CC BY
29
УДК 581.[132.1+52]:582.772.2(712.41)
ОСОБЛИВОСТ1 1НДУКЦН ФЛУОРЕСЦЕНЦН ХЛОРОФ1ЛУ В ЛИСТКАХ РОСЛИН КУЛЬТИВАРШ ACER PLATANOIDES L.
В УМОВАХ М1СТА КИеВА М.В. Манько1, Н.О. Олексшченко2, О.1. Китаев3
Наведено ш^вняльну одшку функцiонального стану шгментного комплексу лис-ткового апарату поширених в озелененнi MicTa Киева рослин культиварiв Acer platanoides L. За ан^зом змiн шдукди флуоресдендп хлорофiлу лиcткiв визначено вплив умов мюдя зростання з рiзним ступенем антропогенного навантаження та генотипово! cпецифiчноcтi рослин дослщжуваних культиварш на окремi показники та коефiдiенти, що характеризуюсь перебiг cвiтлових фаз фотосинтезу та ефектившсть фотохiмiчних продеciв для темнових фаз упродовж лiтнiх мicядiв. За результатами aнaлiзу отриманих даних виявлено зaлежнicть показнишв шдукди флуоресденди хлорофшу вiд рiвня антропогенного навантаження на рослини виду A. platanoides та вах доcлiджених культи-вaрiв, за винятком A. p. 'Schwedleri', що cвiдчить про !хню толерантшсть до мicьких умов та дае шдстави стверджувати про додiльнicть ширшого використання дих рослин у складних умовах мicького середовища.
Ключовi слова: клен гостролистий, культивар, шдукдш флуоресденди хлорофiлу, листки, фотосинтез, мicькi насадження.
Реакцiя opraHÍ3My на сильний стресор, незалежно вiд його характеру та природи, проявляеться низкою неспецифiчних морфолопчних та фiзiолого-бi-охiмiчних змiн, що е проявом загального адаптацiйного синдрому живого орга-нiзмy [1]. Але на основi таких змiн констатують тшьки кiнцевий результат впливу - результат того, що вже ввдбулося. Тому дуже важливо отримувати ш-формацiю про фiзiологiчний стан рослин ще задовго до прояву неспецифiчних змiн в умовах дй' стресора. Таку iнформацiю можна отримати, якщо на практицi застосовувати сyчаснi бiофiзичнi методи [2].
Вiдомо, що несприятливi фактори довкшля негативно, насамперед, вплива-ють на фотосинтетичний апарат рослин [2, 3]. Тому вимрювання шдукцц флу-оресценцп хлорофшу (1ФХ) "a" в асимшюючих тканинах дае змогу ощнити ак-тившсть роботи фотосистеми II, яка е найчутлившою до факторiв зовнiшнього середовища. Дослiдження кiнетики флуоресценцп можуть дати важливу шфор-мацiю, що стосуеться характеру активносп певного фактора зовшшнього середовища щодо впливу на параметри фотосинтезу. Отриману iнформацiю можна використовувати для еколопчного монiторингy, а також для ощнювання стiйкостi рослин [4].
Упродовж останшх роив у насадженнях Киева стан бшьшосп деревних рослин iстотно погiршився. У вуличних посадках, якi характеризуються найбшьшим антропогенним навантаженням, спостерiгаеться масова дехромацiя (некроз i хлороз) листкiв. При цьому найгiрший фyнкцiональний стан прита-манний рослинам Tilia cordata Mill. та Tilia^europea L. [5], рiвень дехромацц у яких становить до 90 % ввд площi листка. Функщональний стан синтезуючо! поверхнi листюв рослин Acer platanoides у насадженнях парив та скверiв ощ-
1 acnip. М.В. Манько - НУБ1П Украши;
2 проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук - НУБ1П Украши;
3 ст. наук. спгвроб. О.1. Китаев, канд. бiол. наук - 1нститут сад^внидтва НААН Украши
нюють найвищим балом, тод як у вуличних посадках вже у середиш лта втра-чаеться ввд 30 до 70 % активно!' сингезуючо! поверхн внаслщок некрозу листав. Також Вважаеться, що рослини культивар1в навиъ у насадженнях вздовж про'жджо! частини в1зуалъно характеризуютъся кращим станом активно!' фото-синтезуючо! поверхш, шж рослини певного виду [6].
