УДК 636.4:612.392.6
Кулик М.Ф., доктор сшьськогосподарських наук, член-кореспондент
УААН, професор
Обертюх Ю.В., кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий
сшвроб^ник Костецька Ю.В., астрант © 1нститут кормге УААН, м. Вшниця
ВПЛИВ АНАЛЬЦИМУ НА ОБМ1Н ЖИРНИХ КИСЛОТ В ОРГАН1ЗМ1
СВИНЕЙ
Висвтлено вплив анальциму на жирнокислотний склад л1тд\в кров\, печшки, м 'яса та сала при введет в комбторм 0,1 г анальциму на 1 кг живог маси свиней при дорощуванш та вгдгодгвлг.
Ключовi слова: анальцим, жирш кислоти, свит.
Вступ. За вмктом основних мжро- i ультрамжроелеменив анальцим не вiдрiзняeться вщ сапошту. Вщмшшстю е наявшсть в першому частини цеол^у. Анальцим знаходиться в нижшх горизонтах сапоштових пласив i е складовим компонентом сапоштово! породи. Незважаючи на те, що цеолiт достатньо вивчено с погляду мшерально! добавки для тварин, бюлопчна дiя нового мiнералу анальциму вивчалася на свиноматках i3 оцiнкою життездатносп приплоду та iнтенсивностi росту поросят. Доза згодовування мшералу становила 0,5 г на 1 кг живо! маси свиноматки. Дослщження показали переконливу позитивну бiологiчну дiю анальциму, глаукошту i сапонiту на оргашзм поросят, що характеризуеться достовiрно високою збереженiстю !х та iнтенсивнiстю росту [1].
На основi вивчення фiзико-хiмiчних властивостей сапонiту, глауконiту та анальциму можна зробити висновок, що мшерали мають високi iонообмiннi та адсорбцшш властивостi. На основi сумарно! емност обмiнних катiонiв запропонованi мiнерали е джерелом ряду мжро- i ультрамжроелеменив [1].
На практицi в годiвлi сiльськогосподарських тварин найчастiше виникае потреба збагачувати ращони, в першу чергу, найбшьш важливими бiогенними мiкроелементами: цинком, марганцем, мщдю, кобальтом, йодом та селеном. Сапошти та iншi природш мiнерали не можуть повнiстю задовольняти потреби тварин в цих елементах внаслщок невисоко! концентраци !х у сполуках. Тому !х можна розглядати як мшеральну добавку, за рахунок яко! можна частково балансувати ращони для тварин за цинком, марганцем, мщдю, кобальтом та залiзом. Щодо шших бiогенних мiкроелементiв, в першу чергу таких, як шкель, ванадш, олово, хром, лiтiй та кремнш, то природнi мiнерали можуть достатньо задовольнити потреби сiльськогосподарських тварин [1].
На цю проблему наука та практика звернула увагу порiвняно недавно. В дослщженнях (Miller et al., 1977; Neilsen et al., 1975; Spears et al., 1977, 1978;
© Кулик М.Ф., Обертюх Ю.В., Костецька Ю.В., 2009
113
Anke et al., 1977, 1980) було встановлено незамшшсть нкелю, ванадш, кремнш, олова, лтю i хрому при використаннi синтетичних рацюшв [1].
Наявшсть у склад сапонiту хрому при масовiй його долi 0,5-0,8^10-2 % дозволяе забезпечити потребу тварин у цьому елемент за умов використання сапошту як мшерально! пiдкормки. Па лабораторних тваринах було встановлено, що дефiцит хрому в органiзмi призводить до розладу процесiв обмiну бiлкiв, жирiв i вуглеводiв та зниження iнтенсивностi росту i продуктивностi. Хром бере участь у стабшзаци структури нукле!нових кислот у процесах обмшу глюкози. Встановлено, що вщсутшсть хрому в ращонах тварин обумовлюе порушення засвоення глюкози — концентращя li в кровi i сечi пiдвищуеться, тодi як вмют iнсулiну в кровi залишаеться нормальним. (Хухрянский В. Г. и др., 1984; Meztz, 1974) [1].
В останш десятирiччя широко вивчаються природнi кремнеземи як нетрадицiйнi мшеральш добавки. Найбiльш детально вивчався i продовжуе вивчатися цеолiт як мшеральна добавка i сорбент у шлунково-кишковому трактi тварин. Така ж роль у годiвлi сiльськогосподарських тварин выводиться iншим кремнiйвмiсним мiнералам iз врахуванням !х хiмiчного складу. Проте вони можуть бути введет в мшеральш ресурси тшьки тсля вивчення !х ди на органiзм тварин у взаемозв'язку з бюлопчною оцiнкою продукци тваринництва як продуктiв харчуваня для людей [1].
