CC BY
20
9. Офщшний сайт Мшютерства фiнансiв Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/
10. Податковий кодекс Укра!ни вщ 02.12.2010 р., № 2755-VI // Редакщя вiд 03.02.2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
11. Годованець О. Проблемш аспекти адмшютрування митних платежiв i напрями !х усунення / О. Годованець // Свгг фiнансiв. - 2008. - № 4 (17). - С. 147-153.
12. Пашко П. Реалiзацiя функцш митно! полiтики Укра!ни в умовах глобалiзацii / П. Пашко // Вiсник КНТЕУ : зб. наук. праць. - 2009. - № 4. - С. 5-12.
13. Запорожець О. Система адмшютрування митних платежiв в Укра!ш / О. Запорожець // Вюник КНТЕУ : зб. наук. праць. - 2012. - № 2. - С. 104-111.
14. Пашко П.В. Система динамiчного планування щодо забезпечення повноти надхо-джень до державного бюджету / П.В. Пашко // Вюник Академп митно! служби Укра!ни. -Сер.: Економiка. - 2010. - № 2. - С. 9.
15. Мотюк К. Д. Сутнють та значення митно! експертизи при визначенш митно! вартостi товарiв / К.Д. Мотюк / Державний науково-дослщний ш-т митно! справи // Митна безпека : зб. наук. праць. - 2012. - № 1-2. - С. 52-58.
16. Ривак Н.О. Шляхи тдвищення ефективносп митно! полггики Укра!ни / Н.О. Ривак // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.3. - С. 224-232.
Жмурко Н.В., Илечко И.-О.И. Проблемные аспекты взыскания таможенных платежей в Украине
Рассмотрены основные проблемные моменты администрирования таможенных платежей. Определена типология нарушений при начислении таможенных платежей, раскрыта их сущность и предложены приоритетные задания для решения установленных проблемных аспектов и разработки мероприятий для обеспечения качественной таможенной регуляции.
Ключевые слова: таможенные платежи, таможенные органы, таможенная стоимость, код УКТ ВЭД, таможенное оформление, таможенная экспертиза, ввозная пошлина, таможенный контроль.
Zhmyrko N.V., Ilechko I.-O.I. Actual problem aspects of penalty of custom payments are in Ukraine
The article is devoted to the analysic of basic problem moments of administration of custom payments. We defined tipology of violations during the extra charge of custom, their essence is exposed and foreground jobs are offered for the decision of the set problem aspects and developments of measures for providing of the high-quality custom adjusting.
Keywords: custom payments, custom organs, custom cost, a code is after Ukrainian classification of commodities of foreign economic activity, custom registration, custom examination, import duty, custom control.
УДК336.74 Доц. Н.В. Жмурко, канд. екон. наук;
студ. Т.О. Соляк - Львгвський НУ м. 1вана Франка
ДОЦ1ЛЬН1СТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРА1Н1 ПОДАТКУ НА ВАЛЮТН1 ОПЕРАЦН
Розглянуто економiчний змют та призначення введення в Укра1ш податку на операци з продажу шоземно! валюти за готсвкову гривню, наведено можливi наслщ-ки на втизняному валютному ринку пюля його запровадження, обгрунтовано недо-щльнють такого високого фюкального тиску на населення держави в умовах сощаль-но-економiчних трансформацш та подолання фiнансово-економiчних криз.
Ключовг слова: валютний ринок, податок на валютш операци, "податок Тоб> на", доларизащя, тшьова економжа, золотовалютш резерви.
Постановка проблеми На сьогодш, в умовах подолання кризових явищ в Укра1ш, одшею iз проблемних сфер економiки е стан та динамiка 11 валютного ринку. Нащональна грошова одиниця на цьому етапi становлення вггчизняно1 економжи зазнае значних коливань, якi свщчать про зниження 11 зовшшньо1 вартост на свiтовому ринку. Щоб запоб^и цьому процесу та за-хистити валюту вщ внутрiшнiх i зовшшшх чинникiв курсово1 нестабiльностi 16 листопада 2012 р. Комггетом з питань фшанив, банювсько1 дiяльностi, по-датково1 та митно1 полiтики до Верховно1 ради Укра1ни було подано законопроект про те, що фiзичнi особи пiд час здiйснення операцш з продажу шозем-но1 валюти за готiвкову гривню повиннi сплачувати збiр до Пенсiйного фонду Укра1ни у розмiрi 15 % вщ суми операцп. Як зазначено у пояснювальнш записщ, законопроект шдготовлено з метою покращити фiнансовий стан Пенсшного фонду, зменшити готiвковий обш шоземно1 валюти, а також збшьшити обсяги безготiвкових розрахункiв та сприяти стабшьносп нацi-онально1 валюти Укра1ни.
