Вплив техногенних факторів на зміну фенологічних фаз вуличних деревних насаджень міста Хмельницького Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

нлты

ы КРАЖИ

»mutet'

Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU

http://nv.nltu.edu.ua

https://doi.org/10.15421/40270614

Article received 11.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.

УДК 58.009

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

1 EE3 Correspondence author

D. V. Hanaba dima_glem@ukr.net

Д. В. Ганаба

Хмельницький нацюнальний утверситет, м. Хмельницький, Украта

ВПЛИВ ТЕХНОГЕННИХ ФАКТОР1В НА ЗМ1НУ ФЕНОЛОГ1ЧНИХ ФАЗ ВУЛИЧНИХ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ М1СТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Динамжа росту та розвитку рослин залежить ввд впливу сезонних змш ктматичних умов та низки техногенних факто-р1в, що зумовлюють тдвищення р1вня забруднення повггря, Грунтш 1 водних систем мюького середовища тощо. Пристосо-вуючись до цих змш, рослини ютотно змшюють ритмжу процеав росту й розвитку, тобто свш фенолопчний стан. Об'екта-ми дослщження обрано три найпоширенших види деревних рослин, яю ростуть на вулицях Хмельницького: липа серцелис-та (TШacordata), пркокаштан звичайний (Лesculushippocastanum), клен гостролистий (Лcerplatanoides). Шд час вивчення особливостей життед1яльност1 вуличних деревних рослин та змши фенолопчних фаз 1х розвитку враховано особливост роз-мщення у м1ст1 промислових тдприемств, 1х спетал1зац1ю, штенсивтсть транспортного руху та шш1 чинники антропогенного забруднення мюького середовища. Вивчення особливостей динамжи сезонного розвитку рослин в умовах мюького середовища проведено упродовж вегетацшного перюду 2016 р. Завданням цього дослщження е оцшення на основ! змши динамки фенолопчних фаз ф1зюлопчно! здатност вуличних деревних насаджень витримувати промислове забруднення, гази, пил та шш1 негативт впливи довкшля. Для вивчення фенолопчних особливостей розвитку вуличних деревних рослин в умовах мюта Хмельницького вщбрано таю фенофази: розгортання вегетативних бруньок, поява зеленого конусу листка, початок та закшчення цвтння, достигання плод1в, початок осшнього забарвлення листка й осшнього листопаду. Ц фенофази дали змогу також визначити термш вегетацп вуличних деревних насаджень. Шд час фенолопчного дослщження встановле-но, що умови мюького середовища зумовлюють пришвидшене проходження рослинами основних фенофаз, скорочуеться 1х тривалють, зменшуеться перюд вегетацп [ як наолдок - пришвидшуються процеси старшня та в1дмирання рослин. Одними 1з основних фактор1в, що зумовлюють ц процеси, е антропотехногент Негативний вплив на вуличт деревш рослини мае штенсивний рух автотранспорту, робота низки промислових тдприемств, щшьна житлова забудова тощо. Всеб1чне оцшен-ня ритм1в розвитку та росту рослин е важливою умовою для створення науково обГрунтованого асортименту декоративних насаджень, стшких до несприятливих фактор1в мюького середовища. Вивчення динамжи сезонного розвитку рослин потр1б-на для оцшювання естетичних [ саттарно-гтетчних властивостей дерев упродовж року [ як наслщок - створення санггар-но-захисних смуг довкола транспортних шлях1в та промислових об'еклв.

Ключовi слова: фенолопчт спостереження; деревт рослини; фенофаза; техногенш фактори; мюьке середовище.

Актуальнiсть теми. Важливим напрямом у досль дженш екологп зелених насаджень сучасних м1ст е фе-нолопчш спостереження. Вони надають вщомосп про календарну послвдовшсть та законом1ршсть сезонного розвитку природних явищ й дають змогу простежити сезонш змши росту рослин (К^оууЛ, 2013). За цими змшами можна дослщити законом1рне чергування й щор1чне повторення феноциктв (вегетацп й спокою, росту пагошв та його завершення, появи й опадання листя, цвтння, дозр1вання плод1в й насшня), а у межах цикл1в - послвдовний х1д настання та проходження фенолопчних фаз росту 1 розвитку (К^оууЛ, 2013; Ви^ш, 1982). Така динамша перебувае тд постшним впливом сезонних змш ктматичних умов (законом1рне чергування сезошв 1з р1зною тривал1стю дня та ноч1, сезошв теплих 1 холодних, дощових 1 сухих). Пристосову-ючись до цих змш, рослини ютотно змшюють ритмшу процеав росту 1 розвитку, тобто свш фенолопчний стан. Зазначимо, що для кожно! територп притаманш

сво! сезонш явища 1 календарш термши !х настання (Feketa, 2011). Змшу динамши фенолопчних фаз визна-чае також низка техногенних фактор1в, що зумовлюють тдвищення р1вня забруднення повггря, грунпв 1 водних систем тощо м1ського середовища.

