CC BY
22
компенсоваш збшьшенням надходжень пiсля вщнов-лення зростання нацюнально! економiки. До того ж залучення додаткових iнвестицiй в економiку Укра!ни дозволить створити новi високооплачуванi робочi мiсця та пiдвищити добробут населення, що i е метою економiчного розвитку кра!ни.
Список використаних джерел
1. Юхименко П. I. Iсторiя економiчних учень: пiдручник / П. I. Юхименко, П. М. Леоненко. - К.: Знання, 2005. - 583 с.
2. Павловський М. Стратепя розвитку суспшьст-ва: Укра!на i свiт (економiка, полгголопя, соцiологiя) / М. Павловський. — К.: Техшка, 2001. — 312 с.
3. Геець В. М. Посткризовi перспективи та проблеми розвитку економж Украши й Росп (мак-роекономiчний спектр) / В. М. Геець // Фшанси Укра!ни. — 2011. — № 3. — С. 3-18.
4. Кудряшов В. П. Державна пщтримка еконо-мiчного зростання в Укра!ш / В. П. Кудряшов // Фшанси Украши. — 2009. — № 9. — С. 42-53.
5. Крупка М. I. Фшансово-кредитш мехашзми шновацшного розвитку економiки Украши / М. I. Крупка. — Львiв: Видавничий центр Львiвського на-цiонапьного ушверситету iменi Iвана Франка, 2001. — 608 с.
6. Закон Украши „Про спецальний режим шнова-цшно! дiяльностi технологiчних парюв" вщ 16 липня 1999 р. № 991-ХГУ iз змiнами i доповненнями та в редакцп Закону Укра!ни вщ 12 сiчня 2006 р. № 3333^У.
7. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua.
8. ФРГ / Отв. ред. Г. А. Буланов. — М.: Меж-дунар. отношения, 1990. — 128 с.
9. Спессо Р. Итальянская экономика с послевоенных лет до наших дней / Р. Спессо. — М.: Мысль, 1984. — 118 с.
10. Майер Джеральд М. Основш проблеми еко-номiки розвитку / Джеральд М. Майер, Джеймс Е. Раух, А. Фшшченко. — К.: Либщь, 2003. — 688 с.
О. В. Воловодова
канд. социол. наук м. Донецьк
ВЗАеМОД1Я СУБ'еКПВ НАДАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 допомоги - УМОВА ПОДОЛАННЯ Б1ДНОСТ1 ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГРОМАД
Згiдно з тдсумковим документом Генерально! асамбле! ООН, прийнятим у 2000 р., - "Декларацп тисячолитя", — у якому сформульовано цМ сталого розвитку, а також тдсумковим документом, прийнятим у 2012 р. на конференций ООН зi сталого розвитку "Рю+20", — "Майбутне, яке ми обираемо", — реа-лiзацiя сощально! складово! сталого розвитку перед-бачае перш за все лiквiдацiю бщноста, голоду, покра-щення стану малозабезпечених людей та тих, що опинились у важюй життевiй ситуацп [1; 3].
У тдсумковому документi конференцп ООН "Майбутне, яке ми обираемо" зазначаеться необхщ-шсть створення таких умов, "щоб плодами розвитку користувались всi верстви населення ... i щоб до нього було залучено все суспшьство" [1, п. 31]. Це потребуе залучення до процеетв сталого розвитку i активно! участа в них рiзних зацiкавлених сторiн, серед яких: мiсцевi громади, неурядовi оргашзацп, люди похилого вiку, швалщи тощо. Необхiдно добива-тись "!х активного залучення у процеси, яю сприяють виробленню рiшень, плануванню й реалiзацi! страте-гiй i програм в областа сталого розвитку" [1, п. 43], а також "тдвищення узгодженоста, покращення координации, недопущення дублювання зусиль" [1, п. 75] у процес спiвпрацi.
