CC BY
13
ш залози (так зваш репродуктивш мппеш). Cьoгoднi видктяють дв! велика груди оргашв-чпшеней - репродуктивш та нсрспродуктивгп, причому до друго! належать:
- серцево-судинна та юстково-м'язова систе-ми;
- шыра 1 волосся;
- уретра 1 сечовий \iixyp:
- мозок;
- товста кишка 1 печшка;
тобто, за сучасними уявленнями, практично вел органи 1 системи оргашзму жшкн перебува-ють тд контролем статевих гормошв. Саме це зумовлюе ргзномаштшеть та багато гран н \ сть КЛ1Н1ЧН01 симптоматики гормонодсф| цитних стан I в. пов'язаних як з вшовими змшами, так 1 ятрогенними.
Численш дослщження, проведен! науковця-ми, свичать про те, що шклра. волосся та сли-зова гпхви перебувають гад контролем статевих гормошв протягом усього життя, оскшьки тут хпстяться спсциф|чн1 сстрогснн I та прогестеронов! рецептори, а у шкф1 активно вщбу-ваеться метабол1зм сстрогсн1в, Пгд контролем естрогешв перебувають сальш залози I воло-сяга фол ¡кул и. клшши сгпдсрупсу 1 фюроблас-ти. Пров1дними чинниками, що впливають на структурний I функцюнальний стан шклри. е колаген, що визначае пружшеть шири, а також ппкозамшопикани 1 глшопротеши, яи, завдяки сво1м ушкальним п гроскотчним властивостям, впливають на !! тур гор.
Ведомо, що овар1альн1 гормони беруть участь у двох головних бюлопчних функщях ф1бро-бласт ¡в - у синтез! колагену 1 продукт! глюкоза-мшоппкашв. Естрогенн посилюють швидкють подкту кл1тин базального шару стимулюють синтез колагену, еластину та палуроново! кислота, знижують секрещю сальних залоз. Вияв-
лено, що:
- зниження змюту колагену в шкцз! вщбу-ваеться особливо швидко В1,дразу теля настан-ня менопаузи (у перил 5 роив - до 30 %);
- у колагенових волокнах шири ж ¡но к ¡з симптомами передчасно! менопаузи вщбувають-ся дегенеративш змши, характерш для шюри 50-60-р1чних жшок:
усе це, на думку автор ¡в. шдтверджуе зв'язок м1ж втратою сстрогснн'. i передчасним старш-ням шири. При вивченш впливу естрогешв на процеси старшня шклри встановлено, що хх нестача знижуе чптотичну актившеть кштин базального шару сш дерм! су. зменшуе синтез колагену 1 еластину, що е причиною зниження елас-тичносл шири. У значнш кшькоеп роб и авто-ри вивчали вплив дефщиту естрогену на якюш та кшыасш характеристики шгарного колагену 1 вм!ст у шир1 гл \ ко замшогл шаш в 1 переконли-во довели позитивний вплив гормонозамюно! терапп на щ процеси. Вважають, що виникнен-ня акне супроводжуеться зниженням кшькоеп естрогенових рецептор! в в уражених дшянках шгари , що дозволяе пояснити I вищу частоту виникнення дано! патологи у жшок з ПО€С.
Отже, зниження р!вня естрогешв суттево впливае на стан шири: вона стае тоншою, сух1-шою, бпьш чутливою, втрачае еластичшсть 1 пружшеть, швидше з'являються зморшки. Кр1м того, у жшок розвиток в!дносно1 пперан-дрогенп, внаслщок перенесено! оварюектоми, може призводити до виникнення тако! ширю! патологи: акне, себоре!, андрогенно! алопецп, ппертрихозу 1 навпъ прсутизму.
Отже, вищевикладене спонукае до необхщ-ност1 розробки нових, бпьш ефективних метод! в менеджменту шюрно! патолоп!'. що може виникати на фон! посто вар 1 ое ктом \ ч но го синдрому.
Вплив шпб1тор1в циклшзалежних кшаз на процеси прол!ферацу та апоптозу клпгин епщермшу хворих на псор1аз
Ольховська Ю.О.
Харшвський национальный медичний ушверситет ДКЛ ПЗ м. Харшв
За перюд з 2006 по 2008 рр. у пиарному вщ-дiлeннi ДКЛ ПЗ м. Харклв було обстежено 128 хворих на псор1аз у р1зних стащях та формах перебиу хвороби. Основну групу склалп 100 пащенпв. контрольну- 28 пащенпв. Клп-мч-на картина тяжкосн захворювання ощнювалася за ¡ндсксом площ! й тяжкосн переору псор1а-
тпчного процесу (РА81), що в середньому коли-вався В1д 18 до 20 одиниць.
