--Менеджмент -
УДК 338.24:316.42
О. Ф. Новжова,
доктор економтних наук, 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв
УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ ШДПРИеМСТВ В КОНТЕКСТ! СОЦИАЛЬНО! В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1
Сучасш внутршш протирiччя формування ринково! економiки в Укра!ш, з одного боку, вплив процеив глобалiзащ! на господарсьш й суспшьш вiдносини в кра!т - з iншого супроводжуються втратою стiйкостi соцiально-економiчного розвит-ку, посиленням загроз економiчнiй та соцiальнiй безпецi, загостренням проблем конкурентоспромо-жносп, зростанням десощалiзащ! вщносин у сферi управлiння, працi та побуту. Це обумовлюе необхщ-шсть формування й реалiзащ! нових пiдходiв i моделей суспiльного розвитку, що базуються на ш1щю-ванн становления системно! сощально! вщповща-льност на рiвнi держави, суспiльства, бiзнесу, ш-ститутiв громадянського суспiльства, особистосп й iнших суб'екпв. Впровадження принцитв i мехаш-змiв сощально! вщповщальносп в прогресивт сощ-альнi системи демонструе успiшний, рацiональний та орiентований на людину стiйкий розвиток iз ви-користанням духовно-моральних i сощокультурних важелiв.
Найбiльш вiдомi науковi пращ з комплексних проблем сталого розвитку Б. Буркинського, М. Згу-ровського, В. Кухара, О. Бiлоруса, З. Герасимчук, Б. Данилишина, С. Люовського, Л. Немець, I. Александрова. Одночасно теоретико-методолопчш засади розвитку сощального потенщалу знайшли розвиток у публшащях Е. Лiбаново!, А. Колота, О. Гршново!, В. Куценко, М. Белорусово!, Т. Пет-рушино!, С. Штирбул, I. Ящишино!, В. Антонюк. Серед дослiдникiв у напрямi сощально! корпоративно! вiдповiдальностi найбiльш вiдомi науковi ре-зультати Л. Бабаево!, Ж. Грищенко, Т. Заславсько!, В. Радаева, С. Мельника, О. Ктменко, В. Щербак, Н. Водницько!, О. Бабич, Ф. Свдокимова, Л. Коновалова, М. Корсакова, I. Соболева, В. Яшрець, А. Зь нченко, С. Мельника, О. Поляково!, М. Сапришно!, П. Яницького та ш.
Мета статтi полягае в обгрунтуванш теоре-тико-методологiчних засад управлiння розвитком тдприемств в контекстi сощально! ввдповвдально-стi.
Складовi сощального потендiалу сталого розвитку мають рiзну роль та стутнь впливу на досяг-нення кiнцевих цiлей та одна на одну. Сощально-ку-льтурна компонента у будь-якому разi е проввдною для iнших, i навiть для людсько! спiльноти, системи суспiльних ввдносин та iнститутiв, а також для змiни напрямiв розвитку сощально! шфраструктури. Не-
усвiдомленiсть гостроти потреб запровадження сталого розвитку людиною, пращвником, тдприем-цем, управлiндем, держслужбовцем, владними структурами, нацiональною елiтою тощо, а також низька актившсть щодо !! запровадження залишае соцiальний потенцiал у стан спроможносп, можли-вост та готовности Перетворення його на задiяний соцiальний ресурс потребуе високо! сощально! свь домост суб'екпв суспiльства та адресних дiй у пев-ному напрямi. Тому понад усе сощальний потенцiал знайде можливост для яшсного формування та ви-користання тод^ коли буде залучений та реалiзова-ний соцiально-культурний потендiал.
