CC BY
19
УДК 323.1:352.07
Т. С. Майко
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ОРГАН1В САМООРГАШЗАЦП НАСЕЛЕННЯ В М1СТАХ
У статт1 проанал1зовано взаемод1ю оргамв самооргашзацИ населения з органами м1сцевого самоврядування. Розглянуто гх основш функцп як суб'ект1в пол1тич-ного процесу в Украгм. Простежено роль оргатв самооргашзацИ' населення в за-лученш громадян до процесу прийняття управл1нських р1шень з питань розвитку м1ста / тдвищення якост1 послуг, що надаються населенню. В1дзначено сильт та слабк сторони д1яльност1 цих ¡нституцт. Встановлено, що функщонування цих оргамв у територ1альних громадах може бути досить ефективним для задоволен-ня не тыьки стльних ¡нтереыв тих оаб, що самооргамзувались, а може бути серйозною допомогою органам м1сцевого самоврядування у розв'язант локальних проблем.
Ключовi слова: м1сцеве самоврядування, органи самооргашзацИ населення, м1сь-ка рада, питання м1сцевого значення, взаемод1я.
Постановка проблема. Важливим маркером розвитку локально! демократа е стушнь взаемодп мюько'! ради з територiальною громадою, органами самооргашзацп населення та громадськими оргашзашями. Вони посщають особливе мюце в системi мюцевого самоврядування, оскшьки е максимально наближеними до жшешв мюта, а тому добре обiзнаними з !х повсякденними потребами й штересами.
Аналiз остантх до^джень i публЫацш. В^чизняна наука придшяе пильну увагу рiзним аспектам роботи оргашв мюцевого самоврядування. Дослщженню питань функцюнування оргашв самооргашзацп населення як складово'! частини мюцевого самоврядування присвячена досить велика кшь-юсть наукових праць. Зокрема, дану сферу дослщжували С. Була, О. Ка-лашшкова, К. Захаренко, Я. Ярош, В. Гладш, М. Лациба, В. Брудний, О. Ор-ловський та ш., у яких започатковано розв'язання ше'! проблеми. Сучасш тенденцп дiяльностi оргашв самооргашзацп населення в Укрш'ш простежу-ються за нормативно-правовими документами, постановами уряду та шшими законодавчими актами. Однак теоретичш i практичш питання розвитку ор-ганiв самооргашзацп населення в системi мiсцевого самоврядування досль джено меншою мiрою.
Метою статтi е визначення ролi оргашв самооргашзацп населення в системi мюцевого самоврядування в Укрш'ш. Зазначена мета потребуе ви-
ршення двох проблемних завдань: визначення принцишв i механiзмiв дь яльносп органiв самооргашзацп населення в системi мiсцевого самовря-дування; дослщження ролi органiв самооргашзацп населення в системi мiсцевого самоврядування в Укрш'ш.
Виклад основного матерiалу. Важливим елементом локально!' демократп е органи самооргашзацп населення. Органи самооргашзацп населення - це представницью органи, що створюються жителями, якi проживають на за-конних пiдставах на територп села, селища, мiста або Хх частин, для виршен-ня окремих питань мюцевого значення. Сюди можна вщнести будинковi, вуличнi, квартальнi ком^ети, комiтети мiкрорайонiв, районiв у мютах, сшь-ськi, селищнi комiтети. 1хня дiяльнiсть регулюеться Законом Украши «Про органи самооргашзацп населення».
Можна видшити таю функцп органiв самооргашзацп населення: задово-лення суспiльного iнтересу та потреб жителiв; донесення до влади сво'1'х проблем i потреб та намагання Хх вирiшення i задоволення; здiйснення гро-мадського контролю за дiяльнiстю влади та iнших постачальниюв рiзних послуг; допомога в об'еднанш громадян пiд час вирiшення спшьних проблем за мiсцем проживання.
Для мюцево!' влади органи самооргашзацп населення потрiбнi для точного виявлення найактуальшших проблем населення, залучення додаткових ресурав у вирiшеннi соцiальних проблем, подолання недовiри населення до влади через ефект причетносп до виршення проблем, об'еднування зусиль в боротьбi громади з соцiально-безвiдповiдальним бiзнесом, захисту iнтересiв громади перед державною владою та полiтичною кон'юнктурою.
Згiдно зi ст. 6 Закону Украши «Про органи самооргашзацп населення» обирати i бути обраними до органу самооргашзацп населення в порядку, ви-значеному цим Законом, можуть жител^ яю на законних пiдставах проживають на вщповщнш територп [1].
