CC BY
13
джування на 4,5-24,1 %, та весняного - на 8-19,5 % перевищуе вихвд садивно-го матерiалу, порiвняно з дорощуванням на мiсцi вкорiнювання. Вихщ стан-дартних саджанцiв i3 контейнерного способу дорощування укорiнених жив-щв на 17-25 % вищий порiвняно i3 пересаджуванням у вiдкритий Грунт. Зап-ровадження удосконалених агротехнiчних заходiв забезпечуе збiльшення на 35-39 % виходу кореневласних саджанцiв хеномелесу японського в рощ жив-цювання, зменшення затрат працi i собiвартостi садивного матерiалу.
Л1тература
1. Андрieнко М.В. Мало поширеш ягiднi i плодсж культури / М.В. Андрieнко, 1.С. Роман. - К. : Изд-во "Урожай", 1991. - 168 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягщних культур / А.Ф. Балабак М. - Умань : Вид-во "Оперативна полiграфiя" УДАУ, 2003. - 109 с.
3. Рекун 1.М. Особливосп вирощування хеномелесу японського залежно вщ способiв розмноження / 1.М. Рекун // Збiрник наукових праць Уманського ДАУ. - Умань, 2004. - Вип. 58. - С. 265-273.
4. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. -М. : Изд-во МСХА, 1991. - 270 с.
5. Тарасенко М.Т. Рекомендации по выращиванию посадочного материала плодовых культур зелеными черенками / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во ТСХА. 1984. - 31 с.
Пушка И.М. Эффективность доращивания сеянцев и укорененных черенков хеномелеса японского в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Представлены результаты исследований доращивания сеянцев и укорененных черенков восьми сортов хеномелеса японского до стандартных размеров. Установлена нецелесообразность доращивания сеянцев и черенков на месте укоренения. Отмечено существенное преимущество контейнерного способа доращивания укорененных черенков.
Pushka I.M. Efficiency term for prolonged growing of seed reproduction and rooted cuttings of japanese quince in the condition of the right-bank forest steppe of Ukraine
Efficiency term for prolonged growing of seed reproduction and rooted cuttings japanese quince is spring and autumn transplantation by the container way. Pointlessness of term for prolonged of seedlings and handles is set in place of taking root. It should be noted substantial advantage of container method of term for prolonged of the engrained handles.
УДК 631.547:634.7 Ст. викл. О.П. Тисячний, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС
ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦИ РОСТОРЕГУЛЯТИВНИХ РЕЧОВИН НА УКОР1НЮВАН1СТЬ ЗЕЛЕНИХ ЖИВЦ1В КАЛИНИ ЗВИЧАЙНО1
Встановлено доцшьшсть заготiвлi живщв iз базально'' частини пагона у перюд масового цвтння та 'х оброблення перед висаджуванням 15 мг/л 1МК i 10 % розчи-ном НОК у концентраци 10 мг/л, у перюд штенсивного росту пагошв - з медiальноï i ашкально'' частини пагона i 10 % розчином НОК в концентраци 20 мг/л.
Ключовi слова: калина звичайна, концентращя росторегулятивно' речовини, термш живцювання, метамершсть пагона.
Резервом розширення породного складу впчизняного садiвництва е малопоширенi плодовi та ягiднi культури. Запровадження цих культур у сшьськогосподарське виробництво багато в чому залежить вiд наявностi якю-ного садивного матерiалу.
Калина звичайна е малопоширена в промислових насадженнях. За природними умовами багато регюшв Укра1ни придатш для вирощування ще! культури, але 11 поширення лiмiтуегься обмеженим виробництвом садивного матерiалу. Забезпечення потреби в садивному матерiалi калини звичайно1 пе-реважно здiйснюють за рахунок дикорослих форм. Найбшьш поширенi спо-соби вирощування саджанщв - з насшня та вiдсадкiв - характеризуються ви-сокою трудомiсткiстю i низькою ефективнютю [1-7]. Вирiшенням проблеми забезпечення садивним матерiалом ще! культури може бути технолопя вирощування саджанцiв iз зелених живщв, яка основана на явищi репродуктивно1 регенерацп i наявносп надiйних технiчних засобiв керування процесами регенерацп у зелених живщв. Технологiя зеленого живцювання забезпечуе прискорене i виробничо ефективне розмноження багатьох плодових i ягiдних культур, що е незамiнним для розмноження форм i сортiв з невеликим обся-гом вихiдного матерiалу. Зелене живцювання забезпечуе отримання коренев-ласних рослин, особливютю яких е генетична однорщшсть, фiзiологiчна й анатомiчна цiлiснiсть [8-11].
