CC BY
11
УДК 616-089.5-031.81:618.1-089:616-072.1:612.018
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.3.181876
В.В. Халiмончuк, О.М. Клигуненко
ВПЛИВ КОМПОНЕНТ1В АНЕСТЕЗП НА ДИНАМ1КУ МАРКЕР1В СТРЕСУ ПРИ ЛАПАРОСКОП1ЧНИХ ОПЕРАЦ1ЯХ У ГШЕКОЛОГП
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ УкраИни»
кафедра анестезiологii, iHmeHcueHoi терапп та медицини HeeidmadHux cmaHie ФПО
(зав. - д. мед. н., проф. О.М. Клигуненко)
вул. В. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine of FPE
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Цитування: Медичт перспективы. 2019. Т. 24, № 3. С. 33-39 Cited: Medicni perspektivi. 2019;24(3):33-39
Ключовi слова: кортизол, глiкемiя, кетамт, декскетопрофен, пiсляоперацiйний бшь Ключевые слова: кортизол, гликемия, кетамин, декскетопрофен, послеоперационная боль Key words: Cortisol, glycemia, ketamine, dexketoprofen, postoperative pain
Реферат. Влияние компонентов анестезии на динамику маркеров стресса при лапароскопических операциях в гинекологии. Халимончик В.В., Клигуненко Е.Н. Хирургическая травма вызывает стрессовую реакцию в организме и представляет собой сложный каскад нейроэндокринных, метаболических, коагу-ляционных, воспалительных и иммунных реакций. Цель исследования: оценить влияние комбинированного интраоперационного применения кетамина в субнаркотических дозах и декскетопрофена на интенсивность болевого синдрома и динамику стрессового ответа при проведении лапароскопических оперативных вмешательств в гинекологии. Обследовано 45 пациенток гинекологического профиля, которым проводились плановые лапароскопические оперативные вмешательства в условиях тотальной внутривенной анестезии (ТВА) с искусственной вентиляцией легких с использованием пропофола и фентанила. В зависимости от схемы интра-операционного обезболивания пациентки были разделены на две группы, сопоставимые по возрасту, антропометрическим данным, функциональному состоянию, продолжительности анестезии и оперативного вмешательства. Пациенткам I группы (n=25) проводилась стандартная ТВА; II группы (n=20) - ТВА с добавлением субнаркотических доз кетамина (до 0,5 мг/кг) и однократным введением декскетопрофена (50 мг) за 30 минут до окончания операции. Уровень кортизола и глюкозы крови определяли до индукции в анестезию, после окончания основного этапа операции, через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационного болевого синдрома оценивали по визуальной аналоговой шкале через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационной боли, концентрация кортизола в крови были ниже (р<0,05) через 2 часа после операции при комбинированном интраоперационном применении кетамина в субнаркотических дозах и декскетопрофена. Различий в уровне глюкозы между группами на этапах исследования не выявлено. Комбинированное интраоперационное применение субнаркотических доз кетамина и декскетопрофена в конце операции обеспечивает стресс-протективный эффект, что подтверждается быстрой нормализацией уровня кортизола в сыворотке крови, стабильным уровнем гликемии после операции и проявляется низким уровнем послеоперационного болевого синдрома.
Abstract. Influence of components of anesthesia on dynamics of stress markers in gynecological laparoscopic surgery. Khalimonchyk V., Klygunenko O. Surgical procedures are associated with a complexity of stress response characterized by neurohumoral, immulogic, and metabolic alterations. Objective: to evaluate the effect of combined intraoperative use of ketamine in low subnarcotic doses and dexketoprofen on intensity of the pain syndrome and dynamics of the stress response in gynecological laparoscopic surgery. A total of 45 patients scheduled for laparoscopic gynecological surgery under total intravenous anesthesia (TIA) were examined randomly and divided into 2 groups. Demographic characteristics, anthropometric data, functional status, duration of surgery and anesthesia were similar in all groups. Group 1 (n=25) patients received total intravenous anesthesia (TIVA) with propofol and fentanyl. Group 2 (n=20) patients received TIVA with additional administration of subanesthetic doses of ketamine and a single administration of 50 mg of dexketoprofen 30 minutes before the end of the surgery. Cortisol and blood glucose levels were evaluated before induction into anesthesia, after the main stage of operation, 2 and 24 hours after surgery. The intensity of postoperative pain was evaluated by VAS in 2 and 24 hours after surgery. The intensity of postoperative pain, concentration of serum cortisol 2 hours after surgery were significantly lower (p <0.05) in patients of group 2,
compared to control (p<0,05). Differences of blood glucose levels between groups at the stages of the study were not identified. Combined intraoperative use of subanesthetic doses of ketamine and dexketoprofen at the end of the surgery provides a stress-protective effect. This is confirmed by the rapid normalization of serum cortisol levels and stable blood glucose levels after surgery and is manifested by a low level of postoperative pain syndrome.
