CC BY
31
УДК 636.087:636.084
Суховуха С. М., к.с.-г.н. ©
Втницъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ВПЛИВ В1ДСТОЮ С0НЯШНИК0В01 ОЛ11 НА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ
СКЛАД САЛА СВИНЕЙ
Встаноелено тдеищення в тдштрному сал1 незамшних жирных кислот при згодовуванту склаЫ рацютв молодняку свиней в1дстою соняшниковоголИ.
Ключовг слова: жирнокислотний склад, жирт кислоти, молодняк свиней, рацюн, в\дстт соняшниковоголИ.
Вступ. Використання рослинних олш в год1вл1 свиней сприяе збагаченню рацюшв енерпею та ненасиченими жирними кислотами. Новонароджеш поросята використовують жири, як джерело енерги, з молока матер^ тим бшьше, що близько 60% калоршност1 молока забезпечують жири.
Зниження продуктивное^ I росту поросят теля вщлучення виникае при р1зкому переход! тварин з молочного на рослинний тип год1вл1. Висока харчова цшшеть жирово! тканини свиней залежить вщ жирнокислотного складу I сшввщношення насичених I ненасичених жирних кислот. При цьому найбшьше значения представляють арахщонова, лшолева I лшоленова жирш кислоти.
Незамшш жирш кислоти необхщш уЫм видам тварин. Вони входять до складу фосфолшвдв мембран 1 е субстратом для синтезу простагландишв, простациклшв, тромбоксашв I лейкотр1ешв. Беруть участь у ф1зюлопчних процесах оргашзму. Рекомендован! р1вш лшолево! кислоти для поросят складають 1,5% перетравно! енерги 1 0,7% для свиней - у заключний перюд вирощування на бекон. Надлишок лшолево! кислоти розм'якшуе лшщи, що викликае не менш серйозну небезпеку, шж и дефщит. У дослщженнях А.С.Аншна [1] вводили 0,5 та 1,0% чисто! лшолево! кислоти. При такш кшькост1 незамшно! кислоти перетравшеть лшщ1в I жирних кислот зросла, але в м'яс1 та печшщ знижувався вмкт суми лшдав, триглщерид1в, суми жирних кислот. Це можна пояснити тим, що у дослщних тварин за рахунок збшьшення перетравност1 лшщ1в жирних кислот проявляеться азотзберкаючий ефект.
3 в1ком тварин, енерпя корму все бшьше I больше перетворюеться в жирову тканину I розм1р кл1тин збшьшуеться. У зв'язку з цим частка лшдав збшьшуеться, а сполучно! тканини I води зменшуеться [2]. На заключному еташ вщгод1вл1 не рекомендуеться досягати високих (бшьше 800 г) добових прироста, тому що це призводить до надм1рного вщкладання жиру в туш1 I попршення якост1 м'яса.
Використання рацюшв з низьким р1внем жиру обумовлюе ткну зворотну залежшеть м1ж концентращею лшолево! кислоти I швидюстю вщкладання жиру [3].
© Суховуха С. М., 2013
191
В орган1зм1 свиней синтезуються тшьки насичеш жирш кислоти. Ненасичеш жирш кислоти (лшолева, лшоленова) повинш надходити з кормами. U,i кислоти виконують функцш розчинення, транспортування i забезпечення активное^ жиророзчинних в1тамш1в, гормошв та шших важливих речовин, а також ввдграють важливу бюлопчну роль: регулюють холестериновий обмш, пщвищують еластичшсть стшок кровоносних судии, необхщш для росту, розмиожения i здорового розвитку тварии. Вони позитивно впливають на обмш в1тамш1в груп В, С , Pi холестерину в оргашзм1 тварин. Найбшьшу в1тамшну актившсть мае арахщонова кислота.
При дефщит1 незамшних жирних кислот порушуеться обмшна функщя фосфолшвдв, знижуеться здатшсть мембран до зв'язування, попршуеться !х рухлив1сть, що веде за собою цший ряд структурних i оргашчних порушень. Наприклад, попршуеться утворення лшопроте!шв, а вщтак - лшщний транспорт [4].
