CC BY
26
УДК 631.535:634.[1+54] О.А. Балабан - Нщюнальний дендрологiчний парк
"Софпвка " НАН Украти
ВПЛИВ В1КУ МАТОЧНИХ РОСЛИН НА РЕГЕНЕРАЦ1ЙНУ ЗДАТШСТЬ СТЕБЛОВИХ ЗЕЛЕНИХ ЖИВЦ1В ФУНДУКА (CORYLUS DOMESTICA KOSENKO ЕT OPALKO)
Представлено результати дослiджень впливу вжу маточних рослин на регенера-цiйну здатнiсть стеблових живцiв сорйв фундука, характеристику вкоршених живщв, рют i розвиток надземно! частини. Встановлено, що живцi мають рiзну регенерацшну здатнiсть залежно вiд сорту, строюв заготiвлi i висаджування на вкоршення, частини пагона та вжу маточних рослин. Показано, що добiр маточних рослин оптимального вь ку ютотно впливае на збiльшення вкорiнення живщв рiзних сортш фундука та призво-дить до покращення ризогенно! активности В Украiнi стебловi живцi дослщжуваних сортiв фундука потрiбно заготовляти з 5-9^чних маточних рослин.
Ключовi слова: сорти фундука, стебловi живцi, коренеутворення, вiк маточно! рослини, строки живцювання.
Вступ. Науково-технiчний прогрес у садiвництвi, 3MÍHa структури та сортового складу плодових насаджень, введения в культуру нових рослин пот-ребують розширення виробництва садивного матерiалу. Для пришвидшення ви-рощування саджанщв високо! якостi найперспективнiшим е зелене живцюван-ня, особливо для тих культур, ят важко розмножуються здерев'яншими живця-ми. До таких культур належить i фундук. Для його масово! репродукцп потрiб-но дослвдити рацiональнi способи вегетативного розмноження. Зелене живцю-вання - один i3 способiв вегетативного розмноження, що мае низку переваг: зменшуеться залежнiсть вирощування садивного матерiалу вiд погодних умов, забезпечуеться високий коефщент розмноження, що дуже важливо пiд час розмноження щнних форм. Застосування живщв невеликих розмiрiв дае змогу ефективно використовувати маточний фонд [6].
Усшх вегетативного розмноження рослин способом зеленого стеблового живцювання значною мiрою залежить не тiльки вiд строк1в, метамерностi паго-н1в, типу живця, але й вiд вiку маточних рослин [1].
Розмноження стебловими живцями дае змогу вiдтворити у наступних поколiннях ознаки та властивостi рослин окремих перiодiв онтогенезу [3]. Вщо-мо чимало декоративних форм рослин (хвойш, плющ), живцi яких заготовляли з молодих маточних рослин i вихвд укорiнених живцiв при цьому був вищим, порiвняно з рослинами бшьш пiзнiх перiодiв розвитку. Це можна пояснити тим, що раннш перiод пов'язаний головним чином з вегетативним розвитком, коли у фiлогенезi вищих рослин генеративнi процеси ще не знайшли того вияву, якого вони набули на бшьш шзшх етапах еволюцц.
Вища коренеутворювальна здатшсть молодих рослин вiдкривае можли-вкть для вегетативного розмноження видав, форм i сорт1в, якi важко вкоршю-ються. Для багатьох рослин, таких як дуб, плодовi та хвойш, добрi результати вiд зеленого живцювання отримують тальки тодi, коли використовують 1-3^ч-нi маточники. З вшом здатнiсть до адвентивного коренеутворення рiзко зни-жуеться, а надалi зникае взагалi. Чим важче рослини укоршюються, тим ранiше у них настае переламний вiк, пiсля якого здатшсть до живцювання рiзко пос-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.9
лаблюеться. Однак така втрата здатностi до вегетативного розмноження власти-ва тiльки певнш rpyni рослин, якi важко вкоршюються. Для порiд, що легко розмножуються живцями, вiк маточних рослини не вносить значних змiн у здатшсть до адвентивного коренеутворення. Але й у них i3 збiльшенням вжу регенерацшна здатнiсть знижуеться [7, 8].
Зазначеш вище питания i визначили напрямок дослiджень, метою яких було вивчення регенерацiйноí здатностi зелених стеблових живцiв сортiв фундука залежно вiд вiкy маточних рослин. Тому завдання нашого дослiджения -визначити оптимальний вiк маточних рослин дослщжуваних сортiв фундука.
