CC BY
26
© Нефьодов О. О.
УДК 616. 823-004-092. 9-08:57. 089. 2:615. 276
Нефьодов О. О.
ОЦ1НКА ЗНЕБ0ЛЮЮЧ0Г0 ПОТЕНЦ1АЛУ НЕОП1О1ДНИХ АНАЛЬГЕТИК1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АЛЕРГ1ЧН0Г0 ЕНЦЕФАЛ0М1СЛ1ТУ
ДЗ «Дшпропетровська медична академ1я МОЗ УкраГни»
(м. Днтропетровськ)
Досл\дження проведено у рамках науково-до-сл\дноУ роботи кафедри фармакологи \ кл\н\чноУ фармакологи ДЗ «Дн\пропетровська медична академ\я МОЗ УкраУни»: «Системна фармаколог\я неоп\оУдних анальгетик\в та засоби медикаментозного захисту мозку в умовах патолог\чних стан\в», № держ. рее-страц\У 0114Ы000935.
Вступ. Розс\яний склероз (РС) - захворювання, що проявляеться дем\ел\н\зац\ею пров\дних систем з подальшим склерозуванням вогнищ розпаду де-струкц\У м\ел\ну \ утворенням склеротичних бляшок та характеризуеться хрон\чним прогресуючим переб\-гом з рем\с\ями. Вогнища дем\ел\н\зац\У утворюються в головному \ спинному мозку. В\русна \нфекц\я або \нший критичний агент викликають запальну реак-ц\ю, яка полягае у формуванн\ ауто\мунноУ в\дпов\д\ на м\ел\н, який реал\зуеться через Т-л\мфоцити [4, 9]. Враховуюч\ особливост\ патогенетичного переб\гу РС доц\льно вм\ти впливати на вс\ ланки розвитку захворювання за допомогою фармакотерапевтичних засо-б\в (наприклад, метилпредн\золоном) [3].
Як зазначаеться рядом автор\в [2], розвиток психоневролог\чноУ патологи, зокрема, РС, досить часто супроводжуеться проявом алг\чних синдром\в р\зноУ тривалост\ та \нтенсивност\. В\домо, що проблема знеболення е одн\ею з найб\льш важливих у сучасн\й медицин\, оск\льки б\ль - це найважлив\ший сигнал, який вказуе на деяк\ неблагополуччя у д\яль-ност\ орган\зму та своер\дний емоц\йно-психолог\ч-ний феномен, котрий суттево впливае на вс\ аспекти життед\яльност\.
Традиц\йно для усунення або ж ослаблення про-яв\в больового синдрому малоУ та середньоУ вираже-ност\ застосовують неоп\оУдн\ анальгетики та засоби ад'ювантноУ терап\У [1]. Саме тому при наявност\ у хворих на РС супутнього больового синдрому набу-вае актуальност\ питання щодо рац\онального та без-печного знеболення з урахуванням базовоУ терап\У метилпредн\золоном.
Мета роботи. Експериментальна оц\нка знебо-люючого потенц\алу неоп\оУдних анальгетик\в та га-бапентину за умов експериментального екв\валенту розс\яного склерозу, а саме, експериментального алерг\чного енцефалом\ел\ту (ЕАЕ), з урахуванням фармакотерап\У метилпредн\золоном.
Об'ект I методи дослщження. Досл\дження проведенн\ на 60 б\лих безпородних щурах, масою 270-320 г., як\ утримувались у стандартних умовах в\-вар\ю ДЗ «ДМА МОЗ УкраУни» [7]. Утримання тварин та експерименти проводилися в\дпов\дно до поло-жень «бвропейськоУ конвенц\У про захист хребетних тварин, як\ використовуються для експеримент\в та \нших наукових ц\лей» (Страсбург 1985), «Загальних етичних принцип\в експеримент\в на тваринах», ухва-лених Першим нац\ональним конгресом з б\оетики (КиУв, 2001).
Експеримент складався з 2-х етап\в: I етап - ви-вчення антиноцицептивноУ активност\ у \нтактних тварин при одноразовому використанн\ анальгетик\в та габапентину; II етап - реестрац\я ноцицептивноУ в\дпов\д\ (реакц\я вокал\зац\У) за умов сформованого ЕАЕ при одноразовому введенн\ знеболюючих засо-б\в на тл\ 5-денноУ терап\У метилпредн\золоном.