Нормативно-правова база дозволяе органам самооргашзацп населення здшснювати таю повноваження:
• представляти разом з депутатами штереси жителiв будинку, вулиш, мiкрорайону, села, селища, мюта у вiдповiднiй мiсцевiй радi та 11 органах, мiсцевих органах виконавчо! влади;
• сприяти додержанню та реалiзацii Конституцп та закошв Украши, актiв Президента Украши та оргашв виконавчо!' влади, рiшень мюцевих рад i 1х виконавчих оргашв, розпоряджень сшьського, селищного, мiського голови, голови районноХ ради у мсп (у разi 11 створення), ршень, прийнятих мiсце-вими референдумами;
• вносити пропозицп до проектiв мiсцевих програм соцiально-економiч-ного i культурного розвитку вщповщних адмiнiстративно-територiальних одиниць та проектiв мюцевих бюджетiв;
• оргашзовувати на добровшьних засадах участь населення у здшсненш заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища, проведеннi робiт з благоустрою, озеленення та утримання в належному сташ садиб, дво-рiв, вулиць, площ, паркiв, кладовищ, братських могил, обладнанш дитячих i спортивних майданчикiв, юмнат дитячо!' творчостi, клубiв за штересами тощо. З цiею метою можуть створюватися тимчасовi або постiйнi бригади, використовуватися iншi форми залучення населення;
• оргашзовувати на добровшьних засадах участь населення у здшсненш заходiв щодо охорони пам'яток юторп та культури, лшвщацп наслщюв сти-хшного лиха, будiвництвi i ремонтi шляхiв, тротуарiв, комунальних мереж, об'ектiв загального користування;
• здiйснювати контроль за яюстю надаваних громадянам, якi проживають у жилих будинках на територп дiяльностi органу самооргашзацп населення, житлово-комунальних послуг та за якютю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних роб^;
• надавати допомогу навчальним закладам, закладам та оргашзашям культури, фiзичноi культури i спорту у проведеннi культурно-осв^ньо:1, спор-тивно-оздоровчо! та виховно'! роботи серед населення, розвитку художньо'! творчостi, фiзичноi культури i спорту; сприяти збереженню культурно!' спад-щини, традицiй народно! культури, охорош пам'яток юторп та культури, впровадженню в побут нових обрядiв;
• оргашзовувати допомогу громадянам похилого вшу, швалщам, ам'ям загиблих во'Хшв, партизашв та вiйськовослужбовцiв, малозабезпеченим та багатод^ним сiм'ям, а також самотнiм громадянам, д^ям-сиротам та дiтям, позбавленим батьювського пiклування, вносити пропозицii з цих питань до органiв мiсцевого самоврядування;
• надавати необхiдну допомогу органам пожежного нагляду в здшсненш протипожежних заходiв, оргашзовувати вивчення населенням правил по-жежноi безпеки, брати участь у здшсненш громадського контролю за додер-жанням вимог пожежноi безпеки;
• сприяти вщповщно до законодавства правоохоронним органам у забез-печенш ними охорони громадського порядку;
• розглядати звернення громадян, вести прийом громадян;
• вести облiк громадян за вшом, мiсцем роботи чи навчання, яю мешкають у межах територп дiяльностi органу самоорганiзацii населення;
• сприяти депутатам вщповщних мюцевих рад в органiзацii !х зус^чей з виборцями, прийому громадян i проведеннi iншоi роботи у виборчих округах;
• iнформувати громадян про дiяльнiсть органу самоорганiзацii населення, оргашзовувати обговорення проектив його ршень з найважливiших питань [2].
MicbKa рада може додатково надшяти частиною сво'1'х повноважень орган самооргашзацп населення з одночасною передачею йому додаткових коштiв, а також матерiально-технiчних та iнших ресурав, необхiдних для здiйснення цих повноважень, здшснюе контроль за ïx виконанням.
Украшська Революцiя Гiдностi продемонструвала вражаючу схильнiсть украшщв до самопожертви заради демократичних цшностей та потужний потенщал до самооргашзацп. Частково цей потеншал реалiзувався у волон-терських рухах, яю продовжують мобiлiзувати небайдужих, тиснути на вла-ду та генерувати змши.
