CC BY
26
группы Ожог + 0,9% р-р №С1. Применение лактопротеина с сорбитолом или НАЕ8-ЬХ 5%, через 7 суток после ожогового повреждения кожи, приводит к нормализации показателей клеточного цикла легких, что проявлялось уменьшением блока пролиферации, а также положительным стимулирующим влиянием на синтез ДНК при применении НАЕ$-ЬХ 5%.
Ключевые слова: ожог кожи, клеточный цикл, ДНК-цитометрия, легкие, НАЕ$-ЬХ 5%, лактопротеин с сорбитолом.
Стаття надшшла 12.09.2014 р.
on day 3 group Burn 0,9% NaCl. Usage of lactoprotein with sorbitol or HAES-LX 5%, 7 days after burn injury of the skin, caused a normalization of cellular cycle of lungs, which was characterized by a decrease of block proliferation index, as well as a positive stimulating effect on DNA synthesis in the application of HAES-LX 5%.
Key words: burns of the skin, cell cycle, DNA cytometry, lungs, HAES-LX 5%, lactoprotein with sorbitol.
Рецензент Запорожець Т.М.
УДК 615.212:616.831-092.9:616.832-004.2-092.4
ВПЛИВ ЗНЕБОЛЮЮЧИХ ЗАСОБ1В НА ДОСЛ1ДНО-ОР16НТОВАНУ ФУНКЦ1Ю ЦНС У ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕКВ1ВАЛЕНТУ РОЗС1ЯНОГО СКЛЕРОЗУ
Дана стаття присвячена дослщженню впливу знеболюючих засобiв на показники рухово - дослщницько! функцп в тест «вщкрите поле» у бших щурiв в умовах формування демieлiнiзуючего дисбалансу в ЦНС (модель експериментального алерпчиого енцефаломieлiту (ЕАЕ)). Встановлено, що аналгетичш препарати не справляють ютотного впливу на психоемоцшш прояви у тварин в тест «вщкрите поле» в умовах ЕАЕ, що тдтверджено зареестрованими показниками актв грумшгу та болюЫв, яю в юнщ експерименту вщповщали показникам вихiдного фону. Також слщ зазначити позитивний вплив iбупрофену i кеторолаку при спiльному використанш з метилпреднiзолоном: кiлькiсть пересiчених квадратв, а також дослiдницька активнiсть (заглядання в шрки i вертикальнi стшки над майданчиком) мали тенденцiю до вщновлення рухового дефiциту i рееструвалися на тлi показникiв вихiдного фону. Надалi плануеться вивчення фармакодинамiчних аспектв знеболення дослiджуваних препаратiв в умовах експериментальних еквiвалентiв розсiяного склерозу на тт лiкування метилпреднiзолоном.
Ключов! слова: розаяний склероз, фармакотерашя, експеримент, ненаркотичш анальгетики.
Робота е фрагментом НДР «Системна фармакологiя неотоХдних аналъгетитв та засобiв медикаментозного захисту мозку в умовах патологiчних статв» ДР № 0114и000935).
Розшяний склероз (РС) - захворювання нервово! системи, котре виникае в молодому та середньому вщ1 (15-40 роюв). Особливютю хвороби е одночасне враження деюлькох вщдшв ЦНС, що призводить до появи у хворих р1зно! невролопчно! симптоматики. До тепершнього часу змшилося уявлення про саму сутшсть РС, як про захворювання, «вражаючому м1елшов1 оболонки провщниюв головного та спинного мозку», при якому перюди загострень змшюються перюдами повного або майже повного клшчного благополуччя [9]. В останш роки з'являеться все бшьше даних, яю свщчать про значну, якщо не провщну роль - нейродегенеративних процешв в патогенез1 РС I стае очевидним, що вже на раншх етапах захворювання розвиваеться нейрональне I аксональне нейродегенеративне ушкодження [15]. Причому пошкодження аксошв спостерпаеться не тшьки в вогнищах дем1елш1зацп, а розповсюджуеться вдовж всього аксонального волокна [10]. У зв'язку з встановленими в останш роки фактами, в даний час РС розглядаеться не тшьки як ауггамунне дем1елш1зуюче захворювання, але I як нейродегенеративне захворювання [13, 14].