Тварин виб\рково розд\лили на 6 досл\дних груп (п = 10), котрим одноразово вводили знеболююч\ засоби в \нтактному стан\ та за умов сформованого ЕАЕ (вс\ вони отримували протягом 5 дн\в метипредн\зо-лон 3,4 мг/кг): I група - контроль (чистий ЕАЕ); II група - парацетамол (150 мг/кг), III група - кеторолак (5 мг/ кг), IV група - диклофенак натр\ю (10 мг/кг); V група -мелоксикам (10 мг/кг) та габапентин (100 мг/кг).
Для в\дтворення ЕАЕ найб\льш поширений метод введення енцефал\тогенноУ емульс\У внутр\шньошк\р-но в подушечки пальц\в, в д\лянки грудини чи спинки тварин, а також в основу хвоста щур\в [5, 8].
Для оц\нки антиноцицептивноУ активност\ неоп\-оУдних анальгетик\в використаний метод електрич-ного подразнення кореня хвоста щур\в [10]. Оц\нку больовоУ чутливост\ зд\йснювали за реакц\ею хвоста (периферичний компонент формування ноцицеп-тивноУ в\дпов\д\) та по реакц\У вокал\зац\У (централь-ний компонент формування ноцицептивноУ в\дпов\д\) в початковому стан\ та через 30, 60, 90 \ 120 хвилин п\сля одноразового перорального введення досл\д-них засоб\в.
Вс\ отриман\ дан\ в\дпрацьован\ загальноприйня-тими в медико - б\олог\чних досл\дженнях методами статистичного анал\зу з використанням стандартних пакет\в комп'ютерних програм [6].
Результати дослщжень та Yx об говорения. Показники больового порогу на piBHi рефлекторноУ дуги у щур1в у вихщному стан1 коливались в межах вщ 1,2 ± 0,30 (гр. II) до 1,4 ± 0,20 (гр. V), щодо показниюв ре-акцп вокалiзацií показники у вихiдному стаж рееструвались в межах вiд 1,9 ± 0,30 (гр. III) до 2,1 ± 0,20 (гр. VI). На фон введення до-слiджених засобiв максимальний розвиток знеболюючоУ дií спостеркався на 90 хвилинi: однак при використанш парацетамолу най-бiльший аналгетичний потен^ал складав 139,2 % (р<0,05) у поpiвняннi з показниками вихщного стану вже на 60 хвилиш щодо по-казникiв pеакцií вокалiзацií (рис. 1). Вста-новлено, що максимум болетамуючоУ дií на piвнi спiнальноí pефлектоpноí дуги зафксо-ваний на 90 хвилиш для всiх дослщних засо-бiв. Зокрема, по здатност блокувати прохо-дження електричного подразнення на piвнi спинного мозку дослщш засоби можливо розташувати у наступному порядку: кето-ролак > габапентин > диклофенак натpiю > мелоксикам > парацетамол.
Наступним етапом нашого дослщжен-ня стало формування ЕАЕ: пiк змiн у тварин формувався к 7 дню дослщження та протя-гом наступних 5 дшв щури отримували ме-типредшзолон в дозi 3,4 мг/кг в якост базо-воí патогенетичноí терапп.
Встановлено, що в вихiдному стаж на електричне подразнення хвоста у щуpiв вах груп не спостеркалось вiдповiдi на piвнi реф-лекторно'| дуги. Pеакцiя вокалiзацií реестру-валась на piвнi вiд 1,2 ± 0,30 (гр. V) та 1,4 ± 0,10 (гр. I) у вихщному стан за умов сформовано-го ЕАЕ та базовоí терапп метилпредшзоло-ном. За даних умов вводились знеболюючi засоби внутpiшньошлунково одноразово по групам як вказано вище.
Результати дослщження представлен на рис. 2. Звертае на себе увагу той факт, що анальгетичний потен^ал дослщних засобiв був значно зменшеним у поpiвняннi з показниками нтактних тварин. Так, максимальна знеболююча актившсть спостеpiгалась на фонi введення габапентину: на 60 хвилиш (+84,0 % (р<0,5)), на 90 хвилиш (+102,4 % (р<0,05)) та до 120 хвилини знижувався до 94,0 % (р<0,05) у поpiвняннi з показниками вихщного стану. Також, цiкавi результати спостер^аються на фош введення кетолораку та мелоксикаму: пк знеболюючого потен^алу на 90 хвилиш та складае 78,0 % (р<0,05) та 92,3 % (р<0,05) вiд-повiдно у поpiвняннi з показниками вихщного стану.
Висновки. Таким чином, в залежнос^ вiд Гене-зу больового синдрому для корекцп ноцицептивно)" вiдповiдi на фонi використання метилпредшзолону
Рис. 1. Зм1ни знеболюючого потенщалу досл1дних засоб1в з
реестращею на 90 хвилин1 експеримента. Примака: * - р<0,05 по вiдношенню покащникiв вихiдного стану.