Обов'язкова участь структур громадянського су-спшьства як суб'екпв сталого розвитку та доцшьшсть !х взаемодп з iншими суб'ектами закрiплена в усiх базових документах з питань сталого розвитку, при-йнятих свгговою спшьнотою [1; 2; 4; 5].
Учасники самiту "Рю+20", виходячи з того, що для забезпечення сталого розвитку необхщним е "укрiплення та реформування iнституцiйних рамок" [1, п. 76], у пщсумковому документа "Майбутне, яке ми обираемо" заявили "про свою ршучють укрш-ляти шституцшш рамки сталого розвитку, яю будуть, зокрема, . розширювати участь громадянського сус-
пшьства..." [1, п. 76]. У цьому документа вщзначаеть-ся також "важливють усунення причин бщноста i ви-ршення обумовлених нею проблем шляхом здшс-нення комплексних, скоординованих i послщовних стратегiй на всiх рiвнях" [1, п. 107]. Вщносно мюце-вого рiвня це потребуе використання "комплексного пщходу до планування i створення таких, що стало функцюнують, мют та населених пунктiв мiського типу, в тому чист шляхом тдтримки мюцево! влади, пiдвищення рiвня шформованоста громадськостi та розширення масштабiв участа мiських жителiв, у тому чи^ бiдних, у процесах прийняття ршень" [1, п. 134]. Важливим заходом е також тдтримка мюце-вих шщатив, яю мають бути спрямоваш "на забезпечення мiнiмального рiвня соцiального захисту для всiх громадян" [1, п. 156].
Однiею з основних причин бщноста в захщних кра!нах визнаеться нездатнiсть людей впливати на владу, !х безправ'я як наслщок неучастi у процесах прийняття управлшських рiшень. Визнання даного факту призвело до того, що в цих кра!нах у процеа подолання бщноста беруть активну участь люди, яю проживають на однiй територп i мають спiльнi проблеми i потреби, тобто мiсцевi спшьноти/общини [10; 11; 12; 13].
Завдяки просуненню iнiцiатив бiдних, залучен-ню !х шляхом демократа! прямо! дП до процесу прийняття ршень i спiвпрацi з iншими суб'ектами розвитку соцiально незахищеш люди отримують можли-вiсть здшснювати певний контроль за ресурсами забезпечення власно! життедiяльностi.
Участь члешв общин у процесах подолання бщноста та забезпечення сталого розвитку в захщних кра!нах здшснюеться головним чином за рахунок пщтримки з боку держави, регюнальних та (або) му-нiципальних органiв влади, фондiв (донорських орга-нiзацiй), наукових установ, рiзноманiтних неурядових
16
В1СНИК ЕК0Н0М1ЧН01 НАУКИ УКРАШИ ф
некомерцшних оргатзацш (громадських об'еднань) — структур громадянського суспшьства.
Доцiпьнiсть безпосередньо! участi громадян у процесах подолання бщносп та забезпечення сталого розвитку мiсцевих спшьнот полягае перш за все в тому, що завдяки реалiзащ! !х добровольно! активнос-тi у складi вщповщних громадських об'еднань та рiз-номаттних дорадчих громадських структур (рад, ко-мiтетiв, комiсiй, експертних груп тощо) залучаються новi ресурси. Це шщатива, творчiсть, вщповщаль-нiсть, певнi навички, вмiння та iн. Об'еднання даних ресурав з адмiнiстративними ресурсами мюцево! влади у процесi взаемоди/ствпращ значно пiдвищуе можливостi впливу на обставини, несприятливi для пiдвищення добробуту, сощально! безпеки людей та управлшня сталим розвитком. Крiм цього, безпосе-редня участь мешканцiв у процесах прийняття та ре-алiзащ! управлшських рiшень сприяе демократизаций системи мюцево! влади та розвитку самоврядування. З морально! точки зору користсть дано! учасп полягае в тому, що завдяки надшенню повноваженнями бщних вони не iзолюються в сощальних гетто (як, наприклад, в Укра!ш у районах закриття мютоутво-рюючих пiдприемств та iн.), а залучаються до прийняття та реалiзацi! ршень. У результатi в умовах обме-женого фiнансування забезпечуеться доступ найменш захищених соцiальних груп до ресуретв розвитку i тим самим бшьша соцiальна справедливiсть.