Вивчення впливу анальциму, як мжроелементно! добавки, на склад жирних кислот у печшщ, м'язах, салi та кровi е актуальним, для кiнцевого споживача продукци тваринництва.
Матер1ал i методи. Науково-господарський дослщ проводили на 2-х групах молодняка свиней велико! бшо! породи х ландрас методом груп-аналопв по 15 голiв у кожнiй групi на базi СТОВ «Липовецьке» Вшницько! областi. Пiдбiр тварин проводився за вiком, живою масою, статтю та енергiею росту в зрiвняльний перiод 30 дшв. Умови утримання та годiвлi були однаковими для обох груп. Годiвля свиней була групова з вшьним доступом до води. Середня жива маса одше! голови в кожнш груш на початку дослiду становила 25-30 кг, а в кшщ 110-120 кг. Живу масу пщдослщних свиней визначали шляхом !х шдивщуального зважування кожного мiсяця та на початку i в кiнцi дослщу.
Рацiони пiддослiдних тварин складались згщно деталiзованих норм годiвлi [2].
Жирнокислотний склад лшдав органiв i тканин свиней визначали на газовому хроматографi ХРОМ 5 (Чехiя) в лаборатори 1нституту кормiв УААН
[3].
Бюметричну обробку результатiв дослiджень проводили за М. А. Плохшським [4].
Результати дослщження. Склад комбiкорму для пiддослiдних тварин був наступним: пшениця — 37,5 %, ячмшь — 46, горох — 10, макуха соняшникова — 5, сшь кухонна — 0,5, крейда 1 %. Добова норма згодовування комбкорму при маа тварин 25, 30, 40, 50, 60, 80 кг i бшьше становила 1,6, 1,8, 2,0, 2,2, 2,5,
114
3,2 кг. Тваринам дослщно! групи додатково вводили в комбжорм анальцим у дозi 0,1 г мшералу на 1 кг живо! маси свиней, тобто 2,5; 3; 4; 5; 6; 8; i 10 г.
Шсля закшчення дослщу проводили контрольний забш свиней по 4 голови з групи. У забитих тварин вщбирали кров, печшку, м'ясо та сало для визначення вмкту жирних кислот.
Жирнокислотний склад лшдав кровi пщдослщних свиней представлений в таблищ 1.
Таблиця 1.
Жирнокислотний склад лшЫв плазми кров1 пщдослщних свиней, %
Жирна кислота Код ЖК Контрольна група Дослщна група +- до контролю % до контролю
Лауринова 12:0 0,30 ± 0,12 0,21 ± 0,02 -0,09 -30,0
Миристинова 14:0 0,12 ± 0,06 0,07 ± 0,01 -0,05 -41,7
Пальмггинова 16:0 18,46 ± 2,01 17,14 ± 0,85 -1,32 -7,2
Пальмгголешова 16:1(п-7) 0,99 ± 0,09 0,67 ± 0,04* -0,32 -32,3
Маргаринова 17:0 0,70 ± 0,12 0,64 ± 0,05 -0,06 -8,6
Маргаринолешова 17:1(п-8) 0,17 ± 0,03 0,11 ± 0,01 -0,06 -35,3
Стеаринова 18:0 22,61 ± 2,39 23,95 ± 2,16 1,34 5,9
Олешова 18:1(п-9) 20,65 ± 1,10 17,69 ± 0,92 -2,96 -14,3
Лшолева 18:2(п-6) 17,96 ± 1,73 19,75 ± 2,48 1,79 10,0
а-Лшоленова+ Арахшова 18:3(п-3) +20:0 0,37 ± 0,22 0,30 ± 0,07 -0,07 -18,9
Гондошова 20:1(п-9) 0,37 ± 0,10 0,23 ± 0,03 -0,14 -37,8
Ейкозадиенова 20:2(п-6) 0,44 ± 0,09 0,43 ± 0,09 -0,01 -2,3
Дигомо-у-лшоленова 20:3(п-6) 0,99 ± 0,26 1,28 ± 0,13 0,29 29,3
Арахщонова 20:4(п-6) 13,20 ± 1,40 14,63 ± 1,49 1,43 10,8
Докозатетраенова 22:4(п-6) 1,42 ± 0,14 1,46 ± 0,14 0,04 2,8
Клупанодонова (ДПК) 22:5(п-3) 1,22 ± 0,24 1,45 ± 0,16 0,23 18,9
п-6/п-3 24,29 23,47 -0,82 -3,4
*Р < 0,05
