CC BY
12
TRANSFORMATION OF POWER RELATIONS IN THE UKRAINE IN CONTEXT OF EVOLUTION OF PROPERTY DISTRIBUTION SYSTEM
Voronyansky O. V
The author examines the main stages of the system of government in Ukraine based on a study of the evolution mechanism of resource distribution and profit from the use of public property. Shown that changes of power relations caused by the struggle of powerful business groups for the use of institutions of representative democracy as an instrument of its own economic and political interests.
Key words: business groups, vertical power, distribution of resources.
УДК 321.01
О. Ю. Кашаба, кандидат юторичних наук, доцент
РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА В СУЧАСН1Й УКРА1Н1: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Проан^зовано генезис i еволющю поняття громадянського сусптьства в Укра-1т. Узагальнення рiзноманiтних nоглядiв на природу громадянського сусптьства дае тдстави стверджувати, що громадянське сусптьство — це сфера спткування, вза-емодп, спонтанноI самооргатзацп та самоврядування выьних iндивiдiв на основi добровтьно сформованих асо^ацт, яка захищена необхiдними законами вiд прямого втручання i регламентацИ з боку держави i в якШ переважають громадянськ цт-ностi.
Ключовi слова: громадянське суспшьство, правова держава, громадськ об 'еднання, громадянська культура, втьт iндивiди.
Актуальтсть досл1дження. Проблема шляхiв i способiв демократично! консолщацп в незалежних державах тюно пов'язана iз становлениям громадянського сусптьства. Воно е щдгрунтям i виявом свободи, свщченням спро-можност демократ формально перетворитися на демокрапю реальну.
Сьогодш багато авторiв розглядають громадянське сусшльство як ключо-ве поняття посткомушстично! трансформаци [4, с. 513 — 531]. Серед дослщ-ниюв перехщних процемв пануе переконання, що «демокрапя проголошена не може стати демокрапею реальною, доки громадянське сусшльство не змщше настшьки, аби стати дiевим конкурентом i опонентом старо! номен-клатури»; «що без вшьного та потужного громадянського сусптьства ринко-вий каптал неминуче перетвориться на каттал мафюзний» [3, с. 77]. © Кашаба О. Ю., 2011 147
Отже, виникае досить лакотчне запитання: звщки громадянське сустль-ство може взятися? На Заходi — вщповщь була одна, а у пострадянських крашах, зокрема в Украш, — умови ютотно вiдмiннi. Чи зможе громадянське сустльство «розвинутися на цш безпрецедентнiй i не дуже сприятливш осно-вi?» — це запитання залишаеться спiрним, тдкреслював Е. Гелнер [9, с. 353 — 355]. Процес його становлення непростий i тривалий. Намагаючись вщ-значити перспективи утвердження громадянського суспiльства в Укршт як обов'язково! умови демократ, ставимо за мету статтi в першу чергу з'ясувати його нормативний змют (еволюцiю поняття та його суттсть як идеалу), по-рiвняти форми втшення цього iдеалу в рiзних крашах, а вже потiм на описо-вому рiвнi застосовувати його до конкретних умов Украши. Завдання полягае у тому, щоб зрозумгги, якою е мiра присутностi i вiдсутностi елементiв громадянського сустльства в сучаснiй Украж та визначити шляхи, що ведуть до 1х повно! представленостi.
Анал1з останн^х джерел i публтацш. Проблема формування в кра!ш громадянського суспiльства останнiми роками привернула увагу багатьох учених i полiтикiв, широко висвiтлюеться на шпальтах рiзних видань. Укра-шсью дослщники ставлять перед собою завдання:
- точнше окреслити нормативний змiст поняття «громадянське сустльство», визначити, що воно являе собою як щеальний тип;
- визначити його «меж1», вщокремивши вщ iнших суспiльних феноме-нiв — заради операцiоналiзацiI поняття та емшричного дослiдження явища.
Устхи укра1нських науковщв в опрацюваннi теоретико-методолопчних аспектiв теми поки що не е адекватними II значенню для сучасного розвитку Укра1нсько1 держави. Переважають публiцистичнi статтi, автори яких вико-ристовують поняття громадянського суспiльства як модний штамп i не надто заглиблюються у змiст та специф^ цього поняття порiвняно з шшими по-лiтологiчними термiнами [5].
