CC BY
18
УДК 581.165:582.039.1 Ст. наук. ствроб. О.А. Балабак, канд. с.-г. наук -
НДП "Софивка" НД1НАН Украти; ст викл. А.В. ДЫтяренко - Уманський НУ садiвництва
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦ1В ЛИМОННИКУ КИТАЙСЬКОГО В УМОВАХ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Представлено результати дослщжень розмноження зеленими живцями та виро-щування саджанщв сортiв i форм лимоннику китайського (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.) в умовах Люостепу Украши i наведено чинники впливу на коренеут-ворення у живцiв, рют i розвиток вкорiнених рослин у процес ix дорощування. Ключов1 слова: живщ, ауксин, саджанцi, лимонник.
Вступ. Вагоме мюце серед перспективних для впровадження у практику сад1вництва культур займае лимонник китайський Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. [1, 3]. Наявний дефщит садивного матер1алу лимоннику китайського стримуе розвиток аматорського i промислового сад1вництва. Тому актуальним завданням на сьогодш е розроблення наукових основ розмноження ще1" плодовоi культури i агротехнолопчних заход1в прискореного ви-рощування саджанщв, враховуючи при цьому бюлопчш особливост сорт1в та форм, зональш умови та еколопчш вимоги [7].
Пришвидшенню вирощування саджанщв лимоннику китайського значною м1рою сприяе розмноження зеленими стебловими живцями. Але в процес кореневого розмноження ще1" культури виявляеться чимало нез'ясова-них питань [8]. Ефектившсть вирощування саджанщв лимоннику 1з зелених стеблових живщв визначаеться оптимальними термшами ix загот1вл1, типом пагона та його метамершстю, стимулюванням коренеутворення ф1з1олог1чно-активними речовинами, способами дорощування вкоршених рослин [2].
Методика дослвдження. Зазначеш питання i визначили напрямок наших дослщжень, мета яких полягала у збiльшеннi обсягiв вирощування садивного матерiалу лимоннику китайського шляхом розмноження зеленими стебловими живцями в умовах Люостепу Украши.
Для досягнення ще1" мети передбачалось вирiшення таких завдань:
• вивчити здаттсть сортов i форм лимоннику в умовах Лшостепу до розмноження зеленими стебловими живцями;
• встановити оптимальт строки живцювання i залежтсть коренеутворення ввд типу живця, метамерност1 пагона та оброблення ф1зюлопчно-активними ре-човинами;
• удосконалити елементи технологи дорощування садивного матер1алу;
• визначити економ1чну ефектившсть агротехтчних заход1в зеленого стебло-вого живцювання сортов i форм лимоннику придатних для вирощування в Л1-состепу Украши.
Об'ект до^дження - закономiрностi прояву особливостей кореневого розмноження зеленими стебловими живцями сор^в i форм лимоннику китайського.
Предмет до^дження - сорти Садовий 1, внесений до Реестру сор™ рослин Украши, Дачний 7 та форми 1, 2, 3, 4 i 5 лимоннику китайського.
Методи до^дження: польов^ лабораторт, лабораторно-польовi дослщження з використанням загальноприйнятих агробiологiчниx та статис-тичних методiв отримання й оброблення шформаци.
Дослiдження вегетативного розмноження i вирощування садивного MaTepiany лимоннику китайського здiйснювали протягом 2002-2004 рр. у роз-садниках Уманського державного аграрного ушверситету та Нащонального дeндpологiчного парку "Софивка" НАН Укра!ни.
Для вкоpiнювaння живцiв використовували теплицю сезонного вико-ристання, покриту склом товщиною 4 мм. У нш pозмiщyвaли гряди 1,0-1,2 м завширшки i 10 м завдовжки. Для створення оптимального мжрокимату використовували автоматизовану туманоутворювальну установку, що забезпе-чувала нeобхiднi режими зволоження шляхом дpiбнодиспepсного розпилу води над укоршюваними живцями.