Матерiали i методи. Як матерiал для дослiджень використано таю сор-ти фундука: Галле, Дар Павленка, Дохадний, Украша-50, Шедевр, Трапезунд, Футкурам^ Дослiдження проведено в розсаднику Нащонального дендропарку " Софивка" НАН Украши. Для вкорiнения живщв використано склянi теплицi з ^бнодисперсним зволоженням. Субстратом слугувала сyмiш сфагнумового торфу та рiчкового пiскy у сmввiдношеннi 4:1. Температура повiтря в середови-щi вкорiнювання становила 28-30 °С, субстрату - 18-22 °С. Вiдносна вологiсть повiтря була 80-90 %, а iитенсивнiсть оптичного випромiнювання - 200250 Дж/м2- с. Вивчення впливу вiкy маточних рослин на вкоршюванкть i рiст кореневласних рослин без оброблення бiологiчно-активними речовинами здшснено протягом 2010-2015 рр. у перюд iнтенсивного росту пагонiв (110 червня). У кожному варiантi дослiдy використано тривyзловi базальнi живщ, заготовленi з маточних рослин рiзного вiкy, а вкорiнювания виконано за тради-цiйними техиологiями [2, 5].
Спостереження за перебiгом процеав коренеутворення проведено через кожнi п'ять дiб. Повторнiсть дослiдy чотирикратна, у кожному повторенш по 20 живщв. Враховували початок i масове утворення коренiв, розвиток надзем-но1 частини i рiст корешв. Облiк укоршюваносп здiйснено наприкiнцi вегета-цiйного перюду, при цьому визначено вiдсоток укоршених живцiв, кiлькiсть корешв та довжину коренево1 системи, а також величину надземно1 частини ко-реневласно1 рослини. Статистичш дослiджения отриманих даних проведено методом багатофакторного дисперсшного аналiзy з використанням комп'ютерних програм [4]. За результатами проведених дослiджень з'ясовано, що найкраща здатнiсть до коренеутворення характерна для зелених стеблових живцв фундука, заготовлених з маточних рослин 5-9^чного вiкy (табл.). Цей показник для сорту Дар Павленка становив 54,6 %, що на 12,8 % вище, порiвняно зi сортом Дохадний, та на 15,8 % - пор1вняно зi сортом Шедевр.
Дещо меншi показники виходу вкорiнених живцiв виявлено у живщв, заготовлених з 1-4^чних маточних рослин (контроль). У середньому за роки дослвджень цей показник для живцв сорту Дар Павленка становив 46,3 %, що на 8,3 % менше, пор1вняно зi живцями, заготовленими з 5-9^чних рослин.
Дещо меншi показники вкорiнюваностi зафiксовано у живцв, заготовлених iз 10-15^чних маточних рослин. Так, yкорiнюванiсть для живцв цього сорту становила 39,8 %, що на 6,5 % нижче, пор1вняно з контролем. У середньому за роки до^джень найнижчi показники виходу вкорiнених живщв були в уах дослiджyваних сорив фундука, заготовлених з маточних рослин,
старших 15 роив. Цей показник для живщв сорту Дохвдний становив 16,1 %, а сорту Шедевр - 19,8 %. Аналiзуючи результати дослiджень, зазначимо, що к-тотно вищий вихвд укорiнених базальних живц1в фундука спостережено для живщв, заготовлених iз 5-9^чних маточних рослин.