Дискумя, що розгорнулася на шпальтах аналгшчних, наукових видань визначае, що в УкраЛш громадянське суспiльство перебувае ще в зародковому станi, отже, виникае необхщтсть усiляко пiдтримувати i стимулювати процес будiвництва i розвитку громадянського сустльства. Автори звертають увагу на негативт явища, що спостерiгаються у процес його формування.
У методолопчному планi дослщники переважно спираються або на ши-роке тлумачення поняття громадянського сустльства, що ототожнюе його з умею сферою позадержавного сусшльного життя, або на пiдхiд, який тлу-мачить громадянське суспiльство як сукупшсть незалежних вiд держави громадсько-полгшчних органiзацiй. Наприклад, Ю. Тодика, який спещально вивчав цю проблему, вщзначав: бiльшiсть дослiдникiв уважають, що шститу-тами громадянського суспiльства е таю його структури, як родина, рiзнi системи освгш, церква, науковi, професшш та iншi об'еднання, асощацп, оргашзацп, за допомогою яких забезпечуеться задоволення економiчних, 148
^офе^йн^, культуpниx, pелiгiйниx або шшю iнтеpесiв i потpеб piзниx со-цiaльниx пpошapкiв, гpуп та окpемиx iндивiдiв. Дaлi вiн ствеpджувaв, що громадянське сусшльство явлж собою бaгaтошapову систему з внутpiшнiми зв'язками i що д1яльшсть гpомaдськиx фоpмувaнь пов'язана i пеpетинaeться з функцiонувaнням деpжaвниx стpуктуp. Це особливо чiтко виявлялося пiд час вибоpчиx кaмпaнiй, де полтгичш пapтiï та ïxнi об^днання були головними суб'eктaми полiтичного ^оцесу [В].
А. Kолодiй викоpистовуe загальновизнане ма^овизначення гpомaдян-ського суспiльствa як сaмооpгaнiзовaноï i сaмовpегульовaноï публiчноï сфеpи, що функцiонуe незалежно вiд деpжaви, фоpмуючи соцiaльний кaпiтaл та за-побiгaючи зловживанню владою [4, с. 514].
Виклад основного мamерiaлу. Пpи всш piзномaнiтностi iнтеpпpетaцiй гpомaдянського сусптьства пеpевaжнa бiльшiсть дослiдникiв сxиляються до того, що поняття гpомaдянського сусптьства зaстосовуeться для вивчення неполiтичноï частини сусптьно! системи i мae певне аналгтачне навантажен-ня лише у paзi pозмежувaння суспiльствa i деpжaви. Kpiм того, воно мае певш якiснi xapaктеpистики. Тому його не слщ змiшувaти iз «людським сус-птьством» взaгaлi нi iстоpично, m стpуктуpно, нi культуpно.
Отже, з одного боку, гpомaдянське суспiльство — це цapинa суспiльного життя, в якш люди взaeмодiють як piвнi i вiльнi iндивiди з ^иводу pеaлiзaцiï та зaxисту своïx ^maram i суспiльниx iнтеpесiв без участи деpжaви. Саме тому надзвичайно цшним e акцентування соцiокультуpниx впливiв меpежi гpомaдськиx aсоцiaцiй, зaйнятиx виpiшенням повсяеденню спpaв. Цi оpгaнi-зaцiï фоpмують «мiсцевi i особистi свободи», ствоpюють необxiдне для демо-кpaтiï активне сощальне поле, пошиpюють дуx солiдapностi, теpпимостi та коопеpaцiï, а також ствоpюють ситуацию нaявностi «пильного гpомaдського ока», що повсякчас слiдкуe за владою.
З дpугого боку, це тип взaeмодiï, певна модель соцiaльниx оpгaнiзaцiй, пpо нaявнiсть яко1 можна судити лише тодi, коли в суспiльствi e достатньо pозвиненa меpежa ефективно дiючиx гpомaдськиx об'eднaнь (асощацш).
