CC BY
43
• роблять свш внесок в отримання нових наукових i технологiчних знань у рамках обранл для спiвробiтництва област або здшшюють обмiн уже наяв-ними в них технологами;
• розподшяють мiж собою всi вигоди вiд подiбноï спiвпрацi та користуються правом контролю за ïï здшсненням;
• збершають при цьому свою повну самостштсть i незалежисть, отримуючи вiд партнерш i3 стратегiчних технолопчних альянсiв тшьки те, в чому вiдчу-вають актуальну потребу [4].
Стратепчш технологiчнi альянси дають змогу компанiям швидко вихо-дити на нега ще^ Однак освоения компетенцп партнера Водночас передбачае захист власних комерцшних i технологiчних секретiв або, принаймш, iстотне обмеження доступу до них. У цих випадках доступ до ноу-хау оформляеться вiдповiдними контрактами. Устшна дiяльнiсть компанiй в альянсах передбачае не тiльки вихщ на збутовi мережi партнера чи зниження витрат виробниц-тва, а й освоення знань партнера i захоплення його ключово1 компетенцiï.
З огляду на наведенi вище найважлив^ чинники утворення техноло-гiчного стратепчного альянсу е налагодженi зв'язки з партнерами i наявнють оригiнальних ноу-хау. У сучасному свiтi витрати на НДДКР постшно збшь-шуються. Це стае серйозним фшансовим навантаженням навпъ для найбшь-ших транснацiональних корпорацш. Тим бiльше, що подiбнi дослщження е надто ризикованими внаслiдок неможливосл точно передбачити комерцiйнi результати НДДКР. Водночас компанп не можуть вщмовитися вiд проведен-ня наукових дослщжень, оскшьки це загрожуе втратою конкурентоспромож-ностi. Внаслiдок того дедалi часпше виникае потреба в подiлi витрат на отримання нового наукового знання i освоення нових передових технологш.
До середини 90-х роюв минулого столтя налiчувалося понад 10000 мiжнародних стратегiчних технологiчних альянсiв. Бшьше чвертi з них було пов'язано з мжроелектрошкою, обчислювальною технiкою, автоматиза-цiею промислового виробництва та технолопями телекомунiкацiï. Альянси активно використовуються також у галузi бiотехнологiï i нових матерiалiв. У контекстi держав переважають стратепчш альянси мiж партнерами зi США i краïн Захiдноï Свропи. Серед великих мiжнародних партнерств, яю довели свою ефективнiсть, можна вщзначити такi:
• у сферi шформацшних техиелегiй - альянси, ствереиi провщними виробни-ками кемп'ютериеï техшки, програмного забезпечення, телекемуиiкацiï та ш-формацшних послуг (Microsoft, Scala Business Solutions, Cisco Systems, Motorola, PeopleSoft та ш.);
• в автомобшьнш промисловоста - альянси з участю таких великих фiрм, як: Volvo, Renault, Honda, Rover, Pirelli Tyres, Cooper Tire та шших виробниюв;
• у сферi авiаперевезеиь - альянси за участю SAS, Lufthansa, Air France, Delta й шших авiакемпаиiй.
Стратепчш технолопчш альянси охоплюють величезну кiлькiсть дос-лiдних альяншв мiж органiзацiями в рiзних крашах, основним спонукальним мотивом пiд час створення яких, зазвичай, е потреба в доступ до знань. Альянси такого роду спрямоваш на те, щоб розподшяти мiж собою висок дослiднi витрати, особливо на стадп, що передуе комерцiалiзацiï.
Висновки. Рушшною силою формування мiжнародних стратегiчних технолопчних альянсiв е eKOHOMi4Hi iнтереси napTHepiB. Стосовно альянсiв з укра!нськими компашями зapубiжнi партнери зaцiкaвлeнi в просуванш свое! продукцп на наш ринок. Вичизняш пiдпpиемствa отримують вiд тако! ств-пpaцi iнвeстицiйнi ресурси i новi технологи. У цих випадках впчизняш ком-пани можуть реатзувати таким чином свiй незатребуваний на впчизняному ринку нaуково-тeхнiчний потeнцiaл i використовувати нaявнi канали peaлiзa-ци продукцп.
На жаль, в Украш повiльно i важко вiдбувaеться процес формування нових шновацшних структур, здатних до створення комерцшно привабливих техшчних пpоeктiв, до фiнaнсувaння яких можуть долучитися eкономiчно ус-пiшнi зapубiжнi компанп. У кiлькiсному вiдношeннi впчизняш компанп ю-тотно вiдстaють вщ зapубiжних за кiлькiстю укладених партнерств. Якщо в европейських кра!нах нараховуеться не менше нiж 800 мiжкоpпоpaтивних ут-ворень, то в украшськш eкономiцi !хня кiлькiсть е нижчою. Тим не менше, вiдбувaеться поступова штегращя нaукомiстких виробництв у глобальний тeхнологiчний пpостip. Спричиняе занепокоення те, що цi процеси мають фрагментарний характер, що обумовлено вщсутшстю переходу вщ eкономiч-ного зростання, пов'язаного з експортом сировини, до шновацшного еконо-мiчного зростання нaцiонaльного господарства.