Як зазначае О. Калашшкова, влада та суспiльство продовжують жити в паралельних вимiрах. Реформи йдуть значно повшьшше, нiж очiкували ri, хто був на Майданi. Громадяни практично не залучаються до процесу при-йняття рiшень, особливо на мюцевому рiвнi, про що свщчать останнi соцю-логiчнi опитування. Продовжуеться рух по колу, коли потужш суспiльнi за-пити на змши закшчуються черговими розчаруваннями та протестами. Тому важливо розвивати ефективш форми участ громадян у формуваннi та реаль зацп державно'1 полiтики на мюцевому рiвнi [3].
Одним iз перспективних форматiв тако'1 участi е органи самооргашзацп населення, як стають ще бiльш актуальними у зв'язку iз децентралiзацiею. Органи самооргашзацп населення - це складова одночасно громадянського суспшьства i системи мiсцевого самоврядування. Органи самооргашзацп населення можуть отримувати фiнансування з мiсцевого бюджету та викорис-товувати сво'1' ресурси на цш й в межах, визначених законом, мiсцевою радою та ршенням загальних зборiв членiв територiальноï громади за мiсцем про-живання.
За даними ВГО «Асошашя сприяння самооргашзацп населення», по всш Украïнi працюють бiльше 10 тисяч об'еднань, з яких майже швтори тисячi зареестроваш як юридичнi особи, що в багатьох мютах i селах вже вiдомi сво'1'ми досягненнями.
Ось кшька прикладiв того, як деяким громадянам нашо'1 кра'1'ни, що меш-кають майже в однакових з шшими умовах обмеженостi фiнансових ресурсiв i несприятливого вщношення влади, вдаеться покращувати умови життя за-вдяки свош активнiй позицiï та наполегливостi. Орган самооргашзацп населення мшрорайону «Русашвка» (м. Ки'1'в) був створений у 2007 р. на загальних зборах мешканшв мшрорайону i складаеться з 13 оаб. За кожний напрям дiяльностi на громадських засадах вщповщае уповноважений член об'еднання. Комiтет працюе за колепальним принципом, що дозволяе його членам бути в кура вах справ його роботи i приймати виважеш ршення. Завдяки робо^ органу самоорганiзацiï населення та за допомогою активних мешканшв ра-
йону вдалося домогтися реконструкци Русашвського бульвару за бюджетнi кошти; було пролобшовано прийняття Ки'вською мiською держадмшютра-цiею Положення щодо здiйснення органами самооргашзаци населення сто-лицi контролю за якютю проведення ремонтiв у житлових будинках мюта, переданих до сфери управлшня районних державних адмшютрацш. У По-ложеннi було закршлено вагомi контролюючi та ревiзуючi повноваження. Зокрема, зпдно iз затвердженим Положенням балансоутримувачi житлових будинкiв та районних державних адмшстрацш повиннi завчасно погоджува-ти з органами самооргашзаци населення проекти плашв поточних та капь тальних ремонтiв у житлових будинках на територп, в межах яко'1 дiе об'еднання. Об'еднання може вносити змши до цих планiв i здiйснювати громадський контроль за виконанням робт На територи дiяльностi органу самооргашзаци населення ефективно працюе шспекщя з благоустрою. Пщ час подш на Майданi в мiкрорайонi силами органу самооргашзаци населення була створена Громадська варта, яка патрулюе територп i по сьогодшшнш день [4].
1ншим прикладом е дiяльнiсть «Ради самооргашзаци населення Сихiв-ського житлового масиву» м. Львова, що була створена в 1997 р. на загальних зборах мешканщв. Головним здобутком об'еднання стало переведення у 2000 р. житлового масиву в окремий район м. Львова, адже до цього вш територiально належав Галицькш районнш адмшютраци мiста. За шщативою об'еднання в новому районi вщкрито двi нових музичних школи, центр туризму, спорту та екскурсш, школу мистецтв, дитячий центр творчосп, бiблi-отеку для дiтей та дорослих, плавальний басейн, була вщновлена дiяльнiсть кiнотеатру iм. О. Довженка, впорядковано дитячi спортивнi майданчики, створено раду тдприемшв району, завершено будiвництво транспортно! розв'язки через залiзничну тшю Персенкiвки [3].
