CC BY
14
российской монархии. Показаны многовекторные составные части этого межпарламентского объединения правой направленности. Проанализированы основные направления и программный характер его политической деятельности. Доказано, что государственные советники сыграли решающую роль в определении ее характера и основных направлений. Сделан вывод о том, что «черный блок» явился одним из решающих факторов падения российской монархи в 1917 г.
Ключевые слова: «черный блок», «прогрессивный блок», Государственный совет, Государственная дума, российская монархия.
«THE BLACK BLOCK» AS FACTOR OF THE FALL TO THE RUSSIAN MONARCHY
Zinchenko O. V.
The article is dedicated to clarification of presence relationship between activity «the black block» of State duma and State counsil in 1915— 1917 and fall to the the russian monarchy. They are shown the multivector component parts this the inter-parliamentary of the association to right directivity. Was analysed main trends and the programme nature his political activity. It is proved that state advisers have played the solving role in determination of its nature and main trends. It is made conclusion that « black block» was one of solving factor of the fall the russian monarches in 1917.
Key words: «the Black block», «the progressive block», the State counsil, the State duma, the Russian monarchy.
УДК 378.147.111.042.017.4
О. Ю. Кашаба, кандидат юторичних наук, доцент
ВПЛИВ ЗНАНЬ З КУРСУ «ПОЛ1ТОЛОГ1Я» НА ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 У СТУДЕНТ1В ВНЗ
Громадянська компетенттстьрозглядаеться як одна з ключових компетентнос-тей людини, тд якою розумШться здаттсть активно, вiдповiдально i ефективно реал1зовувати громадянськ права та обов 'язки з метою розвитку демократичного громадянського сусптьства. Проаналiзовано вплив полтологп на формування грома-дянськоЧ компетентности.
Ключовi слова: полiтологiя, громадянська компетенттсть, громадянське сус-птьство, полiтологiчнi поняття.
Актуальтсть проблеми. Становления демократично! держави, вщроджен-ня Укра!ни та повернення И у свггову цивМзащю, курс на гумашзащю i гума-штаризащю освгга, подолання технократичних шдходов до освгш значно шд-© Кашаба О. Ю., 2011 115
несли престиж сустльних i гуматтарних наук. Ниш стае очевидним, що саме гуматтарна освiта в першу чергу формуе особу студента, готуе його до життя у свт, який постiйно змiнюеться, навчае сучасним формам стлкування, роз-вивае здiбнiсть засвоювати iнформацiю та приймати ефективт рiшення.
У ситуаци з викладанням суспiльно-полiтичних дисциплiн сфокусували-ся ум суперечностi украшського суспiльства, яке переживае перехГдний пе-рiод свого розвитку. В умовах гостро! кризи масово! свiдомостi, вiдсутностi системи, що об'еднуе загальнонацiональнi цiнностi i орiентири, сустльство-знавча наука взагалi та полгголопчна зокрема ще не можуть запропонувати ВНЗ нову методологiю i концепщю вищо! сустльно-политично! освiти. Вакуум, який утворився тсля падiння марксистсько! парадигми, зараз намага-ються заповнити цивiлiзацiйними, культурологiчними, стадiальними, соцю-лоочними та iншими пiдходами, кожний з яких акцентуе увагу лише на окремих складових соцюгенезу. Отже, виникла парадоксальна ситуацiя, коли сучасна освГта не може функцiонувати в очГкувант вироблення ново! щеоло-гп у сферi суспiльно-полiтичних наук. Сучасному сусшльству дуже потрiбна iнформована i компетентна особистють, яка спроможна ухвалювати само-стiйнi рiшення i нести вщповщальшсть за власнi вчинки. В умовах политично! i економГчно! нестабiльностi, дефщиту духовностi виключно важливою стае стабМзуюча роль гумаштарно! освiти. Державна система освгш, що вщпо-вГдае за соцiалiзацiю особистостi, е найважливiшим шститутом, який спро-можний еволюцiйним шляхом забезпечити змiну ментальностi, створити умови для виховання людини громадянського сустльства. Саме тому одним iз головних освгшьо-виховних завдань вищо! гумаштарно! освгш е форму-вання громадянськостi як комплексу якостей та домшуючо! складово! житте-вих компетентностей особистосп, створення умов для формування людини-громадянина, розкриття II творчих можливостей, задоволення особистих та сусшльних iнтересiв.