Таким чином, м1жнародш документи зi сталого розвитку, а також досвщ захiдних кра!н свiдчать, що залучення об'еднань громадян на рiвнi мiсцевих ст-льнот до прийняття ршень та взаемоди/ствпращ з органами мюцевого самоврядування з питань подолання бщносп та забезпечення сталого розвитку в рамках вщповщних стратегш i програм е необхщною умовою !хньо! результативностi — економiчноl, соща-льно!, морально!.
В Укра!ш, як вiдомо, проблема зниження рiвня бiдностi е вкрай актуальною. Шд час дГ! державно! Стратеги подолання бщноси (2001-2011 рр.) суттевих успiхiв у !! вирiшеннi не вщбулось. Так, замiсть очь куваного вже в 2010 р. рiвня бiдностi 21,5% (за вщно-сним критерiем1), у 2011 р. вш становив 24,1%. Порь вняно з 2001 р. цей показник зменшився лише на 2,1% [6; 7]. За прогнозними даними, що наведет у прийнятш у 2011 р. Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни Державнiй цшьовш соцiальнiй програмi подолання та запобтання бiдностi на перiод до 2015 року, оч^ва-ний рiвень бщноси наприкiнцi термiну !"! дП повинен складати 23,9% [6]. Таким чином, незважаючи на передбачену у програмi низку заходiв, спрямованих на подолання та запобтання бiдностi, державнi орга-ни влади планують залишити !! рiвень без суттевих змiн. Це означае, що у перюд з 2011 до 2015 р. до категори бщних буде належати, у кращому випадку, близько чвертi населення Укра!ни. Але в умовах кри-зи ситуацiя погiршиться.
Бiднiсть — це таке економiчне становище, при якому люди не мають можливосп самостiйно оплати-ти вартiсть необхщних для життя благ та послуг i по-требують вiд держави сощально! допомоги. Система соцiально! допомоги, що функщонуе в Укра!нi та реатзуеться в рамках вiдповiдних програм, охоплюе рiзнi !"! види: грошову, в натуральному виглядi (про-дукти харчування, одяг, медикаменти), соцiальнi пос-луги (обслуговування вдома та у стащонарних закладах), пшьги (звшьнення вiд плати за про!зд у громад -ському транспортi або !! зменшення, придбання лiкiв,
1 Вщносний критерiй бiдностi складаеться i3 75% медiанних сукупних витрат у розрахунку на умовного дорослого.
оплата житлово-комунальних послуг, освiти тощо). KpiM того, деяю види соцiальних послуг громадяни отримують на пiдприeмствах. Незважаючи на це, за даними звГту Програми розвитку ООН в Укра!т 2011 р. "Укра!на: на шляху до сощального залучення" половина бiдних етмей не отримала жодного виду допомоги, тобто була вщторгнута вiд сощально! пщт-римки [8, с. 85-86]. За даними сощолопчного мот-торингу 1нституту соцiологi! НАН Укра!ни, у 2012 р. бгльш нГж п'ята частина населення Укра!ни (21,0%) потребувала соцiально! допомоги в останнi 12 мюя-цiв, але не отримала жодного !! виду [9, с. 606].
Одтею з основних причин високого рiвня бщ-ностi в Укра!т е те, що як на державному, так i на мюцевому рiвнях управлiння влада не допускае громадян, зокрема, бщт верстви населення та громадсь-ю об'еднання, що мають захищати !хт iнтереси, до прийняття рiшень з питань життезабезпечення i тим самим контролю над ресурсами, яю необхщт для цього.
