CC BY
33
достатнього освгглення, цей показник дорiвнюе 1.22-1.30. Кут основи листо-во! пластини мае зворотну притаманшсть - показники вщповщно 133.4145.4 ° та 110.1-131.5
Бiометричнi показники вегетативних i генеративних органiв мають пев-ну мшливють. Характерно, що моделям, як мають бiльш розвиненi вегетатив-т органи, властивi бiльш розвиненi i генеративнi, що цiлком закономiрно. Так, для моделей 30, 37 за довжини листово! пластини 9.17 i 8.56 см (коефiцiент форми 1.30 i 1.22) маса плоду в свiжозiбраному станi становить, вiдповiдно, 591,88 i 601.40 мг. Треба зазначити також, що вказанi моделi ютотно вiдрiзня-ються за запасом плодiв. Для довжини черешка i довжини листово! пластини розрахованi коефiцiенти кореляци з запасом плодiв моделей. Вш становить вiдповiдно 0.757 i 0.689. Таким чином, юнуе тiсний зв'язок мiж бiометричними показниками вегетативних i генеративних органiв дикорослих чагарникiв i 1х урожайнiстю [1]. 1х можна використовувати як розшзнавальш у виявленш i вiдборi високоурожайних таксонiв.
Лггература
1. Заячук В.Я. Бюеколопчт особливосп зростання та плодоношення калини звичайно! в умовах Прикарпатья : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. с.-г. наук. - Льв1в : УкрДЛТУ, 1996. - 22 с.
2. Нестерович Н.Д., Маргайлик И.В. Влияние света на древесные растения. - Минск : Наука и техника, 1969. - 175 с.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 559 с.
4. Рябчук В.П., Заячук В.Я., Мельник Ю.А., Постоловский Д.А. Влияние морфоме-трических показателей ствола и кроны на урожайность дикорастущих плодовых растений Украины // Лесной журнал. - 1995. - № 6. - С. 16-22.
5. Слухай С.И. Методика определения запасов дикорастущих ягодных растений // Растительные ресурсы. - 1983. - Т.20, вип. 2. - С. 265.
6. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 304 с.
7. Шевелёва Г.А. Закономерности формирования и плодоношения зарослей калины обыкновенной и их таксация // Лесная таксация и лесоустройство. - Красноярск, 1991. -148 с.
УДК 630*18:630*228 Доц. I.С. Нейко, канд. с.-г. наук -
1нститут агроекологи УААН
СТАН ТА ПРИЧИНИ ДИГРЕСН Л1С1В ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено особливосп сучасного стану люових екосистем Полюся. Охарактеризовано процеси та причини дигресп та всихання. Встановлено, що основним меха-шзмом попршення стану та всихання люових насаджень е прямий та опосередкова-ний вплив антропогенного чинника, який тдсилюе негативну д1ю абютичних та бь отичних чинниюв, що призводять до ослаблення та безпосередньо! загибел1 дерев-них порщ. До таких належать: регулювання пдролопчного режиму внаслщок пдро-техшчних мелюрацш та не здатност адаптацп кореневих систем дерев до перепад1в р1вня грунтових вод.
Ключов1 слова: люов1 екосистеми, стан, дигреая.
Assoc. prof. I.S. Neyko - Institute of agroecology UAAS Condition and reasons degression of forests in the Western Polissya
The features of the modern state of forest ecosystem of Polissya are probed. Processes and reasons of degression and withering are characterized. It is set that the basic mechanism of worsening of the state and withering of the forest planting is direct and mediated influence of anthropogenic factor, which strengthens the negative action of abiotical and biotical factors which as a result in weakening and direct death of arboreal breeds. It is necessary to take to such: adjusting of the hydrological mode is as a result of hydrotechno-logys and not ability of adaptation of rootages of trees to fluctuation of level of waters.
Keywords: forest ecosystems, state, degression.
