CC BY
10
УДК 616.832-004:159.9.019.4:615.214-092.9
ЗМ1НИ РУХОВО-ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 ПОВЕД1НКИ ТВАРИН П1Д ВПЛИВОМ АНТИДЕПРЕСАНТ1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕКВ1ВАЛЕНТУ
РОЗС1ЯНОГО СКЛЕРОЗУ
Розсiяний склероз е найпоширенiшим демieлiнiзуючим захворюванням, яке вражае переважно осiб молодого працездатного вку (16-45 рокiв) i швидко призводить до швалщизацп. Когнiтивнi i емоцiйно-афективнi порушення у бiльшостi хворих проявляються пригнiченням найважливiших психiчних функцш (уваги, пам'ятi) та емоцiйного фону. Введення тритжко та пароксетину на тш базово! курсово! терат! метилпредшзолоном сприяе посиленню рухово! та норма^зацй дослщницько! активностi. Флуоксетин та пароксетин, але не ам^риптилш за даних умов експерименту забезпечують змiцнення м'язового тонусу, пролонгуючи час «зависання» щурiв на стрижнi в середньому на 75% (р<0,05) порiвняно з показниками активного контролю (ЕАЕ).
Таким чином, флуоксетин та тритжко е перспективними засобами в якост препараив ад'ювантно! терапи при наявностi больового синдрому на тлi депресивних порушень у хворих на РС.
Ключов! слова: ор1ентовно-дослщницька актившсть, розЫяний склероз, антидепресанти.
Робота е фрагментом НДР «Системна фармакологiя неотоХдних анальгетитв та засобiв медикаментозного захисту мозку в умовах патологiчних сташв» (ДР № 0114и000935).
Вщомо, що у хворих на розшяний склероз (РС) спостерпаеться надзвичайний пол1морф1зм псих1чних порушень з широким спектром психопатолопчних явищ - вщ невротичних розлавдв до психотичних сташв депресивного характеру [1, 2]. Депрешя - псих1чний розлад, що характеризуеться пригшченим настроем з негативною, песимютичною оцшкою себе та свого становища в сьогоденш, минулому { майбутньому. Депресивним пащентам характерна псих1чна гшералгез!я (душевний бшь), який на фош хрошчного захворювання може трансформуватись в хрошчний алпчний синдром, що потребуе медикаментозно! корекцп [9].
Хвор! на РС зазвичай знаходяться на коморбщному вид! лшування, котре включае базову гормональну терашю (наприклад, метилпредшзолоном) та корекщю супутшх проблем, зокрема, нейрогенного больового синдрому, що потребуе призначення знеболюючих засоб1в та засоб1в ад'ювантно! терапи [3]. Ад'ювантш засоби, а саме - антидепресанти в процес терапи больового синдрому можуть застосовуватися в якост знеболюючих засоб1в, а також з метою корекцп небажаних симптом1в, яю супроводжують основне захворювання.
Метою роботи була експериментальна оцшка впливу антидепресанпв (ам!триптилш, флуоксетин, тритпко, пароксетин) на ор1ентовно-досл1дницьку актившсть щур1в у тесн «вщкрите поле» на фош моделювання експериментального екв1валенту РС (ЕЕРС) на тт фармакотерапп метилпредшзолоном.
Матерiал та методи дослщження. Дослщження проведенш на 40 бших нелшшних щурах масою 200-240 г., як утримувались у стандартних умовах в1вар1ю ДЗ «ДМА МОЗ Укра!ни» [5]. Тварин виб1рково роздшили на 5 дослщних груп (п=8), котрим одноразово вводили антидепресивш засоби в за умов сформованого ЕЕРС (вс вони отримували протягом 5 дшв метилпредшзолон (3,4 мг/кг): I група - контроль (ЕЕРС); II група - ам!триптилш (10 мг/кг), III група - флуоксетин (25 мг/кг), IV група - тритпко (40 мг/кг) та V група - пароксетин (8 мг/кг).
Для вщтворення ЕЕРС використаний метод введення енцефаттогенно! емульсп внутршньошюрно в подушечки пальщв, в д1лянки грудини чи спинки тварин, а також в основу хвоста щур1в [8].