Мета дослщження - здшснити порiвнялъну оцшку функционального стану тгментного комплексу листкового апарату рослин виду A. platanoides та його куль-тиварiв у трьох еколого-фггоценотичних поясах (ЕФП) комплексно! зони Киева.
Об'екти i методи дослвдження. Дослвдження 1ФХ у листковому апарап рослин клена гостролистого та його культиварш проводили упродовж вегета-цшного перюду 2015 р. з трьохкратною повторювашстю (у червш, липш та сер-пш). Об'ектами дослвджень були листки виду A. platanoides та поширених в озе-лененш Киева культивар1в A. p. 'Globosum', A. p. 'Schwedleri', A. p. 'Crimson King' та A. p. 'Reitenbachii'. Зразки листк1в в1дбирали в р1зних районах Киева у трьох ЕФП: парках (ЕФП "П") - мшшальний вплив техногенного забруднення; скверах (ЕФП " С") - задовшьний ргвень техногенного забруднення; насадженнях мкьких площ i вулиць шдльно! мiсъкоí забудови (ЕФП "В") - високий рь вень техногенного забруднення [7].
До^дження проводили в лабораторп фiзiологií 1нституту садавництва НА-АН Укра'ни за допомогою хронофлоурометра "Флоратест", розробленого 1н-ститутом юбернетики iм. В.М. Глушкова НАН Украши. Для iнтегралъноí ощн-ки стану фотосинтетичного апарату методом 1ФХ листок клена розташовували мiж пластинами виносного оптичного сенсора приладу " Флоратест" i впродовж 4 хв реестрували змiни флуоресценцй хлороф1лу. Прилад фксуе данi 90 разiв за законом 51. Через 4 хв на рiдкокристалiчному монiторi приладу будуеться гра-фiк отриманих даних.
Для оцiнювання стану фотосинтетичного апарату використовують ц1лий комплекс параметрiв, серед яких проаналiзували основнi показники фотошдук-цп флуоресценцй, за якими ощнювали змiни у функцiонуваннi фотосинтетич-них процесiв в листках, а саме:
• F0 - "фоновий" piBeHb флуоресценцй'; залежить вiд втрат енергп збудження пiд час мiграцií по шгментнш матрицi, а також вщ BMicTy молекул хлорофiлу, якi не ма-ють фyнкцiонального зв'язку з реакцшними центрами (РЦ);
• Fpl - рiвень флyоресценцií на час досягнення тимчасового сповiльнення зростання ц сигналу, т. зв. "плато";
• Fmax - максимальне значения флуоресценцй, яке пропорцшне загальнiй кiлькостi хлорофшв у межах фотосистеми та обернено пропорцшне юлькоси РЦ;
• Fst - Ii стацiонарний рiвень через 3-4 хв тсля початку освилювання (показник кiлькостi хлорофiлiв, якi не беруть участь у передачi енергп на РЦ).
Решту показнишв та коефщенпв, що характеризують процес 1ФХ в листках рослин дослiджуваних видгв, визначають аналiтичним шляхом за формулами:
• варiабельна флyоресценцiя, рiвень яко! слугуе iндикатором фотохiмiчних окислю-вально-вщновлюваних процесiв;
DFpl = Fpl — F0; Fv = Fmax — F0
(1) (2)
Kpl =
DF
pi
Fv
(3)
сшввщношення частки РЦ, що не вщновлюють первинний акцептор РЦ системи Qa, з часткою активних хлорофЫв;
Fv
K =
Fm
(4)
частка хлорофЫв, що беруть участь у фотосинтез^ вщ 1хньо1 загально!' кшькосп (ефектившстъ свгтлово!" фази фотосинтезу);
f=F
Fst
(5)
• коефщ1ент спаду флуоресценщ!', який характеризуе квантову ефектившстъ фотосинтезу або шдекс життездатност!
