CC BY
83
24.03.2011 р. № 63-7). - Режим доступу: www.profrada.mk.ua/.../ Пдна%20праця%20-%20%20осно.
25. Державш сощальш стандарта i гаранта у 2016 рощ/ Мшютерство сощально! пол^ики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/category? са^=141688.
Надшшла до редакци 19.12.2016р.
М. €. Дейч, д. е. н., А.Д. Шастун
ЦШШСТЬ ПРАЦ1 ТА ПРАЦ1ВНИКА В 1ДЕОЛОГП РОЗВИТКУ ТРУДОВО1 СФЕРИ*
У сучасному суспiльствi цiннiсть працi набувае певних змiн i трансформацiй, хоча щншсть працi продовжуе вiдiгравати вирша-льну роль стосовно iндивiдуального вибору людини, добробуту с> мей i сощально-економiчноl стабiльностi, забезпечення умов збере-ження i розвитку людського потенщалу. Сфера працi впливае на всю систему суспшьних вiдносин - на рiвень зайнятостi та безро-ботя, на систему i характер сощально! вiдповiдальностi, на продук-тивнiсть i ефективнiсть працi, а також на рiвень та якiсть трудового i соцiального життя. Ставлення до пращ на рiвнi сощально! свщо-мост змiнюеться незалежно вiд соцiального становища людини, вщ И вiкових, статусних, квалiфiкацiйних особливостей.
Складовою процесу пращ е людська цiлеспрямована дiяль-шсть, а цiлеспрямованiсть е продуктом суспшьно! свiдомостi у цьому процесi, що проявляеться у вiдповiдальному ставленнi до свого життя, до збереження та накопичення й використання ресур-шв життезабезпечення, це реалiзацiя вибору сфери дiяльностi у про-
* Публшащя мiстить результати дослiджень, проведених при гран-товiй пiдтримцi Державного фонду фундаментальних дослщжень за кон-курсним проектом Ф71/21095.
© М.е. Дейч,
А.Д. Шастун, 2016
цес пращ, це прагнення до пдно! матерiально! винагороди за ре-зультати свое! пращ, це вщповщальне ставлення до вимог виробни-цтва, до якост та кiлькостi виробленого продукту чи послуг, це прояв шщативи та активносп щодо удосконалення процесу пращ у сприйнятп iнновацiй та !х виробленнi, це додержання вимог охо-рони i безпеки пращ та культивування тако! поведiнки в шших тощо.
У нинiшньому нестабшьному свiтi цiнностi, якi в недалекому минулому були прiоритетними, втрачають свою значущють. Змшю-ються також засоби розв'язання актуальних життевих проблем, в основi яких - iнструментальнi щнносп. Домiнуючу роль сьогоднi вiдiграють зв'язки з «потрiбними» людьми, вмiння пристосуватися, амбщи, успiшнiсть, знання мов, володшня комп'ютерними техно-логiями. Для багатьох людей працездатного вшу можливють мати роботу, яка б приносила задоволення i у матерiальному, i у моральному сенш, залишаеться лише мрiею. А для певно! частини молодi праця стае вимушеною, тому що вона не вiдповiдае 11 професiйним потребам. Це обертаеться зростанням таких негативних явищ у сферi працi, як зниження якостi пращ, вщсутшсть креативно! й шновацшно! спрямованост трудово! дiяльностi, зростання депро-фесiоналiзацil i соцiального песимiзму, низький стушнь поеднання професшно! i трудово! мотивацш, дезiнтеграцiя та безвщповщаль-нiсть у системi соцiально-трудових вiдносин [1].
Набувають поширення такi негативнi процеси, як занепад трудово! сфери, втрата щнносп працi i працiвника, неефективна зайнятють, низька вартiсть робочо! сили, високий рiвень виробни-чого травматизму, низький рiвень виробничо! та трудово! дисцип-лiни, бiднiсть серед працюючих, нерозвиненють виробничо! демок-ратi! та сощального дiалогу, що е наслiдком системно! суспшьно! кризи, яка вiддзеркалилася такими явищами у сферi працi. Актуал> зуеться проблема теоретичного осмислення проблеми «сьогодення i майбутнього працi», !! щеолопчних, свiтоглядних пiдвалин.
В епоху постiндустрiального суспiльства феномен «пращ» за-знае кардинального переосмислення. Поширюються такi концепци, якi пояснюють процеси «кризи й руйнаци трудового суспiльства» (Дж. Александер, Е. Гiденс, О. Тофлер), «виходу працi iз культури» (Д. Белл), «перетворення працi на iнструмент заробляння грошей» (А. Горц), «катталу без пращ» (З. Бауман, У. Бек, Ж. Бодр^р, П. Бурдьо, Р. Дарендорф). Вiдбуваеться радикальний перегляд усталених поглядiв на працю як фундаментальний процес суспшь-
ного життя. Важливо враховувати, що сама праця е досить склад-ним об'ектом наукових дослщжень. функцiонування шституту еко-номiки обумовлюеться не лише його цшьовим завданням стабшь-ного задоволення матерiальних потреб людей через оргашзащю працi та зайнятостi, але й цшьовим спрямуванням економiчно! сис-теми на вирiшення бiльш важливого завдання - створення шститу-щональних та технологiчних механiзмiв адаптащ! суспшьства до природного середовища [2] (за Т.Парсонсом). Сам процес тако! адаптаци, якому притаманнi не лише економiчнi, але й культурнi складовi (насамперед, буденш технологи культури виживання), спричинюе актуалiзацiю стихiйних позаiнституцiональних явищ, яю реально деформують iнституцiональнi механiзми стандартизовано! зайнятосп [3].
З огляду на зазначену обставину мета даног cmammi полягае в розкритп щнносп працi та працiвника з позищй переосмислення традицiйно! iдеологi! розвитку сфери пращ.