При розробцi державно! политики подолання бiдностi в Укра'!нi, на вщмшу вiд захiдних кра!н, не-здатнiсть громадян впливати на владу не розглядаеть-ся як причина бщноси. Так, у Стратеги подолання бщноси (2001-2011 рр.) !! головними причинами ви-знавались так1: "зменшення рiвня зайнятостi населення, зростання рiвня безробiття, низький рiвень оплати пращ та пенсшного забезпечення, заборгова-нiсть iз заробiтно! плати i соцiальних виплат, що мають суто економiчне пщГрунтя, вiдсутнiсть розвине-но! системи страхування життевих ризикгв та адресно! соцiально! допомоги" [7]. Вщсуттсть перелiку причин бщносп у Державнiй цiльовiй соцiальнiй програмi подолання та запобiгання бiдностi на перюд до 2015 року [6] свщчить про те, що через 10 роив !х розумшня органами державно! влади Укра!ни не змь нилось. Тому втглення в рамках цгльово! програми в управлiнську практику, в тому чист на р1вт мюцево-го самоврядування, науково обГрунтованих шститу-цшних механiзмiв (з уетма !хтми складовими — правовою, фшансовою, органiзацiйною, iнформацiйною тощо) регулящ! взаемодГ!/ спiвпрацi органiв влади з громадськими об'еднаннями та забезпечення учасп громадськостi у процесi подолання бщносп як най-важливiшо! цМ сталого розвитку, не передбачаеться. Виходячи з цього розробка даних механiзмiв, зокрема шститущйного мехатзму регулящ! взаемодГ! оргатв мiсцевого самоврядування з об'еднаннями громадян у сферi надання соцiально! допомоги незахищеним (бщним) верствам населення, е актуальним завдан-ням. Для його виршення необхiдним е з'ясування думок представниюв органiв мiсцевого самоврядування та об'еднань громадян щодо доцшьносп вико-ристання рГзних елементiв цього мехатзму.
У зв'язку Гз зазначеним вище мета статп полягае у виявлент шляхом опитування ставлення службов-щв оргатв мюцевого самоврядування та керГвникгв громадських об'еднань м. Донецька до окремих еле-менпв шституцшного мехатзму регулящ! !х взаемодГ!, а саме до засобГв !"! забезпечення у сферГ надання сощально! допомоги незахищеним мешканцям2.
2 Опитування було проведено в березш-серпш 2012 р. сощоло-гами 1нституту економiки промисловост НАН Укра1ни та сощолоп-чно! лаборатори Донецького державного унiверситету управлшня. У ньому взяли участь 484 представника трьох органiзацiйних структур, серед них: 1) 297 службовщв оргашв мiсцевого самоврядування, яю працюють у Донецькому мiськвиконкомi i 9 райвиконкомах м. До-нецька у таких шдроздшах: управлiння з питань пращ i соцiального захисту населення; управлшня i3 зв'язкiв з громадськiстю; управлшня та вщдши охорони здоров'я; осв™; культури i туризму; у справах Ым'1, молодi та мiжнародних зв'язюв; комiтети фiзичноl культури та спорту; оргашзацшний вiддiл; служба у справах неповнолгтшх;
Згщно з даними опитування бшьша (та прибли-зно однакова) юльюсть керiвникiв громадських орга-нiзацiй (58,8%), керiвникiв органiв самооргашзаци населення — ОСН (60,7%) та пращвниюв органiв мiсцевого самоврядування (62%) вважають, що для полiпшення взаемодп оргашв мiсцевого самоврядування з шшими органiзацiями, яю надають сощальну допомогу, та отримання бшьш вагомих для громади результатiв у цш сферi необхiдно створити шформа-цшш бази даних, по-перше, про ва категори мешка-нцiв, що потребують тих чи iнших видiв сощально! допомоги, та, по-друге, про установи, що !х надають (табл. 1). Створення таких баз даних — це необхщний крок для налагодження системи адресно! соцiальноI пiдтримки.