Субстрат для вкоршення - сyмiш торфу i piчкового пiскy у сшввщно-шeннi 1:3 за об'емом зi слабо кислою реакщею (рН водно! витяжки 6,2-6,5). У споpyдi для живцювання шдтримували температуру повiтpя на piвнi +25...+30°С i вологiсть 80-90 %, а волопсть субстрату - 60-65 % польово! во-логоемность У середовишд вкоpiнeння пiдтpимyвaли 80-90 % волопсть повгг-ря, обприскуючи рослини водою впродовж 2-45 с з штервалом 1-40 хв. Оптимальна штенсившсть свггла в тyмaноyтвоpювaльнiй споpyдi для коренеутво-рення у живщв лимоннику китайського становить 150-200 Дж-м /сек.
Схема дослав мiстилa вapiaнти, де чинниками мiнливостi були сорти i форми лимоннику китайського, термши висаджування живцiв на вкоршю-вання (1-10. VI, 1-10. VII, 1-10. VIII), частини пагона (аткальна, мeдiaльнa, базальна), мeтaмepнiсть живцевого мaтepiaлy (одно-, дво-, три- i чотиривуз-ловi живцi), кiлькiсть листкових пластинок, вш маточно! рослини та фiзiол-пчно-активш речовини ауксиново! природи - ß-шдолилолшна кислота (ß-IMK) i 10 % розчин калшно! солi а-нафтилоцтово! кислоти (КАНО), тepмiни пересаджування живщв на дорощування.
Здшснювали облiки приживлюваност живцiв, а також зaгибeлi живщв тд час пepeзимiвлi i окремо протягом вeгeтaцiйного пepiодy. У динамщ вели спостереження за ростом надземно! частини та коренево! системи доро-щуваних рослин yсiх дослщжуваних соpтiв та форм [9].
Статистичне оброблення даних здшснювали методом дисперсшного aнaлiзy (Б.О. Доспехов, 1985) з використанням комп'ютерних програм [10]. Побудову графтв виконували за програмою Microsoft Excel. Економiчнy eфeктивнiсть розраховували зпдно з методикою Iнститyтy сaдiвництвa УААН (2002) для тривузлових стеблових живщв.
Результати дослвдження. Фeнологiчнi спостереження за дослщжува-ними сортами i формами лимоннику показали, що тривалють вегетацшного пepiодy вiд початку весняного сокоруху до повного опадання листюв в агрок-лiмaтичних умовах мiсцeвостi, де виконувались дослiджeння, становить 180-185 дiб. Лiнiйний piст пaгонiв у лимоннику китайського розпочинаеться у другш дeкaдi квiтня i спостepiгaеться протягом всього перюду вегетаци з найвищою актившстю росту в чepвнi-липнi.
Пepiод штенсивного росту пaгонiв сприяе активному коренеутворен-ню за короткий час, росту корешв, посиленню реакци на оброблення фiзiоло-гiчно-aктивними речовинами, а нaдaлi i високий вiдсоток виживання рослин
шсля 1х пересаджування та дорощування. У перiод уповiльненого росту паго-нiв (1-10 серпня) здатшсть до коренеутворення була слабкою i значно поступалась живцям заготовлених у перюд штенсивного росту пагонiв (рис. 1).
Сорт, форма
Рис. 1. Вихiд укоршених стеблових живщв лимоннику китайського (без оброблення фiзiологiчно-активними речовинами, середне за 2002-2004рр.):
Ш - аткалъна частина пагона, □ - мед1алъна, □ - базалъна; зл1ва - живцювання 1-10 червня, справа - 1-10 серпня
Здатшсть до коренеутворення у зелених живщв лимоннику китайського залежала також вщ сор^в i форм та частин пагона. Кращими для укоршен-ня виявились живщ, заготовлеш з ашкально! частини пагона. У форм 2 i 3 (живцювання 1-10 червня) вихщ укоршених ашкальних живщв становив, вщ-повщно, 19,4 та 24,8 %. Дещо менший вихiд укорiнених рослин спостершали у живцiв сортiв Садовий 1 i Дачний 7 (вщповщно 16,4 та 15,4 %), а наймен-ший - у форм 1, 4, i 5. Вихiд укорiнених живцiв сортiв та форм лимоннику заготовлених з медiальноl частини пагона становив 4,6-16,2 %, а базальних 5,6-18,4 %. У перюд уповшьненого росту пагошв вихщ укорiнених ашкаль-них живцiв форми 3 становив 14,1 % i був на 10,7 % менший порiвняно з ана-логiчними живцями, заготовленими у першш декадi червня. Нижчi показни-ки спостерiгалися у медiальних i базальних живцiв.