Разом з тим, високий рiвень доларизацп вичизняно1 економжи, скоро-чення золотовалютних резервiв, зростання тшьово! економiки, а також низка шших негативних тенденцiй, якi намггились на валютному ринку Укра1ни впродовж останшх рокiв, ставить пiд сумшв доцiльнiсть запровадження такого високого податкового навантаження. Це обумовило актуальнють i своечас-нiсть обрано1 теми дослщження.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Процесам курсоутворення в економiчнiй теорп присвячено чимало наукових праць. Так, до них необхад-но вщнести роботи таких вiдомих укра1нських економiстiв, як: Я. Белшсько1 [3], О. Береславсько1 [4], О. Дзюблюка [6], Ф. Журавки [7] та низки шших. Однак, попри вагомий внесок вичизняних науковщв у дослщженш даного питання, наукова полемiка на цьому не завершуеться. Не зменшуючи щн-нiсть праць зазначених вище економiстiв, зауважимо, проблема запровадження валютного податку заслуговуе на бшьш широку та Грунтовну оцiнку.
Метою дослщження е висвiтлення економiчного змюту та призначен-ня податку на операцп з продажу шоземно1 валюти за гопвкову гривню, ана-лiз можливих наслiдкiв пiсля його запровадження, обгрунтування доцiльностi податку на валютш операцп в Укра1ш в умовах невиршення низки кризових питань у вих сферах вггчизняно1 економiки.
Основш результати досл1джень. Рiвень внутрiшнiх щн, загальний стан платiжного балансу, а також конкурентоспроможнють держави на зовшшшх ринках багато в чому визначаються проведенням рацюнально! валют -но1 полiтики. Все бiльше розвинених держав свпу надають перевагу лiбералi-зацп валютного ринку, тодi як владш структури Укра1ни попри заявлений курс "вшьного плавання" гривнi, занепокоенi 11 девальвацшною спрямованiстю i де-далi бiльше посилюють контроль за здшсненням валютних операцiй. Одним з таких кроюв е - законодавчий проект щодо встановлення 15-ти вiдсоткового податку на операцш з продажу шоземно! валюти за гопвкову гривню.
Фiнансово-економiчним обгрунтуванням цього законопроекту е те, що його реалiзацiя не потребуе додаткових витрат iз Державного бюджету Укра-
!ни. На жаль, шяких прогнозних моделей чи економжо-математичного обгрунтування щодо рацiональностi цих змш (зокрема, вiд Нацiонального банку Укра1ни) так i не було надано. Колишнш голова Нацбанку Г. Арбузов заявив, що [2]: "Цей закон, я наполягаю, буде добре захищати iнтереси людей. Ми спочатку зробимо роз'яснення, щоб люди побачили, як будуть пози-тиви вщ цього закону. I коли це буде зроблено, ми будемо шдтримувати". Вш наголосив, що основною перевагою прийняття такого документа е введення заходiв щодо недопущення спекуляцш на валютному ринку та додав, що цей законопроект у разi його прийняття збшьшить надходження до Пенсшного фонду i знизить рiвень доларизацп економiки.
Проте, такi можливi змiни викликали такий шквал обурень з боку на-селення, що у висновку Головного науково-експертного управлшня вщ 19 листопада 2012 р. було визначено, що законопроект потребуе доопрацю-вання через низку причин, а саме [11]:
• населению Украши притаманне нагромадження заощаджень саме в шозем-н1й валют для виршення сво!х певиих побутових проблем, оскшьки баи-квська система краши ще не мае повио! дов1ри та й иестабшьшсть вггчизия-ио! екоиомiки не сприяе тдвищеиию тако! дов1ри;
• сплата тако! високо! ставки збирання iз зазиачеиих операцш викличе певие соцiальие иевдоволеиия громадян Укра!ни, а також збiльшить шфлящю;
• прийияття цього ршеиия призведе до появи "тшьового" обмiиу валюти поза межами банювсько! системи, проти чого йшла тривала боротьба.