Нейропсихолопчт зм1ни при РС включають зниження 1нтелекту, порушення повед1нки. Часпше у хворих на РС переважае депреая. При розс1яному склероз1 ейфор1я часто поеднуеться 1з зниженням штелекту, недоощнкою тяжкосп свого стану, розгальмуванням поведшки. Близько 80% хворих на розсшний склероз на раншх стад1ях захворювання мають ознаки емощйно! нестшкосп з багаторазовою з р1зкою змшою настрою за короткий пром1жок часу [12]. У бшьшосп хворих спостер1гаеться також больовий синдром [11], що потребуе призначення знеболюючих засоб1в. На сьогодш перелш болетамуючих засоб1в е лщируючим на фармацевтичному ринку Украши. Також вщом1 даш, щодо переваг та недолтв в мехашзм1 дп дано! групи препарапв [1]. Проте даних щодо впливу анальгетиюв на повед1нков1 реакцл у хворих на РС нами в лггератур1 не визначено.
Метою роботи була експериментальна оцшка ор1ентовно-досл1дно! функцп щур1в в тест «вщкрите поле» на фош отримання знеболюючих засоб1в за умов експериментального екв1валенту розс1яного склерозу з урахуванням фармакотерапп загострень метилпредшзолоном.
Матерiал та методи дослiдження. Дослщження проведенш на 80 бших безпородних щурах, масою 220-270 г., яю утримувались у стандартних умовах в1вар1ю ДЗ «ДМА МОЗ Укра1ни» [6]. Дослщження виконувались у вщповщносп до принцитв Хельсшксько! декларацп, прийнято! Генеральною асамблеею Всесв1тньо! медично! асощацп (2000р.), Конвенцп Ради
Свропи у правах людини та бюмедицини (1997р.), вщповщних положень ВООЗ, Мiжнародноl ради медичних наукових товариств, Мiжнародного кодексу медично1 етики (1983р.), «Загальним етичним принципам експерименпв над тваринами», що затвердженi I Нацiональним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001р.) згiдно з положениями «Свропейсько1 конвенци по захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментах та шших навчальних цшях». Експериментальний алергiчний енцефаломieлiт (ЕАЕ) вщтворюваний шляхом внутрiшньошкiрного введення гомогенату головного, спинного мозку i периферичних нервiв зi стимулятором Фрейнда, вiдноситься до ютинного аутоiмунного захворювання нервово! системи. Природно, що ЕАЕ представляе лише вщносну, наближену модель демieлiнiзуючих захворювань людини, так як мiж демieлiнiзуючими захворюваннями в клiнiцi та експеримент е iстотна вiдмiннiсть в характерi клiнiчного перебiгу, а також i гiстологiчних ушкоджень мозково! тканини. Проте клшчш, бiохiмiчнi, iмунологiчнi та морфолопчш змiни при ЕАЕ мають принципову схожiсть з аналогiчними змiнами при демiелiнiзуючих захворюваннях людини. Це дае тдставу розглядати !х як достатньою мiрою адекватну модель, що дозволяе досить значно розширити межi дослщжень питань етюлоги, патогенезу, клiнiки, терапи та профiлактики демiелiнiзуючих захворювань [4].
Тварин вибiрково роздiлили на 10 дослщних груп (п=8), котрим моделювали ЕАЕ: I група -контроль (чистий ЕАЕ); II група, котра отримувала метилпреднiзолон (М), доза 3,4 мг/кг (внутршньоочеревинно (в/о)); III група - лорноксикам (Л), доза 0,3 мг/кг введення (в/о); IV група - М+Л в вщповщних дозах; V група - iбупрофен (I), доза 30 мг/кг введення (внутршньошлунково (в/ш)); VI група - М+! в вщповщних дозах; VII група - мелоксикам (Мел), доза 1 мг/кг введення (в/о); VIII група - М+Мел в вщповщних дозах; IX група - кеторалак (К), доза 5 мг/кг введення (в/о); X група - М+К в вщповщних дозах.
Для вщтворення ЕАЕ найбшьш поширений метод введення енцефал^огенно! емульси внутршньошюрно в подушечки пальщв, в дшянки грудини чи спинки тварин, а також в основу хвоста щурiв [2, 3, 8]. Змши поведшки тварин вивчали в тестi «вiдкрите поле», рiвень рухливо! активностi характеризували по кшькост перетнутих квадратiв (горизонтальна активнiсть) та кшькосп стiйок (вертикальна активнiсть). Змши дослщно-емоцшного стану оцiнювали по кшькосп заглядань та кiлькостi актiв грумшгу та болюсiв [5]. Оцiнка поведшкових змiн рееструвалась в вихiдному сташ, на 12 день максимального прояву захворювання з пiком змiн рухово-емощного стану та на 17 день - 5-денна терапiя монопрепаратом (знеболюючий засiб) та анальгетиком сумiсно з метипредшзолоном. Всi отриманi данi вщпрацьоваш загально прийнятими в медико - бюлопчних дослiдженнях методами статистичного аналiзу з використанням стандартних пакетiв комп'ютерних програм [7].
