CC BY
414
А. Д. Панькова
м. Донецьк
ВЗАеМОД1Я СУБ'еКПВ СОЦ1АЛЬНО1 ВЩПОВЩАЛЬНОСП: КОНЦЕПТУАЛЬН1 П1ДХОДИ ТА НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Постановка проблеми. На початку XXI ст. стало очевидним, що глобальш змiни, викликанi технiчним прогресом, можуть приводити як до позитивних, так i негативних для життя людини наслiдкiв. Для того, щоб результати людсько! дiяльностi давали позитив-ний ефект, в основi кожного вчинку людини на на-шш планетi повинна стояти така моральна складо-ва,як вiдповiдальнiсть. Сьогоднi традицшне розумш-ня вiдповiдальностi потребуе переосмислення, що обумовлено проблемою результатiв людсько! дiяльно-стi, змiни якостi життя на нашш планетi. Фахiвцями була сформульована щея сощально! вiдповiдальностi (СВ), яка закликае суспшьство, бiзнес, владу зроби-ти певну переощнку життевих цiнностей та вести свою життедiяльнiсть на засадах взаемодопомоги, довiри та ствробггництва.
Певна "мода" на сощальну вiдповiдальнiсть при-йшла iз захщних кра!н, яю займаються розробкою та успшною реалiзацiею принципiв сощально! вщповЬ дальностi ще з 50-х роив ХХ ст. В Укра!ш також поступово вщбуваеться осмислення необхiдностi переходу на засади сощально! вщповщальносп та всебь чного 11 запровадження. У зв'язку з цим виникае не-обхiднiсть визначення та розв'язання проблеми сощ-ально! вiдповiдальностi в сучасному украшському суспiльствi.
Аналiз останн1х дослщжень та публiкацiй. Серед вгтчизняних вчених феномен сощально! вщповщаль-носи дослiджують А. Колот, О. Гршнова, А. брмо-ленко, О. Коротков, О. Плахотний, О. Новiкова, О. Амоша, Е. Лiбанова, Г. Задорожний, I. Петрова, В. Степаненко, В. Шаповал, Е. Коротков та ш. Авто-ри у сво!х роботах розкривають сутнiсть цього феномену, його структурш складовi, умови функщону-вання та розвитку, пiднiмають питания необхщноси запровадження сощально! вiдповiдальностi у систему сощального управлiння. Спшьним у !х авторських позицiях е обГрунтування сусп^льно! потреби для ш-щацп, переоцiнки моральних норм i цiнностей, усвь домлення вiдповiдальностi людей одним перед одним, перед колективом, перед свггом за себе i за ш-ших, за свгт у минулому та майбутньому.
Проблематика вщповщальносп у сощально-фь лософському, етичному, фшософському аспектах роз-глядаеться у працях вгтчизняних та заруб1жних вчених, зокрема Г. Йонаса, Е.Ю. Соловйова, Ф. Теншса, К. Вульфа, В.П. Беха, Х. Арендт, В.1. Тернопшьсько! та iн.
Метою статп е концептуальне визначення сис-теми взаемодп суб'ектiв сощально! вiдповiдальностi та розробка напрямiв становлення сощально! вщповЬ дальностi людини, суспшьства, бiзнесу, держави.
Виклад основного матерiалу. Серед науковщв, представниюв бiзнес-середовища, державних структур актуалiзуеться необхiднiсть розвитку сощально! вщповщальность Бiзнес, влада та суспшьство потре-бують формування системи взаемовiдносин, де кожна iз сторiн бере на себе вщповщальшсть за яюсне ви-конання сво!х обов'язюв, вирiшення спшьних проблем, що формуе просир довiри, взаемоповаги та надае кожнш iз сторiн новi можливостi розвитку. Система базуеться на тому, що бiзнес бере на себе
вщповщальшсть за виршення суспшьних проблем, забезпечення гщних умов пращ, держава шщюе та надае тльги сощально вщповщальним компашям, покращуючи економ1чний стан кра!ни та свш 1мщж на м1жнародному р1вш, але реал1защя ycix положень сощально! вщповщальноси та отримання кожною i3 сторш сво!х переваг стае можливим лише за наявно-ст вщповщально! особистосп, яка стане основою реал1защ! теорш сощально! вщповщальноси у суст-льстта та обумовить формування сощально вщповщально! держави.