Для Укра!ни проблеми у сферi працi - стандартизованих i не стандартизованих форм зайнятостi, щнносп та змiсту працi, щнно-ст людини працi, трудово! мотиващ! - хоча i е актуальними з точки зору накопичених проблем i потребою в !х вирiшеннi, проте спещ-альних дослiджень з ще! тематики майже не проводиться. З особливою актуальшстю постае методолопчна проблема виявлення дже-рел та витоюв соцiально! вiдповiдальностi через розумшня сутностi цього феномену, взаемообумовленостi категорш «свободи» та «вщ-повщальносп». У кра!ш простежуеться стiйка тенденцiя до зни-ження цiнностi працi. Так, за ощнками члена-кореспондента НАН Укра!ни М.О. Шульги втрата цiнностi пращ та людини пращ пов'я-зана з орiентацiею на життевий усшх, коли стратегiею людини стае кар'ерне зростання, високий соцiальний статус, популяршсть, на-вiть всупереч цiнностям им'!, за рахунок iнтенсифiкацi! працi, вщ-мови вiд вiдпочинку i навт iгнорування моральних норм. Втрата щнносп пращ перетворила його лише в шструмент отримання пев-них матерiальних благ [4]. У дослiдженнi, проведеному 1нститутом економiки промисловостi НАН Укра!ни з проблем соцiально! вщ-повщальносп, яке викладене у монографи «^агностика стану та перспектив розвитку сощально! вiдповiдальностi в Укра!нi (експер-тш ощнки)» [5] експерти оцiнювали вагомють загроз нацiональнiй безпецi, якi пов'язаш з нерозвиненiстю соцiально! вiдповiдальностi. Результати !х оцiнки виявилися пiдтвердженням результат теоре-тичних дослiджень. Вагомою загрозою нацiональнiй безпецi стала десоцiалiзацiя вщносин у трудовiй сферi, зниження щнносп пращ,
низька яюсть трудового життя, нерозвиненiсть трудових вщносин (на думку 59% експерив). Таким чином, е усвiдомлення значущосп цiнностi працi та виникнення негативних явищ у зв'язку з 11 знещ-ненням у суспiльствi. Проте не будь-яка праця у сучасному суспшь-ствi мае цiннiсть.
Праця мае сво! особливостi залежно вщ розумiння 11 цiнностi та значущостг Найбiльш обгрунтовано це представлено у працях украшського фiлософа Г. Сковороди, який розкривае особливу роль пращ у життедiяльностi людини. Вiн шдкреслюе, що «людина, створюючи матерiальнi й духовш цiнностi, неодмiнно повинна здо-бути те, чого прагне. Праця - життестверджуюча основа, не тшьки фiзична, а й розумова (духовна) дiяльнiсть, сутнiсть яких визнача-еться природними ознаками. Вона - визначальна характеристика i показник добробуту кожно! людини. II результат - продукт спожи-вання, але найбiльша насолода - процес, протягом якого ми розкри-ваемося i самостверджуемося як особистють!» [6]. Фiлософ розкривае духовну значущiсть працi, коли не II результат, а сам процес приносить людиш задоволення через усвщомлення II впливу на розкриття внутршнього потенцiалу та самореалiзацiю. Значна кшь-кiсть вiтчизняних науковцiв за основу свок визначень щодо змiсту поняття "праця" виходять iз його сутносп, яка вiдповiдае поглядам К.Маркса з певними уточненнями та модифiкацiями. Так, за визна-ченням А.А.Чухна "праця - фiзичнi та розумовi здiбностi людини, за допомогою яких вона приводить у дда засоби виробництва" [7], проте на сьогоднi необхвдно уточнити вплив здiбностей людини на власну свiдомiсть, на саморозвиток, як можуть носити i позитивну, i негативну спрямованiсть.
На думку О. А. Гршново].', праця е процесом взаемоди людини i природи, у якому людина своею дiяльнiстю опосередковуе, регу-люе, контролюе обмiн речовин мiж собою та природою [8]. За су-часних умов воно вщтворюе головну сутнiсть процесу працi i пот-ребуе уточнень щодо взаемоди людей у процес працi та ролi для особистостi. Автор уточнюе визначення поняття "праця" i пропо-нуе таке визначення: "Праця - це свщома цiлеспрямована створю-юча дiяльнiсть; прикладання людиною розумових та фiзичних зу-силь для одержання корисного результату у задоволенш своИх мате-рiальних та духовних потреб; процес перетворення ресуршв природи в щнноси та блага, що здшснюеться i керуеться людиною шд дiею як зовнiшнiх стимулiв (економiчнi та адмiнiстративнi), так i внутршшх спонукань; це вияв людськоI особистосп" [9]. Тут вже
згадуеться про перетворення, яю вiдбуваються з людиною у про-цесi пращ.
Розумшня цiнностi працi неможливо збагнути, не розкривши сутнiсть категорi! «процес працi». Багатоманiтнiсть визначень i значна кшьюсть iнтерпретацiй змiсту окреслюють ч^ку сутнiсну !! структуру, що складаеться з трьох головних компонентiв - людсь-ко! цiлеспрямовано! дiяльностi, засобiв та предмета працi. Iсторiя розвитку людства свщчить про суттевi змши у предметi працi на р> зних етапах його становлення. Тривалий перiод предметом людсь-ко! дiяльностi була природа та !! ресурси. У другому перiодi стала превалюючою технiка, а у третьому - людина стали впливати на саму себе, на свою свщомють. А у процес пращ змшився предмет пращ людини, ним стала людська свщомють. Свщомють - iмпера-тиву виживання людства, яке може бути забезпечено лише через р> зке зростання цiнностей моральностi та людяносп при прийняттi р> шень щодо оцiнки i впровадження будь-яких проектов розвитку, -стверджують харкiвськi науковщ [10]. Свiдомiсть у такiй ролi сшв-вiдноситься зi сферою духовного виробництва, де реалiзацiя духо-вно-моральних цiнностей стае першочерговою щодо розвитку i удо-сконалення iнтелекту. По-друге, вш конкретизуе другий варiант впливу на свщомють як предмет пращ, коли вона розглядаеться у суто економiчному формат i постае сферою змщнення економiчно!, насамперед фiнансово-вiртуально! влади та зростаючо! прибутково-стi за рахунок посиленого впливу технологш машпуляци свщом-стю, спрямованих на створення людини-споживача i споживаць-кого суспшьства.