Ми цшком подiляемо думку вище названого органу i вважаемо, що на-вiть при доопрацюваннi цього законопроекту стягнення таких високих вщ-сотюв за операцп у валютi призведе до значних потрясшь у суспшьств^
Зазначимо, що у таких кра!нах, як Малайзiя, Бразилiя, Чилi, Колумбiя тощо, широко використовують славнозвiсний "податок Тобiна" на репатрь ацiю прибутюв, або на операцп продажу валюти, депозити нерезиденпв i на-даш !м нацiональними банками кредити, окремi види портфельних i прямих шоземних iнвестицiй. Своею чергою, Нiмеччина, Франщя та ще 9 кра!н Сврозони у сiчнi 2013 р. також виршили ввести цей податок. Таке ршення вони ухвалили на зустрiчi мiнiстрiв фiнансiв Свропейського Союзу [1]. Зпд-но iз офiцiйною процедурою, тсля затвердження податок може набути чин-ностi протягом декiлькох мюящв. Законодавство дае змогу це зробити навиь за умови ухвалення лише у кшькох кра!нах СС. Плануеться, що операцп з ак-щями та облiгацiями оподатковуватимуться податком за ставкою 0,1 %, а вторинш iнструменти - деривативи - 0,01 %. Свропейсью регулятори вважа-ють, що "податок Тобша" приноситиме до скарбниц близько 35 млрд евро щороку [9]. Однак, на думку критиюв (проти цього категорично виступае Ве-ликобританiя), цей захiд може бути устшним тiльки за умови впровадження по всш Сврот.
Украшсью експерти квалiфiкують податок на продаж шоземно! валюти, який плануеться запровадити в Украш як рiзновид "податку Тобiна": "Повнiстю ринкова економжа не спостерiгаеться в жоднiй з кра!н свiту. По-казовий приклад - у Сврот нещодавно прийняли "податок Тобiна" на операцп з валютою, схоже, европейцi також зрозумши, яко! шкоди завдають ва-
лютш спекулянти. У принцит, наш валютний 36ip е своeрiдним аналогом цього податку, вiн мае таю ж цш", - вважае директор аналiтичного департаменту компанн Pro Consulting О. Соколов [8].
Ми подшяемо думку економюта, що ринкова форма господарювання не притаманна жоднiй i3 европейських кра1н. Однак, незрозумшим, на нашу думку, залишаеться той факт чому ставка цього податку у 150 та 1500 раз (0,1 та 0,01 % вщповщно) перевищуе ll у бiльш розвинених ринкових економжах, ба-гато з яких не наважуються ввести його навпъ у таких розмiрах (у Швецн 1989 р. введення цього податку призвело до зниження обсягу торпв облиаць ями на 85 %, а а ф'ючерсами i опцюнами - на 98 %). Мабуть, пращвники Комь тету з питань фшаншв, банювсько! дiяльностi, податково1 та митно! полiтики вважають, що економжа Укра!ни е бiльш розвиненою та стшюшою до кризо-вих явищ та такого значного фiскального тиску, i введення цього податку дшсно вирiшить низку негативних тенденцiй на валютному ринку держави.
Проте, не варто забувати, що в кшщ 1990-х та на початку 2000-х роюв юнував 5 %, а згодом 1 % плапж до Пенсшного фонду з купiвлi валюти. I на-вiть за тако! ставки значна частина (три четверп) кошпв з обiгу шоземно! валюти "пiшла" в тшь. Лише за офiцiйними даними, станом на серпень 2012 р. розмiр тшьово! економiки Укра!ни, за розрахунками професора економжи Ф. Шнайдера становить 48 % вщ ВВП [12], що е найвищим показником серед ушх европейських кра!н (табл. 1).
Табл. 1. Po3Mip тгньовог еконолйки крат Свропи станом на серпень 2012 р.