Рис. 2. Динамша зм1н порогу больового реагування (централь-ний компонент болю - реакц1я вокал1зацГГ) при електоподраз-ненш кореня хвоста щурГв за умов ЕАЕ на тлГ фармакотерапГГ метилпреднГзолоном. Примггка: * - р<0,05 по вщношенню покащникiв вихiдного стану.
можливо рекомендувати неопющш анальгетики, а саме, кеторолак, мелоксикам та серед засобiв ад'ювантно'| теpапií - габапентин.
Перспективи подальших досл1джень. З ураху-ванням отриманих pезультатiв цього дослiдження, а саме, впливу дослщжуваних неопiоíдних анальгетиюв (парацетамол, кеторолак, диклофенак натpiю та мелоксикам) та габапентин на формування центрального та периферичного компоненту формування ноцицептивно! вщповщ^, насамперед цкаво визначити фармаколопчш мехашзми та бiохiмiчнi мiшенi pацi-онального та безпечного застосування анальгети-юв за умов ЕАЕ на ^i базовоí патогенетичноí теpапií метилпpеднiзолоном, що i стане об'ектом наших подальших дослщжень.
Л1тература
Алгоритми ключного використання болетамуючих засобiв (наркотичних та ненаркотичних анальгетиюв) при гострому та хрошчному синдpомi. Mетодичнi pекомендацil / О. П. Вкторов, О. В. Макаренко, В. Й. Мамчур, С. М. Дронов. - КиТв : ДЕЦ УкраГни, 2011. - 56 с.
2. Викторов А. П. НПВЛС и фармакотерапия хронической боли: проблемы эффективности и безопасности / А. П. Викторов // Рацюнальна фармакотератя. - 2011. - № 2 (19). - С. 22-27.
3. Волошина Н. П. Обфунтування л1кування розстного склерозу / Н. П. Волошина // М1жнародний невролопчний журнал - 2006. - № 4. - С. 91-98.
4. Гусев Е. И. Рассеянный склероз: достижения десятилетия / Е. И. Гусев // Журнал неврологии и психиатрии. - 2007. -№ 4. - С. 4-15.
5. Донченко Г. В. Экспериментальный аллергический энцефаломиелит: некоторые показатели энергетического, белкового и липидного обмена / Г. В. Донченко, А. П. Клименко, Т. М. Кучмеровская // Нейрохимия. - 2007. - № 3. - С. 232-238.
6. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием EXCEL / С. Н. Лапач,
A. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К.: «Морион», 2001. - 408 с.
7. Науково-практичш рекомендацп з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю. М. Кожем'яюн, О. С. Хромов, М. А. Фтоненко [та ¡н.]. - К., 2002. - 155 с.
8. Нефьодов О. О. Моделювання та оцЫка переб^у експериментального алерпчного енцефалом^ту / О. О. Нефьодов,
B. Й. Мамчур, Ю. В. Харченко // Вюник проблем бюлогп ¡ медицини. - 2014. - Вип. 4, Т. 2 (114). - С. 205-208.
9. Рассеянный склероз: руководство для врачей / Т. Е. Шмидт, Н. Н. Яхно. - 2-е изд. - М.: МЕДпресс-информ, 2010. - 272 с.
10. Brune K. Mode of action peripherica! analgesic / K. Brune, K. Lanz // Arzneimittel - Forsch. - 1984. - Vol. 34, № 9a. - P. 1060 -1065.
УДК 616. 832-004-092. 9-08:57. 089. 2:615. 276
ОЦ1НКА ЗНЕБОЛЮЮЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ НЕОПЮ1ДНИХ АНАЛЬГЕТИК1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АЛЕРГ1ЧНОГО ЕНЦЕФАЛОМ1еЛ1ТУ
Нефьодов О. О.
Резюме. В po6oTi наведене теоретичне та експериментальне обфунтування знеболюючоУ активност нео-пющних анальгетиюв (парацетамол, кеторолак, диклофенак натрю мелоксикам) та габапетину за умов експериментального е^валенту розЫяного склерозу на фoнi теpапii метилпредызолоном. Встановлено, що у iнтактних тварин вс дoслiднi засоби здатнi впливати на формування центрального та периферичного компоненту ноцицептивно'|' вщповд на мoделi електpoшкipнoгo подразнення кореня хвоста. Проте, за умов експериментального алерпчного енцефалoмieлiту, тiльки кеторолак, мелоксикам та габапентин збертали свoi анти-нoцицептивнi властивoстi на piвнi центральних механiзмiв бoльoвoi вiдпoвiдi на електричне подразнення на тлi базoвoi терапп метилпpеднiзoлoнoм.