Цiннiсть працi розкриваеться у свiтлi концепцi! гiдно! працi. Мiжнароднi орiентири у сферi працi, до яких прагне Укра!на, обу-мовлюють включення до соцiальних обов'язкiв держави, створення для трудового потенщалу кра!ни умов пдно! працi. Мiжнародна ор-гашзащя працi докладае значних зусиль до залучення кра!н до ви-конання обов'язюв зi створення умов пдно! пращ. Це обумовлюе суспшьство включити в коло сво!х обов'язкiв !! досягнення i нести вiдповiдальнiсть за !х виконання. За рахунок цього значно зросте i цiннiсть пращ, i цiннiсть працiвника. Мiжнародна оргашзащя працi (МОП) у сучаснiй св^овш управлiнськiй практицi визнае i орiентуе людську спiльноту на стандарти пдно! пращ. У нашш кра!нi дiе Програма гiдно! працi на 2016-2019 рр., яка погоджена за тдсум-ками масштабного процесу тристороннiх консультацш з партнерами МОП в Укра!ш. Вона е рамковою i базуеться на трьох основ-них прiоритетах: сприяння зайнятостi та розвитку сталого тдпри-28
емництва задля стабшьносп та зростання, сприяння ефективному сощальному дiалогу, покращення сощального захисту i умов працi. Програма реалiзуеться на основi Меморандуму мiж Мшсоцпол> тики Украши, всеукрашськими об'еднаннями профспiлок та оргаш-зацiею роботодавщв та Мiжнародною органiзацiею працi [11].
Один з основних аспектiв гiдноI працi - дотримання трудових прав, яю закрiпленi у мiжнародних документах, вщомих як Система мiжнародних трудових норм МОП, що включае 158 ддачих кон-венцiй [12, 13], вюм з яких вважаються основоположними i е обов'язковими для виконання крашами-членами незалежно вiд ра-тифшаци, 164 дiючi рекомендаци i зводи практичних правил, що часто служить основою нащональних законодавств у сферi працi. В Украш створена досить розвинена правова база, норми яко^' закр> пленi в Конституци, Кодексi законiв про працю, законах, Указах Президента, постановах Кабшету Мшс^в, iнших нормативно-правових актах, тдписаних i ратифiкованих Украшою мiжнарод-них документах. Однак стан справ у цш сферi не можна визнати таким, що повною мiрою вщповщае вимогам часу. Це проявилося за умов економiчноI кризи, що призвело до незаконних масових звшьнень працiвникiв, вiдправлення IX у вщпустки без збереження заробiтноI плати на невизначений термш, встановлення режиму не-повного робочого часу, невиплати заробiтноI плати тощо. За результатами перевiрок, якi здiйснила Державна шспекщя УкраIни з пи-тань пращ (Д1зПП) було встановлено порушення трудових прав на 87,5% на перевiрених об'ектах. Виявлеш порушення стосувалися рiвня оплати працi, нарахування та своечасносп виплати зарплатнi, незаконних звiльнень, у тому чи^ вагiтних жiнок, оплати понад-нормових робiт, допомоги з тимчасовоI непрацездатностi, вагiтно-стi та пологах тощо [14].
Фах1вщ з питань сощально-трудових вiдносин на основi ста-тистичних даних та результапв прикладних дослiджень доводять, що дефщит гiдноI працi в УкраIнi обумовлений не стшьки об'ектив-ними економiчними причинами, скiльки внутрiшнiми протирiч-чями, де провщним е низький рiвень соцiальноI вiдповiдальностi органiв державноI влади, бiзнесу, роботодавцiв, профспiлок [14]. Тому перед Украшою гостро стоIть завдання: переламати негативнi тенденц^ i вийти на шлях сталого соцiально-економiчного роз-витку, що у сучасних умовах неможливо без розвитку людського потенщалу шляхом забезпечення гiдноI пращ i впровадження на-
лежного рiвня сощально! вiдповiдальностi головних суб'екпв сощ-уму - державно! влади, бiзнесу, роботодавцiв, профспiлок та шсти-тутiв громадянського суспiльства.
Концепцiя пдно! працi за своею суттю спрямована на високу щншсть працi i працiвника, вона неможлива без реалiзацi! сощаль-но! вiдповiдальностi кожним iз суб'ектiв цього процесу. Зростання уваги науковщв, держслужбовцiв, освiтян до проблематики з сощально! вщповщальносп е реакщею на загострення конкуренцi! через посилення глобалiзацiйних процесiв; формування крупних компа-нiй з одночасним зростанням !х можливостей та впливовостi; посилення конкуренци за персонал; зростання нематерiальних активiв (репутацiя i бренди), включення !! до вимог iнвесторiв тощо. Най-бiльш значущою умовою формування сощально! вщповщальносп е усвщомленють, внутрiшнi переконання !! необхiдностi, а також ви-користання соцiально! вщповщальносп для реалiзацi! цiнностей людини i суспiльства. Саме через систему щнностей стае можливим запровадження соцiально! вщповщальносп у процеси модернiзацi! соцiально-трудових вщносин та розвитку трудово! сфери. Укра!н-ський теоретик Г. Задорожний вважае, що в нинiшнiй час, в епоху зростання конкурентоспроможносп знань та гостроти проблем еко-логi! iмперативом iснування людства стае нематерiальна цттсна конкурентоспроможмсть [15].