Хiрургiчна травма викликае стресову реакщю в органiзмi та представляе собою складний каскад нейроендокринних, метаболiчних, коагу-ляцшних, запальних та iмунних реакцш, як тдвищують здатнють оргашзму до вщновлення. Ця стереотипна багаторiвнева вщповщь на стрес модифшуеться ендогенними факторами, такими як вш, стать, попереднш стан здоров'я, геном, i екзогенними факторами, як включають тип, три-валiсть та iнвазивнiсть хiрургiчного втручання, анестезiологiчне забезпечення, iнфузiйну тера-тю, iнтенсивнiсть пiсляоперацiйного больового синдрому (ПБС) тощо. Взаемодiя мiж ендогенними й екзогенними факторами зумовлюе мш-ливiсть пiсляоперацiйних результатiв i траек-торiй одужання [12, 13].
На цей час доведено патогенний характер хiрургiчноi стрес-вщповщ, що значно попршуе перебiг пiсляоперацiйного перiоду та подовжуе час реабштаци пацiентiв. Хiрургiчна стрес-вщ-повiдь стае основною причиною шсляопера-цшно! дисфункци рiзних органiв i систем, що диктуе необхiднiсть пошуку пiдходiв до його корекцп [2]. У зв'язку з цим обмеження вира-женостi х1рурпчно! стрес-вiдповiдi стае одним з провщних завдань анестези та шсляоперацшно! штенсивно! терапп [6].
Реакщя на «стрес» починаеться з активацп п-поталамо-гiпофiзарно-наднирковоl оа й симпатично! нервово! системи через аферентнi нерви з мюця пошкодження тканини [14]. Це призводить до тд-вищення секреци адренокортикотропного гормону, кортизолу, катехоламiнiв та медiаторiв запалення.
Роль кортизолу в стресових ситуащях полягае в тимчасовому збшьшенш вироблення енерги за рахунок обмеження процешв, якi не потрiбнi для негайного виживання [8]. Кортизол шдвищуе рiвень глюкози внаслiдок глюконеогенезу, при-гнiчуе iмунну систему, пiдвищуе метаболiзм жирiв, бiлкiв i вуглеводiв [5].
Звичайш механiзми, якi пiдтримують гомео-стаз глюкози, стають неефективними в тсляопе-рацiйному перiодi. Пiдвищений рiвень кортизолу веде до розвитку шсулшорезистентност й гшер-глшеми, якi мають значний вплив на процеси загоення рани i призводять до тдвищення захворюваностi та смертностi пiсля операцп [4].
Кортизол е одним з найбшьш часто викорис-товуваних маркерiв рiвня адаптивно! вiдповiдi (стресу). Концентращя кортизолу в плазмi може
зростати в 2-10 pa3iB пiсля i^^^n в анестезiю, пiд час операцп та в тсляоперацшному перiодi й повертатися до нормальних значень протягом 24 годин пiсля операцп'; однак, залежно вiд тяж-костi ирурпчно" травми, може залишатися тдви-щеною протягом 72 годин [1]. Встановлено, що стyпiнь пiдвищення рiвня кортизолу в кровi в цiломy пропорщйний тяжкостi травми. 1снуе чгг-кий взаемозв'язок мiж хiрyргiчним стресом та рiв-нем кортизолу в пащенпв, яю зазнали хiрyргiчних втручань [8].