Мета дослщження - удосконалення технологи вирощування саджанщв калини звичайно! iз зелених живцiв в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни.
Об'ект дослщження - процес формування якостi садивного матерiалу калини звичайно1 залежно вщ сортiв, характеристик пагонiв, концентрацiй росторегулювальних речовин.
Предмет дослщження - технолопя вирощування саджанщв калини звичайно! сорив Великоплщна, Коралова, Ки1вська садова 1 iз зелених живщв.
Методика дослщження - вщповщно до прийнято! тд час розмноження рослин зеленими живцями [12].
Результати дослщження. Встановлено, що оптимальними строками заготiвлi живщв калини звичайно! сорпв Великоплщна, Коралова, Ки!вська садова 1 е перюди масового цвтння та iнтенсивного росту пагонiв.
У перюд масового цвiтiння у сорпв Великоплiдна, Коралова та Ки-!вська садова 1 укорiнюванiсть базальних живщв ютотно вища вiд укоршю-ваносп медiальних i апiкальних (рис. 1) у середньому за перiод дослщжень на 7,3-16,3 %.
Обробiток базальних живщв перед висаджуванням 10 мг/л помошту та 15 мг/л 1МК сприяв достовiрному пiдвищенню укорiнюваностi базальних живщв на 13-14 %. Дисперсшним аналiзом пересiчно за роки дослщжень встановлено, що укорiнюванiсть живцiв, вдабраних у перiод масового цвтн-ня, визначали переважно фактором "зона пагона". Частка цього фактора, залежно вщ сорту, становила 31-55 %.
Кiлькiсть i довжина коренiв укоршених базальних живцiв, заготовле-них у перюд масового цвтння, достовiрно переважала аналопчш показники
живцiв медiальних i апiкальних. У розрахунку на один живець кшьюсть корешв першого порядку в контрольному варiантi в середньому становила, за-лежно вщ сорту, 38-47 шт., сумарна довжина корешв першого порядку -319,9-402,6 см. Оброблення 1МК з концентращею 15 мг/л достовiрно збшь-шувала кiлькiсть коренiв першого порядку, максимально на 9 шт., а сумарну довжину корешв першого порядку - до 404,3-453,8 см. Концентращя помош-ту в 10 мг/л ктотно збшьшувала кiлькiсть коренiв першого порядку, максимально до 15 шт., а сумарну довжину корешв першого порядку - до 440,1497,1 см. Домшуючий вплив на формування корешв на живцях спричинив фактор "зона пагона". Частка його впливу на кшьюсть корешв першого порядку становила, залежно вщ сорту, 26-55 %, а на сумарну довжину корешв першого порядку - 32-85 %.
90-
А - зона пагона;
В - росторе гулю вал ьна речовина;
С - кон центра ш я
росторегулювально! речовини;
^ ., „, А В, АС, ВС, ABC - взашод1я фактор! в _ *Aól%
Рис. 1. Укоршюватсть живщв сорту Великоплiдна, заготовлених у nepiod масового цвШтня
Сумарний прирют надземно! частини укоршених базальних живцiв ic-тотно перевищував прирicт медiальних й ашкальних живцiв i становив у середньому 13,5-16,8 см у контрольному варiантi. Залежно вщ сорту, викорис-тання 10 мг/л помонiту та 15 мг/л 1МК сприяло доcтовiрному збiльшенню приросту, вiдповiдно до 23,5-27,5 см та 20,0-24,8 см. На довжину приросту живщв, заготовлених у перюд масового цвтння, значний вплив мав фактор "зона пагона" - 38-49 %. У перюд штенсивного росту паготв укоршювашсть медiальних i ашкальних живщв протягом перюду дослщжень була доcтовiр-но вищою тж укорiнюванicть базальних живцiв, i становила вщповщно 82,985,5 та 79,4-80,5 % (рис. 2).