М1жнародш приклади реал1защ! програм з СВ е корисними та необхщними для Укра!ни як ор1ентири для наслщування, але захщний досвщ потребуе адап-тащ! до укра'1нських реалш. Тшьки розробивши свою нащональну модель СВ, яка враховуватиме укра!нсь-кий ментал1тет, особливоси ведення б1знесу та державного регулювання, стае можливою П успшна ре-ал1защя. Особливе значення у систем! СВ займае р1-вень особистосп, адже саме вщповщальшсть людини формуе стутнь розвиненост! вщповщальноси у сус-пшьств1 в цшому. На рисунку визначено, що саме вщповщальшсть людини е базовим компонентом у реал1защ! сощально! вщповщальноси, впливаючи на вс шш1 сторони (б1знес, державу, суспшьство, свгг).
Як системний об'ект сощальна вщповщальшсть мае складну структуру, провщна роль яко'1 належить саме особиспсному р1вню - людиш як головному суб'екту конкретно! д1яльноси. Проте мае бути сощ-ально в1дпов1дальним не т1льки 1ндив1д, а й шш1 суб'екти — б1знес, сусп1льство, державн1 органи влади тощо. Кожний в1дпов1дно до свое! мюп «...несе вщ-пов1дальн1сть усередин1 системи, особливо в тих ви-падках, коли в1н сво!ми д1ями, ... або безд1яльшстю у вигляд1 невиконання сво!х обов'язк1в може порушити систему». Отже, сощальна в1дпов1дальн1сть не озна-чае в1дпов1дальност1 вс1х i безвщповщальносп кожного, робить висновок А. Колот [8].
Це пщтверджують результати експертного опи-тування, яке було проведено у 2013 р. фах1вцями 1н-ституту економ1ки промисловост1 Нащонально! ака-демп наук Укра!ни. В експертному опитуванн1 взяли участь 158 експерив, серед яких 5 академ1юв НАН Укра!ни, 7 члешв-кореспонденив НАН Укра!ни, 79 доктор1в наук, 58 кандидата наук, представники влади, б1знесу [7].
На питання анкети «Як Ви вважаете, чим характеризуемся сощальна вщповщальшсть людини?» 85,4% експерт1в вщповши — в1дпов1дальн1стю за себе, сво! вчинки i сво! ди, також в1дпов1дальн1стю за як1сть i результати роботи — 75,3%, вщповщальшстю за батьк1в, д1тей та близьких — 70,9%, вщповщальшс-тю перед суспшьством — 58,9%, урешт1-решт перед людством (27,8%).
Особист1сть, !! духовно-культурний р1вень, щн-ност1 та норми, свщомють, сов1сть i св1тогляд визна-чають характер життед1яльност1 само! людини, !! спо-с1б життя, спрямовашсть !! д1яльносп та саморозвит-ку. Тому саме особисисть як суб'ект суспшьних пере-творень формуе систему вщносин у сусп1льств1, б1з-нес1, держав1 i т1льки в1д не! залежить !! власне май-бутне, майбутне !! родини, майбутне кра!ни.
t
Г
f cf
л -
Cilitiililiilii :1п(11чии|"11г.!|1>я'г. зу<ШЩ,!ЖШ
tx
1 Г J
Сичх-м^/лч üiiwüäwiiubiiteib ühssb'jy
1 h J L Л
N
7
1
\
Рисунок. Модель взаемоди cy6'eKmie сощальног вiдnовiдальностi
Соцiальна вiдповiдальнiсть суспшьства форму-еться вже на засадах особистосп. Особливого зна-чення набувае вiдповiдальнiсть за певну дiяльнiсть у перехiдних суспшьствах, що перебувають у станi максимально! нестшкосп, коли бодай найменшi флукту-ащ! (ними в даному разi можуть бути дп одше! особистосп) можуть призвести до небажаних сощальних бiфуркацiй [9]. Тому особиспсть i суспшьство — це двi взаемозалежнi, взаемодоповнюючi сторони, немае особистосп без суспшьства i немае суспшьства без особистостi.