Змши поведшки тварин вивчали в тесн «вщкрите поле»: р1вень рухово! активносн характеризували за кшьюстю перетнутих квадранв (горизонтальна актившсть) та стшок (вертикальна актившсть). Дослщницько-емоцшну поведшку оцшювали за кшьюстю заглядань в «шрки», акнв грумшгу та болюшв [7]. Показники ор1ентовно-досл1дницько! та емоцшно! активносн реестрували у вихщному сташ, на шку захворювання (12 доба) та на 17 добу шсля 5-денно! терапп метилпредшзолоном та разового введення антидепресанту у вище зазначених групах. У цьому ж режим! проводили оцшку стану м'язового тонусу щур!в на фон! введення дослщжуваних засоб!в за умов модельовано! патолог!! [4].
Вс! отриман! дан! оброблено загально прийнятими в медико - бюлопчних досл!дженнях методами статистичного анал!зу з використанням стандартних пакет!в комп'ютерних програм. Математична обробка включала розрахунки середшх арифметичних значень (М), !х похибок (±т).
Встановлення достовiрностi мiжгрупових вiдмiнностей по значеннях показника порогу больового реагування проводилося за допомогою параметричного t-критерiю Ст'юдента, критерда рангових сум Вiлкоксона (Wilcoxon Rank-Sum test), критерiю Манна-Уiтнi та методу однофакторного дисперсшного аналiзу (ANOVA). Вщмшносп вважали статистично достовiрними при рiвнi р<0,05. Перед застосуванням параметричних критернв проводилася перевiрка гiпотези про нормальний закон розподшу випадкових величин [6].
Результати дослщження таТх обговорення. У вихщному станi тварини вшх дослiдних груп були досить активними: показники моторно-дослщницько1 та емощйно1 активност коливалися в межах фiзюлоriчноl норми для гризушв вщповщно1 вшово1 групи.
Показано, що у 100% тварин ушх дослiдних груп змiни рухово-дослщницько! активностi в тестi «вщкрите поле» на 12 добу моделювання ЕЕРС мали однакову спрямованiсть: кiлькiсть перетнутих квадраив знизилась у 2,9 разiв для групи III (флуоксетин) та у 5,6 разiв для групи I (контроль); кшьюсть заглядань у «шрки» зменшилась у 2 рази для групи IV (трипкко) та у 5,5 разiв для групи VI (ам^риптилш) порiвняно з показниками вихщного стану. Кiлькiсть вертикальних пiдйомiв за даних умов експерименту зменшувалась у 5,4 разiв для гр. III (флуоксетин) та у 2,6 разiв для гр. VI (ам^риптилш) порiвняно з показниками вихвдного стану. Емоцшний стан тварин на 12 добу експерименту оцшювався як тривожний з ознаками седацл: кiлькiсть актiв грумiнгу та болюсiв була значно меншою у всiх дослiдних групах порiвняно з показниками вихiдного стану (табл. 1).
Таблиця 1
Показники поведшки щурiв тестi «вщкритого поля» за умов моделювання розаяного
склерозу та введення антидепресан^в
Експериментальна група Критери оцшки в тест «вщкрите поле» Показники (М±m)
У вихщному стан через 12 д1б через 17 д1б
ЕЕРС квадрати 25,17±1,75 4,50±0,71 12,33±1,52
шрки 8,33±1,08 2,50±0,22 2,50±0,67
стшки 7,00±0,73 1,00±0,36 1,66*±0,49
грумшг 1,50±0,22 0,66±0,21 0,83±0,16
болюси 0,83±0,30 0,50±0,22 1,16±0,16
ЕЕРС+М+ Ам1триптилш квадрати 22,0±1,42 4,83*±0,70 12,33*±1,52
шрки 6,0±0,36 1,33*±0,42 2,50*±0,67
стшки 5,0±0,51 0 1,66*±0,49
грумшг 1,16±0,47 0,83±0,16 0,83±0,16
болюси 1,0±0,25 0,83±0,16 1,16±0,16
ЕЕРС+М+ Флуоксетин квадрати 31,83±5,26 11,0 *± 1,4 15,50*± 1,11
шрки 9,16±0,98 3,16±0,60 4,16*±0,83
стшки 15,33±1,85 2,83*±0,30 1,50*±0,56
грумшг 1,0±0,36 1,0±0,36 2,16*±0,30
болюси 0,83±0,40 1,66±0,33 1,16±0,30
ЕЕРС+М+ Тритако квадрати 30,83±5,04 5,83*±0,60 15,0 *±1,89
шрки 7,33±1,14 3,66*±0,55 4,16*±0,54
стшки 7,16±0,54 1,16*±0,30 4,0*±0,85
грумшг 2,16±0,60 1,16±0,30 3,0±0,36
болюси 0,66±0,21 1,0±0,25 0,83±0,30
ЕЕРС+ Пароксетин квадрати 26,16±2,9 9,50*±1,25 11,5*±1,54
шрки 7,83±1,19 3,33*±0,61 3,50*±0,67
стшки 7,83±1,07 1,33*±0,61 2,83*±0,30
грумшг 2,0±0,36 1,0±0,36 1,50±0,42
болюси 1,5±0,56 1,33±0,42 1,50±0,50
Примака: * - р<0,05 по вщношенню показниюв вихщного стану.