Табл. Вихгд укортених тривузлових базальних живщв фундука та ¿х бюметричт показники залежно вгд вгку маточно!рослини (живцювання 1-10 червня)_
Сорт Вiк маточно! рослини, роюв Укоршюва-тсть, % Число корешв, шт. Довжина корешв, см Довжина приросту, см
Галле 1-4 (контроль) 30,7 20,1 68,3 1,9
5-9 34,4 30,5 89,4 2,1
10-15 25,6 15,2 41,2 1,7
бшьше 15 16,3 8,7 16,1 0,6
Дар Павленка 1-4 (контроль) 46,3 19,8 72,3 2,2
5-9 54,6 30,5 92,7 2,7
10-15 39,8 14,4 41,1 1,5
бшьше 15 28,5 9,6 15,9 1,1
Дохщний 1-4 (контроль) 37,2 28,4 110,7 1,8
5-9 41,8 42,7 123,8 2,3
10-15 32,4 22,1 79,4 1,6
бшьше 15 16,1 15,3 39,9 0,9
Украша-50 1-4 (контроль) 23,5 18,3 51,4 1,5
5-9 27,4 25,4 77,9 1,9
10-15 18,3 12,7 29,2 1,2
бшьше 15 12,1 7,8 22,6 0,4
Шедевр 1-4 (контроль) 34,6 18,7 47,7 2,1
5-9 38,8 29,54 75,4 2,3
10-15 28,1 13,8 39,1 1,7
бшьше 15 19,8 7,3 25,8 1,1
Трапезунд 1-4 (контроль) 6,2 16,4 29,1 0,6
5-9 7,6 26,5 32,3 0,8
10-15 5,6 13,8 15,4 0,4
бшьше 15 3,2 8,9 22,5 0,4
Футкурамi 1-4 (контроль) 7,7 9,4 31,4 0,9
5-9 9,8 11,4 36,7 1,2
10-15 5,2 7,3 28,8 0,5
бшьше 15 4,1 4,2 16,1 0,4
Н1Р 05 2,0 0,8 2,5 0,7
Порiвнюючи бюметричш показники тривузлових живщв дослщжуваних сорив фундука, заготовлених з базально!' частини пагону, встановлено високий розвиток корешв i надземно! частини пiд час живцювання у перюд штенсивно-го росту пагошв (1-10 червня) пiд час заготiвлi живц1в iз 5-9-рiчних маточних рослин. У середньому за роки дослщжень кiлькiсть коренiв усiх порядив галу-ження тривузлових базальних живщв сорту Дар Павленка, заготовлених iз 5-9-рiчних маточних рослин, становила 30,5, що на 10,7 корешв бшьше, порiвняно з контролем, та на 16,1 корешв бшьше, порiвняно з живцями, заготовленими iз 10-15^чних маточних рослин. При цьому довжина корешв у живщв, заготовлених iз 5-9^чних маточних рослин, становила 92,7 см, у живщв, заготовлених iз 1-4^чних маточних рослин, - 72,3 см, з 10-15^чних - 41,1 см.
Науковий вкник НЛТУ УкраХни. - 2015. - Вип. 25.9
Найбшьшу довжину приросту спостережено також у живщв, заготовле-них iз 5-9-рiчних маточних рослин - 2,7 см, що на 0,5 см бшьше, поршняно з контрольними живцями, та на 1,2 см - порiвняно зi живцями, заготовленими iз 10-15-рiчних маточних рослин. Найнижчi бiометричнi показники спостережено для тривузлових живцiв, заготовлених iз маточних рослин, вiк яких бшьше 15 рокiв. У цьому варiантi зафiксовано невелику кiлькiсть i довжину корешв, пор1вняно з iншими варiантами дослiду. Кiлькiсть i довжина корешв уах по-рядюв галуження у живц1в сорту Дар Павленка становили, вiдповiдно, 9,6 корешв i 15,9 см, а довжина приросту - 1,1 см, а у сорту Дохвдний щ показники становили 15,3 корешв, 39,9 см та вiдповiдно 0,9 см.
Висновки. Отже, здатнкть до коренеутворення зелених стеблових жив-цiв фундука значно залежить вiд вiку маточних рослин. Стебловi живц досль джуваних сортiв фундука доцшьно заготовляти iз 5—9-рiчних маточних рослин. Низьку вкоршювашсть спостережено у живщв, заготовлених iз 1 -4-рiчних маточних рослин. Це можна пояснити тим, що у дуже молодому вшд у рослин ще не виробилось достатньо високо!' фiзiологiчноí здатносп до коренеутворення, що проявляеться у старшому вшд.
Живцi, заготовленi з маточних рослин, старших за 15 ротв, прше укорь нюються i повшьно розвиваються. У них перюд росту пагонiв короткий, тому вони пор1вняно швидко дерев'янiють, а ввдносний вмiст меристемних тканин зменшуеться.
Лiтература
1. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягiдних культур : монографш / А.Ф. Балабак. - Умань : Вид-во "Оперативна полкрафш", 2003. - 109 с.
2. Балабак О.А. Еколого-бюлопчш особливостi росту, розвитку та розмноження фундука (Corylus domestica Kosenko et Opalko) / О.А. Балабак // Екологш - шляхи гармошзаци вщносин природи та сусшльства : тези IV Мiжвуз. наук.-практ. конф., присвяч. 170-рiччю заснування Уманського НУ садгвннцтва, 16-17 жовтня 2014 р. - Умань, 2014. - С. 54-55.
3. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зеленым черенкованием. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1981. - 226 с.
4. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 287 с.
5. Кондратенко П.В. Методика проведення польових дослщжень з плодовими культурами / П.В. Кондратенко, М.О. Бублик. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 1996. - 95 с.