Ключов1 слова: poзсiяний склероз, експериментальний алеpгiчний енцефалoмieлiт, неoпioiднi анальгетики, знеболення.
УДК 616. 832-004-092. 9-08: 57. 089. 2: 615. 276
ОЦЕНКА ОБЕЗБОЛИВАЮЩЕГО ПОТЕНЦИАЛА НЕОПИОИДНЫХ АНАЛЬГЕТИКОВ В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АЛЛЕРГИЧЕСКОГО ЭНЦЕФАЛОМИЕЛИТА
Нефедов А. А.
Резюме. В работе приведено теоретическое и экспериментальное обоснование обезболивающей активности неопиоидных анальгетиков (парацетамол, кеторолак, диклофенак натрия, мелоксикам) и габапентина в условиях экспериментального эквивалента рассеянного склероза на фоне терапии метилпреднизолоном. Установлено, что у интактных животных все исследовательские средства способны влиять на формирование центрального и периферического компонента ноцицептивного ответа на модели электрокожного раздражения корня хвоста. Однако, в условиях экспериментального аллергического энцефаломиелита, только кеторолак, мелоксикам и габапентин сохраняли свои антиноцицептивные свойства на уровне центральных механизмов болевого ответа на электрическое раздражение на фоне базовой терапии метилпреднизолоном.
Ключевые слова: рассеянный склероз, экспериментальный аллергический энцефаломиелит, неопиоидные анальгетики, обезболивание.
UDC 616. 832-004-092. 9-08: 57. 089. 2: 615. 276
Assessment of Potential Non-Opioid Analgesic Painkillers in Experimental Allergic Encephalomyelitis
Nefedov А. А.
Abstract. It is known that the problem of pain is one of the most important in modern medicine as pain - is the most important signal that indicates some trouble in the organism and the kind of emotional and psychological phenomenon, which significantly affects all aspects of life. As part of the SRW «Non-opioid analgesics system pharmacology and medical facilities protect the brain under conditions of pathological states» one of the objectives is to determine the characteristics of non-opioid analgesics antinociceptive potential in experimental demyelinating and neurodegenerative equivalents diseases.
It was established that the problem of multiple sclerosis (MS) is still relevant in modern neuroscience. One of the clinical manifestations of chronic inflammatory demyelinating process and in this disease is the presence of pain, so choose the most effective and safe analgesic A based therapy for multiple sclerosis is to present scientifically justified.
The article describes the theoretical and experimental study non-opioid analgesic activity of analgesics (paracetamol 150 mg / kg, ketorolac 5 mg / kg diclofenac sodium 10 mg / kg, meloxicam 10 mg / kg) and habapentin 100 mg / kg in experimental allergic encephalomyelitis in background methylprednisolone therapy. Gabapentin is
considered in this study as a means of adjuvant therapy, which is especially important in spastic pain in patients with MS.
Found that in intact animals all research tools able to influence the central and peripheral component nociceptive responses to model electro stimulation root of the tail. Thus, the maximum analgesic effect was recorded 90 minutes after a single injection experiment non-opioid analgesics (acetaminophen, ketorolac, diclofenac sodium tameloksykam) and gabapentin. Investigated by means of intensity analgesic activity can be arranged in the following order: ketorolac > gabapentin diclofenac natriyu > meloksykam > paratsetamol.
Experimentally proved that an adequate modeling of multiple sclerosis as an autoimmune allergic encephalomyelitis appropriate pre-clinical studies on aspects of pain in animals.
Thus, in experimental allergic encephalomyelitis equivalent single dose of ketorolac, meloxicam, and gabapentin registered the largest antinociceptive potential in the central mechanisms of pain response to electrical stimulation on the background of basic therapy of methylprednisolone for 78 % (p < 0,05), 92.3 % (p < 0,05) and 102.4 % (p < 0,05) compared to those of the original state. Thus, depending on the genesis of pain nociceptive response correction for background use methylprednisolone non-opioid analgesics can be recommended, namely, ketorolac, meloxicam, and of the means adjuvant therapy - gabapentin.
Keywords: multiple sclerosis, experimental allergic encephalomyelitis, non-opioid analgesics, pain.
Рецензент - проф. Дев'ятк'на Т. О.
Стаття надшшла 17. 09. 2014 р.