Yci показники шдукцшно! криво! подано у вщносних одиницях еталона флуоресценцп (свiтлофiльтр ОС-14) з емшею в тому ж спектральному дiапазо-т, що й флуоресценцiя хлорофшу листка. Статистичне оброблення даних здшснено з використанням пакетiв Microsoft Excell i Statistica.
Результати дослiдження. Вплив рiзних за iнтенсивнiстю несприятливих антропогенних факторiв спричинив у рослин виду A. platanoides та його культи-варiв досить рiзнi за штенсивтстю i спрямованiстю змiни 1ФХ (рис.).
Рис. Ыдукцшш Kpuei флуоресценци хлорофЫу листтв Acer platanoides та A. p. 'Schwedleri' залежно eid ЕФП: а) червень; б) липень; в) серпень 2015р.
Показник F0 залежить вщ втрат енергп збудження при ii мiграцii по п1гмен-тнiй матрицi свiтлозбиральних комплексiв. Для рослин A. p. 'Schwedleri' та A. p. 'Crimson King' характерними е незначт коливання F0 у межах 464-507 вщн. од. i
368-448 вщн. од. вщповщно (табл. 1-3). У рослин A. p. 'Globosum' у ЕФП "В" цей показник зменшуеться на 27,7 %, порiвняно з ЕФП "С", та на 12,3 %, порiвняно з ЕФП "П", що свiдчить про зменшення втрати енергií пiд час li м^рацп до РЦ.
У листюв рослин виду у червш значения показника F0 в ЕФП "С" шдви-щуеться на 43,8 % порiвняно зi значенням у ЕФП "П" та ЕФП "В", що свдаить про збiльшения кiлькостi хлорофiлiв, яю не беруть участi у фотосинтетичному перенос енергл на РЦ. У липш значення параметра F0 в середньому зменшуеться на 16,0 %, а у серпнi - на 2,3 % порiвняно з червнем. Незначш вщмш-ностi цього показника у рiзних ЕФП у липш та серпш характернi для рослин культивару A. p. 'Schwedleri'. Порiвияння отриманих даних дае змогу говорити про ефектившше використання поглинутого свiтла листками рослин у червш, а також про значне зменшення ще! ефективносп у листкш рослин виду та A. p. 'Globosum' у ЕФП "В" упродовж вегетащйного сезону поршняно з ЕФП "П" та ЕФП "С".
Табл. 1. Параметри 1ФХ Acer platanoides та його KynbmuBapiB у рЪних ЕФП Киева,
¡¡'¡дн. од. (червень 2015 р.)
BapiaHT Параметри свгглово! шдукщ1, Я = 680 нм
F0 Fvl Fmax 1 Fst AFBl Fv KBi К, Rfd
A. platanoides
ЕФП "П" 480 859 1973 448 379 1493 0,25 0,76 3,33
ЕФП "С" 859 1509 2640 496 650 1781 0,36 0,67 3,59
ЕФП "В" 485 715 1419 363 230 934 0,25 0,66 2,57
A. p. 'Crimson King'
ЕФП "П" 448 731 1429 635 283 981 0,29 0,69 1,54
ЕФП "С" 379 645 1403 368 266 1024 0,26 0,73 2,78
ЕФП "В" 368 576 1184 464 208 816 0,25 0,69 1,76
A. p. 'Globosum'
ЕФП "П" 608 1093 2283 571 485 1675 0,29 0,73 2,93
ЕФП "С" 693 1195 2811 976 502 2118 0,24 0,75 2,17
ЕФП "В" 501 1083 2037 432 582 1536 0,38 0,75 3,56
A. p. 'Reitenbachii'
ЕФП "П" 624 1061 2549 629 437 1925 0,23 0,76 3,06
ЕФП "С" 501 1045 2037 576 544 1536 0,35 0,75 2,67
ЕФП "В" 496 1024 1920 544 528 1424 0,37 0,74 2,62
A. p. 'Schwedleri'
ЕФП "П" 507 1008 1797 469 501 1290 0,39 0,72 2,75
ЕФП "С" 464 880 1904 432 416 1440 0,29 0,76 3,33
ЕФП "В" 496 1029 1989 587 533 1493 0,36 0,75 2,54
Вважаеться, що за умов насичення за штенсивнктю збуджуючого свила сшвввдношення характеризуе частку неввдновлюваних РЦ. У нашому
експериментi значения показника КР1 змшюеться у межах 0,23-0,39 у червш, 0,22-0,35 у липш та 0,22-0,50 у серпш (див. табл. 1-3). Висою значення параметра характерш для рослин виду у серпш в умовах ЕФП "С" та "В", що свдаать про зростання шд кшець вегетацiйного перiоду частки РЦ, ят не вiдновлюють первинний акцептор електрона
Табл. 2. Параметри 1ФХAcer platanoides та його KynbmuBapiB у рЪних ЕФПКиева,
¡¡'¡дн. од. (липень 2015 р.)
