CC BY
19
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
них вiдмiнностей не виявлено, проте спостер1гаеться певна рiзниця одержа-них результатов, спричинена piзною географ1ею дослiджень;
• отримат результати дослiдження можуть бути використат для вивчення бю-продуктивност осикових деpевостанiв за компонентами надземно1 ф1томаси.
Л1тература
1. Булыгин Н.Е. Дендрология : учебн. пособие [для студ. ВУЗов]. - М. : Агропромиз-дат, 1985. - 280 с.
2. Иевинь И.К. Массы крон осины, березы, и ели в кисличниках Латвии / И.К. Иевинь, Э.О. Дикельсон // Лесное хозяйство. - 1962. - № 4. - С. 20-23.
3. Крона дерева: промышленное и рекреационное использование / А.В. Грищенко и др. - Л. : Вид-во "Вища шк.", 1985. - 167 с.
4. Лакида П.1. Ф1томаса лшв Украши : монограф1я / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
5. Михайлов Л.Е. Осина / Л.Е. Михайлов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 72 с.
6. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 160 с.
7. Усольцев В.А. Методы определения биологической продуктивности насаждений : монография / В.А. Усольцев, С.В. Залесов. - Екатеринбург : Уральский государственный лесотехнический университет, 2005. - 147 с.
8. Цилюрик А.В. Лшвницька i патосаштарна оцшка осикових насаджень Украши та науков1 основи ix оздоровлення / А.В. Цилюрик. - К. : Вид-во "НВЦ", 1994. - 112 с.
УДК 630*181 Доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ ОСВ1ТЛЕННЯ НА РОЗВИТОК ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАН1В ДИКОРОСЛИХ ПЛОДОВИХ РОСЛИН
Встановлено вплив осв^лення на розвиток вегетативних оргашв дикорослих плодових рослин (на пpикладi калини звичайно'1), а саме на масу та волопсть листо-во'1 пластини, прирют пагошв та волопсть деревини. Наведено бюметричш показни-ки вегетативних оргашв особин калини, що ростуть у piзниx типах люорослинних умов та режимах осв^лення.
Assoc. prof. V.Ya. Zajachuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Influence of illumination on development of vegetative organs
wood plants fruits
The influence of illumination on development of vegetative organs Viburnum opu-lus L., namely on weight and dampness of a sheet plate, incremental value and dampness of runaways is established. The biometrical indexes of vegetative organs Viburnum opu-lus L. plants, which are growing in various types of forest conditions and modes of illumination are indicated.
Освгглешсть крон деревно-чагарникових рослин безпосередньо впли-вае на pier листюв, формування 1хшх тканин, склад шгментно1 системи i т.ш. Рослини з добре розвиненою i осв^леною кроною мають значно бшьше свгшового листя (до 41 %), шж рослини, що проростають в умовах недос-татнього освгтлення. Вони характеризуються наявшстю бшьшо1 кшькосп тшьового листя (до 86 %) у нижнш, слабо освгшенш частинi крони [2, 6].
Характер формування анатомiчноï структури листя в природних умовах залежить, головним чином, вщ свiтловиx умов, а не вщ дiï чинникiв зов-шшнього середовища минулого року, як нерщко зазначено в лiтеpатуpi. Свщ-
34
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2009. - Вип. 19.4
ченням цього е та обставина, що шсля завершення росту i розвитку листка його структура залишаеться незмiнною за рiзних чинникiв зовнiшнього сере-довища [2, 7].
Рослина потребуе багато вологи для випаровування. На кшьюсть води, що випаровуеться, волопсть листя i пагонiв, впливають морфолого-анато-мiчнi особливостi листя: розмiри i площа листово! пластини, 11 товщина, кшь-кiсть продихiв на 1 см2. Встановлено наявшсть корелятивного зв'язку мiж вмiстом хлорофiлу, величиною асимшяцшно! поверхнi листя i приростом рослини. Змши вмiсту хлорофiлу залежно вщ фази розвитку листя, погодних умов i стану рослини дають змогу пристосувати асимiляцiйний апарат до зас-воення певно! кiлькостi променево! енерги [2, 6, 7].
