CC BY
18
УДК 336.747.6; 336.76
С. Б. Манжос,
кандидат економ!чних наук, М. С. Носенко,
астрант,
Полтавський нац1ональний техн1чний университет 1мен1 Юр1я Кондратюка
ВПЛИВ Р1ВНЯ ДОЛАРИЗАЦП ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ НА СТАН ВАЛЮТНОГО РИНКУ
Постановка проблеми. Укра1на виявилась над-то чутливою до глобальних фiнансових потряинь. Однieю iз причин цього е значний рiвень доларизацп економiки, що спричинив 11 залежнiсть вiд коливань курсу шоземно1 валюти, зокрема долара США, який активно застосовуеться на внутршньому ринку. У зв'язку з цим, боротьба з доларизащею, як фшансо-во-економiчним явищем та з 11 ризиками, стае важли-вим напрямом политики НБУ як необхвдна умова збе-реження контрольованосп монетарное' сфери.
Аналiз останнiх джерел дослщжень i мубль кацш свiдчить, що питанням доларизаци економiки та 11 впливом на функцюнування сучасного валютного ринку присвячен працi таких науковщв, як Г. Ба-гартян, I. Кравченко, В. Тичина, О. Задшпровська, В. Геець, I. Нвдзельська, В. Бобиль, О. Мелих, О. Бе-реславська, В. Мщенко, А. Сомик. Проведений аналiз останнх публiкацiй свiдчить про наявнiсть численних праць, присвячених особливостям функцiонування валютного ринкку, курсовш полiтицi, та узагальненш характеристидi доларизаци економiки.
Видiлення не виршених ранiше частин загально! проблеми. На сьогодш в наукових публшащях вiдсутнi теоретичнi дослiдження та практичш рекомендаци сто-совно стабшзащйно1 валютно1 полiтки за умов висо-кого рiвня доларизаци економiки, що, у свою чергу, визначило напрям цього до^дження.
Мета дослiдження. Метою стат е дослiдження екожмчно1 сутносп, вида та процесiв розвитку доларизаци екэномжи, визначення и причин в Украш та аналiз можливих шлях1в нiвелювання впливу чинниюв, що породжують доларизащю економiки Укра1ни.
Виклад основного матерiалу. Явище доларизаци важко назвати новим, але воно залишаеться до-сить складним та маловивченим. У контекст еконо-мiчноl та фшансово1 кризи в Укра1ш доларизащя еко -номiки набирае особливо1 актуальности. Найбтьш щка-вим видаеться з'ясування впливу присутносп долара в економщ Укра1ни на розвиток кризових явищ у на-цiональному господарств^
Доларизащя — економiчне явище суть якого по-лягае у витюненш нащонально1 грошово1 одинищ ста-
бтьшшою iноземною валютою. Термiн „доларизацiя" походить ввд назви грошово1 одиницi Сполучених Штатов Америки — долара, проте на практищ слугуе для визначення процесу замiщення внутршньо1 валюти конвертованою валютою (не обов'язково доларом США) [4, с. 28].
В економiчнiй теорп видшяють три види доларизаци [3, с. 264 — 284].
1. Офщшна (повна) доларизащя юнуе в кра1-нах, де шоземна валюта слугуе офiцiйною внутрш-ньою грошовою одиницею, i виникае в процесi роз-ширення офщйно1 зони одше1 з конвертованих валют. Офщйно доларизованi кра1ни найчастiше використо-вують як внутрiшню грошову одиницю долар США. Наприклад, Панама та Еквадор щлковито замiнили на-щональну валюту доларом США, а Чорногорiя й Андорра — евро. Такий пiдхiд е виправданим у раз^ якщо економiчнi цикли кра1н майже iдентичнi, й держава е готовою ввдмовитися вiд самоспйно1 валютно-курсово1 та монетарно1 полiтики, керуючи власною еко-номiкою тальки фюкальними методами — регулюючи витрати та дефщит бюджету.
2. Нгимвофжимна доларизащя юнуе в крашах, де шоземна валюта використовуеться на рiвнi з на-цiональною, як рiвноцiнний i законний платiжний засiб: у Таджикистан — росiйський i таджикський рубл^ Гат — гагтянський гурд i долар США, Лiберil — лiберiйський долар i долар США, Бруне1 — бру-нейський i сшгапурський долар. На вiдмiну вiд офь цiйно доларизованих кра1нах, кра1ни з бiвалютними системами мають змогу проводити нацiональну гро-шово-кредитну полiтику.