Л1тература
1. Дюссож П. Стратегические альянсы / П. Дюссож, Б. Гарретт. - М. : Изд-во "Инфра-М", 2002. - 348 с.
2. М1зюк Б.М. Особливосп стратепчного управлшня шдприемствами / Б.М. М1зюк // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2002. - № 12. - С. 31-36.
3. Норт Д. 1нституци, шституцшна змша та функцюнування економжи / Д. Норт. - К. : Вид-во "Основи", 2005. - 154 с.
4. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии : учебник / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд / под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. -М. : Изд-во "Банки и биржи"; "ЮНИТИ-ДАНА", 1998. - 576 с.
5. Ястемська О.М. 1нвестицшна д1яльшсть промислових тдприемств: методолопчш та методичш засади / О.М. Ястемська. - Харюв : Вид-во ХДЕУ, 2004. - 472 с.
6. Easterbrook F.H. The Corporate Contract / F.H. Easterbrook, D. Fishel // In: Bebchuck L., ed. Corporate Law and Economic Analysis, 2008. - 238 p.
7. Gomes-Casseres В. The Alliance Revolution: The New Shape of Business Rivalry / В. Go-mes-Casseres. - Harvard : Harvard University Press, 1998. - 329 p.
Осидач О.Б. Стратегические технологические альянсы: отображения глобальной инновационной системы и развития национального хозяйства
Рассмотрены современные направления формирования стратегических альянсов в условиях активизации глобальных финансово-экономических отношений. Определены характерные черты корпоративного технологического альянса, рассмотрены процессы разделения расходов на получение нового научного знания и освоение инновационных технологических решений, что неминуемо приводит компании к использованию стратегии международной научно-технической кооперации на принципах стратегического партнерства, которая дает возможность количественно и качественно увеличить экономический потенциал интегрированной структуры.
Ключевые слова: стратегический технологический альянс, национальное хозяйство, научно-техническая кооперация, эффективность, инновация, информационные технологии, новая технология, глобальная инновационная система.
HayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpa'i'HH. - 2013. - BHn. 23.1
Osidach O.B. Strategic technological alliances: reflection of global innovative system and development of national economy
Modern trends of formation of strategic alliances are considered in the conditions of activation of global financial and economic relations. In the article were determined personal features of corporate technological alliance, also were clarified the processes of division of costs to gain new scientific knowledge and mastering innovative technological decisions, which inevitably impulse companies to apply strategy of international scientific and technical cooperation based on principles of strategic partnership, which enables quantitatively and qualitatively increase economic potential of integrated structure.
Keywords: strategic technological alliance, national economy, scientific and technical cooperation, efficiency, innovation, information technologies, new technology, global innovative system.
yflK 336.71 Acnip. X.n. naHbuie1 - HbeiecbKuu Hy M. IeaHa &paHKa
TEOPETHHHI OCHOBH BAHKIBCbKOI .AIKBIflHOCTI
^ocjigxeHO 0CH0BHi mgxogu go TjyMa^eHHa jiKBigHocTi 6aHKy. P03rjaHyT0 pu-3hk jiKBigHocTi 3 MeToro ii xapaKTepHCTHKH. BucBiTjeHO npaKTHKy ynpaB^iHHa jiKBig-HicTro 6aHKiBcbK0i CHCTeMH Ha^OHajbHHM 6aHK0M yKpaiHH Ta 06rpyHT0BaH0 HanpaMH BgocKOHajeHHa 11 peryjroBaHHa Ha ocHOBi hobhx cTaHgapTiB Ea3ejbcbKoro KOMiTeTy.
Knwuoei cnoea: giKBigHicTb, pH3HK jiKBigHocTi, giKBigHicTb 6aHKy, 6aHKiBcbKi yc-TaHOBH, Ha^OHajbHufi 6aHK yKpaiHH, aKTHBH, nacHBH.