Кра!на
Розмiр тшьово! еко-номiки, % вiд ВВП
Кра!на
Розмiр тшьово! еко-номши, % вiд ВВП
Албанiя
32,9
Молдова
44,3
Авсдця
9,5
Шдерланди
13
Бiлорусь
43,3
Нiмеччина
15,3
Бельгiя
21,3
Норвепя
18
Болгарiя
32,7
Польща
26
Боснiя i Герцеговина
32,8
Португалiя
23
Велика Британiя
12,2
Росiя
40,6
Грещя
26,5
Румунiя
30,2
Данiя
16,9
Словаччина
16,8
Естошя
29,5
Словенiя
24,7
Iрландiя
15,4
Угорщина
23,7
!спашя
22,2
Укра'на
46,8
Iталiя
26,8
Фiнляндiя
17
Лдашя
27,2
Францiя
14,7
Литва
29,7
Хорватiя
30,4
Люксембург
9,4
Чехiя
17
Македонiя
34,9
Швейцарiя
Мальта
26,5
Швецiя
17,9
Джерело: складено за допомогою [12].
Як видно з табл. 1, Укра!на стала лiдером в Сврот за загальним обся-гом тшьово! економжи, обiгнавши не лише Свропейський Союз, але й Ро-сiйську Федерацiю, де розмiр тшьово! економжи становить на 6,2 % менше,
нiж у втизнянш економiцi. До тако! ситуаци призвела не лише масова ко-рупцiя, величезний фiскальний тиск, недовiра до фшансово! системи, але й полггичш протистояння та песимiстичний "настрш" суспiльства щодо еконо-мiко-полiтичних реформ держави.
Введения ж цього податку, за лопкою, лише збiльшить розмiр тшьо-во! економiки, а не скоротить И розмiр. Про недоцшьшсть та несвоечаснiсть запровадження податку на валюту свщчить i високий рiвень доларизаци вгг-чизняно! економiки. За методикою МВФ високодоларизованою вважають економжу кра!ни, якщо спiввiдношення розмiру депозиив у iноземнiй валютi до грошового агрегату М2 перевищуе 30 %. За даними Бюлетеня НБУ, ми ви-ршили розрахувати цей показник.
Як бачимо з рис. 1, порiвняно з 2009 р. доларизащя знизилась на 4,2 % - до 29,2 %. Однак така позитивна тенденщя тривала лише протягом 2010 р. Наприклад, до кшця 2011 р. фшансова доларизацiя економши Укра-!ни становила 30,7 %, а станом на перше пiврiччя 2012 р. - 31,1 %. Як бачимо, це вщображае недовiру населения Укра!ни до нацюнально! грошово! оди-ницi, яка, на його думку, е слабшою, шж шоземна валюта [5]. Як зауважуе О. Береславська [4]: "Це означае, що до показника пропозицп грошей вклю-чаеться нова складова - обсяг шоземно! валюти в об^у, яким не може управ-ляти центральний банк".
Рис. 1. Динамша рiвня доларизаци в УкраШу 2010 -1 пiврiччi 2012 рр. [5]
Розглянемо, як ж саме причини призвели до ще! економiчноl пробле-ми в Укра!ш. Отже, до факторiв доларизаци вщносять такi [5]:
• волатильтсть обм1ииого курсу грошово! одииищ. На нашу думку, саме цей фактор вщграе першочергову роль у виникнент иеофщшио! доларизаци в1т-чизияио! екоиом1ки. За високих темтв девальвацл иацюиальио! грошово! одииищ, населения кра!ии втрачае дов1ру до ие! та почииае збер1гати й за-ощаджувати кошти в шоземнш, бшьш стабшьиш валютц
• темпи шфляцл у краш. У перюди иадм1риого тдвищеиия цш населения втрачае дов1ру до иацюиальио! валюти 1 збер1гае сво! кошти у б1льш стабшьиш, иа його думку, шоземнш валют!;
• значт обсяги надходження шоземиого капiталу й експортио! виручки, зу-мовлет !нвестищйною привабливiстю иашо! кра!ии (з то! причини, що укра-!иська економша перебувала иа етапi розвитку, а тому мала великий попит иа каттал);
• зростаюча вщкрипсть втизияио! екоиомiки, що зумовлеиа розширеииям i розвитком м1жшродио1 торгшт, за яко! суб'екти зовиiшиьоекоиомiчиоl д1-яльиост у процеш цiиоутвореиия иа свггових ринках сировииио! та стандартизовано! продукцл проводять розрахуики в доларах США та евро;
• нерозвинешсть фшансового ринку, передусiм ринку державних цiнних папе-рш, а також його шструментш, що звужуе можливоста iнвесторiв щодо вкла-дення вшьних коштш у нацюнальнш валюта;
• недосконалгсть законодавчо-нормативно! та методично! бази, яка створюе передумови для нарощування резидентами активних i пасивних оиерацш са-ме в iноземнiй валют.