Сощальна вiдповiдальнiсть у трудовш сферi утверджуеться i вмотивовуеться за умов укрiплення цiнностi пращ i цiнностi пращ-вника. У сучасних умовах господарювання в Укра!ш, коли ринкова економша ставить сво! вимоги до всiх суб'ектiв суспшьних i трудо-вих вiдносин, культивування щнносп працi i працiвника потребуе усвщомлення !х прояву в контекст соцiально! вiдповiдальностi кожного iз суб'екпв - i людини, i держави, i роботодавцiв, i бiзнесу, i громадянського суспiльства.
Щншсть пращ для працгвника залежить вiд внутрiшнiх i зов-нiшнiх чинникiв. Внутрiшнi обумовлеш його вихованням, освiтою, здiбностями, трудовими компетенщями, можливiстю працювати за вибором. Одночасно пращвник визначае цiннiсть свое! пращ за-вдяки справедливiй оплат працi, безпечним умовам працi, гарним стосункам на робот, ч^кш оргашзаци трудового i виробничого процесу, поважним ставленням керiвно! ланки до нього, мож-ливiстю професiйного зростання, умовами для виконання шмейних обов'язкiв, додатковими сощальними гарантiями для себе i членiв сiмЧ', можливiстю брати участь в управлшш компанiею. Зовнiшнi чинники, яю сприяють укрiпленню цiнностi пращ для пращвника, 30
визначаються престижнютю ïx прaцi (професiï) у суспшьств^ на-ближенням мiсця роботи до житла, пдною працею, високою яюстю трудового життя, високою оплатою пращ, сталими гараштями зай-нятосп, гарантованою гiдною пенсieю.
Цiннiсть пращ для пращвника може носити i негативш xa-рактеристики. Це - наявшсть будь-якоï роботи за неможливютю працевлаштуватись взaгaлi та за фaxом зокрема. Фiзичнi та псиxiчнi обмеження людини e перешкодою для працевлаштування взaгaлi та за вибором зокрема. У тaкиx випaдкax можливiсть працювати стae цiннiстю, яка дозволяe людиш вiдчувaти себе корисною, самореал> зовуватись всупереч вадам i стану здоров'я. Цшшсть прaцiвникa для самого себе як людини пращ визнaчaeться можливютю реaлiзу-вати свiй вибiр, задоволешстю працею, можливiстю задовольняти своï професшш, мaтерiaльнi, освiтнi i дуxовно-культурнi потреби та своeï сiм'ï, колективу, суспшьства.
Соцiaльнa вiдповiдaльнiсть людини в трудовш сферi обумов-люeться цiннiстю пращ саме для не1\ Коли цiннiсть прaцi для пращ-вника e високою, тодi його поведiнкa e сощально вiдповiдaльною, бо прагнення працювати зпдно вимог виробництва, роботодавця, споживача, суспшьства не e зовшшшми перешкодами, a ïx вико-нання e природшм, бо немae протирiч штерешв мiж суб'eктaми тру-довиx вщносин. Цiннiсть прaцi та цiннiсть сaмозaйнятиx пращвни-кiв мae певнi позитивш вiдмiнностi, нiж у трудовiй сферi економiки. А соцiaльнa вiдповiдaльнiсть тут культивуeться перш за все перед собою, им'сю. Вона e бшьш природною i вiдповiдae ментальним особливостям укрaïнськоï нaцiï, коли повага до xaзяïнa, який плiдно працював на домогосподарство сам, залучав до цього члешв сiм'ï та близьке оточення, було обумовлено щннютю прaцi i пращвника. За сучaсниx умов ставлення до пращвниюв тaкиx домогосподарств не e сприятливим для ïx розвитку, незважаючи на наявшсть переваг ^eï сфери перед споживачами. Miжнaродний досвщ ведення тaкиx домогосподарств свiдчить про ïx дощльшсть за умов тдтримки ïx дiяльностi державою. Але цього в Украш не вiдбувaeться. Залиша-ються нереaлiзовaними потенцiйнi можливостi ефективного госпо-дарювання на користь продовольчш безпецi, де iнструментaми та важелями продуктивноï та якiсноï прaцi виступають щншсть прaцi i прaцiвникa з високим рiвнем соцiaльноï вiдповiдaльностi в трудовш сферг
Цттсть прац i пращвника для роботодавця визнaчaeться перш за все з позицш економiчниx. Якщо процес прaцi i сам пращ-
вник своею працею не дають вигод, то вони не мають для нього ш-яко! цшносп. I праця, i працiвник стають цшними, коли у процесi працi защяний працiвник досягае передбачених результатiв, сощ-ально вiдповiдально ставиться до сво!х обов'язкiв, а наслiдком е ви-сокопродуктивна i якiсна праця, результат яко! задовольняе i робо-тодавця, i споживачiв. Економiчнi очiкування цшносп працi i пра-цiвника обумовлюють негативш наслiдки, коли прагнення до еко-номi! витрат у трудовш сферi призводить до !! десоцiалiзацi! i вини-кають протирiччя з персоналом компани. Прагнення до економп перш за все дае наслщки надурочно! неоплачувано! працi, загрози звшьнення, невисоко! зарплати з розповсюдженням «зарплати у конвертах», щоб економити на пращ персоналу та податках держава Економiя витрат на безпеку пращ виливаеться в нещасш ви-падки на виробництвi, якi приховуються, i постраждалий залиша-еться незахищеним перед наслщками травмування та профзахворю-вання. Щоб не обмежувати свою свободу в управлшш сферою пращ, виробництва та розподшу доходу, роботодавець змшюе систему трудових вщносин. Вiн прагне до замiни колективного захисту пращвниюв через колдоговори та партнерство з профспшками на шдишдуальш вiдносини з працiвниками, коли будь-якими шляхами розпускаються профспiлки i як альтернатива колдоговору визнача-еться сощальним пакетом працiвнику. Економiя витрат на виробни-цтво часто обумовлюе перешкоди до замши старих фiзично заста-рiлих засобiв виробництва на новi iнновацiйнi робочi мiсця.