Стpуктуpно гpомaдянське суспiльство e шдсистемою суспiльствa як щ-лого, що нaближaeться до соцiaльноï (соцiетapноï) сфеpи суспiльного життя. Як пiдстpуктуpa сусптьно! системи гpомaдянське суспiльство у свою чеpгу мae складну внутpiшню стpуктуpу, до яко1 вxодять компоненти шституцшно-го плану i певний тип кулы^и. Дж. Aлексaндеp нaзивae тpи piвнi гpомaдян-ського суспiльствa як незалежно! сфеpи суспiльного життя, в якш люди фоpмулюють i pеaлiзують сво1 соцiaльнi пpaвa та обов'язки: 1) культуpний piвень (piвень цшностей); 2) iнституцiйний piвень; 3) ^актичний piвень людсько! взaeмодiï [6].
1нститутами гpомaдянського суспiльствa e: - добpовiльнi гpомaдськi оpгaнiзaцiï та гpомaдськi pуxи, а також полiтич-нi пapтiï на пеpшиx стaдiяx свого фоpмувaння, поки вони ще не зaдiянi в ме-
хатзмах здшснення влади (тзшше розвинеш поттичш парти залишаються тiсно пов'язаними з громадянським суспiльством, з одного боку, i владними iнституцiями — з другого, слугуючи ланкою зв'язку мгж ними);
- незалежнi ЗМ1, що обслуговують громадськi потреби та штереси, фор-мулюють i оприлюднюють громадську думку, громадська думка як сощальний iнститут;
- у певному аспектi — вибори та референдуми, коли вони слугують засо-бом формування i виявлення громадськох думки та захисту групових iнтересiв;
- залежш вiд громадськостi елементи судовое' та правоохороннох систем (наприклад, суди присяжних, народнi мiлiцейськi загони тощо);
- на Заходi е тенденщя зараховувати до iнститутiв громадянського сустльства також розподшьчо-регулятивт iнститути сучасноl держави загально-го добробуту.
В аспектi культури охарактеризована пiдсистема суспiльства може на-зиватися громадянським суспiльством лише за умови, якщо в нiй не тшьки наявна певна кшьюсть (мережа) добровшьних асоцiацiй та iнших громадських iнститутiв, а й панують цшносп громадянськш культури, спiлкування вщбува-еться на засадах довiри i толерантност! Тобто, громадянське суспiльство — це не тшьки сфера, а й тип взаемодп, певна модель соцiальноI оргатзацп, з при-таманними !й якiсними характеристиками, а саме:
- суб'ектами взаемодп в громадянському суспiльствi е вiльнi та рiвнi ш-дивiди, як вiрять у свою здаттсть вирiшувати малi i велик! справи в сустль-ствi;
- !м не чуж сустльн проблеми i вони зорiентованi на громадськ справи;
- iндивiдуалiзм та конкурентшсть у х'хнш д!яльност поеднуються з вщ-носинами взаемноI дов!ри та сшвробггаицтва, здатнiстю йти на компромюи, помiркованiстю i толерантнiстю.
Громадянська культура е культурою участ i шдтримки з прихильним ставленням громадян до политично! системи, збереженням необхiдного для стабшьного розвитку демократ балансу мгж активнiстю i пасивнiстю громадян. Така культура не може сформуватися без наявност значноI кшькосп власниюв, як не вщ кого не залежать матерiально, так само, як i без правовоl захищеностi шдивдав.
Таким чином, при значних розходженнях у тлумаченнi сут громадянського сустльства р!зними дослщниками ус! вони згодш з тим, що громадянське сустльство не можуть творити об'еднання безправних !ндивадв, права яких не захищет конститущею ! законами, або !ерарх!чш структури з асиметрич-ним розподшом прав та обов'язюв. Його утворюють лише в!льш ! р!вт !нди-вщи та створен! ними добровшьт асощацп, зор!ентован! на громадськ справи, а також вшьна преса як замб комуткацп ! самовираження. Саме вони ! е тими сустльними суб'ектами, як свщчать про те, що громадянське сустль-ство склалося або складаеться. 150
Отже, можемо узагальнити викладене i надати таке визначення громадянського сустльства: це сфера спiлкування, взаемоди, спонтанно! самооргаш-заци та самоврядування вiльних iндивiдiв на основi добровтьно сформованих асоцiацiй, яка захищена необхщними законами вiд прямого втручання i ре-гламентаци з боку держави i в якш переважають громадянське цiнностi.