Бшь - один з наслщюв гостро' травми - може брати участь у реалiзацii та шдтриманш стрес-реакцп на хiрyргiчнy травму. Адекватний контроль болю не може бути досягнутий без нормалiзацii гормонального гомеостазу. Секре-цiя кортизолу тд час стресово' реакци, не пов'я-зано' з болем, може вщвернути увагу вiд одно-часного больового стимулу, тим самим пригш-чуючи бiль, тодi як секрецiя кортизолу у вщпо-вiдь на бшь (тобто коли бшь е стресором) може посилити вщчуття болю i зумовити формування стану страху на основi пам'ятi про бiль [3]. Крiм того, iндyкованi болем рефлекторш реакци можуть призводити до порушення легенево', iмyнологiчноi i метаболiчноi функцш. Таким чином, полегшення гострого болю може також знизити реакцiю на операцшний стрес i полш-шити результати лшування.
Мета дослiдження - оцшити вплив комбшо-ваного iнтраоперацiйного застосування кетамiнy в субнаркотичних дозах та декскетопрофену наприкiнцi операцii на штенсивнють больового синдрому та динамiкy стресовоi вiдповiдi при проведеннi лапароскопiчних оперативних втручань у гшекологи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
На базi ТОВ Ендотехномед медичний центр «Ктшка Гарвю» (головний лiкар д.мед.н., про-фесор Березницький Я.С.) у перюд з 2015 по 2017 рш обстежено 45 пацiенток вiком вщ 21 до 60 рокiв (середнш вiк 41,1±2,1 року). Критерii включення в дослiдження: вiк вiд 20 до 60 роюв, проведення планового оперативного втручання в гiнекологii лапароскошчним методом в умовах тотальноi внyтрiшньовенноi анестезii (ТВА) зi штучною вентилящею легенiв (ШВЛ). Критерii виключення з дослщження: декомпенсована екс-трагенiтальна патолопя, онкологiчна патологiя, цукровий дiабет, ппертиреоз, психiчнi
захворювання (шизофрешя, гострий психоз), шд-вищена чутливiсть до препарапв, що засто-совуються пiд час анестезiологiчного забезпечен-ня, конвеpсiя оперативного втручання, вщмова пацieнтки брати участь у дослщжент на будь-якому з етатв.
Таблиця 1
Загальна характеристика пащенток за групами (M±m)
Показник Група I (n=25) Група II (n=20)
BiK (роюв) 40,9±3,53 41,0±3,58
Вага (кг) 68,31±4,87 67,0±6,04
Зр1ст (см) 163,34±2,26 163,81±2,57
1МТ 25,67±1,91 24,9±1,99
ASA I / II 3 / 22 1 / 19
Тривалкть операци, хв. 118,75±11,81 119,05±16,56
Тривалкть загальноК анестезй, хв. 134,44±12,86 131,90±16,71
За вшом, антропометричними даними, функ-цiональним станом, тривалютю анестезй та оперативного втручання групи не вiдpiзнялися (табл. 1).
Вшм пацieнткам оперативне втручання про-водилося в умовах ТВА зi ШВЛ iз застосуванням пропофолу та фентанiлу. Iндукцiя в анестезда, м'язова pелаксацiя, iнтубацiя трахе! та ШВЛ проводились за загальноприйнятою методикою. Залежно вiд схеми штраоперацшного знеболю-вання жшки випадковим чином були розподшеш на двi групи. Пащенткам I групи (n=25) про-водилася стандартна ТВА; II групи (n=20) - ТВА з додаванням кетамшу (0,3-0,5 мг/кг) до pозpiзу шкipи i повторним болюсним введенням (0,20,3 мг/кг) через 30-40 хвилин та одноразовим введенням декскетопрофену (50 мг) за 30 хвилин до закшчення операци. Швидкiсть шфузп пропофолу коригували для шдтримки щльового зна-чення бiспектpального iндексу (BIS) в межах 4055. 1нфузда пропофолу припиняли в кшщ операци перед накладенням останшх швiв на шкipу. Нейром'язовий блок тдтримували введенням недеполяризуючих мiоpелаксантiв у рекомендо-ваних дозах.
Пiд час операци проводився мониторинг ЕКГ, частоти серцевих скорочень (ЧСС), нешвазивне вимipювання аpтеpiального тиску (АТ), пульсок-симетpiя (SpO2), капногpафiя (EtCO2). Глибину анестезй контролювали за допомогою BIS-iндексу (монiтоp BISX Module, BIS™ Covidient, США), глибину нейро-м'язового блоку - TOF-мошто-рингу (TOF-Watch®SX, Organon, Ipландiя).