Мiжнародний досвщ свiдчить, що конкурентоспроможнiсть пiдприемства (компани) обумовлюеться конкурентоспроможнiстю його персоналу. Витрати на навчання, переквалiфiкацiю, професш-ний розвиток сприяють бiльш прискореному шновацшному роз-витку, оновленню виробництва, створенню високотехнолопчних робочих мiсць тощо. За таких умов, у пращвниюв зростае щншсть працi i соцiальна вщповщальшсть, наслiдком е висока продуктив-шсть працi, задоволенiсть працею, безконфлiктнiсть, шновацшна i трудова активнiсть, вiдданiсть шдприемству тощо. Тут роботодавець мае вигоди вщ культивування цiнностi пращ i працiвника. Таким чином, внутршш чинники, якi спонукають роботодавця до прихильностi цiнувати працiвника та культивувати щншсть пращ, е i вони виявляються опосередковано через економiчнi вигоди та корпоративну культуру.
Зовшшш чинники, яю спонукають роботодавця до соцiально! вщповщальносп та пiдвищення цiнностi працi i працiвника, носять дво!стий характер. Це - вимоги iнвесторiв, iмiджева пол^ика та 32
усвщомлення випдностг Одночасно законодавчо встановленi обов'язки щодо додержання трудових прав та гарантш працюючим, споживачам, сплати податюв, страхових внескiв, додержання еко-лопчних вимог та IX виконання, а також сощальна дiяльнiсть поза межами основного виробництва формують сощально вщповщаль-ного роботодавця, який укрiплюе та розвивае корпоративну сощ-альну вщповщальшсть. Узагальнення сукупноI дiяльностi бiзнес-структур щодо становлення цiнностi працi i працiвника на засадах соцiальноI вщповщальносп в трудовiй сферi пiдтверджуе вiрнiсть побудови структурних складових вiдповiдальностi у прюритетнш послiдовностi економiчна - правова - етична i фiлантропiчна. Це побудована А.Керролом модель [16] повною мiрою вщповщае ук-рашським реатям соцiальноI вiдповiдальностi бiзнесу, коли дшсно i економiчна, i правова вщповщальнють е обов'язковими, етична -очшуваною, а фiлантропiчна - бажаною.
А.М. Колот на пiдставi теоретико-методологiчних узагаль-нень А.Керрола розробив положення концепцп консолiдованоI со-цiальноI вiдповiдальностi сощальних партнерiв у сощально-трудо-вiй сфер^ яка представлена на рисунку.
Наведена схема консолiдованоI соцiальноI вiдповiдальностi суб'екпв взаемоди у соцiально-трудовiй сферi визначае стушнь тiсноти та взаемод^ сторш партнерства на дво- i тристороннш ос-новi з видiленням особистоI вiдповiдальностi кожного суб'екта трудових вщносин. Тут не представлений саме пращвник, але надана роль профспшкам представляти його права та штереси. З урахуван-ням тенденцiй зниження членства у профспiлках, руйнування едно-стi у профспiлковому русi, активносп роботодавцiв у скасуваннi профспiлкових оргашзацш все бiльшою буде кiлькiсть пращвниюв, якi не е членами профспшок. Такi змiни у системi сощально-трудо-вих вiдносин обумовлюють формування ефективноI взаемод^ роботодавця i пращвника на користь кожному. Сполучення к iнтересiв потребуе змiни форм партнерськоI взаемод^, коли колективно-до-говiрнi вщносини вже не мають мiсця, а новi ще не сформувалися. Щ форми повиннi носити домовленостi двох сторш про взаемну со-щальну вiдповiдальнiсть, коли роботодавець опiкуеться штересами працiвника, а той iнтересами роботодавця з прюритетами збере-ження та розвитку трудовоI i виробничоI сфер. Не випадково в умо-вах системноI кризи в УкраIнi в 2015 р. майже 40% дорослого насе-лення найбiльше боялися зупинки шдприемств, невиплат зарплат i пенсш - 69,2% опитаних, а безроботя - 72,3%. Щоб цi негативш наслiдки не стали реальнiстю, правляча елiта держави мае брати на
себе вщповщальшсть за результати соцiально-економiчно! пол> тики i ця вiдповiдальнiсть мае бути затребуваною ушма суб'ектами трудово! сфери i громадянами кра!ни у цшому. I працiвник, i робо-тодавець мають культивувати укрiплення сощально! вщповщаль-ностi щодо збереження шдприемств i реалiзацi! iнтересiв кожно! сторони на засадах конструктивного партнерства.
Рисунок. Консолгдована соцгальна вгдповгдальнгсть соцгальних партнер1в у сощально-трудовт сфер1 [17]
Реалiзацiя обов'язюв роботодавця та його сощально! вщпов> дальност здшснюеться через регламентащю вiдносин партнерiв у Положеннi про корпоративну культуру пiдприемства (компанi!), де визначаються спшьш iнтереси i спшьна вiдповiдальнiсть за !х реа-лiзацiю, а також обов'язки кожно! сторони. Корпоративна (оргаш-зацiйна) культура е щеолопею компанi! (пiдприемства), де через ре-алiзацiю цiлей виробництва, цiнностей компанi! i персоналу, зба-лансованiсть iнтересiв сторiн соцiально-трудових вщносин форму-ються моделi соцiально вщповщально! поведiнки управлiнцiв i пра-щвниюв, що спрацьовуе на конкурентоспроможнiсть шдприемства, персоналу, продукцi!. Саме корпоративна культура визначае для пращвника цiннiсть пращ, завдяки якш стимулюеться його саморе-алiзацiя i саморозвиток та формуеться щншсть пiдприемства, яка 34
надае таю можливосп. Сощальна вiдповiдальнiсть, втшена у систему корпоративноI культури, стае активним нематерiальним ресурсом, завдяки якому реалiзуються i в суспшьсга, i в економiчнiй сфер^ i в трудовiй сферi принципи соцiальноI справедливостi та економiчноI ефективность Завдяки цьому пiдвищуеться конкурен-тоспроможшсть i працiвника, i пiдприемства, i економiки, i краши в цшому. Система цiнностей, що визначаеться у моделi корпорати-вноI культури, стосуеться перш за все людини пращ, яка ствстав-ляе i визначае для себе переваги роботи в компанп. Для неI важли-вими е справедливють у системi сощально-трудових та економiч-них вiдносин i розподiл прибутку, довiра до керiвництва, згуртова-ний колектив, захищенiсть трудових прав i iнтересiв, стабiльнiсть роботи шдприемства тощо.