Термши висаджування впливають не лише на вихщ укорiнених жив-цiв, але й на рiст коренево! системи. Живщ вшх дослiджуваних сортiв i форм, якi були заготовленi i висадженi на вкорiнення у ранш термiни (1-10 червня, 1-10 липня), мали бiльш розгалужену кореневу систему, порiвняно з живцями, заготовленими у шзш (1-10 серпня), що пов'язано з тривалiстю перiоду 1х вегетаци, яка визначаеться термiном живцювання. Встановлено, що здатшсть до коренеутворення у зелених стеблових живщв лимоннику китайського значною мiрою залежить вщ метамерностi живцевого матерiалу (табл. 1).
Вихщ укорiнених живцiв сорту Садовий 1 з одним мiжвузлям, як бу-ло заготовлено з ашкально! частини пагона, становив 8,1 %, що на 4,0 % та на 1,7 % бшьше, порiвняно з медiальними i базальними живцями, вщповщно. 1с-тотно переважала укоршювашсть тривузлових живцiв, незалежно вiд частини пагона з яко! 1х було заготовлено. Укорiнюванiсть апiкальних живщв ста-
новила в середньому за роки дослщжень 16,4 %, що на 2,5 % бшьше, порiвня-но з двовузловими та на 8,3 % бшьше, порiвняно з одновузловими живцями.
Табл. 1. Параметри корешв i вихiд укоршених живщв лимоннику китайського сорту Садовий 1 залежно вiд кiлькостi вузлiв _(живцювання 1-10.У1; середнеза 2002-2004рр.)_
Частина пагона Кшькшть вузл1в, шт. Вихвд укоршених живщв, % У розрахунку на живець
кшьшсть коретв, шт. довжина коретв, см
Аткальна 1(контроль) 8,1 9,5 31,4
2 13,9 20,0 72,1
3 16,4 39,7 142,5
4 8,3 16,1 60,7
Мед1альна 1(контроль) 4,1 5,0 20,6
2 7,6 14,2 48,3
3 10,8 20,1 80,6
4 5,2 11,6 44,8
Базальна 1(контроль) 6,4 6,2 21,8
2 10,5 15,1 60,3
3 13,6 24,5 91,5
4 6,1 12,3 48,9
Н1Р05 1,9 2,4 3,7
Сумарна довжина корешв у одновузлових аткальних живщв, заготов-лених у перюд штенсивного росту пагошв (1-10 червня), становила 31,4 см, тодi як у двовузлових аткальних живщв цей показник був ютотно бшьшим i становив 72,1 см. Найбшьша кшьюсть та сумарна довжина коренiв (39,7 шт. та 142,5 см) зафшсована у тривузлових живцiв [4].
Встановлено, що наявшсть листкiв, або 1х вiдсутнiсть впливае на про-цеси коренеутворення. У перюд штенсивного росту пагошв, вихщ укорше-них тривузлових живщв сорту Садовий 1 без видалення листкових пластинок, заготовлених з ашкально! частини пагона, становив 16,2 %, що на 13,1 % бшьше порiвняно з варiантом дослщу, де повшстю видаленнi листки.
Здатшсть до коренеутворення у зелених стеблових живщв дослщжу-ваних сор^в i форм лимоннику також залежала вщ вiку маточних рослин. Найкраще укорiнювались апiкальнi живцi з трирiчних маточних рослин. Де-що гiршi показники виходу вкорiнених живцiв, заготовлених з 4-5^чних маточних рослин. У середньому за роки дослщжень цей показник для живщв, заготовлених з п,ятирiчних маточних рослин форми 3 становив 22,6 %, що на 2,5 % менше порiвняно з живцями, заготовленими з трирiчних рослин.