BapiaHT Параметри свилово! шдукцп, Х=680 нм
Fo 1 Fpi | Fmax I Fst \ AFpi | Fv | Kpi \ Ki | Rfd
A. platanoides
ЕФП "П" 437 795 1803 448 358 1366 0,26 0,76 3,05
ЕФП "С" 437 837 1712 427 400 1275 0,31 0,74 2,99
ЕФП "В" 336 597 1163 341 261 827 0,32 0,71 2,43
A. p. 'Crimson King'
ЕФП "П" 400 603 1088 379 203 688 0,30 0,63 1,82
ЕФП "С" 336 640 1333 469 304 997 0,30 0,75 2,13
ЕФП "В" 304 448 960 320 144 656 0,22 0,68 2,05
A. p. 'Globosum'
ЕФП "П" 571 1013 2011 720 442 1440 0,31 0,72 2,00
ЕФП "С" 656 1136 2112 960 480 1456 0,33 0,69 1,52
ЕФП "В" 440 752 1456 688 312 1016 0,31 0,70 1,48
A. p. 'Reitenbachii'
ЕФП "П" 416 736 1381 629 320 965 0,33 0,70 1,53
ЕФП "С" 448 768 1712 539 320 1264 0,25 0,74 2,35
ЕФП "В" 368 608 1232 352 240 864 0,28 0,70 2,45
A. p. 'Schwedleri'
ЕФП "П" 504 928 1728 416 424 1224 0,35 0,71 2,94
ЕФП "С" 496 816 1733 475 320 1237 0,26 0,71 2,60
ЕФП "В" 496 896 1664 384 400 1168 0,34 0,70 3,04
Табл. 3. Параметри 1ФХ Acer platanoides та його культиварiв у рЪних ЕФП Киева,
¡¡'¡дн. од. (серпень 2015 р.)