3. Неофщшна доларизацiя iснуе кра1нах, де шоземна валюта не е легальним пла^жним засобом, проте становить значну питому вагу в грошовiй май, що перебувае в об^у в цш кра1ш. Внутрiшня валюта використовуеться тут головним чином для здшснен-ня офiцiйних угод i платежiв (податки, збори тощо), тодi як долар чи шша iноземна валюта ввдграе важ-ливу роль пыд час проведения великих, масштаб-них операцiй, нагромадженнi капiталу та отриманш запозичень. Розвиток неофщйно1 доларизацii зазви-
Таблиця 1
Обсяг кутвльпродажу шоземноТ валюти на го^вковому та мжбаншвському валютному ринках в 2005-2009 рр.
Показники 2005 2006 2007 2008 2009
Обсяг операцш на гопвковому ринку Укра!ни (кушвля та продаж шоземних валют за гривню у доларовому екв!валенл), млн. дол. США 25159,7 37237,300 61262,60 66203,20 33724
Обсяг валюти, куплено! банками в населення млн. дол. США 11911,7 16823,40 28489,40 30048,80 13102,80
Обсяг валюти, продано! населенню млн. дол. США 13248 20415,00 32773,20 36154,40 20621,20
Частка валюти, куплено! банками в населеня у загальному обсяз! % 47,34 45,18 46,50 45,39 39,68
Частка валюти, продано! банками населенню у загальному обсяз! % 52,66 54,82 53,50 54,61 62,44
Перевищення кушвл! валюти над продажем млн. дол. США 1 336,30 3 591,60 4 283,80 6 105,60 7 518,40
чай е наслiдком макроеконом!чно! нестабшьност в економiцi i свiдчить про недовiру до нацюнально! валюти, а також про те, що вона е бшьш слабкою гро-шовою одиницею в порiвняннi з експансивною шо-земною валютою.
Укра!на належить до таких кра!н, де неофiцiйна доларизащя набула значного поширення. Нацiональна грошова одиниця — гривня частково витюняеться з внутрiшнього ринку, а у виконант функцiй грошей, поряд iз нею бере участь iноземна валюта — долар США i рщше, проте з тенденщею до зростання—евро.
Серед причин доларизаци зазначимо:
— вищу мiнливiсть темтв шфляцп, порiвняно з курсовою динамшою, що визначае менш стабiльний рiвень реально! прибутковостi гривневих фiнансових шструменпв, порiвняно iз прибутком на фiнансовi ак-тиви, деномiнованi в шоземнш валютi;
—стабiльнiшi вiдсотковi ставки за кредитами й депозитами в шоземнш валют!, нж у нацюнальнш валют;
— прискорену лiбералiзацiю валютного регулю-вання, що розширюе можливосп доступу до глибшо-го i розвиненiшого ринку позик у шоземнш валют! та дозволяе розмiщувати щнш папери на мiжнародних ринках капталу;
— так! характернi вади укра!нсько! економши, як недостатня глибина та лшвщнютъ нацюнального валютного ринку, низький рiвень розвитку ринку фшансо-вих iнструментiв i щнних паперiв, деномiнованих в нацiональнiй валют!, висок! ризики л!кввдност! i низький рiвень дов!ри до нацюнально! валюти [5].
Дослiдження процесiв розвитку доларизаци вгтчизняно! економiки засввдчило, що основними су-часними 11 проявами е доларизацiя пасивiв та ак-
тив!в фiнансово-кредитних установ, збереження ВВК на руках у населення, ввдкриття депозитних рахуншв у iноземнiй валюту а також придбання цшних па-перiв у ВВК.
