CC BY
18
11. Kaplan K. Zur Embtyologie und Systematik der Gattung Saxifraga / K. Kaplan // Bot. Jahrb. Syst. - 1976. - Bd 97, № 1. - S. 61-71.
12. Krach J.E. Die Samen der Saxifragaceae / J.E. Krach // Bot. Jahrb. Syst. - 1976. - Bd 97, № 1. - S. 1-60.
13. Rosendahl C. A monograph of the genus Heuchera / C. Rosendahl, F. Batters, O. Lakela. -Minnesota Stud. Pl. Scin. - 1936. - Vol. 2. - 180 p.
14. Taylor R. The genus Litophragma (Saxifragaceae) / R. Taylor // Univ. Galif. Publ. Bot. -1965. - Vol. 37. - Pp. 1-122.
Кравец Т.А., Запливана Ю.А. Морфологическая характеристика семена представителей рода Heuchera L.
Исследовано морфологическое строение семян видов рода Heuchera L.: Heuchera americana, Heuchera 'Bresinhem', Heuchera 'Cometa', Heuchera micrantha 'Palace Purple', Heuchera Cillindrica Douglas., Heuchera 'Syok-fols', Heuchera Sangyined Karminnovo-red'. Выделены по морфологическим особенностям семян и признаки, которые характерны для него - размер и форма шипа, размер и форма сосочка, центральной группы антирафе, характер извилистости стенок клеток и глубина границ антиклинальных стенок, локализация и форма епикутикулярных образований. Подтверждено, что плод является септецидной кожистой коробочкой, которая раскрывается по брюшному шву, щелью. Эндосперм развит хорошо. Клетки, эпидермы семян поверхности расположены правильными продольными рядами. Антиклинальные стенки извилистые, степень погруженности границ различна.
Ключевые слова: род Heuchera L., вид, форма, семена, морфометрические показатели.
Kravets TA, Zaplivana Yu.A. The Morphological Characteristics of Seeds of the Genus Heuchera L. Representatives
The structure of seeds of the following morphological species Heuchera L.: Heuchera americana, Heuchera 'Bresinhem', Heuchera 'Cometa', Heuchera micrantha 'Palace Purple', Heuchera Cillindrica Douglas., Heuchera 'Syok - fols', Heuchera Sangyinea 'Karminnovo -red' is studied. The morphological features of the seeds and peculiar signs, like the thorn size and shape, the papilla size and shape, the antyrafe central group, cell curved walls features and the frontier antyclinal wall depth, the shape and localisation of epycutycular entities are identified. The fruit is proved to be a septicid leather box openening along the abdomen seam with a slut. The endosperm is well developed. Sells and surface seed epidermis are proper longitudinal rows.
Keywords: genus Heuchera L., kind, shape, seed morphometric parameters.
УДК 582.724.1 Викл. I.I. Миколайко - Уманський ДПУ iM. Павла Тичини
ФЕНОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГЕНОТИП1В HIPPOPHAE RHAMNOIDES L. У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Наведено результати вивчення особливостей фенолопчного розвитку 8 генотишв Hippophae rhamnoides L. у Правобережному Люостепу Украши. Визначено строки нас-тання фенолопчних фаз розвитку. Встановлено вщмшност у термшах розвитку у рiз-них генотишв. Рослини ч^ко реагують на змши температури пов^я, а трпвалють веге-тацшного перюду пов'язана з ^матичними умовами на цш територи. Виявлено вплив температури i вологост пов^я та атмосферних опадiв на строки настання фенолопчних фаз. Встановлено, що штенсившсть процеив росту пагошв залежить вщ юлькост опадiв. Температурний фон впливае не тшьки на термши початку проходження, але й на тривалють фенофаз. Бюлопчш потреби у тривалосй вегетацшного перюду й термiч-ного режиму повшстю вщповщають природно-шматичним умовам Правобережного Люостепу Украши.