Соцiальна вiдповiдальнiсть як суспшьне явище характеризуе яюсть системи суспшьних вiдносин, !х стабiльнiсть, усталешсть i спрямованiсть, що особливо щнно у ситуацiях рiзких змш, нестабiльностi. Данi соцiологiчного монiторингу 1нституту сощолоп! НАН Укра!ни фiксують наявшсть певного вакууму вщпо-вiдальностi в укра!нському суспiльствi. Бiльшiсть на-селення кра!ни (майже 60%) не вщчувають особисто! вiдповiдальностi за стан справ у кра!ш та своему на-селеному пунктi. Прогресивних соцiально вщповща-льних громадян в Укра!ш (принаймш тих, хто себе так позищонуе) не так багато — лише четверта части-на, яка може взяти на себе вщповщальшсть за стан справ у кра!ш, своему населеному пунктi. Це та час-тина мешканщв кра!ни, яка мае бшьш висок! позищ! в освггньому, соцiальному та матерiальному становищ^ яка активно реалiзуе i розвивае свш людський потенцiал [10].
На розвиток сощально! вiдповiдальностi впли-вають р!зш соцiальнi шститути — вщ мжрор!вия (родина, трудовий колектив, формальнi та неформальнi соцiальнi групи), сощальш шститути мезорiвня (система середньо!, спещально!, вищо! освпи, засоби ма-
сово! шформащ!, органи влади, правоохоронш орга-ни, громадсью та професшт оргашзащ!, об'еднання) до макрорiвня (держава, вищi органи та шститути влади). Iнституцiйний простiр соцiально вщповщаль-них вiдносин розкриваеться, по-перше, в характерi збалансованостi основних сфер життедiяльностi сощ-уму, по друге, в ощнщ населенням довiри до сощальних шститупв, по трете, легггимащею соцiальних iнститутiв у свiдомостi населення, по-четверте, шсти-туцiйною iнфраструктурою сощально! вщповщально-стi.
Експертам було запропоновано визначити, яю саме соцiальнi шститути найбшьше впливають на розвиток сощально! вщповщальносп особистостi [7].
Результати експертного опитування показують, що на стан сощально! вщповщальносп особистосп прiоритетнiсть впливу соцiальних iнститутiв е такою: найбшьшою мiрою на не! впливае характер вщносин в родинi (88%), що е цшком зрозумiлим, — саме у родиш закладаеться нормативно-цiннiсне пщГрунтя особистостi, формуеться !! свiтогляд i свiторозумiння, життевi принципи та переконання, закладаються вщ-повiднi моделi поведшки. Для укра!нцiв родина про-довжуе бути тим колом, де найбшьшою мiрою про-цвiтае довiра, взаемодопомога, взаемопщтримка, не-зважаючи на глибою змiни у структурi традицiйних щнностей члешв суспшьства, на моральну деграда-цiю, знецiнення сiмейних цiнностей, розхитування соцiальних i культурних традицiй, вiри, авторитету старшого поколiння. Соцiальнi мереж^ неформальнi соцiальнi групи, на думку експертав, е другим джере-лом формування та розвитку соцiально! вщповщальносп особистосп (49,4%), що свщчить про впливо-вiсть, значущiсть цього сощального iнституту в жит-
116
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ
тедяльносп населення щодо становлення та ре^за-щ! сощально вiдповiдальних вiдносин у суспiльствi в цшому. Також це вказуе на прояв i розповсюдженiсть постмодернiстких процеав у сучасному укра!нському соцiумi, розвиток мережевих структур, сощального капiталу, шновацшних, неформальних форм взаемо-ди, адже неформальнi соцiальнi групи та мереж1, на думку експертiв, а також засоби масово! шформащ! (48,1%) е бшьш значущими, нiж система вищо! освь ти (44,3%) i трудовий колектив (42,4%), яю стають четвертим i п'ятим прiоритетами, що сприяють фор-муванню та розвитку сощально! вщповщальноси осо-бистостi.
На питання "Чи згоднi Ви з думкою, що в Укра-!нi, у системi суспшьних вiдносин переважае безвщ-повiдальнiсть?" 85,4% експертiв вiдповiли "так", це е пщтвердженням того, що сьогодншне укра!нське суспшьство знаходиться у дуже небезпечному станi. Рiвень сощально! вщповщальноси у суспiльствi — це вщдзеркалення соцiально! вiдповiдальностi особисто-си. Так, за результатами опитування 65,2% експерпв зазначили, що для бшьшоси людей не мае нiякого значення, сощально вщповщальна вона чи ш. Окрiм внутрiшнiх суспшьних проблем, як можуть бути обу-мовленi таким станом, тд загрозу стае реалiзацiя соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу та держави.