Запровадження корпоративноI соцiальноI вiдповiдальностi мае певнi перешкоди, пов'язаш з ментальними особливостями, якi визначають нащональний характер. Так, за результатами досл> джень М.СемикiноI [18] несприятливими чинниками прояву мента-льностi е необов'язковють, неповага до закону, сощальна пасив-нiсть, емоцiйнiсть, вiдсутнiсть звички до ритмiчноI iнтенсивноI роботи, iррацiональнiсть. Одночасно перевагами украшського нащо-нального характеру е орiентацiя на вдивщуальний добробут, пра-целюбнiсть, волелюбство, прагнення до взаемодопомоги, ефектив-ноI спiвпрацi та iн. Такi характеристики та ментальш особливостi показують висою потенцiйнi можливостi ефективноI працi украш-ського працiвника у трудовiй сферь
У монограф^ М.Е. Дейч "Становлення та розвиток багаторiв-невоI системи соцiальноI вiдповiдальностi: управлiнський аспект" [19] представлено взаемозв'язок та взаемообумовлешсть сталого розвитку i соцiальноI вiдповiдальностi, а доробками автора е роз-роблена вщповщна матриця IX взаемод^.
Визначення особливостей становлення соцiальноI вiдповiда-льносп в трудовiй сферi, оцiнка ролi та значущостi суб'ектiв трудових вщносин на виробничому рiвнi щодо к ролi в укрiпленi щнно-стi працi та працiвника обумовили усвщомлення i розумiння джерел та механiзмiв формування й реалiзацiI консолiдованоI соцiальноI вiдповiдальностi соцiальних партнерiв у сощально-трудовш сферi. Але у цьому взаемозв'язку не представлено суспшьство, а штереси працiвника делеговано представляти профспшкам. До того ж про-блеми взаемоди людини працi i суспшьства на сьогоднi е слабо до-слiдженими. Процеси взаемод^ мiж суспшьством i працiвником у
контекст сощально! вiдповiдальностi обумовленi взаемним вико-нанням обов'язкiв. Працiвник повинен виконувати вимоги, якi ви-сувають йому роботодавець, суспшьство, держава та iншi iндивiди. Значна кiлькiсть цих вимог перетинаеться, але е i вщмшност, якi обумовленi характером функцiй кожного суб'екта у сферi працi. Суспшьство у свою чергу мае обов'язки перед людиною пращ та сферою пращ, що спрямовуються на сприяння виконанню тих вимог, яю вона висувае до не!, а також обов'язки щодо культивування щнносп пращ i щнносп пращвника щодо формування та реалiзацi! високих прав i гарантш у сферi пращ, щодо розвитку виробничо! демократi! та сощального партнерства тощо.
Соцiальна вщповщальнють не обмежуеться лише виконанням обов'язюв та вимог. Повиннi визначатись i права, якi дають можли-вють дiяти з вiдповiдним характером поведшки. Саме суспiльство повинно забезпечувати гармошзащю прав i обов'язкiв. Це дозволить прискорити розвиток демократичного суспшьства, яке утвер-джуе соцiальну справедливють, досягае встановлення порядку, за-безпечуе збалансованють прав i обов'язкiв. Саме дiяльнiсть шсти-тутiв суспiльства повинна спрямовуватись на взаемоузгодженiсть iнтересiв сторш соцiально-трудових вiдносин щодо визначення вза-емних зобов'язань та вiдповiдальностi за !х виконання. Протирiччя, якi виникають на цьому шляху, обумовлеш прагненням до економ> чно! ефективностi без урахування сощально! справедливость У трудовш сферi це протирiччя виявляеться i в дiях працiвника, який порушуе правила безпеки для економи витрат часу та вироб^ку б> льшого обсягу продукцi!. Цей виграш дае тимчасовi економiчнi переваги для нього, але наслщком тако! безвщповщально! поведiнки часто стае нещасний випадок на виробництвi з калiцтвом або смер-тельним випадком. У роботодавця це протирiччя мае бiльш поши-ренi можливостi реалiзацi!, якi носять внутршнш та зовнiшнiй характер [21].
Отже, вщносини мiж основними суб'ектами суспшьства i со-щальними партнерами - громадянами, бiзнесом, шститутами гро-мадянського суспiльства i державою - мають будуватися на основi взаемно!, рiвноцiнно!, консолiдовано! соцiально! вщповщальност Це е основною умовою збалансованого суспшьного розвитку i соцi-ально-економiчного прогресу.
Механiзм удосконалення соцiально-трудових вщносин (СТВ) в Укра!нi для збалансованого суспшьного розвитку й сощально-еко-номiчного прогресу мае будуватися на консолщованш конструк-тивнiй соцiальнiй вiдповiдальностi ушх суб'ектiв СТВ - держави, 36
бiзнесу та шститупв громадянського суспiльства. Провщна роль у забезпеченнi стшко! позитивно! сощально! динамiки залежить вiд сощально! вiдповiдальностi само! людини.
Пiдrрунтям шдвищення цiнностi працi мають стати щеолоп-чнi настанови в концепцiях i стратегiях державного, регiонального, мiсцевого соцiально-економiчного розвитку. Соцiальна вщповща-льнiсть держави виявляеться у створеннi та виконанш загальнодер-жавних програм економiчного, науково-техшчного, соцiального, нацiонального, екологiчного, культурного i духовного розвитку з найбiльшою ефективнютю для суспiльства. Саме держава мае ство-рити справедливi та прозорi правила дiяльностi для всiх суб'екпв суспiльних i соцiально-трудових вiдносин.