Пiсляопеpацiйне знеболювання в ушх групах здiйснювали введенням декскетопрофену. Для
кшьюсно! оцiнки болю використовували моди-фiковану вiзуальну аналогову шкалу (ВАШ). Базовою метою було тдтримання ПБС меншим за 3 бали. Концентрацда кортизолу в сиpоватцi кpовi визначали методом твердофазного iмуно-ферментного аналiзу з використанням стандарт-них набоpiв (Cortisol ELISA, DRG Шмеччина) вiдповiдно до шструкцп виробника. Вмют глю-кози визначали ферментним методом.
Точки контролю: 1-й етап - до ingrain в анестезда, 2-й етап - тсля заюнчення основного етапу операци, 3-й етап - через 2 години тсля операци, 4-й етап - через 24 години тсля операци.
Для визначення регионально! норми обсте-жено 20 жiнок вiком 39,8±3,5 року без тяжких хpонiчних захворювань.
Етичш аспекти роботи затвеpдженi на засщанш комюп з питань бюмедично! етики ДЗ «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Украши» (протокол № 2 вщ 12.02.2015 р.).
Статистичний аналiз первинно! бази даних проводили з використанням методiв парамет-рично! та непараметрично! статистики. Пеpевip-ку нормальносп pозподiлу кiлькiсних показникiв проводили iз застосуванням кpитеpiю Колмогорова-Смирнова. Кшьюсш данi з нормальним pозподiлом представлен у виглядi середньо! арифметично! i стандартного вiдхилення (M±Sd). Розподiл, вщмшний вiд нормального, описували за допомогою медiани (Ме) та iнтеpкваpтильного розмаху (25%; 75%). Для статистичного аналiзу
застосовували метод Краскела-Уоллюа, U-тест Манна-YÏTHÎ, критерiй Вiлкоксона. Статистично вiрогiдним вважали значення p<0,05. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ Показники, що отримали в ходi дослiдження, порiвнювали з показниками здорових добро-вольцiв (референтш значення), якi були прийнятi за норму. Також проводили мiжгрупове порiв-няння отриманих результатiв (табл. 2).
Вихщний рiвень кортизолу сироватки кровi становив 150,0 (124,6; 162,0) нг/мл у пащенток I групи та 184,6 (105,8; 352,1) - II групи, що було
нижчим за референтш значення. При мiжгру-повому порiвняннi достовiрних вiдмiнностей у концентращях кортизолу не виявлено.
Пiсля завершення основного етапу операцiï спостерiгалося достовiрне пiдвищення вмiсту кортизолу в пащенток обох груп. Так, при застосуванш стандартноï ТВА рiвень гормона перевищував вихiднi показники та норму вщпо-вiдно на 114,9% i 64,4%, а при штраоперацш-ному введенш кетамiну в якостi адюванта - на 114,1% та 101,5%. Вiрогiдних вщмшностей мiж групами не визначалось.
Таблиця 2
Динамика р1вня маркер1в стресу на етапах дослiдження
Етап Група I (n=25) Група II (n=20) Референтн1 значення
Кортизол, нг/мл
1 150,0 (124,6; 162,0) 184,6 (105,8; 352,0) 196,15 (141,67; 306,43)
2 322,4 (211,9; 360,3)# 395,3 (187,1; 482,9)#
3 398,7 (345,7; 495,5)# 292,5 (194,3; 417,9)*
4 262,3 (143,6; 317,9)# 185,7 (170,4; 303,3)
Глюкоза, ммоль/л
1 3,8 (3,7; 4,5) 4,30 (4,2; 4,8) 4,82 (3,78; 5,10)
2 4,9 (4,6; 5,7)# 5,62 (5,3; 6,5)#
3 5,6 (5,1; 6,3)# 5,2 (4,6; 5,9)
4 5,0 (4,3; 6,4)# 4,3 (3,5; 5,4)
Прим1тки: * р<0,05 - порiвняно ]шж групами; # р<0,05 - пор1вняно з 1 етапом.