Певною мГрою це може забезпечити система знань з курсу «Полгголопя», що мае на меп пiдготування студентства до активно! участi в житп демократичного суспiльства, дае змогу моделювати, прогнозувати Г органiзовувати полгшчне життя держави, а також формувати громадянську компетентшсть молодь
Компетентшсть - це набГр знань, умшь, навичок Г ставлень людини, який дозволяе створювати шдгрунтя для здшснення ефективно! дГяльносп, надае змогу студентовГ виконувати певн функци, забезпечуючи розв'язання проблем Г досягнення певних стандартГв у професшнш дГяльносп [3, с. 23]. Таких на-борГв знань, умшь, навичок Г ставлень набувають як протягом життя, так Г у процес навчання. Зауважимо, що е два поняття «компетентшсть» Г «компетен-щя». БГльшГсть дослщниюв щ поняття розрГзняють, наголошуючи на тому, що компетенщя - це коло повноважень особи чи установи. У межах свое! компе-тенци особа може бути компетентною у певних питаниях, певнш сферГ дГяль-
носп або навпаки. Проте в педагопчних працях укра!нських дослщниюв часто можна зустрiти застосування слова «компетенция» у значеннi «компетенттсть, що набуваеться в навчаннi» як синонiм цього слова [3, с. 19, 4. с. 3].
Оскшьки життя нишшнього суспiльства е складним i багатогранним, студент, аби стати усшшною людиною, мае набути компетентностi у рiзних сферах: полiтичнiй, економiчнiй, духовнiй, сощальнш тощо. Тому в теорп компетенттсного пiдходу до навчання висуваеться положення про систему компетентностей, яю формуються у студента за роки навчання. Наприклад, ключовi компетентностi розвиваються у навчанш всiх предметiв i е результатом вме! загально! середньо! i вищо! освiти кра!ни. Вони сприяють форму -ванню загально! компетентност людини як сукупностi ключових компетентностей, штегровано! характеристики особистостi. Галузевi компетентностi формуються предметами окремо! освггаьо! галузi. Предметнi е результатом навчання окремого предмета.
Виходячи з цього, громадянська компетентнiсть може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини, тд якою розумгать !! здатнiсть активно, вщповщально та ефективно реалiзовувати громадянськi права i обов'язки з метою розвитку демократичного громадянського суспiльства [5, с. 5]. Отже, мета нашого дослщження полягае у тому, щоб обгрунтувати вплив полiтологiчних знань на формування громадянсько! компетентностi.
Розглядаючи процес формування громадянсько! компетентносп комплексно, можна видшити !! складовi елементи:
- громадянознавчi знання. Вони мiстять фшософсько-культурт та мораль-но-етичнi, полiтологiчнi, правов^ економiчнi, соцiальнi знання, на основi яких формуються уявлення про форми i способи життя i реалiзацi! потреб та ште-ресiв особистосп в полiтичному, правовому, економiчному, сощальному та культурному просторi демократично! держави взагалi та укра!нсько! зокрема;
- громадянськ! вмшня та досвiд участ в соцiально-полiтичному життi суспiльства i практичного застосування знань у полгтчнш сферi суспiльного життя, правовiй, екожмчнш сферах, пiзнання навколишнього свiту протягом життя;
- громадянсью чесноти - норма, настанови, цшносп та якосп, притаман-нi громадяниновi демократичного сусшльства, серед яких можна видiлити загальнолюдсью, демократичнi, нацiональнi.