Результати дослiдження та Тх обговорення. Аналiзом поведiнки щурiв у вихiдному станi показано, що тварини вшх експериментальних груп були досить активними: показники моторно -дослщницько! та емоцшно! активностi коливались в межах фiзiологiчноl норми для гризушв вшово1 групи, що була задiяна на даному етапi спостережень (табл. 1).
Встановлено, що за умов 12-денного формування демiелiнiзацil у 100% тварин викликало однонаправлений характер змш у всiх експериментальних групах (рис. 1 - 5). Зокрема, протягом перших 12 дшв рухова активнiсть знизилась в середньому у 2-3 рази за кшьюстю перетнутих квадраив та у 10 - 12 разiв за кiлькiстю вертикальних стойок. При цьому кiлькiсть заглядань у «шрки» коливалась в межах вщ 1,33±0,49 (р>0,05) (для групи IX) до 3,50±0,42 (р>0,05) (для групи II), що вщповщало зниженню дослiдноl активностi у 1,9 - 4,7 рази щодо показникiв вихiдного стану.
За умов отримання метилпредшзолону в дозi 3,4 мг/кг спостерiгалась позитивна динамша щодо вiдновления рухово1 активности якщо кiлькiсть перетнутих квадратiв на 12 день моделювання експериментального е^валенту РС складала 9,83±1,77, то вже шсля 5-денного введення М збшьшилась у 2,3 рази (р<0,05). Проте, емоцшний стан тварин можливо характеризувати як тривожний - кiлькiсть акпв грумiнгу та болюсiв залишався зниженим майже у 2 рази у порiвияннi з показниками вихiдного стану (рис. 1). Показано, що на тлi призначення лорноксикаму та лорноксикаму сумюно з метилпреднiзолоном спостерiгалось пригшчення рухово1 активностi: кiлькiсть перетнутих квадра^в рееструвалось в межах вiд 14,16*±1,70 для групи III до 17,83±2,60 для групи IV, що у порiвняннi з показниками вихiдного стану вщповщало зниженню у 2 рази (р<0,05). Дослiдно-емоцiйний стан тварин характеризувався бшьш позитивною динамiкою: так кшьюсть актiв грумiнгу та болюсiв наприкшщ дослiджения майже вiдповiдало показникам вихщного стану (рис. 2).
Taблиця 1
Моторно-дослщна поведшка щурiв на фон введення знеболюючих засоб1в за умов
моделювання демieлшiзуючо'l патологи
Доcлiд. Кpитepiï оцiнки в Tepмiн доcлiдy
зacоби, дозa, мг/кг TecTi «вiдкpитe полe» виxiдний cтaн (ВС) чepeз 12 днiв чepeз 17 дшв
квaдpaти 25,17±1,75 4,50±0,71 12,33±1,52
нipки 8,33±1,08 2,50±0,22 2,50±0,67
Iгpyпa cтiйки 7,00±0,73 1,00±0,36 1,66*±0,49
ЕАЕ гpyмiнг 1,50±0,22 0,66±0,21 0,83±0,16
болкюи 0,83±0,30 0,50±0,22 1,16±0,16
квaдpaти 32,66±3,30 9,83±1,77 23,0±2,59
нipки 6,66±1,08 3,50±0,42 4,00±0,36
II гpyпa cтiйки 8,83±1,40 1,50±0,56 6,66±1,20
ЕАЕ + M гpyмiнг 2,50±1,40 1,0±0,36 1,16±0,47
болкюи 1,66±0,42 1,50±0,42 0,83±0,30
квaдpaти 24,16±1,64 12,16*±0,60 14,16*±1,70
нipки 7,00±1,21 3,33*±0,76 3,83*±0,54
III гpyпa cтiйки 8,83±1,19 1,00±0,25 2,66±0,49
ЕАЕ+Л гpyмiнг 1,0±0,44 0,50±0,22 0,83±0,40
болкюи 1,0±0,36 0,50±0,22 1,33±0,42
квaдpaти 32,33±3,92 16,33*±2,15 17,83*±2,60
нipки 7,83±0,79 3,33*±0,49 6,16±0,47
IV гpyпa cтiйки 7,33±1,92 2,16*±0,65 4,50*±0,88