Освiтлення, впливаючи на iнтенсивнiсть життевих процесiв, спричи-нюе змiну параметрiв вегетативних оргашв рослини. Поточний прирiст мак-симальний за середнього рiвня освiтлення.
Об'ектами дослщжень були дикорослi популяци калини звичайно! (12 пробних площ), закладених на територи пiдприемств лiсового комплексу 1вано-Франювсько1, Львiвськоl та Тернопшьсько1 областей. Для визначення урожайност вiдбирали 10-15 дослщних рослин на пробнiй плошд в рiзних ль сорослинних умовах. У разi повного дозрiвання плодiв здiйснювали 1хнш пе-релiк шляхом суцшьного збирання. На кожнiй рослиш пiдраховували юль-кiсть щиткiв, кшьюсть плодiв у щитку. Перелiк виконували на щитках в се-реднш частинi крони. Для визначення маси плодiв з кожного куща вщбирали 35-50 шт., зважували у свiжозiбраному та повiтряно-сухому станi [5]. Висоту, об'ем i площу проекци крони кожного пiддослiдного чагарничка визначали вщомими в лiсовiй таксаци методами. Лiсiвничо-таксацiйнi показники (бош-тет, тип люорослинних умов, повноту, склад, вiк та ш.) встановлювали згiдно з методиками, прийнятими для користування [1, 4, 7].
Вплив освгглення на масу та волопсть листово1 пластини, прирют та волопсть пагошв калини характеризують данi, наведенi в табл. 1.
Табл. 1. Вплив освiтлення на розвиток вегетативних оргашв калини
Стутнь осв1тлення, % Показник вегетативних оргашв Статистичт показники
М±m % P, %
Бшьше 90 Маса абсолютно сухо1 листово1 пластинки, мг 193±6 21,0 2,9
40-60 188±4 29,1 2,3
До 30 149±3 28,3 2,0
Бшьше 90 Абсолютна волопсть листово1 пластинки, % 145,7±2'5 24,0 1,7
40-60 160,8±2'9 25,5 1,8
До 30 170,7±3'9 32,5 2,3
Бшьше 90 Приршт пагошв, см 19,6±06 12,2 3,0
40-60 19,9±05 30,2 2,7
До 30 17,6±0'3 26,9 1,9
Бшьше 90 Абсолютна волопсть пагошв, % 79,8±2'3 19,7 2,9
40-60 79,9±2'5 13,8 3,1
До 30 81,2±2'4 21,4 3,0
Як видно з даних табл. 1, зi зниженням освгглення втрич^ зменшують-ся практично вс параметри вегетативних оргашв. Зокрема, маса повпряно-
Нащональний лкотехшчний ушверситет Украши
суxоï листовоï пластини змен-шуеться на 23 %. Одночасно прос-тежено шдвищення ïï вологостi на 25 %. Встановлено зменшення piч-ного приросту пагошв калини у ра-зi зниження освiтлення [1]. Макси-мальну величину приросту зафж-совано за сеpедньоï величини ос-вiтлення - 40-60 %. Перепади ос-в^лення спричинюють змiну приросту пагошв у межах 2-12 %. Спостережено незначш коливання вологост пагонiв у межах 2 %.
На нашу думку, збшьшення вологост листово1' пластини i пагошв зi зниженням piвня освiтлення спричинене, насамперед, знижен-ням iнтенсивностi трансшраци. Безперечно, зменшення маси лис-тово1' пластини та piчного приросту пагошв позначаеться на величин асимiляцiйноï маси листя, що через нестачу синтезованих речовин негативно впливае на плодоношення.