Бiзнес i суспшьство — це взаемопов'язаш елементи единого цiлого. Реалiзуючи сво! головнi економiчнi функцп, компанп безпосередньо зачша-ють iнтереси як окремих суспшьних груп, так i суст-льства в целому. У свою чергу здорове i розвинене суспшьство е необхiдною умовою подальшого ефек-тивного зростання i процвггання бiзнесу. Все це обу-мовлюе необхiднiсть становлення такого роду взае-модп, у ходi якого бiзнес повинен максимально позитивно впливати на суспшьство, не втрачаючи при цьому власну економiчну ефективнiсть. Унаслщок цього виникае спшьна зацiкавленiсть як дшового ст-втовариства, так i держави та суспшьства у визначен-нi ролi бiзнесу в нашш кра!нi. Причому дуже важли-во, щоб усi члени дано! системи дiяли на паритетних засадах, мали однакове уявлення про роль кожного iз суб'ектiв, а також використовували единi стандарти i критерп, зокрема щодо сощально! вщповщальноси.
Для того щоб бути по-справжньому сучасною компашею, вже недостатньо постiйно нарощувати прибуток, оплачувати податки i заробiтну плату. Компанп, що прагнуть зайняти тверде становище, поступово приходять до розумшня того, що декларо-ванi ранше намiри про соцiальну вiдповiдальнiсть дшсно стають важливою управлiнсько! категорiею, що забезпечуе високу дшову репутацiю, ринкову привабливють, а також розширенi можливосп мiжна-родного спiвробiтництва. Разом з тим сощальна вщ-повiдальнiсть — це ще й вщповщальшсть за сощальне середовище, соцiальнiй клiмат, моральшсть суспшь-ства. Це вiдповiдальнiсть перед тепершшми i майбу-тнiми поколшнями людей за ресурси.
Експерти серед основних перешкод у станов-ленш соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу бачать у рiзних варiацiях низький рiвень духовноси та культу-ри !! носив з вщповщною диференцiацiею цього впливу. Найбiльш суттевою перешкодою е низький рiвень духовно-морально! культури владно! елгга (30,4%), бiзнесу (20,3%), суспшьства (18,4%). Саме через щ причини вагомють правового оформлення та реалiзацi! Етичного кодексу пщприемця, як позитивного важеля для становлення сощально! вщповщальноси бiзнесу, бачать лише 8,9% експерпв. Також не-значний юторичний термiн функцiонування бiзнесу в
Укра!ш е однiею з головних причин вщсутносп тра-дицiй соцiально вщповщально! поведiнки пiдприем-цiв, що на думку 32,9% експерив формуе перешкоди у становленнi соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу.
Розвиток соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу за-лежить, з одного боку, вщ рiвня вiдповiдальностi у суспiльствi, а з шшого — вiд тих державних важелiв та настанов, яю можуть дати розвиток чи навпаки заблокувати соцiальну вiдповiдальнiсть бiзнесу. Так, до основних перешкод у становленш сощально! вщповщальноси бiзнесу експертами було зазначено: високий податковий i управлiнський тиск держави на бiзнес (22,8%), а також неефективну систему захисту вiтчизняного товаровиробника (10,8%). Таю ди державних органiв влади блокують систему неефектив-них каральних вiдносин та перешкоджають розвитку пщприемницько! активностi й iнiцiативи. Подолання визначених перешкод сприяло б розвитку самого бiз-несу, а вщповщно пошук форм пiдвищення ефектив-ностi цього процесу призвiв би до формування та впровадження у систему вщносин з державою та на-глядовими органами засад сощально! вщповщальнос-ть
Тому постае питання необхiдностi розвитку сощально! вщповщальноси держави, яка надае шляхи розвитку як для суспшьства, так i для бiзнесу в целому. Крiм того, саме вщ соцiально! вiдповiдальностi держави залежатимуть !! позицi! на мiжнародному рiвнi та позицГ! кра!ни у свгтових рейтингах i оцiнках.