ЕАЕ+M+Л гpyмiнг 1,83±0,30 1,0±0,36 1,66±0,49
болкюи 1,33±0,21 0,66±0,21 0,83±0,30
квaдpaти 28,16±5,25 11,16*±1,49 15,83*±1,75
нipки 7,83±0,98 2,83*±0,30 3,83*±0,30
V гpyпa cтiйки 11,16±2,95 2,33*±0,71 1,83*±0,30
ЕАЕ+I гpyмiнг 1,50±0,50 0,50±0,22 1,50±0,42
болкюи 1,0±0,25 0,83±0,30 0,50±0,22
квaдpaти 35,16±4,60 14,66±2,84 25,16±4,18
нipки 9,33±1,28 3,50*±0,56 8,16±0,94
VI груга ЕАЕ+M+I cтiйки 8,50±0,99 3,50*±0,99 5,83±0,94
гpyмiнг 1,83±0,47 0,83±0,30 1,83±0,60
болкюи 0,66±0,21 0,50±0,22 1,0±0,44
квaдpaти 34,0±2,57 10,0*±0,73 18,16*±1,88
нipки 6,83±1,40 2,16*±0,40 2,50±0,61
VII гpyпa cтiйки 10,33±1,70 1,0*±0,51 4,16*±1,19
ЕАЕ+Meл гpyмiнг 1,0±0,44 - 1,83±0,30
болкюи 1,16±0,30 1,16±0,40 1,50±0,22
квaдpaти 38,33±4,13 14,83±1,81 21,33*±1,38
нipки 8,50±1,08 2,16*±0,54 4,33*±0,84
VIII гpyпa cтiйки 9,66±1,02 1,83*±0,65 1,50*±0,67
ЕАЕ+M+Meл гpyмiнг 1,83±0,47 2,00±0,44 1,50±0,22
болкюи 1,33±0,49 1,66±0,42 1,16±0,30
квaдpaти 32,33±3,05 7,50*±1,08 12,50*±1,38
нipки 6,33±0,76 1,33±0,49 2,66±0,49
IX гpyпa cтiйки 9,50±0,76 - 2,50*±0,61
ЕАЕ+К гpyмiнг 1,0±0,36 1,16±0,30 1,66±0,33
болкюи 1,50±0,56 1,83±0,30 1,33±0,21
квaдpaти 28,83±3,0 11,33*±1,33 21,33*±1,38
нipки 9,16±0,74 2,33*±0,49 4,33*±0,84
X гpyпa cтiйки 9,33±1,62 1,83*±0,16 1,50*±0,67
ЕАЕ+M+K гpyмiнг 2,66±0,61 0,50*±0,22 1,50±0,22
болкюи 1,66±0,33 1,33±0,64 1,16±0,30
А В А В
Риc. 1. Змши повeдiнковиx peaкцiй у щур1в в TecTi «вдарите Риc. 2. Змши повeдiнковиx peaкцiй у щур1в в TecT «вщкриге
полe» 3a умов ЕАЕ (А - груш I), (В - груш II - M). полe» 3a умов ЕАЕ (А - груш III - Л), (В - груш IV - M+Л).
Однонаправлена тенденщя змш спостерiгалась щодо показникiв орiентовно-дослiдницькоl активностi тварин в тестi «вщкрите поле» за умов отримання iбупрофену та iбупрофена сумiсно з метипредшзолоном. Так, кiлькiсть вертикальних пiдйомiв залишалась зниженою у 6 разiв (р<0,05), кiлькiсть заглядань у нiрки у 2 рази (р<0,05)на фонi введення iбупрофену. Декiлька позитивна динамiка спостерпалась при сумiсному використаннi метилпреднiзолону та iбупрофену: кiлькiсть стойок та заглядань у шрки наприкiнцi експерименту майже вщповщало показниками вихiдного стану. Також не змшився емоцiйний стан тварин: кшьюсть актiв грумiнгу та болюшв рееструвався незмiним (рис. 3).
За даних умов експерименту 5 -денне введення мелоксикаму (гр. VII) та мелоксикаму сумюно з метипреднiзолоном (гр. VIII) викликало помiрне вiдновлення рухового дефщиту. Найбiльш вираженi змiни по кшькосп перетнутих квадратiв зареестрованi в груш VIII: при порiвняннi показниюв вихщного стану та 17 дня експерименту збшьшення складало у 1,4 рази (р<0,05). Також вiдмiчено, що за умов отримання Мел та Мел+М дослщницька активнють по кiлькостi заглядань у шрки та кшькють вертикальних пiдйомiв залишалось ще зниженою у 2,7 i 1,9 рази (р<0,05) та 2,5 i 6,4 рази (р<0,05) вiдповiдно для зазначених груп у порiвняннi з показниками вихiдного стану (рис. 4).