Найвищий рiвень доларизаци в Укра!т спосте-р^ався на початку 1990-х рр. Пюля грошово! рефор-ми 1996 р., курс нацюнально! валюти було стабшзо -вано, проте довiра до не! так i не поновилася у зв'яз-ку з девальващею в 1998 рощ. 1з часом проявилися ризики доларизацi! економiки, що до початку еконо-м!чно! кризи швелювалися зростанням ВВП, реаль-них прибутшв населення та курсовою стабшьнютю. Так, за оцiнками деяких експерт!в, !з «чня 1998-го р. по лютий 2009-го р. на руках в укра!нщв накопичи-лося $48 млрд. гот!вки, що перевищуе обсяг вклад!в ф!зичних та юридичних о«б у нацiональнiй та шоземнш валютах.
Попит на iноземну валюту, i на гот!вковому, i на мiжбанкiвському валютному ринку Укра!ни за-лишаеться досить високим. Пiдтвердженням цього е постшно зростаючi обсяги здшснених операцiй на валютному ринку, як! за перюд 2005 — 2008 рр. зросли майже удв!ч! I лише у 2009 р. обсяг опе-рацш на гот!вковому валютному ринку скоротився на 49 % (табл. 1).
Вадомосп, наведен! у таблиц! 1, сввдчать що про-тягом всього анал!зованого перюду частка валюти, куплено! населенням, перевищувала частку продано! валюти. Так, лише у 2009 р. попри загальне знижен-ня обсяпв здшснених операцш частка куплено! населенням валюти зросла на 7,83 в.п. пор!вняно з р!внем 2008 р. Зростання попиту на шоземну валюту перш за все зумовлено необх1днютю погашення валютних кре-
С. Б. Maнжoс, M. С. Ho^^o
Рис. 1. Динaмiкa чacтки грошово'1 мacи в iнозeмнiй вaлютi 2005-2009рр. [1]
Таблиця 2
Динaмiкa 4aer^ iнозeмноï вaлюти у грошовш мaci Укршни, 2005-2009 pp.
№рюд Гpoшoвий о^гат M2, млн. грн. Гoшoвa мосо (M3) всьoгo млн. грн. Haцioнaльнa волюта, млн. грн. Iнoзeмнa волюта млн. грн % гpoшoвoï моси M3 в iнoзeмнiй волют
2005 i93i 45 i9407i i48293 45778 23,59
2006 259i43 26i063 i90660 70403 26,97
2007 39i273 396i56 306000 90i56 22,76
2008 5i2559 5i5727 357778 i57949 30,63
2009 477550 487298 332926 i54372 31,68
4QQQQQ 35QQQQ 3QQQQQ 25QQQQ 2QQQQQ 15QQQQ 1QQQQQ 5QQQQ Q
35, QQ
31,68 r 3Q,QQ
25,QQ 2Q,QQ 15, QQ 1Q,QQ 5,QQ
I Национальна валюта
i-11ноземна валюта
-a—% грошово!' маси в Ыоземнм вaлютi в i загальному обсязi
2QQ5 2QQ6 2QQ7 2QQ8 2QQ9
дипв, чaсткa яких y стpyктypi нaдaниx кpeдитiв y гар-ioд poзгopтaння кризи стaнoвилa 59,i i% .
^йбшьш зaгaльним пoкaзникoм, щo xaparcrep^ 3ye дoлapизaцiю e чaсткa iнoзeмнoï волюти в гpoшoвiй мaсi (тобл. 2, рисЛ).
Чостко гpoшoвoï моси в iнoзeмнiй вaлютi y онад-iзoвaнoмy пepioдi пoстiйнo зpoстaлa, ток, якщo но кiнeць 2GG5 poкy вoнa стaнoвилa 23,59%, o6o 45778 млн.грн., тo вжe но кiнeць 2GG9 poкy цeй пoкaзник стaнoвив вжe 3i,68%, o6o i54372 млн. грн.
He мeнш вожливими пoкaзникaми piвня дoлapи-зaцiï eкoнoмiки e чостко кpeдигiв i дeпoзигiв y iнoзeмнiй волют y ïx зaгaльнoмy oбсязi (рис. 2).
Дaнi, нaвeдeнi m рис. 2 сввдчоть пpo дoсить ви-сoкий piвeнь дoлapизaцiï, нaцюнaльнoï eкoнoмiки, o^ кiльки спoстepiгaeться тeндeнцiя дo зpoстaння чостки кpeдигiв y iнoзeмнiй волют i3 43,33% y 2GG5 po^ дo 52,G6 % y 2GG9 p. Рiвeнь дoлapизaцiï дeпoзигiв зади-шaeться тaкoж дoсить висoким. Якщo y 2GG5 po^ ïx чостко стaнoвилa 32,G3% y зогольдаму oбсязi, тo y 2GG9 — 49,53%.