EaHKiBCbKi ycTaHOBH e ochobhhmh ^rnahcobhmh iHCTHTyTaMH, axi bhko-HyroTb rocepeghh^Ky ^yH^iro b пpоцeci 3anyneHHa Ta po3noginy rpomoBHX pecypciB. OgHiero 3 khkihobhx yMOB ixHboro e^eKTHBHoro ^yHK^OHyBaHHa e 3a-6e3neneHHa HajexHoro piBHa ^rnahcoboi cTajocri, ochobok> aKOi e goTpHMaHHa BignoBigHHX napaMeTpiB jiKBigHocTi aK OKpeMoro 6aHKy, TaK i 6aHKiBcbK0i cuc-TeMH 3araj0M. .iKBigHicTb 6aHKiBcbK0i cucTeMH e ogHHM i3 HaHBaxjHBimux 06'eKTiB perynroBaHHa 3 6oKy ^mpajbHHx 6aHKiB, ocxijbKH BnnHBae Ha npono-3H^ro rpomen, a OTxe, i Ha cTa6ijbHicTb Ha^OHajbHOi BajroTH Ta iH^ja^HHi пpоцecн b eKOHOM^i. ^k 06'eKT BHBHeHHa 6aHKiBcbKa mKBigmcTb 3Haxogujacb y цeнтpi gocjigxeHb y пpaцax 3apy6ixHHx i BiTHH3HaHHx HayKOB^B, 30KpeMa: B.M. reft^, A.M. TepacuMOBHHa, O.I. .aBpymHHa, B.I. Mi^eHKa, A.M. Mopo3a, O.B. ^3ro6nroKa, r.C. naHOBOi, n.C. Poy3a, M.I. CaBjyKa, ,fl,x.®. CiHKi.
MeToro po6oTH e gocjigxeHHa ochobhhx mgxogiB go BH3HaneHHa 6aHKiBcb-koi jiKBigHocri, 0xapaKTepH3yBaTH oco6jHBocri ii ^HTpaji30BaH0r0 yпpaвmннa Ha^OHajbHHM 6aHK0M YKpaiHH Ta po3rjaHyTH нaпpaмн BgocKOHajeHHa peryjro-BaHHa niKBigHocTi 6aHKiB Ha OcHOBi hobhx cTaHgapTiB Ea3ejbcbKoro KOMiTeTy.
3araj0M "jiiKBigHicTb" Mae mupoKHH cпeктp 3acTocyBaHHa h bhkophcto-ByeTbca b pi3HHx c^epax eKOHOMiKH Ta пов'aзyeтbca 3 pi3HHMH 06'eKTaMH. BoHa BHKopucTOByeTbca aK caMocTima eKOHOMinHa KaTeropia b cronyneHHax 3 iHmu-mh понaттaмн, ^o BigHocaTbca go KOHKpeTHHx 06'eKTiB, 30KpeMa, TOBapiB, ^h-hhx пaпepiв i cy6'eKTiB Ha^OHajbHOi eKOHOMiKH - 6aHKy, пigпpнeмcтвa, pHHKy, a TaKOx gja BH3HaneHHa xapaKTepHHx puc giajbHocri eKOHOMinHHx cy6'eKTiB -6ajaHcy 6aHKy, 6ajaHcy пigпpнeмcтвa to^o.
1 HayK. KepiBHHK: Hpo<^. M.I. KpyHKa, g-p eKOH. HayK - .bBiBcbKHH Hy iM. iBaHa OpaHKa
Термiн "лжвщнють" (вiд лат. - рщкий, текучий) у буквально-
му розумшш слова характеризуе легкiсть реалiзацп, продажу, перетворення матерiальних цiнностей у грошi без втрати 1хньо1 поточно1 вартост в умовах кон'юнктури, що склалася на ринку [4, с. 242].
Енциклопедiя банювсько1 справи Укра1ни надае таке тлумачення по-няття "лжвщшсть" - це економiчний термiн, який означае: 1) здатнють до ре-алiзацil, продажу, мобiльного перетворення матерiальних та iнших цiнностей на реальш грошi (у цьому значеннi розрiзняють поняття "лiквiднi кошти" та "лшвщш активи"); 2) спроможнiсть пiдприемств, банюв своечасно виконува-ти сво1 кредитно-фiнансовi зобов'язання, можливiсть конвертувати вiдповiднi активи у грошовi кошти в гопвковш чи безготiвковiй формi для оплати пла-тiжних зобов'язань (у цьому значенш розрiзняють лiквiднiсть пiдприемства, лшвщшсть банку, лiквiднiсть держави тощо) [3, с. 331].
У банювську сферу термш "лiквiдiтет" було введено в Имеччиш на початку XX ст., тд яким розумiли рiвновагу груп статей активу i пасиву балансу, що мають приблизно однаковi термiни оплати i погашення. Значного поширення в теорп та практищ банювсько1 дiяльностi набув термiн "лжвщ-нiсть банку" у другiй половит 1930-х роюв завдяки працi Дж. Кейнса "За-гальна теорiя зайнятосп, проценту i грошей" (1936 р.), в якш вчений описав психолопчний мотив "надання переваги лiквiдностi" - прагнення суб'екпв господарювання зберiгати отримаш доходи в грошовiй формi [10, с. 6]. Клю-човим у теорп Дж. Кейнса в контексп лiквiдностi було тлумачення вченим грошей не тшьки як готiвки - золотих монет i банкнот, але й як будь-яких коштiв, яю е законним i прийнятним плапжним засобом у певнiй господарсь-кш системi (кошти на поточних грошових рахунках, казначейськi векселi тощо) i можуть бути використанi будь-коли для оплати угод мiж юридичними i фiзичними особами. Пiд впливом теорп Дж. Кейнса про "надання переваг лжвщносп" сформувалась думка щодо лiквiдностi банку як його здатносп своечасно виконувати борговi зобов'язання за рахунок лжвщних статей активу (зазвичай це кошти у каш та на рахунках в шших банках).