Доцшьним е створення робочо! групи з предста-вниюв органiв мiсцевого самоврядування i оргашза-цiй, що надають сощальну допомогу, для розробки правил !х взаемоди у процесi спшьно! дiяльностi. На користь цього висловилось 50% керiвникiв громадських оргашзацш, 47,7% керiвникiв ОСН, 36,4% пращвниюв оргашв мюцевого самоврядування.
Переважна бiльшiсть керiвникiв громадських оргашзацш (61,3%) вважае, що для покращення взаемоди суб'ектiв надання сощально! допомоги мае сенс розробка та впровадження мюцевого нормативно-правового акта, який визначае порядок спального прийняття ршень. 1з цим погодилось також бшьше третини працiвникiв органiв мюцевого самоврядування (36,4%) та бшьше чверт керiвникiв ОСН (27,1%).
На думку досить значно! (та приблизно однако-во!) кiлькостi керiвникiв громадських оргашзацш (43,8%), юрГвниюв ОСН (37,4%) та службовщв орга-нiв мiсцевого самоврядування (39,4%), для регулящ! взаемоди оргашв мюцевого самоврядування та оргашзацш, яю надають соцiальну допомогу, необхщно створити координацiйну раду.
Успiшна взаемодiя/спiвпраця органiв мiсцевого самоврядування з об'еднаннями громадян може бути лише при юнуванш можливостей для пiдвищення квалiфiкацiI представникiв обох сторiн, зокрема, ово-лодiння ними навичками спiльноI дiяльностi, а пред-ставниками громадських структур — навичками роз-робки соцiальниx проекив, безпосередньо! участi у прийняттi та реалiзацiI управлiнськиx рiшень i тлн. Необxiднiсть вирiшення проблеми пiдвищення ква-лiфiкацiI члешв громадських об'еднань усвщомлюе третина керiвникiв громадських органiзацiй (33,8%) та юрГвниюв ОСН (32,7%), чверть представниюв органiв мiсцевого самоврядування (25,9%). На думку третьо! частини юрГвниюв громадських органiзацiй (33,8%), приблизно п'ято! частини керiвникiв ОСН (18,7%) та службовщв оргашв мюцевого самоврядування (21,2%), актуальним е також тдвищення рiвня професiоналiзму працiвникiв виконкомiв мюьких та районних рад.
Для покращення взаемодГ! суб'екпв надання со-цiальноI допомоги та досягнення бшьш значних II результата доцшьним е забезпечення учасниюв кон-
2) 80 керiвникiв громадських оргашзацш, яга дшть на територи 9 райошв мiста; серед них як Ti, що здiйснюють свою дiяльнiсть за матерiальноl та оргашзацшно! шдтримки органiв влади в рамках вщповщних програм (об'еднання ветеранiв, "афганцiв", "чорнобиль-цiв", iнвалiдiв, багатодiтних родин), так i Ti, що функцiонують в основному за рахунок фшансово! шдтримки закордонних фондiв;
3) 107 керiвникiв мiкрорайонних органiв самооргашзаци населення (ОСН), яга дтоть у 9 районах мюта; !х дiяльнiсть фiнансуeться за рахунок мюцевого бюджету. Вибiрка е репрезентативною для кожно! категори опитаних.
сультативно-методичними матерiалами. На користь застосування цього засобу висловилось 40% KepiBH^ юв громадських органiзацiй, 44,9% керiвниюв ОСН та 29,6% працiвникiв оргашв мюцевого самоврядування (табл. 1).
Досвщ розвинених кра!н свiдчить, що для забезпечення взаемоди/ствпращ оргашв мюцевого самоврядування та громадських об'еднань необхщним е створення ресурсних центрiв розвитку громад (або цеш^в мюцевих/громадських шщатив). Дiяльнiсть ресурсних центрiв, яю мають статус незалежних громадських структур, спрямована на всшяку пщтримку об'еднань громадян, мiсцевих активюпв та волонте-рiв — розвиток навичок ствпращ з органами влади, безпосередньо! учаси у прийняттi та реалiзацiï управ-лiнських рiшень (у зв'язку з чим вiдбуваеться також навчання пращвниюв оргашв мюцевого самоврядування), надання шформацшно!, консультативно-методично! та шшо! допомоги при розробщ сощаль-них проектiв, проведеннi сощально! роботи, здшс-неннi соцiальноï пщтримки незахищених верств на-селення тощо.