Хворим на псор1аз основно! (25 особам) та контрольно! груп (16 особам) було проведено пстолопчне та \ му но г 1 стох 1 м 1 ч не дослщження шири до I гпеля комплексного лшування. До м-кування у хворих основно! та контрольно! гру-
1-2 (11)'2008
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
пи при пстолопчному дослщженш бюптаи в шири рядчпчаетьея виражений у ргзному ступе-ш гшеркератоз, осередковий паракератоз. 1му-HoricTOxiMiHHe дослщження було проведене у 10 хворих на ncopia3 ochobhoï групи. До лпсу-вання у ешдсрмга на vioici уражежл та вшьшн рлд висипань шклри була визначена висока екс-прсс1я ÎHri6iTopiB цикл1 нзалсжних кшаз - бшю в pl6, pl9, р2\, р53 (27-44 %), - як у прогресую-чий, так i в стащонаршй стадп ncopia3y. Ll,i результата дозволяють вщнести m бшки {р\6,р\9, р2\. р53) до СБ1ДК1Б порушення регул я mï юп-тинного циклу б сп1дср\пс1 у хворих на ncopia3, що ми врахували при проведенш комплексно! Tepaniï пащентам ochobhoï групи.
Пащенти групи контролю отримували стан-дартну Tcpaniio. яка включала:
- в нутр i ш н ьом я зо в i щ'екцц 10-в1дсоткового розчину глюконату кальщю;
- антипстамшш препарата;
- в!тамши В.. Вг, - внутр|шньом'язово через день, N 20;
- зовшшньо - салщилову 2-вщсоткову мазь, на тиру.
Основна група пащенпв на rai стандартно! Tepaniï (див. вище) отримувала препарат глу-токсим у вигляд1 вну тршшь о м я ^о в их i неки! й 1- ВI дсотко во го розчину по 1 мл, N 10.
Глутоксим - це новий клас лшарських речовин - тюпетишв, синтетичний аналог гексапептиду окисленого глутатюну, який синтезуеться у печшщ та приймае участь у т i о л - д и с у л ь ф i д н о m у oovii Hi у кл ¡тинах, Глутоксим збшыпуе кшьшсть окисленного глутатюну у по загс л i т и н но му npocTopi, pi вснь якого зменшуеться при патолопчних процесах у клггинах. Окислений глутатюн несе у co6i дисульфщш молекули, яю необхщш для активацп позаюптинних бюрсгуляторж та ïx рецептор! в. яю беруть участь у систем! контролю прол1фераци, дифс рс н lu юван ня та апоптозу кл1тин. Таким чином глутоксим вщновлюе
нормальну функцюнальну актившсть кгптин. Саме тому вш привернув нашу увагу та був залучений для корекцн ппсрпрол|фсративних процсав у rmcipi хворих на ncopia3.
От нка темшв зворотного розвитку захворю-вання проводилася за такими показниками:
- шфшьтращя;
- еритема;
- набряклють:
- лущения;
-сверблячка
- екскор1ащя.
У пащенпв ochobhoï групи вже на 4-5-й день л1кування значно зменшилася сверблячка, у хворих вщзначалося зниження еритеми й i нфктьтрацп шири у вогнищах ураження, а на 22-й день комплексно! Tepaniï щфшьтращя та еритема повнютю регресували. ГПсля закш-чення Tepaniï у вогнищах залишалася вторинна шгмснтащя. 1ндекс плоил й тяжкоеп nepe6iry псор!атичного процесу (PASI) шел я лiкyвaння становив 5,4 одиницг Перебування в CTanioHapi складало:
- для контрольно! групи пашени в -28 ± 0,5 л1жко-дшв;
- для ochobhoï групи пашенив. у курс кування яких був включений глутоксим. 22 ± 0,5 л1жко-дшв.
У результат проведених ri стол о ri ч них iMyHoricTOxiMÏ4HHx дослщжень, у хворих ncopia3 теля проведеного комплексного л ¡кування глутоксимом в1д\пчалося зниження екс-npeciï в шипопод1бному й базальному inapi oi.i-kïbр16 та/? 19,p2l та/>53 (4-6 %), що евщчить про нормалгзашю прол1фсративно! актмвносп КЛ1ТИН сшдсрхпсу. При ПСТОЛОПчному дослхд-женн! cnocTcpi гався переважно слабко виражений роговий шар, хпецями з по\прним rinep-кератозом, позитивна диналпка в стан! шших uiapiB етдермюу та м i к р о ц и р ку л я то р н о го русла дерми; прискорення регресу псор1атичних висипань, а також скорочення трпвалост! перебування хворих у CTanioHapi.
Л1-
та на
Эффективность применения антифунгина при лечении пиодермий
Псюк С.К., Бондарь С.А., Ляшенко И.Н., Мазорчук С.Г., Шевчук А.Н.,
Бельц С.Е., Налижитый A.A.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
Проблема оптимизации методов лечения гнойничковых заболеваний кожи является одной из наиболее актуальных в современной дерматологии; она имеет ещё много неразрешённых аспектов. Это объясняется постоянной лабильностью и изменчивостью биологических свойств стафилококков и стрептококков (вирулентных, антигенных, иммуногенных), а также
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
сложной иммуноаллергическои перестройкой организма больного. В основном, это связано с широким применением иммунодепрессивной и цитостатической терапии, бессистемным лечением антибиотиками, наличием у таких пациентов тяжёлых сопутствующих заболеваний, снижающих общую иммунологическую реактивность организма, а также с развитием сен-
1-2 (11)'2008