З початку 2012 р. надходження шоземно! валюти вщ нерезиденпв були вищими, шж перекази на 1х користь. Так, додатт нетто-надходження шоземно! валюти на користь резиденпв за перше твр1ччя перевищили 6,9 млрд дол. США. Улм динашка показниюв попиту та пропозицп шоземно! валюти на внутршньому валютному ринку була нер1вном1рною. Дом1нування попиту на шоземну валюту над 11 пропозищею, яке постериалося на м1жбанювсь-кому валютному ринку в с1чш, вщчутно зменшилося в лютому та березш (по-р1вняно з попередшм мюяцем у 2,4 та 11 раз1в вщповщно), змшившись у кштт - травн на чисту валютну пропозищю [10].
Однак, разом з тим, з друго! половини травня 2012 р. тд впливом зов-шштх чинниюв та негативних оч1кувань на свгтових ринках, тдживлюваних попршенням прогноз1в розвитку економжи Сврозони та кра!н з ринками, що розвиваються, на м1жбанювському валютному ринку спостериалося зростан-ня валютного попиту. За цих умов Нацюнальний банк Укра!ни вимушений постшно проводити валютн штервенцн. Саме скорочення золотовалютних резерв1в держави е ще одшею негативною тенденщею валютного ринку Ук-ра!ни (табл. 2).
Табл. 2. Структура офщшних резервных активы; в УкраТт у 2000-1 половит 2012 рр. (млн. дол. США)
Рiк Загальний обсяг офщшних Резерви в шоземнш Резервна по- СПЗ Золо-
резервних активiв валкш зищя в МВФ то
2000 1 475 1 104 248,11 124
2001 3 089 2 704 251,10 134
2002 4 416 4 213 28,29 175
2003 6 937 6 709 21,21 207
2004 9 524 9 301 1,17 222
2005 19 391 18 987 0,004 1 403
2006 22 358 21 843 0,004 1 513
2007 32 479 31 783 0,010 3 693
2008 31 543 30 792 0,030 9 743
2009 26 505 25 493 0,030 64 948
2010 34 576 33 319 0,030 8 1 249
2011 31 795 30 391 0,030 18 1 385
2012 29 318 27 628 0,030 20 1 670
Джерело: складено за даними офщшного сайта НБУ: www.bank.gov.ua
Разом з тим, викликае занепокоення \ те, що нав1ть у посткризовий пе-рюд населення надае перевагу шоземнш грошовш одинищ, а не гривш. Про це свщчить стан кутвльпродажу шоземно! валюти на гопвковому валютному ринку держави (рис. 2). Так, як видно з рис. 2, населення у набагато бшь-шому обсяз1 скуповуе шоземну валюту. Якщо у 2010 р. величина придбано!
ÍH03eMH0i валюти становила 26 315,4 млн дол. США, то до кшця 2011 р. зрос-ла на 5 378 млн дол. США i становила 31 693,4 американських доларiв. Все це здшснюе тиск на обмшний курс гривш, яка може значно знецшитись.
2010 2011 I швр1ччя 2012 P¡K
Рис. 2. Обсяг операцш з кутвл^продажу тоземноИ валюти населенню 2010 р. -1 niepi44i 2012 р. на гот!вковому валютному ринку Украти, млн дол.
США (складено за даними офщйного сайтаНБУ: www.bank.gov.ua)
Особливо вщчутний тиск на курс гривш в останш декшька мюящв, що, на нашу думку, пов'язано з пол^ичними та психолопчними чинниками валютного курсоутворення, а саме - парламентськими виборами, як вщбу-лись у жовтш 2012 р. та девальвацшними очжуваннями населення Укра!'ни.
Висновки. Отже, можна зробити висновок, що введення податку на валютш операци в умовах, коли економжа Укра!'ни перебувае у станi неза-вершеностi основних економiчних трансформацiй та явними ознаками непов-ного подолання наслiдкiв кризи не лише в монетарнш сфер^ але й в усiх ш-ших сферах, е недоцiльним, необгрунтованим та несвоечасним.