Емоцшний стан тварин характеризувався показниками кшькосп акпв грумшгу та болюсiв на р1вш ф1зюлопчних дш тварин.
болюсн шрки
грушг стшн —з—ВС -*-ЕДЕ -4—ВС -«-ЕАЕ
А В
Рис. 3. Змши поведшкових реакцш у щур1в в тест «вщкрите поле» за умов ЕАЕ (А - група V - I), (В - група VI - М+!).
А В
Рис. 4. Змши поведшкових реакцш у щур1в в тест «вщкрите поле» за умов ЕАЕ (А - група VII - Мел), (В - група VIII - М+Мел).
Схожi результати отримаш на фош введення кеторалаку (група IX) та кеторалаку сумюно з метипредшзолоном. Встановлено, що 5 - денне введення лшарських засобiв сприяло вщновленню рухового дефiциту: кiлькiсть перетнутих квадранв збiльшилось з 11,33±1,33 до 21,33±1,38 для групи X та майже вщповщало показникам вихiдного стану (28,83±3,0). Проте дослiдно-емоцiйний стан залишався депресивно-тривожним, що вiдзначилось в низьких показниках кшькосп заглядань у шрки та вертикальних пiдйомiв (зменшення у 2,4 (р<0,05) та 4,3 рази (р<0,05)) (рис. 5).
Загалом, на фош отримання кеторолаку зареестровано збшьшення акпв грумшгу на 66% у порiвняннi з показниками вихщного стану, але цей стан тривожностi не мав статистично! в1ропдносп, що потребуе подалыпих спостережень.
оолюси
грушкг
1рки
:тшки
■ВС -♦-ЕАЕ —— • —ЕАЕ
А В
Рис. 5. Змши поведшкових реакцш у щур1в в тест «вщкрите поле» за умов ЕАЕ (А - група IX - К), (В - група X - М+К).
Таким чином, нами проаналiзовано вплив знеболюючих засобiв на поведiнковi реакцп щурiв за умов моделювання ЕАЕ та на тлi отримання базово! фармакотерапн метилпреднiзолоном.
Перспективи подальших дослгджень. З урахуванням отриманих результатiв цього дотдження, а саме впливу на формування дослiдно-орieнтованоl поведшки щурiв, насамперед щкаво дождити особливостi знеболюючого потенщалу анальгетичних засобiв за умов експериментального еквiваленту розЫяного склерозу, що i стане предметом наших подальших дотджень.
1. Вкторов О. П. Фармакоетдемюлопчний аналiз використання нестеро'1'дних протизапальних лiкарських 3aco6ÍB в практищ лiкаря-невролога / О. П. Вкторов, О. В. Макаренко, В. Й. Мамчур [и др.] // Рациональная фармакотерапия. -2010. - №2 (15). - С. 58-60.
2. Давыдова Г. С. Применение адъюванта с различным количеством БЦЖ для воспроизведения ЭАЭ у крыс / Г. С. Давыдова // Острый энцефаломиелита в эксперименте и клинике. - Минск: Наука и техника, - 1969. - С. 58-63.
3. Давыдова Г. С. Вопросы направленного моделирования аллергического энцефаломиелита / Г. С. Давыдова, Д. А. Марков // Демиелинизирующие заболевания нервной системы в эксперименте и клинике. - Минск: Наука и техника, -1975. - С. 24-33.
4. Донченко Г. В. Экспериментальный аллергический энцефаломиелит: некоторые показатели энергетического, белкового и липидного обмена / Г. В. Донченко, А. П. Клименко, Т. М. Кучмеровская // Нейрохимия. - 2007. - №3. - С. 232-238.
5. Калуев А. В. Стресс, тревожность и поведение. Актуальные проблемы моделирования тревожного поведения у животных / А.В. Калуев // - Киев, - 1998. - 95 с.
6. Кожем'яюн Ю. М. Науково-практичш рекомендацп з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю. М. Кожем'яюн, О. С. Хромов, М. А. Фшоненко [та ш.] // - К., - 2002. - 155 с.
7. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием EXCEL // С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич // -К.: «Морион», - 2001. - 408 с.