Як видно з даних таблищ 1 у дослщнш грут вiдзначаeться зниження «небажаних» для харчування людей лауриново!, миристиново! i пальм^иново! кислот на 30,0, 41,7 i 7,2 % вiдповiдно. Вмкт пальм^олешово! кислоти був iстотно (Р < 0,05) знижений на 32,3 %. Ц середньоланцюговi кислоти, як вщомо призводять до розвитку серцево-судинних та шших захворювань, особливо пальм^олешова кислота. Вмiст «бажано!» оле!ново! кислоти був знижений на 14,3 % за рахунок тдвищення вмкту стеариново! i лшолево! кислот на 5,9 i 10,0 % вiдповiдно. На 18,9 % був знижений вмкт а-Лшоленово! та арахшово! кислот. Однак, вмкт дигомо-у-лшоленово! та арахщоново! кислот був тдвищений на 29,3 та 10,8 %. Також був тдвищений вмкт клупанодоново! кислоти яка е метаболiтом п-3 ряду жирних кислот. Вщношення жирних кислот п-6 до п-3 ряду було нижчим у дослщнш грут на 3,4 % i становило 23,47 %, що вище за рекомендуеме. Вiдношення мiж жирними кислотами п-6 i п-3 ряду повинно становити 5-4 : 1, тодi як деяю автори рекомендують — 2 : 1 [3].
Жирнокислотний склад лшвдв печшки пiддослiдних свиней представлений в таблищ 2.
115
Таблиця 2.
Жирнокислотний склад лшЫв печшкн пщдослщних свиней, %
Жирна кислота Код ЖК Контрольна група Дослщна група +- до контролю % до контролю
Миристинова 14:0 0,16 ± 0,02 0,21 ± 0,05 0,05 31,3
Пентадецилова 15:0 0,06 ± 0,01 0,06 ± 0,01 0,00 0,0
Пальмггинова 16:0 13,13 ± 0,35 11,67 ± 1,25 -1,46 -11,1
Пальмгголешова 16:1(п-7) 0,71 ± 0,05 0,84 ± 0,16 0,13 18,3
Маргаринова 17:0 0,92 ± 0,13 0,73 ± 0,14 -0,19 -20,7
Маргариноле!нова 17:1(п-8) 0,16 ± 0,03 0,16 ± 0,01 0,00 0,0
Стеаринова 18:0 27,39 ± 0,65 25,91 ± 1,56 -1,48 -5,4
Оле!нова 18:1(п-9) 16,63 ± 0,30 16,80 ± 1,67 0,17 1,0
Лшолева 18:2(п-6) 15,15 ± 0,03 15,83 ± 0,05*** 0,68 4,5
а-Лшоленова+ Арахшова 18:3(п-3)+20:0 0,12 ± 0,01 0,19 ± 0,05 0,07 58,3
Гондо!нова 20:1(п-9) 0,21 ± 0,02 0,25 ± 0,02 0,04 19,0
Ейкозадиенова 20:2(п-6) 0,49 ± 0,04 0,48 ± 0,03 -0,01 -2,0
Ейкозатриенова (Медова) 20:3(п-9) 0,74 ± 0,12 0,84 ± 0,08 0,10 13,5
Дигомо-у-лшоленова 20:3(п-6) 0,60 ± 0,07 0,65 ± 0,06 0,05 8,3
Арахщонова 20:4(п-6) 19,25 ± 0,66 20,78 ± 1,52 1,53 7,9
ЕПК 20:5(п-3) 0,10 ± 0,01 0,14 ± 0,05 0,04 40,0
Докозатетраенова 22:4(п-6) 1,94 ± 0,18 1,98 ± 0,07 0,04 2,1
Докозапентаенова 22:5(п-6) 0,46 ± 0,10 0,38 ± 0,05 -0,08 -17,4
ДПК 22:5(п-3) 1,30 ± 0,15 1,65 ± 0,16 0,35 26,9
ДГК 22:6(п-3) 0,47 ± 0,21 0,44 ± 0,10 -0,03 -6,4
п-6/п-3 19,43 16,99 -2,44 -12,6
***Р < 0,001
Даш представлен в таблицi 2 показують пiдвищення в дослiднiй групi вмюту миристиново! та зниження пальм^иново! кислот на 31,3 та 11,1 % вщповщно. Однак, вмкт «небажано!» пальм^олешово! кислоти був пiдвищеним на 18,3 %. Вмкт стеариново! кислоти був дещо зниженим на 5,4 %, а лшолево! iстотно (Р < 0,001) тдвищеним на 4,5 %. У дослщнш групi вмiст а-лшоленово! i арахшово! кислот був вищим на 58,3 %. Концентращя арахщоново! кислоти в дослiднiй грут була вищою на 7,9 %, тодi як ЕПК на 40 %, що е позитивним моментом оскшьки це кислота (п-3) ряду метаболии яко! е конкурентами метаболтв арахщоново! кислоти. Вмiст довголанцюгових кислот (п-3) ряду для ДПК був вищим на 26,9 %, а ДГК, навпаки, нижчим на 6,4 % у дослщнш груш. Вщношення жирних кислот п-6 до п-3 ряду було нижчим у дослщнш грут на 12,6 % i становило 16,99 %, що вище за рекомендуеме.