Вступ. Територiя Захщного Полюся характеризуемся значним впли-вом чинниюв антропогенезу на компоненти середовища. У цьому контекст варто вщзначити значне зниження площ лiсiв у минулому за рахунок збшь-шення сшьськогосподарських земель та здшснення не завжди доцшьних ме-люрацш (насамперед пдротехшчних). Зростання антропогенного наванта-ження призвело до посилення негативного впливу абютичних та бютичних чинниюв на лiсовi екосистеми. Як наслщок - попршення стану лiсiв, зниження 1х стшкосл та продуктивности незадовшьне природне вщновлення.
Бшьша частина Захщного Полюся характеризуеться найбщшшими ль сорослинними умовами, де група борiв займае близько 50 % вкритих люом площ. У комплекс тишв лiсу найпоширенiшi: свiжi, сухi та мокрi сосновi бори; сирi та мокрi березово-сосновi субори; волоп та свiжi дубово-сосновi су-бори; свiжi та вологi дубово-грабово-сосновi сугруди. Близько третини земель осушено [9, 18, 19, 24, 25].
Враховуючи рiзноманiття умов Полюся та його лiсистiсть, велику кшь-кiсть лiсогосподарських пiдприемств та значш площi всихаючих лiсостанiв дослiдження виконували у базових лiсогосподарських пiдприемствах у розрь зi: природних умов територи Полiсся та осередкiв прояву несприятливих чин-никiв навколишнього середовища на лiсовi екосистеми. Робочою гiпотезою на якш базувалися дослiдження зi з'ясування причин погiршення стану лiсiв виз-начено антропогеннi впливи, зокрема: змша та зарегулювання гiдрологiчного режиму, кшматичш перепади та змiни, лiсогосподарськi чинники (не вдало створенi лiсовi культури, значш плошд суцiльних зрубiв), а також масове пош-кодження насаджень ентомошюдниками та фiтопатогенами.
Об'екти та методика дослвджень. Регiон дослiджень розташований у зонi Захiдного Полiсся. Бшьша частина регюну належить до басейшв рiчок: Горинь, Случ, якi формують басейн Днiпра. Дослiдження здiйснювали у базових люових господарствах Рiвненськоl областi. Безпосередньо було обсте-жено насадження iз ознаками всихання та дигреси у межах: Костопiльського, Володимирецького та Березшвського лiсових господарств. Об'ектами досль дження були: лiсовий фонд шдприемств, лiсовi масиви та насадження iз ознаками всихання, сповшьненого росту та розвитку.
Програмою робгг було передбачено: здiйснити аналiз структури люо-вого фонду лiсогосподарських шдприемств; дослщити вiкову та породну структуру лiсiв регiону; обстежити насадження незадовшьного стану iз ознаками всихання та дигреси; виявити особливост розташування насаджень у
люових масивах та з'ясувати можливi причини 1х всихання, вивчити хiд та ш-тенсивнiсть природного поновлення насаджень, зробити загальш висновки рекомендаци.
Добiр об'еклв для дослiджень базувався на шформаци спецiалiстiв ль сових господарств, як подавали звiтнiсть щодо наявних осередюв штенсив-ного всихання та деградаци лiсових насаджень. У найхарактернiших мюцях використовували загальноприйнятi у лiсовiй таксацй, лiсiвництвi та грунтоз-навствi методики. У не пошкоджених насадженнях шдбирали контрольнi дь лянки, закладали пробш площi та грунтовi розрiзи.
Результати дослщжень. Стан лiсiв Костопiльського люового госпо-дарства, згiдно з базовим люовпорядкуванням та лiсопатологiчним обстежен-ням вважаеться задовiльним. Згiдно з матерiалами обстеження, вiдзначенi ви-падки всихання соснових, дубових та ялинових насаджень. 1з хвороб лiсу найбiльш поширеними е: коренева губка у соснових люостанах та стовбуровi шкiдники. Частину осередюв пошкодження було лiквiдовано шд час прове-дення вибiркових саштарних рубань, доглядових рубань та, частково, шд час рубань головного користування. Динамжу площ пошкоджених лiсових насаджень Костопшьського лiсового господарства наведено у табл. 1.
