Взаємопов’язаність цілей університетської освіти і професійного майбутнього випускників Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 378

Смолшська О.С., к.п.н., доцент, Драч М.П., к.вет.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт

Iмет С.З. Гжицького

ВЗАСМОПОВ'ЯЗАШСТЬ Ц1ЛЕЙ УН1ВЕРСИТЕТСЬК01 ОСВ1ТИ I ПРОФЕС1ЙНОГО МАЙБУТНЬОГО ВИПУСКНИК1В

Устатт1розглянуто проблему цыепокладання вутверситетсъкт освт1, у гх зв'язку гз проекщею профестного майбутнъого випускнитв.

Ключое1 слова: цыепокладання, утверситетсъка освта, кулътурно-освтнт прост1р, профестна Ыялътстъ.

Питания, пов'язаш з визначенням цшей осв1ти, у зв'язку ¿з економ1чною та шформацшною глобал1защею набули нового змкту. В Укра!ш саме держава, через своерщне делегування сво!х повноважень, установлюе едиш цш осв1ти для вЫх р1вшв освптао! системи, структурними одиницями яко! е також ушверситети. У зв'язку з1 змшами, що вже вщбулися у вищш освт, в тому числ1 через необхщшсть пристосування до життя в единому осв1тньому простор! Свропи, ушверситети е достатньо самостшними у вибор1 цшьових установок свое! д1яльност1, 1х конкретизаци у власнш мюп, специф1чному втшенш. Саме тому проблема цшепокладання в освт поширюеться не тшьки на центральш органи управлшня вс1ею системою, айна И локальш осередки, яю, власне, будучи ноЫями певних культурно-осв1тшх цшностей та дшчи в единому простор!, надають мет1 життевост1, наближаючи план И реал1заци до суспшьних потреб.

Взаемод1я ушверситетсько! осв1ти з р1знорщним зовшшшм середовищем, у тому числ1 реал1защя делеговано! державою функци цшепокладання, визначае, по-перше, високий р1вень декларовано! вщповщальност1 за результат, тобто яюсть випускника, по-друге, практичну вщсутшсть бодай формально! вщповщальност1 за його майбутне професшне життя, результата професшно! д1яльностг Цшепокладання, що повинно об'еднувати цшеформулювання як суб'ективно-щеальний образ бажаного та цшереал1защю як втшення цього образу в об'ективно-реальному результат! д1яльност1, через це втрачае цшсшсть, оскшьки, з одного боку, мета формуеться централ1зовано-об'ективно через законодавч1, нормативш акти щодо осв1ти, а втшюеться оргашзацшно-суб'ективно у конкретних культурно-освпшх реал1ях. Подолання тако! суперечност1 можливе тшьки на перер1з1 повноважень "система освпи-суб'ект осв1ти (у контекст! ще! публжаци — ушверситет)", "суб'ект осв1ти (ушверситет)-суб'екти осв1ти (викладач1, студента)", що методолопчно стввщносяться як змкт I форма.

© Смолшська О.е., Драч М.П., 2012

284

Мета написания статт! — увиразнити формулювання цшей ушверситетсько! осв1ти ветеринарних л1кар1в у контекст! сучасних пщход1в до суб'ектно ор1ентованого культурно-осв1тнього простору вищих навчальних заклад ¿в.

Проблема зниження р1вня формал1заци цшьово! спрямованост1 осв1ти, зокрема з ветеринарно! медицини, пов'язана \ з проблемою ушверситетсько! автономи, I з традицшно високим академ1змом украшсько! вищо! осв1ти, I з1 змшою культурно-осв1тньо1 парадигми, що, в пщсумку, загострюе кризов! явища, пов'язаш, в першу чергу, ¿з самощентичшстю не тшьки на особисткному, а й на оргашзацшному р1вш. Гумашстична культурно-осв1тня парадигма, що повшьно I складно, проте невпинно вщвойовуе позицп у технократично!, залишае людиш м1сце для реал1заци И особисто! свободи, прийняття ршень тощо. Виходячи з цього, нами сформульоваш два напрями визначення цшей ушверситетсько! осв1ти: 1) шдивщуальний штелектуальний розвиток майбутнього лжаря ветеринарно! медицини, 2) його кар'ерш ор1ентаци. Ц1 вектори цшей смислово можуть як об'еднуватися, так I протиставлятися, проте не заперечують один одного. Процес вибору напряму цшепокладання — достатньо складний, оскшьки наявна одночасна д1яльшсть особистост1 та оргашзаци, взаемодп р1знор1вневих цшностей, життевих прюритет1в, що вщбуваються в культурно-осв1тньому простор! системи осв1ти в цшому та ушверситету зокрема.