1стотному шдвищенню вкорiнюваноcтi медiальних i апiкальних живщв сприяло використання 20 мг/л помотту та 25 мг/л 1МК. Оброблення медь альних i ашкальних живщв 20 мг/л помошгу спричинила шдвищення !х вко-
ршюваност на 10-12 %, а 25 мг/л - на 13-14 %. Багатофакторним диспер-сiйним аналiзом встановлено, що на вкорiнюванiсть живцiв, заготовлених у перюд iнтенсивного росту пагонiв, значний вплив мали фактори "зона пагона" i "концентращя росторегулювально! речовини". За роки дослiджень час-тка впливу фактора "зона пагона", залежно вiд сорту, становила 13-45 %о, а фактора "концентрацiя росторегулювально! речовини" - 16-35 %.
94п
Рис. 2. Укортювашсть живщв сорту Великоплiдна, заготовлених у перюд штенсивного росту пагошв
Кшьюсть i довжина корешв укорiнених медiальних i апiкальних жив-цiв за перiод дослiджень достовiрно переважала аналогiчний показник живщв базальних. Оброблення апiкальних живцiв 1МК концентращею 25 мг/л достовiрно збшьшувала кiлькiсть коренiв першого порядку (максимально на 11 шт.) та сумарну довжину корешв першого порядку (до 349,4-414,1 см). У медiальних живщв кшьюсть корешв першого порядку шдвищилась на 11 шт., а сумарна довжина корешв першого порядку - до 329,7-462,5 см. Оброблення ашкальних живщв помоштом iз концентращею 20 мг/л сприяла достовiрному збшьшенню кiлькостi коренiв першого порядку (на 18 шт.) та сумарно! довжини корешв першого порядку (до 396,9-454,2 см). У медiаль-них живщв ця концентращя ютотно збiльшувала кшьюсть коренiв першого порядку (на 19 шт.) i сумарну довжину корешв першого порядку (до 404,2516,7 см). На формування коренево! системи у живщв, заготовлених у перюд штенсивного росту пагошв, значний вплив мали фактори "зона пагона" i "концентращя росторегулювально! речовини". Частка впливу фактора "зона пагона" на кшьюсть корешв першого порядку становила 26-66 %, фактора "концентращя росторегулювально! речовини" - 13-37 %, а !х впливу на сумарну довжину корешв першого порядку - вщповщно 13-89 % та 5-34 %.
Сумарний прирют укорiнeниx мeдiaльниx i aпiкaльниx живщв, заго-товлeниx у пeрiод im^^m^TO росту пaгонiв, за вeсь терюд дослiджeнь був достовiрно вищим, порiвняно з aнaлогiчним показником живцiв бaзaльниx. Зaлeжно вiд сорту, сумарний прирют aпiкaльниx живцiв за пeрiод дослiджeнь становив 11,4-13,4 см, а мeдiaльниx - 16,0-19,1 см. Сeрeд кон^^ра^й, якi застосовували в цeй терюд, нaйбiльший i достовiрно вищий сумарний прирют зафжсовано для 20 мг/л помошту та 25 мг/л IMK. Сумарний прирiст ашкаль-ниx живщв у вaрiaнтi з 20 мг/л помошту становив у сeрeдньому за роки досль джeнь 23,1-24,2 см, з 25 мг/л IMK 17,8-19,3 см,, вщповщно, aмeдiaльниx -28,1-29,2 та 24,2-25,2 см. На прирют живщв, зaготовлeниx у терюд шгенсив-ного росту пaгонiв, нaйбiльшe вплинув фактор "зона пагона" - 58-77 %.