Таке бачення змюту громадянсько! компетентностi дае змогу говорити про !! iнтегрований характер, а отже, про необхщтсть реалiзацi! цього змюту засобами рiзних предметiв. Полгтолопчш знання вiдiграють ключову роль у цьому процесi. Сучасна наука про политику - теоретичне вiдображення политичного життя, полiтично! дiяльностi людей, поли'ичних вщносин i явищ, рiзноманiтностi полiтичних процесiв, що наповнюе змют повсякденного життя суспiльства, з його колiзiями, емоцiями, почуттям людей. В умовах демократизацп суспiльства наука про политику - найважливiший орiентир
у вир! найрiзномаштшших полгтичних явищ, полгтичних процемв, економ!ч-них, сощальних, культурних перетворень. Саме в таких умовах доля кожно! людини залежить вiд рiвня функцiонування владних структур, полгтичних iнститутiв, дieвостi i обгрунтованосл полiтичних рiшень. Полiтичнi знания визначають можливiсть конструктивних сил зосереджуватися на подоланн гостро! кризи в економщ, соцiальнiй, духовнiй i полiтичнiй сферах сустльства. Саме тому у студентсько! молодi треба концентрувати увагу на полгто-логiчних аспектах громадянсько! компетентностi, як! передбачають глибоке розумшня сутност! демократ, форм участi громадян у житп суспiльства i держави. Дозволяють мати уявлення про сутшсть политичного життя, пол!-тичних вщносин i процесiв, про суб'екта i об'ект полгтики, знати про права людини i громадянина, орieнтуватися в питаннях сутносп i значення полгтич-них систем i режимiв у житп держави та суспiльства. Особливютю форму-вання громадянських умшь на цьому рГвн е здатнiсть студента свщомо за-стосовувати набутi знання, вмшня i навички для розв'язання проблем влас-ного життя, життя громади, держави i суспiльства, орieнтуючись на цшност! громадянського суспiльства.
Працюючи над полiтологieю як навчальною дисциплшою, що сприяе мож-ливосп реалiзувати завдання формування громадянсько! компетентност у студентов ВНЗ, ми намагалися знайти вадповадь на запитання: як полгтолопя може допомогти в цьому процем? Безумовно пол!толог!чн! знання е дуже важливими. Адже складно зрозумгти сучаснi полтинн шститути суспiльства, таю, як держава, парламент, демократичш вибори, тчого не знаючи про !х еволющю, те-оретичне шдгрунтя, мехашзми роботи i взаемоди. Саме полгтолопя дае необ-хщний матерiал, який створюе пiдвалини для розумшня шструментальних компонентiв политичного знання, !х роль i функцп в щдготуванш полгтичних рiшень, забезпеченнi особистого внеску в суспiльно-полiтичне життя.
Полгтолопя надае знання про поняття i категори. Бшьш!сть з полгтоло-пчних понять i категорш е фундаментальними, отже, це дае право вщнести !х до «базових термов», як не можуть бути точно визначеними. Наприклад, поняття «держава» i «уряд». Визначити !х зм!ст - складна проблема. Р!ч у пм, що вони складаються з р!зних простих, але у той же час суттевих уявлень про навколишнш свгт. Наприклад, при дослщженш будь-якого суспiльства ми вивчаемо й його уряд, тому що для керування сощальними процесами необ-хщш люди, як! виконують та розв'язують певнi завдання, !х дп спрямованi на виконання специф!чних функцш та послуг. З другого боку, ми вважаемо уряд полгтичним шститутом, який здшснюе специф!чну д!яльшсть з метою керування. Таким чином, державну владу можна розглядати по-перше, як процес виконання певних ршень; по-друге, политична влада ототожнюеться з по-няттям держава i може включати ршення про альтернативш цш! i вимоги конкуруючих груп чи окремого Тндивща. Для студенив щ поняття мусять вщбивати р!вень розвитку науки в цьому питанш. Отже, поняття - це лопчна
форма мислення, вищш рiвень узагальнення, характерний для словесно-ло-гiчного мислення. У понятп вiдбиваеться сутнiсть явищ i процесiв. Таким чином, поняття становлять логiчну форму мислення, слугують органiзацi! i регулюванню практично! дiяльностi, забезпечують засвоення основ грома-дянознавства. Вони посщають провiдне мiсце у процес формування грома-дянсько! компетентности
Ефективне засвоення понять неможливе без оргашзовано! пiзнавально! дiяльностi, яка передбачала б як узагальнення факпв, так i конкретизацiю полiтологiчних понять.