Розглянемо обидва формулювання. Першою, яка бшьш очевидно вщповщае вищевказаним концептам культури, е мета забезепечення ушверситетською осв1тою шдивщуального штелектуального розвитку, що, без сумшву, гарантуе (у випадку реал1заци) ряд переваг для майбутнього професшного життя випускника. Це I пщсилення суспшьних позицш як представника штел1генци, що особливо важливо — сшьсько!, I змщнення "Я-концепци", I здатшсть до самовиховання та подальшого саморозвитку, отже — наявшсть перспектив. Виходячи ¿з необхщност1 особистюно ор1ентованого (С. Бондаревська) професшного навчання та виховання, ушверситетська осв1та створюе передумови для подальшого проектування суб'ект-суб'ектних комушкацш, шдивщуал1заци навчально-виховного процесу, що позитивно впливатиме на яккть пращ випускниюв. 3 шшого боку — в сучасних умовах оргашзаци аудиторно! системи реал1защя особистшно ор1ентованих пщход1в чи повшстю 1х [особисткно ор1ентоваш пщходи] заперечуе, змщуючись у б1к тьюторства, чи обмежуе д1евкть, переставляючи акценти з1 знань, компетенцш на стосунки, комушкацп. Сучасний л1кар ветеринарно! медицини повинен бути ноЫем низки потенщал1в, що складно пщдаються зчисленню, кшьккнш д1агностищ [3]:

1) потенщал взаем оди вроджено! та набуто! схильносп до лжарсько! д1яльност1;

2) потенщал особистого ставлення до професшно! д1яльност1 (наближае цш шдивщуального розвитку та кар'ерш ор1ентацп в точщ якюних характеристик культурно-осв1тнього простору конкретного ушверситету,

285

юнуючих та дшчих культурних явищ, оргашзацшно1/корпоративно1, мотивацшно! культури. Професшна лжарська д1яльн1сть викладач1в в ушверситетських клмках формуе визначене смислове, емоцшне наповнення майбутньо! професшно1 лжарсько! д1яльност1 випускниюв, ix емоцшно-ощнне ставлення до професи. KpiM того, достатньо впливовими також е смисли, що "живуть" в шформацшному npocTopi, створюваному 3MI);

3) потенщал можливоси виконання свое! роботи на тому piBHi уявлень, що визначаеться професшною пщготовкою та шдивщуальним розумшням сутност1 професшно! д1яльност1 лжаря ветеринарно! медицини (можливост1 зад1яння цього потенщалу прямо пов'язаш з р1внем розвитку ушверситетсько! науки, залучешстю майбутшх ветеринарних л1кар1в до науково! д1яльност1, проведениям реально необхщного, а не формального наукового пошуку в конкретному ВНЗ);

4) потенщал професюнал1зму, тобто стушнь штегрованоси системи набутих знань, умшь та навичок 3i способами професюнального мислення, прийняття pimeHb (кар'ерш ор1ентац1!, пор1вняно з штелектуальним розвитком, вщкривають ширш1 можливоси для формування цього потенщалу).

Рух у напрям1 досягення цшей шдивщуального штелектуального розвитку випускниюв, таким чином, е процесом культуровщповщним, оскшьки "культура робить з наукою те ж, що рашше робила профеая: вона вщбирае з науки все життево найнеобхщшше для того, щоб тлумачити наше кнування [2, 96]".