Дещо шше бачення сутносп лiквiдностi банку пропонуе Дж. Сшю [10, с. 6], який пов'язуе 11 безпосередньо з тими активами, що банк мае у своему розпорядженш, при цьому право на володшня фшансовими активами мае пе-редаватися за номшалом iншому економiчному суб'ектовi у прийнятнiй для нього формт Вчений стверджуе, що банк здатен забезпечувати лжвщнють за наявносп високолiквiдних фiнансових активiв, якi мають бути доступш для власникiв у короткий термш (упродовж дня) за номшалом. Водночас, на думку Е. Рща [10, с. 7], банк е лжвщним, якщо суми його гопвкових кошпв та шших лжвщних активiв, а також кошпв з iнших джерел, якi можна швидко мобiлiзувати, достатнi для своечасного погашення боргових i фiнансових зобов'язань. Вчений вважае, що банк повинен мати достатнш лжвщний резерв для задоволення практично будь-яких непередбачуваних фшансових потреб.
В адмiнiстративно-планових економжах, зокрема у Радянському Союз^ поняття "лiквiднiсть" розглядалось як явище, що притаманне тiльки рин-ковш (капiталiстичнiй) системi господарювання, розвиток яко1 супрово-джуеться кризовими потрясiннями, банкрутствами фiрм i банкiв, чого в сощ-
алютичнш економщ, яка розвивалась планово i пропорцшно, по сутi не могло бути. Тому тд лiквiднiстю розумши мобiльнiсть активiв пiдприемств, фiрм або банюв у капiталiстичних кра1нах, що забезпечувала фактичну мож-ливiсть (здатшсть) безперебiйно сплачувати в строк у вш 1хш зобов'язання i висунут до них законнi вимоги. 1ншими словами, лiквiднiсть уявлялась ви-нятково як властивють активiв суб'екта господарювання, а саме - мобшь-шсть, рухомiсть, що полягала в 1хнш здатностi швидко перетворюватись в го-тiвковi кошти.
У зарубiжнiй економiчнiй лiтературi, на противагу вiтчизняному тд-ходу, склалося дещо iнше розумшня лiквiдностi - це здатнiсть задовольнити будь-як невiдкладнi потреби банку в грошових коштах, якi виникають не тшьки завдяки виконанню зобов'язань за пасивом, а й унаслщок проведення активних операцш. Водночас сьогоднi набувае поширення шдхщ, який пе-редбачае, що ризик лжвщносп банкiв виникае не тшьки внаслщок незбалан-сованосп активiв i зобов'язань за строками, а й унаслщок вiдсутностi можли-востi задовольнити потреби клiентiв у кредитуванш [8]. Таким чином, щ виз-начення зосереджують увагу не на можливост безперебiйного доступу до джерел поповнення лжвщносп, а на спроможносп банку повноцiнно викону-вати функщю фiнансового посередника на ринку, тобто надавати кредити по-зичальникам.
З проголошенням незалежносп Укра1ни на початку 1990-х роюв вщ-бувся перехщ економiки Укра1ни на ринковi умови господарювання, що виз-начило подальшi змiни в пiдходах до з'ясування лжвщносп як явища в бан-кiвськiй дiяльностi. Зауважимо, що у сучасних вггчизняних та зарубiжних дослщженнях банкiвську лiквiднiсть розглядають як багаторiвневу систему, яка мiстить такi елементи: 1) лжвщнють банювсько1 системи; 2) лжыдшсть банку; 3) лiквiднiсть балансу банку (лжвщнють активiв, лiквiднiсть пасивiв).
Детальнiший розгляд наведених вище елеменпв банювсько1 лжвщ-ностi показуе, що перший елемент "лжвщшсть банювсько1 системи" - це спроможнють забезпечити своечасне виконання вшх зобов'язань перед вклад-никами, кредиторами та акцiонерами банювських установ, можливiсть залу-чати в повному обсязi вiльнi кошти юридичних i фiзичних осiб, надавати кредити й швестувати розвиток економ^ кра1ни [10, с. 8]. Ощнити 11 можна за:
• наявтстю лжыдних коштш у банюв (обсяги коштш у касах банюв [ на корес-пондентських рахунках банюв);
• джерелами поповнення лжыдних котив (обсяги та цшу кредитних [ депо-зитних операцш банкв на тжбанювському ринку);
• ресурсною базою банюв (обсяги депозипв ф1зичних оаб);
• обмшними операщями банюв (обсяги та дохщтсть операцш на валютних -готавковому та м1жбанк1вському - ринках Украши) [12, с. 44].