Ключовi слова: кл1матичш змши, фенолопчш спостереження, фенофази, вегета-цш, генотипи.
Ефектившсть робгг з iнтродукцií нерозривно пов'язана з бюлопчними особ-ливостями видв i можливiстю íх аклiматизацií в конкретних умовах. Це обумов-люе необхщшсть вивчення адаптацшних здабностей, закрiплених у генотит, без-посередньо в пункт! штродукци. П!д час оцшювання ступеня адаптаци в ботанч-них садах i дендрарií застосовують р!зн методи дослщжень, заснованi на вивченнi ознак, що характеризують стшшсть рослин. Одним !з таких ознак е ритми росту i сезонного розвитку, що визначаються на пiдставi систематичных фенолопчних спостережень [5]. Фенологiчнi дослщження мають також вагоме значения в ощню-ваннi естетичних, санiтарно-гiгiенiчних властивостей рослин у зелених насаджен-нях, у вживанн заходав, що забезпечують тдвищення к бюлопчно!' стшкосп.
Динамiка настання фенофаз, термiни початку i тривалосп фенологiчних цикл!в у рослин перебувають шд постшним впливом сезонних змш клшатич-них умов (закономiрне чергування сезонiв !з р!зною тривалiстю дня i ноч!, сезо-шв теплих ! холодних, дощових ! сухих), пристосовуючись до яких рослини к-тотно зм!нюють ршшку процеав росту ! розвитку, свш фенолопчний стан. Шд впливом сезонних змш у деревних рослин стршко зм!нюеться динамка 1х рос-тових процес1в. Тому 1хшй фенолопчний розвиток розумдать як розвиток се-зонний. Для кожно!' територц притаманн! власн сезонн явища ! сво1 календарн строки 1х настання. За роками щ строки не поспйш [1].
Фенолопчн! дослщження Н. гкашпо1ёв$ Ь., проведен! в р!зних клшатич-них зонах, показують чггку змшу в ритм! росту, морозостшкосп ! висоп рослин: у бшьш високих широтах коротший перюд росту ! менша висота рослин в одному ! тому ж вод [2, 7, 8].
Метою ще1 роботи е анал!з фенолопчного розвитку генотишв Н1ррорИаг гИашпо1йг8 Ь. у Правобережному Лкостепу Украши для розширення 11 вико-ристання.
Матерiали та методи дослiджень. Фенолопчн! спостереження за генотипами Н. гкашпо1ёв$ Ь. проводили у 2008-2011 рр. на територп Нащонального дендролопчного парку НАН "Софiíвка" в Умаш. При реестрацп морфолопчних змш, пов'язаних !з ходом розвитку рослин, видшяли так! фенолопчн! фази, як набухання бруньок, розкриття бруньок, розвиток листкових пластинок, цвтн-ня, ркт пагошв, дозр!вання плод!в, листопад. У ход! проведення спостережень фшсували фенолопчний розвиток особин кожного генотипу за методикою 1.М. Бейдеман [6].
Час настання ! тривалкть проходження фенолопчних фаз визначали за методикою, рекомендованою для боташчних сад!в [6]. У процес фенолопчних спостережень за рослинами ввдзначали початок фенофази, коли вона проявля-лася у 10 % оргатв, масове п настання - не менше шж у 50 % оргашв ! кшець, коли у понад 90 % оргашв вона завершилася. Спостереження починали у берез-н ! проводили 2 рази на тиждень, а з липня - один раз на 5-6 даб. У перюд активного росту довжину приросту вимрювали один раз на п'ять, а уповшьнено-го - один раз на 10 дшв. Вишрювали одночасно 10 пагон1в.
Результати дослвджень. Чотирир!чн! фенолопчн! спостереження показали, що початок вегетацп генотишв настае за середньодобово!' температури по-вггря вище + 10 °С, ! накопиченн! суми ефективних температур вщ 42 °С до 89 °С, що припадае на III декаду березня - I декаду квггня (табл.).