Табл. 1. Динамша пошкодження л^ових насаджень Костопшьського л^ового
господарства за 2003-2007рр.
Стутнь пошкодження 2003 2004 2005 2006 2007
Пошкоджено - загалом, га 1585 1665 1445 1360 1250
• в т.ч. комахами 598 598 190 190 150
• несприятливими кл1матичними чинниками 507 660 1249 1165 876
• шш1 чинники 480 407 - 5 -
Динамша осередшв шквдник1в
Всього 598 605 598 202 120
• в т.ч. листогризучими 408 408 408 6 2
• хрущами 190 190 190 190 140
• ф1топатогенами 7 7 6 6 5
• кореневою губкою 7 7 6 6 5
За наведеним даними, протягом останшх 5 роюв юнуе тенденщя скоро-чення площ пошкоджених насаджень (з 1585 до 1250 га). Основш причини всихання - вплив несприятливих клiматичних чинниюв та поширення комах-шкiдникiв. Прояв коренево! губки та шших патогенiв е незначним. За результатами дослщжень, всихання листяних насаджень спричинене змiною рiвня грун-тових вод та перiодичним затопленням, що посилюеться за умови змши пдро-логiчного режиму внаслiдок будiвництва осушувальних систем у минулому.
Саштарний стан лiсiв Володимирецького лiсового господарства, зпд-но з базовим люовпорядкуванням та лiсопатологiчним обстеженням, е задо-вiльним, що пiдтверджуеться наявнiстю сухостшного та пошкодженого лiсу. Проте, протягом останнього десятишття площi таких насаджень ютотно ско-ротилися - на 7,8 тис. м3 або 35 %. За цей перiод осередюв масового розмно-ження шкiдникiв не виявлено. Бшьша частина наявних на початок ревiзiйно-го перiоду шюдниюв лiсу i тих, якi виникли, зникли пiд впливом природних
чинникiв. Залишки осередкiв представленi слабким ступенем пошкодження i особливих заходiв не потребували.
1з хвороб лiсу найбiльше поширення мае коренева губка. Частина осе-редкiв пошкодження було лiквiдовано шд час вибiркових санiтарних рубань, доглядових рубань та частково - рубань головного користування. У осеред-ках, яю залишилися призначенi лiсогосподарськi методи боротьби. Обсте-ження дiлянок всихання у Володимирецькому люнищш вказуе на переважан-ня всихаючих дiлянок дуба звичайного, а у шших люництвах виявленi осе-редки пошкодження соснових насаджень кореневою губкою.
Згiдно з даними люовпорядкування, стан лiсiв Березшвського лiсового господарства характеризуеться добрим станом. Вогнищ масового розмножен-ня шюдниюв протягом 1970-2007 рр. не спостережено. 1з хвороб - найбiльше поширення мала коренева губка, хоча за даними пращвниюв люового господарства, мала локальний характер.
За даними обстежень, виявлено незначш площi осередюв шкiдникiв. Найпоширенiшими були: травневий хрущ, зелена дубова листовшка, зимовий п'ядун, сосновий п'ядун, рудий сосновий пильник. Виявлено дшянки всихання внаслщок пошкодження насаджень кореневою губкою та внаслщок вторинного затоплення. Осередки коренево! губки у лiсовому пiдприемствi займали площу близько 500 га. 425 га вщнесено до слабкого ступеня пошкодження, 81 га - середнього, 2 га - сильного. Поодиноко траплялися смоляний рак сосни, соснова губка, поперечний рак дуба, несправжнш трутовик. Осередки поширення несправжнього трутовика були приурочеш до осикових насаджень вжом понад 35 роюв. Вс дубовi насадження пошкоджувалися бо-рошнистою росою, проте найбшьша небезпека вiд цього патогена була для молодих насаджень.