6. Перспективи вирощування форм, сортв i пбридгв фундука в Укра'М / О.А. Балабак // Актуальш питання сучасно! аграрно! науки : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., 19-20 листопада 2014 р. - К. : Вид-во ЗАТ "Н1ЧЛАВА", 2014. - С. 117-119.
7. Поликарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягодных культур зеленым черенкованием / Ф.Я. Поликарпова. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1990. - 96 с.
8. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во МСХА, 1991. - 270 с.
9. Retounard D. Rozmnazanie 250 roslin przez sadzonki / D. Retounard. - Warszawa : Wydanie "Wydawca Delta". - 2005. - Vol. 320. - Pp. 171-175.
Балабак О.А. Влияние возраста маточных растений на регенераци-онную способность стеблевых зелёных черенков фундука (Corylus domestica Kosenko еt Opalko)
Представлены результаты исследований по изучению влияния возраста маточных растений на регенерационную способность стеблевых черенков сортов фундука, характеристика укоренённых черенков, рост и развитие наземной части. Установлено, что
черенки имеют разную регенерационную способность в зависимости от сорта, сроков заготовки и высаживания на укоренение, части побега и возраста маточных растений. Показано, что подбор маточных растений оптимального возраста существенно влияет на увеличение укоренения черенков разных сортов фундука и приводит к улучшению ризогенной активности. В Украине стеблевые черенки изучаемых сортов фундука необходимо заготовлять из 5-9-годичных маточных растений.
Ключевые слова: сорта фундука, стеблевые черенки, корнеобразование, возраст маточного растения, сроки черенкования.
Balabak OA. The Impact of Stool Age on to the Regeneration Ability of Green Stem Cuttings of Hazelnut
The investigation results as for the analysis of the stool age impact on to the regeneration ability of green stem cuttings of hazelnut varieties, features of rootage cuttings, growth and development of elevated part of the plant are presented. It is determined that the regeneration ability of cuttings depends on the variety, the terms of purchase and upsetting for rootage, the part of the stem and the stool age. It is revealed that the selection of optimal stool age effects essentially on to the graft rootage growth of the different hazelnut varieties which reduce the improvement of ryzogenous activity. The stem cuttings should be prepared from 5-9 year stools in Ukraine.
Keywords: hazelnut varieties, stem cuttings, rootage, stool age, terms of cutting.
УДК 630 *44:632.4:582.475.4 Acnip. Г. О. Бойко1; доц. О.В. Башта,
канд. бюл. наук - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
М1КОБЮТА НАС1ННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 PINUS SYLVESTRIS L.
Вивчено видовий склад насшня сосни звичайно! pi3Horo забарвлення (бше, буре та чорне). Встановлено частоту трапляння вищв та коефщент сшльност вищв мжобь оти насшня. Виявлено, що домшують у мшобют представники вищв Mycelia sterilia (83,3-95,8 %), Trichoderma (79,2-95,8 %), Alternaria (41,7-91,7 %) - потендшш патогени рослин та антагошсти шюдливих мiкроорганiзмiв. До типових компонентов мшобюти також належать представники родiв Penicillium (8,7-37,5 %) та Aspergillus (16,7-37,5 %), як е потендшними продуцентами мiкотоксинiв, продукування яких е небезпечними для росту та розвитку рослин. Визначено, що насшня чорного кольору в^^зняеться видо-вим складом мiкромiдетiв вiд бшого на 5,7 %, буре та бше насшня майже не мае вщмш-ностей за компонентами мшобюти (показник подiбностi становить 99,2 %). На насiннi iдентифiковано 31 вид мжромщетш, якi вiднесено до 4 вщдшв, 4 класiв, 6 родин, 13 родiв, серед них траплялись види iз рiзним ступенем паразитизму: обтгатш та фа-культативнi сапротрофи i паразити.
Ключовi слова: мшобюта, мiкромiдети, сосна звичайна, частота трапляння, коефь дiент спiльностi видiв.
Сосна звичайна, як i багато шших хвойних порiд, у природних умовах вщновлюеться тшьки насiннeвим шляхом. Фггопатогенним грибам, що спричи-няють хвороби насшня, придшяють особливу увагу в лкогосподарському ви-робництвi. Оскiльки !х присутнiсть на насiннi навiть у сотих долях вiдсотка вiд загально! чисельностi мiкроорганiзмiв становить реальну загрозу пiд час його проростання та подальшому росту i розвитку рослинам. Тому, дослщження мь кобiоти насшня е актуальним, а його яккть - запорукою формування стiйких i продуктивних соснових насаджень.
1 Наук. KepiBHHK: доц. Н.В. Пузрша, канд. с.-г наук