Бшьш дeтaльнy мeтoдикy встaнoвлeння piвня дoлapизaцiï poзpoблeнo Miжнapoдним волютним фoн-
дoм, вiдпoвiднo дo якoï piвeнь дoлapизaцiï eкoнoмiки визночоють но пiдстaвi спiввiднoшeння дeпoзигiв y iret-зeмнiй волют! дo гpoшoвoï моси. Висoкopизикoвaнoю ввожоють eкoнoмiкy кроши, якщo знaчeння u^oro да-кознико пepeвищye 3G%.
Рiвeнь дoлapизaцiï eкoнoмiки Укроши, poзpaxo-воний зо мeтoдикoю MВФ, то даго динaмiкy нaвeдeнo y тобл. 3, дош якoï свiдчaть, щo гривня пoстyпoвo втро-чae oднy з функцш гpoшeй, a сaмe — зотобу rn^o-мaджeння. Аджe, дапри змeншeння зaгaльнoгo oбся-гу дeпoзитниx вклaдeнь у 2GG9 poцi m i9,94 %, чост-ко дeпoзитiв у iнoзeмнiй волют зpoслa m 6,i6%, щo свiдчигь npo знижeння лiквiднoстi нaцioнaльнoï ppo-шoвoï oдиницi.
Для пoлiпшeння ситуоцй' нeoбxiднo здшснювоти пoлiтикy цiлeспpямoвaнoï пiдтpимки нaцioнaльнoï rpo-шoвoï oдиницi, шляxoм стимулювоння здшсдання ora-роцш iз ïï вишристонням.
Анaлiз дeпoзигниx вклaдeнь фiзичниx то юридич-них oсiб свiдчигь, щo бiльш дoлapизoвaними e вкло-ди фiзичниx oсiб (тобл. 4).
Гpaфiчнe зoбpaжeння piвню дeпoзигнoï дoлapизaцiï, нaвeдeнe но рис.3, свiдчить, щo у 2GG2 — 2GG7 pp.
70,00 60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00
30,91 34,56
06 ,53
2005
2006
2007
2008
2009
■% креди^в в шоземнш валют у загальному обсязi % депози^в в шоземнш валют у загальному обсязi
Рис. 2. Динамша частки креди^в i депозш!в, у шоземнш валют^ за 2005 — 2009 рр. [1]
Таблиця 3
Динамша ршня доларизаци економiки УкраТни, 2002 — 2009 рр.
Першд Всього депозитних вкладень (млн. грн) Темп зростання Депозитш вклади, у нацюналь-нш валют! Частка депозитив, у нацюналънш валют!, в !х загальному обсяз! Депозитш вклади, шоземнш валют! Частка депозилв, в шоземнш валют!, у загальному обсяз! Р!вень долари-зацп, %
2002 р. 37715 — 25636 — 12079 32,03 18,78
2003 р. 61617 163,38 41954 68,09 19663 31,91 20,73
2004 р. 82959 134,64 52759 63,60 30200 36,40 24,07
2005 р. 132745 160,01 87198 59,17 45546 30,91 23,58
2006 р. 184324 138,86 114093 56,22 70142 34,56 27,04
2007 р. 279738 151,76 189906 59,65 89832 28,21 22,96
2008 р. 357800 127,91 200256 45,85 157544 36,07 30,73
2009 р. 349636 97,72 173455 49,61 173181 49,53 36,89
Таблиця 4
Доларизащя депозитних вкладень фiзичних та юридичних осiб, 2005—2009 рр.
Перюд Всього депозитних вкладень юридичних оаб (млн. грн) Банювсью вклади юридичних оаб, у ВКВ (млн. грн) % шоземно! валюти, у !х обсяз! Всього депозитних вкладень ф!зичних оаб (млн. грн) Банывсьы вклади ф!зичних оаб, у ВКВ (млн.грн) % шоземно! валюти, у !х обсяз!