Сощальна вщповщальшсть держави повинна ба-зуватись на визначенш та конкретизацГ! обов'язюв держави i !! iнститутiв щодо визначення «правил гри» — прийняття i виконання законiв, нормативних та правових докуменив, як1 спрямованi й забезпечу-ють збереження, ефективне використання людських та природних ресурсiв, додержання i реалiзацiю у повному обсязi державних соцiальних гарантiй та державних сощальних стандартiв, створення умов i можливостей формування та накопичення людського й соцiального капiталу тощо. Сощальну вiдповiдаль-нiсть членiв соцiуму правомiрно розглядати як пока-зник якоси людського потенцiалу конкретного суспi-льства, як чинник набуття конкурентних переваг та забезпечення стшко! соцiально! динамiки.
Глобальна соцiальна вiдповiдальнiсть полягае в усвщомленш людством потреб збереження людсько! цивiлiзацi! та природних ресурсiв для !! гiдного iсну-вання й розвитку. Саме через сощальну вщповщальшсть м1жнародна спшьнота запропонувала досягти цiлей сталого розвитку i дала !й правову регламента-цiю у мiжнародному стандартi ISO-26000 «Керiвницт-во з сощально! вщповщальноси». Але найвагомшою перешкодою для цих мiжнародних прагнень залиша-еться нерозвинена соцiальна вщповщальшсть люди-ни, що пiдтвердили результати експертного опиту-вання.
Висновки. Проведене дослщження дозволило зробити висновки, що сощальна вщповщальшсть постае складною сукупшстю тих суб'екпв, як1 дiють в нащональному i глобальному соцiумi: вщ окремо! людини, особистостi до суспшьства, бiзнес-спiльно-ти, держави, а в юнцевому рахунку — людства в щ-лому. Всi сторони сощально! вщповщальноси е вза-емозалежними одна вщ одно! та формують один еди-ний простiр. Прiоритетна роль вщдаеться соцiальнiй вiдповiдальностi людини. Моральна деградащя укра!-нського сусп^льства стае одшею iз значних перешкод становлення принцитв соцiально! вiдповiдальностi. Демократизацiя рiзних сторiн життя в укра!нському варiантi не приносить очiкуваних результатiв та но-
сить бшьш формальний, штучний характер. Свобода без суворого дотримання сощальних та моральних норм уетма, 1 передуетм владою, обертаеться тотальною безвщповщальтстю, постшним «перекладанням» вщповщальноси з боку влади 1 суспшьства одне на одного, непрестижшстю вщповщальних вщносин, !х знещненням, безд1яльшстю, бездуштстю, що наносить значну шкоду людиш, суспшьству, пщривае мжнародний авторитет, тримае кра!ну в сташ знач-них нащональних, сощальних, особиспсних небез-пек. На практищ це обертаеться суттевою розмитютю 1 невизначешстю вщповщальноси як регулятивно'1 норми 1 сощального шституту в укра'1нському суст-льствь
Очевидним е те, що ш влада, ш суспшьство не беруть на себе вщповщальшсть за юнуючий стан речей. Тому сторони сощально! вщповщальноси на сьогодш не виступають 11 запроваджувачами. Суст-льство хоча 1 нагально потребуе вщповщальних вщ-носин, проте сприятливого сощального, нормативно-правового, управлшського, духовно-щншсного та шформацшного простору для закршлення в громад-ськш свщомосп позитивного образу сощально вщпо-вщально! людини не створено 1 не створюеться. Така ситуащя потребуе значних змш як у державних структурах, суспшьстта, так 1 змши само! людини.