Громадянське суспiльство вкрай необхвдне для утвердження демократичного врядування, бо, як пише Дж. Кш, там, «де немае громадянського сустльства, не може бути взаемоди й обмiну думками мiж громадянами, здатни-ми публiчно обирати сво! iдентичностi, шанувати сво! обов'язки в рамках политично-правово! структури, яка забезпечуе мир мiж громадянами, добре функцюнування уряду, соцiальну справедливiсть та — перш за все — дiе вщ-повщно до принципу, за яким влада мае бути щдзвггаа суспiльству» [2, с. 137].
Чим бiльш розвиненим е громадянське сусшльство, тим легше громадянам захищати сво! штереси, тим бiльшими е !хш можливостi щодо самореалiзацil в рiзних сферах суспiльного життя i тим меншою — небезпечнiсть узурпацп политично! влади тими чи iншими !! органами або окремими особами. Вщ-стоюючи матерiальну i духовну незалежшсть вiд держави, домагаючись правово! гарантп тако! незалежностi, захисту приватних i суспiльних ште-ресiв людей, громадянське сусшльство активно сприяе процесам политично! демократизацi!, набуття державою ознак правово! [7]. Рiвновага мiж грома-дянським суспiльством i державою е важливим чинником стабiльного демократичного розвитку, а !! порушення веде до гшертрофп владних структур, вiдчуженостi та политичного безсилля народу.
Але, з другого боку, громадянське сусшльство залежить вщ держави i не може набути розвинених форм в умовах политичного насильства i тиранi!. Тому зворотний зв'язок у стосунках громадянського сусптьства i правово! держави е дуже важливим. Визначаючи автономнiсть громадянського сустльства, правова держава мае реагувати на запити i потреби асоцшованого гро-мадянства, видавати вщповщш законодавчi акти та слiдкувати за !х виконан-ням. 1ншими словами, вона повинна створити ситуацию правово! захищенос-тi громадян, сформувати сприятливе поле для дiяльностi створюваних ними громадських iнститутiв. Захищенiсть конституцiйних прав е фундаментальною умовою автономност громадянського сусптьства i забороною проти беззаконного правлшня.
За будь-яких обставин утвердження громадянського сусптьства в молодих демократичних державах — непроста i тривала справа. «Народження та вщ-родження громадянського суспiльства завжди пов'язане з небезпеками», — зазначае Дж. Кш, адже «воно даруе свободу деспотам та демократам рiвною мiрою». З цiе! причини «незрiле громадянське сусшльство може перетвори-тися на поле битви, на якому, завдяки громадянським правам i свободам, лисищ насолоджуються свободою полювати на курей» [1, с. 289].
Теорш громадянського сустльства, досвщ його розвитку в шших крашах, безперечно, мають велике значения для УкраХ'ни. Висновки щодо становления громадянського сустльства в УкраХ'ш — неоднозначно Якщо судити за темпами щор!чного зростання кшькосп зареестрованих громадських оргашзацш, то можна сказати, що його основний структурний елемент устшно розви-ваеться. Якщо судити за результатами опитувань про залучешсть людей до громадських оргашзацш, так само як ! про 1'хш нам!ри приеднатися до цих оргашзацш у майбутньому, то можна констатувати звуження громадсько! участь Стар! масов! оргашзацп вимирають чи не швидше, шж народжуються нов!. Але це не завжди вщображуеться в реестрацшних списках. Разом з тим у кожному теп, як ! в кожшй сфер! сустльного життя, д!ють бшьш-менш стшки, достатньо ефективш, вщом! широкому загалу оргашзацп. Лише нео-б!знашсть з 1'х д!яльшстю породжуе надм!рний песим!зм щодо розвитку громадянського сектору ! громадянського сустльства загалом.