Досить важко робити прогнози щодо того, який надалi буде валютний курс нацюнально!' грошово!' одиницi, стан та динамiка валютного ринку зага-лом. Зрозумiло одне - неможливо вирiшувати проблеми нацюнально!' еконо-мiки за допомогою стягнення непомiрно високих податкових платежiв. На нашу думку, ухвалення законопроекту про податок на операци з продажу шоземно! валюти за го^вкову гривню призведе лише до того, що через такий короткий промiжок часу знову ж таки не лише у валютнш сферi доведеться переживати фiнансово-економiчну кризу. А це, своею чергою, неминуче вик-личе скорочення золотовалютних резервiв, збiльшення доларизацп економь ки, i як наслiдок, розширення тiньового сектору економiки держави.
Лггература
1. 11 кра'н GC впроваджують податок Тобiна. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ua.euronews.com/2013/01/22/taxing-times-ahead-for-banks-and-traders/
2. Арбузов наполягае на прийнятт закону про 15 % збiр з продажу валюти. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.com.Ua/news/2012/11/26/346751/
3. Белшська Я.В. Можливост i наслщки валютно-фшансово'! лiбералiзацii в Укра'ш / Я.В. Белiнська // Вюник Нацiонального банку Украши : журнал. - 2006. - № 1. - С. 28-35.
4. Береславська О. Актуальт проблеми курсово!' пол^ики Украши / О. Береславська // Вюник Нащонального банку Украши : журнал. - 2010. - № 2. - С. 16-20.
5. Крупка М.1. Валютно-курсова полынка Украши : монографiя / М.1. Крупка, М.1. Кульчицький, Н.В. Жмурко, Д.В. Ванькович. - Львiв: Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2012. - 376 с.
6. Дзюблюк О.В. Валютна полiтнка : пщручник / О.В. Дзюблюк. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 422 с.
7. Журавка Ф.О. Валютна полггика в умовах трансформацшних змш економiки Украши : монографiя / Ф.О. Журавка. - Суми : Вид-в "Дiловi перспективи"; ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 334 с.
8. Краши СС хочуть запровадити податок на продаж валюти. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://ua.comments.ua/money/194152-kraini-yes-hochut-zaprovaditi-podatok-na.html
9. Найбiльшi краши еврозони стануть багатшими на 35 млрд. евро завдяки податку на фiнансовi операцii. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://news.finance.Ua/ua/~/1/110/ all/2013/01/30/295724
10. Офщшний сайт Нащонального банку Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/
11. Проект Закону про внесення змш до деяких Закошв Украiни щодо операцш з шозем-ною валютою. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1 ? pf3 511 =44834
12. Розмiр тiньовоi економiки в Сврот. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://real-economy.com.ua/infographics/21548.html
ЖмуркоН.В., Соляк Т.О. Целесообразность ввода в Украине налога на валютные операции
Рассмотрено экономическое содержание и назначение введения в Украине налога на операции по продаже иностранной валюты за наличную гривну, приведены возможные последствия после его ввода на отечественном валютном рынке, обоснована нецелесообразность такого высокого фискального давления на население государства в условиях социально-экономических трансформаций и преодоления финансово-экономических кризисов.
Ключевые слова: валютный рынок, налог на валютные операции, "налог Тоби-на", долларизация, теневая экономика, золотовалютные резервы.
ZhmyrkoN.V., Soliak T.O. Expediency of tax on currency operations input in Ukraine
In the article are considered economic maintenance and setting of introduction to Ukraine of tax on an operation on the sale of foreign currency for an available hryvnya, possible consequences are considered after his input at the home currency market, po-intlessness of such fiscal high-pressure is reasonable on the population of the state in the conditions of socio-economic transformations and overcoming of financial crises.
Keywords: currency market, tax on currency operations, "tax of Tobin", dollarizati-on, shadow economy, gold-value backlogs.
УДК 65:336.71:330.847 Здобувач Р.П. Качур1 -Льввська КА
1НСТИТУЦ1ЙНА СТРУКТУРА I НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЦШНОГО РИНКУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦШНО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто шституцшну структуру та нормативно-правове забезпечення фун-кцюнування, управлшня та державного регулювання втизняного швестицшного ринку в умовах трансформацшно! економжи. Висв^лено основы риси процесу ста-новлення вгтчизняного шституцшного швестицшного ринку. Дослщжено формуван-ня втизняних шститу™ швестицшного ринку в умовах перехщно! економжи.
Ключовг слова: шституцшна структура, шститути, швестицшний ринок, в^-чизняна економжа, нацюнальна економжа, швестицшна пол^ика.
1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Слейко, д-р екон. наук