Табл. 1. Дати настання фенологiчних фаз генотитв Н. rhamnoides Ь. (м'кнщ досйджень 2008-2011 рр.)
Поча- Набу- Лшшний Листопад Цвтння Плодо- Трива-
Роки ток со- хання рют пагошв ношен- лгсть,
коруху бруньок початок закшчення початок заюнчення ня дш
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Вгтамшна
2008 10.03 28.03 28.04 14.08 20.10 20.11 15.04 22.08 207
2009 15.03 30.03 04.05 13.08 21.10 22.11 20.04 28.08 205
2010 27.03 02.04 07.05 12.08 15.10 30.11 21.04 21.08 195
2011 19.03 04.04 09.05 11.08 18.10 14.11 29.04 30.08 197
Серед 17.03 02.04 06.05 12.08 18.10 21.11 22.04 25.08 201
Либщь
2008 12.03 30.03 29.04 16.08 19.10 17.11 18.04 13.08 204
2009 16.03 01.04 05.05 12.08 20.10 19.11 21.04 16.08 202
2010 27.03 04.04 08.05 14.08 10.10 26.11 25.04 14.08 189
2011 20.03 06.04 10.05 10.08 14.10 10.11 30.04 19.08 191
Серед 18.03 03.04 07.05 13.08 15.10 18.11 23.04 16.08 196
Дар Катуш
2008 10.03 29.03 30.04 17.08 21.10 19.11 16.04 12.08 207
2009 15.03 02.04 06.05 13.08 22.10 22.11 22.04 15.08 203
2010 26.03 05.04 08.05 15.08 12.10 29.11 24.04 11.08 190
2011 18.03 03.04 10.05 12.08 16.10 16.11 27.04 17.08 192
Серед 17.03 03.04 06.05 14.08 17.10 21.11 22.04 14.08 198
Новость Алтая
2008 10.03 28.03 29.04 18.08 23.10 17.11 17.04 07.08 210
2009 14.03 01.04 04.05 14.08 24.10 20.11 22.04 06.08 206
2010 25.03 06.04 07.05 16.08 14.10 28.11 25.04 04.08 191
2011 19.03 03.04 09.05 11.08 19.10 15.11 28.04 09.08 199
Серед 17.03 04.04 05.05 14.08 20.10 20.11 23.04 06.08 201
Кшвський янтар
2008 12.03 30.03 30.04 16.08 20.10 24.11 17.04 08.08 206
2009 15.03 03.04 07.05 12.08 23.10 20.11 23.04 05.08 203
2010 24.03 07.04 11.05 14.08 13.10 27.11 26.04 02.08 189
2011 19.03 05.04 09.05 10.08 17.10 11.11 28.04 10.08 195
Серед 17.03 05.04 07.05 13.08 18.10 20.11 23.04 05.08 198
Солодка жшка
2008 13.03 30.03 30.04 15.08 22.10 22.11 16.04 06.08 207
2009 16.03 02.04 05.05 12.08 24.10 19.11 22.04 04.08 205
2010 25.03 06.04 09.05 14.08 14.10 26.11 24.04 01.08 191
2011 18.03 02.04 07.05 10.08 18.10 12.11 26.04 08.08 194
Серед 17.03 03.04 05.05 12.08 19.10 19.11 22.04 04.08 199
Чуйська
2008 11.03 29.03 28.04 17.08 23.10 23.11 17.04 24.08 209
2009 15.03 02.04 04.05 13.08 25.10 21.11 23.04 27.08 206
2010 26.03 06.04 06.05 15.08 15.10 29.11 25.04 20.08 192
2011 17.03 07.04 09.05 11.08 17.10 14.11 27.04 29.08 193
Серед 17.03 05.04 05.05 14.08 20.10 21.11 23.04 25.08 200
Алей
2008 11.03 27.03 29.04 19.08 25.10 25.11 14.04 212
2009 14.03 01.04 03.05 14.08 27.10 20.11 20.04 209
2010 25.03 05.04 05.05 16.08 16.10 30.11 22.04 194
2011 17.03 04.04 07.05 12.08 20.10 16.11 25.04 199
Серед 17.03 04.04 04.05 15.08 22.10 22.11 20.04 - 203
Розпочинаеться перюд вегетацií у генотипе Н. rhamnoides Ь. з вегетативно!' фенофази, а саме початок сокоруху. Середня за перiод спостережень дата початку сокоруху - 17 березня ±5,2 дня. Найбшьш раннiй початок сокоруху спостеркалося в 2008 рощ - 10 березня у генотишв Вгамшна, Дар Катунi, у зв'язку з раншм потеплiнням до +8 °С, а найбiльш пiзнiше у 2010 р. - 27 березня (Либщь, Чуйська), оскiльки низька температура до юнця третьо! декади березня не давала змогу рослинам почати вегетацшний перюд.