Людський потенщал у структурi соцiального потенцiалу сталого розвитку повинен мати певн властивосп, якi обумовленi його роллю в цих про-цесах. Вiдносно цшей сталого розвитку демографiч-ний потенщал перетворюеться на життевий потенщал, який крiм демографiчних критерпв (вш, стать, здоров'я, вiдтворення, тривалiсть життя тощо) ура-ховуе i показники соцiального благополуччя, як свiдчать про роль людини в перетвореннях на шляху до сталого розвитку (сощальне вщчуження, вклю-чення, залучення, спроможшсть до адаптацп, само-реалiзацiя, самовираження). Людський потендiал за-лучаеться до економiчно!, трудово! та тдприемни-цько! сфер i там через споаб i характер дiяльностi визначаеться рiвень його внеску у сталий розвиток. Це - економiчна, трудова, iнновацiйна, тдприемни-цька активнiсть, спрямована на формування особис-того чинника виробництва, який досягае в усiх ви-значених сферах дiяльностi певних здобутшв щодо забезпечення сталого розвитку. Саме через реалiза-цiю соцiально-економiчного, тдприемницького та трудового потендiалу людина прагне до гiдного рiв-ня та якост життя, який е вимогою сталого розвит-ку.
Людський потендiал, задiяний до реалiзацi! щ-лей сталого розвитку, використовуеться в найкра-щому варiантi, коли перетворюеться на людський каттал i тдвищуе завдяки сво!м властивостям мож-ливост до адресних та швидких перетворень щодо створення та запровадження рiзноманiтних техно-логш збереження та рацiонального використання вах видiв ресурсiв. Людський потенцiал за рахунок освггнього накопичуе здiбностi для усвщомлення та запровадження в життя переваг сталого розвитку. Саме послщовшсть надбання знань протягом життя
щодо взаемодп i взаeмовiдносин людини i природи створюе позитивне ставлення людини до проблем сталого розвитку i спрямовуе його зусилля на !х ви-ршення у будь-якш сферi дiяльностi. Поряд iз люд-ським потенцiалом сощальний потенцiал сталого розвитку потребуе певно! спрямованост модершза-цiйних процесiв щодо сощальних вiдносин та сощ-альних iнститутiв.
Соцiальнi вiдносини забезпечують взаемодто всiх складових соцiального потенцiалу та виходять за його межi в зовшшшх вiдносинах. Вони сприяють визначенню та реалiзацп шляхiв до системного формування та ефективного використання сощаль-ного потенцiалу сталого розвитку. Розвиток сощальних ввдносин у цьому напрямi потребуе одночасно вiдповiдних до цього змш у соцiальних шститутах. 1х головним спiльним завданням щодо сощального потенцiалу сталого розвитку е формування та реаль зацiя моделей сощально! оргашзацп сустльства на засадах сталого розвитку, яка потребуе вщповщно! державно! пол^ики сталого розвитку з прюритетш-стю гiдного ставлення сустльства та людини до природи та 11 ресурсiв, а також до самого життя. Зростання свiдомостi людини в системi суспшьних вiдносин сприяе активiзацп дiяльностi у цiй сфер^ забезпечуе умови для перетворення можливостей i готовности соцiального потенцiалу на реальш дп. Для надання суспшьним вiдносинам цивiлiзованих форм необхiдний розвиток процеив самооргашза-цл, який потребуе, у свою чергу, формування шсти-тутiв громадянського сустльства на потреби сталого розвитку.
Свгтова стльнота у сво!х прагненнях до збере-ження людства та умов його пдного iснування ви-значила сталий розвиток як найкращий варiант до-сягнення цих цiлей. Але декларування цiлей та фш-сацiя !х у мiжнародних зобов'язаннях держав ще не свiдчить про !х обов'язкову реалiзацiю. Сталий розвиток при його впровадженш передбачае збалансо-вашсть розвитку економiчно!, еколопчно! та сощально! систем i одночасну !х здатнiсть до саморегуля-цИ та вщтворення. Це обумовлюе змiну сучасно! мо-делi економiки на нову, яка заснована на iнноващй-ност й ефективному природокористуваннi й гаран-туе гiдний рiвень життя нишшшх i майбутнiх поко-лiнь.