Мета дослiдження - визначити вплив низки техногенних фактор1в на змшу фенолопчних фаз вуличних деревних насаджень м1ста Хмельницького.

Матерiали та методи дослвдження. Об'ектами дос-лвдження обрано три найпоширешших види деревних рослин, як1 ростуть на вулицях Хмельницького: липа серцелиста (TШacordata), пркокаштан звичайний (Ла-culushippocastanum), клен гостролистий (Лcerplatano-ides). Шд час вивчення особливостей життед1яльност1 вуличних деревних рослин та змши фенолопчних фаз !х розвитку враховували особливосп розм1щення у м1с-т1 промислових тдприемств, !х спец1ал1зац1ю, 1нтенсив-шсть транспортного руху та 1нш1 чинники антропогенного забруднення м1ського середовища.

1нформа^я про автора:

Ганаба Дмитро Васильович, acnipaHT кафедри екологГ(. Email: dima_glem@ukr.net

Цитування за ДСТУ: Ганаба Д. В. Вплив техногенних факторiв на 3MiHy фенологiчних фаз вуличних деревних насаджень Micra

Хмельницького. Науковий вкник НЛТУ УкраУни. 2017. Вип. 27(6). С. 71-76. Citation APA: Hanaba, D. V. (2017). Influence of Technogenic Factors on the Change of Phenological Phases of Street Tree Plantations of the City of Khmelnitsky. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 71-76. https://doi.org/10.15421/40270614

Вивчення особливостей динамши сезонного розвит-ку рослин в умовах меткого середовища здiйснювали впродовж вегетацiйного перiоду 2016 р. На контроль-них донках зазначених районiв мiста та умовно чистш територп обрано п'ять рослин кожного виду.

Результата дослвдження. Одним iз окреслених зав-дань цього дослвдження е оцiнювання на основi змiни динамiки фенологiчних фаз фiзiологiчно! здатностi ву-личних деревних насаджень витримувати промислове забруднення, гази, пил та iншi негативнi впливи довшл-ля. Для вивчення фенологiчних особливостей розвитку вуличних деревних рослин в умовах Хмельницького вь дiбрано так1 фенофази: розгортання вегетативних бруньок, поява зеленого конусу листка, початок та за-к1нчення цвтння, достигання плодiв, початок осшньо-го забарвлення листка й осiннього листопаду. Ц фенофази дали змогу також визначити термш вегетацп вуличних деревних насаджень. Загалом вш становить 181 день.

Перша фаза - розгортання вегетативних бруньок -розпочинаеться датою, коли на шнщ бруньки з'явля-ються кончики перших листочшв. Наступна фаза - роз-пускання листя, настае тодi, коли з'являеться листя з повною розправленою пластиною.

Табл. 1. Особливосп розгортання вегетативних бруньок та поява зеленого конуса листка вуличних деревних рослин у рiзних районах мкта Хмельницького_

№ Вид Район мiста Початок розгортан-ня вегетативних бруньок Початок появи зеле-

з/п рослини ного конуса листка

Пiвденно-захiдний 22.03 10.04

Пркокаш- тан звичайний Центр 22.03 10.04

1 Озерна 22.03 10.04

Гречани 22.03 10.04

Ракове 25.03 12.04

Парк iм. М. Чекмана 28.03 15.04

Пiвденно-захiдний 20.03 29.03

Центр 20.03 29.03

2 Клен гос- Озерна 20.03 29.03

тролистий Гречани 18.03 25.03

Ракове 18.03 25.03

Парк iм. М. Чекмана 04.04 16.04

Пiвденно-захiдний 22.03 29.03

Центр 22.03 29.03

Липа сер-целиста Озерна 22.03 29.03

3 Гречани 22.03 29.03

Ракове 22.03 29.03

Парк iм. М. Чекмана 28.03 05.04

Даш, наведет у табл. 1, свщчать, що фази весняного ввдновлення вегетацп - розбрунькування та розпускан-ня листя - припадають на к1нець березня й початок квiтня, що е характерним для фенолопчних норм Хмельниччини. Фенологiчнi спостереження засвiдчили вiдмiнностi проходження деревними рослинами цих фаз вегетацп у рiзних районах мiста. Початок розгортання вегетативних бруньок у рiзних районах мета е практично однаковим, тшьки у районах Ракове та Гре-чани у клена гостролистого та гiрко- каштана звичайно-го цi фази настають шзшше на 2-3 днi. Водночас рiзни-ця мiж мiстом та контрольною заметкою парковою зоною становить в середньому 6-7 днiв для деревних насаджень липи серцелисто! та пркокаштана звичайного, а для насаджень клена гостролистого вона змшюеться у межах 8-12 дшв. Таку рiзницю можна пояснити особли-