Слiд зазначити, що за умов 5-деного введення метилпредiзолону сумюно з антидепресантами бiльшiсть показникiв поведшково! активностi рееструвались на рiвнi, який був зафшсований на 12 день експерименту: стан тварин характеризувався гiподинамiею та вщсутшстю дослщницько1 активностi.
Показано, що введення трипкко та пароксетину на тлi базово1 курсово1 терапп метилпредiзолоном сприяло посиленню рухово1 активносн у порiвняннi з показниками 12 доби дослщу. Крiм того, в зазначених експериментальних групах спостерiгалася позитивна динамша дослщницько1 активностi: так, кшьюсть вертикальних стiйок збiльшилася майже у 3,4 рази (р<0,05) порiвняно з показниками 12 доби експерименту для групи трипкко. Подiбна динамiка
зареестрована також щодо числа заглядань у «шрки»: для групи трипкко - збшьшення у 1,1 рази (р>0,05) та для групи амириптил^ - у 1,3 рази (р>0,05).
За умов введення флуоксетину нормалiзувався емоцiйний стан тварин: кшьюсть актiв грумiнгу та болюшв збiльшилася майже у 2 рази (порiвняно з показниками вихщного стану); тварини були спокiйними, ознак тривоги не спостерпалось.
У тварин з модельованою патологiею також реестрували змiни м'язового тонусу у вихщному станi, на 12 та 17 добу формування процешв де]шелшзацп. У вихщному станi час, протягом якого щури «зависали» на спецiальному стрижш (показник м'язово! сили), становив вщ 10,6 ± 1,5 с (гр. V) до 13,62 ± 1,71 с (гр. I). При цьому вже до 12 добу формування демiелшiзащl спостерiгалося зменшення м'язового тонусу в середньому в 1,5 - 2,5 рази для вшх дослщжуваних груп (табл. 2).
Встановлено, що на фош 5 денного отримання метилпреднiзолону разове введення амiтриптилiну не викликало змiн сили м'язiв: тварини були неспроможними вхопитись за стрижень. Бiльш виражена динамiка змiцнення м'язового тонусу була зареестрована на фош введення флуоксетину та пароксетину: збшьшення часу, протягом якого щури висши на стрижш, склало 78,4% (р<0,05) та 74,21% (р<0,05) порiвняно з показниками 12 доби експерименту.
Таблиця 2
М'язовий тонус у щурiв за умов моделювання розаяного склерозу та застосування
знеболюючих засоб1в
Дослщш групи М'язовий тонус (М±т)
Вихщний стан (ВС) Через 12 дшв Через 17 дшв
ЕЕРС 12,0±2,2 4,5*±1,4 0,6*±0,7
ЕЕРС + М + Ам^риптилш 10,6±1,5 3,4*±0,8 2,2*±0,7
ЕЕРС + М + Флуоксетин 13,62±1,71 2,87±0,93 5,12±1,65
ЕЕРС + М + Триткко 10,87±1,40 2,75±0,56 4,62 ± 1,37
ЕЕРС + М +Пароксетин 11,5±2,25 2,87±0,90 5,0±0,75
Примака: * - р<0,05 по вщношенню показниюв вихщного стану. Зареестрована позитивна динамжа змш показниюв заглядань у «шрки»: на фош отримання флуоксетину та триткко цей показник збшьшувався у 1,66 рази (р<0,05) на 17 добу експерименту.