Жирнокислотний склад лшвдв м'яса пщдослщних свиней представлений в таблиц 3.
У лiпiдaх м'яса вмют миристиново! i пальмггиново! в дослщнш грут був тдвищеним на 9,2 i 4,0 % вщповщно, однак вмют пальм^оолешово! кислоти був ктотно (Р < 0,05) нижчим на 14,1 %. Також, вщзначаеться пщвищений вмiст стеариново! кислоти на 15,6 % i зниження на 7,9 % вмкту лiнолево! кислоти в дослщнш грут. У дослщнш грут вмкт а-лшоленово! i арахшово! кислот був нижчим на 20,0 %.
116
Таблиця 3.
Жирнокислотний склад лшЫв м'яса шддослщних свиней, %_
Жирна кислота Код ЖК Контрольна група Дослщна група +- до контролю % до контролю
Миристинова 14:0 0,87 ± 0,05 0,95 ± 0,12 0,08 9,2
Пальмгганова 16:0 21,11 ± 0,60 21,96 ± 1,15 0,85 4,0
Пальмгголешова 16:1(п-7) 3,82 ± 0,16 3,28 ± 0,12* -0,54 -14,1
Стеаринова 18:0 11,07 ± 0,50 12,80 ± 1,09 1,73 15,6
Олешова 18:1(п-9) 47,67 ± 1,58 46,85 ± 1,49 -0,82 -1,7
Лшолева 18:2(п-6) 10,45 ± 1,03 9,62 ± 2,01 -0,83 -7,9
а-Лшоленова+ Арахшова 18:3(п-3)+20:0 0,30 ± 0,03 0,24 ± 0,03 -0,06 -20,0
Гондошова 20:1(п-9) 0,90 ± 0,06 0,85 ± 0,04 -0,05 -5,6
Ейкозадиенова 20:2(п-6) 0,28 ± 0,05 0,28 ± 0,04 0,00 0,0
Дигомо-у-лшоленова 20:3(п-6) 0,21 ± 0,03 0,24 ± 0,08 0,03 14,3
Арахщонова 20:4(п-6) 2,73 ± 0,47 2,38 ± 0,67 -0,35 -12,8
ЕПК 20:5(п-3) 0,07 ± 0,02 0,09 ± 0,04 0,02 28,6
Докозатетраенова 22:4(п-6) 0,37 ± 0,07 0,30 ± 0,09 -0,07 -18,9
ДПК 22:5(п-3) 0,17 ± 0,03 0,16 ± 0,03 -0,01 -5,9
п-6/п-3 31,91 31,27 -0,64 -2,0
*Р < 0,05
Вмкт дигомо-у-лшоленово! кислоти був вищим на 14,3 % у дослщнш
групi, а арахщоново! i докозатетраеново! кислот нижчим на 12,8 i 18,9 % вiдповiдно.
Таблиця 4.