вим м^омматом у мiстах порiвняно iз замiською зоною. Тепло, яке випромшюють промисловi шд-приемства, метш комушкацп, транспорт, житлова зона тощо, зумовлюють те, що загальна температура повиря i грунту у мет! вища, нiж у примiськiй зош Загалом простежуеться явище мюько! пустел^ що iстотно впли-вае на сезонш змiни росту i життедiяльностi рослин, пришвидшуючи !х та скорочуючи термiни проходження фенофаз (Kovalchuk, 2006).

Наступна фенофаза - фаза цвтння, також засввдчи-ла рiзницю проходження И рослинами певного виду у рiзних районах мiста. Початок масового цвтння позна-чають датою, коли на деревi з'являються першi пооди-нок1 квiти. Варто враховувати, що термши цвiтiння виз-начених для спостереження видiв деревних рослин е рiзними. Найранiше фаза цвтння розпочинаеться у клена гостролистого (вона практично збплася у кон-трольнш зонi з початком розпускання листя), а найтз-нiше - у липи серцелистог

Табл. 2. Особливосп проходження фази цвiтiння вуличними деревними рослинами у pi3Hrn районах мкта

№ з/п Вид деревних рослин Район мюта Початок цвтння Заюнчення цвтння

Швденно-захiдний 26.04. 22.05 4

Центр 26.04 22.05 3

1 Пркокаштан Озерна 07.05 24.05 2

звичайний Гречани 03.05 18.05 2

Ракове 03.05 18.05 2

Парк iм. М. Чекмана 05.05 24.05 4

Швденно-захiдний 14.04 03.05 4

Центр 14.04 03.05 3

2 Клен гостро- Озерна 16.04 06.05 3

листии Гречани 14.04 03.05 3

Ракове 14.04 03.05 2

Парк iм. М. Чекмана 16.04 06. 05 4

Швденно-захiдний 25.05 10.06 5

Центр 25.05 10.06 4

3 Липа серце- Озерна 03.06 18.06 2

листа Гречани 25.05 10.06 4

Ракове 25.05 14.06 1

Парк iм. М. Чекмана 25.05 14.06 5

Даш табл. 2 засввдчили, що у райош Озерна фаза цвтння ycix видiв деревних рослин, за якими вели фе-нологiчнi спостереження, настала шзшше в середньому на 4-7 дшв. Це можна пояснити тим, що район розмще-ний на швшчнш околиц мета, е порiвняно молодим, у якому ще немае щшьно! житлово! забудови та промис-лових пiдприемств. Найкоротша фаза цвтння е у пркокаштана звичайного та липи серцелисто! у райош Гре-чашв. Вона в середньому становить до двох тижшв. Це можна пояснити шдвищеною температурою грунту й атмосферного повггря внаслвдок насиченосп цього району промисловими об'ектами, наявнiстю транспортних шляхiв та залiзничного вузла, а також щшьною житловою забудовою. Загалом фаза цвтння розпочинаеться у квита й завершуеться у дрyгiй-третiй декадах травня. Тривалiсть цвiтiння становить в середньому вщ двох до трьох тижшв. В умовно чистш, контрольнш зо-нi тривалiсть фази цвiтiння е найбшьшою. Вона становить вщ двох тижнiв - для липи серцелисто! та клена гостролистого до трьох тижшв - для пркокаштана зви-

чайного. Найменший термш цвiтiння у межах мета - у клена гостролистого. Вiн належить до рослин iз недов-готривалим термiном i становить 7-10днiв.

Варто зазначити, що за умови вщсутносп алерпчно! компоненти у пилку, тривалеть цвiтiння вiдiграe важ-ливу роль в естетичностi деревних рослин. Тривалеть цвiтiння е важливою компонентою оцiнки цвiтiння. Згiдно зi шкалою комплексно! декоративностi деревних рослин, яку запропонували О. Залевська та Н. Бабич, ощнювання цвiтiння враховуе також забарвлення та величину квтв, !х к1льк1сть та аромат (Zalevskaia & Ва-bich, 2012).

