Масальский В.П., Мордатенко И.Л. Газо- и дымоустойчивость культивируемых видов рода Tilia L. в урбанизированной среде Правобережной Лесостепи Украины, на примере уличных насаждений городов Киева и Белая Церковь
Отражены результаты проведения исследований по визуальной оценке газо- и ды-моустойчивости, культивируемых в Правобережной Лесостепи Украины видов рода Tilia. Объектами исследований были 5 видов, произрастающих на расстоянии от 1 до 5 м от магистралей с интенсивным автомобильным движением (Киев и Белая Церковь): T. cordata; T. europaea; T. platyphyllos; T. begoniifolia и T. tomentosa. Оценка повреждений листовой поверхности проведена по 6-балльной шкале оценки газостийкости, предложенной Н.П. Красинским. Наиболее устойчивыми к газообразным продуктам сгорания топлива оказались: T. begoniifolia, T. platyphyllos та T. tomentosa. Даны рекомендации по использованию видов рода Tilia в городских насаждениях.
Ключевые слова: вид, род, липа, экология, загрязнение, фумигация, рост, развитие, продолжительность жизни растений, газостойкость, дымостойкость.
Masalskiy V.P., Mordatenko I.L. Gas and Smoke Resistance of Cultivated Species of the Genus Tilia L. in Urban Environments of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, on the Example of Street Planting in Kyiv and Bila Tserkva
The results of research on visual assessment of gas and smoke resistant cultivates in Right-bank Ukraine forest-steppe species of the genus Tilia are provided. The objects of study were 5 species that grow within a range of 1 to 5 m from roads with heavy car traffic (Kyiv and White Church): T. cordata; T. europaea; T. platyphyllos; T. begoniifolia and T. tomentosa. Assessment of damage to the leaf surface was carried out by a 6-point scale assessment of gas resistance proposed by N. Krasynsky. The most resistant to gaseous combustion products were: T. begoniifolia, T. platyphyllos та T. tomentosa. Some recommendation on the use of species of the genus Tilia in urban plantings are offered.
Key words: species, genus, lime, ecology, pollution, fumigation, growth, development and longevity of plants, gas resistance, smoke resistance.
УДК 631.535:582.711.714 Асист. М.Ю. Остов - Уманський НУ садшництва ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ ГЛОДУ ОДНОМАТОЧКОВОГО
Висв^лено особливост вегетативного розмноження глоду одноматочкового в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни. Встановлено вплив строив живцювання, тишв i метамерносп пагона, бюлопчно активних речовин КАНО на процеси коренеут-ворення у зелених стеблових живщв глоду одноматочкового. Визначено, що стебловi живщ глоду одноматочкового мають слабу регенерацшну здатщсть. Рекомендовано ви-рощувати глщ одноматочковий у виробничих умовах зеленим черенкуванням i вико-ристовувати тд час створення люових насаджень та озеленення населених пуню!в.
Ключовг слова: глщ одноматочковий, вегетативне розмноження, стебловi живщ, коренеутворення, бюлопчно активн речовини.
Глщ одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.) - цшна дикоросла пло-дово-япдна культура. Для збереження господарсько-цшних ознак та сортових властивостей глоду одноматочкового доцшьно використовувати методи i спо-соби розмноження стебловими живцями. Це дае змогу пришвидшувати виро-щування саджанщв, збшьшувати вихщ садивного матер1алу високо! якосп, створювати генетично однорщш клони для потреб люового i садово-паркового господарства. .Штературш даш стосовно вегетативного розмноження глоду мають суперечливий характер [1-5].
На сьогодш актуальним питанням вирощування кореневласного садив-ного матерiалу глоду одноматочкового е визначення строкiв заготiвлi живщв залежно вiд проходження фенологiчних фаз та вжу маточних рослин, встанов-лення типу пагона i метамерност живцевого матерiалу, вияснення оптимальних концентрацш фiзiологiчно активних речовин.
Мета дослщження полягае в удосконаленнi технологи вирощування са-дивного матерiалу глоду одноматочкового на основi зеленого стеблового жив-цювання в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни.