Координацiйний комiтет самооргашзаци населення (м. Димитров, Доне-цька область). Першi органи самоорганiзацii населення у м. Димитровому були зареестроваш мюькою радою у 2005 р. На сьогодш вони покривають 100% територи мiста: створено сiм квартальних комiтетiв та шiсть комiтетiв мшрорайошв, якi об'еднанi в Координацiйний ком^ет самоорганiзацii населення. З початком вшськового конфлiкту на Донбасi на базi Координацiй-ного комiтету самооргашзаци населення було створено Сошальний центр допомоги вимушеним переселенцям. Вiн представляе собою громадську приймальню, де ам ствроб^ниюв приймають переселенцiв i надають 1'м рiзноманiтну iнформацiю, яко'1 вони потребують. Центр допомагае знайти житло, оформити документи та отримати фшансову допомогу [3].
Варто зазначити, що оскшьки самоорганiзацiя населення е виключно само-дiяльною iнiцiативою людей, вона може бути досить ефективною не тшьки
для задоволення спшьних штереав тих оаб, що самооргашзувались, а може бути серйозною допомогою органам мюцевого самоврядування.
Конститущя Украши передбачае таку можливють застосування шщативи самооргашзацп людей за певними територiальними ознаками в iнтересах як ще'1 групи людей, так i вае'1 громади. У ст. 140 зазначено, що «сшьсью, се-лищнi, мюью ради можуть дозволяти за шщативою жителiв створювати будинковi, вуличнi, квартальш та iншi органи самооргашзацп населення i надшяти ïx частиною власно'1 компетенцп, фiнансiв, майна» [5, с. 67].
Шсля ухвалення Закону Украши «Про мюцеве самоврядування в Украь нi» [6], а потiм i Закону Украши «Про органи самооргашзацп населення» [1], органи самоврядування населення стали створюватися у багатьох украшських мютах i сшьрадах.
Аналiзуючи особливосп реалiзацiï основних механiзмiв участi громад-ськостi у роботi мюцево'1 влади, В. Гладш зазначае, що, з одного боку, юнуе широке законодавче поле застосування процедур громадських слухань, гро-мадських зборiв, мiсцевих iнiцiатив, з другого - складнють та неоднозначний характер застосування цих процедур, вщсутшсть гарантiй розгляду мюцеви-ми радами рiшень, прийнятих за допомогою цих процедур. На думку дослщ-ника, мiсцева влада мае закритий характер та не готова до взаемодп з громадою. У той же час сама громада не готова радикально змшити пщхщ до системи взаемовщносин з мюцевою владою [7, с. 14].
Вивчаючи особливосп розвитку шститупв локально'1 демократiï в сучас-нш Украïнi, варто вiдзначити сильнi та слабю сторони дiяльностi громадських шституцш. Украïнськi дослiдники К. Захаренко та Я. Ярош вiдзначають сильнi сторони цих шституцш, а саме: розумшня i захист сошальних проблем; намагання вiдстоювати iнтереси громадян з конкретних питань, яю держава через рiзнi причини не вирiшуе; застосування творчого пщходу до виконання поставлених завдань; вмшня працювати з донорами, в тому чи^ вiтчизня-ними; володшня управлiнськими технологiями надавання якiснiших у по-рiвняннi з державними шститушями послуг з використанням мiнiмальних витрат; добровшьшсть членства в органiзацiï, що виключае примус [8, с. 279].
Дослщники вщзначають i слабкi сторони шституцш громадянського сус-пiльства у виконанш поставлених завдань. Сюди можна вщнести i незначну чисельнiсть та низький рiвень фахово'1 пiдготовки i вщповщальносп членiв бiльшостi органiзацiй; незначна кшькють авторитетних лiдерiв; намагання виршувати статутнi завдання лише через ствпрацю з державними iнститу-цiями; вщсутшсть системно'1 та планово'1 роботи; спрямування дiяльностi на вузький спектр суспшьства; вщсутшсть сшвпращ та координацiï засиль мiж iнституцiями громадянського суспiльства; централiзацiя управлiння з нерiв-номiрним розподшом ресурсiв за рахунок регiональних структур; досить
часто досвщ зарубiжних громадських оргашзацш недостатньо адаптований до наших умов [8, с. 279].
Висновки. В Укра!ш спостер^аеться середнiй piBeHb готовносп населен-ня до належно! самооргашзацп та кооперацп. Досить часто шститути локально! демократа займають «погоджувальну» роль при прийняттi вже готових ршень у вiдносинах з мюцевою владою. Однак участь у громадських радах е важливим кроком у процесах посилення участ громадськосп у прийнятп рiшень. Подальше закрiплення вщкритих процедур та механiзмiв впливу громадськосп на мюцеву владу пiдвищить ефективнють iнститутiв локально! демократа та посилить !х ресурснi можливостi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про органи самооргашзацп населения [Електронний ресурс] : Закон Укра!ни. -Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2625-14.