Забарвлення та величина квтв доволi часто е вирь шальною декоративною складовою частиною. Спосте-реження засвщчили, що суцвiття гiркокаштана зви-чайного е доволi великими й становлять близько 10 см. Суцвiття складаються з 20-50 квiтiв. Забарвлення квтв е поминим i доволi привабливим. Воно практично не змiнюеться тд дiею сонячного промiння вiд моменту розпускання до опадання цвiту. Аромат квтв е приемним та вираженим. Проте у мiкрорайонах Ракове, Озерна, Гречани цвiт на деревах пркокаштана звичайно-го трапляеться у невеликш кiлькостi. Квiти е др!бшши-ми за розмiром, забарвлення дещо тьмяне. Ввдповвдно у цих районах мета на деревах пркокаштана звичайного плоди трапляються у невеликий кiлькостi. А у район Ракове на деревах цього виду взагалi немае плодiв. Плоди, яш трапляються на деревах, е зовшшньо непривабливи-ми. Вони е невеликими за розмiрами, здебшьшого неправильно! форми, частково ушкоджеш шкодниками. Тривалiсть утримання !х на гiлках становить у середньо-му 1-1,5 мюяця. У центральнш частинi мiста на деревах пркокаштана звичайного цвгт е практично на уах рос-линах i у достатнш кiлькостi. Найдовше фаза цвтння цього виду деревних рослин тривае у швденно-захщно-му районi мета та на умовно контрольнш територи, у парковiй зонi iм. М. Чекмана. Вiдповiдно, на бiльшостi дерев цього виду е плоди у великш кшькосп. Вони здебшьшого велик! та середнi за розмiром. У частинi зеле-них тристулкових коробочках метиться по 2-3 коричне-вих лискучих насiнини розм!ром 2-4 см. !з арою пля-мою в основ!. Хоча трапляються й невелик! плоди неправильно! форми. Деяш плоди пошкоджеш шюдниками та хворобами. Тривалеть перебування плод!в на дерев! становить у середньому 2-3 мюяш

Спостереження за фазою цвтння липи серцелисто! засвщчили, що цвтння цього виду рослин вщбуваеться у вах районах мета. Тривалеть ще! фази в середньому становить 10-14 дтв. У районах Ракове та Гречани фаза цвтння розпочинаеться рашше на 4-6 дшв й тривае в середньому менше на 3-5 дшв. На багатьох рослинах суцвитя е невеликими, !х розм!р становить в середньому 4-6 см. Забарвлення квтв тьмяне. Аналопчну ситу-ацш простежено й у насадженнях липи серцелисто! уз-довж головних транспортних артерш мета у центральнш частиш мета. Проте у насадженнях, що розмщеш на невеликих вулицях та провулках центру мета та у його швденно-захщному район!, виявлено рясне цвтн-ня насаджень цього виду. Суцвитя е довол! великими, !х розм!р становить у середньому 5-8 см. Забарвлення квь ив у жовтувато-бших тонах е насиченим та привабливим, !х аромат е яскраво вираженим ! приемним. Вони, з!бравшись у пучки по 3-15 шт., утворюють щиткопо-д!бш суцвитя, приеднаш до зеленувато-жовтого прик-впкового ланцепод!бного листка, який на половину дов-

жини зростаеться !з вюсю суцвитя. Вони практично не вщр!зняються вщ суцвиь рослин цього виду, що ростуть у контрольнш зон!. Плоди на деревах е у достатнш шль-коси, здебшьшого правильно! форми. Мають кулясту форму, д!аметром 4-8 мм. У районах Гречани та Ракове на бшьшоси дерев е плоди у невеликих шлькостях. Роз-м!ри плод!в варшють вщ середшх розм!р!в до малих, певна частина плод!в мае ребристу чи бугристу повер-хню, тривалеть утримання в середньому становить два мюяш Плоди мають задовшьний вигляд, частково пошкоджеш хворобами та шкодниками.

Аналопчну ситуацш простежено тд час фази цвь тшня деревних насаджень клена гостролистого. У про-мислових районах Гречани та Ракове цви е невеликим за розм!ром, в основному становить 2-3 см, його забар-влення е тьмяним й непривабливим, практично без аромату й запаху. Кшьшсть суцвиь на деревах етотно менша вщ дерев, яш ростуть в умовно чистш зон!. Тшьки у центральнш частиш мета та у його швденно-захвдтй частиш !нтенсивнеть, як1сть та тривалеть цвь тшня майже повнетю збпаеться !з контрольною зоною. У цих районах вся крона дерев покриваеться жовтими китами, з!браними в прямостояч! щитки на коротких квиконосах. Плоди - крилатки, велик! й плоск!

Наступний етап фенолопчних спостережень - це визначення термшу достигання плод!в.