Через двi години пiсля операцiï в пащенток контрольноï групи зберiгалась тенденцiя до подальшого зростання концентрацiï кортизолу в сироватщ кровi. Вмiст кортизолу збшьшувався на 23,7% порiвняно з попередшм етапом та вiрогiдно перевищував вихщш значення на 165,8%, норму - на 103,3%. У той же час, на rai комбшованого штраоперацшного застосування кетамiну в субнаркотичних дозах та декскето-профену наприкiнцi операцп рiвень кортизолу знижувався на 26,0% вщ попереднього етапу та недостовiрно перевищував вихiднi та референтнi значення на 58,5% i 49,1% вщповщно. Разом з тим, вмют кортизолу в пащенток II групи був вiрогiдно нижчим на 26,6% порiвняно з контрольною групою.
На 1 добу тсля операцп в I грут пащенток концентращя кортизолу вiрогiдно знижувалася
на 34,2% проти попереднього етапу, але перевищувала (р<0,05) дооперацiйнi та референтш показники (на 74,8% i 33,7% вщповщно). У пащенток II групи вмют кортизолу зменшу-вався на 36,5% (р>0,05) проти попереднього етапу та повертався в межi вихщних значень.
Рiвень глiкемiï у пащенток I та II груп до оперативного втручання вiрогiдно не в^^знявся i становив 3,8 (3,7; 4,5) i 4,3 (4,2; 4,8) ммоль/л вщповщно. Це було нижчим за референтш значення на 22,0 % та 10,8% вщповщно (p>0,05). Достовiрних вщмшностей мiж групами за рiвнем глюкози на етапах дослщження ми не виявили.
На rai стандартноï ТВА протягом 2-го та 3-го етатв вщбувалося пщвищення концентрацiï глюкози. Так, тсля закшчення травматичного етапу рiвень глiкемiï був вищим на 30,1% проти вихщних даних та на 1,45% проти норми. Через
2 години тсля операци вмют глюкози збшь-шувався на 13,9% nopÎB^HO з попереднiм етапом та BÎpor^HO перевищував вихiднi значення i норму на 48,1% та 15,6% вщповщно. На 1 добу тсля операци вмют глюкози знижувався на 9,7% вщ попереднього етапу, але перевищував доопе-рацiйний на 33,8% та на 4,36% норму (p>0,05).
При комбшованому iнтраоперацiйному за-стосуваннi субнаркотичних доз кетамiну та декскетопрофену тсля травматичного етапу операци вмют глюкози вiрогiдно зростав на 30,7%, що перевищувало референтнi показники на 16,6%. На наступних етапах вiдбувалось поступове зниження рiвня глiкемiï до вихщних значень. Так, через 2 години тсля операци кон-центрацiя глюкози у кровi зменшилася на 7,7% вщ попереднього етапу, проте перевищувала дооперацiйний рiвень та норму на 20,7% i 7,68% вщповщно. Через 24 години тсля операци вмют глюкози вiрогiдно знизився (на 17,5%) проти попередтх значень до вихщного рiвня, переви-щуючи норму на 11,2% (p>0,05).
До операцiï в пащенток обох груп больовий синдром був вщсутнш. Через 2 години тсля операци в пащенток контрольноï групи спосте-ртався слабкий бшь у спокоï i помiрний при рухах (2,8 (1,6; 3,5) бала та 3,3 (2,5; 4,3) бала вщповщно). У пащенток II групи на rai комб> нованого штраоперацшного застосування кета-мшу в субнаркотичних дозах та декскетопрофену рiвень болю становив 1,0 (0; 1,5) бал у спо-raï i 2,0 (1,0; 2,1) бали при рухах, що свщчило про вщсутнють болю в споко1' i слабкий бшь при рухах. У цшому, штенсивнють ПБС за ВАШ у II груш була вiрогiдно нижчою (на 64,3% у споко1' та 39,4% при рухах) порiвняно з I групою. Рiвень болю в споко1' та при рухах через 24 години тсля операци мiж групами статистично значущо не в^^знявся i становив 1,4 (1,0; 2,0) i 2,0 (1,5; 2,6) вщповщно в пащенток I групи та 1,0 (1,0; 1,8) i 1,5 (1,0; 2,2) - II групи. Час до першого введення анальгетика в пащенток I групи становив 26,9±1,8 хвилини, у II груш анальгетик було введено через 234,3±29,2 хвилини (р<0,05).