У вЫх дослщжуваних сор^в i форм лимоннику китайського достовiр-не пiдвищення виходу вкорiнених живщв простежено в разi застосування Р-1МК i КАНО (рис. 2). Достовiрно вищi результати вкорiнювання живщв спос-терiгалися при застосуваннi КАНО (10 % розчину калшно! солi а-нафтилоц-тово! кислоти). Тому оптимальш норми витрат КАНО були достовiрно мен-шi, нiж оптимальнi концентраци Р-1МК. Ефективною для живцiв форм 2 i 3 виявилося оброблення 10-15 мг/л Р-1МК та 5-10 мл/л КАНО. Дещо iншi були оптимальш концентраци фiзiологiчно-активних речовин для сор^в Садо-
вий 1 i Дачний 7 та форм 1, 4, i 5: Р-ГМК - 15-20 мг/л та КАНО - з нормою витрати 10-15 мл/л.
Норма витрати КАНО, мл/л
Рис. 2. Вихiдукоршенихрослин лимоннику китайського залежно вiд норми витрати КАНО та частин паготв, заготовлених 1-10 червня (середне за 2002-2004рр.):
Ш - аткалъна частина пагона, □ - мед1алъна, □ - базалъна
У живщв форми 3, заготовлених з ашкально! частини пагона, шсля оброблення КАНО з нормою витрат 5 мл/л, вихщ укоршених живщв становив 72,6 %, що на 47,8 % бшьше, порiвняно з контролем та на 6,4 % бшьше, порiвняно з Р-1МК у концентраци водного розчину 10 мг/л. Живщ, заготовле-ш з медiальноl частини пагона тд впливом КАНО (5 мл/л), укоршювалися на
38,2 % бшьше, nopÎB^HO з контролем та на 5,7 % nopiB^HO з ß-IMK (10 мг/л). Вихiд укоршених живщв, заготовлених з базально! частини пагона, тд впливом КАНО (5 мл/л) становив 60,9 %, що на 43,8 % бшьше ^piB^^ з контролем та на 11,4 % пopiвнянo з ß-IMK (10 мг/л). Дoстoвipнoму збшь-шенню числа та довжини корешв на живцях з ycix частин пагона, сприяли фь зюлопчно-активш речовини [6].
Отже, за результатами дослщжень встановлено, що здатшсть до коренеутворення зелених стеблових живщв лимоннику китайського значно змшюеться залежно вщ теpмiнiв живцювання, типу пагона i його метамер-нoстi, вiку маточних рослин, наявност листкiв, фiзioлoгiчнo-активних речо-вин та im
Встановлено, що подальший рют укopiнених живцiв дoслiджуваних сopтiв i форм лимоннику китайського значно залежить вщ способу i теpмiну пересаджування на дорощування. Вихiд саджанцiв сорту Садовий 1 за осшнього пересаджування у вщкритий грунт укopiнених живщв без оброб-лення фiзioлoгiчнo-активними речовинами становив 43,8 %, а за пересаджування у контейнери - 86,4 %. Дещо гipшi результати отримано за весняного пересаджування саджанщв цього сорту у вщкритий грунт - 40,2 % i в контейнери - 85,2 %. За вЫх спoсoбiв дорощування найменшим виходом виpiз-нялась форма 4 - у pазi висаджування у вщкритий грунт 20,8-21,4 %, а в контейнери - 62,7-65,6 %, тoдi як для форми 3 цей показник становив 44,1-45,8 % та 87,4-88,3 %, вщповщно. Зазначимо, що в кожний термш пересаджування вкоршеш живщ вiдpiзнялись ростом кopенiв. Пiсля контейнерного дорощування, кореневласш рослини вiдпoвiдали вимогам товарних саджанщв, здебшьшого першого i другого товарного гатунку.