Щодо другого напряму цшепокладання в ушверситетськш ocBiTi — кар'ерних оркнтацш — то, хоча дослщники i пояснюють !х змкт як пром1жну змшну м1ж особистктю та оргашзащею [5, 87-89], тим не менше, вона визначае шляхи сощально спрямованого саморозвитку та особисткного зростання, включаючи одночасно !х напрями та способи здiйcнeння, тобто "шструменти", формуеться протягом poKiB [4]. Отже, в ушверситетськш освт складно врахувати ще не ycтaлeнi Kap'epHi оркнтаци, хоча, на niflCTaBi poзyмiння оргашзацшно! структури зaклaдiв ветеринарно! медицини, проективних поведшкових моделей, з урахуванням "кар'ерних якopiв", сформульованих Е. Шейном [7], яю ще належиться адаптувати до лшарських пpoфeciй, можливе культивування вщповщно! мотивацп. Kap'epHi оркнтаци в процеш ушверситетсько! ocBiTH можуть проявлятися спочатку як загальш пpoфeciйнi оркнтаци (бажання в майбутньому завоювати повагу колег, досягти визнання власно! пpoфeciйнoi KOMneTeHTHOCTi), noTiM — як зaгaльнi оргашзацшш оркнтаци (прагнення до просування службовою драбиною) [6]. Перешкоджати виникненню кар'ерних оркнтацш ще пщ час навчання можуть внутршш та 30BHimHi фактори, серед яких, у KOHTeKCTi ще! публжаци, досить неоднозначним е вплив cyTHOCTi yHiBepcHTeTy, його кyльтypнo-ocвiтнiй npocTip, що розширюють пщготовку фaxiвця, peaлiзyючи принцип культуровщповщноси, та, одночасно, "розмиваючи" власне пpoфeciйнi критери пiдгoтoвлeнocтi. Це може призводити до того, що молодь, не бачачи конкретних оргашзацшних та eKOHOMiчних перспектив, вiдмoвляeтьcя вщ

286

професшно! д1яльносп, ще не приступивши до не! практично. Таким чином втрачаеться потенщал молодих, осв1чених людей, здатних, реал1зуючи cboi шдивщуальш штелектуальш можливост1 та втшюючи кар'ерш ор1ентацп, здшснити серйозний культурно-осв1тнш прорив.

Пщводячи пщсумки, зауважимо, що обидва цшьов1 напрями ушверситетсько! осв1ти повинш втшюватися в сучасному навчально-виховному процеа, питания про можливють ix об'еднання чи протиставлення покликане, CKopime, загострити увагу на р1зних аспектах ушверситетського життя, т1сно пов'язаного як з юнуючою патр1архальною академ1чною традищею, так i з сучасними суспщьними, економ1чними тенденщями.

Л1тература

1. Глузман О.В. Методолопчш засади дослщження ушверситетсько! педагопчно! осв1ти / Олександр Володимирович Глузман // Психолопя i суспшьство. — 2008. — № 2. — С. 8 — 44.

2. Ортега-1-Гассет X. МгЫя Ушверситету // 1дея Ушверситету: антолопя / Упоряд.: М.Зубицька, Н.Бабалик, З.Рибчинська; вщп. ред. М.Зубицько!. — Льв1в : Л1топис, 2002. — С. 67 — 107.

3. Павлюк М.М. Особливост1 професшного становления педагога в умовах суспшьних змш [Електронний ресурс] / М.М. Павлюк. — Режим доступу : http://novyn.kpi.ua/2008-1/08_Pavluk.pdf

4. Провоторова Н.В. Психолопчний анал1з кар'ерних ор1ентацш держслужбовщв [Електронний ресурс] / Н.В. Провоторова. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnpu_psykhol/2009_29/15.html

5. Шейн Э. Организационная культура и лидерство: Построение. Эволюция. Совершенствование / Пер. с англ. СПб.: Питер, 2002. - 336 с.

6. Gouldner A. W. The Coming Crisis in Western Sociology. - N. - Y. : Heinemann Educational Publishers , 1971. - 528 p.

7. Shein E.H. Career Anchors: Discovering your real values. — San Diego, Calif.: University Associates, 1990. — 67 p.

Summary O.Ye. Smolinska, M.P. Drach The article deals with purposefulness of university education, directed on the quality of future professional life of graduating students.

Key words: purposefulness, university education, cultural and educational space, professional activity.

287