Трудова сфера не може функщонувати без головного 11 суб'екта - держави. Розподшити чiтко соцiальнi обов'язки та вщпо-вiдальнiсть суспiльства i держави неможливо, тому значна кiлькiсть з них потребуе сумюних консолiдованих зусиль, при певних перевагах кожного, залежно вiд адресата закрiпленостi обов'язку. Так, обов'язками i суспiльства, i держави е культивування цiнностi пращ та пращвника, збереження i розвиток трудового потенщалу кра!ни. Цi обов'язки розповсюджують сощальну вiдповiдальнiсть на вшх суб'ектiв, якi задiянi у трудових процесах. Вiд суспiльства i держави сощальна вiдповiдальнiсть визначаеться прийняттям та реалiзацiею якiсних i ефективних стратегш збереження цiнностi працi та залу-ченням до цих процесiв суб'екпв соцiально-трудових вiдносин. Обов'язки суспiльства в трудовш сферi полягають у забезпеченш збалансованостi iнтересiв сторiн трудових вщносин, розвитку сощ-ального партнерства, а як наслщок таких дiй сощальна вщповщаль-нiсть визначиться у зниженш рiвня трудових конфлiктiв, розвитку корпоративно! культури, забезпеченнi конструктивно! взаемодi! сторш трудових вiдносин, якi е чинниками щнносп працi.
До обов'язкiв суспшьства i держави доцiльно включити ство-рення умов для зростання щнносп працiвника, а вiдповiдальнiсть за !х реалiзацiю необхiдно !м нести за наявноси вiдповiдних резуль-татiв, яю передбачають високу конкурентоспроможнiсть робочо! сили та стимулювання !! досягнення пращвниками, роботодавцями, профспiлками, а також створення та модернiзацiю робочих мiсць на шновацшних засадах.
Висновки. Основними рисами сощально! вщповщальноси у системi сощально-трудових вiдносин як пiдгрунтя забезпечення щнносп працi е формування единого мехашзму забезпечення спiв-працi на засадах сощального партнерства за активного сприяння
держави та спшьно! вщповщальносп за формування майбутнього европейського ствтовариства.
Розвиток трудово! сфери потребуе пiдвищення цiнностi пращ, застосування iнновацiйних пiдходiв до модершзаци суспiльних вiдносин на засадах сощально! вiдповiдальностi iз залученням до цього людини, бiзнесу, суспiльства i держави, яю мають специфiчнi ролi у трудовш дiяльностi. Соцiальна вiдповiдальнiсть пращвника -це внутрiшня потреба людини яюсно виконувати сво! трудовi обов'язки, яка реалiзуеться через безпечне здшснення трудового процесу, виконання вимог щодо кшькост та якостi вироблювано! продукци, рацiональне використання природних, матерiальних енергетичних ресуршв, а також дотримання моральних норм у сто-сунках у трудовому колектив^ iз роботодавцем, суспшьством. Со-цiальна вiдповiдальнiсть роботодавця - це усвщомлена необхщ-нiсть пдно виконувати сво! зобов'язання перед персоналом, спожи-вачами, партнерами, державою та суспшьством. Сощальна вщпов> дальнiсть персоналу як колективного суб'екта виявляеться у сум-лшному ставленнi до виконання норм виробничого i трудового процесу, забезпеченш злагоджено! взаемодi! з метою досягнення цшей органiзацi! та випуску якiсно! продукцi! для задоволення потреб споживачiв, формуваннi вiдносин довiри та пiдтримки. Соцiальна вiдповiдальнiсть суспшьства щодо розвитку трудово! сфери е усвь домленою потребою соцiуму забезпечувати збереження трудового потенщалу, наповнювати шформацшний простiр позитивними прикладами сощально! вщповщальносп, вiдроджувати цiнностi працi, актуалiзувати суспiльну потребу в дотриманнi трудових прав i га-рантiй ушма суб'ектами трудово! дiяльностi. Соцiальна вщповща-льнiсть держави в трудовiй сферi полягае у поширенi урядом та дер-жавними органами фiлософсько! доктрини, спрямовано! на реалiза-цiю штереав людини працi, органiчну вбудову трудово! сфери в господарську систему на засадах сталого розвитку, формування ефективного трудового законодавства, запровадження дiевих сти-мулiв шдвищення соцiально! вiдповiдальностi.
Критерiями досягнення цшей розвитку трудово! сфери на засадах щннюно! конкурентоспроможносп, сталого розвитку та пдно! пращ виступатимуть [22]:
наявшсть умов та можливостей для забезпечення пдно! пращ та якосп трудового життя;
дотримання трудових прав та гарантш у сферi пращ; становлення i пiдвищення значущост цiнностi працi i цiнно-сп працiвника; 38
поширення духовно-моральних цiнностей у суспiльствi, фор-мування сприятливих умов для сощально вiдповiдально! поведiнки;
забезпечення свободи вибору i гарантiй зайнятостi;
укрiплення здоров'я працюючих - продовження тривалостi трудового життя;
високий освггнш, професiйний, культурний рiвень суб'екпв трудово! сфери;
забезпечення якiсного i ефективного управлшня розвитком трудово! сфери тощо.
забезпечення взаемоузгодженост сталого розвитку та роз-витку трудово! сфери.
Лiтература
1. Прохоренко Т. Г. Стратеги професшно! самореатзаци мо-лодi в сучасному суспiльствi / Т. Г. Прохоренко // Вюник Нащона-льно! юридично! академi! Укра!ни iм. Ярослава Мудрого. - 2012. -№ 4 (14).- С.242-247.
2. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия. Функциональная теория изменения. Понятие общества / Т. Парсонс // Американская социологическая мысль. - М.: Изд. Междунар. ун-та бизнеса и управления, 1996. - С. 462-525.