Початок набрякання бруньок, як листових так i квiткових, зазначено в се-редньому 4 квiтня ±7,9 дшв, тривае 10-20 днiв. Розтрiскування листових бруньо-к спостерiгаеться 10 квДтня ±7,3 дня, а розтрiскування квггкових бруньок 15 квДт-ня ±5,2 дня. Тривалiсть фази бутошзацц (вiд набрякання бруньок до початку цвь тiння) становила 20,3±5,8 дшв. Найкоротший час проходження цiеí фенофази за-фiксовано у 2008 р. - 16 даб (сума ефективних температур становила 139 °С), а найдовший - у 2010 р. - 23 доби (сума ефективних температур - 102,1 °С).
Характерним е те, що жiночi генотипи на початку вегетацп, пiд час набухания i розтрiскування бруньок, завжди вiдстають на юлька дшв вДд чоловь чих, що пов'язано, з одного боку, з ввдставанням у закладанш нових зимуючих бруньок, i з iншого - витрачанням велико! кiлькостi пластичних речовин на формування насiния i плодав.
У жДночих генотипдв не помДтна стаддя бутошзацц, оскдльки зростання рильця у маточкових квитах (що знаходяться в пазухах луски або листя) значно випереджае зростання оцвДтини. У чоловДчих рослин характерна досить тривала стаддя бутошзацп, що тривае майже 20 дшв. Фаза цвтння розпочинаеться з розкриття перших квДток та продовжуеться 5-10 дшв. У Алей - 22 квДтня ±2,3 дня, а розкриття жДночих вДдбуваеться - 24 квДтня ±3,2 дня.
Розгортання листкових пластинок починаеться через кдлька дшв шсля розтрДскування бруньок за середньодобово! температури 12-14 °С, а розгортання бДльшо! частини листкових пластинок вважаеться завершенням фази !х роз-витку та припадае на кДнець I декади - початок II декади травня, шсля цвтння Д тривае 60-65 дшв.
Фаза плодоношення тривае вДд моменту зав'язування плодДв до !х повно-го дозрдвання. Шсля запилення та заилiднення сдм'янка перетворюеться в насДн-ня, а зав'язь та гшантш - у плДд. Генотипи Новость Алтаю, Кшвський янтар та Солодка жiнка дозрiвають в I декадi серпня, Дар Катуш, та Либвдь - в II декадi серпня, Чуйська та Вггамшна - в III декад! серпня. Тривалкть фази плодоношення становить 106,8±7,9 дшв. Найкоротший перюд був у 2008 р. - 99 дш (сума ефективних температур 1506,9 °С), а найдовший у 2009 р. - 111 дш (сума ефек-тивних температур - 1853,2 °).