Варiант Параметри св^лово! шдукцп, A=680 нм
F0 FPI F max Fs, AFBi Fv Kpi К Rfd
A. platanoides
ЕФП "П" 587 1189 2192 555 602 1605 0,38 0,73 2,89
ЕФП "С" 636 1096 1784 476 460 1148 0,40 0,64 2,41
ЕФП "В" 276 420 564 320 144 288 0,50 0,51 0,90
A. p. 'Crimson King'
ЕФП "П" 341 565 1040 400 224 699 0,32 0,67 1,75
ЕФП "С" 464 860 1676 520 396 1212 0,33 0,72 2,33
ЕФП "В" 368 560 1232 368 192 864 0,22 0,70 2,35
A. p. 'Globosum'
ЕФП "П" 508 880 1968 544 372 1460 0,25 0,74 2,68
ЕФП "С" 1092 1772 2856 800 680 1764 0,39 0,62 2,21
ЕФП "В" 432 672 1456 352 240 1024 0,23 0,70 2,91
A. p. 'Reitenbachii'
ЕФП "П" 428 800 1408 364 372 980 0,38 0,70 2,69
ЕФП "С" 699 1077 2304 608 378 1605 0,24 0,70 2,64
ЕФП "В" 368 560 1184 304 192 816 0,24 0,69 2,68
A. p. 'Schwedleri'
ЕФП "П" 480 876 1532 524 396 1052 0,38 0,69 2,01
ЕФП "С" 496 816 1536 544 320 1040 0,31 0,68 1,91
ЕФП "В" 555 987 1632 480 432 1077 0,40 0,66 2,24
За даними вiрусолога М.М. Кирик 3i сшвавторами, перевищення piBHH AFpl/Fv бiльше 0,40 свдаить про високий ршень Bipor^HOcri ураження рослин вiрусною iнфекцieю [8]. У нашому експериментi у червш та липнi не зафшсова-но перевищення допустимого значення Kpl, тод як у серпнi зафжсовано перевищення цього показника у рослин виду (ЕФП "В" Kpl = 0,50). Це свщчить про те, що дослiдженi рослини культиварiв клена гостролистого не схильнi до ураження вiрусними iнфекцiями в умовах високого антропогенного навантаження.
Параметр Fmax характеризуе найвищий рiвень флуоресценцп хлорофiлу "a", що рееструеться у виглядi максимуму на iндукцiйнiй кривш. Для дослвджува-них рослин параметр змшюеться у межах 564-2856 ввдн. од. Цей показник найбiльш варiабельний з усiх iнших, що зумовлено адаптивними змiнами у структурi шгментного комплексу. Значення Fmax упродовж лгга в умовах ЕФП "В" у бшьшосп варiантiв для виду та культиварiв е меншим, нiж в умовах ЕФП "П", за винятком культивару A. p. 'Schwedleri', у листюв якого значення параметра Fmax не зазнае значних змш залежно вiд ЕФП. Значне зменшення цього параметра впродовж лiта в умовах ЕФП "В", порiвняно з умовами ЕФП "П", за-фшсовано для виду i становить 28,1 %, 35,5 % та 74,3 % у червш, липш та сер-пнi вiдповiдно. Це може бути пов'язано з блокуванням ресинтезу хлорофшу, деградацiею, руйнуванням структури хлоропласпв та зменшенням 1хньо1 юль-косп пiд впливом зовнiшнього середовища.
Коефщент спаду флуоресценцií або iндекс життездатносп, який характеризуе нормальну квантову ефективнiсть фотосинтезу за Rfd > 1,50-2,50, у всiх дослiджених варiантах входить у цей iнтервал, за винятком рослин виду у сер-пш в умовах ЕФП "В" (Rfd = 0,90). Як зазначено вище, К] вказуе на частку хло-рофiлiв, що беруть участь у фотосинтез^ вiд загально!' 1хньо1 кiлькостi, тобто характеризуе ефективнiсть свилово!' фази фотосинтезу. Майже у всх варiантах К] перебувае в межах 0,66-0,76, що свщчить про високу частку активних хлоро-фiлiв, незалежно вiд умов зростання дослiдних рослин.
Аналiз отриманих даних свщчить про залежшсть показник1в 1ФХ вiд ршня антропогенного навантаження на рослини виду та всх культиварш, окр1м A. p. 'Schwedleri'. Як помггно з рис., форми кривих Каутського для A. p. 'Schwedleri' в умовах ЕФП "П", "С" та "В" майже щентичш для кожного мкяця. Р1вень антропогенного навантаження мае найбшьш виражений вплив на 1ФХ листк1в рослин виду.
Висновки
1. Виявлено високу шформатившсть iндукцiйних змiн флуоресценцií хло-рофшу у структурнiй органiзацií хлоропластiв листюв виду Acer platanoides та його культиварiв A. p. 'Globosum', A. p. 'Schwedleri', A. p. 'Crimson King' та A. p. 'Reitenbachii', що визначаються параметрами F0, Fmax, К], Kpl та Rfd.