8. Нефьодов О. О. Моделювання та ощнка переб^у експериментального алерпчного енцефаломieлiту / О.О. Нефьодов, В.Й. Мамчур, Ю.В. Харченко // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2014. - вип. 4, Т.2. - С. 21-27.
9. Шмидт Т. Е. Рассеянный склероз: руководство для врачей / Т. Е. Шмидт, Н. Н. Яхно // -2-е изд. - М.: МЕДпресс-информ, - 2010. - 272 с.
10. Giuliani F. Immune-mediated neurodegeneration and neuroprotection in MS / F. Giuliani, V.W. Yong // Int. MS. J. - 2003. - №10. - P. 122-130.
11. Harris D. G. Management of pain in advanced disease / D. G. Harris // Br Med Bull. - 2014. - Vol. 110(1). - Р. 117-128.
12. Jones K. H. Physical disability, anxiety and depression in people with MS: an internet-based survey via the UK MS Register // K. H. Jones, P. A. Jones, R. M. Middleton [et al.] / PLoS One. - 2014. - N 25, Vol. 9(8). - P. 111-119.
13. Lassmann H. The immunopathology of multiple sclerosis: an overview / H. Lassmann, W. Bruck, C.F. Lucchinetti // Brain. Pathol. - 2007. - Vol. 17(2). - P. 210-218.
14. Myers L. W. Immunologic therapy for secondary and primary progressive multiple sclerosis / L. W. Myers // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. - 2001. - Vol. 1(3). - P. 286-293.
15. Siffrin V. Multiple sclerosis - candidate mechanisms underlying CNS atrophy. / V. Siffrin, J. Vogt, H. Radbruch [et al.] // Trends. Neurosci. - 2010. - Vol. 33(4). P. 202-210.
ВЛИЯНИЕ ОБЕЗБОЛИВАЮЩИХ СРЕДСТВ НА
ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКО-ОРИЕНТИРОВОЧНУЮ ФУНКЦИЮ ЦНС У КРЫС В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЭКВИВАЛЕНТА РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА Нефедов А. А.
Данная статья посвящена исследованию влияния обезболивающих средств на показатели двигательно -исследовательской функции в тесте «открытое поле» у белых крыс в условиях формирования демиеленизирующего дисбаланса в ЦНС (модель экспериментального аллергического энцефаломиелита (ЭАЭ)). Установлено, что ненаркотические анальгетики не оказывают существенного влияния на психоэмоциональные проявления у животных в тесте «открытое поле» в условиях ЭАЭ, что подтверждено зарегистрированными показателями актов груминга и болюсов, которые в конце эксперимента соответствовали показателям исходного фона. Также следует отметить позитивное влияние ибупрофена и кеторолака при совместном использовании с метилпреднизолоном: количество пересеченных квадратов, а также исследовательская активность (заглядывания в норки и вертикальные стойки над площадкой) имели тенденцию к восстановлению двигательного дефицита и регистрировались на фоне показателей исходного фона. В дальнейшем планируется изучить фармакодинамические аспекты обезболивания данных обезболивающих препаратов в условиях экспериментальной демиелинизации на фоне лечения метилпреднизолоном.
Ключевые слова: рассеянный склероз, фармакотерапия, эксперимент, ненаркотические анальгетики.
Стаття надшшла 22.09.2014 р.
INFLUENCE OF PAINKILLERS DRUGS FOR RESEARCH AND ORIENTATION OF THE CNS
FUNCTION AT RATS IN CONDITIONS OF EXPERIMENTAL EQUIVALENT OF MULTIPLE SCLEROSIS Nefedov A. A.
This article investigates the effect of anesthetics on levels of physical - the research function in the test "open field" in white rats in conditions of formation of demyelisationic imbalance in the central nervous system (model of experimental allergic encephalomyelitis (EAE)). Established that narcotic analgesics have no significant impact on the psycho-emotional manifestations in animals in the test "open field" in terms of EAE, which is confirmed by registered indicators acts of grooming and boluses that at the end of the experiment correspond to the index of the original background. Also of note is the positive impact of ibuprofen and ketorolac when used in conjunction with methylprednisolone: number of squares crossed, as well as research activity (looking into the burrows and the uprights above the ground) a tendency to restoration of motor deficit and recorded against the background of the initial background indicators. In the future we plan to explore the pharmacodynamic aspects of anesthesia data painkillers in experimental demyelination during treatment with methylprednisolone.
Key words: multiple sclerosis, pharmacotherapy, experiment, non-narcotic analgesics.
Рецензент Бобирьов В.М.