Жирнокислотний склад лш!щв сала _ пщдослщних^ свиней, %
Жирна кислота Код ЖК Контрольна група Дослщна група +- до контролю % до контролю
Капринова 10:0 0,02 ± 0,003 0,03 ± 0,002* 0,01 50
Лауринова 12:0 0,04 ± 0,003 0,04 ± 0,003 0,00 0,0
Миристинова 14:0 1,01 ± 0,06 1,13 ± 0,06 0,12 11,9
Пальмгганова 16:0 21,23 ± 0,71 22,16 ± 1,02 0,93 4,4
Пальмгголешова 16:1(п-7) 2,52 ± 0,24 2,28 ± 0,43 -0,24 -9,5
Маргаринова 17:0 0,40 ± 0,08 0,35 ± 0,04 -0,05 -12,5
Маргаринолешова 17:1(п-8) 0,38 ± 0,06 0,33 ± 0,07 -0,05 -13,2
Стеаринова 18:0 12,77 ± 1,41 13,91 ± 1,71 1,14 8,9
Олешова 18:1(п-9) 45,65 ± 1,89 45,58 ± 1,35 -0,07 -0,2
Лшолева 18:2(п-6) 13,48 ± 0,91 11,75 ± 1,10 -1,73 -12,8
а-Лшоленова+ Арахшова 18:3(п-3)+20:0 0,65 ± 0,04 0,57 ± 0,08 -0,08 -12,3
Гондошова 20:1(п-9) 1,00 ± 0,06 1,11 ± 0,07 0,11 11
Ейкозадиенова 20:2(п-6) 0,50 ± 0,02 0,49 ± 0,04 -0,01 -2
Арахщонова 20:4(п-6) 0,34 ± 0,06 0,27 ± 0,06 -0,07 -20,6
п-6/п-3 35,80 32,92 2,88 -8,0
*Р < 0,05
117
Пщвищення вмкту ЕПК на 28,6 % у дослщнш rpyni е позитивним моментом, однак вмкт ДПК був зниженм на 5,9 %. Вщношення жирних кислот n-6 до n-3 ряду було нижчим у дослщнш rpyni на 2,0 % i становило 31,27 %, що вище за рекомендуеме.
Жирнокислотний склад лшвдв сала пщдослщних свиней представлений в таблиц 4.
Сало свиней дослщно! групи мiстило iстотно (Р < 0,05) на 50 % бшьше каприново! кислоти, що пов'язано з бшьш iнтенсивним синтезом жирних кислот у жировш тканинi. Вмiст пальм^иново! кислоти був дещо пiдвищеним на 4,4 %, а пальм^оле!ново! нижчим на 9,5 % у дослщнш грут. Аналопчно до м'яса вмкт стеариново! кислоти в дослiднiй грут був вищим на 8,9 %, а лшолево! нижчим на 12,8 %. У дослщнш грут вмкт а-лшоленово! i арахшово! кислот був нижчим на 12,3 %. Вмкт арахщоново! кислоти в дослiднiй грут був нижчим на 20,6 %. Вщношення жирних кислот n-6 до n-3 ряду було нижчим у дослщнш грут на 8,0 % i становило 32,92 %, що вище за рекомендуеме.
Висновки. Ведення в комбжорм 0,1 г анальциму на 1 кг живо! маси свиней ктотно (Р < 0,05) понизило вмкт пальм^оле!ново! кислоти (яка е небажаною) в плaзмi кpовi на 32,3 % та м'яс на 14,1 % тварин дослщно!' групи поpiвняно до контрольно!. У тварин дослщно! групи вщзначено ютотне (Р < 0,001) пiдвищення вмкту лiнолево! кислоти в лiпiдaх печшки. Сало свиней дослiдно! групи мютило iстотно (Р < 0,05) на 50 % бшьше каприново! кислоти, що, очевидно, пов'язано з бшьш штенсивним синтезом жирних кислот у жировш тканиш.
Л1тература
1. Засуха Т. В. Новi дисперст мшерали у твapинництвi. - Вiнниця: Арбат, 1997. - 224 с.
2. Калашников А. П. и др. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. 3-е издание переработанное и дополненное / Под ред. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клейменова. — М.: АПП «Джангар», 2003. - 456 с.
3. Кулик М. Ф. та ш. Корми: ощнка, використання, продукщя тваринництва, еколопя: ПоЫбн. / Кулик М. Ф., Кравщв Р. Й., Обертюх Ю. В. та ш. / За ред. М. Ф. Кулика, Р. Й. Кравщва, Ю. В. Обертюха, В. В. Борщенка. — Вiнниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2003. — 334 с.
4. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников. — М.: Колос, 1969. — 352 с.
Summary
Influence of analcim is reflected on fatty acids composition of lipid of blood, liver, meat and fat, at entered in the mixed fodder 0,1 grammas of analcim on 1 kg of living mass of pigs at grow and fattening.
Стаття надшшла до редакцИ 11.09.2009
118