У монографп «Сталий розвиток промислового регюну: соцiальнi аспекти» [1] визначено теоре-тико-методологiчнi пiдходи до формування та впро-вадження соцiально! складово! сталого розвитку, видшено окремi !! сторони, ям розкривають змiст та складовi соцiального потенцiалу та соцiального ка-тталу сталого розвитку, але цшсного, послiдовного та системного бачення сощального потенщалу, со-цiальних ресурсiв та сощального катталу тут бра-куе. Одночасно це узагальнення дае можливють оць нити та усвiдомити стутнь розробленостi сощаль-
но! проблематики сталого розвитку та акцентувати увагу на активiзацi! соцiальних ресурсiв i3 перетво-ренням незадiяних можливостей соцiального потенщалу, як некаmталiзованого ресурсу на каттал. По-дальшi бiльш поглиблен у цьому напрямi досль дження обумовлюють окреслити, хоч незначш, але досягнення науковщв i3 цих питань.
Саме цiлi та завдання парадигми сталого розвитку найбшьш ефективно можуть бути реалiзованi в межах стратеги корпоративно! сощально! вщповь дальност (КСВ), яка е добровiльною шщативою органiзацiй (компанiй) щодо дотримання етичних норм у сферi соцiально! взаемодп та прийняття на себе вщповщальносп за вплив на навколишне сере-довище, партнерiв, споживачiв, пращвнишв, гро-мади тощо.
Свiтова практика свiдчить, що концепщя корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi устшно розвиваеться i перебувае у процес постiйних змiн та вдосконалень. З термшом «корпоративна соцiальна вщповвдальшсть» (corporate social responsibility) пов'язан термiни i концепцп «корпоративний сталий розвиток» (corporate sustainability), «корпорати-вне громадянство» (corporate citizenship), корпора-тивнi сощальш iнвестицi! (corporate social investment), принцип потршного фактора або принцип трьох базових компонентiв (triple bottom line approach), сощально орiентованi швестищ! (socially responsible investment), сталий розвиток бiзнесу (business sustainability) та корпоративне управлiння (corporate governance). У захвдних кра!нах соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу функщонуе як стiйкий сощальний шститут, вона рацiональна та ефективна, це вiдрiзняе !! вiд благодiйностi та фшантрот!.
Одночасно до визначених положень на соталь-ний потенщал сталого розвитку покладаеться нагро-мадження можливостей для тдтримки економiчно!, соцiально!, еколопчно! безпеки та формування са-мовщтворювально! цiлiсно! еко-соцiо-економiчно! системи. З позищй досягнення цшей сталого розвитку щодо збереження ресурсiв теперiшнiм та май-бутнiм поколiнням i забезпечення збалансованостi його трьох пiдсистем таке визначення мае сенс. Але воно одночасно потребуе паралельних визначень, ям розкриють бiльш поглиблено значущiсть само! людини як головного ресурсу сталого розвитку, розкриють можливост до !! збереження, обгрунту-ють потреби укрiплення цiнностi самого життя та створення умов для цього.
Типовими цiлями будь-яко! оргашзацп щодо сощально! вщповщальносп визначено в стандартi такг дотримання трудових i соцiальних прав персоналу, недопущення нещасних випадшв на виробни-цтвi, захист життя, здоров'я i власност споживачiв продукцп або послуг органiзацi!, зниження шшдли-вого впливу на довкiлля, економне використання ре-
cypciB, надання допомоги незаможним верствам на-селення.
Для кращого визначення переваг соцiально ввд-повiдального бiзнесy доцiльно скористатися матрицею доцшьносп (рис. 1), складеною компанieю Sustain Ability на основi аналiзy компанiй у кра!нах
Центрально! та Схвдно! Свропи [4]. Вона спрямо-вана на yсвiдомлення необхвдносп реалiзацi! ста-лого розвитку, через матрицю, яка допомагае ви-явити ключовi елементи доцiльностi соцiально ввд-повiдального бiзнесy.
ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
ФАКТОРИ УСП1ХУ Б1ЗНЕСУ Корпоративне управлшня та активнiсть Еколопчш фактори Соцiально-економiчний розвиток
Корпора-тивне уп-равлiння Актив-нють груп впливу Покра-щення еко-логiчних процеив Еколопч-нi про-дукти та послуги Економiч-ний розвиток мюцево-стi Розвиток грома-дян Управ-лшня люд-ськими ресурсами
Зростання доходiв, доступ до ринку 1 2 3 4 5 6 7
Скоро-чення ви-трат та продуктив-нють 8 9 10 11 12 13 14
Доступ до катталу 15 16 17 18 19 20 21
Управлiння ринком 22 23 24 25 26 27 28
Людський капiтал 29 30 31 32 33 34 35
Репyтацiя компанi! 36 37 38 39 40 41 42
Деякi свiдчення умов доцшьносп СВБ. Немае доказiв умов доцшьносп СВБ. Наявнi докази умов доцшьносп СВБ.
Рис. 1. Матриця умов доцшьносп
Вона спрямована на усвщомлення необхiдностi реалiзацi! сталого розвитку через матрицю, яка допомагае виявити ключовi елементи доцiльностi со-цiально вiдповiдального бiзнесy. Матриця створена на основi двох груп факторiв: з одного боку, фак-тори устху бiзнесy, з iншого - фактори, пов'язанi iз сталим розвитком. Фактори, ям свiдчать про макси-мальну доцiльнiсть упровадження соцiально ввдпо-вiдального бiзнесy, видiлено чорним кольором. Там, де фактори сталого розвитку та фактори устху бiз-несу сходяться, юнуе можливiсть визначити чгтку умову доцiльностi соцiально! вiдповiдальностi бiз-несу. Удосконалення корпоративного yправлiння допомагае покращити доступ до капiталiв, тдви-щити доходи i забезпечити зростання продуктивности роботи компанi!. Робота iз полiпшення еколопч-них процеав прямо впливае на зростання доходiв i продyктивностi та скорочення витрат. Ефективне
yправлiння людськими ресурсами допомагае тдви-щити продyктивнiсть.
Одним iз сучасних методiв посилення конку-рентоспроможносп пiдприемств е розвиток сощаль-ного корпоративного швестування - передyсiм, у програми розвитку персоналу органiзацiй. В цьому аспект поширення у свгтовш практицi набув запо-зичений з Великобританп стандарт yправлiння персоналом «Investors in People». В Укра!ш системне до^дження готовностi до впровадження стандарту проводилось О. Грiшновою та Г. Мщук [5], i показало, що небагато пiдприемств ощнили його переваги та готовi впроваджувати новiтню систему уп-равлiння персоналом. Але зважаючи на проблеми бюджетно! пiдтримки розвитку сощальних iннова-цiй в Укра!нi, корпоративне сощальне iнвестyвання мае стати прiоритетом у формуванш конкуренто-спроможного кадрового потенщалу. Вiдтак, цей на-
прям сощальних iнновацiй потрiбно розвивати, а монтторинг основних ознак сощального швесту-вання у розвиток персоналу мае стати необхщною передумовою та стимулом тдвищення готовност сучасного бiзнесу до вiдповiдних змш [5, с. 172].
Значущiсть сощально! вщповщальносп, яка через слабку розвинешсть у системi сощальних вщно-син не вiдповiдае нацiональним штересам кра!ни, зростае. Без !! формування, становлення та запрова-дження зростатимуть загрози нащональнш безпецi.
Недостатнш розвиток конкурентоспроможно-ст та високий рiвень корупщ! виступають основ-ними економiчними факторами, що перешкоджають розвитку сощально! вiдповiдальностi на рiвнi дер-жави. На рiвнi бiзнесу й особистост основними сти-мулюючими факторами, крiм зазначених вище, також е розвиток корпоративно! культури, а дестиму-лятором е корупщя.