Для досягнення ще! мети необхщно визначити вплив строкiв живцюван-ня, типу i метамерностi пагона глоду одноматочкового, бюлопчно активно1 ре-човини ауксиново1 природи КАНО (10 %-й розчин калшно! солi а-нафтилоцто-во1 кислоти) у концентрацiях водного розчину 0,0005, 0,001, 0,0015, 0,002, 0,0025, 0,003, 0,0035, 0,004, 0,0045, 0,005 % на процеси адвентивного коренеут-ворення у зелених стеблових живщв. Так, на укоршення висаджували зелеш живщ, заготовлеш з ашкально!, медiальноl i базально1 частини пагона з рiзною кiлькiстю вузлiв: одновузлов^ двовузловi, тривузловi та чотиривузловi. Живщ заготовляли i висаджували на вкоршення в першiй декадi червня, у фазу штен-сивного росту пагошв (1-10.06). Аналiзуючи вплив рiзнотипних живщв на уко-рiнюванiсть зелених стеблових живщв глоду одноматочкового, встановлено, що 1х укорiнюванiсть пiдвищуеться зi збшьшенням кiлькостi вузлiв. 1стотну перевагу в укоршюваносп мали тривузловi живщ, незалежно вщ частини пагона з яко1 вони були заготовленi (табл. 1).
Табл. 1. Укортювашсть зелених тривузлових стеблових живщв глоду залежно
вiд типу живця i його метамерност1 (живц заготовлеш 1-10.06; _середне за 2008-2010 рр.), %_
Вид Частина пагона Укоргню-вашсть, % Кшьюсть корен1в на живц1, шт. Довжина корешв на живц1, см Довжина приросту надземно!, частини см
Глвд однома-точковий Апжальна 38,7 34,2 35,2 4,2
Мед1альна 24,6 23,5 29,4 1,6
Базальна 27,6 20,3 30,4 1,3
Н1Р05 2,4 2,8 2,3 0,21
Укоршюванють одновузлових живщв глоду одноматочкового, заготов-лених з ашкально! частини пагона, становила в середньому за три роки 20,9 %, у медiальних - 15,1 %, у базальних - 16,8 %. Серед одновузлових живщв кращу укоршюванють мали живщ, заготовлеш з ашкально! частини пагона - в 1,4 раза бшьше, шж медiальнi та в 1,2 раза бшьше, шж базальш. Укорiнюванiсть дво-вузлових живщв, заготовлених з ашкально! частини, становила 20,5 %, що на 8,4 % бшьше, шж укоршюванють аналопчних живщв з медiальноl частини пагона та на 6,2 % бшьше, шж двовузловi базальш живщ.
Укоршюванють тривузлових стеблових живщв з ашкально! частини пагона становила 38,7 %, що на 17,8 % бшьше, шж аналопчш одновузловь Укорь нюванiсть тривузлових живщв з медiальноl частини пагона становила 24,6 %, а це на 9,5 % бшьше, шж одновузлових та на 12,5 % бшьше, шж двовузлових. Укоршюванють тривузлових базальних живщв становила 27,6 %, що на 10,8 %, бшьше, шж одновузлових i на 13,3 %, нiж двовузлових.
З'ясовано, що в разi подальшого збiльшення кшькосп вузлiв до чотирьох i бшьше у зелених живцiв глоду одноматочкового регенерацшна здатнiсть по-гiршувалась. Так, частка укоршення чотиривузлових живцiв глоду одноматочкового, заготовлених з аткально! частини пагона, становила 28,6 %, медiаль-но! - 20,3 % та базально! 22,9 %. Живщ, укорiнення яких вiдбуваeться краще, формують бiльш розвинену кореневу систему.
Величина приросту надземно! частини в процеш укорiнювання залежить вiд типу живця i його метамерностi (табл. 2).