Для успшно! реал1заци принцитв сощально! в1-дповщальносп в Укра!ш перш за все необхщне усв1-домлення суб'ектами СВ свое! значущосп в цих про-цесах. Найбшьша вщповщальшсть лягае на р1вень особистосп, адже вона е базовим елементом сощально! вщповщальноси шших сторш Праця над собою кожно! людини е лею головною запорукою успшно! реал1защ! сощально! вщповщальносп. Окр1м цього, стае необхщним державне шщювання за заохочення до сощально! вщповщальносп шших сторш процесу 1 само! держави. Тому для становлення сощально! вщповщальноси необхщно:
запровадити систему духовно-морального вихо-вання з визначенням переваг сощально вщповщаль-но! поведшки в уах навчальних закладах Укра!ни (шкшьних, середшх спещальних, вищих);
створити сощолопчний мошторинг щодо ощнки сощально! вщповщальноси держави та забезпечити широке висвгглення ще! шформащ! у ЗМ1;
здшснити сощальне замовлення на проведення наукових дослщжень щодо теоретичних та приклад-них аспекпв сощально! вщповщальносп суб'екив та шститупв держави 1 суспшьства та розробити на цш тдстав1 Концепщю сощально! вщповщальносп в Укра!ш;
розробити, прийняти та забезпечити реал1защю Кодексу з корпоративного управлшня з переважним акцентом його змюту на КСВ;
здшснити державну тдтримку (державш замовлення, п1льгов1 кредити, прюритетшсть швестування тощо) 1з суб'ектами господарювання, яю функщону-ють згщно з принципами КСВ;
надавати сощально вщповщальним компашям регюнальш преференцп у вигляд1 пшьгового землевь дведення, дозвол1в на бущвництво тощо;
посилювати практику добровольного та ефектив-ного обГеднання ресуретв держави та б1знесу для здшснення окремих сощальних програм та виршен-ня еколопчних проблем;
забезпечити розвиток сощальних зв'язюв, соща-льно! взаемодГ! ветх верств населення та ветх регюшв Укра!ни;
сприяти формуванню щеолопчних настанов, стандартав розвитку сощально вщповщально! поведь нки;
шщювати проведення тематичних учшвських конкуретв з проблем сощально! вщповщальносп, включення завдань вщповщно! тематики до учшвських конкуретв з природознавства, бюлогп тощо;
сприяти поширенню системи державних i суст-льних шститупв, д1яльн1сть яких спрямована на до-помогу батькам у культурному, правовому та деловому вихованш дггей.
Список використаних джерел
1. Корчевна Л. Анал1з розвитку систем управлшня сощальною вщповщальшстю б1знесу тдприем-ства та проблеми !х упровадження в Укра!ш / Л. Корчевна, В. Новжов, В. Домницька, В. Жогло // Стан-дартизащя, сертиф1кац1я, яюсть. — 2009. — № 3. — С. 50-53.
2. Полякова О.М. Особливосп формування i розвитку сощально! вщповщальносп пщприемств в Укра!ш / О.М. Полякова, П.Ю. Кас // Вюник еко-ном1ки транспорту i промисловосп. — 2010. — № 32.
— С. 284-289.
3. Царик 1.М. М1жнародний досвщ регулювання сощально! вщповщальноси б1знесу та перспективи його застосування в Укра!ш / 1.М. Царик // Науко-вий вюник ЧД1ЕУ. — 2010. — № 2 (6). — С. 182-188.
4. Швець Л.1. Витрати сощально вщповщально! д1яльност1 б1знесу / Л.1. Швець // В1сник ЖДТУ. — 2011. — № 2 (56). — С. 163-168.
5. Сощальш проекти «Крафт Фудз Укра!на» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki.
6. Ковалев А.И. Менеджмент качества. Многое в немногих словах / А.И.Ковалев. — М.: РИА «Стандарты и качество», 2007. —136 с.
7. Дiагностика стану та перспектив розвитку сощально! вщповщальносп в Укра!ш (експертш ощн-ки): моногр. / О.Ф. Новжова, М.6. Дейч, О.В. Пань-кова та ш.; НАН Укра!ни, 1н-т економ1ки пром-стi. — Донецьк, 2013. — 250 с.
8. Колот А. Сощальна вiдповiдальнiсть людини як чинник стшко! соц!ально! динам!ки: теоретичнi засади / А. Колот // Укра!на: аспекти прац!. — 2011.
— №3. —С. 6.
9. Данильян О.Г. Философия / О.Г. Данильян, Е.М. Тараненко. — М.: ЭКСМО, 2005. - 513 с.
10. Степаненко В. Безвщповщальне суспшьство? / В. Степаненко // Укра!нське сусп^льство 1992-2009. Динамiка соц!альних змш. — К.: 1н-т соцiологi! НАН Укра!ни, 2009. — С. 368-369.
118
ВЮНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРА1НИ ф