Одночасно з розвитком плоду ввдбуваеться ркт рДчних пагошв. Початком фенофази вважали появу з розетки листя, що утворюеться при розпусканнi бруньки, тнчика молодого зростаючого пагона. Дата початку лшшного росту пагонiв - 28 квДтня ± 4,7 дня. Тода вш не значний, оскшьки основш ресурси зат-раченi на збшьшення фотосинтезуючо! поверхнi листкових пластинок та закладанш бруньок бокових пагошв. Початок росту пагошв у генотипе Н. ^атпо-ides Ь. спостеркаеться за середньодобово! температури близько 12 °С (сума
ефективних температур 421-438 °С), незабаром пДсля цвтння, а iнтенсивний рДст - за температури 17-21 °С (сума ефективних температур 189-204 °).
У роки зД швидким перебiгом середньодобово! температури вДд вiд'емних величин до плюсових (2008-2009 роки), рДст пагонiв розпочинався за порДвняно меншо! суми позитивних температур, а роки з тривалою, затяжною весною (2010-2011 рр.) - за найбшьшо! !х суми. Тривалкть та iнтенсивнiсть росту патент у рДзних генотииiв не однакова: найбДльший прирДст вiдбувався за значного шдвищення температури, а кульмiнацiя приросту у всДх дослДджува-них генотииiв спостерДгалася за найвищо! температури повДтря за весь перДод росту пагонiв. Потому прирДст знижувався доволД швидко. Встановлено, що Дн-тенсивнiсть процесiв росту пагошв залежить Д вДд кДлькостД опадiв. Найбiльш iнтенсивний рДст пагошв спостерДгався в 2010-2011 рр., коли кшьккть опадав за травень - липень становила 251-348 мм порДвняно з 2008-2009 рр. (129-173 мм). ЦД дан шдтверджують висновки С. К. Кабулова [4] про те, що в перДод найбшьшо! напруженостД атмосферно! посухи рослинам притаманний уповДльнений рДст або навиъ його припинення.
Вегетативна фенофаза вегетацДйного перДоду - закДнчення вегетацц, по-чинаеться з шдфази закшчення лшшного росту пагонДв. Середня календарна дата ц початку - 14 серпня ± 5,8 днДв. Середня тривалкть вегетативно! фенологДч-но! фази (вДд початку сокоруху до закДнчення лшшного росту пагонДв) у геноти-пДв Н. rhamnoides Ь. за перДод 2008-2011 роки склала 158,5 ± 3,0 днДв.
ПДдфаза початку осипання листкових пластинок, в середньому, почи-наеться 22 жовтня ± 3,2 дня. Середня дата настання масового листопада - 3 листопада ± 3,2 дня, найбДльш раннДй масовий листопад був у 2011 р. Д вДн почався 27 жовтня, що було пов'язано з раннДм настанням нДчних осшнДх заморозкДв, а найшзшший масовий листопад вДдзначений 10 листопада 2008 р., у зв'язку з тривалим позитивним температурним режимом шзньо! осенД в 2008 р. Повне осипання всДх листкДв у генотишв закДнчувалося в листопадД Д в середньому це вДдбуваеться 20 листопада ± 4,1 дня. Опадання листкДв розпочинаеться з нижнДх листкДв. Загальний огляд фенолопчних спостережень за генотипами показав, що довжина перДоду вегетацп змДнюеться вДд 196 до 203 днДв.
ПерДод спокою починаеться з 2-3 декади серпня, коли генотипи вступали в стан оргашчного спокою, а вихДд з нього розпочинався з кДнця жовтня Д три-вав до початку грудня. Основною Дндикаторною ознакою вступу рослин в орга-нДчний спокДй слугуе дата закДнчення росту пагошв. Генотипи Н. rhamnoides Ь. вважаються, що вступили в стан органДчного спокою лише в тому разД, коли !х бруньки пДсля дефолДацД! листя не розпускалися протягом 10 днДв. КрДм цього, вДдсоток розпускання бруньок у генотишв Н. rhamnoides Ь. знаходиться в пря-мДй залежностД вДд термшв опадання листкових пластинок. При бДльш ранньо-му опаданнД листкових пластинок спостерДгаеться значне розпускання бруньок.