Загальна анест^я повнютю не усувае стрес-вщповщь внаслщок хiрургiчноï травми, оскiльки гшоталамус i гiпофiз реагують на шкiдливi по-дразники навiть при глибокому рiвнi анестезiï, проте може ïï обмежувати [9].
Пiдвищення концентраци кортизолу в сиро-ватцi кровi пiд час операцiï вiдбувалось неза-лежно вiд схеми знеболювання. Найбшьш iмо-вiрна причина цього - неможливють забезпе-чення абсолютно!' нейровегетативно1' блокади застосовуваними анестетиками, а в пащенток II
групи, можливо, ще й через симпатомiметичну дiю кетамiну.
Максимальне пiдвищення проти вихщного рiвнiв кортизолу та глюкози в пащенток при використант стандартноï ТВА через 2 години тсля операци ми пов'язуемо з поновленням больовоï iмпульсацiï та активацiею симпатичного компонента вегетативноï нервовоï системи внаслiдок короткочасносп знеболюючого ефекту фентанiлу та вщсутносп попереджуючоï анал-гезiï [7]. Це шдтверджувалося формуванням помiрного та сильного пюляоперацшного болю та необхiднiстю в «ря^вному» знеболюваннi вже в першi години пiсля операцiï. Таким чином, при проведент стандартноï ТВА з використанням пропофолу й опю1дов мае мюце недостатнiсть пiслянаркозноï аналгезiï. Зниження концентраци маркерiв стресу вiдбувалося на 1 добу тсля операци i супроводжувалося зниженням штен-сивностi болю за ВАШ, що свщчило про достатнш рiвень аналгезiï.
На rai комбшованого iнтраоперацiйного вико-ристання субнаркотичних доз кетамiну та декскетопрофену наприкшщ операцiï зниження вмiсту кортизолу i глюкози спостерталось вже через 2 години тсля операци, а через 24 години 1х концентращя досягала вихщного рiвня. Це супроводжувалося вщсутнютю больового синдрому на етапах дослщження, свiдчило про адекватне пюляоперацшне знеболювання та доводило ефективнiсть застосовуваноï схеми знеболювання.
Аналiз динамiки ПБС виявив, що комбшоване iнтраоперацiйне застосування субнаркотичних доз кетамiну та декскетопрофену наприкшщ операци значно подовжувало тривалiсть без-больового перiоду порiвняно з контрольною групою. Аналгетичт властивостi субнаркотичних доз кетамiну пiдтвердженi в багатьох клшчних випробуваннях [10] та зумовлет по-слабленням центральноï сенситизацiï, що викли-кана пошкодженням тканин, i зниженням роз-витку толерантностi до опю1дов. Нестероïднi про-тизапальнi препарати не мають прямого впливу на класичну реакщю стресу, але ддать на синтез метаболiтiв арахiдоновоï кислоти, яю беруть участь у рiзних стадiях реакцiï стресу [11].
ВИСНОВКИ
1. Комбшоване штраоперацшне застосування субнаркотичних доз кетамшу та декскетопрофену наприкшщ операци забезпечуе стрес-про-тективний ефект, що тдтверджуеться швидкою нормалiзацiею рiвня кортизолу в сироватцi кровi та сталими показниками глiкемiï тсля операци.
2. Використання кетамiнy в сyбнаркотичниx дозаx та декскетопрофенy наприкшщ операцiï в сxемаx iнтраоперацiйного знеболювання забез-печye низький рiвень больового синдрому в ранш термiни тсля лапароскопiчниx операцiй y гiнекологiï.
Стаття е дисертацiйною, виконана вiдповiдно до плану НДР кафедри анестезюлоги, штен-
сивно1' терапiï та медицини невiдкладниx станiв ФПО ДЗ «ДМА МОЗ Украши»: «Органопротек-торнi теxнологiï y знеболюванш, iнтенсивнiй терапiï та невiдкладниx станаx y xвориx рiзниx вшовж категорiй на догоспiтальномy та госш-тальному етапаx» (державний реeстрацiйний № 0113U006504).
СПИСОК ЛIТЕPAТУPИ
1. Applications of steroid in clinical practice: a review / Shaikh S. et al. ISRN Anesthesiol. 2012. Vol. 2012. ID 985495.