У пeрiод уповiльнeння росту пагошв ступiнь укорiнeння aпiкaльниx живщв ютотно пeрeвaжaв укорiнювaнiсть мeдiaльниx та бaзaльниx живцiв i, зaлeжно вщ сорту, становив у сeрeдньому за терюд дослiджeнь 53,5-60,1 %. Оброблeння росторeгулювaльними рeчовинaми живцiв, зaготовлeниx у терь од уповiльнeння росту пагошв, сприяла ютотному пiдвищeнню укорiнювa-ност лишe aпiкaльниx живцiв для сорпв Коралова i Kиïвськa садова 1. Дос-товiрного пiдвищeння укоршюваносп пiд час оброблeння живцiв сорту Вeли-коплiднa дослiджувaними концeнтрaцiями у дай пeрiод нe зaфiксувaли. Для сорту Коралова ютотному пiдвищeнню укоршюваносп aпiкaльниx живцiв сприяло використання 35 мг/л помошту, для сорту Кшвська садова 1-35 мг/л помошту i 40 мг/л IMK. На укоршюванють живщв, зaготовлeниx у пeрiод уповтьтення росту пaгонiв, нaйбiльшe вплинули фактори "зона пагона" - 1439 % i "концeнтрaцiя росторeгулювaльноï рeчовини" - 10-30 %.
Kiлькiсть i довжина aдвeнтивниx корeнiв укорiнeниx aпiкaльниx жив-цiв у пeрiод уповтьтення росту пaгонiв iстотно пeрeвaжaлa аналопчний по-казник у мeдiaльниx i бaзaльниx живцiв. У розрaxунку на один живeць кшь-кiсть корeнiв пeршого порядку в aпiкaльниx живщв становила 23-30 шт., за-лeжно вiд сорту, що на 5-7 шт. бiльшe, нiж у мeдiaльниx, та на 7-10 шт. - шж у бaзaльниx. Сумарна довжина корeнiв пeршого порядку на aпiкaльниx жив-цяx у розрaxунку на живeць становила 133,9-225,7, зaлeжно вщ сорту, що на 48-70 см бiльшe, порiвняно з мeдiaльними, та на 80 см бiльшe, порiвняно з базальними. Оброблeння aпiкaльниx живщв 40 мг/л IMK ютотно збшьшила кшькють корeнiв пeршого порядку (до 32-40 шт.), довжину корeнiв тершого порядкiв - до 221,4-259,7 см, а застосування 35 мг/л помошту - вщповщно до 37-44 шт. та 240,6-277,0 см. Дистерсшним aнaлiзом пeрeсiчно за роки досль джeнь встaновлeно, що кiлькiсть корeнiв тершого порядку зaлeжaлa пeрeвaж-но вщ фaкторiв "зона пагона" (13-48 %) та "концeнтрaцiя росторeгулювaльноï рeчовини" (17-34 %). Довжина корeнiв пeршого порядку зaлeжaлa здeбiльшо-го вiд фактора "зона пагона" (63-92 %).
Сумарний прирют укорiнeниx живцiв, зaготовлeниx з aпiкaльноï час-тини пагона, у терюд уповiльнeння росту пaгонiв, ютотно пeрeвaжaв прирiст мeдiaльниx i бaзaльниx живцiв. Зaлeжно вiд сорту, в сeрeдньому за пeрiод дослiджeнь ^й показник у aпiкaльниx живцiв становив для контрольного ва-рiaнтa 5,3-5,6 см. Ютотному збiльшeнню приросту aпiкaльниx живцiв сприяло використання 35 мг/л помошту - до 8,9-10,7 см i 40 мг/л IMK - до 7,8-8,3 см.
376
36ipHHK нayкoвo-тexнiчниx npa^
На формування приросту живщв, вiдiбраних у перюд уповiльнення росту па-гошв, дом^ючий вплив мав фактор "концентрацiя росторегулювально! ре-човини" (26-64 %). Висновки:
1. Оптимальними строками загот1вл1 живщв калини звичайно! сортав Вели-коплщна, Коралова, Ки!вська садова 1 е фази масового цвтння та штен-сивного росту пагошв.
2. Вищою здатшстю зелених живщв калини звичайно! до вкоршення харак-теризуеться сорт Ки!вська садова 1, пор1вняно 3i сортами Великоплщна i Коралова.
3. Живщ дoслiджуваних сoртiв iз рiзних зон пагона мають неоднакову вко-рiнюванiсть залежно вiд фенолопчно! фази. У перюд масового цвтння iстoтнo краще вкoрiнювалися живщ, загoтoвленi з базально! частини пагона, а в перюд штенсивного росту пагошв - з медiальнol та аткально! частин.