Табл. 3. Фенолопчна фаза достигання плодiв

№ з/п Вид деревних рослин Район мюта Початок формування плодiв Достигання плодiв Яюсний показник плодiв

1 Пркокаш-тан зви-чаинии Швденно-зах!дний 28.05 24.09 добрий

Центр 28.05 24.09 задовшьний

Озерна 01.06 26.09 задовшьний

Гречани 28.05 24.09 задовшьний

Ракове Немае немае ввдсутнш

Парк !м. М. Чекмана 01.06 26.09 добрий

2 Клен гос-тролистии Швденно-зах!дний 12.05 25.08 задовшьний

Центр 12.05 2508 задовшьний

Озерна 12.05 27.05 задовшьний

Гречани 12.05 25.08 задовшьний

Ракове 17.05 25.08 задовшьний

Парк !м. М. Чекмана 17.05 25.08 добрий

3 Липа сер-целиста Швденно-зах!дний 20.06 01.09 задовшьний

Центр 20.06 01.09 незадовшь-ний

Озерна 24.06 01.09 задовшьний

Гречани 20.06 25.08 добрий

Ракове 24.06 25.08 добрий

Парк !м. М. Чекмана 20.06 10.09 добрий

Дан! табл. 3 засвщчили, що у промислових районах мета початок формування плод!в та !х достигання вщ-буваеться значно швидше пор!вняно з контрольною зоною. Загальна тривалеть достигання плод!в становить у середньому 2-2,5 мюяш У районах мета ця тривалеть е значно коротшою пор!вняно з контрольною зоною.

Одним з основних показнишв фенолопчних спосте-режень е прир1ст пагошв. Максимальна динашка приросту у вах видах вуличних деревних рослин, за якими вели спостереження, припадае на травень та першу половину червня. Р1вень приросту е р1зним у м1кро-районах м1ста. Так, максимальш показники приросту пагошв пркокаштана шнського зафжсовано у швденно-захщному райош та центр1 м1ста. У другш половиш травня вона становила в середньому 5-6 см щотижня (в шших районах м1ста прир1ст пагошв становить: Рако-ве - 2,5-4 см, Гречани - 2,7-4,5 см). Приблизно анало-пчш показники динамши приросту пагошв пркокашта-на шнського зафжсовано у контрольнш парковш зош В1дповвдно у першш декад1 червня довжина пагона пр-кокаштана шнського у центр1 та швденно-захвдному райош м1ста становить у середньому 19-23 см, у м1кро-райош Гречани - 17-23 см, у мжрорайош Озерна - 1822 см. У другш половиш серпня динамша приросту пагошв уповшьнюеться у вах м1крорайонах м1ста та у контрольнш зош У районах м1ста вона становить в середньому 0,5-0,1 см, дещо вища у контрольнш зош -0,8-0,3 см. Загалом, р1чний прир1ст пагошв пркокашта-на шнського у центр1 та у швденно-захщнш частиш мюга становить 33-35 см, у мжрорайош Озерна - 3031 см, у мжрорайош Ракове - 29-31 см, в умовно контрольнш зош - 39-40 см. Аналопчну ситуацш спосте-режено з шшими видами вуличних деревних рослин, за якими вели фенолопчш спостереження. Найбшьш1 показники динамши приросту клену гостролистого припа-дають на середину травня - середину червня та станов-лять щотижня в1дпов1дно по мжрорайонах м1ста: Озерна - 1,7-2 см, Ракове - 1,9- 2,5 см, центр та твденно-за-х1дний район - 1,9-2,7 см. В умовно контрольнш зош динамша приросту пагошв становить 2,5-3,2 см. В1дпо-

Даш табл. 4 засвщчили, що найрашше осшне забар-влення листя розпочинаеться у пркокаштана звичайно-го, воно припадае на шнець серпня та початок вересня й тривае в середньому майже три тижш Бшьше м1сяця тривае фаза осшнього забарвлення листя у контрольнш парковш зош Також бшьший термш фази листопаду у парковш зош Вш становить бшьше двох тижшв, а у р1зних м1крорайонах м1ста вш тривае в середньому 10 дшв. 1стотно в1др1зняеться кол1р забарвлення осш-