Поттолопчт поняття можуть засвоюватися за допомогою рiзних шд-ходiв. Так, багато дослщниюв уважають системний пiдхiд ушверсальним науковим методом вивчення як сощально! дiйсностi, так i полiтичних явищ. Цей шдхщ передбачае виявлення потрiбноl кiлькостi елементiв, наявнiсть яких сприяла б розумiнню полiтичного явища як цМсно! системи, осмислен-ня ролi i значення рiзних частин ще! системи та !х взаемовпливу, а також взаемоди системи з навколишшм середовищем.
Оволодiння системним пiдходом допомогае студентам сприймати i опи-сувати об'екти политично! дiйсностi як складновпорядковаш. Тим самим створюються умови для пщвищення теоретичного мислення студентiв, база для формування у них свггоглядно! культури, а також умiнь застосовувати знания для самостшного пояснення i прогнозування полiтичних явищ.
Засобом формування цшшсно-нормативного пiдходу в процесi вивчення полiтологi! е використання поняття в ощнювальнш функцi!. Полiтологiчнi поняття, застосоват як критерi! оцiнювання суспiльних i полiтичних явищ та процесiв, впливають на становлення усвщомленого i самостшного цшшсно-го вибору студентiв, формування !х полiтично! культури.
Останнiм часом набувають популярностi так званi штерактивт методи пiзнання, до яких належить рольовий пiдхiд. Пiдгрунтям для опанування цього пiдходу е поняття про регулятивно-практичну функцiю. Оперування цим тдходом е могутнiм стимулом у розвитку iнтелектуально! та поведшко-во! рефлексп студентiв, сприяе формуванню готовностi конструктивно дiяти.
Великого значення в сучасному науковому знаннi набувае психологiчний метод. Вш орiентуе на вивчення суб'ективних механiзмiв, поведiнки людини, iндивiдуальних якостей, рис характеру, несвщомих психологiчних процемв, психологiчних мотивацiй. Такий пiдхiд позитивно позначаеться на самопiз-наннi студента, розвитку його рефлексивного досвщу, сприяе формуванню вмшня оцiнити сво! та чуж1 слабкi i сильнi сторони, свщомо керувати собою i впливати на шших людей.
Вiдповiднi умови для формування громадянсько! компетентносп через полiтологiчнi поняття створюе й компаративютський метод, який останнiм часом набувае особливо! актуальносп. Вiн передбачае зiставлення однотипних явищ i процемв з метою виявлення !х загальних рис i специфiки, знаходжен-ня найоптимальнiших шляхiв розв'язання задач.
Висновки. Основна мета науки про политику - осягнення ютини, дослГ-дження проблем Г суперечностей реально! практики политики, систематизащя Г аналГз подш, явищ политичного життя сустльства, виявлення тенденцт роз-витку политичних явищ. Курс науки про политику покликаний дати уявлення про полиичну сферу сустльства, закономГрност !! розвитку, а також систему знань про сучаст полпичт шститути, !х побудову Г функцюнування, права Г свободи, обов'язки громадян, особу, !! участь у политичному житп демократичного сустльства. Наука про политику не тшьки дае змогу виявляти сощаль-н мехатзми, аналГзувати !х змщнення Г розвиток, а й надае шформащю, необ-хГдну для конструювання нових мехатзмГв штеграцп, формуе прогнози для владних структур. Т знання, якими оволодгють студенти шд час занять з курсу «Полгтолопя», створюють вщповщт умови для формування громадянсько! компетентности а отже, дозволяють сформувати у них усвГдомлення цшносп людини як вищо! сощально! цшносп, повагу до !! прав Г свобод, закону; актив-ну громадянську позищю Г розумшня громадянського обов'язку; усвГдомлення глобально! взаемозалежносп Г особисто! вщповщальносп; патрютизм, повагу до нацюнально! Гстори, культури, мови, традицш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бенетон, Ф. Введение в политическую науку [Текст] : пер. с франц. / Ф. Бенетон -М. : Весь мир, 2002.