2. Визначено сезоннi змiни параметрiв шдукцп флуоресценцií хлорофшу листкiв, якi свдаать про поступове зменшення ефективностi використання пог-линутого свiтла рослинами упродовж вегетацшного сезону. Виявлено внут-рiшньовидовi вiдмiнностi ефективностi фотосинтезу листкiв виду Acer platanoides у рiзних еколого-фиоценотичних поясах Киева.
3. Визначено кризовий стан рослин виду Acer platanoides у серпш в еколо-го-фиоценотичному поясi "вулиця". Для культиварш, незалежно вiд умов зростання, ефективнкть фотосинтезу перебувае в оптимальних межах.
4. Аналiз отриманих даних свiдчить про залежнктъ показникiв iндукцií флуоресценцп хлорофiлу ввд ршня антропогенного навантаження для рослин виду та Bcix кулътиварiв, о^м A. p. 'Schwedleri'. Це свщчитъ про його толеран-тнiстъ до умов мкъкого середовища та дае пiдстави стверджувати про дощлъ-нктъ ширшого використання рослин цъого культивару у вуличних насаджен-нях, тобто в умовах з високим ршнем трансформацií екотопу.
Лiтература
1. Гаевский Н.А. Использование переменной и замедленной флуоресценции хлорофилла для изучения фотосинтеза растений / Н.А. Гаевский, В.Н. Моргун // Физиология растений : науч.-биол. журнал. - 1993. - Т. 40, № 1. - С. 136-144.
2. Корнеев Д.Ю. Изучение QB-восстанавливающих комплексов фотосистемы II с помощью индукции флуоресценции хлорофилла / Д.Ю. Корнеев, С.М. Кочубей // Физиология и биохимия культурных растений : науч.-техн. журнал. - 2000. - Т. 32, № 1. - С. 20-24.
3. Карапетян Н.В. Переменная флуоресценция хлорофилла как показатель физиологического состояния растений / Н.В. Карапетян, Н.Г. Бухов // Физиология растений : науч.-биол. журнал. - 1986. - Т. 33, вып. 5. - С. 1013-1026.
4. Лысенко В.С. Флуоресценция хлорофилла растений как показатель экологического стресса: теоретические основы применения метода / В.С. Лысенко, Т.В. Вардуни, В.Г. Сойер,
B.П. Краснов // Фундаментальные исследования : теорет. и науч.-практ. журнал. - 2013. - № 4. -
C. 112-120.
5. Олексшченко Н.О. 1ндукцш флуоресценци хлорофшу листя липи серцелисто! у вуличних насадженнях Киева / Н.О. Олекийченко, O.I. Китаев, А.М. Лесюк // Науков1 пращ Жсшничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 7. - С. 95-97.
6. Манько М.В. Внутршньовидове р1зномашття Acer platanoides L. в озеленены Киева та боташчних установах Украши / М.В. Манько // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.8. - С. 118-123.
7. Кучерявий В.П. Урбоекологш : шдручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1999. - 360 с.
8. Кирик М.М. Дагностика в1русно! шфекци смородини чорно! та малини методом шдукцл флуоресценци хлорофшу листюв / М.М. Кирик, Ю.М. Таранухо, М.П. Таранухо та ш. // Вюник аграрно! науки : наук.-теорет. журнал НААН Украши. - 2011. - № 10. - С. 26-28.
Надтшла до редакцп 13.09.2016р.
Манько М.В., Алексейченко Н.А., Китаев О.И. Особенности индукции флуоресценции хлорофилла в листьях растений культиваров Acer platanoides L. в условиях города Киева
Приведена сравнительная оценка функционального состояния пигментного комплекса листового аппарата распространенных в озеленении города Киева растений культиваров Acer platanoides L. По анализу изменений индукции флуоресценции хлорофилла листьев определено влияние условий места произрастания с разной степенью антропогенной нагрузки и генотипов специфичности растений исследуемых культиваров на отдельные показатели и коэффициенты, характеризующие ход световых фаз фотосинтеза и эффективность фотохимических процессов для темновых фаз в течение летних месяцев. По результатам анализа полученных данных выявлена зависимость показателей индукции флуоресценции хлорофилла от уровня антропогенной нагрузки на растения вида A. platanoides и всех исследованных культиваров, за исключением A. p. 'Schwedle-ri', что свидетельствует об их толерантности к городским условиям и дает основания утверждать о целесообразности более широкого использования этих растений в сложных условиях городской среды.