Духовно-моральнi фактори та нащональний менталiтет не усвiдомлюються експертами як зна-чущi на етапi становлення сощально! вщповщально-сп, вони, зпдно з виконаними розрахунками, досить помiрно впливають на цi процеси.
Вплив iнституцiонального компонента на по-чатковому етапi становлення сощально! вщповща-льност е неоднозначним. Якщо на рiвнi держави та суспiльства бiльшою мiрою впливають iнститути, що формують суспшьну думку (ЗМ1), сощальний за-хист населення (профспiлки, громадськ органiзацi!) i систему середньо! освiти, то на рiвнi особистостi система перешкод для прискореного становлення i прийняття нею сощально! вщповщальносп вияви-лася пов'язаною з неефектившстю дiяльностi шсти-тупв влади в цiй сферi i на державному, i на регю-нальному рiвнях.
Загрози нащонально! безпеки здебiльшого обу-мовленi нерозвиненiстю, деструкщею, несформова-шстю соцiально! вiдповiдальностi в системi суспшь-них вiдносин в кра!ш. 1снуючий стан е показником недосконалостi системи суспiльних вiдносин, вщчу-женостi мгж людиною i суспшьством, що в умовах нестабiльностi тдсилюе невизначетсть наслiдкiв взаемодi!, розмивае межi вiдповiдальностi, !! неза-требуванiсть при гострш потребi суспiльно! системи в !! утвердженн та запровадженш. Нерозвинешсть соцiально! вiдповiдальностi спричиняе впливовi загрози нащонально! безпеки в сощальнш сферi, пере-дусiм низький рiвень i яшсть життя населення, високий рiвень бiдностi, несформованiсть середнього класу в соцiальнiй структурi суспшьства. Значною загрозою нащонально! безпеки через нерозвинешсть сощально! вщповщальносп виступае дефор-мацiя сфери прац1, сощально-трудових вiдносин, що проявляеться у зниженш цiнностi працi, десоцiалiза-ц1! вщносин у трудовiй сферi, низькiй якосп трудового життя. Також розхитуе нац1ональну безпеку кра!ни зниження сощально! згуртованосп та патрi-
отизму, несформованють нацiонально! злагоди, не-розвиненiсть громадянського суспшьства та демок-ратичних шститупв для забезпечення прав i свобод людини та громадянина. Такi останш двi оцiнки по-рушують питання про управлiнську елiту, яка ввд-грае провiдну роль у формуванш цiннiсно-нормати-вного ядра суспiльства, визначае стратеги розвитку кра!ни, дае вщповвд на виклики часу.
Висновки. Прагнення Укра!ни до сталого еко-номiчного розвитку, !! iнтеграцiя у европейське ствтовариство потребують запровадження сучас-них практик взаемодi! держави та бiзнесу, бiзнесу та суспiльства, якi б дозволили посилити взаемну вiд-повщальшсть усiх учасникiв громадського життя, створити умови для подальшого стабiльного розвитку держави i суспiльства. Без сощально вщповь дально! дiяльностi великих корпоращй i бiзнесу в щ-лому неможливе забезпечення конкурентоспромож-ност^ нацiонально! економiки.