2. Жиро, Т. Политология [Текст] : пер. с польск. / Т. Жиро - Х. : Гуманит. Центр, 2006.
3. Компетентшсний тдхщ у сучастй украшськш освт: свгговий досвщ та украшсью перспективи [Текст] / тд заг. ред. О. Овчарук. - К. : К. I. С., 2004.
4. Пометун, О. Формування громадсько! компетентност старшокласникш у процес навчання гстори [Текст] / О. Пометун, Н. Гупан // 1стор1я в школах Укра!ни. - 2008. -№ 4. - С. 3-10.
5. ПГдсумковий документ робочо! групи з розробки платв Г програм проекту «Громадян-ська освгта - Укра!на» [Текст] // 1стор1я в школах Укра!ни. - 2006. - № 8. - С. 2-7.
ВЛИЯНИЕ ЗНАНИЙ КУРСА «ПОЛИТОЛОГИЯ» НА ФОРМИРОВАНИЕ ГРАЖДАНСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ У СТУДЕНТОВ ВУЗОВ
Кашаба О. Ю.
Гражданская компетентность рассматривается как ключевая компетентность человека — это его возможность активно, ответственно и эффективно реализовать свои гражданские права и обязанности с целью развития демократического гражданского общества. Проанализировано влияние политологии на формирование гражданской компетентности.
Ключевые слова: политология, гражданская компетенция, гражданское общество, политологические понятия.
THE INFLUENCE OF THE POLITICAL SCIENCE EDUCATIONAL
COURSE CONTENT ON THE HIGH SCOOL STUDENTS CIVIL COMPETENCE FORMATION PROCESSES
Kashaba O. J.
The civil competence had been analyzed as one of the fundamental competences of the state citizens. The civil competence had been described as the man S possibility to realize his civil rights & duties actively, responsibly, and effectively by the way of the democratic society development. The influence of the Political Science Educational course on the civil competences 'processes had been analyzed.
Key words: the political science, the civil competence, the civil society, the political science definitions.
УДК 32(321).328
Л. В. Харченко, кандидат фшософських наук
РОС1ЙСЬК1 ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПОЛ1ТИКО-УПРАВЛ1НСЬКО1 ЕЛ1ТИ В УКРА1Н1 (К1НЕЦЬ XVII - СЕРЕДИНА XIX ст.)
До^джено ментальш впливи на формування укратськоI полтико-адмШстра-тивноI елти в перiод входженняукратських територШ до складу РосШськог iмперii. Розглянуто трансформащю елiтноiмоделiу зазначений перюд, модифiкацiю стерео-титв i моделей поведтки представнитв укратськог елШи, що стали елементами елiтотворчостi наступних поколть.
Ключовi слова: козацька старшина, царський уряд, дворянство, ткорпоращя.
Актуальтсть проблеми. Вивчення природи укра!нсько! полгшко-управ-лшсько! елгти в рiзнi перюди !! функцюнування зумовлено необхщшстю збагнути i усвщомити п чинники, яю не дозволяють сучаснш елт вщповща-ти поставленим викликам та здшснювати таю кроки в политичному констру-юванш реальносп, яю б створювали ум передумови для повноцшного розвитку сус^льно-пол^тичного та економiчного простору сучасно! Укра!ни. Перманентна невизначенiсть з шляхами розвитку, внутршня конфронтацiя, чинник деструктивно! взаемопов'язаносп i низький рiвень вiдповiдальностi перед суспiльством нашо! полгшко-управлшсько! елiти частково е наслiдком архетипного важеля минулого - не тшьки нещодавнього радянського, а й обумовлене генетичною пам'яттю багатьох попереднiх столиъ. © Харченко Л. В., 2011 121