ЖДночД рослини в основному вступають в перДод спокою ранДше, нДж чо-ловДчД, що пов'язано з бДльш тривалими ростовими процесами останнДх.
Тривалкть цДе! фенофази (вДд закДнчення росту пагошв поточного року до початку перДоду спокою) у генотишв в середньому, за роки спостережень склала - 97,8 ± 5,8 днДв. НайбДльш тривало! ця фаза була в 2011 р. -103 днД, то-
му що осiнь 2011 р. була довгою i теплою (температура вище +5 °С трималася до 21 листопада) i процеси шдготовки рослин до зимового перiоду сповшьни-лися (сума ефективних температур за перюд фенологiчноí фази склала -700,8 °С), а найбiльш короткою у 2009 р. - 84 дш, у зв'язку з раншм настанням осiннiх заморозкiв (сума ефективних температур за перюд фенолопчно! фази склала - 391,2 °С), що, природно, вплинуло на скорочення термiнiв росту i роз-витку рiзних оргашв рослин i тривалiсть фенофази.
1з грудня генотипи Н. гкашпо1ёе$ Ь. знаходяться в станi вимушеного спокою. Порiвнюючи данi фенологiчних спостережень у Правобережному Ль состепу Украши з фенолопчними спостереженнями районiв iнтродукцií, за ос-таншми фенологiчнi фази розпочинаються на мiсяць пiзнiше та коливаються вiд 184 до 199 дшв [2].
Отже, у ходi фенолопчних спостережень з'ясували, що впродовж рiчно-го циклу, починаючи з весняного перiоду, генотипи Н. гкашпо1ёе$ Ь. проходять основнi етапи сезонного розвитку. Весь хвд пов'язаний тiсною взаeмодieю з впливом зовнiшнiх умов середовища. На початку вегетацiйного перiоду сильно проявляеться д1я температури та ступеня вологостi. Температурний фон впли-вае не тшьки на термiни початку проходження, але й на тривалкть фенофаз. У другiй половинi вегетацп роль провiдного фактору переходить до фотоперюду, хоча температура також значною мiрою визначае швидкiсть фенологiчного розвитку. Перехвд рослин з одше! фенологiчноí фази в iншу зумовлений ц внутрш-нiми процесами, тому в сезонних явищах можна розшзнати елементи природи -своерiдний прояв "бiологiчного годинника". Завдяки поеднанню зовшшшх впливш та ендогенних особливостей сезонний ритм у генотишв Н. гкашпо-[¿е$ Ь. синхронiзуеться. Синхронiзацiя забезпечуеться не тшьки необхвдними темпами фенолопчного розвитку, але й пластичнiстю само!' рослини, завдяки чому вона може пристосовуватись до рiзних погодних умов.
Висновок. Проведений аналiз фенологiчних спостережень показав, що:
1. Ритми росту та розвитку генотишв цшком узгоджуються з клiматичними умовами Правобережного Лкостепу Украши.
2. Весь хщ пов'язаний тiсною взаeмодieю з впливом зовшшшх умов середовища.
3. Вегетацшний перюд генотишв Н. ткашпо1йе5 Ь. в умовах Правобережному Лкостепу Украши тривае 196-203 днi.
Врахування фенологiчних спостережень за генотипами Н. гкашпо1ёе$ Ь. буде сприяти бшьш широкому i рацiональному !х використанню у Правобережному Лiсостепу Украши.
Лггература
1. Бшик Я.Я. Фенолопчш спостереження на об'ектах природно-заповщного фонду як скла-дова мошторингу клшатичних змш / Я.Я. Бшик, Ю.Г. Гринюк // Природно-заповiдний фонд Украши - минуле, сьогодення, майбутне : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., 26-28 травня 2010 р. -Тернопшь : Вид-во "Пщручники i поабники", 2010. - С. 237-241.