Активiзацiя сощальних ресурив сталого розвитку обумовлюеться соцiальним потенц1алом людини та суспшьства, сощальними вiдносинами та ш-ститутами, а також соцiальною вщповвдальшстю, яка е запорукою активiзацi! державного та регюна-льного управлiння у визначеному напрямi. Спрямо-ванiсть на вдосконалення соц1альних вiдносин забезпечить сощально вщповщальну поведiнку суб'ект^в сталого розвитку. Гуманнють цiлей сталого розвитку, !х спрямован1сть на збереження люд-ства та природи, опiкування пдного iснування май-бутнiх поколiнь можливi лише за умов високо! усвь домлено! соцiально! вiдповiдальностi держав у !х досягненн1 та забезпеченн1 впровадження системи господарювання за принципами сталого розвитку. Соцiальна вiдповiдальнiсть в контекст! запровадження сталого розвитку е необхщною умовою i як1-стю системи суспiльно! взаемодi! мiж сощальними суб'ектами на у«х рiвнях управлiння. Конкуренто-спроможн1сть, iмiдж пiдприемства багато в чому ви-значаються рiвнем налагодженост^ соцiально вiдпо-вiдальних вщносин як всерединi самого пiдприем-ства, так i в системi зовшшшх зв'язкiв. Сталiсть вiд-повiдальних вщносин на пiдприемствi забезпечуе його визнання як на нац1ональному, так i на мiжна-родному рiвнях. Чим бiльше таких пiдприемств в кра!ш, тим вищим е загальний результат економiч-но! дiяльностi в системi господарювання, тим вiд-чутнiшим е !! соцiальний ефект. Послiдовний систе-мний розвиток суспiльних вiдносин на засадах сощально! вщповщальносп вимагае сталост^ i вiдповiд-но! якосп в системi взаемодi! мiж основними суб'ектами господарювання - мiж державою i суспiль-ством, бiзнесом i владою, власниками та найманими працiвниками. Це - базова передумова для нагрома-дження соц1ального та шститущйного капiталу, зро-стання сощально! штегращ! та суспiльно! довiри, стабшзацп суспiльно-полiтично! та соц1ально-еко-
H0MÎ4H0Ï ситуацiï в краш та ïï perioHax. Феномен со-цiaльнoï вiдпoвiдaльнoстi в контекст! сталого розви-тку можна представити у виглядi двoпoвepxoвoï модели На першому, бiльш глибинному piвнi, вона е вiдпoвiдaльнiстю за peaлiзaцiю сутнiсниx цiннoстeй людини: ïï життя i сaмopeaлiзaцiю, збереження при-роди, продовження людського роду. На другому, бшьш поверхневому, piвнi цi цiннoстi базового характеру трансформуються в конкретн пpaгмaтичнi господарськ цiлi, якi постають практично-конкрет-ним уточненням базових щнностей щодо господар-ськo-функцioнaльнoгo призначення даного колек-тивного (групового, державного та ш.) суб'екта со-цiaльнoï дп. Складна природа сoцiaльнoï ввдповвда-льност обумовлюе нeoбxiднiсть поглиблення досль дження ïï сутносп, проблем, умов i чиннишв упро-вадження для забезпечення сталого розвитку на мега-, макро-, мезо- та мiкpopiвняx.
Лiтература 1. Сталий розвиток промислового peгioну: сощальшаспекти: моногр. / О.Ф. Нoвiкoвa, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та ш.; НАН Укpaïни, 1н-т еко-нoмiки пром-сп. - Донецьк, 2012. - 534 с. 2. Со-щальна вiдпoвiдaльнiсть: тeopiя i практика розвитку: моногр. / за ред. А.М. Колота. - К.: КНЕУ, 2012. - 501 с. 3. Бобух I. Сощальний потенщал як новгтня складова нацюнального багатства / I. Бобух // Економют. - 2011. - № 4. - С. 68-74. 4. Воробей В. Що таке корпоративна ввдповвдальнють компанш? [Електронний ресурс] / В.Воробей // Киево-Моги-лянська Бiзнeс Студiя. - 2005. - №5. - Режим доступу: http://www.management.com.ua/cm/ cm037. html. 5. Гршнова О.А. Сощальш iннoвaцiï у тру-дoвiй сфepi: суттсть, види, oсoбливoстi peaлiзaцiï в Украш / О. А. Гpiшнoвa, Г.Ю. Мiщук // Дeмoгpaфiя та сoцiaльнa економша. - 2013. - № 2 (20). - C. 167178. 6. Гршнова О. А. Нагромадження людського, iнтeлeктуaльнoгo i сoцiaльнoгo катталу тдприем-ства як основна форма його каппатзацп / О. А. Гршнова // Вiсник Донецького утверситету еко-нoмiки i права. - 2011. - № 1. - С. 10-13. 7. Ляшенко О.М. The economic security is imperative of modern enterprise management / О.Ляшенко // Сучаст тд-ходи до управлшня тдприемством: збipник науко-вих праць VI Всeукpaïнськoï нaукoвo-пpaктичнoï кoнфepeнцiï з мiжнapoднoю участю (23 квгтня 2015 р.). - Черкаси : видавець Чабаненко Ю. А., 2014. - С. 421-425. 8. Дiагностика стану та перспектив розвитку сотально].' ввдповвдальносп в Украш (eкспepтнi oцiнки): мoнoгpaфiя / О.Ф. Новшова, M.G. Дейч, О.В. Панькова та iн.; НАН Укpaïни, 1н-т eкoнoмiки пром-сп. - Донецьк, 2013. - 296 с. 9. Дейч М.С. Становлення та розвиток бaгaтopiвнe-вoï системи сoцiaльнoï вiдпoвiдaльнoстi: управлш-ський аспект: мoнoгpaфiя / М.С. Дейч; НАН Ук-païни, 1н-т eкoнoмiки пром-сп. - Донецьк, 2014. -352 с.