Дослщження мшливост вегетативних i генеративних оргашв форм шддослщних рослин свщчать про 1'хню значну ваpiабельнiсть. Наявнiсть даних про зв'язок уро-жайностi з pозмipами вегетативних i генеративних оргашв зробила б можливим вiдбip високоврожайних таксонiв дикорослих чагарниюв за рядом моpфологiчниx ознак [1]. У табл. 2 наведено бюметричш по-казники вегетативних оргашв. Як видно з наведених даних, розгля-ну^ параметри мають певну варь абельнiсть. Так, для модельних ку-щiв 31, 32 та 34, яю зростають пiд наметом насадження, коефщент форми (вiдношення довжини лис-тово1' пластини до ïï ширини) ста-новить 1.04-1.07, тодi як у моделей 28, 29, 30, 37, що ростуть в умовах
36
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкиик НЛТУ Укра1'ни. - 2009. - Вип. 19.4
достатнього освггаення, цей показник дорiвнюе 1.22-1.30. Кут основи листо-во! пластини мае зворотну притаманшсть - показники вщповщно 133.4145.4 ° та 110.1-131.5
Бiометричнi показники вегетативних i генеративних органiв мають пев-ну мшливють. Характерно, що моделям, як мають бiльш розвиненi вегетатив-т органи, властивi бiльш розвиненi i генеративнi, що цiлком закономiрно. Так, для моделей 30, 37 за довжини листово1 пластини 9.17 i 8.56 см (коефiцiент форми 1.30 i 1.22) маса плоду в свiжозiбраному станi становить, вiдповiдно, 591,88 i 601.40 мг. Треба зазначити також, що вказанi моделi ютотно вiдрiзня-ються за запасом плодiв. Для довжини черешка i довжини листово1 пластини розрахованi коефiцiенти кореляци з запасом плодiв моделей. Вш становить вiдповiдно 0.757 i 0.689. Таким чином, юнуе тiсний зв'язок мiж бiометричними показниками вегетативних i генеративних органiв дикорослих чагарникiв i !х урожайнiстю [1]. 1х можна використовувати як розшзнавальш у виявленш i вiдборi високоурожайних таксонiв.
Лггература
1. Заячук В.Я. Бюеколопчт особливосп зростання та плодоношення калини звичайно^ в умовах Прикарпатья : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. с.-г. наук. - Льв1в : УкрДЛТУ, 1996. - 22 с.
2. Нестерович Н.Д., Маргайлик И.В. Влияние света на древесные растения. - Минск : Наука и техника, 1969. - 175 с.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 559 с.
4. Рябчук В.П., Заячук В.Я., Мельник Ю.А., Постоловский Д.А. Влияние морфоме-трических показателей ствола и кроны на урожайность дикорастущих плодовых растений Украины // Лесной журнал. - 1995. - № 6. - С. 16-22.
5. Слухай С.И. Методика определения запасов дикорастущих ягодных растений // Растительные ресурсы. - 1983. - Т.20, вип. 2. - С. 265.
6. Харитоиович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 304 с.
7. Шевелёва Г.А. Закономерности формирования и плодоношения зарослей калины обыкновенной и их таксация // Лесная таксация и лесоустройство. - Красноярск, 1991. -148 с.
УДК 630*18:630*228 Доц. I.С. Нейко, канд. с.-г. наук -
1нститут агроекологи УААН
СТАН ТА ПРИЧИНИ ДИГРЕСИ Л1С1В ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено особливосп сучасного стану люових екосистем Полюся. Охарактеризовано процеси та причини дигресп та всихання. Встановлено, що основним меха-шзмом попршення стану та всихання люових насаджень е прямий та опосередкова-ний вплив антропогенного чинника, який тдсилюе негативну д1ю абютичних та бь отичних чинниюв, що призводять до ослаблення та безпосередньо'х' загибел1 дерев-них порщ. До таких належать: регулювання пдролопчного режиму внаслщок пдро-техшчних мелюрацш та не здатносп адаптацп кореневих систем дерев до перепад1в р1вня грунтових вод.
Ключов1 слова: люов1 екосистеми, стан, дигреая.