Згiдно з даними опитування доцшьнють створення Центру громадських шщатив, який повинен здшснювати експертизу i фiнансову пщтримку громадських пропозицш на конкурсних засадах, навчання членiв громадських об'еднань та уетх бажаючих правилам оформлення пропозицiй i т.iн., усвщомлю-ють 62,5% керiвникiв громадських оргашзацш, 42,4% пращвниюв оргашв мюцевого самоврядування та 26,2% керiвниюв ОСН (табл. 2).
Важливим засобом активiзацiï дiяльностi громадських об'еднань та забезпечення !х взаемоди з органами мюцевого самоврядування е мюька цшьова програма пщтримки громадських шщатив, яка мае бути включена до стратеги та соцiально-економiчноï програми розвитку мiста. Вважають за необхщне роз-робку тако! програми 52,5% керiвникiв громадських оргашзацш, 46,5% пращвниюв оргашв мюцевого самоврядування та 43,9% керiвникiв ОСН.
Для забезпечення взаемодИ структур громадян-ського суспшьства з органами мюцевого самоврядування, зокрема з питань просування громадських шщатив, необхщним е включення до перелiку функ-щональних обов'язюв службовцiв певних управлшсь-ких пiдроздiлiв вiдповiдних функцiй. Пропозицiю щодо введення функци пiдтримки громадських шщ-атив у певних пiдроздiлах виконкомiв мiських та ра-йонних рад (або у вщдЫ по зв'язкам з громадсьюс-тю) пiдтримала приблизно половина керiвниюв громадських оргашзацш (48,8%), третина керiвникiв ОСН (34,6%) та п'ята частина службовщв оргашв мюцевого самоврядування (20,9%).
Успшна взаемодiя/спiвпраця структур грома-дянського суспшьства з органами мюцевого самовря-дування з питань подання та впровадження громад-ських шщатив неможлива без певних процедур, зок-рема, прописаних у такому локальному нормативно-правовому акп, як Положення про мiсцевi iнiцiативи. -Нормативно-правовий акт з цього питання, затвер-джений мюькою радою м. Донецька, мiстить процедуру, яка унеможливлюе висування та реалiзацiю громадських iнiцiатив. Тому, на думку 30% керiвни-юв громадських оргашзацш, 26,2% керiвникiв ОСН та 22,6% пращвниюв оргашв мюцевого самоврядування, доцшьним е впровадження у життя Положення про мiсцевi шщативи у м. Донецьку. Це, без-
18
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
Таблиця 1
Засоби полшшення взаемодп оргашв мгсцевого самоврядування та оргашзацш, _що надають соцiальну допомогу незахищеним мешканцям,%__
Засоби Керiвники громадських оргашзацш КерГвники ОСН Пращвники оргашв мю-цевого само-врядування
Створити робочу групу з представниюв оргашв мю-цевого самоврядування i органiзацiй, що надають сощальну допомогу, для розробки правил 1х взаемодГ! ау процеа спГльно1 дГяльносп 50,0 47,7 36,4
Розробити та впровадити мicцевий нормативно-правовий акт, який визначае порядок спального прийняття ршень 61,3 27,1 36,4
Створити координацшну раду для регуляцГ1 взаемодп органiв мicцевого самоврядування та оргашзацш, як! надають сощальну допомогу 43,8 37,4 39,4
Створити шформацшш бази даних про вс категорГ1 мешканцiв, як! потребують тих чи шших видГв сощ-ально1 допомоги, та про установи, що 1х надають 58,8 60,7 62,0
Створити умови для тдвищення квалГфГкацГ! члешв ОСН, недержавних органГзацГй, Гнших оргашзацш та оволодшня ними методами проведення сощально! роботи i тлн. 33,8 32,7 25,9
Забезпечити всГх учасникТв необхГдними для роботи консультативно-методичними матерГалами 40,0 44,9 29,6
ПГдвищити рiвень профеciоналiзму працiвникiв вщ-повГдних тдроздЫв виконкомГв мГських та район-них рад 33,8 18,7 21,2
Важко вщповГсти 2,5 1,9 9,4
Данi у таблицях наведет у вщсотках до к1лькост1 тих, хто взяв участь в опитуванш.