Новжови О.Ф. Упрaвлiння розвитком пщ-приемств в контекст соцiaльноï вщповщильно-стi
Системaтизовaно знaчення людського потенщ-aлy для pозвиткy пiдпpиeмствa. Визнaчено нaяв-тсть пpотиpiч мiж економiчним тa соцiaльним pозвитком. Встaновленa зaлежнiсть соцiaльного по-тенцiaлy пiдпpиeмствa i3 його pозвитком тa соцiaль-ною вiдповiдaльнiстю. Дослвджено тa стpyктypо-вaно пpоблеми yпpaвлiння pозвитком пiдпpиeмств в контекстi соцiaльноï вiдповiдaльностi. Обгpyнто-вaно доцiльнiсть впpовaдження тa pозглядy yпpaв-лiння pозвитком пiдпpиeмствa в контекстi соцiaль-TOÏ вiдповiдaльностi. Пyблiкaцiю пiдготовлено 3a pезyльтaтaми дослiджень, пpоведениx пpи гpaнтовiй гад^им^ Деpжaвного Фонду фyндaментaльниx до-^джень 3a конкypсним пpоектом Ф71/21095.
Ключовi слова: людський потенцiaл, соцiaль-ний потенцiaл, соцiaльно-економiчний pозвиток, коpпоpaтивнa соцiaльнa вiдповiдaльнiсть.
Новикови О.Ф. Упрaвление рaзвитием предприятий в контексте социильной ответственности
Системaтизиpовaно знaчение человеческого потенциaлa для paзвития пpедпpиятия. Опpеделено нaличие пpотивоpечий междy экономическим и со-циaльным paзвитием. Устaновленa зaвисимость со-циaльного потенциaлa пpедпpиятия с его paзвитием и социaльной ответственностью. Исследовaны и стpyктypиpовaны пpоблемы yпpaвления paзвитием пpедпpиятий в контексте социaльной ответственности. Обосновaнa целесообpaзность внедpения и pa^ смотpения yпpaвления paзвитием пpедпpиятия в контексте социaльной ответственности.
Ключевые словa: человеческий потенциaл, со-циaльный потенциaл, социaльно-экономическое paзвитие, коpпоpaтивнaя социaльнaя ответственность.
Novikova О. Management development enterprises in the context of social responsibility
In the article was systematized the value of human potential for the development of the enterprise. It determines the presence of contradictions between economic and social development. The dependence of the social potential of the company with its development and social responsibility. The article shows studied and structured management development problems of enterprises in the context of social responsibility. The expediency of the introduction and consideration of management of the enterprise development in the context of social responsibility.
Keywords: human potential, social potential, socio-economic development, corporate social responsibility.
Сгаття ^д^шта до pедaкцiï 30.05.2016
^итята до дpyкy 22.06.2016