DOI: http://dx.doi.org/10.5402/2012/985495
2. A nationwide analysis of the use and outcomes of epidural analgesia in open colorectal surgery / W. J. Halabi et al. J Gastrointest Surg. 2013. Vol. 17, No. 6. P. 11301137. DOI: https://doi.org/10.1007/s11605-013-2195-4
3. Colloca L., Benedetti F. Nocebo hyperalgesia: how anxiety is turned into pain. Curr Opin Anaesthesiol. 2007. Vol. 20, No. 5. P. 435-439.
DOI: https://doi.org/10.1097/aco.0b013e3282b972fb
4. Insulin resistance, glycemia and cortisol levels in surgical patients who had preoperative caloric load with amino acids / M. Jovanovski-Srceva et al. Pril (Makedon Akad Nauk Umet Odd Med Nauki). 2015. Vol. 36, No. 3. P. 61-70. DOI: https://doi.org/10.1515/prilozi-2015-0079
5. Metabolic stress response attenuate by oral glucose preoperatively in patient underwent major surgery with general anesthesia / I. M. G. Widnyana et al. Int J Anesth Pain Med. 2017. Vol. 3, No. 1. P. 1-5. DOI: https://doi.org/10.21767/2471-982x.100015
6. Nau C. From preemptive to preventive analgesia. Anaesthesist. 2013. Vol. 62, No. 10. P. 787-788. German. DOI: 10.1007/s00101-013-2250-2
7. Persistent postsurgical pain in a general population: prevalence and predictors in the Troms0 study / A. Johansen et al. Pain. 2012. Vol. 153, No. 7. P. 13901396. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pain.2012.02.018
8. Relationship between surgical stress and serum Cortisol level: a comparative study among elective and emergecive surgery / R. Venkata Ramudu et al. IAJPR. 2015. Vol. 5, No. 12. P. 3759-3764.
9. Velickovic I., Yan J., Grass J. A. Modifying the neuroendocrine stress response. Semin Anaesth Perioper Med Pain. 2002. Vol. 21, No. 1. P. 16-25. DOI: https://doi.org/10.1053/sane.2002.30675
10. Role of ketamine in acute postoperative pain management: a narrative review / B. M. Radvansky et al. Biomed Res Int. 2015. Vol. 2015. ID 749837. P. 749837. DOI: http://dx.doi.org/10.1155/2015/749837
11. The effect of anesthesia type on stress hormone response: comparison of general versus epidural anesthesia / K. Kahveci et al. Niger J Clin Pract. 2014. Vol. 17, No. 4. P. 523-527. DOI: https://doi.org/10.4103/1119-3077.134058
12. The hyperglycemic response to major noncardiac surgery and the added effect of steroid administration in patients with and without diabetes / B. B. Abdelmalak et al. Anesth Analg. 2013. Vol. 116, No. 5. P. 1116-1122. DOI: https://doi.org/10.1213/ane.0b013e318288416d
13. The surgically induced stress response / C. C. Fin-nerty et al. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 2013. Vol. 37, No. 5. P. 21-29.
DOI: https://doi.org/10.1177/0148607113496117
14. Ulrich-Lai Y. M., Herman J. P. Neural regulation of endocrine and autonomic stress responses. Nat Rev Neurosci. 2009. Vol. 10, No. 6. P. 397-409. DOI: https://doi.org/10.1038/nrn2647
REFERENCES
1. Shaikh S, Verma H, Yadav N, Jauhari M, Bul-langowda J. Applications of steroid in clinical practice: a review. ISRN Anesthesiol. 2012;2012:985495. doi: https://doi.org/10.5402/2012/985495
2. Halabi WJ, Jafari MD, Nguyen VQ, Carmi-chael JC, Mills S, Stamos MJ, et al. A nationwide analysis of the use and outcomes of epidural analgesia in open colorectal surgery. J Gastrointest Surg. 2013;17(6):1130-7. doi: https://doi.org/10.1007/s11605-013-2195-4
3. Colloca L, Benedetti F. Nocebo hyperalgesia: how anxiety is turned into pain. Curr Opin Anaesthesiol. 2007;20(5):435-9.