Таблиця 2
Засоби активiзащl дшльност громадських об'еднань та пересiчних громадян щодо висування _та реалзацц iнiцiативних пропозицщ (%)_
Засоби КерГвники громадських органГзацГй КерГвники ОСН Пращвники оргашв мю-цевого само-врядування
Розробка мюько! програми тдтримки громадських шщатив i включення 11 до стратеги розвитку м. Донецька до 2020 р. та до програми сощально-економiчного розвитку мюта 52,5 43,9 46,5
Створення Центру громадських тщатив, який повинен здшснювати експертизу i фiнанcову пщтрим-ку громадських пропозицГй на конкурсних засадах, навчання члешв громадських об'еднань та усГх ба-жаючих правилам оформлення пропозицГй i т.Гн. 62,5 26,2 42,4
Впровадження Положення про мюцевГ iнiцiативи у м. Донецьку, що визначае порядок 1х висування та реалiзацi1 30,0 26,2 22,6
Включення до числа функцш шдроздЫв виконкомГв мГських та районних рад (або вГдцГлу по зв'яз-кам з громадськТстю) функцГ1 пГдтримки громадських шщатив 48,8 34,6 20,9
ПопуляризацГя у ЗМ1 громадських шщатив, як1 успГшно реалГзуються 71,3 39,3 43,1
умовно, передбачае або докоршну переробку 3MicTy вже юнуючого документа, або розробку його нового варiанта.
Для мотивац!! члешв громадських об'еднань, Mi-сцевих активiстiв, жителiв територ!ально! громади до активно! шщативно! дiяльностi необхiдним е постш-не висвилення та популяризацiя у ЗМ1 iнiцiйованих громадсьюстю проектiв, яю устшно реалiзуються. Пiдтримали цю пропозицiю майже три чвертi кер!в-ниюв громадських оргашзацш (71,3%), близько 40% керiвникiв ОСН та 43,1% службовцiв оргашв мiсце-вого самоврядування.
Таким чином, данi опитування керiвникiв громадських органiзацiй, ОСН та службовщв органiв мiсцевого самоврядування свщчать, що одностайна думка вщносно необхiдностi використання тих чи шших засобiв забезпечення !х взаемодп/ствпращ у сферi надання сощально! допомоги незахищеним мешканцям вiдсутня. Больш-менш спiвпадають думки даних категорш опитаних щодо ощнки ними таких засобiв забезпечення взаемод!!, як: а) створення ш-формацшно! бази даних про всi категорп мешканцiв, яю потребують тих чи шших видiв сощально! допо-моги, а також про установи, що ll надають; б) розробка мюько! програми пiдтримки громадських шщатив i включення li у Стратепю розвитку м. Донецька до 2020 р. та програму сощально-економiчного розвитку мiста.
Значно больше усвщомлюють доцiльнiсть використання тих чи шших засобiв забезпечення взаемо-дп (як! фактично е елементами шституцшного меха-шзму ll регуляцп) керiвники громадських органiзацiй, н1ж кер!вники ОСН та службовщ оргашв мюцевого самоврядування. Переважна бшьшють кер!вниюв громадських оргашзацш вважають за необхщне: а) популяризащю у ЗМ1 громадських шщатив, яю устшно реал!зуються; б) створення Центру громадських шщатив; в) розробку та впровадження мюце-вого нормативно-правового акта, який визначае порядок спольного прийняття ршень органами мюцево-го самоврядування та об'еднаннями громадян.