ввдно, довжина пагона у р1зних районах м1ста становить: у центр1 та у швденно-захвдному райош - 12,14 см, в м1крорайош Озерна - 11-13 см, у мжрорайош Ракове - 11-14 см. В умовно контрольнш зош прирюг пагошв на червень становить в середньому 13-16 см. Загалом р1чний прир1ст пагошв клену гостролистого у р1зних мжрорайонах м1ста варшеться в1д 19,5 до 22 см, а в контрольнш зош становить 26 см. Динамша приросту пагошв липи серцелисто! в середиш травня - червня в середньому становить по мжрорайонах м1ста: Озерна - 1,6-1,8 см; Ракове - 2,4-3 см; центр та швденно-за-хщний район - 2,1-2,8 см; умовно контрольна зона -2,5-3 см. Вщповвдно довжина пагона на середину червня у р1зних районах м1ста становить: Озерна - 12,513 см, Ракове - 12,9-14, 5 см, центр та швденно-захщ-ний район м1ста - 14,5-15,5 см, контрольна зона - 1517 см. Загалом р1чний прир1ст пагошв липи серелисто! по р1зних районах м1ста становить: центр та швденно-захщний район - 19-21 см, Ракове - 18-19 см, Гречани -18-19,5 см, Озерна - 17,5-18,6 см, контрольна зона - 2224 см.

Фенофаза початку осшнього забарвлення листка й осшнш листопад заслуговуе на особливу увагу з огляду на можлив1сть оцшення естетичних 1 саштарно-гшешч-них характеристик дерев упродовж року. За кольоро-вою гамою осшнього забарвлення листя деревш наса-дження науковш умовно подшяють на дв1 групи: 1) ви-ди, у яких листя мае тшьки один домшантний кол1р; 2) види, листя яких мае р1знокольорову осшню гаму (Rozhkov, 1978). Треба зазначити, що яскрав1сть осшнього забарвлення листав та !х тривал1сть 1стотно залежить в1д умов осшньо! погоди, в1ку та видових особливостей рослин.

нього листя. У контрольнш парковш зош листя прко-каштана звичайного мають яскраве жовто-червоне за-барвлення. Под1бне забарвлення мають вуличш наса-дження цього виду рослин у швденно-захщному райош м1ста. В шших м1крорайонах м1ста спостережено тьмя-не, блщо-червоне забарвлення листя. Частина листя мае буро-чорну плямиспсть, що свщчить про ураження рослин хворобами й шкодниками. Початок фази осшнього забарвлення листя клена гостролистого при-

Табл. 4. Фенологiчна фази осшнього забарвлення листя та листопад

№ з/п Вид рослин Район мюта Початок осшнього забарвлення Кшець осшнього забарвлення К^р забарвлення Початок листопада Закшчення листопада

Швденно-зах1дний 22.08 17.09 Жовто-червоний 17.09 27.09

Центр 20.08 17.09 Блщо-червоний 17.09 27.09

Пркокаштан юнський Озерна 25.08 22.10 Блщо-червоний 22.10 01.10

1. Гречани 20.08 29.10 Блщо-червоний 29.10 08.10

Ракове 20.08 17.09 Блщо-червоний 17.09 01.10

Парк 1м. М. Чекмана 25.08 29.10 Жовто-червоний 29.10 12.10

П1вденно-зах1дний 14.09 14.10 Жовто-багряний 14.10 01.11

Центр 14.09 14.10 Жовто-багряний 14.10 01.11

Клен гостролистий Озерна 18.09 20.10 Жовто-багряний 20.10 09.11

2. Гречани 14.09 14.10 Жовто-багряний 14.10 01.11

Ракове 14.09 14.10 Жовто-багряний 14.10 01.11

Парк 1м. М. Чекмана 18.09 20.10 Жовто-багряний 20.10 09.11

Швденно-зах1дний 01.10 22.10 жовтий 22.10 01.11

Центр 06.10 29.10 жовтий 29.10 11.11

Липа серцелиста Озерна 06.10 29.10 жовтий 29.10 11.11

3. Гречани 04.10 22.10 жовтий 22.10 01.11

Ракове 01.10 22.10 жовтий 22.10 01.11

Парк 1м. М. Чекмана 06.10 29.20 жовтий 29.10 11.11

падае на початок вересня й тривае бшьше м!сяця. Три-валкть ше! фази у р!зних районах м!ста е майже одна-ковою ! розпочинаеться рашше на 4-5 дш вщ контрольно! парково! зони. Фаза початку листопада розпочинаеться у вах районах м!ста всередиш жовтня та тривае в середньому два тижш до початку листопада. Тшьки у контрольнш парковш зон! вона розпочинаеться майже на тиждень шзшше й тривае бшьше як три тижш Осшне забарвлення листя мае яскравий, жовто-багря-ний кол!р як у районах м!ста, так ! у контрольнш зон!. Фаза осшнього забарвлення липи серцелисто! розпочинаеться на початку жовтня та тривае бшьше трьох тиж-шв. У частиш райошв, а саме у центр! м!ста, Озернш, Гречанах термши настання дано! фази збтаються з контрольною зоною. Рашше майже на тиждень ця фаза настае у швденно-захщнш частиш м!ста та у мжро-райош Ракове. У цих районах на тиждень рашше настае фаза листопаду. В середньому вона тривае два тижш Кол!р забарвлення осшнього листя - яскраво-жовтий у вах районах м!ста та у контрольнш зон!.