Для кра1ни з ринковою економжою рiвень лiквiдностi банювсько1 системи залежить вщ ступеня розвитку ринкових вщносин у сферах обiгу грошей, кредиту, цшних паперiв, оргашзацп заходiв центрального банку, спря-мованих на тдтримку лiквiдностi комерцiйних банюв, розвиненосп право-вих вiдносин у кра!ш, вiд темпiв шфляцп, способiв погашення бюджетного дефiциту, збалансованостi попиту i пропозицп на товари i послуги тощо.
Проведений ан^з наукових праць показав, що дос не iснуe единого шдходу до тлумачення другого елементу "лiквiднiсть банку", що пояснюють рiзними пiдходами науковщв до ролi та сутностi самих грошей (табл.). Таю автори, як А.М. Мороз, 1.В. Сало, О. А. Криклш, О.1. Лаврушин та шш^ виз-начають лiквiднiсть банку як здатшсть своечасно розраховуватись за сво!ми зобов'язаннями. У працях А.О. Сшфанова, Н.Г. Маслак, Г.С. Паново! тд лш-вiднiстю банку розумiють сшввщношення сум активiв i пасивiв з однаковими термшами. Також пiд час тлумачення цього поняття бшьшють iз зазначених авторiв розумiють 11 як здатнють банку купувати грошовi кошти у центрального банку за прийнятною цiною. З позицп Нацюнального банку Укра1ни лш-вiднiсть банку визначаеться, як здатнють банку забезпечити своечасне вико-нання сво!х грошових зобов'язань, яка визначаеться збалансованiстю мiж строками i сумами погашення розмщених активiв i строками i сумами вико-нання зобов'язань банку, а також строками та сумами шших джерел i напря-мiв використання кошпв [6].
Табл. Визначення поняття ".йкв'гдпосий банку "[1, с. 6-7]
Автори Визначення поняття "лжвщноси банку"
А.О. Сшфанов Н.Г. Маслак 1.В. Сало 1) здатшсть банку своечасно виконувати сво! зобов'язання, причому не тшьки щодо повернення вкладених кошт1в з виплатою встановле-но! плати, а й щодо надання кредиив; 2) здатшсть купувати грошов1 кошти у Нацюнального (центрального) банку чи банюв-кореспонденив за розумною цшою
А.М. Мороз Здатшсть банку забезпечити своечасне виконання сво1х грошових зобов'язань. Вона визначаеться збалансовашстю м1ж термшами 1 сумами погашення актив1в 1 сумами виконання зобов'язань банку, а також термшами 1 сумами шших джерел та напрям1в використання кошив типу видач1 кредит1в 1 понесених витрат
1.В. Сало О.А. Криклш Здатнють банку виконувати сво! зобов'язання (у будь-який момент за зобов'язаннями до запитання 1 вщповщно до термшв за термпновими зобов'язаннями), маючи для цього достатню юльюсть гствки 1 безголвкових кошта
М.1. Савлук Здатшсть банку в будь-який момент часу виконувати сво! зобов'язання перед вкладниками (ф1зичними та юридичними особами) в грошо-вш форм1, на першу вимогу та в повнш сум1
1.Б. 1вас1в Спроможшсть банку виконувати сво! зобов'язання, можливють задово-лення кредитних заявок, яю вщповщають його стандартам кредитування
О.1. Лаврушин Одна з узагальнених яюсних характеристик д1яльност1 банку, що обу-мовлюе його надшшсть. Це здатшсть своечасно 1 без втрат виконати сво! зобов'язання перед вкладниками 1 кредиторами
Г.С. Панова Можливють продавати лжвщш активи, придбати грошов1 кошти в центральному банку 1 здшснювати емгаю акцш, облшацш, депозитних 1 ощадних сертифжа-пв, шших боргових шструменив. Л1кшдшсть для банку е його здатнютю забезпечувати своечасне виконання в грошовш форм1 сво!х зобов'язань по пасиву. Лжвщшсть банку визначаеться збалансовашстю актив1в 1 пасив1в банку, ступенем вщповщност термшв розмщення актив1в 1 залучених банком пасив1в
На нашу думку, найвдалше визначення лжвщносл банку пропонуе 1.Б. 1вашв, який розглядае лiквiднiсть банку як його спроможнють виконувати сво! зобов'язання, що мае бути доповнене вимогою задовольняти кредитнi заявки кшенпв, котрi вiдповiдають його стандартам кредитування. Третш еле-мент банювсько! лжвщносп "лiквiднiсть балансу банку" - сшввщношення
мiж активами i пасивами балансу банку за певш перiоди часу. За умови досяг-нення рiвностi мiж активами та пасивами баланс вважають лжыдним. Лжид-нiсть балансу банку оцшюеться спецiальними показниками, що вiдображають стввщношення мiж активами та пасивами банку, а також структуру активiв.