2. Була C. Як створити орган самооргашзацп населення? [Електронний ресурс] / С. Була. - Режим доступу: http://samoorg.com.ua/organyi-samoorganizatsii/.
3. Калашшкова О. Громади, настав час д1яти! [Електронний ресурс] / О. Калашш-кова. - Режим доступу: http://samoorg.com.ua/organyi-samoorganizatsii/.
4. Офщшний сайт ОСН Русашвського району [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rusanivka.org.ua.
5. Конститущя Укра!ни : прийнята на п'ятш сесп Верхов. Ради Укра!ни 28 черв. 1996 р. - К. : Преса Укра!ни, 1997. - 80 с.
6. Про мюцеве самоврядування в Укра!ш [Електронний ресурс] : Закон Укра!ни. -Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280 %2F97-%E2%F0.
7. Гладш В. Мюцеве самоврядування як ресурс полггики евроштеграцп: досвщ Вишеградсько! групи та перспективи для Укра!ни : автореф. дис. ... канд. полт наук : 23.00.02 / Гладш Василь 1ванович ; Льв1в. нац. ун-т ¡м. 1вана Франка. -Льв1в, 2016. - 20 с.
8. Захаренко К. Молод1жш оргашзацп Укра!ни: особливосп функцюнування : монограф1я / К. Захаренко, Я. Ярош ; Волин. нац. ун-т ¡м. Л. Укра!нки (Луцьк). -Луцьк, 2013. - 308 с.
ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ОРГАНОВ САМООРГАНИЗАЦИИ НАСЕЛЕНИЯ В ГОРОДАХ
Майко Т. С.
В статье проанализировано взаимодействие органов самоорганизации населения с органами местного самоуправления. Рассмотрены их основные функции как субъектов политического процесса в Украине. Прослежена роль органов само-
организации населения в привлечении граждан к процессу принятия управленческих решений по вопросам развития города и повышения качества предоставляемых услуг населению. Отмечены сильные и слабые стороны деятельности этих институтов. Установлено, что функционирование этих органов в территориальных общинах может быть достаточно эффективным для удовлетворения не только общих интересов тех лиц, которые самоорганизовались, а может быть серьезной помощью органам местного самоуправления в решении локальных проблем.
Ключевые слова: местное самоуправление, органы самоорганизации населения, городской совет, вопросы местного значения, взаимодействие.
FUNCTIONING OF POPULATION SELF-ORGANIZING BODIES IN TOWNS
Maiko T. S.
Problem setting. An important marker of local democracy is the degree of interaction between the City Council with a territorial community, population self-organizing bodies and NGOs. They occupy a special place in the local self-government system, since they are as close as possible to the citizens, and therefore aware of their daily needs and interests.
Resent research and publication. S. Bula, A. Kalashnikov, K. Zakharenko, J. Jarosz, V. Hladiya, M. Latsyba, V. Brudny, O. Orlovsky and others 'publications were devoted to the research on population self-organization as a part of local self-government.
Paper objective. The aim of the article is to determine the role of population self-organizing bodies in the system of local self-government in Ukraine. The objective problem requires solving two problems: to determine the principles and mechanisms of community organizations in the system of local self-government; to study the role of population self-organizing bodies in the system of local self-government in Ukraine.
Paper main body. The population self-organizing bodies are the representative bodies established by residents who reside legally on the territory of a village, town, city or their parts in order to solve specific local problems. Their functions and powers within legal framework are distinguished in the article.
The value and role ofpopulation self-organizing bodies in the context of the reformation changes occurring after the Revolution of Dignity are traced. The role of population self-organizing bodies in engaging citizens for decision-making on city-oriented development and improving the quality of services provided for the population is studied. Strong and weak sides of these institutions activity are defined. It is established that the functioning of these bodies in community can be very effective to meet common interests ofpeople who organize themselves and can become a major help for local self-government bodies in solving local problems.
Conclusions of the research. The average level ofpopulation preparedness to self-organization and cooperation is observed. Institutions of local democracy often occupy
«conciliation» role in making ready-made solutions in relations with local authorities. However, participation in public councils is an important step in strengthening public participation in decision-making. Further consolidation of public procedures and mechanisms of public influence on local authorities improves the efficiency of local democracy institutions.
Key words: local self-government, population self-organizing bodies, City Council, local issues, interaction.