2005 р. 73511 28375 38,6 73583 43414 59
2006 р. 95794 40 904 42,7 107132 68457 63,9
2007 р. 152402 26253 17,23 165987 63579 41,72
2008 р. 220412 84593 33,72 216315 72951 33,10
2009 р. 136094 60 944 44,78 213542 115237 53,96
40,00 35,00 30,00 25,00 20,00 15,00 10,00 5,00
— Рiвень доларизаци УкраТнськоТ економки
Рис. 3. Динамика р1вня демозитноТ доларизаци в УкраТш, 2005 — 2009 рр. [1]
Таблиця 5
Вимоги за кредитами, наданими до економши Укршни, 2002 — 2009 рр.
Перюд Усього кре-дитiв (млн. грн) Темп зростання Обсяг креди- пв у нацюнальнш валюп, млн. грн. %, кредипв в нац. валюп у загальному обсязi Обсяг кредипв у шоземнш валюп % кредшгв в шоземнш валюп у загальному обсязi
2002 42035 24463 58,20 17572 41,80
2003 67835 161,38 39563 58,32 28272 41,68
2004 88579 130,58 51207 57,81 37372 42,19
2005 143418 161,91 81274 56,67 62144 43,33
2006 245226 170,99 123783 50,48 121443 49,52
2007 426863 174,07 213798 50,09 213065 49,91
2008 733919 171,93 300132 40,89 433787 59,11
2009 726296 98,96 348190 47,94 378106 52,06
Укра1на вважалося кра1ною з помiрним рiвнем доларизаци, проте у 2008 р. показник депозитно1 доларизаци перевищив критичний рiвень i становив 30,73%, що вважаеться вкрай небезпечним для розвитку кра1ни i сввдчить про зростання недовiри населення до нацю-нально1 валюти i прагнення накопичувати кошти у до-ларах США. У 2009 р. ситуащя загострилася, про що свiдчить зростання показника на 6,06%.
Кредитну доларизащю вдентифшують за показ-ником питомо1 ваги валютних кредитiв у 1х загально-му обсязi (табл. 5)
Ведомости, наведенi у табл. 5, свiдчать, що почи-наючи з 2002 р. бшьше 40% обсягу наданих кредитiв надавалися в iноземнiй валют!, у подальшому, 1х час-тка зростала, i в 2008 р. досягла свого максимального значення — 59,11%. У 2009 р. частка кредипв зни-зилася на 7,05, але перевищуе 50%, що свдаить про високий рiвень кредитно1 доларизаци в Укршш.
Висновки. Таким чином, за умов що склалися в Укра1ш, назрiла потреба у проведеннi активно1 дер-жавно1 полiтики, спрямовано1 на подолання несприят-ливих тенденц1й у грошово-кредитнш системi кра1ни. В 11 основi, на нашу думкку, мае бути комплекс заходiв, нац1лених на швелювання впливу чинник1в, що по-роджують доларизацiю економiки Укра1ни. Разом iз тим, для забезпечення комплексного тдходу до вирi-шення ще1 проблеми велика увага мае бути придшена реалiзацil таких невiдкладних завдань, як:
— перетворення механiзму рефшансування в реально д1ючий iнструмент забезпечення комерщйних банк1в ресурсами в нацюнальнш валют^, у тому числi, завдяки розвиткку рефiнансування комерц1йних банк1в тд заставу векселiв виробничих п1дприемств, що пе-редбачае органiзацiю державного мошторингу платос-проможностi великих i середшх п1дприемств та контролю за прозорютю 1х емiсiйноl полiтики;
— тдвищення лшшдносп й глибини нацюнально-го валютного ринку та його строкового сегменту, що потребуе скасування (або суттевого зменшення) збору до Пенайного Фонду тд час обмiну валюти й встанов-лення обгрунтованих меж допустимих коливань валютного курсу, у разi порушення яких активiзуватиметъся механiзм стягування податку на валютнi операци;
— розширення можливостей каmталiзацi! за ра-хунок розмiщення баншвських акцш серед юридичних i фiзичних осiб, вилучення з бази оподаткування кредитних установ суми, що використовуетъся на ка-пiталiзацiю;
— рацiоналъне використання заходiв прямого обмеження активно-пасивних операцiй банкв у шоземнш валют шляхом встановлення лiмiтiв на позики та депозита в шоземнш валкт, у т.ч. з нерезидентами, запро-вадження податкв на посередництво в шоземнш валютц