Ключевые слова: клен остролистный, культивар, индукция флуоресценции хлорофилла, листья, фотосинтез, городские насаждения.
Man'ko M.V., Oleksiychenko N.O., Kitaev O.I. Some Peculiarities of Chlorophyll Fluorescence Induction in Leaves of Acer Platanoides L. Cultivars under Conditions of Kyiv City
The comparative assessment of functional state of the pigment complex in leaves of the widespread in greening of Kyiv city Acer platanoides L. cultivars was presented. According to the analysis of the changes of the chlorophyll fluorescence induction in leaves the effect of growing conditions with varying degrees of anthropogenic stress and genotype specificity of studied cultivars on individual indicators and coefficients that characterize the course of the light phase of photosynthesis and the efficiency of photochemical processes for dark phases during the summer months was determined. The analysis of the data revealed the dependence of the parameters of chlorophyll fluorescence induction from anthropogenic stress for the species and all studied cultivars except A. p. 'Schwedleri', which indicates its tolerance to urban conditions and gives reason to believe in the expediency of wider use of these plants in the difficult conditions of the urban environment.
Keywords: Norway maple, cultivar, induction of chlorophyll fluorescence, leaves, photosynthesis, urban plantings.
УДК 632.111.5:582.635.1(477.46)
МОРОЗОСТ1ЙК1СТЬ ВИД1В ТА ФОРМ РОДУ ULмт Ъ.
В УМОВАХ М1СТА УМАН1
С.А. Масловата12
Дослщжено морозостшюсть тканин пагошв i генеративних бруньок представниюв роду Ulmus Ь. в умовах вимушеного спокою. Подано результати прямого проморожу-вання пагошв лабораторним методом iз застосуванням системи коефщенйв з удоско-наленою оцшкою ступеня ушкодження тканин, що враховуе !х фiзiологiчну нершноцш-шсть у життeдiяльностi та регенерацшнш спроможност рослин. Встановлено мшмаль-нi критичнi температури, що впливають на рiст та розвиток представниюв роду, якi зростають у культурней дендрофлорi мiста Умаш. Виявлено, що пошкодження пагона мають подiбну тенденцiю у всiх дослщжуваних видiв, що може свiдчити про щдабшсть !'хшх бiологiчних властивостей. Найстшюшою до низьких температур була середня частина пагона у мiжвузлi, менш стiйкими виявилися верхня частина пагона та тканини бiля бруньки i брунька.
Ключовi слова: види та форми роду Ulmus, морозостiйкiсть, проморожування, температура, пагони, ступiнь ушкодження, верхiвка пагона, середина пагона, розрiз через бруньку.
Вступ. На формування та розвиток зелених насаджень, як зазначають А.П. Пасiчний, 1.Д. Пономарева, Г.В. Цепков [8], значно впливають природш, зокрема клшатичш умови. Так, для культивування рослин в умовах лкостепо-во! зони Украши найбiльш несприятливим фактором е низька температура взимку. Крiм цього, в умовах дослвджуваного регiону значш низькi температури взимку чергуються з вiдлигами, що негативно впливають на рослини, особливо впродовж останнього мкяця зими, коли закiнчуеться перiод 1х оргашчного спокою i настае перiод вимушеного. Пвд час вiдлиги у тканинах рослин можуть активiзуватися метаболiчнi процеси, що у разi подальшого зниження температури чи 11 значних коливаннях може призвести до ушкодження рослин.
1 acnip. С. А. Масловата - Уманський НУ садiвнидтва;
2 наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУ садвництва