Табл. 2. Вплив типу живця i його метамерностг на довжину приросту надземно'1 частини у зелених стеблових живщв глоду одноматочкового (живцювання 1-10.06, за роками), см
Юльюсть вузл1в (к1льк1сть вузл1в) | 2008 р. | 2009 р. | 2010 р. |Середне за 3 роки
Аткальна частина пагона
1(контроль) 0 0 0 0
2 1,2 1,4 1,7 1,4
3 5,1 5,8 6,3 5,7
4 3,5 3,2 3,8 3,5
Мед1альна частина пагона
1(контроль) 0 0 0 0
2 0 0 0 0
3 1,5 1,2 1,5 1,4
4 1,2 1,3 0,9 1,1
Базальна частина пагона
1(контроль) 0 0 0 0
2 0 0 0 0
3 2,0 2,0 2,2 2,1
4 1,8 1,5 1,8 1,7
Серед рiзнотипних зелених стеблових живщв глоду одноматочкового, вдабраних у перюд штенсивного росту пагошв, ютотну перевагу мав прирют тривузлових ашкальних живцiв. У середньому за три роки дослщжень прирют тривузлових ашкальних живцiв становив 5,7 см, що на 4,3 см бшьше, шж у дво-вузлових апiкальних i на 4,3 см бшьше, шж у тривузлових медiальних i на 3,6 см, шж у тривузлових базальних. Тривузловi апiкальнi живцi iстотно пере-важали за довжиною приросту надземно! частини однотипш медiальнi i базаль-ш протягом всього перiоду виконання дослщжень. Аналiзуючи прирiст надземно! частини укоршених одновузлових i двовузлових живщв, варто вщзначити iстотну перевагу за перюд дослщжень двовузлових.
Таким чином, результати проведених дослщжень пiдтверджують, що регенерацшна здатнють зелених стеблових живщв глоду одноматочкового значно залежить вщ шдив^ального розвитку самого пагона i його структурних еле-менпв, зокрема вiд частини пагона i його метамерностi.
У технологi! вирощування садивного матерiалу глоду на основi зеленого живцювання е вивчення i визначення ефективних бiологiчно активних речовин, !х оптимальних концентрацiй залежно вщ строкiв живцювання, типу i метамер-ностi пагона та сорту [3, 4]. Ауксиновi синтетичнi речовини широко впливають на коренеутворення у важковкоршюваних рослин.
За дослщженнями науковщв синтетичнi бiологiчно активн речовини ауксиново! природи позитивно впливають на процеси коренеугворювання у живцв деревних i кущових рослин [1-5]. Однак, на нашу думку, на сьогодщ не досгагньо дослщжено вплив бюлопчно активних речовин на коренеутворю-вальну здагнiсгь стеблових живцiв. Проведено дослщження щодо визначення оптимальних концентрацш бiологiчно активно! речовини ауксиново! природи КАНО (10 %-й розчин калшно! солi а-нафтилоцтово! кислоти (а-НОК) тд час обробляння i вкорiнювання зелених живщв глоду одноматочкового, сгрокiв живцювання типу i мегамерносгi пагона. Встановлено, що бiологiчно активна речовина КАНО значно впливае на вкорiнюванiсть живщв (табл. 3).
Табл. 3. Вплив концентрацш КАНО на укортюватсть тривузлових зелених стеблових живщв глоду одноматочкового (живцювання 1-10.06, за роками), %
Бкикшчно-активна речовина | Концентрацш, КАНО, % 12008 р. 12009 р. 12010 р. | Середне
Аткальна частина пагона
Контроль
0
39,4
38,8
37,0
38,4
0,0010
46,1
48,2
49,5
47,9
КАНО
0,0015
79,4
81,4
75,5
78,8
0,0020
50,3
46,2
48,1
48,2
Мед1альна частина пагона
Контроль
0
32,9
30,8
30,0
32,3
0,0015
41,3
43,8
45,6
43,6
КАНО
0,0020
54,4
58,4
57,2
56,6
0,0025
40,5
38,3
39,1
39,3
Базальна частина пагона
Контроль
0
34,2
36,8
30,5
33,8
0,0015
44,8
46,5
45,7
45,7
КАНО
0,0020
61,4
62,5
62,9
62,2
0,0025
45,9
47,3
48,5
47,2
Н1Рп
3,5
3,1
3,9
Таким чином, укоршенють живщв, заготовлених у фазу штенсивного росту пагошв, залежить вщ частини пагона i його метамерност. Цей показник у контрольному варiантi дослщу для глоду одноматочкового у живцв з медiаль-но! частини пагона за роки дослщжень становив 30,0-32,9 %, з апiкально! -37,0-39,4 %, з базально! частини - 30,5-36,8 %. Отже, найвищу частку укоршен-ня спостережено у живцв, заготовлених з апiкально! частини пагона. У процес дослiдження встановлено, що приросту у ашкальних живцв сприяе концентра-цiя бiологiчно активно! речовини КАНО на рiвш 15 мг/л. Для медiальних i ба-зальних живцiв оптимальна концентра^я КАНО становила 20-25 мг/л. Отже, можна зробити таю висновки:
• стеблов1 живц глоду одноматочкового мають слабу регенерацшну здагнiсгь i належать до середньовкоршюваних;
• оптимальними строками загогiвлi зелених живцiв глоду одноматочкового е фаза штенсивного росту паготв;
• кшьйсть вузлiв у зелених живцв визначае регенерацшну здатшсть та подаль-ший рiсг i розвиток рослин;
• оптимальними для живцювання е гривузловi живцi;
• найвища регенерацшна здагнiсгь живця забезпечуеться заготтвлею його з апь кально! частини пагона;
• бюлопчно активнi розчини КАНО, залежно ввд 1х концентраци, стимулюють
коренеутворення живщв глоду.