1. За умов 12-добового формування ЕЕРС спостерпаеться пригшчення орiентовно-дослiдницькоl та емоцшно! активносн щурiв в тестi «вiдкрите поле» та ослаблення м'язового тонусу.
2. Введення флуоксетину та трипкко на фош 5-денного призначення метилпреднiзлону сприяе нормалiзацil рухово - емоцшно! активносн тварин у тестi «вiдкрите поле» та покращенню стану м'язово1 сили умов ЕЕРС.
3. Флуоксетин та трипкко е перспективними засобами в якосн препарапв ад'ювантно! терапп при наявносн больового синдрому на тлi депресивних порушень у хворих на РС.
Перспективи подальших дослгджень. В рамках даного дождження надалi представляетъся доцтьним оцтити характер впливу антидеnресантiв на формування ноцицептивноI вiдповiдi, тривал^тъ сну та прояви депреси у тварин з моделъованим еквiвалентом роз^яного склерозу.
1. Виноградов А. А. Оценка уровня стресса по шкале Ридера у женщин с рассеянным склерозом / А. А. Виноградов // -Рязань, - 1995. - С.11-12.
2. Вейн А. М. Течение рассеянного склероза у мужчин и женщин / А.М. Вейн // Журн. невропатол. и психиатр. - 1995. -№ 4 - С. 43-44.
3. Вжторов О. П. Алгоритми клшчного використання болетамуючих засоб1в (наркотичних та ненаркотичних анальгетиюв) при гострому та хрошчному синдромь Методичш рекомендацп / О.П. Вжторов, О.В. Макаренко, В.Й. Мамчур [и др.] // Кшв, ДЕЦ Украши, - 2011. - 56 с.
4. Калуев А. В. Стресс, тревожность и поведение. Актуальные проблемы моделирования тревожного поведения у животных / А.В. Калуев // - Киев, - 1998. - 95 с.
5. Кожем'яюн Ю.М. Науково-практичш рекомендацп з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю.М. Кожем'яюн, О.С. Хромов, М.А. Фшоненко [та ш.] // - К., - 2002. - 155 с.
6. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием EXCEL / С.Н. Лапач,
A.В. Чубенко, П.Н. Бабич // -К.: «Морион», - 2001. - 408 с.
7. Мельников А.В. Выбор показателей поведенческих тестов для оценки типологических особенностей поведения крыс / А.В. Мельников, М.А. Куликов, М.Р. Новикова // Журнал высшей нервной деятельности. - 2004. - Т. 54., №5. - С. 712 - 717.
8. Нефьодов О. О. Моделювання та оцшка переб^у експериментального алерпчного енцефалом1ел1ту / О. О. Нефьодов,
B. Й. Мамчур, Ю. В. Харченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - вип. 4, Т. 2 (114). - С. 205 -208.
9. Сергеев В. В. Психические расстройства у больных с демиелинизирующими заболеваниями Н.С. / В.В. Сергеев, З.А. Скударнова // Неврозоподобные состояния: сб. научи, трудов. - Смоленск., - 1988. - С.43-46.
ИЗМЕНЕНИЯ ДВИГАТЕЛЬНО-ИССЛЕДОВА-ТЕЛЬСКОГО ПОВЕДЕНИЯ ЖИВОТНЫХ ПОД
ВЛИЯНИЕМ АНТИДЕПРЕССАНТОВ В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЭКВИВАЛЕНТА РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА Нефедов А. А.
Рассеянный склероз является наиболее распространенным демиелинизирующим заболеванием, которое поражает преимущественно лиц молодого трудоспособного возраста (16-45 лет) и быстро приводит к инвалидизации. Когнитивные и эмоционально-аффективные нарушения у большинства больных проявляются снижением темпа и равномерности важнейших психических функций (внимания, памяти) и эмоционального фона. ЭАЭ как экспериментальный эквивалент РС вызывает угнетение ориентировочно-исследовательской и эмоциональной активности крыс в тесте «открытое поле» и ослабления мышечного тонуса. Введение триттикко и пароксетина на фоне базовой курсовой терапии метилпреднизолоном способствует усилению двигательной и нормализации исследовательской активности. Флуоксетин и пароксетин, но не амитриптилин в данных условиях эксперимента обеспечивают укрепление мышечного тонуса, пролонгируя время «зависания» крыс на стержне в среднем на 75% (р<0,05) по сравнению с показателями активного контроля (ЭАЭ). Таким образом, флуоксетин и триттикко являются перспективными средствами в качестве препаратов адъювантной терапии при наличии болевого синдрома на фоне депрессивных нарушений у больных РС.