Висновки. П!д час фенолопчного дослвдження вста-новлено, що умови мюького середовища зумовлюють пришвидшене проходження рослинами основних фено-фаз, скорочуеться !х тривалють, зменшуеться перюд ве-гетацп ! як наслвдок - пришвидшуються процеси ста-ршня та вщмирання рослин. Одними !з основних фак-тор!в, що зумовлюють щ процеси, е антропотехногенш Негативний вплив на вуличш деревш рослини мае ш-тенсивний рух автотранспорту, робота низки промисло-вих шдприемств, щшьна житлова забудова тощо.

В осшнш перюд спостережено нашстотшш! вщмш-носп у проходженш фенофаз вуличними деревними рослинами та аналопчними видами, що ростуть в умов-

но контрольнiИ зонi, замiськiИ парковш зонi iM. М. Чек-мана. На думку дослiдникiв, це зумовлено здатшстю листя деревних рослин поступово накопичувати шквдли-вi речовини, кшьшсть яких досягае критичних значень у рiзний час i призводить до попереднього опадання листя. Характер i величина цих зсувiв варше вiд виду й його газостшкосп (Bulygin, 1982; Kovalchuk, 2006).

Всебiчне оцiнення ритмiв розвитку та росту рослин е важливою умовою для створення науково обгрунтова-ного асортименту декоративних насаджень, стiИких до несприятливих факторiв мiського середовища. Вивчен-ня динамiки сезонного розвитку рослин потрiбне для оцiнювання естетичних i саштарно-гшешчних власти-востей дерев упродовж року i як наслвдок - створення саштарно-захисних смуг довкола транспортних шляхiв та промислових об'ектiв.

Перелiк використаних джерел

Bulygin, N. E. (1982). Biologicheskie osnovy dendrofenologii. Leningrad: LTA. 80 p. [in Russian]. Feketa, I. (2011). Fenolohichni sposterezhennia yak skladova moni-torynhu klimatychnykh zmin. Naukovi zapysky, 1, 94-99. [in Ukrainian].

Kovalchuk, N. (2006). Osoblyvosti vplyvu temperaturnykh hradiien-tiv na zelenykh nasadzhennia m. Lutska. Visnyk Lvivskoho uni-versytetu. Seriia biolohichna, 41, 36-39. [in Ukrainian]. Kuzovych, V. S. (2013). Deiaki aspekty fenolohii derevnykh vydiv Raivskoho dendroparku. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii, 18(2), 171-178. [in Ukrainian]. Rozhkov, L. N. (1978). Metodika jesteticheskoi otcenki peizazhei.

Lesnoe khoziaistvo, 12, 23-26. [in Russian]. Zalevskaia, O. S., & Babich, N. A. (2012). Shkala kompleksnoi deko-rativnosti derevev i kustarnikov v gorodskikh usloviiakh na Severe. VestnikPGTU, 1, 96-101. [in Russian].