2. Богомолова Н.И. Продолжительность вегетационного периода и уровень его теплообез-печености у различных сортов облепихи крушиновидной в условиях средней полосы России / Н.И. Богомолова // Аграрный вестник Урала. - 2009. - № 1 (55). - С. 34 36.
3. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ / И.Н. Бейдеман. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1974. - 156 с.
4. Кабулов С.К. Приспособление интродуцироемых растений к атмосферной засухе / С.К. Кабулов // Ритм роста и развития интродуцентов : тез. док. Всесоюз. совещания (13-15 марта 1973 г., г. Москва). - М. : Изд-во "Наука", 1973. - С. 49-51.
5. Колюшченко О.М. Сезонш бюритми та зимостшюсть деревних рослин / О.М. Колюш-ченко. - К. : Вид-во "Фтосощоцентр", 2004. - 176 с.
6. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - 25 с.
7. Черноштанов Н.А. Фенология облепихи на Северо-западном Кавказе / Н.А. Черношта-нов // Новые технологии : реценз., рефер. науч. журнал. - 2008. - Вып. 5. - С. 39.
8. Yao Y. Geographical variation of growth rhythm, height, and hardiness and their relations in Hippophae rhamnoides / Y. Yao, P. M.A. Tigerstedt // J. Amer. Soc. Hort. Sci. - 1995. - Vol. 120. -Pp. 691-698.
Миколайко И.И. Фенологические аспекты развития генотипов Hippophae rhamnoides L. в Правобережной Лесостепи Украины
Приведены резулътаты изучения особенностей фенологического развития 8 генотипов Hippophae rhamnoides L. в Правобережной Лесостепи Украины. Определены сроки наступления фенологических фаз развития. Установлены различия в сроках развития у генотипов. Растения четко реагируют на изменения температуры воздуха, а про-должителъностъ вегетационного периода связана с климатическими условиями на данной территории. Выявлено влияние температуры и влажности воздуха, и атмосферных осадков на сроки наступления фенологических фаз. Установлено, что интенсивность процессов роста побегов зависит от количества осадков. Температурный фон влияет не только на сроки начала прохождения, но и на продолжительность фенофаз. Биологические потребности в продолжительности вегетационного периода и термического режима полностью соответствуют природно-климатическим условиям Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: климатические изменения, фенологические наблюдения, фено-фазы, вегетация, генотипы.
Mikolajko I.I. The Phenological Aspects of the Genotypes Hippophae Rhamnoides L. of the Right-Bank Forest Steppe of Ukraine
The article presents the results of a study of phenological development features of eight genotypes Hippophae rhamnoides L. of the Right-bank Forest steppe of Ukraine. The terms of the onset of the development phases are identified. The differences in the timing of development in genotypes are specified. Plants are proved to clearly respond to changes in temperature and length of growing period related to the climatic conditions in the area. The influence of temperature, humidity, and precipitation in terms of phenological phases is described. The intensity of shoot growth is dependent on rainfall. The background temperature affects not only the starting date of the passage, but the duration of phenological stages. Biological needs in longer growing seasons and thermal regime fully correspond climatic conditions of the Right-bank Forest steppe of Ukraine.
Keywords: climate change, phenological observations, phenophase, vegetation, genotypes.
УДК630*[176.322.2:181.65] Астр. 1.Ф. Шишканинець;
проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ КЛ1МАТУ НА РАД1АЛЬНИЙ ПРИР1СТ РАННЬО' ТА ШЗНЬО! ДЕРЕВИНИ БУКА В УМОВАХ ПРСЬКИХ БУКОВИХ Л1С1В БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ЛАТОРИЦЯ
Наведено закожмрност змши приростов ранньо! i шзньо! деревини бука на схи-лах пгвшчно! та швденно! експозицп. Встановлено, що частка ранньо! та шзньо! деревини бука в рiчному кшьщ змшюеться в межах 83-88 % та 17-12 % вщповщно. Нашс-