Зпдно з актами люопатолопчного обстеження, здебшьшого вiдзначенi осередки всихання соснових насаджень та, значно менше осикових i березо-вих. На бшьшост обстежених дiлянок iнтенсивного всихання зростають насадження вiком понад 60-70 роюв iз повнотою 0,5. Площа пошкоджених де-ревостанiв станом на 17.09.06 становить лише 14,8 га. Площа осередюв змшюеться у межах 1-4 га та здебшьшого не перевищуе 1,5 га. У результат вiзуального обстеження виявлено близько 55 % суховерхих та пошкоджених вггровалом та буреломом дерев. За результатами обстеження щ дшянки выведено для суцшьних саштарних рубань.
Загальна площа насаджень iз вираженими ознаками всихання станом на юнець 2007 р. становила близько 30 га. Темпи зростання площ всихаючих насаджень протягом осшньо-зимового перюду 2008 р. становили близько 10 га за мюяць. Середня площа осередюв всихання перебувала у межах 0,71,5 га. За складом це переважно чист сосновi деревостани iз незначною до-мiшкою листяних порiд, зокрема берези та вшьхи, низькоповнотнi (повнота 04-06) насадження 2 класу боштету, яю зростають у свiжих суборових екото-пах. Зниження продуктивностi всихаючих насаджень зумовлене ix зрщжен-ням внаслiдок вiдпаду значно! кiлькостi дерев. 1нтенсивне всихання деревос-танiв розпочинаеться у вщ 40-50 рокiв i сягае до 80 роюв максимуму.
Найбiльшi плошд (19,2 га) всихання характернi для насаджень вжового дiапа-зону 70-80 роюв (табл. 2).
Табл. 2. Загальна характеристика всихаючих л^ових насаджень Березшвського
л^ового господарства
Вшовий д1апазон Загальна площа, га Середня площа, га Склад Н, м Б, см Боттет Повнота м, м /га
40-50 1,2 1,2 10С+Б 14,0 16,0 II 0,6 77
50-60 7,4 0,9 8С2Б 15,4 17,5 II 0,4 104
60-70 8,1 1,0 9С1Б 19,4 23,4 II 0,6 151
70-80 19,2 1,5 10С+Б 21,2 26,0 II 0,5 149
80 1 бшьше 1,3 0,7 8С2Вч 23,5 29,0 II 0,5 247
Поряд iз чистими сосновими насадженнями та сосновими насаджен-нями iз незначною часткою листяних порiд всихають i листяш деревостани. Висока iнтенсивнiсть росту деревних порщ протягом тривалого перюду (на що вказуе високий бонiтет насаджень) свщчить про сприятливiсть люорос-линних умов для росту та розвитку. Причиною значного вщпаду та зрщжен-ня всихаючих листяних деревосташв може бути рiзка змiна умов пдролопч-них умов або пошкодження 1х шкiдниками та хворобами.
Висновки
1. Не виявлено значного всихання листяних та хвойних насаджень у межах дослщжуваних люових господарств Захщного Полюся. Вщзначет незнач-т площд всихання дубових, соснових та березових насаджень, як мають тенденци до зменшення. 1нтенсивного всихання люов1 насадження зазна-вали близько 4-5 роюв тому, на що вказуе наявтсть старого сухостою.
2. Враховуючи те, що всихаюч1 насадження характеризуються високою продуктивтстю, що можливе лише за умови 1х зростання у сприятливих едаф1чних умовах, нашмов1ртшими причинами всихання та вщпаду дерев е т! чинники середовища, як мають здаттсть до р1зких змш та мо-жуть бути критичними для деревних рослин. До таких належать: змша ктматичних умов, зм1ну пдролопчного режиму, штенсивний розвиток хвороб та комах-шюдниюв.
3. До бютичних чинниюв впливу на люостани у сучасних умовах належать: коренева губка, опеньок осшнш та спалахи масового розмноження хвое-та листогризних шюдниюв, як спричиняють групове та дифузне всихан-ня листяних та хвойних насаджень.