Таким чином, глщ одноматочковий у виробничих умовах доцшьно виро-щувати зеленим черенкуванням i використовувати для створення люових наса-джень та озеленення населених пункпв.
Лтратура
1. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягiдних культур / А.Ф. Балабак. - Умань : Вид-во "Оперативна полiграфiя", 2003. - 109 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягщних культур / А.Ф. Балабак // Вюник УДАА : зб. наук. праць. - Умань : Вид-во УДАА, 2002. - С. 89-92.
3. Балабак А.Ф. Ефектившсть розмноження глоду (Crataegus L.) стебловими живцями з ви-користанням рютактивуючих сполук / А.Ф. Балабак, Ю.А. Кокоба // Збiрник наукових праць Уманського дАу. - Умань : Вид-во УДАУ. - 2005. - Вип. 59. - С. 141-151.
4. Кокоба Ю.А. Агротехшчш особливосп розмноження глоду (Crataegus L.) стебловими живцями / Ю.А. Кокоба, А.Ф. Балабак // Збiрник наукових праць Уманського ДАУ. - Умань : Вид-во УДАУ. - 2005. - Вип. 61. - С. 591-597.
5. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во МСХА, 1991. - 270 с.
Осипов М.Ю. Вегетативное размножение боярышника однопестичного
Освещены особенности вегетативного размножения боярышника однопестичного в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено влияние сроков черенкования, типов и метамерности побега, биологически активных веществ КАНО на процессы корнеобразования у зеленых стеблевых черенков боярышника однопестичного. Определенно, что стеблевые живцы боярышника одинопестичного имеют слабую реге-нерационную способность. Рекомендовано выращивать боярышник однопестичный в производственных условиях зеленым черенкованием и использовать при создании лесных насаждений и озеленении населенных пунктов.
Ключевые слова: боярышник однопестичный, вегетативное размножение, стеблевые черенки, корнеобразование, биологически активные вещества.
OsipovM.Yu. Vegetative Reproduction of Crataegus Monogyna Jacq.
Some peculiarities of Crataegus monogyna Jacq. vegetative reproduction in the conditions of the Right-Bank Forest-steppe of Ukraine are described. The influence of cutting terms, types and metamerism of shoot, biologically active substances on the process of the root formation of the green Crataegus monogyna Jacq. stem cuttings are researched. The pedicellate sprats of hawthorn are shown to have weak regeneration ability. It is recommended to grow a hawthorn in production terms by the green grafting and to use for creation of the forest planting and planting of greenery of settlements.
Key words: hawthorn, vegetative reproduction, stem cuttings, root formation, biologically active substances.
УДК 582.689.2:635.92(477:292.485) Наук. cniepo6. О.П. Перебойчук,
канд. бюл. наук - Нацюнальний ботатчний сад ím. М.М. Гришка НАН Украти
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ PRIMULA L. У КВ1ТНИКАРСТВ1 Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Проведено ж^вняльний аналiз сучасного CBÍTOBoro i вггчизняного асортименту квггниково-декоративних рослин роду Primula. На основi анал^ичного огляду лггера-турних даних Í3 аутекологи видiв, висв^лено результати ощнки перспективной ix ш-тродукци в умови Люостепу Укра1ни та надано рекомендаци вщносно ix подальшо! ш-тродукци. Встановлено, що десять Í3 дванадцяти таксошв (P. auricular L., P. denticulate Sm., P. elatior (L.) Hill. subsp. pallasii W.W. Sm. & Forrest, P. juliae Kusn., P. saxatilis