Рослинш оли мютять велику кшьюсть ненасичених жирних кислот -лшолево! i лшоленово!. U,i кислоти не можуть синтезуватись в оргашзм1 свиней, проте життевонеобхщш для побудови кл1тин i деяких гормошв. В результат! додавання до складу рацюшв рослинних олш, свиш споживають бшьше ненасичених жирних кислот, що необхщно для нормального nepe6iry обмшу речовин [5].
Оли, пор1вняно з тваринними тоиленими жирами, вважаються бюлопчно цшними i краще засвоюються, в них бшьше рщких ненасичених, в тому числ1 незамшних бюлопчно цшних жирних кислот. Найбшьш лшолево! i лшоленово! кислот у соевш оли 61,2%, менше ix у соняшниковш 59,8%, кукурудзян1Й 57,6%, арахюовш 33,3% ол1ях. Найбшьш поширеш види оли соняшникова, яка в своему склад1 мютить до 50% жиру.
Для повноцшного використання жирних кислот, яю не синтезуеться в орган1зм1 поросят, необхщна жирова добавка у склад1 рацюну. Джерелом лшолево! та лшоленово! кислот виступають жири рослинного походження, арахщонова кислота потрапляе в оргашзм з жирами тваринного походження. KpiM того, тваринний оргашзм здатний синтезувати арахщонову кислоту з лшолево! кислоти в присутност1 в1тамшу В6.
Найбшьш активна арахщонова кислота, проте в жирах корм1в И дуже мало. Вона утворюеться в оргашзм1 з лшолево! кислоти. Тому для тварин, а саме свиней, вмкт лшолево! кислоти завжди контролюють у рацюш. Потреба свиней в лшолевш кислой в середньому складае близько 20 г на 1 кг сухо! речовини корму. Пор1вняно багато лшолево! кислоти у соевих бобах (1,76%), зерш кукурудзи та в1вса (0,09%), ячмеш (0,08%), а також в рослиннш оли [6].
Вмкт ненасичених жирних кислот в корм1 в останш чотири тижш вщгод1вл1 мае бути знижений шляхом зменшення жирово! добавки або повно! вщмови вщ не!. Тод1 вщкладення жиру буде майже повшстю вщбуватися за рахунок використання крохмалю. Консистенщя такого жиру буде дуже твердою, тому що внаслщок його розм'якшення рашше накопиченими в жировш тканиш ненасиченими жирними кислотами сало буде високо! якостг
192
Матер1ал i методи. Дослщ проводили у TOB "Липовецьке" Вшницько! обласп з метою вивчення впливу в1дход1в олшного виробництва на забшш показники тварин, яюсть ix м'яса та сала. Дослщ проведено на двох трупах поросят - аналопв велико! бшо! породи (24 голови), по 12 гол1в у кожнш rpyni. Параметри м1крокл1мату в примщенш вщповщали становленим нормативам. Контрольна трупа тварин отримувала основний рацюн згщно з нормами, поросята дослщно! групи з основним рацюном отримували вщстш соняшниково! ол1! в KinbKOCTi 30 гна голову за добу.
Результата досл1дження. У сво!х досл1дженнях ми вивчали жирнокислотний склад п1дшк1рного сала, який характеризуе його як1сть (табл. 1). Сума ненасичених жирних кислот в пщшюрному cani свиней дослщно! групи була на 8,67% бшьша, а насичених менша на 8,67% шж в !х aнaлoгiв контрольно! групи. 1снують також neBHi вщмшноси мiж трупами за BMicTOM жирних кислот окремих клaciв.