"Лжвщнють банку" вiдповiдно до термiновостi активiв i пасивiв банку мiстить три складов!: 1) короткотермiнова лiквiднiсть - термш надходження акгивiв i погашення пасивiв до 1 мiсяця; 2) середньотермшова лiквiднiсть -термiн надходження активiв i погашення пасивiв вщ 1 мiсяця до 6 мюящв; 3) довготермiнова лiквiднiсть - термш надходження активiв i погашення па-сивiв понад 6 мiсяцiв [12, с. 44]. Щд лiквiднiстю активiв розумiють 1хню здат-нiсть переходити з одше! форми в шшу за короткий промiжок часу без ютот-но1 втрати вартостi. Значною мiрою на лiквiднiсть активiв впливае 1хня структура, ступiнь концентрацп та диверсифжацп, ризикованiсть i прибутко-вють. За ступенем лiквiдностi активи подшяють на [2, с. 10-11]:
• високолжыдш - це тай активи, яю знаходяться у готшковш форм! або мо-жуть бути швидко реал1зоваи1 на ринку. До них належать: готшка, дорожи чеки, банкшсью метали, кошти в НБУ та на рахунках в шших банках, дер-жавт цiииi папери;
• лшыдт - активи, якi впродовж 30 див можуть бути переведет у грошову форму (платежi на користь банку, що припадають у цей перюд, кредити, цш-ш папери, крiм високолiквiдиих);
• низьколжыдт - протермiноваиi, пролоиговаиi та безиадшт кредити, иеиа-дшиа дебiторська заборговашсть, цiниi папери, якi ие обертаються иа ринку, будинки, споруди та шт осиовиi фоиди.
Пiд лжвщнютю пасивiв розумiють 1х здатнiсть стабшьно перебувати в обiгу, не реагувати надто чутливо до змiни вщсоткових ставок та постiйно поповнюватись. Значною мiрою на лiквiднiсть пасивiв впливае частка влас-ного капiталу, стввщношення мiж термiновими коштами та до запитання, диверсифжащя та концентрацiя ресурсно! бази. За ступенем стабшьносп ви-дiляють так! групи пасивiв [2, с. 11]:
• поточи! пасиви - кошти, як! можуть бути зият з рахунку будь-коли без попе-редження та/або чутливо реагують иа змши процеитио! ставки;
• мшлив! пасиви - кошти, значна частииа яких може бути вилучена в будь-який момеит часу, але певиа сума залишкв постшно перебувае иа рахуиках;
• стабшьш пасиви - джерела коштав, !мов!ршсть вилучеиия яких е мшмальиа. У банювськш теорп та практищ лжвщшсть розглядаеться як "запас"
або "потж". Так, л!кыдшсть як запас дае змогу визначити р!вень можливосп банку виконати сво! зобов'язання перед кшентами на певну дату шляхом змь ни структури актив!в на користь !х високолжвщних статей за рахунок неви-користаних резерв!в. Вона передбачае наявнють у баланс! банку певно! кшь-косп актив!в, як! можуть бути спрямоваш на погашення зобов'язань банку перед кшентами.
Лжвщнють як потж анал!зуеться з точки зору динамжи, що передбачае оцшювання здатност банку впродовж певного перюду змшювати нес-приятливий р!вень лжвщносп або запоб!гати попршенню досягнутого р!вня лжвщносп шляхом ефективного управлшня вщповщними статтями актив!в !
пасивiв, залученням додаткових кошпв, пiдвищенням фшансово! сталост через збiльшення доходiв. Цей тдхвд дае змогу визначити прогнозш значения та динамiчнi змiни стану лжвщносп з врахуванням впливу вхщних i вихвд-них грошових потоюв, якi утворилися пiсля придбання банком нових зобов'язань i вимог, а також здатност банку змшювати структуру пасивiв та ак-тивiв [10, с. 15].