Водночас актившсть громадських оргашзацш та 1'х вплив на сусшльне життя ! свщомють людей ще не достатш, а р!вень правовох захищеност !нди-вдав ! груп, як вони утворюють, далеко вщ бажаного. ЗМ1, що мали б тдви-щувати р!вень ще1' захищеноеп, сам! поки що потребують захисту. Тиск з боку як держави, так ! могутшх приватних штеремв, позбавляе ЗМ1 свободи та неупередженосп, а людей — повнох та об'ективнох шформацп. Це особливо помггао в перюди, коли вир!шуються важлив! полгшчш питання (пщ час ви-борчих кампанш, референдум!в, полггачних кризових ситуацш тощо). З цих причин не може нормально функцюнувати «сфера вщкритостЬ» (публ!чна сфера), в якш формуються громадська думка, здатшсть ! готовшсть громадян до виршення суспшьних справ.
Зрештою, сам факт оргашзацшного становлення ! сустльного визначення приватних установ та ЗМ1, що прагнуть незалежност!, е дуже важливим. Адже шлях трансформаци умх перехщних суспшьств е таким: вщ нових структур — до ново! культури, а дал! — через нову культуру до вдосконалення ! розши-рення сфери впливу нових структур ! до 1'х стабшьного функцюнування.
Висновки. Теор1я громадянського сустльства е невщ'емною складовою сучасного сустльства ! базуеться на щеях автономност та шдивщуально! свободи громадян, невтручання держави в життя громадянського сустльства. Вщносини ! взаемовплив громадянського сустльства ! держави е визначаль-ними у забезпеченш демократичного розвитку краХ'ни.
Громадянське сустльство являе собою сукупшсть розвинених економ!ч-них, культурних, правових, полггачних вщносин м!ж самими шдивщами, яю не опосередковаш державою. В ньому вшьно розвиваеться асощативне гро-мадське життя, дгють приватш установи, оргашзацп та ЗМ1, виникають най-р!зномаштшш! громадськ рухи та шщативи.
За роки незалежноеп в УкраХ'ш склалася мережа громадських шститупв, завдяки яким суспшьне життя набуло певних рис громадянського сустльства,
рис, як ieiOTHO в!др!зняють його ввд життя за комутстичного режиму. Формально icHye правове поле, необхвдне для захисту прав свободи особи та ii' добровольно! yчаcтi у вирiшеннi громадських справ. Унаслвдок утвердження iнcтитyтy приватно! власносп було утворено приватнi школи, ВНЗ, культурно-освгтш установи, як також e виявом громадянського cycпiльcтва. З'явилося багато при-ватних ЗМ1. Поки що в кра!ш icнyють значнi проблеми з !х незалежнicтю та свободою слова, однак e рух, спрямований на виправлення ситуаци.
Разом з тим громадянське сусшльство в Укра'ш поки що не заявило про себе як центр сили, з яким би мусили рахуватися владш структури, не стало противагою владг Заважають вкорiненi у маcовiй сввдомосп стереотипи то-талiтарного минулого, у тому чи^ перcоналicтcькi орieнтацi!' б^шо! части-ни людей; !х cподiвання на те, що порятунок прийде ввд «сильного лвдера» i як наслвдок — вичiкyвальна позицiя замють громадянсько! активноcтi. За-галом можна сказати, що cтрyктyрнi (iнcтитyцiйнi) змiни поки що не перейшли на культурний рiвень i не сформували особистють, здатну захищати сво! власш i cycпiльнi iнтереcи та бути опорою демократ.
Наприкшщ зазначимо, що повтьшсть, амбiвалентнicть, непоcлiдовнicть розвитку громадянського сусптьства в Укра!ш потребують шдсилення як теоретично!, так i практично! уваги до ще! проблеми. Важливим у цьому контекcтi е подолання масово! невпевненоcтi у майбутньому сусптьства та неспроможност громадян впливати на перспективи його розвитку, що не-можливо без подолання неcтабiльноcтi сощально! системи, непередбачува-ност i невизначеносп cоцiально-економiчно!' полiтики держави, принципових змш у cвiдомоcтi i дiяльноcтi умх акторiв пyблiчно!' сфери, конституювання само! ще! сфери.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бенетон, Ф. Введение в политическую науку [Текст] / Ф. Бенетон. — М. : Весь мир, 2002.