Таблиця 1
Жирнокислотний склад сала свиней при згодовуванш жировоТ добавки, % вщ
загального вм1сту кислот, M±m, n=4
Код ВЖК Трупа
контрольна досл1дна
Насичен1 жирн1 кислоти
14:00 М1ристинова 1,04±0,0810 0,93±0,054
16:00 Пальм1тинова 23,11±0,324 18,89±1,039**
17:00 Маргаринова 0,54±0,201 0,24±0,048
18:00 Стеаринова 16,41±0,896 12,36±1,207*
Мононенасичеш жирш кислоти
16:01 Пальм1толе!нова 1,56±0,120 1,14±0,016*
20:1(n-9) Гондо!нова 1,07±0,057 0,68±0,100*
17:01 Маргариноле!нова 0,49±0,229 0,12±0,036
18:01 Оле!нова 43,33±0,973 32,20±0,676***
Пол1ненасичен1 жирн1 кислоти
18:02 Л1нолева 11,43±0,358 31,51±2,924***
20:00 Арах1нова 0,14±0,040 0,14±0,045
18:3(n-3) Лшоленова 0,43±0,037 0,62±0,075
20:2(n-6) Ейкозад1енова 0,45±0,030 1,16±0,097***
Разом: насичен1 ненасичен1 41,10 58,90 32,43 67,57
Ввдношення ненасичених до насичених жирних кислот 1,43 2,07
За даними aHani3y видно, що у свиней дослщно! групи nopiBMHO з контрольною, зменшився BMicT мононенасичених жирних кислот, а саме: пальмп-олешово! - на 0,42% (Р<0,05), олешово! - на 11,13% (Р<0,001), гондошово! - на 0,40% (Р<0,05). Натомють за рахунок цих кислот вщбулось
193
збшьшення ейкозад1еново! жирно! кислоти - на 0,71 % (Р<0,001), яка е похщною вщ лшолево!.
Найбшьш поширеними насиченими жирними кислотами е пальм1тинова i стеаринова. Нашими дослщженнями встановлено, що вмют пальмпиново! кислоти у тварин дослщно! групи зменшився на 4,22% (Р<0,01), стеариново! на -4,05% (Р<0,05) пор1вняно з контрольною груиою. Проте, суттево збшьшилась кшьккть полшенасичено! жирно! кислоти - лшолево! на 20,08% (Р<0,001) у пщдослщних тварин, що отримували у склад! рацюну ввдстш соняшниково! оли иор1вняно з аналогами контрольно! групи.
Висновки. Анал1зуючи одержан! даш, можна зробити висновок, що згодовування додатково до рацюну молодняку свиней вщстою соняшниково! оли позитивно вплинуло на вмкт в пщшмрному cani незамшних жирних кислот, зокрема лшолево! кислоти (бшьше на 20,08%) i!! похщних (лшоленова i ейкозад1енова), що сприяе оптимальному росту i розвитку поросят.
Л1тература
1. Аникин С. Б. Влияние разныхуровней линолевой кислоты в рационах на липидный обмен растущих и откармливаемых свиней мясного типа / С. Б. Аникин // Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов. Бюллетень научных работ ВИЖ. - Дубровицы, 1987. - Вып. 88. - С. 81-83.
2. Пальм1тинова i стеаринова кислоти [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.artvel.ru/
3. Параняк Р.П.Жиров! добавки/ Р.П. Параняк, В.Г. Янович //Тваринництво Укра!ни. - 1994. - №5. - С. 26 - 29.
4. Свеженцов А. И. Нетрадиционные кормовые добавки для животных и птицы: Монография. / А. И. Свеженцов, В. Н. Коробко // Д.: АРТ-ПРЕСС, 2004. - 296с.
5. Митчаотхаи Ямлонг. Свойства жирных кислот и качество мяса / Я. Митчаотхаи // Ефективне тваринництво. - 2009. - №1 (33). - С. 38-40.
6. Алиев А.А. Незаменимые (эссенциальные) жирные кислоты и их роль в питании продуктивных животнык // Актуальные проблемы биологии в животноводстве. / Тез. Докл. Третьей междунар. конф. - Боровск. -2000. - с. 34-36
Summary
THE INFLUENCE OF THE SEDIMENT OF SUNFLOWER OIL ON THE FATTY ACID COMPOSITION OF THE FAT PIGS / Suhovuha S.M.
The increasing subcutaneous fat in essential fatty acids when fed in the diets of young pigs sludge oil.
Key words: fatty acid composition, fatty acids, young pigs diet sucks oil.
Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
194