Вважаеться, що розробка та впровадження в управлшську практику тих чи шших елеменпв шституцшного мехашзму регуляцп взаемодп оргашв мю-цевого самоврядування з об'еднаннями громадян у сфер! надання сощально! допомоги незахищеним мешканцям (як i в шших сферах життед1яльноси громади) е досить складним завданням. Можливють !х втолення у практику багато в чому залежатиме вщ вибору адекватно! шституцшно! (нормативно!) модел! цього мехашзму, а саме вщ того, яке значення будуть мати норми та правила дано! модель Тобто яким типом сощальносп/сощальних вщносин (та вщповщ-ними щнностями) дан! норми i правила будуть обу-мовлеш — владно-власницьким (що е зараз домшую-чим в укра!нському суспшьста), ринковим або ш-шими. Виявлення типу сощальноси та пов'язано! з ним щншсно! системи, яю е найбольш прийнятними для укра!нського суспольства — громадських структур, оргашв мюцевого самоврядування та шших суб'екпв надання сощально! допомоги, подолання бщноси й забезпечення сталого розвитку територ!альних громад, — тема подальших дослщжень.
Список використаних джерел
1. Будущее, которого мы хотим. Итоговый документ Конференции ООН по устойчивому развитию, 20-22 июня 2012 года, Рио-де-Жанейро, Бразилия [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://rio20.un.org/sites/ rio20.un.org/ files/a-conf.216-l-1_russian.pdf.pdf.
2. Декларация Конференции ООН по проблемам окружающей человека среды, Стокгольм, 5-16 июня 1972 г. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.un.org/russian/ conferen/ humanenv/ declarathenv.html
3. Декларация тысячелетия ООН. Резолюция 55/2 Генеральной Ассамблеи от 8 сентября 2000 года [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. un.org/ru/documents/decl_ conv/ declarations/ summitdecl.shtml.
4. Наше общее будущее: доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию (МКОСР) / под ред. и с послесл. С.А. Евтеева и Р.А. Перелета. — М.: Прогресс, 1989. — 376 с.
5. Повестка дня на XXI век, принята Конференцией ООН по окружающей среде и развитию, Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992 г. Преамбула [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.un.org/ russian/conferen/wssd/agenda21/intro.html.
6. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про затвердження Державно! цшьово! сощально! програми подолання та запобтання бщноси на перюд до 2015 року" №1057 вщ 31.08.2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1057-2011-% D0%BF.
7. Указ Президента Укра!ни "Про Стратепю подолання бщностГ №637/2001 вщ 15.08.2001 // Уря-довий кур'ер. — 2001. — №149.
8. Укра!на: на шляху до сощального залучення / Нащональна доповщь про людський розвиток 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.undp.org.ua/files/ua_95644NHDR_2011_Ukr .pdf.
9. Укра!нське суспшьство 1992-2012. Стан та динамжа змш. Сощолопчний монiторинг / За ред. д.е.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. — К.: 1н-т со-щологп НАН Укра!ни, 2012. — 660 с.
10. De Beer F., Swanepoel H. Community development and beyond. J.L. van Schaik ACADEMIK. — 1998. — 118 p.
11. Mayo M., Craig G. Community Participation and Empowerment: The Human Face of Structural Adjustment or Tools for Democratic Transformation? // Community Empowerment. A reader in participation and development / Ed. by Gary Craig and Marjorie Mayo. — ZED BOOKS — London and New Jersey. — 1995. — P. 1-11.
12. O'Gorman F. Brazilian Community development: Changes and Challenges // Community Empowerment. A reader in participation and development / Ed. by Gary Craig and Marjorie Mayo. — ZED BOOKS — London and New Jersey. — 1995. — P. 206-217.
13. Smith M. Concepts of community work — A British view // Community development. Theory and method of planned change / Ed. by Dan A. Chekki. — Vikas publishing house. PVT LTD, 1987. — P. 47-59.
20
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРАШИ ф