З позицп нацюнально! економiки вагоме значення мае дослщження сутностi банювсько! лiквiдностi на двох рiвнях: мiкрорiвень (лiквiднiсть банку, складовими елементами яко! е лжвщнють активiв та балансу банку) та макрорiвень (лiквiднiсть банювсько! системи). Розмежування сутностi банювсько! лжидносл на цих двох рiвнях е принциповим для процесу управлш-ня лжвщшстю, яке на мiкрорiвнi мае здшснюватися в кожному окремому банку шляхом саморегулювання з урахуванням чинних нормативних вимог, на макрорiвнi - через реалiзацiю регулятивних функцiй центрального банку [9, с. 6]. Серед узагальнених пiдходiв до визначення сутносл лiквiдностi банювсько! системи необхiдно виокремити розмежування !! на таю двi складовi:
• внутршню лiквiдиiсть бан^сью! системи - здатшсть виконувати зобов'язання перед резидентами Украши - юридичними i фiзичиими особами;
• зовиiшию ^жнародну) лiквiдиiсть - здатиiсть виконувати мiжиародиi зобов'язання та повертати борги, тобто цей вид лжыдносл вщображае мiжиа-родиi резерви та зовшшш вимоги i зобов'язання iнститутiв грошово-кредит-ного регулювання, а також зовшшш активи та зобов'язання баикiв Украши. Банювська лiквiднiсть пiддаеться ризику лжвщносп. У наукових пуб-
лiкацiях влчизняних та зарубiжних учених е велика юльюсть рiзних його визначень. Одш економiсти видiляють ризик недостатньо! лжвщносп, iншi -ризик незбалансовано! лжвщноста, зараховуючи до нього не тшьки ризик достатньо! лiквiдностi, а й надлишково! лжвщносп. Так, ризик недостатньо! лжвщносп пов'язують з неможливiстю швидко! конверсп фiнансових активiв у гопвку без втрат; недостатнiстю активiв для своечасного виконання банком зобов'язань, а для цього необхщний продаж активiв банку на невипдних умо-вах, з вiрогiднiстю виникнення збиткiв унаслщок необхiдностi здiйснення швидко! конверсп фшансових активiв, або зi змiною доходу та ринково! вар-тостi акцш, спричиненою ускладненнями в отриманнi гопвки шляхом продажу активiв або отриманням нових кредипв.
Ризик надлишково! лжвщносп зазвичай зводять до втрат доходiв через надлишок високолжвщних активiв, що призводить до невиправданого фь нансування низькодохiдних активiв за рахунок платних для банку ресуршв. Таким чином, обидва види ризику мають едину природу джерела ризику -незбалансованiстю за сумами та строками активiв i пасивiв, яку банк не може усунути без втрат для себе. На нашу думку, найвдалшим е визначення запро-поноване Базельським комитетом з банкiвського нагляду, який тлумачить його як "ризик втрати спроможносп фiнансувати збiльшення активiв i виконувати зобов'язання, коли настае час !х виконання".
Узагальнюючи рiзнi пiдходи до тлумачення сутносп ризику лжвщ-ностi, деякi автори простежують наявнiсть у його складi результативно! та факторно! частин. Результативна сторона зводиться до ймовiрностi невико-
нання банком зобов'язань з р!зних причин, що призводить до фшансових втрат, факторна ж складова тдкреслюе специф!чну природу кожного ризику, виокремлення яко! е необхщною та обов'язковою умовою природи ризику. Наприклад, для ризику лжвщносп - це можливють не виконати зобов'язання перед вкладниками та кредиторами через вщсутшсть необхвдних джерел ви-соколжвщних актив!в, чи виконати !х !з втратами для себе [10, с. 16-17].
Окр!м цього, впчизняш вчен ризик лшвщносл банку з одного боку подшяють на: 1) ризик лжвщносп фондування (недостатносп грошових кош-пв), пов'язаний з! зниженням спроможносп банку виконувати зобов'язання в зазначеш термши чи неможливютю повнютю або частково покрити грошови-ми коштами вимоги контрагента; 2) ризик лжвщносп актив!в, пов'язаний з неможливютю реал!зувати активи на тих чи шших сегментах фшансового ринку, що призводить до втрат [1, с. 24], а з шшого - на: 1) балансовий ризик лжвщносп - тобто ризик того, що банк у певний момент часу не зможе виконати зобов'язання за рахунок наявних лжвщних актив!в унаслщок неадекватно! структури балансу; 2) ризик лжвщносп ринку - ризик того, що у певний момент часу виникне ситуащя, за яко! банк не зможе придбати на фшансово-му ринку необхщш кошти за дж>чою ринковою ставкою через недостатнють поточних обсяпв торпвл! або низький кредитний рейтинг самого банку-пози-чальника; 3) ризик поди - наявний або оч!куваний ризик, що загрожуе доходам ! катталу банку, ! спричинений особливими ситуащями (е наслщком по-лггачних, сощально-економ!чних та шших ризиюв) [11, с. 26].
1снуе також класифжащя, зпдно з якою ризики лжвщносп можна по-дшити на дв! групи - ризик поточно! лжвщносп, тобто виникнення ситуацп, коли немае кошпв для виконання поточних платеж!в, ! ризик перспективно! лжвщносп, коли можливе порушення платоспроможност в перспектив!, через незбалансовашсть актив!в ! пасив!в за будь-якими термшовими групами [1, с. 24].