2. Жиро, Т. Политология [Текст] / Т. Жиро — М., 2007.
3. 1гнатьефф, М. Стаття рецензш на книгу: Ernest Gellner. Conditions of Liberty: Civil Society and its Rivals (L.: Penguin, 1994, 225 p.) [Текст] / М. 1гнатьефф // Сучастстъ. — 1995. — № 10. — С. 77.
4. Колодш, А. Ф. Проблеми i перспективи розвитку громадянського сустльства в сучасшй Укра"ш [Текст] / А. Ф. Колодш // Розвиток демократ в Украшг матер. мiжнар. наук. конф. (Ки!в, 29 вер.-1 жовт. 2000 р.). — К.: Центр освгг шщатив, 2001. — С. 513 — 551.
5. Кремень, В. Становлення громадянського сустльства // Украша: шлях до себе. Проблеми сустльно1 трансформаци. [Текст] / В. Кремень, В. Ткаченко. — К., 1998. — Розд. III, гл. I. — С. 314 — 344; Громадянське сусшльство як вияв свободи [Текст] : зб. статей / за ред. А. Карася. — Лъвiв, 1999; Пасько, I. Громадянське сусшльство i нацюнальна щея [Текст] / I. Пасько, Я. Пасько. — Донецьк : Схщн. вид. дiм, 1999; Бальцш, Ю. Громадянське сусшльство в умовах розбудови правово! демо-
кратично! державност [Текст] / Ю. Бальцш // BicH. Центр. вибор. комюи. — 2008. — № 1 (11). — С. 46 — 48; Поклонська, О. Ю. Взаемод1я шститупв громадянського сустльства та демократично! правово! держави в Украгш [Текст] / О. Ю. Поклонська // Форум права. — 2009. — № 3. — С. 506 — 512 та ш.
6. Олександр, Дж. Парадокси громадянського сустльства [Текст] / Дж. Олександр // Соцюлопя: теорш, методи, маркетинг. — 1999. — № 1. — С. 27 — 42.
7. Поклонська, О. Ю. Взаемод1я шститупв громадянського сустльства та демократично! правово! держави в Украгш [Текст] / О. Ю. Поклонська // Форум права. — 2009. — № 3. — С. 506 — 512.
8. Тодика, Ю. М. Конститущйт засади формування правово! культури [Текст] : моно-граф1я. / Ю. М. Тодика. — Х. : РАЙДЕР, 2001; Тодика, Ю. М. Роль Конституцп Украши в становлент громадянського сустльства [Текст] / Ю. М. Тодика // Вгсн. Акад. правов. наук Украши. — 1999. — № 2.
9. Soviet Studies. [Text] Vol. 44. — № 2. — P. 353 — 355
РАЗВИТИЕ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА В СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЕ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Кашаба О. Ю.
Проанализированы генезис и эволюция понятия гражданского общества в Украине. Обобщение разнообразных точек зрения о природе гражданского общества дает основание утверждать, что гражданское общество — это сфера общения, взаимодействия, спонтанной самоорганизации и самоуправления свободных индивидов на основе добровольно созданных ассоциаций, защищенная необходимыми законами от прямого вмешательства и регламентации со стороны государства, в которой преобладают гражданские ценности.
Ключевые слова: гражданское общество, правовое государство, гражданские объединения, гражданская культура, свободные индивиды.
THE DEVELOPMENT OF CIVIL SOCIETY IN MODERN UKRAINE: THEORETICAL-METHODOLOGICAL ASPECT
Kashaba О. J.
The notion of civil society, it's genesis and development is analysed in this article. Generalization of various views about the nature of civil society leads to the definition that: civil society is a sphere of communication, cooperation, spontaneous self-organization and self-government of independent individuals who act on basis of self-created associations, which is protected by all necessary laws from the direct interference and regulation of the government. And it's the sphere where civil values predominate.
Key words: civil society, constitutional state, civil communities, civil culture, independent individual.