Д. В. Ганаба

Хмельницкий национальный университет, г. Хмельницкий, Украина

ВЛИЯНИЕ ТЕХНОГЕННЫХ ФАКТОРОВ НА ИЗМЕНЕНИЕ ФЕНОЛОГИЧЕСКИХ ФАЗ УЛИЧНЫХ

ДРЕВЕСНЫХ НАСАЖДЕНИЙ ГОРОДА ХМЕЛЬНИЦКОГО

Динамика роста и развития растений зависит от влияния сезонных изменений климатических условий и ряда техногенных факторов, обусловливающих повышение уровня загрязнения воздуха, почв и водных систем городской среды и др. Приспосабливаясь к этим изменениям, растения существенно меняют ритмику процессов роста и развития, то есть свой фенологический состояние. Объектами исследования выбраны три наиболее распространенных вида древесных растений, произрастающих на улицах Хмельницкого: липа сердцелистная (Tiliacordata), горькокаштан обыкновенный (Aesculushippocasta-пит), клен остролистный (Acerplatanoides). При изучении особенностей жизнедеятельности уличных древесных растений и изменения фенологических фаз их развития учитывались особенности размещения в городе промышленных предприятий, их специализация, интенсивность транспортного движения и другие факторы антропогенного загрязнения городской среды. Изучение особенностей динамики сезонного развития растений в условиях городской среды проведены в течение вегетационного периода 2016 г. Задачей данного исследования является оценка на основе изменения динамики фенологических фаз физиологической способности уличных древесных насаждений выдерживать промышленное загрязнение, газы, пыль и другие негативные воздействия окружающей среды. Для изучения фенологических особенностей развития уличных древесных растений в условиях Хмельницкого отобраны следующие фенофазы: развертывание вегетативных почек, появление зеленого конуса листа, начало и окончание цветения, созревания плодов, начало осенней окраски листьев и осеннего листопада. Эти фенофазы позволили также определить срок вегетации уличных древесных насаждений. Во время фенологического исследования установлено, что условия городской среды обусловливают ускоренное прохождение растениями основных фе-нофаз, сокращается их продолжительность, уменьшается период вегетации и как следствие - ускоряются процессы старения и отмирания растений. Одними из основных факторов, обусловливающих данные процессы, являются антропотехногенные. Негативное влияние на уличные древесные растения имеет интенсивное движение автотранспорта, работа ряда промышленных предприятий, плотная жилая застройка и т. п. Всесторонняя оценка ритмов развития и роста растений является важным условием для создания научно обоснованного ассортимента декоративных насаждений, устойчивых к неблагоприятным факторам городской среды. Изучение динамики сезонного развития растений необходима для оценки эстетических и санитарно-гигиенических свойств деревьев в течение года и как результат - создания санитарно-защитных полос вокруг транспортных путей и промышленных объектов.

Ключевые слова: фенологические наблюдения; древесные растения; фенофаза; техногенные факторы; городская среда.

D. V. Hanaba

Khmelnytsky National University, Khmelnytsk, Ukraine

INFLUENCE OF TECHNOGENIC FACTORS ON THE CHANGE OF PHENOLOGICAL PHASES OF STREET

TREE PLANTATIONS OF THE CITY OF KHMELNITSKY

The dynamics of growth and development of plants depends on the influence of seasonal changes in climatic conditions and a number of man-made factors that increase the level of air pollution, soils and water systems of the urban environment, etc. Using these changes, plants significantly change the rhythm of growth and development, that is, its phenological state. The objects of the study were selected three most common types of tree plants that grow on the streets of the city of Khmelnytsky: linden heart of the leaf (Ti-liacordata), bitter chestnut ordinary (Aesculushippocastanum), maple acanthus (Acerplatanoides). In studying the peculiarities of the life of street tree plants and changes in the phenological phases of their development, the features of the placement of industrial enterprises in the city, their specialization, traffic intensity and other factors of anthropogenic pollution of the urban environment were taken into account. The study of the peculiarities of the dynamics of seasonal development of plants in the conditions of the urban environment was carried out during the growing season of 2016. The objective of this study is to evaluate, on the basis of a change in the dynamics of the phenological phases of the physiological ability of street trees to withstand industrial pollution, gases, dust and other negative environmental impacts. For the study of phenological features of the development of street tree plants in the conditions of the city of Khmelnitsky, the following phenophas were selected: the development of vegetative kidneys, the appearance of a green leaf cone, the beginning and end of flowering, the attainment of the fruits, the beginning of the autumn color of the leaf and the autumn leaf. These phenophas also allowed to determine the term of vegetation of street tree plantations. During the phenological research it was established that the conditions of the urban environment predetermine the accelerated passage of plants by the main phe-nophase, reduce their duration, decrease the period of vegetation and, as a result, accelerate the processes of aging and dying plants. One of the main factors that determine these processes is antropotechnogenic. Negative influence on street tree plants has an intense movement of motor vehicles, the work of a number of industrial enterprises, dense housing development, etc. For the study of pheno-logical features of the development of street tree plants in the conditions of the city of Khmelnitsky, the following phenophas were selected: the development of vegetative kidneys, the appearance of a green leaf cone, the beginning and end of flowering, the attainment of the fruits, the beginning of the autumn color of the leaf and the autumn leaf. During the phenological research it was established that the conditions of the urban environment predetermine the accelerated passage of plants by the main phenophase, reduce their duration, decrease the period of vegetation and, as a result, accelerate the processes of aging and dying plants. In the autumn period, the most significant differences in the passage of phenophase with street tree plants and similar species that grow in the conventionally control zone are observed. This is due to the ability of leaves of tree plants to gradually accumulate harmful substances, the amount of which reaches critical values at different times and leads to the previous fall leaves. Comprehensive assessment of the rhythms of plant development and growth is an important condition for the creation of scientifically based assortment of decorative plantings of resistant to unfavorable factors of the urban environment. The study of the dynamics of seasonal development of plants is necessary for assessing the aesthetic and sanitary-hygienic properties of trees during the year and as a result of the creation of sanitary-protective bands around transport routes and industrial objects.

Keywords: phenological observations; tree plants; phenophase; technogenic factors; urban environment.