В Укра!ш управлшня лжвщшстю банювсько! системи здшснюе Нащ-ональний банк Укра!ни в процеш регулювання грошово-кредитного ринку за допомогою законодавчо визначених мехашзм!в та шструменпв. На сучасно-му етат розвитку грошово-кредитно! полиики вщповщно до чинно! нормативно! бази для забезпечення та управлшня лжвщнютю Нацюнальний банк Укра!ни може використовувати так! шструменти банювського нагляду, як економ!чш нормативи - насамперед лжвщносп (миттево!, поточно!, коротко-термшово!) та адекватносп катталу, а також так! основш шструменти гро-шово-кредитно! полггаки: обов'язков! резерви, процентну полггаку, операцп з рефшансування банюв (кредити овернайт, кредити термшом до 14 дшв ! 365 дшв), операцп прямого та зворотного РЕПО, операцп з обм!ну шоземно! валюти на нацюнальну (своп), стабЫзацшний кредит, операцп з власними борговими зобов'язаннями (депозитш сертифжати овернайт, до 14 дшв ! до 365 дшв), операцп з державними обл!гащями Укра!ни.
На нашу думку, напрями регулювання банювсько! лжвщносп Нащ-ональним банком Укра!ни потребують вдосконалення. Доказом цього е криза лжвщносп та величезн обсяги рефшансування, як! вимушений був надати банкам Нацюнальний банк Укра!ни шд час останньо! фшансово! кризи з ме-
тою недопущення втрати банками платоспроможностi. Вдосконалення регу-лювання лiквiдностi банкiв Украïни на основi нових стандартiв Базельського комггету сприятиме пiдвищенню рiвня управлiння ризиком лжидносп, що зробить банки бшьш надiйними i фiнансово сталими до фшансових стрешв на свiтових та нащональних фiнансових ринках.
Новi стандарти Базельського комитету регулювання лiквiдностi базу-ються на принципi оцiнювання потоку (обороту), передбачають безперер-вний анатз лiквiдностi та мають унiфiкувати тдходи до регулювання лжвщ-ностi. До того ж появляеться можливiсть врахувати пiд час оцiнювання лж-вщносл спроможнiсть банку залучати кредити i забезпечувати надходження кошпв вiд поточноï операцiйноï дiяльностi. За таких умов банк вважаеться лiквiдним, якщо сума його лжвщних активiв i лжвщних коштiв, якi вiн може мобЫзувати з iнших джерел, достатня для своечасного погашення його по-точних зобов'язань.
Базельським комитетом вводяться два формалiзованi показники для регулювання коротко- i довготермiновоï лiквiдностi:
• показник покриття лiквiдностi (Liguidity coverage ratio, LCR), який набуде чинностi з 1 счня 2015 р.;
• показник стабшьного фшансування, нетто-фондування (Net stable funding ratio), який набуде чинност з 2018 р.
Показник покриття лжидносл (LCR) розраховуеться як вщношення запасу лжвщних активiв та чистих грошових вiдтокiв за 30-денний перiод i повинен становити понад 100 %. Метою впровадження Базельським комитетом показника покриття лжидносп (LCR) е визначення обсягу високона-дiйних i лiквiдних активiв для покриття неочiкуваного вiдтоку кошпв протя-гом короткотермiнового перiоду (30 дшв).
За рiвнем лiквiдностi, вiдповiдно до нових стандартiв Базельського комитету, активи банкiв подiляють на два рiвня: активи першого рiвня (готiвка, кошти на коррахунку в НБУ, борговi цiннi папери Уряду в нацюнальнш ва-лютi, облшацп НБУ) та активи другого рiвня, якi повиннi становити не бшь-ше нiж 2/3 активiв першого рiвня (борговi папери державних корпорацш, яким присвоений 20 % ризик, корпоративш цiннi папери з рейтингом АА- i вище). Чистий вщлк грошових коштiв визначаеться як сумарний вщплив грошових коштiв за м^сом сумарного надходження грошових коштiв вщпо-вiдно до стресового сценарiю в рамках розглянутого перiоду.
Показник чистого стабшьного фшансування, нетто-фондування (NSFR) розроблений Базельським комитетом для стимулювання середньо- i довготермшового фiнансування активiв та операцш банкiв. Цей показник встановлюе мiнiмальний рiвень стабiльного фiнансування, виходячи з характеристик лжвщносп банювських активiв i бiзнесу з часовим горизонтом в 1 рж. Вш передбачае фiнансування iнвестицiйних активiв, позабалансових статей, сек'юритиризованих та шших активiв за рахунок обсягу стабшьних пасивiв стосовно рiвня ïх лiквiдностi та спрямований на обмеження надмiр-ноï залежностi вiд великих джерел фшансування в перюди надлишку лжид-носп на ринку i сприяе бшьш точнш оцiнцi ризику лiквiдностi за вшма ба-лансовими i позабалансовим статтями.
