vol.16. -N5. - P.239-244.
11.Bang R.L. Repair of large, multiple, and recurrent ventral hernias an analysis of 124 cases / R.L. Bang, A.I. Behbehani // Europ. J. Surg. - 1997. - Vol.163 - № 2. - P.107-114.
12. Bauer J.J. Rives-Stoppa procedure for repair of large incisional hernias: experience with 57 patients / M.T. Harris, S.R. Gorfine, I. Kreel // Hernia. - 2002. - Vol. 6, N 3. P. 120-123.
13.Garcia C. Abdominal compartmental syndrome in non-injured patients / C. Garcia, F. Parramon, F. Delas [et al.] // Rev. Esp. Anestesiol. Reanim. - 2000. - №3. - P.126-129
14.Grubben A. Pathophysiology and clinical significance of the abdominal compartment syndrome / A. Grubben, A. Van Baardwijk, D.Broering [et al.] // Zentralbl. Chir. - 2001. - №8. - 605-609
15. Myers B. Use of laparoscopic instrumentation to quickly stretch the abdominal wall in repair of giant inguinal hernias / B. Myers // Surgery. - 1997. - №4. - P.477-479.
16. Saiz A. Laparoscopic ventral hernia repair / A. Saiz, I.H. Wills // J. Laparoendosc. Surg. - 1994. - Vol. 4. — N 5. -P. 365-367.
17. Schumpelick V. Retromuscular mesh repair for ventral incision hernia in Germany / K. Junge, R. Rosch [et al.] //Chirurg. -2002. -Vol. 73, N 9. P. 888-894.
18. Sanchez L. J. Recurrences after laparoscopic ventral hernia repair: Results and critical review / L.J. Sanchez, L. Bencini, R. Moretti // Hernia. - 2004. - N 8. - P. 234.
ОПТИМИЗАЦИЯ ВЫБОРА МЕТОДА ПЛАСТИКИ ВЕНТРАЛЬНЫХ ГРЫЖ У БОЛЬНЫХ С ОЖИРЕНИЕМ Лавренко Д. А.
В условиях хирургического отделения многопрофильного лечебного учереждения за период с 2010 по 2015 год пролечено 146 больных с вентральними грижами и ожирением. Из них 24 (16,4%) мужчины, 122 (83,5%) женщины. Больные были в возрасте от 25 до 82 лет. Средний возраст пациентов составил 53 года. Выбор тактики хирургического лечения планировался в зависимости от результатов дооперационных обследований. В процессе проведения многофакторных исследований были установлены критерии для выбора герниопластики, среди которых доминирующими являются показатель внутрибрюшного давления и размер грыжевого дефекта. Таким образом методику аутопластики следует применять при пластике малых грыж. При выполнении аллогерниопластики преимущество следует предоставлять методу "sublay", метод "inlay" - вынуждено использовать при дефиците тканей в участке грыжевого дефекта.
Ключевые слова: вентральные грыжи, ожирение, внутрибрюшное давление.
Стаття надшшла 23.09.2015 р.
OPTIMIZATION OF THE METHODS CHOICE OF PLASTICS VENTRAL HERNIA REPAIR IN PATIENTS WITH OBESITY Lavrenko D. A.
In the context of the surgical department of a multi-hospital between 2010 and 2015, 146 patients were treated with ventral grizhami and obesity. Of these, 24 (16.4%) men and 122 (83.5%) women. Patients ranged in age from 25 to 82 years. The average age of patients was 53 years. Selection of surgical treatment was planned based on the results of preoperative examinations. In the process of multi-factor studies have established criteria for selecting hernia repair, among which are the dominant component of intra-abdominal pressure and the size of the hernia defect. Thus autoplasty methodology should be applied in plastic small hernias. When the allogernioplastiki advantage should be given to the method of "sublay", the method "inlay" - forced to use a deficiency of tissue at the site of the hernia defect.
Key words: ventral hernia, obesity, abdominal pressure.
Рецензент Ляховський B.I.
УДК 616-053
СВЕТОВОЕ И ЭЛЕКТРОННО - МИКРОСКОПИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ СТРУКТУР, УЧАСТВУЮЩИХ В ФОРМИРОВАНИИ ПЛАЦЕНТАРНОГО БАРЬЕРА ПРИ
ПРЕЭКЛАМПСИИ
Обследованы 93 беременные женщины в возрасте от 19 до 37 лет; из них в 43 случаях диагностирован синдром задержки роста плода (СЗРП). Изучены клеточные и неклеточные структуры зрелых промежуточных и терминальных ворсин. Электронно-микроскопическое исследование последов с внутриутробной задержкой плода показало, что в межворсинчатом пространстве выявляются бугорки, напоминающие апоптотические пузырьки. Выявленные признаки нарушения целостности синцитиотрофобласты (СЦТБ) характерны не для апоптоза, а для некроза. Тесное прилипание ворсин друг к другу, происходящие деструктивные изменения в клетках, принимающих участие в трофобластической оболочке ворсин и в построении стенок внутренних сосудов, и внеклеточных элементах, а также поступление в материнскую кровь кусочков СЦТБ, в основном, некротического генезиса, возникшие внутриутробные патологические состояния у матери наряду с внутриутробной задержкой развития плода, в том числе, способствующие развитию преэклампсии, все это причины, которые можно оценить как морфологические проявления.
Ключевые слова: световое и электронно - микроскопическое исследование, плацентарный барьер, преэклампсия, апоптоз
Работа выполнена при финансовой поддержке Фонда Научного Развития при Президенте Азербайджанской Республики. Грант № EiF-2011-1 (3)-82/44/3-М-6.
Преэклампсия - осложнение беременности, точная этиология которой до конца не выяснена. По данным ВОЗ преэклампсия встречается в среднем у 10% беременных женщин [23]. В 8-10% случаев она является причиной высокой материнской смертности и гибели плода, задержки внутриутробного развития плода и преждевременных родов [5]. Среди причинных