Табл. 2. EKOHOMi4Ha ефектившсть дорощування укоршених живщв лимоннику сорту Садовий 1 (тривузловi живщ з амкально'1 частини пагона;
строки живцювання 1-10.VI) з осшшм пересаджуванням (1-10. Х) _в контейнери (середне за 2002-2004 рр.). Х)_
Показник Контроль (без оброблення) КАНО 10 мг/л
Кшькшть укоршених живщв, шт. 574,0 2240,0
Вихвд саджанщв тсля дорощування, шт./га 495,9 2177,3
Матер1ально грошов1 витрати на вирощування садивного матер1алу, грн. 11065,0 13523,9
Соб1варт1сть вирощування одного саджанця, грн. 22,3 6,2
Цша реал1заци одного саджанця, грн. 20,0 20,0
Виручка ввд реал1заци иродукци, грн. 9918,0 43546,0
Прибуток, грн. -1147,0 30022,1
Р1вень рентабельности % -10,4 222,0
Таким чином, серед вивчених термшв пересаджування вкоршених живщв сор^в i форм лимоннику китайського в агрокшматичних умовах Ль состепу максимальний вихщ товарних саджанщв забезпечило пересаджування в осшнш перюд [5]. Покращення екoнoмiчних показниюв зумовлено збшьшенням виходу вкоршених живщв, ix приживлюваност та росту в про-
цес дорощування i виходу першосортних саджанцiв за малих додаткових затрат, що забезпечило низьку собiвартiсть та високий piBeHb рентабельностi (табл. 2).
Аналiз економiчноï ефективностi вирощування саджанцiв лимоннику китайського i3 зелених стеблових живцiв дав змогу встановити, що у саджанщв з власними коренями низька собiвартiсть вирощування та високий рiвень рентабельностi.
Собiвартiсть дорощування одного саджанця в контрольному варiантi дослiду змшюеться в межах 14,6-22,3 грн/шт., а в дослщних варiантах зни-жуеться до 4,4-6,2 грн/шт. За рахунок зниження собiвартостi дорощування кореневласних саджанщв у контейнерах у 3-4 рази зростае прибуток та уза-гальнювальний показник ефективностi - рiвень рентабельност (222,0 %).
Висновки. Зеленi живщ лимоннику китайського мають слабку коре-неутворювальну здатнiсть, укорiнюванiсть яких значною мiрою залежить вiд термiнiв живцювання, типу пагона i його метамерност^ а також вщ оброб-лення ß-IMK i КАНО. Використання дослщжених агротехнiчних заходiв дае змогу шдвишувати регенерацiйну здатнiсть зелених живцiв лимоннику у 2-3 рази, скоротити термши вирощування i збшьшити вихiд вкоршених рос-лин товарних гатунюв.
Лггература
1. Андр1енко М.В. Малопоширет ягщш i плодов1 культури / М.В. Андр1енко, 1.С. Роман. - К. : Вид-во "Урожай", 1991. - 168 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягщних культур : монографiя / А.Ф. Балабак. - Умань : Вид-во "Оперативна полiграфiя", 2003. - 109 с.
3. Високовггамшш плодовi культури / 1.М. Шайтан, С.В. Клименко, Р.Ф. Клеева, В. А. Антлогова. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 102 с.
4. Д1хтяренко А.В. Вплив типу пагона i метамерносп на регенерацшну спроможнють стеблових стеблових зелених живщв лимоннику китайського / А.В. Д^хтяренко // Садiвництво : мiжвiдомч. тем. наук. зб. - К., 2007. - Вип. 60. - С. 190-194.
5. Д1хтяренко А.В. Вплив строюв дорощування на рют i розвиток укоршених зелених живщв лимоннику китайського / А.В. Д^хтяренко, А.Ф. Балабак // Збiрник наукових праць Уманського ДАУ. - Умань, 2008. - Вип. 69. - С. 115-120.
6. Д1хтяренко А.В. Розмноження зеленими живцями та вирощування саджанщв лимоннику китайського в Правобережному Люостепу Украши / А.В. Д^хтяренко // Вюник Пол-тавсь^' ДАА. - Полтава, 2008. - № 2. - С. 78-82.
7. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками / З.Я. Иванова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. -287 с.
8. Поликарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягодных культур зеленым черенкованием / Ф.Я. Поликарпова. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1990. - 96 с.
9. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. -М. : Изд-во МСХА, 1991. - 270 с.
10. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1985. - 351 с.
Балабак О.А., Дихтяренко А.В. Особенности выращивания саженцев лимонника китайского в условиях Лесостепи Украины
Представлены результаты исследований размножения зелеными живцами и выращивания саженцев сортов и форм лимонника китайского (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.) в условиях Лесостепи Украины и приведены факторы влияния на кор-необразования у живцов, рост и развитие укорененных растений в процессе их дора-щивания.
Ключевые слова: живцы, ауксин, саженцы, лимонник.
Balabak O.A., Dikhtiarenko A. V. Peculiarities of growing own-rooted green stem cuttings of Forest-Steppe of Ukraine
The prospects of using true-rooted propagation of Schizandra chinensis (Turcz.) Ba-ill. are discussed. The author has characterized the factors influencing the efficiency of the adventitious root formation of stem cuttings of perspective and new varieties and forms of Schizandra chinensis (Turcz.) Baill. for the conditions of the Forest-Steppe - a variety genotype, terms of grafting, metamerism of cutting material, a shoot type, the effect of growth regulating substances of auxin nature etc. On the basis of the analysis of the economic efficiency of true-rooted planting trees cultivation, it is stated that those trees have low production cost and high efficiency.
Keywords: cutting, auxin, seedling, magnolia vine.
УДК 581.47 Ст. наук. ствроб. В.М. Грабовий, канд. бюл. наук -
НДП "Софивка" НД1НАН Украти
РЕПРОДУКТИВНА ЗДАТШСТЬ ТСУГИ КАНАДСЬКШ В УМОВАХ КУЛЬТУРИ У Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Дослщжено морфогенез генеративних оргашв тсуги канадсько'1, з'ясовано тер-мши i характер пилування та запилення, визначено насшну продуктившсть досль джуваних особин в умовах Люостепу Украши.
Ключов1 слова: пилування, запилення, мшроспорогенез, макроспорогенез.
Наприкшщ XVIII ст. в Сврош значно зрю штерес до швшчноамери-канських хвойних рослин, як швидко почали займати свою шшу у культиво-ванш флopi европейських краш. Цшеспрямована штродукщя швшчноамери-канських хвойних рослин на територи Украши, вивчення 1хшх бюлопчних особливостей, особливостей процеЫв утворення насшня i розмноження запо-чатковаш у Х1Х-ХХ ст. значно сприяли збагаченню культурно1 флори нашо1 держави. Окpемi питання теори iнтpoдукцiï швшчноамериканських хвойних рослин висвiтленo в працях О.Л. Липи [3-5], М.А. Кохно [1, 2], B.I. Гор-дiенкo, О.М. Колесниченко, C.I. Кузнецова, В.Б. Логгшова, Л.А. Пoгopiлoï, П.Я. Чуприни [1], I.C. Маринича [6] та багатьох шших вчених. Однак варто зазначити, що незважаючи на великий досвщ iнтpoдукцiï пiвнiчнoамеpи-канських хвойних рослин в Украш, oкpемi представники в культивованш флopi пpедставленi недостатньо.
До малопоширених, перспективних для використання в озелененш мiст та сш Укpаïни, пpедставникiв хвойних рослин iз флори Пiвнiчнoï Америки належить тсуга канадська Tsuga canadensis (L.) Carr. Iстopiя ïï культиву-вання в Укра1'ш розпочинаеться з 1860 р. у Тростянецькому дендропарку, розташованому в селишд Тростянець, 1чнянського району, Чершпвсько1" об-ластi, де за завданням I. Скоропадського садiвник К. Шлшглоф висадив бага-то нових, екзотичних хвойних рослин. Саме з Тростянецького дендропарку тсуга канадська поширилася майже по свiй територи нашо1' кра1'ни i нинi вона представлена окремими особинами або невеликими групами у боташчних садах, дендpаpiяx та дендропарках Прикарпаття, Полюся, Криму, Степу i Лiсoс-тепу Украши [2]. Однак в озелененш мют та сш ïï використовують рщко.