doi: https://doi.org/10.1097/aco.0b013e3282b972fb
4. Jovanovski-Srceva M, Kuzmanovska B, Mojso-va M, Kartalov A, Shosholcheva M, Temelkovska-Steva-noska M, et al. Insulin resistance, glycemia and Cortisol levels in surgical patients who had preoperative caloric load with amino acids. Pril (Makedon Akad Nauk Umet Odd Med Nauki). 2015;36(3):61-70. doi: https://doi.org/10.1515/prilozi-2015-0079
5. Widnyana IMG, Senapathi TGA, Aryabian-tara IW, Wiryana M, Sinardja K, Budiarta IG, et al. Metabolic stress response attenuate by oral glucose preoperatively in patient underwent major surgery with general anesthesia. Int J Anesth Pain Med. 2017;3:1. doi: https://doi.org/10.21767/2471-982x.100015
6. Nau C [From preemptive to preventive analgesia]. Anaesthesist. 2013;62(10):787-8. German. doi: 10.1007/s00101-013-2250-2.
7. Johansen A1, Romundstad L, Nielsen CS, Schirmer H, Stubhaug A. Persistent postsurgical pain in a general population: prevalence and predictors in the Troms0 study. Pain. 2012;153(7):1390-6. doi: https://doi.org/10.1016/j.pain.2012.02.018
8. Venkata Ramudu R, Giridhar T, Mahendra T, Gou-tham RK, Rohith R. Relationship between surgical stress and serum cortisol level: a comparative study among elective and emergecive surgery. IAJPR. 2015;5(12):3759-3764.
9. Velickovic I, Yan J, Grass JA. Modifying the neuroendocrine stress response. Semin Anesth Perioper Med. Pain. 2002;21(1):16-25.
doi: https://doi.org/10.1053/sane.2002.30675
10. Radvansky BM, Shah K, Parikh A, Sifonios AN, Le V, Eloy JD. Role of ketamine in acute postoperative pain management: a narrative review. Biomed Res Int. 2015;2015:749837.
doi: http://dx.doi.org/10.1155/2015/749837
11. Kahveci K, Ornek D, Doger C, Aydin GB, Ak-soy M, Emre C, et al. The effect of anesthesia type on stress hormone response: comparison of general versus epidural anesthesia. Niger J Clin Pract. 2014;17(4):523-7. doi: https://doi.org/10.4103/1119-3077.134058
12. Abdelmalak BB, Bonilla AM, Yang D, Chow-dary HT, Gottlieb A, Lyden SP, et al. The hyperglycemic response to major noncardiac surgery and the added effect of steroid administration in patients with and without diabetes. Anesth Analg. 2013;116(5):1116-22. doi: https://doi.org/10.1213/ane.0b013e318288416d
13. Finnerty CC, Mabvuure NT, Ali A, Kozar RA, Herndon DN. The surgically induced stress response. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 2013;37(5 Suppl):21S-9S. doi: https://doi.org/10.1177/0148607113496117
14. Ulrich-Lai YM, Herman JP. Neural regulation of endocrine and autonomic stress responses. Nat Rev Neurosci. 2009;10(6):397-409.
doi: https://doi.org/10.1038/nrn2647
Стаття надшшла до редакцп 21.06.2019
♦
УДК 616.381-089.8-036.81-008.8-085:615.456 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2019.3.181877
О.В. Кравец ОЦЕНКА ЖИДКОСТНОГО БАЛАНСА
ПРИ РАЗНЫХ РЕЖИМАХ ИНФУЗИОННОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ ВЫСОКОГО ХИРУРГИЧЕСКОГО РИСКА С ОСТРОЙ АБДОМИНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
кафедра анестезиологии, интенсивной терапии и медицины неотложных состояний ФПО
(зав. - д. мед. н., проф. Е.Н. Клигуненко)
ул. В. Вернадского, 9, Днепр, 49044, Украина
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Anesthesiology, intensive care medicine and emergency conditions FPE
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Цитирование: Медичш перспективы. 2019. Т. 24, № 3. С. 39-45 Cited: Medicni perspektivi. 2019;24(3):39-45
Ключевые слова: целенаправленный режим, рестриктивный режим, инфузионная терапия, водный баланс, острая абдоминальная патология, высокий хирургический риск
Ключовi слова: цшеспрямований режим, рестриктивний режим, тфузшна тератя, водний баланс, гостра абдомтальна патологiя, високий хiрургiчний ризик
Key words: goal-directed regimen, restrictive regimen, infusion therapy, water balance, acute abdominal pathology, high surgical risk