4. 1стотному пiдвищенню укoрiнюванoстi та покращенню росту базальних живцiв, вiдiбраних у перюд масового цвтння, сприяе оброблення 1МК у концентрацп 15 мг/л та 10 мг/л 10 %о калшно! сoлi НОК - помошту. Ви-користання для оброблення медiальних i апiкальних живцiв 1МК (25 мг/л) та помошту (20 мг/л) сприяло дoстoвiрнoму збiльшенню вкорь нюваност та кращому росту рослин.
Л1тература
1. Заборовский Е.П. О прорастании семян калины и гордовины / Е.П. Заборовский, Н.Н. Варасова // Ботанический журнал. - 1961. - Т. 46, № 8. - С. 1169-1171.
2. Андронов Н.М. Особенности развития всходов у некоторых видов калины / Н.М. Андронов // Лесное хозяйство : журнал. - 1953. - № 6. - С. 65.
3. Трофимов Т.Т. Особенности произрастания семян у калины обыкновенной / Т.Т. Трофимов // Вестник Московского университета. - 1959. - № 4. - С. 34.
4. Николаева М.Г. Справочник по проращиванию покоящихся семян / М.Г. Николаева, М.В. Разумова, В.Н. Гладкова. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - 348 с.
5. Солодухин Е.Д. Калина / Е.Д. Солодухин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1985. - 77 с.
6. Иващенко Н.Н. Выращивание посадочного материала и культура калины обыкновенной в Ленинградской области : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.01.03 / Н.Н. Иващенко, ЛТА. - Л., 1978. - 18 с.
7. Юсшевський 1.Р. Вщб1р i розмноження перспективних форм калини звичайно! (Viburnum opulus L.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 06.03.01 "Люо-в1 культури та фгтомелюращя" / 1.Р. Юсшевський, УкрДЛТУ. - К., 1994. - 25 с.
8. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження садових рослин в Люостепу Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.01.07 "Плод1вництво" / А.Ф. Балабак, НАУ. - К., 1995. - 46 с.
9. Крьстев М.Т. Особенности размножения калины обыкновенной сортовой зелёными черенками / М.Т. Крьстев, М.Н. Мельникова // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1988. - Вып. 151. - С. 31-35.
10. Негода О.В. Розроблення елеменпв технологи вирощування саджанщв ожини i калини з ¡зольованою кореневою системою в умовах швшчного Люостепу Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.07 "Плод1вництво" / О.В. Негода, НАУ. - К., 1995. - 25 с.
11. Андр1енко М.В. Введення в культуру, вирощування малопоширених плодових i ягщ-них культур в Полюа i Люостепу Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.01.07 "Плод1вництво" / М.В. Андр1енко, УкрДЛТУ. - К., 1993. - 51 с.
12. Тарасенко М.Т. Новая технология размножения растений зелёными черенками : метод. пособ. / М.Т. Тарасенко и др. - М. : Изд-во ТСХА, 1968. - 68 с.
Тысячный О.П. Влияние концентрации росторегулирующих веществ на укореняемость зелёных черенков калины обыкновенной
Установлена целесообразность заготовки черенков с базальной части побега в период массового цветения и их обработки перед высаживанием 15 мг/л, а также в период интенсивного роста побегов с медиальной и апикальной части побега и их обработки перед высаживанием 25 мг/л ИМК и 10 % раствором НОК в концентрации 20 мг/л.
Ключевые слова: калина обыкновенная, концентрация росторегулирующих веществ, строк черенкования, метамерность побега.
Tysyachny O.P. Influence of physiologically active substances on the taking root of green handles of water elder
The expediency is determined to prepare cuttings from the basal part of a shoot in the period of total flowering and treat them with 15 mg/l of IBA and 10 %o-solution of NAA (concentration 10 mg/l) before planting as well as cuttings from medial and apical parts of a shoot in the period of intensive growth and treat them with 10 %-solution of NAA (concentration 20 mg/l).
Keywords: water elder, concentration of growth regulator, date of cutting, shoot structure.