4. Основним мехатзмом попршення стану та всихання люових насаджень е прямий та опосередкований вплив антропогенного чинника, який тд-силюе негативну д1ю абютичних та бютичних чинниюв, що призводять до ослаблення та безпосередньо! загибел1 деревних порщ. До таких належать: зарегулювання пдролопчного режиму внаслщок пдротехтчних мелюрацш та не здатност адаптаци кореневих систем дерев до перепад1в р1вня Грунтових вод.
Л1тература
1. Вивчити причини масового всихання лю1в. Обгрунтувати заходи по пщвищенню 1х стшкосп: Зв1т про НДР (заключний)/ УкрНД1ЛГА; № 121 ДР 01940012789. - Харюв, 1997. -283 с.
2. Гамаюнова С.Г., Новак Л.В., Войтенко Ю.В., Харченко А.Е. Массовые хвое-лис-тогрызущие вредители леса. - Харьков, 1999. - 170 с.
3. Генсирук С.А. и др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 360 с.
4. Данилишин Б.М. Дорогунцов С.1., Мщенко В.С. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши. - К. : ОВПС Украши. 1999. - 716 с.
5. Короткий довщник по люовому фонду Украши. - К. : Вид-во "ДКЛГ", 1998. - 102 с.
6. Лавриненко Д.Д. Типы Украинской ССР. - К.-М. : Гослесбумиздат, 1954. - 92 с.
7. Лавриненко Д.Д. Науковi основи пщвищення продуктивносп лiсiв Полюся УРСР. -К. : УАСН, 1960. - 196 с.
8. Мешкова В.Л. Iсторiя i географiя масових розмножень комах - хвоeлистогризiв. -Харюв : Вид-во "Майдан", 2002. - 244 с.
9. Падш М.М. Лкова ентомологiя - К. : Вид-во "УСГА", 1993. - 283 с.
10. Патика В.П., Татаржо О.Г. Агроеколопчний монiторинг та паспортизащя сшьсь-когосподарських земель. - К. : Вид-во "Фггоцентр", 2002. - 296 с.
11. Саштарш правила в лках Украши. - К. : Мшютерство лiсового господарства Украши, 1995. - 20 с.
12. Усцкий И.М., Мешкова В.Л. Проблема усыхания дубрав на Украине // Сборник научных трудов ин-та леса НАН Беларуси. - Гомель : Изд-во Ин-та леса. - 1998. - Вып. 48. -С. 313-317.
13. Уточнение классификации типов лесорастительных условий Полесья, Лесостепи и Степи УССР: Отчет о НИР УкрНИИЛХА. - Харьков, 1961-1963. - 233 с.
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1ДК1СН1 Л1СОВ1 УГРУПОВАННЯ: Л1С1ВНИЧИЙ П1ДХ1Д ДО IX ВИЯВЛЕННЯ
Висв^дено OKpeMi аспекти проблеми виявлення й оцшки рщкюних люових уг-руповань. Наголошено на доцшьносп застосування спецiального аналiзу структури лiсового фонду на попередньому етат ix пошуку.
Ключов1 слова: рщкюш лiсовi угруповання.
Senior research officer L.M. Petrova - NUFWT of Ukraine, Lviv
Rare forest associations: a forestry view in relation to a search
The separate aspects of problem of a search and estimation of rare forest associations are reflected. Marked expedience of use of the special analysis of structure of forest fund on the previous stage of their search.
Keywords: rare forest associations
Питания збереження рщюсних люових рослинних угруповань набули особливоi актуальност у другш половит ХХ ст. разом з усвщомленням iхньоi рол1 у збереженш бюр1зномашття [4, 5]. Зокрема, загальновизнаним е положення про неможливють виршення проблеми збереження рщюсних i зникаючих видiв без охорони рослинних угруповань, частиною яких вони е [2, 9]. У свт загалом, i в Украiнi зокрема, здiйснюють численш дослiдження рiдкiсних лiсових рослинних угруповань. Вони стають основою теоретичних засад щодо ix виявлення та практичних заходiв охорони й збереження. Одним iз ключових моментiв та^ дiяльностi е з'ясування питання рщюсность звичайностi угруповання.