—урегулювання питання щодо активнiшого зап-ровадження у банывську практику безвiдзивних внесшв, як можна отримати до зашнчення контрактного термiну лише за умови сплати комiсiйних за до-строкове вилучення, що вщповщае свiтовiй практицi й дозволить укра!нським банкам тдвищити якють управлiння лiквiднiстю за рахунок кращого збалансу-вання валютно! та строково! структури залучених i розмiщених кошт^в;
— поширення iнструментiв хеджування валют-них i кредитних ризишв, розвиток механiзмiв перенесения баншвських ризишв, зокрема, сек'юритизацл iпотечних та iнших однорiдних кредитних портфелiв (поки що ввдсутш необхiднi регуляторнi акти, як б визначали умови випуску та об^ необхвдних для цъого кредитних деривативiв);
— запровадження в об^ цiнних паперiв з плава-ючою вiдсотковою ставкою, що забезпечитъ кращу iндексацiю валютних ризикiв та стимулюватиме пере-орiентацiю позичальнишв на шструменти, деномшо-ванi у нацiоналънiй валютц
1з удосконалення системи пруденцiйного нагля-ду i ризик-менеджменту в банках, що дозволить 1м замiнити дещо спрощений тдод до управлiння валют-ними ризиками, як забезпечення рiвнозначних обсягiв активiв i пасивiв i iноземнiй валютц бiлъш складними й сучасними технологiями управлiння ризиками.
Л^ература
1. Береславська О. Чинники курсово! неста-бiлъностi в Укра!ш / О. Береславська // Вюн. НБУ. — 2009. — №2. — С. 8 — 27. 2. Береславська О. Актуальн проблеми курсово! политики Укра!ни / О. Бе-
реславська // Вюн. НБУ. — 2010. — № 2. — С. 16 — 20. 3. Моисеев С. Р. Международные валютно-кре-дитные отношения : учеб. пособие / С. Р. Моисеев. — М. : Дело и сервис, 2003. — 576 с. 4. Мщенко В. Доларизащя: причини та наслвдки для економiки Ук-ра!ни / В. Мщенко, А. Сомик // Вюн. НБУ. — 2007. — № 5. — С. 28 — 31. 5. Пащера М. Свгтова фшансова криза та !! насадки для баншвсько! системи Укра!ни / М. Пащера // Вкн. НБУ. — 2009. — №1. — С. 28 — 33.
Манжос С. Б., Носенко М. С. Вплив р1вмя доларизаци економжи Укрш'ни на стан валютного ринку
У статп розглянуто економiчну сутнiстъ, види, причини та рiвень доларизацi! економiки Укра!ни, виз-начено !! вплив на валютного ринку та проаналiзованi можливi шляхи нiвелювання впливу чиннишв, що породжують доларизацiю економiки Укра!ни.
Ключовi слова: доларизацiя, офiцiйна доларизащя, натвофщйна доларизацiя, неофiцiйна доларизащя, валютний ринок, валютний курс, стабшзащйна полiтика.
Манжос С. Б., Носенко М. С. Влияние уровня долларизации экономики Украины на состояние валютного рынка
В статье рассмотрены экономическая сущность, виды причины и уровень долларизации украинской экономики, определено её влияние на состояние валютного рынка, проанализированы возможные пути нивелирования влияния факторов, которые порождают долларизацию украинской экономики.
Ключевые слова: долларизация, официальная долларизация, полуофициальная долларизация, неофициальная долларизация, валютный рынок, валют-ний курс, стабилизационная политика.
Manzhos S. B., Nosenko M. S. Influence of the dollari/ation level of Ukrainian economy on a state of a currency market
The authors consider economical quintessence, types reasons and level of the dollarization of Ukrainian economy in the article. They define influence of the dollarization level on a condition of a currency market. Different ways of reducing negative consequences of this phenomenon are analyze.
Key word's: dollarization, official dollarization, unofficial dollarization, currency market, currency rate, stabilization policy.
Стаття надшшла до редакцл 21.03.2011
Прийнято до друку 27.05.2011