3. Судаков В.1. Праця як сощально-штегративний процес та технолопчний спошб оргашзаци стандартизовано! зайнятостi / В.1. Судаков // Актуальш проблеми соцiологi!, психологи, педагопки. -2014. - №3 (24). - С. 14-21.
4. Шульга М.О. Дрейф на узбiччя. Двадцять рокiв суспiльних змiн в Укра!ш / М.О. Шульга. - К.: ТОВ «Друкарня Бiзнесполiг-раф», 2011. - 448 с.
5. Дiагностика стану та перспектив розвитку сощально! вщ-повiдальностi в Укра!ш (експертнi оцiнки): моногр. / О.Ф. Новшова, М.С.Дейч, О.В.Панькова та ш.; НАН Укра!ни, 1н-т економши пром-стi. - Донецьк, 2013. - 296 с.
6. Сковорода Г. Повне зiбрання творiв: у 2 т. / Г. Сковорода. -К.: Дшпро, 1973. - Т. 1. - 531 с.
7. Чухно А.А. Основи економiчно! теори: шдручник / за ред. академша НАН Укра!ни А. А. Чухна. - К.: Вища школа, 2001. -578 с.
8. Гршнова О.А. Економша пращ та соцiально-трудовi вiд-носини: шдручник / О.А. Гршнова. - К.: Знання, 2006. - 559 с.
9. Гршнова О.А. Економша працi та соцiально-трудовi вщ-носини: пiдручник для By3iB / О.А. Грiшнова. - 4-те видання, онов-лене. - К.: Знання, 2009. - 390 с.
10.Задорожний Г. Свiдомiсть, як новий предмет пращ та поле дослщжень постнеокласично1' людиномiрноï науки / Г. Задорожний, О. Задорожна // Украша: аспекти пращ. - 2015. - №3. - С. 25.
11.Програма пдно1" пращ в Украш на 2016-2019 роки [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://mlsp.kmu.gov.ua/ document/187819/g.doc.
12.Officiai titles of the Conventions adopted by the International Labour Conference // http://www.ilo.ora/ilolex/english/conventions.pdr.
13.Pirharu N. Trudovie prava ukrayntsev narushaiut bolee 84 % rabotodatelei//http://ru.golos.ua/social_problem/13_05_23_trudovyie_ prava ukraintsev narushayut bolee 84 rabotodateley.
14.Лебедев I.В. Гiдна праця як чинник розвитку людського потенцiалy [Електронний ресурс] / I.B. Лебедев. - Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2252/1/%D0%93 %BB%D183.pdf.
15.Задорожный Г.В. Духовно-ноосферно-устойчивое хозяйственное развитие как стратегический вектор возрождения украинского общества / Г.В. Задорожный. - Харьков: ВН НОО имени В.И. Вернадского, 2015. - 107 с.
16.Carroll A. B. Corporate Social Responsibility : Evolution of a Definitional Construct [Electronic resource] / A.B. Carroll. - Available at: http://bas.sagepub.com/cgi/content/abstract/38/3Z268.
17.Колот А. Сучасна фiлософiя корпоративноï соцiальноï вщ-повщальностк еволющя погщщв / А.Колот // Украïна: аспекти пращ. - 2013. - №8. - С. 3-17.
18.Семикша М. В. 1нноващйна праця: дiагностика проблем, важелi активiзацiï : кол. моногр. / М. В. Семикша, С. Р. Пасека та ш.; за наук. ред. М. В. Семикшо1'. - Черкаси : ТОВ «МАКЛАУТ», 2012. - 320 с.
19.Дейч М.С. Становлення та розвиток багаторiвневоï сис-теми соцiальноï вiдповiдальностi: управлшський аспект: моногр. / М.С. Дейч / НАН Укра1'ни, 1н-т економши пром-стi. - Донецьк, 2014. - 351 с.
20.Дейч М. С. Сощальна вщповщальнють бiзнесy в системi соцiально-трyдових вiдносин / М. С. Дейч // Соцiально-трyдовi вiд-носини: теорiя та практика : зб. наук. праць / М-во освгги i науки, молодi та спорту Украши, ДВНЗ "Ки1'в. нац. екон. ун-т iм. В. Геть-мана"; голова редкол. А. М. Колот. - 2015. - № 2(4). - С. 52-60.
21.Сощальна вщповщальшсть : навч. посiб. / [А. М. Колот, О. А. Гршнова, О. О. Герасименко та ш.]; за заг. ред. д.е.н., проф. А. М. Колота. - К. : КНЕУ, 2015. - 519 с.
22.Панькова А.Д. [Шастун А.Д.] Про iнновацiйнi моделi уп-равлiння трудовою сферою в аспект соцiально! вiдповiдальностi / А. Д. Панькова // Сощальна економiка. - 2015. - №1. - С.117-123.
23. Коваль Н.В. Вщповщальшсть в системi сощально-трудо-вих вiдносин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/154.pdf.
Надшшла до редакци 28.11.2016р.
К. В. Павлов, д.э.н., М.А. Степчук, к.м.н., Т.М. Пинкус
НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ МОДЕРНИЗАЦИИ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ (на примере Белгородской области)
На современном этапе развития общества реорганизация и модернизация системы здравоохранения региона как основа решения проблем сохранения здоровья населения и решения связанных с этим иных социально-экономических проблем зависят от активного межведомственного взаимодействия, а также от эффективности деятельности самой системы здравоохранения, проблем его финансирования, укомплектования и уровня профессионализма кадров, оснащения медицинских организаций современным оборудованием, эффективными методами и методиками диагностики и лечения и разработкой адекватной системы мотивации качественной работы специалистов [1]. В этой связи изучение динамики указанных явлений в период модернизации здравоохранения региона приобретает первостепенную значимость и актуальность. Целью данного исследования является изучение состояния и динамики развития медицинской помощи (в том числе специализированных её ви-
© К.В. Павлов, М.А. Степчук, Т.М. Пинкус, 2016