Ключевые слова: ориентировочно-
исследовательская активность, рассеянный склероз, антидепрессанты.
Стаття надшшла 6.00.2015 р.
CHANGES MOTOR-RESEARCH ANIMAL BEHAVIOR UNDER THE INFLUENCE OF ANTIDEPRESSANTS UNDER THE EXPERIMENTAL EQUIVALENT OF MULTIPLE SCLEROSIS
Nefedov A. A.
Multiple sclerosis is the most common demyelinating disease that affects mainly young people of working age (16-45 years) and quickly leads to disability. Cognitive and emotional-affective disorders, most patients appear slowdown and the uniformity of the most important mental functions (attention, memory) and emotional background. It is shown that the introduction of additional trytikko and paroxetine increases motor activity indicators compared with those 12 days of the experiment, but remained lower than in the original condition. In addition, these treatment groups was observed positive dynamics research activity. It is shown that under conditions of administration of fluoxetine emotional animal improved: the number of acts and grooming bolus increased almost 2 times (compared with those initial state), the animals were calm anxiety was observed. Also the conditions EERS in animals with simulated pathology recorded changes in muscle tone in the initial state, and the 12 and 17 day formation process of demyelination. It has up to 12 days demyelination formation decreased muscle tone average of 1.5 - 2.5 times for all investigated groups. It is shown that more pronounced dynamics to strengthen muscle tone was registered against the backdrop of the introduction of fluoxetine and paroxetine. So investigated antidepressants (fluoxetine and trytikko) are promising for use as an adjuvant in the presence of pain is compatible with depressive disorders in patients with MS.
Key words: research-oriented behavior, multiple sclerosis, antidepressants.
Pe^roeHT Eo5npbOB B.M.
УДК 612.72 - 002: 612.453
СТАН АЛЬВЕОЛЯРНО! К1СТКИ I ЯСЕНЕВО1 ТКАНИНИ У САМИЦЬ ЩУР1В ЗА УМОВ НЕСБАЛАНСОВАНИХ РАЦ1ОН1В ГОДУВАННЯ
В робот представлен результати дослщження стану альвеолярно! юстки i ясенево! тканини у самиць щурiв, яких утримували на незбалансованих ращонах годування за показниками вмюту триглщервдв в тканинах i резорбщ! альвеолярно! юстки. Рiвень вмюту триглiцеридiв в тканинах пародонту у експериментальних тварин залежить вщ ращошв годування. Несбалансовашсть ращону годування тварин за вмютом легкозасвоюваних вуглеводiв призводить до тдвищення рiвню триглiцеридiв, як ознаки шсулшорезистентностЦ в альвеолярнш юстщ i ясеневш тканиш. Резорбщя альвеолярно! юстки ощнювалась вщ середньо! штенсивност до штенсивно!. При утриманш тварин на несбалансованому за вмютом жирiв рослинного походження ращош годування прояви ознак шсулшорезистентност в тканинах пародонта i резорбщя альвеолярно! юстки значно посилюються. Ращон годування, несбалансований за вмютом жиру тваринного походження не впливае на дослщш тканини.
Ключовi слова: Ращони годування, вуглеводи, жири, самищ щурiв, альвеолярна юстка, ясенева тканина, резорбщя, триглщериди, шсулшорезистентшсть.
Робота е фрагментом НДР «Патогенетичне обгрунтування нових niдходiв до профшактики та л^вання генералiзованих захворювань тканин пародонта та супутньоХ 1м патологи твердых тканин зубiв». Номер держреестраци № 011Ш002802.
В сучаснш науковш медичнш л1тератур1 досить значна увага прищляеться загальнопатолопчним станам, яю супроводжуються метабол1чними змшами в тканинах оргашзму, внаслщок особливостей харчування населення, зловживання алкоголем, цукрового д1абету [2, 7, 8]. Таю стани щшьно пов'язан1 ¡з розвитком метабол1чного синдрому { як його складов1 в1дом1
